Позначка: Німеччина

  • Газовий реваншизм ультраправих: лідерка «Альтернативи для Німеччини» закликає повернути енергетичну залежність від Росії

    Газовий реваншизм ультраправих: лідерка «Альтернативи для Німеччини» закликає повернути енергетичну залежність від Росії

    Лідерка ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Аліс Вайдель виступила із відверто прокремлівською заявою, публічно закликавши Федеративну Республіку Німеччина негайно відновити масштабні закупівлі російського природного газу. На думку одіозної політикині, німецька економіка наразі гостро потребує повернення до традиційних викопних енергоносіїв зі сходу, оскільки дешеве російське блакитне паливо нібито протягом багатьох десятиліть слугувало фундаментальною основою успішної національної бізнес-моделі. Відповідаючи на пряме запитання журналістів щодо того, чи йдеться саме про паливо з Російської Федерації, співголова партії безапеляційно підтвердила цей намір, цинічно пов’язавши відновлення енергетичної співпраці з Кремлем із необхідністю якнайшвидшого укладення будь-якої мирної угоди щодо України.

    Подібна популістська риторика пролунала на тлі нещодавнього електорального тріумфу правих радикалів на регіональних виборах до ландтагу федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, де партія здобула впевнену перемогу над традиційними політичними силами. Цей північно-східний німецький регіон має для прихильників енергетичного союзу з Москвою особливе, майже сакральне значення, адже саме на його узбережжя виходять нитки зруйнованого газопроводу «Північний потік», яким роками прокачувався кремлівський енергоресурс в обхід української газотранспортної системи. Використовуючи економічну вразливість виборців та занепокоєння тарифами, ультраправі відкрито спекулюють на темі швидкого промислового відновлення через реанімацію старих схем залежності від авторитарного режиму.

    Заяви лідерки партії не є спонтанним висловлюванням, а повністю вкладаються у загальну стратегічну лінію цієї політичної сили. Зовнішньополітична робоча група партії вже підготувала масштабний програмний документ, покликаний стати основою для повного перезавантаження та поглиблення двосторонніх відносин із Російською Федерацією. Проєкт передбачає повне скасування санкційних обмежень, тотальне відновлення торговельно-економічних зв’язків та всеосяжну реанімацію масштабного енергетичного партнерства. Намагаючись представити капітуляцію України як єдиний шлях до відновлення добробуту німецьких громадян, праві популісти свідомо заплющують очі на криваві воєнні злочини агресора та цілеспрямовано працюють на розкол європейської єдності.

    Така неприхована готовність пожертвувати безпекою континенту заради ілюзорних економічних преференцій викликає глибоку тривогу в проєвропейських колах. Відмова Німеччини від російських енергоресурсів стала найважчим, проте критично необхідним геополітичним кроком, який позбавив Москву потужного інструменту політичного шантажу. Проте наполегливі спроби ультраправих повернути країну в пастку імперського газу яскраво демонструють, що боротьба за енергетичну незалежність та стійкість Європи триває не лише на полях битв, але й усередині самих західних парламентів.

  • Політична катастрофа Мерца: канцлер Німеччини чіпляється за владу попри історичний розгром власної партії на місцевих виборах

    Політична катастрофа Мерца: канцлер Німеччини чіпляється за владу попри історичний розгром власної партії на місцевих виборах

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц опинився в епіцентрі наймасштабнішої політичної кризи за час свого перебування на чолі уряду, проте категорично відмовляється залишати високу посаду. Попри нищівну поразку своєї правоцентристської політичної сили «Християнсько-демократичний союз» вже на других поспіль місцевих виборах, очільник німецького уряду самовпевнено пообіцяв зберегти за собою крісло канцлера. Черговий електоральний удар, який політичні оглядачі вже встигли охрестити справжнім землетрусом, яскраво продемонстрував стрімке падіння рівня довіри населення до чинного керівництва держави та консервативного табору загалом. Ситуація набула безпрецедентної гостроти після оприлюднення шокуючих результатів голосування у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія, де партія влади зазнала історичного фіаско, здатного кардинально змінити розстановку сил у всій країні.

    Спочатку партійні функціонери та аналітики боязко сподівалися, що хоча результати цих виборів і стануть найгіршими за всю історію існування політичної сили в регіоні, вони все ж не позбавлять консерваторів законного місця у місцевому парламенті. Однак уже за кілька годин після закриття виборчих дільниць оновлені дані екзитполів завдали нищівного удару по амбіціях ХДС. Статистика невблаганно продемонструвала, що кількість відданих за партію Мерца голосів стрімко опустилася нижче критичного п’ятивідсоткового бар’єра, який є обов’язковою умовою для отримання парламентських мандатів. Такий розвиток подій став абсолютним шоком для політичного істеблішменту Німеччини, адже виліт однієї з найстаріших та найвпливовіших партій країни з місцевого законодавчого органу є подією екстраординарного масштабу. Сам Фрідріх Мерц був змушений публічно визнати неймовірну глибину падіння, відверто назвавши такі результати волевиявлення абсолютною «катастрофою» для своєї політичної сили.

    На тлі грандіозного провалу центристів справжній електоральний тріумф відкрито святкують представники радикального політичного крила. За попередньою неофіційною інформацією щодо підсумків волевиявлення, впевнене перше місце з феноменальним результатом у 33,3 відсотка голосів виборців здобуває ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини». Такий стрімкий злет популярності правих популістів на тлі катастрофічного обвалу рейтингів традиційних політичних еліт свідчить про глибоку розчарованість німецького суспільства діями чинного уряду. Громадяни відкрито демонструють своє обурення економічною стагнацією, міграційною кризою та внутрішніми чварами у владних кабінетах, віддаючи перевагу радикальним гаслам. Для консерваторів втрата представництва у земельному парламенті є не просто прикрою статистичною невдачею, а глибоким ідеологічним ударом, який ставить під сумнів саму спроможність керівництва адекватно реагувати на суспільні запити.

    У зв’язку з цими гучними провалами тиск на Фрідріха Мерца як на лідера держави посилюється з кожним днем. Його особисті рейтинги схвалення продовжують невпинно падати, досягаючи критично низьких позначок, а у політичних кулуарах дедалі гучніше лунають розмови про можливу дострокову відставку. Чутки про те, що впливові партійні лідери можуть спробувати замінити непопулярного очільника ще до завершення його офіційного терміну, поступово перетворюються на цілком реалістичний сценарій. Проте канцлер продовжує демонструвати політичну впертість, відчайдушно сподіваючись утримати владу всупереч катастрофічним сигналам від виборців. Намагаючись зберегти власне крісло в умовах тотального розгрому, очільник уряду ризикує остаточно поховати будь-які політичні перспективи своєї партії на наступних загальнонаціональних виборах.

  • Після Берліна — решта Європи: Україна закликала закрити всі «Російські доми»

    Після Берліна — решта Європи: Україна закликала закрити всі «Російські доми»

    Україна закликала іноземні уряди припинити роботу так званих «Російських домів» — мережі культурних центрів, пов’язаних із російським державним агентством «Россотрудничество». Київ вважає, що під виглядом культурної та освітньої діяльності такі установи можуть використовуватися Росією для поширення пропаганди, формування політичного впливу та інших операцій за кордоном.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що європейським країнам варто наслідувати приклад Німеччини та закривати російські центри, які продовжують працювати на їхній території. У МЗС наголошують: дозволяти російським мережам впливу функціонувати паралельно з війною РФ проти України неприпустимо.

    Українська позиція не виникла на порожньому місці. Саме «Россотрудничество», яке координує значну частину мережі «Російських домів», перебуває під санкціями Європейського Союзу з 2022 року. У Європарламенті ще кілька років тому окремо висловлювали занепокоєння діяльністю центрів, що фінансуються цією структурою, вказуючи на ризики поширення кремлівської пропаганди та дезінформації серед громадян ЄС.

    При цьому санкції не означали автоматичного закриття всіх центрів. У різних країнах вони мають різний юридичний статус: десь працюють як окремі культурні установи, десь — при російських дипломатичних представництвах, а в окремих державах їхня діяльність регулюється давніми міжурядовими угодами.

    Саме тому процес демонтажу цієї мережі виявився значно складнішим, ніж просте введення санкцій.

    Одним із найпомітніших прикладів стала Німеччина. На початку вересня 2026 року Берлін оголосив про рішення припинити роботу «Російського дому» на Фрідріхштрасе. Німецька влада заявила про розірвання відповідних домовленостей, а глава МЗС ФРН Йоганн Вадефуль пояснював, що центр фактично не використовувався відповідно до заявленого призначення.

    Рішення стало частиною ширших заходів Берліна щодо Росії після того, як німецька влада поклала на РФ відповідальність за диверсійну операцію із застосуванням дронів поблизу аеропорту Лейпциг/Галле. Разом із «Російським домом» Німеччина вирішила закрити російське генконсульство в Бонні та посилити інші обмеження.

    Москва відповіла дзеркальними заходами. Російська сторона оголосила про закриття трьох представництв німецького Goethe-Institut — у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі.

    Ще раніше аналогічний шлях пройшла Молдова. Кишинів денонсував міжурядову угоду з Росією щодо культурних центрів, після чого «Російський дім» у молдовській столиці остаточно припинив роботу на початку липня 2026 року. Молдовська влада пояснювала рішення тим, що центр використовувався як інструмент гібридного впливу Кремля.

    Примітно, що паралельно із закриттями у Європі Москва намагається розширювати мережу в інших регіонах. На початку вересня глава «Россотрудничества» Ігор Чайка заявив про домовленості щодо відкриття ще 11 «Російських домів». Вісім із них планують відкрити в країнах Африки.

    Саме африканський напрям останнім часом привертає особливу увагу. У червні Euronews із посиланням на дані української розвідки повідомляв, що мережа російських центрів активно розширюється на континенті. Українська сторона стверджує, що окремі пов’язані структури використовуються не тільки для популяризації російської культури, а й для вербування та залучення молоді до російських проєктів, у тому числі пов’язаних із війною проти України. За даними цього розслідування, Росія планувала розширення присутності, зокрема, у Нігерії, Сенегалі, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Того, Малі, Мозамбіку та Сан-Томе і Принсіпі.

    Таким чином, боротьба навколо «Російських домів» дедалі менше нагадує звичайну суперечку про культурні центри. Для Москви вони є частиною інструментарію «м’якої сили»: через них проводять мовні курси, культурні заходи, освітні програми, просувають російські університети та підтримують зв’язки з російськомовними громадами.

    Україна ж наполягає, що після початку повномасштабної війни такі установи не можна розглядати лише через призму культури.

    Центр протидії дезінформації раніше заявляв, що мережа «Російських домів» може використовуватися для поширення кремлівських наративів і проведення інформаційно-психологічних операцій. У випадку Берліна український ЦПД також звертав увагу на повідомлення про можливі допоміжні функції таких структур для російських спецслужб.

    Водночас твердження про шпигунську діяльність конкретного центру потребують доказів у кожному окремому випадку. Наприклад, у Німеччині навколо «Російського дому» роками тривали політичні та юридичні дискусії, а його закриття стало можливим лише після різкого погіршення відносин між Берліном і Москвою.

    На сайті Nenka.info раніше вже розповідали про інші інструменти російського інформаційного впливу. Зокрема, українські структури попереджали про спроби російських спецслужб використовувати історичну тематику для провокування конфліктів між Україною та Польщею. ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Ще один приклад стосується російської «м’якої сили» у масовій культурі: Україна запровадила санкції проти творців та дистриб’юторів мультсеріалу «Маша та Ведмідь», який українська влада пов’язує з просуванням проросійських наративів. Блокування «м’якої сили» РФ: санкції проти творців «Маші та Ведмедя»

    Тепер Київ прагне перенести цю логіку на міжнародний рівень. Якщо заклик Сибіги отримає підтримку, питання «Російських домів» може перетворитися з локальної дискусії окремих столиць на системну кампанію з демонтажу російської мережі впливу в Європі.

    Німецький і молдовський приклади вже показали, що юридично це можливо. Однак у кожній країні рішення залежатиме від місцевого законодавства, міжнародних договорів, статусу будівель і ризику відповідних кроків Москви проти європейських культурних установ.

    При цьому Росія, навпаки, демонструє намір компенсувати втрату частини європейських майданчиків активним просуванням у країнах Африки та інших регіонах. Тому протистояння навколо «Російських домів» фактично стає ще одним фронтом довготривалої боротьби за інформаційний та політичний вплив за межами самої України.

  • Ціновий шок на німецьких заправках: дизель побив історичний рекорд на тлі війни в Ірані та розколу в уряді Мерца

    Ціновий шок на німецьких заправках: дизель побив історичний рекорд на тлі війни в Ірані та розколу в уряді Мерца

    Німецький автомобільний ринок та пересічні водії зіткнулися з безпрецедентним фінансовим ударом, оскільки вартість автомобільного пального на автозаправних станціях країни злетіла до абсолютного історичного максимуму. Шістнадцятого вересня середня вартість літра дизельного пального досягла приголомшливої позначки у 2,453 євро, що в еквіваленті становить близько 125 гривень, перевершивши всі попередні цінові піки за всю історію спостережень. Стрімке подорожчання не оминуло й популярний бензин марки E10, середня ціна якого також піднялася до рекордних 2,314 євро або орієнтовно 118 гривень за один літр, змушуючи бізнес і громадян суттєво переглядати свої щомісячні транспортні бюджети.

    Головним каталізатором нинішньої кризи на паливному ринку стало масштабне загострення воєнного конфлікту в Ірані, яке миттєво спровокувало масштабні збої та параліч міжнародного судноплавства у стратегічній Ормузькій протоці. Цей ключовий морський коридор, через який традиційно транспортується значна частина світової нафти, опинився у зоні бойових ризиків, що викликало миттєву паніку на біржових ринках і призвело до злету гуртових цін на нафтопродукти. Якщо порівнювати з довоєнним періодом, то кожен літр дизельного пального в Німеччині подорожчав приблизно на 0,71 євро, тоді як бензин додав у вартості близько 0,54 євро.

    Для середньостатистичного європейського автовласника ці цифри обернулися суттєвими додатковими витратами з сімейного гаманця. Зокрема, водій бензинового автомобіля, який щомісяця долає стандартну дистанцію близько 800 кілометрів із середніми показниками споживання пального, нині змушений переплачувати понад 34 євро на місяць. Для власників дизельних транспортних засобів, які зазвичай проїжджають близько 1400 кілометрів щомісяця через дальні поїздки чи службові обов’язки, щомісячне фінансове навантаження зросло на відчутні 69 євро.

    Різкий стрибок цін викликав серйозну політичну кризу всередині правлячої коаліції, де виникли гострі суперечки щодо методів порятунку споживачів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно пообіцяв, що уряд обов’язково відреагує на необґрунтоване завищення вартості на заправках, проте конкретних механізмів державного регулювання чи субсидування досі не оприлюднив. Тим часом Християнсько-демократичний союз та його коаліційний партнер – Соціал-демократична партія – демонструють діаметрально протилежне бачення виходу з колапсу. Соціал-демократи наполягають на невідкладному запровадженні спеціального податку на надприбутки нафтових корпорацій, які спекулюють на геополітичній кризі, однак очільник уряду навідріз відкидає цю ініціативу, побоюючись відтоку капіталу.

    Ситуація додатково ускладнюється тим, що попередній інструмент підтримки у вигляді тимчасового двомісячного зниження податку на пальне, запроваджений у першій половині року, остаточно втратив чинність ще наприкінці червня. За відсутності нових урядових пільг та на тлі триваючої блокади близькосхідних торговельних шляхів німецька промисловість і логістичний сектор готуються до подальшого зростання інфляційного тиску, що ризикує перекинутися на ціни на продукти харчування та базові споживчі товари.

  • Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Співголова правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ) Аліса Вайдель заявила, що в разі приходу її політичної сили до влади ФРН депортує українських чоловіків призовного віку назад в Україну, повністю припинить фінансову і військову підтримку Києва та вимагатиме повернення раніше виділених коштів.

    Закриття кордонів і вимога вислати військовозобов’язаних

    У своєму виступі Вайдель висловилася за негайне закриття кордонів Німеччини та системне видворення всіх іноземців, які підлягають депортації за нормами законодавства. Окрему увагу вона звернула на українських біженців, заявивши, що забезпечення соціальними виплатами понад мільйона українців створює непідйомне навантаження на державний бюджет.

    «Це справді неймовірно, і з фінансової точки зору така ситуація більше не є стійкою. Ці українці також мають повернутися. Насамперед — військовозобов’язані, молоді українські чоловіки призовного віку», — зазначила очільниця «АдГ».

    Варто зауважити, що чинний уряд Німеччини також підтримує ідею повернення додому військовозобов’язаних українців задля захисту держави, однак категорично відкидає примусові методи. Як раніше зазначав міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, будь-яке стимулювання повернення громадян не повинно набувати характеру насильницької депортації.

    Зупинка підтримки та претензії на відшкодування

    Окрім міграційної риторики, Вайдель озвучила жорсткі зовнішньополітичні наміри партії щодо повного згортання контактів із Києвом на поточному етапі війни:

    «Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни. Ми також висунемо Україні значні вимоги щодо повернення коштів», — наголосила вона.

    Амбіції ультраправих та оцінки аналітиків

    Заява Вайдель пролунала на тлі нещодавнього успіху партії на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт 6 вересня, де «Альтернатива для Німеччини» здобула 43,8% голосів, отримавши 39 із 83 місць у земельному парламенті. Спираючись на ці результати, лідерка ультраправих задекларувала амбіцію сформувати більшість у Бундестазі на наступних чергових федеральних виборах у 2029 році.

    Водночас німецькі політологи та аналітики наголошують, що, попри помітний успіх політсили на сході країни, до реального тріумфу «АдГ» у масштабах усієї федерації залишається довгий шлях через стійке небажання інших провідних політичних партій вступати з ними в урядову коаліцію.

  • Шокуючий реверанс Трампа: президент США відкрито підтримав ультраправих Німеччини після перемоги на виборах

    Шокуючий реверанс Трампа: президент США відкрито підтримав ультраправих Німеччини після перемоги на виборах

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп публічно привітав ультраправу партію «Альтернатива для Німеччини» («АдГ») із тріумфом на виборах до ландтагу федеральної землі Саксонія-Ангальт, які відбулися 6 вересня. Американський лідер відкрито пов’язав успіх правопопулістів із масштабним суспільним обуренням через міграційну політику офіційного Берліна та висловив переконання, що цей радикальний рух стрімко набирає сили в Європі.

    Гасло MGGA та демонстративна підтримка популістів

    У своєму виступі глава Білого дому дав зрозуміти, що уважно стежить за політичними процесами в європейських країнах і солідаризується з місцевими євроскептиками.

    «Вау, у популістської партії в Німеччині була дійсно успішна ніч», – написав Дональд Трамп на своїй сторінці у соціальних мережах у середу, 9 вересня.

    Президент США вирішив не називати німецьку партію прямо, однак контекст його заяви не залишив жодних сумнівів щодо адресата привітань. За словами очільника Вашингтона, виборці та прихильники цієї політичної сили просто втомилися від «абсолютно жахливих правил у сфері імміграції».

    «Вони знаходяться на підйомі і більше не будуть цього терпіти», – підкреслив американський президент.

    Наприкінці свого повідомлення Дональд Трамп використав скорочення «MGGA!!!», яке за прямою аналогією з його власним фірмовим гаслом розшифровується як заклик «Зробимо Німеччину знову великою». Цікаво, що ще в ніч підрахунку бюлетенів він оприлюднив скриншот із попередніми даними голосування в Саксонії-Ангальт, де чітко фіксувалося впевнене лідерство ультраправих.

    Обурення в Бундестазі та вимога жорсткої відповіді

    Подібні компліменти з-за океану на адресу німецьких праворадикалів викликали хвилю гострого несприйняття серед провідних політичних сил Німеччини. Перший парламентський керуючий справами фракції Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПГ) у бундестазі Дірк Візе заявив, що публічні привітання глави Сполучених Штатів викликають крайнє нерозуміння. Політик наголосив, що агресивна тарифна та торговельна політика нинішнього очільника Білого дому завдає потужних ударів по експортній німецькій економіці, тоді як місцеві популісти закривають на це очі.

    «І АдГ сидить у нього на колінах», – заявив Дірк Візе під час коментаря журналістам.

    Представник соціал-демократів окремо звернувся до канцлера Федеративної Республіки Німеччина Фрідріха Мерца із закликом не мовчати та під час найближчої зустрічі з американським президентом чітко й жорстко озвучити позицію Берліна щодо неприпустимості подібного політичного втручання.

    Зближення праворадикалів із Вашингтоном

    Після офіційного повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року контакти між німецькими ультраправими та представниками нової американської влади вийшли на безпрецедентно тісний рівень. Співголова «АдГ» Аліс Вайдель неодноразово називала Трампа взірцем для наслідування, а партійні функціонери були присутні на заходах під час інавгурації у Вашингтоні.

    Подальший розвиток ця співпраця отримала в лютому 2025 року, коли віцепрезидент США Джей Ді Венс провів особисту зустріч із лідеркою партії на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Тоді американський віцепрезидент публічно виступив проти німецького «брандмауера» – принципової відмови системних демократичних партій від будь-яких коаліцій з ультраправими. Такі заяви тоді спричинили значний резонанс і хвилю критики в європейських дипломатичних колах. Наразі американська адміністрація продовжує впроваджувати масові депортації нелегалів усередині своєї країни, регулярно використовуючи міграційні труднощі європейських країн для виправдання власного жорсткого курсу.

  • «Моє серце обливається кров’ю»: Меркель назвала тріумф ультраправої «АдГ» на сході Німеччини історичним зламом

    «Моє серце обливається кров’ю»: Меркель назвала тріумф ультраправої «АдГ» на сході Німеччини історичним зламом

    Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель різко відреагувала на перемогу ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» («АдГ») на регіональних виборах у землі Саксонія-Ангальт. Під час публічної дискусії в Кельні з науковицею та публіцисткою Міріам Мекель екслідерка країни назвала цей результат справжнім переломним моментом в усій післявоєнній історії Федеративної Республіки Німеччина. Вона зізналася, що як членкині Християнсько-демократичного союзу (ХДС) її серце обливається кров’ю через такий розклад політичних сил.

    Стратегія протистояння та політичний брандмауер

    Меркель закликала традиційні політичні сили звернути пильну увагу на ефективність популістів у соціальних мережах і не зациклюватися виключно на критиці опонентів. За її словами, партіям слід менше концентруватися на самій «АдГ», а натомість чітко артикулювати власні конструктивні пріоритети та пропонувати зрозумілі рішення для громадян. Водночас вона беззастережно підтримала принцип так званого політичного «брандмауера» — категоричної відмови від будь-якої коаліційної співпраці з ультраправими на всіх рівнях влади, наголосивши, що особисто не може мати з цією силою нічого спільного.

    Хвиля обурення та вуличні протести

    Успіх праворадикалів на виборах 6 вересня спровокував помітне загострення суспільної напруги в Німеччині. Одразу після оголошення результатів голосування біля Бранденбурзьких воріт у Берліні зібралися тисячі людей на мітинг проти правого екстремізму та на захист демократичних інститутів, а громадські організації вже анонсували нову хвилю масштабних вуличних демонстрацій у багатьох містах країни.

  • Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Екстрене посилення ППО перед зимою: Німеччина передасть Україні ракети до Patriot із власних арсеналів

    Німеччина в терміновому порядку передасть Україні ракети-перехоплювачі PAC-2 для зенітно-ракетних комплексів Patriot безпосередньо із запасів Бундесверу. Про це під час відеоконференції у форматі «Рамштайн» заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, закликавши міжнародних партнерів провести ревізію власних складів і суттєво наростити військову підтримку Києва.

    Гонка з часом та розширення пакетів допомоги

    Пісторіус наголосив, що на тлі наближення холодів Україна веде виснажливу «гонку з часом», оскільки після зниження температури слід очікувати посилення масованих ударів ворога по критичній інфраструктурі. Окрім протиракет для систем Patriot, Берлін збільшить постачання ракет класу «повітря – повітря», а також продовжить передавати безпілотники та далекобійні боєприпаси.

    Потреба в ракетах до систем Patriot залишається критичною саме через необхідність відбиття балістичних ударів. Нині повноцінне ліцензійне виробництво цих засобів ураження за межами США налагодила лише Японія, тоді як Німеччина тільки розпочала цей процес.

    Заклик Києва до обміну та нові загрози від РФ

    Міністр оборони України Євген Хмара під час виступу закликав партнерів передати ракети з наявних резервів негайно в обмін на постачання вдосконалених ракет із майбутніх українських замовлень. За його словами, Україна вже укладає контракти приблизно на 1000 ракет для систем Patriot, проте більшість із них почне надходити лише у наступні роки. Хмара також констатував дефіцит у 27 мільярдів доларів на оборонні потреби та закликав затвердити фінансові рішення до листопада, нагадавши, що до 90 відсотків успіху на фронті зараз забезпечують безпілотні системи.

    Зі свого боку генеральний секретар НАТО Марк Рютте акцентував на постійній адаптації окупантів до реалій війни: агресор дедалі частіше запускає північнокорейські ракети та дрони з реактивними двигунами, що вимагає швидких рішень для нейтралізації нових загроз.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    «Знаємо, що має спрацювати до зими»: Зеленський розкрив підсумки переговорів із посланцями Трампа

    Президент України Володимир Зеленський 7 вересня провів нараду з українською переговорною групою після серії зустрічей у Києві з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, сторони провели три раунди переговорів, а до частини консультацій долучилися представники Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Головними темами стали можливе продовження дипломатичного процесу, посилення української ППО, підготовка країни до зими, технологічна співпраця із союзниками та майбутні гарантії безпеки. Зеленський повідомив, що сторони вже координують наступні контакти.

    Президент окремо зазначив, що після завершення основної програми 6 вересня мав особисту розмову з Віткоффом і Кушнером. За його словами, ключовим результатом стало збереження активного дипломатичного каналу між Україною, США та європейськими партнерами.

    У Києві предметно говорили про те, що потрібно Україні для проходження зимового періоду. Йдеться насамперед про засоби протиповітряної оборони, енергетичну стійкість і технологічне співробітництво. Офіс президента також повідомляв, що Україна розраховує на значний обсяг підтримки у сфері ППО та можливості використання американського зрідженого природного газу.

    Три раунди переговорів у Києві

    Віткофф і Кушнер прибули до Києва 6 вересня після переговорів у Москві з російським лідером Володимиром Путіним. Для обох це був перший візит до України в такому статусі.

    Протягом дня відбулося кілька форматів переговорів. Спочатку американська делегація провела зустріч із Зеленським і українською стороною, а пізніше до консультацій долучилися радники з питань національної безпеки Франції, Великої Британії та Німеччини.

    Зокрема, участь брали дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник із національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Джонатан Пауелл і радник канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер.

    Зеленський наголосив, що присутність представників найбільших європейських партнерів важлива для координації позицій України, США та Європи.

    ППО та зима стали одними з головних тем

    Однією з центральних тем переговорів стала підготовка України до чергової воєнної зими.

    Президент заявив, що партнери добре розуміють потреби України та знають, які рішення можуть бути реалізовані до початку холодного періоду.

    Йдеться насамперед про додаткові можливості для протиповітряної оборони. На тлі нарощування Росією повітряних атак Україна прагне отримати більше ракет до вже наявних систем ППО та посилити захист критичної енергетичної інфраструктури.

    Офіс президента підтвердив, що в ході переговорів багато уваги приділили саме зимовим ризикам і способам їх мінімізації.

    Окрім військової підтримки, сторони обговорювали енергетику та економічні механізми допомоги.

    Зеленський заявив, що Україна розраховує на суттєві обсяги американського LNG, який може стати додатковим елементом енергетичної стійкості країни у зимовий період.

    Територіальне питання залишається одним із найскладніших

    Переговори не обмежувалися лише зимовою підтримкою.

    За словами Зеленського, сторони говорили про можливість відновлення переговорного процесу щодо завершення війни. Однією з найбільш складних тем залишається територіальне питання.

    Президент наголосив, що рішення такого рівня можуть ухвалюватися лише лідерами держав.

    Українська сторона при цьому заявляє, що готова залишатися конструктивною у дипломатії, але будь-які домовленості мають передбачати реальні гарантії безпеки та не створювати умов для нової російської агресії.

    Кушнер зі свого боку говорив про необхідність створити рамку для довготривалого миру. Він заявив, що США працюють разом із європейськими партнерами над формуванням такого пакета.

    США знову говорять про тристоронній формат

    Ще одним потенційним напрямом стала організація переговорів за участю України, США та Росії.

    Кушнер підтвердив, що американські переговорники обговорювали можливість тристоронньої зустрічі як із російською, так і з українською стороною.

    За його словами, США намагалися не переконувати одну зі сторін прийняти конкретну позицію, а створити можливість для продовження самого діалогу.

    Віткофф також наголосив, що для Трампа відновлення переговорів є одним із ключових напрямів політики щодо війни.

    При цьому конкретної дати або місця тристоронньої зустрічі поки не оголошено.

    Наступна зустріч може відбутися найближчим часом

    Зеленський заявив, що Україна, США та європейські партнери вже домовилися про новий раунд консультацій.

    За його словами, зустріч може пройти у Європі, Сполучених Штатах або знову в Україні.

    Президент наголосив, що українська сторона продовжить подавати конструктивні пропозиції та координувати свої дії із союзниками.

    Таким чином візит Віткоффа й Кушнера до Києва не завершив переговорний процес, а фактично відкрив новий етап контактів між Вашингтоном, Києвом і європейськими столицями.

    Віткофф і Кушнер перед Києвом були в Москві

    Американські представники прибули до України після понад тригодинних переговорів із Путіним у Кремлі.

    Associated Press повідомляло, що переговори у Москві були присвячені відновленню спроб знайти політичне рішення для завершення війни. Російська сторона називала їх «конструктивними», однак конкретного прориву після зустрічі оголошено не було.

    Після Москви Віткофф і Кушнер вирушили до Києва, де вже обговорили російські пропозиції з українською стороною.

    При цьому Зеленський наголосив: сам факт відновлення переговорного процесу є важливим, навіть якщо позиції сторін залишаються далекими одна від одної.

    «Гірше, коли немає ніяких форматів перемовин», — зазначав президент після зустрічі.

    Мирного прориву поки немає

    Попри активізацію контактів, говорити про готову мирну домовленість поки зарано.

    Територіальні питання, гарантії безпеки, майбутній статус української армії та механізми контролю за можливими домовленостями залишаються предметом складних дискусій.

    Водночас новий раунд дипломатії відбувається на тлі продовження російських ударів по Україні. The Guardian повідомляв про нові ракетні й дронові атаки, які відбувалися паралельно з дипломатичними контактами.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що Україні необхідно готуватися до сценарію, за якого війна триватиме й узимку.

    Саме тому переговори зі США зараз мають дві паралельні складові: пошук дипломатичного шляху до завершення війни та одночасне посилення здатності України пережити ще один період масштабних російських атак.

    За підсумками наради 7 вересня Зеленський заявив, що Київ уже координує наступні кроки, готує нові зустрічі та продовжує роботу над конкретними рішеннями щодо ППО і зимового пакета.