Nenkainfo.com

Позначка: «Нова пошта»

  • “Нова пошта” змінює графік роботи: що зміниться для частини відділень

    “Нова пошта” змінює графік роботи: що зміниться для частини відділень

    Компанія “Нова пошта” оновила графік роботи частини своїх відділень. Зміни стосуються роботи у вихідні дні та мають зробити користування поштовими послугами зручнішим для клієнтів, які відправляють або отримують посилки у суботу та неділю.

    Про це повідомляє публікація “Нової пошти” у Facebook.

    У компанії повідомили, що відтепер частина відділень, розташованих в обласних центрах України, працюватиме за новим графіком. Починаючи з вихідних, такі відділення відкриватимуться на одну годину раніше.

    Відтепер у суботу та неділю вони розпочинатимуть роботу о 08:00, тоді як раніше відкривалися о 09:00.

    У “Новій пошті” пояснили, що рішення ухвалили після аналізу потреб клієнтів. За словами компанії, додаткова година роботи у вихідні дозволить українцям комфортніше планувати отримання та відправлення посилок, особливо тим, хто не має можливості скористатися послугами поштового оператора у будні.

    Новий режим роботи поширюється саме на відділення в обласних центрах. Водночас компанія наголошує, що зміни не стосуються автоматично всіх відділень мережі, тому перед візитом варто перевірити актуальний графік роботи конкретної точки обслуговування.

    Зробити це можна кількома способами. Найактуальнішу інформацію про режим роботи відділень компанія рекомендує переглядати на офіційному сайті або в мобільному застосунку “Нової пошти”, де відображаються години роботи кожного відділення окремо.

    У компанії зазначають, що такі зміни покликані зробити сервіс більш доступним та зручним для користувачів, особливо з огляду на високий попит на поштові послуги у вихідні дні.

    Останнім часом “Нова пошта” регулярно впроваджує нові рішення для покращення обслуговування клієнтів. Водночас компанія закликає українців бути уважними до повідомлень, які надходять нібито від її імені.

    Нещодавно оператор попереджав про нову шахрайську схему, за якою зловмисники розсилали підроблені електронні листи із повідомленнями про нібито виявлені порушення та можливі податкові перевірки. Таким чином аферисти намагалися виманити у користувачів персональні дані та доступ до їхніх облікових записів. У компанії наголошують, що всі офіційні повідомлення надсилаються виключно через офіційні канали комунікації.

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну логістичну інфраструктуру України. Вранці 17 червня стало відомо про черговий удар по об’єктах компанії «Нова пошта». Цього разу під атакою опинився сортувальний термінал у Сумах, де на момент влучання перебували понад 13 тисяч клієнтських відправлень із загальною оголошеною вартістю понад 42 мільйони гривень.

    Про це повідомила пресслужба компанії.

    За попередніми даними, російські війська завдали двох ударів безпілотниками по території логістичного хабу. У момент атаки на об’єкті тривала стандартна обробка та сортування відправлень для мешканців Сумщини та інших регіонів України.

    Попри масштаб руйнувань, найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. Працівники термінала не постраждали.

    У компанії повідомили, що внаслідок вибухів пошкоджень зазнали покрівля складських приміщень, частина автоматизованого сортувального обладнання, а також сітчасті контейнери, в яких перебували посилки клієнтів.

    Після влучання на території логістичного центру виникла пожежа. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, які ліквідували займання та не допустили поширення вогню на інші частини комплексу.

    У «Новій пошті» наголошують, що цифра у 42 мільйони гривень, яка фігурує у повідомленнях, не є сумою прямих збитків компанії.

    Йдеться про загальну оголошену вартість понад 13 тисяч відправлень, які перебували всередині термінала на момент російської атаки. Наразі спеціалісти проводять повну інвентаризацію, щоб встановити фактичну кількість пошкоджених або повністю знищених посилок.

    Після завершення перевірки клієнти отримають відповідні повідомлення щодо стану своїх відправлень.

    У компанії запевнили, що всі посилки, які будуть офіційно визнані знищеними або пошкодженими внаслідок удару, підлягатимуть компенсації відповідно до оголошеної вартості. Клієнтам рекомендують стежити за статусом відправлень через мобільний застосунок або офіційний сайт компанії.

    Паралельно «Нова пошта» вже працює над відновленням роботи пошкодженого сортувального вузла та перебудовою логістичних маршрутів у регіоні. Це необхідно для того, щоб мінімізувати можливі затримки доставки в Сумській області та не допустити серйозних перебоїв у роботі мережі.

    Атака на сумський термінал стала черговим ударом по логістичній інфраструктурі компанії за останні дні.

    Лише кілька днів тому російські війська завдали ракетного удару по одному з найбільших інноваційних терміналів «Нової пошти» у Києві. За словами співзасновника компанії Володимира Поперешнюка, тоді об’єкт атакували трьома балістичними ракетами. Внаслідок удару були зруйновані два корпуси сучасного сортувального комплексу, а пошкоджень зазнали близько 10 тисяч відправлень. На щастя, серед працівників також не було загиблих або поранених.

    Керівництво компанії тоді заявило, що термінал був одним із найсучасніших в Україні та використовував автоматизоване обладнання світового виробника Vanderlande. На повне відновлення комплексу можуть знадобитися місяці.

    Для «Нової пошти» атаки на логістичні об’єкти не є новим явищем. З початку повномасштабної війни компанія неодноразово ставала мішенню російських ударів. Зокрема, у березні 2025 року внаслідок атаки російських «Шахедів» у Сумах був знищений інший термінал компанії. Тоді загинув співробітник підрядної організації, а понад 2,5 тисячі відправлень були втрачені через масштабну пожежу.

    Попри постійні удари по інфраструктурі, компанія продовжує працювати навіть у прифронтових регіонах. Станом на 2026 рік мережа «Нової пошти» залишається одним із ключових елементів цивільної логістики країни, забезпечуючи доставку товарів, гуманітарних вантажів і допомоги для мільйонів українців.

    Наразі триває оцінка наслідків удару по сумському терміналу. Остаточна кількість пошкоджених відправлень та розмір матеріальних втрат стануть відомі після завершення інвентаризації. Водночас у компанії наголошують: головне, що цього разу вдалося зберегти життя працівників, які перебували на об’єкті під час атаки.

  • “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готує вихід у банківський сектор

    “Нова пошта” готується до одного з наймасштабніших стратегічних кроків за всю історію компанії — виходу на банківський ринок і трансформації у фінансову установу нового типу. Йдеться про намір групи компаній “Нова” придбати банк і надалі стати першим в Україні банком фінансової інклюзії (БФІ), який працюватиме за спеціальною, обмеженою банківською ліцензією. За даними співрозмовників на фінансовому ринку та в Національному банку, переговори перебувають на просунутій стадії та можуть бути завершені вже до кінця літа 2026 року.

    Фактично компанія планує перейти від ролі великого логістичного оператора та платіжного сервісу до повноцінного учасника банківської системи, але в новій регуляторній моделі. Йдеться не про класичний універсальний банк, а про формат банку фінансової інклюзії — інституції, яка має забезпечити доступ до базових фінансових послуг для населення у регіонах із недостатньою банківською інфраструктурою, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях.

    Законодавчу основу для створення таких установ Верховна Рада ухвалила у 2025 році, а повноцінний запуск нової моделі очікується у 2026-му. Банки фінансової інклюзії отримують окрему, спрощену банківську ліцензію, яка дозволяє здійснювати більшість базових банківських операцій, але накладає низку суттєвих обмежень. Зокрема, такі установи не мають права кредитувати великий бізнес із річним доходом понад еквівалент 5 млн євро, обмежені у сфері інвестиційної діяльності та можуть працювати лише з визначеними фінансовими інструментами — передусім державними облігаціями та депозитними сертифікатами Нацбанку.

    Також встановлюються чіткі ліміти на кредитування фізичних осіб і бізнесу. Для короткострокових кредитів фізособам встановлено поріг у 15 мінімальних зарплат (приблизно 129,7 тис. грн у 2026 році), для довгострокових — до 40 мінімальних зарплат, а для іпотеки — до 240 мінімальних зарплат (понад 2 млн грн). Для юридичних осіб, ФОПів та органів влади ліміт сягає 2400 мінімальних зарплат. Окремо передбачено, що банки фінансової інклюзії можуть надавати послуги поза межами відділень, що є ключовим елементом їхньої моделі роботи.

    Саме на цю модель, за інформацією джерел, і орієнтується група “Нова”. У компанії розглядають її як можливість масштабувати фінансові сервіси на базі вже існуючої розгалуженої інфраструктури відділень “Нової пошти”, яка охоплює всю країну і фактично є однією з найбільших мереж фізичної присутності в Україні.

    Замість того щоб одразу отримувати обмежену банківську ліцензію БФІ, “Нова” обрала більш складний, але стратегічно гнучкий шлях. Компанія планує спочатку придбати діючий банк із повною банківською ліцензією, а вже після завершення угоди — відмовитися від неї і отримати нову ліцензію банку фінансової інклюзії. Такий механізм прямо передбачений українським законодавством і дозволяє швидше вийти на ринок, використовуючи вже наявну банківську інфраструктуру.

    За інформацією джерел, найбільш ймовірним об’єктом угоди є “БТА банк” — найменший банк в Україні за обсягом активів, капіталу та клієнтської бази. Станом на весну 2026 року його активи становили близько 294,9 млн грн, з яких значна частина припадає на державні облігації. Капітал банку оцінювався приблизно у 204 млн грн. Фактично установа має мінімальну операційну діяльність, обслуговує лише кілька сотень клієнтів і працює через одне відділення в Києві.

    Саме така структура робить “БТА банк” потенційно зручним активом для трансформації. Його інфраструктура може бути використана як базова платформа для запуску нового фінансового продукту без необхідності створення банку “з нуля”. Власником українського “БТА” є казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев через холдинг Fincraft Group. Банк має історію трансформацій: раніше він входив до великої фінансової групи, яка працювала в кількох країнах пострадянського простору, але поступово згортала банківську діяльність і виходила з ринків.

    За даними співрозмовників, офіційно угода ще не подана на погодження до Національного банку України, однак між сторонами вже існує підписаний меморандум про наміри. Очікується, що процес може бути завершений орієнтовно у серпні 2026 року. У “Новій пошті” публічно не коментують деталі переговорів, посилаючись на конфіденційність, а в НБУ підтверджують лише факт інтересу компанії до банківської ліцензії формату БФІ.

    Експерти фінансового ринку оцінюють можливу вартість угоди на рівні трохи вище балансового капіталу банку — орієнтовно понад 200 млн грн. Водночас остаточна ціна може змінюватися залежно від умов розрахунків, структури угоди та потенційного дисконту, якщо транзакція проходитиме поза межами України.

    Мотивація “Нової пошти” виходить далеко за межі простої диверсифікації бізнесу. Компанія вже має значну присутність у фінансовому сегменті через сервіс NovaPay, який займається платежами, переказами, еквайрингом і кредитуванням. Однак нинішня модель має обмеження, зокрема щодо можливостей залучення коштів клієнтів.

    Наприклад, наразі NovaPay не може відкривати банківські депозити у класичному розумінні, тому замінює їх випуском власних облігацій. Це дорожчий і менш гнучкий інструмент як для компанії, так і менш захищений для клієнтів, адже він не підпадає під систему гарантування вкладів. Отримання банківської ліцензії дозволить змінити цю модель і суттєво розширити спектр фінансових продуктів.

    Серед ключових переваг для “Нової” також називають можливість напряму інвестувати в державні облігації (ОВДП), депозитні сертифікати НБУ та оптимізувати фінансові операції всередині групи. Це може знизити витрати на обслуговування ліквідності та підвищити ефективність фінансового управління компанії.

    Водночас у Нацбанку наголошують, що процес не є формальністю. За словами співрозмовників у регуляторі, ключовим викликом для “Нової пошти” стане відповідність вимогам фінансового моніторингу на рівні банківського сектору. Це значно суворіші стандарти, ніж у платіжних сервісах, і саме вони можуть стати критичним фактором при ухваленні рішень щодо ліцензії.

    Регулятор уже має досвід претензій до пов’язаних із групою сервісів. Зокрема, у 2025 році НБУ накладав значний штраф на NovaPay через порушення у сфері фінмоніторингу, пов’язані з ризиками використання платіжної інфраструктури “дропами”. Це, на думку експертів, може впливати на оцінку регулятора під час розгляду майбутніх банківських ініціатив компанії.

    Попри це, в ринку розглядають проєкт як один із найбільш амбітних прикладів конвергенції логістичного та фінансового бізнесу в Україні. У перспективі “Нова пошта” розглядає створення повноцінної фінансової екосистеми, яка поєднає доставку, платежі, кредитування та банківські послуги в єдиному цифровому середовищі, фактично формуючи український аналог азійських суперзастосунків.

    У разі реалізації плану компанія може суттєво змінити структуру фінансового ринку, ставши одним із найбільших небанківських гравців, який трансформується у регульовану банківську інституцію нового покоління.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • «Шахед» знищив відділення Нової пошти у Дніпрі: будівля вигоріла вщент, компанія оголосила про компенсації

    «Шахед» знищив відділення Нової пошти у Дніпрі: будівля вигоріла вщент, компанія оголосила про компенсації

    Удень 31 травня російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Однією з цілей атаки стало відділення компанії «Нова пошта» у Дніпрі, яке було повністю знищене внаслідок влучання ударного безпілотника типу Shahed. Будівля вигоріла вщент, однак, за попередньою інформацією, обійшлося без жертв серед працівників та відвідувачів.

    Про наслідки атаки повідомила пресслужба компанії «Нова пошта». За даними підприємства, ворожий дрон влучив у відділення №1 у Дніпрі, спричинивши масштабну пожежу.

    «Сьогодні ворожим дроном було знищено відділення №1 Нової пошти в Дніпрі. Будівля вигоріла вщент. Співробітники не постраждали», — повідомили в компанії.

    На оприлюднених фото та відео видно густий дим, вогонь і серйозні руйнування будівлі. Полум’я швидко охопило приміщення, через що врятувати майно та частину відправлень не вдалося.

    Одразу після атаки на місце прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, правоохоронці та представники місцевої влади. Рятувальники ліквідовували пожежу та проводили обстеження території для виявлення можливих осередків повторного займання.

    У компанії зазначили, що наразі триває оцінка наслідків удару та підрахунок пошкодженого майна. Після завершення роботи рятувальних служб буде встановлено остаточну кількість знищених або пошкоджених відправлень.

    Водночас «Нова пошта» вже заявила про готовність компенсувати клієнтам усі збитки. У компанії наголосили, що кожен клієнт отримає відшкодування відповідно до оголошеної вартості відправлення.

    «Компанія, як завжди, компенсує клієнтам оголошену вартість знищених відправлень. Ми вже зв’язуємось із клієнтами, щоб повідомити деталі відшкодування», — зазначили представники поштового оператора.

    Попри втрату одного з відділень, логістична мережа компанії продовжує працювати у штатному режимі. Для забезпечення безперервності доставки були задіяні резервні логістичні схеми та перенаправлення потоків відправлень через інші сортувальні та логістичні центри.

    У «Новій пошті» підкреслили, що наразі не очікують суттєвих затримок доставки посилок ані в Дніпрі, ані в інших регіонах України.

    Атака на відділення стала частиною чергового удару по Дніпру. За інформацією місцевої влади, російські війська застосували ударні безпілотники, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на одному з логістичних об’єктів міста. Також повідомлялося про знищення та пошкодження автомобілів, які перебували поруч із місцем влучання.

    На момент публікації інформації про загиблих або поранених не надходило. Влада продовжує уточнювати наслідки атаки.

    Примітно, що це вже не перший удар по об’єктах «Нової пошти» від початку повномасштабного вторгнення Росії. Компанія неодноразово повідомляла про пошкодження або знищення своїх відділень, сортувальних центрів та логістичних майданчиків у різних регіонах країни.

    Лише цього ж дня російські безпілотники атакували ще один об’єкт поштового оператора. У Слов’янську Донецької області було пошкоджено відділення №1. Там обійшлося без значних руйнувань, однак будівля зазнала пошкоджень від вибухової хвилі та уламків.

    Експерти зазначають, що логістична інфраструктура залишається однією з важливих складових функціонування економіки та життєзабезпечення країни під час війни. Через поштові та логістичні компанії щодня доставляються гуманітарні вантажі, товари першої необхідності, медичні препарати, обладнання та інші критично важливі ресурси.

    Попри регулярні атаки, українські логістичні оператори продовжують забезпечувати роботу мережі навіть у прифронтових регіонах. У багатьох випадках пошкоджені відділення відновлюють роботу вже за кілька днів після обстрілів.

    У компанії наголосили, що безпека працівників і клієнтів залишається пріоритетом. Саме завдяки оперативним діям персоналу та дотриманню правил безпеки під час повітряної тривоги вдалося уникнути людських жертв.

    Наразі триває ліквідація наслідків удару та оцінка матеріальних збитків. Остаточна сума завданої шкоди буде встановлена після завершення роботи спеціальних комісій та експертів.

  • Allegro запускає доставку товарів в Україну з Польщі

    Allegro запускає доставку товарів в Україну з Польщі

    Найбільший польський маркетплейс Allegro готується до поетапного виходу на український ринок, і вже у червні планує запустити перший етап експансії, який фактично відкриє для українських користувачів доступ до покупок товарів у польських продавців із прямою міжнародною доставкою в Україну. Це може стати одним із найбільших кроків у розвитку транскордонної електронної комерції між Україною та Європейським Союзом за останні роки.

    Про це повідомляє польське галузеве видання Wiadomosci Handlowe з посиланням на джерела в компанії та ринку e-commerce. За їхніми даними, стратегія виходу Allegro на український ринок передбачає кілька послідовних етапів, кожен із яких буде тестувати попит, логістику та технічну інтеграцію з українською інфраструктурою доставки та платежів.

    На першому етапі, який планують запустити вже у червні, українські покупці отримають можливість замовляти товари безпосередньо у польських продавців, які працюють на платформі Allegro. Йдеться про кілька сотень продавців, які будуть відібрані для участі в стартовій програмі міжнародної доставки. Таким чином компанія планує перевірити реальний попит з боку українських споживачів і одночасно відпрацювати логістичні процеси доставки через кордон.

    У компанії зазначають, що рішення про вихід на український ринок пов’язане зі зростанням попиту на транскордонну електронну комерцію. Останні роки показали стабільне збільшення кількості українських покупців на європейських онлайн-платформах, що зробило Україну одним із перспективних напрямків для розширення діяльності великих маркетплейсів.

    У Allegro підкреслюють, що проєкт реалізується як контрольована експансія, без різкого відкриття всіх функцій одразу. Компанія наголошує, що такий підхід дозволяє мінімізувати ризики, пов’язані з логістикою, митними процедурами та адаптацією до місцевого ринку. У компанії також визнають, що мають досвід невдалих або обмежено успішних виходів на окремі міжнародні ринки, тому цього разу обрано поступову модель розвитку.

    Джерела видання повідомляють, що наступним етапом після тестового запуску може стати створення окремого українського домену Allegro.ua, а також відкриття платформи для українських продавців. У такому разі український сегмент маркетплейсу може перетворитися не лише на канал імпорту товарів із Польщі, а й на повноцінний двосторонній e-commerce-майданчик, де зможуть працювати продавці з обох країн. За попередніми оцінками, така інтеграція може відбутися вже наступного року, якщо перший етап покаже позитивні результати.

    Особливу роль у проєкті відіграватиме логістика, яка є ключовим фактором для міжнародної електронної комерції. Як зазначається, доставку товарів від польських продавців до українських покупців здійснюватиме Нова пошта, яка вже має розгалужену міжнародну мережу та активно розширює свою присутність у країнах Європи. Це дозволить скоротити час доставки та інтегрувати сервіс у вже існуючу інфраструктуру швидкої поштової логістики.

    Водночас український логістичний ринок останніми роками демонструє активну міжнародну експансію. Нова пошта вже працює в низці країн ЄС, розширюючи мережу відділень і партнерств, а також інтегрується з європейськими поштоматними системами, зокрема в Чехії, Німеччині та Австрії. Це створює додаткові умови для розвитку транскордонної торгівлі між Україною та Європою.

    Паралельно Укрпошта також розширює свої міжнародні сервіси, оптимізуючи умови доставки та повернення посилок із-за кордону. Зміни в політиці державного поштового оператора спрямовані на спрощення міжнародної онлайн-торгівлі для українських користувачів і зменшення вартості логістики для покупців.

    Експерти ринку електронної комерції зазначають, що поява Allegro в Україні може суттєво змінити конкурентне середовище. Вона потенційно посилить конкуренцію серед маркетплейсів, стимулюватиме розвиток логістичних сервісів і може призвести до зниження цін для кінцевих споживачів завдяки прямому доступу до європейських товарів без посередників. Також очікується, що це підвищить стандарти сервісу на українському e-commerce ринку, оскільки місцеві гравці будуть змушені конкурувати з одним із найбільших маркетплейсів Центральної Європи.

    Таким чином, запуск Allegro в Україні може стати не лише новим етапом розвитку польської компанії, а й важливим кроком у формуванні єдиного цифрового торговельного простору між Україною та ЄС, де онлайн-торгівля та міжнародна доставка стають дедалі більш інтегрованими і доступними для споживачів з обох сторін кордону.

  • “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    “Нова пошта” під DDoS-атакою: сервіси працюють зі збоями

    Один із найбільших поштово-логістичних операторів України — Нова пошта — повідомив про масштабну DDoS-атаку на свої цифрові системи, через яку користувачі могли зіткнутися з перебоями у роботі застосунку та онлайн-сервісів компанії. Про кібератаку оператор офіційно заявив у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що ситуація перебуває під контролем, а ІТ-команда вже активувала резервні схеми для підтримки стабільної роботи сервісів.

    У компанії уточнили, що йдеться саме про DDoS-атаку — тип кібератаки, під час якої сервери навмисно перевантажують величезною кількістю запитів, через що системи можуть працювати повільно, нестабільно або тимчасово ставати недоступними для користувачів. Такі атаки зазвичай не передбачають прямого втручання у внутрішні бази даних чи викрадення інформації, однак здатні суттєво впливати на роботу цифрової інфраструктури великих компаній.

    Через атаку частина клієнтів “Нової пошти” повідомляла про труднощі з входом у мобільний застосунок, оформленням відправлень, відстеженням посилок та використанням окремих онлайн-функцій. У соцмережах користувачі скаржилися на нестабільну роботу сервісів, затримки із завантаженням інформації та тимчасову недоступність окремих функцій додатка.

    У відповідь компанія заявила, що її ІТ-фахівці оперативно почали протидію атаці та перевели частину систем на резервні механізми роботи. У “Новій пошті” також наголосили, що ключові сервіси продовжують працювати, а команда робить усе можливе для повної стабілізації систем у найкоротші терміни.

    Це вже не перший подібний інцидент для компанії за останній час. У квітні “Нова пошта” вже повідомляла про масштабний технічний збій, через який користувачі тимчасово не могли увійти у застосунок або скористатися окремими сервісами. Тоді оператор заявляв про оперативне відновлення роботи після усунення проблем.

    На тлі повномасштабної війни Україна залишається однією з головних цілей кібератак у Європі. Під ударами регулярно опиняються державні сервіси, банки, логістичні оператори, енергетичні компанії та телекомунікаційна інфраструктура. Українські компанії вже кілька років працюють в умовах постійної цифрової загрози та змушені регулярно модернізувати системи кіберзахисту.

    Зокрема, у березні цього року державний Ощадбанк повідомляв про спрацювання протоколів безпеки через підозру на DDoS-атаку. Тоді сервери банку тимчасово відключали для захисту інфраструктури та недопущення перевантаження систем. Подібні інциденти також неодноразово фіксувалися у роботі державних сервісів, банківських застосунків та телекомунікаційних платформ.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що DDoS-атаки часто використовуються не лише для створення технічних проблем, а й як елемент психологічного тиску та спроб дестабілізувати роботу важливих сервісів. Особливо це стосується великих логістичних операторів, які забезпечують доставку товарів, документів і гуманітарних вантажів по всій країні.

    “Нова пошта” сьогодні залишається однією з ключових логістичних компаній України. Мережа оператора охоплює тисячі відділень, поштоматів і пунктів видачі, а сервісами компанії щодня користуються мільйони українців. Після початку повномасштабного вторгнення компанія стала одним із важливих елементів логістичної інфраструктури країни, забезпечуючи доставку товарів, медикаментів, волонтерської допомоги та гуманітарних вантажів навіть у прифронтові регіони.

    На цьому тлі будь-які перебої у роботі цифрових систем компанії одразу викликають значний суспільний резонанс. У соцмережах користувачі активно обговорювали ситуацію та ділилися скриншотами помилок у застосунку. Частина клієнтів також цікавилася, чи можуть затримки у роботі сервісів вплинути на доставку посилок.

    У самій “Новій пошті” наголошують, що фізична логістика та доставка відправлень продовжують працювати у штатному режимі, а команда ІТ-фахівців цілодобово працює над ліквідацією наслідків атаки. Компанія також подякувала користувачам за терпіння та розуміння у зв’язку з тимчасовими труднощами.

    Фахівці з кібербезпеки підкреслюють, що український бізнес фактично живе в умовах постійної цифрової війни, а масштабні компанії на кшталт “Нової пошти” є пріоритетними цілями для хакерських атак через їхню роль у забезпеченні стабільної роботи економіки та критично важливої логістики країни.

  • У Румунії двох українців звинуватили у спробі диверсії в офісі пошти

    У Румунії двох українців звинуватили у спробі диверсії в офісі пошти

    Румунська прокуратура 6 квітня висунула обвинувачення двом громадянам України віком 23 та 24 років у спробі диверсії та співучасті у спробі диверсії. За версією слідства, справа пов’язана із змовою, що має російський слід.

    Про це повідомляють румунські правоохоронні органи, зокрема Департамент з боротьби з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT).

    За даними слідства, у жовтні минулого року підозрювані залишили дві посилки із запальною речовиною в одному з відділень української кур’єрської компанії «Нова Пошта», яка працює між країнами Європейського Союзу та Україною.

    Слідчі зазначають, що існував реальний ризик виникнення пожежі, яка могла призвести до значних наслідків. Офіс розташований на першому поверсі семиповерхового житлового будинку у центральному, густонаселеному районі Бухареста, що, за оцінкою DIICOT, створювало потенційну загрозу національній безпеці.

    Обох підозрюваних було затримано ще у жовтні 2025 року. Операція проводилася у координації з польськими правоохоронцями, які паралельно затримали шістьох осіб на території Польщі у межах тієї ж справи.

    Наразі обвинувачені перебувають під вартою. У разі доведення провини їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Румунські слідчі розглядають цю справу як частину ширшої діяльності, що може бути пов’язана із диверсійними операціями на території Європейського Союзу.

  • У Луцьку внаслідок атаки Шахедів зруйновано термінал Нової пошти

    У Луцьку внаслідок атаки Шахедів зруйновано термінал Нової пошти

    У Луцьку вранці 1 квітня російські війська завдали удару безпілотниками типу “Шахед”, унаслідок чого було знищено термінал компанії “Нова пошта”. Про це повідомила пресслужба компанії.

    За наявною інформацією, в момент влучання всі працівники перебували в укриттях, тому обійшлося без постраждалих.

    У компанії зазначили, що наразі триває оцінка наслідків руйнувань. Фахівці встановлюють обсяг пошкодженого вантажу, а на місці події працюють правоохоронці та рятувальники.

    “Нова пошта” вже заявила про готовність компенсувати клієнтам втрати. Представники компанії найближчим часом планують зв’язатися з усіма постраждалими клієнтами та надати детальну інформацію щодо відшкодування.

    Атаки російських безпілотників по цивільній інфраструктурі українських міст тривають, зокрема під удари регулярно потрапляють логістичні об’єкти, що забезпечують доставку товарів і гуманітарних вантажів.