Nenkainfo.com

Позначка: новини України

  • Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    Польща поставила Україні умову: Зеленський може втратити найвищу нагороду

    У Європі продовжує загострюватися дискусія навколо історичної пам’яті, яка дедалі відчутніше впливає на сучасні політичні відносини між Україною та Польщею. Новий виток напруження виник після того, як польська влада фактично висунула Києву вимогу переглянути рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування “імені Героїв УПА”. У Варшаві заявляють, що подальший розвиток двосторонніх відносин значною мірою залежатиме від реакції української сторони, а в разі відсутності кроків назустріч президент України Володимир Зеленський може втратити одну з найпрестижніших державних відзнак Польщі.

    Про це заявив керівник Управління міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач в інтерв’ю польському виданню RMF24. Його слова стали черговим сигналом про те, що історичні суперечки між двома сусідніми державами знову виходять на перший план, попри безпрецедентний рівень співпраці після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    За словами Пшидача, польська сторона вважає, що тепер відповідальність за врегулювання ситуації лежить на Києві. Він підкреслив, що Україна добре знає позицію Варшави щодо історичних питань і чудово розуміє, які кроки можуть сприяти покращенню двосторонніх відносин. Польський чиновник наголосив, що офіційна Варшава очікує не лише заяв, а й конкретних дій, які б продемонстрували готовність враховувати чутливість історичної тематики для польського суспільства.

    У Польщі нагадують, що за останні роки країна надала Україні безпрецедентну підтримку. Варшава стала одним із ключових союзників Києва після початку повномасштабної війни, відкривши кордони для мільйонів українських біженців, надавши масштабну гуманітарну допомогу, підтримавши Україну зброєю та активно просуваючи її інтереси на міжнародній арені. Саме тому рішення про присвоєння почесної назви на честь УПА викликало особливо гостру реакцію в польському політичному середовищі та серед частини громадян.

    Історія Української повстанської армії вже багато років залишається одним із найболючіших питань у відносинах між Києвом і Варшавою. Для значної частини українців УПА є символом боротьби за незалежність держави та спротиву тоталітарним режимам. Водночас у Польщі діяльність УПА часто асоціюють насамперед із трагічними подіями Волинської трагедії та міжетнічним конфліктом часів Другої світової війни. Через це будь-які рішення щодо вшанування УПА викликають бурхливі дискусії та політичні суперечки.

    Останній конфлікт розпочався після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесного найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення було позитивно сприйняте значною частиною українського суспільства як крок до вшанування історичної боротьби за незалежність. Проте у Польщі воно викликало хвилю критики.

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на рішення Києва. Він заявив, що такий крок свідчить про небажання України враховувати історичні застереження польської сторони. На його думку, держава, яка прагне вступити до Європейського Союзу та поглиблювати партнерство із західними країнами, повинна більш уважно ставитися до історичних питань, які мають принципове значення для її сусідів.

    Саме після цього у Польщі почали лунати заяви про можливість перегляду рішення щодо державних нагород, раніше вручених українському президентові. Однією з них є Орден Білого Орла — найвища державна нагорода Польщі, якою відзначаються особи за виняткові заслуги перед польською державою та народом.

    Питання можливого позбавлення Зеленського цієї нагороди вже обговорювалося на спеціальному засіданні кавалерів Ордену Білого Орла. За інформацією польських медіа, учасники зустрічі передали свої висновки президенту Польщі, який тепер має ухвалити остаточне рішення. Марцін Пшидач дав зрозуміти, що процес наближається до завершення і рішення може бути прийняте найближчим часом, якщо українська сторона не продемонструє готовності до діалогу.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Очільник польської дипломатії також висловив переконання, що рішення щодо почесного найменування підрозділу було помилковим і створює непотрібні труднощі у відносинах між двома країнами. За його словами, Варшава очікує від Києва кроків, які дозволили б зняти напругу та повернути діалог у конструктивне русло.

    Суперечка навколо УПА спричинила політичні дискусії не лише між Україною та Польщею, а й усередині самої Польщі. Зокрема, широкий суспільний резонанс викликала заява заступника міністра науки Анджея Шептицького, який спробував провести історичні паралелі між українськими повстанцями та польським антикомуністичним підпіллям після Другої світової війни. Його слова стали приводом для гострої критики з боку політичних опонентів та представників оточення президента Польщі, які навіть вимагали його відставки.

    Українське Міністерство закордонних справ у відповідь закликало польських політиків уникати кроків та заяв, які можуть зашкодити стратегічному партнерству між двома державами. У Києві наголошують, що в умовах триваючої російської агресії особливо важливо зберігати єдність і не дозволяти історичним суперечкам руйнувати співпрацю, яка має вирішальне значення для безпеки всього регіону.

    Аналітики зазначають, що нинішній конфлікт став черговим нагадуванням про складність українсько-польського історичного діалогу. Попри високий рівень політичної, військової та економічної взаємодії, питання історичної пам’яті продовжують залишатися потенційним джерелом напруження. Водночас обидві сторони неодноразово демонстрували здатність знаходити компроміси навіть у найскладніших питаннях.

    Експерти також звертають увагу на те, що ситуація розгортається на тлі активної підтримки України з боку Польщі та ключових європейських союзників. Тому будь-які подальші рішення щодо нагороди Володимира Зеленського або вимог Варшави до Києва матимуть не лише символічне, а й політичне значення для майбутнього українсько-польських відносин.

    Наразі офіційний Київ не повідомляв про намір переглядати рішення щодо почесного найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас дипломатичні контакти між країнами тривають, а обидві сторони публічно заявляють про важливість збереження партнерства. Саме тому найближчі тижні можуть стати визначальними для того, чи вдасться Києву та Варшаві уникнути нового серйозного загострення у відносинах та знайти формулу, яка дозволить зберегти стратегічну співпрацю попри історичні розбіжності.

  • Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов отримав один із найскладніших політико-дипломатичних викликів останніх місяців. На тлі загострення дискусій між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті та рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування «імені Героїв УПА» саме Буданов став однією з ключових фігур, які залучені до пошуку шляхів деескалації ситуації.

    Останніми тижнями українсько-польські відносини опинилися під додатковим тиском через суперечки щодо історичних питань. Після указу президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА» у Польщі пролунала хвиля критики з боку частини політичного спектра.

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. У польському політикумі також лунали заклики переглянути підходи до підтримки України та навіть блокувати окремі етапи її євроінтеграції.

    Попри це, офіційна Варшава продовжує наголошувати на стратегічному характері відносин з Україною. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав обидві сторони до діалогу та застеріг від використання історичних суперечок на користь третіх сторін, насамперед Росії. Аналогічну позицію озвучували й представники польського парламенту, які наголошують на важливості збереження партнерства між двома державами в умовах війни.

    На цьому тлі увагу експертів привернуло те, що до процесу врегулювання напруженості активно залучили саме Кирила Буданова. Політичний консультант Олег Постернак вважає, що це рішення не є випадковим.

    За його словами, глава української військової розвідки вже давно перестав сприйматися виключно як керівник спецслужби. За роки повномасштабної війни Буданов став одним із найвідоміших представників української влади на міжнародній арені. Він неодноразово брав участь у складних міжнародних переговорах, координував питання повернення українських військовополонених, цивільних заручників та дітей, незаконно вивезених Росією.

    Експерт наголошує, що саме цей досвід дає Буданову перевагу під час роботи на особливо чутливих дипломатичних напрямках.

    «Складні дипломатичні треки Буданову під силу. Фактично відбувається його ініціація не лише як антикризового політика, а й як практика-дипломата», — зазначив Постернак.

    На думку експерта, українська влада розраховує, що Буданов зможе забезпечити більш прагматичний підхід до врегулювання суперечностей. Глава ГУР має високий рівень довіри як всередині країни, так і серед багатьох міжнародних партнерів України.

    Водночас політтехнолог Олексій Голобуцький раніше також звертав увагу на зміну ролі Буданова в українському політичному просторі. За його словами, керівник розвідки поступово виходить за межі традиційної військової функції та дедалі частіше виступає як кризовий менеджер державного масштабу.

    Польський напрямок залишається одним із ключових для України. Варшава є одним із головних союзників Києва від початку повномасштабного вторгнення Росії. Польща прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову та гуманітарну допомогу, а також активно підтримувала Україну на міжнародних майданчиках.

    Окреме значення мають євроінтеграційні перспективи України. Саме Польща може відігравати важливу роль під час відкриття та проходження переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. Тому будь-яке загострення відносин між Києвом і Варшавою розглядається як потенційний ризик для стратегічних інтересів обох держав.

    Аналітики наголошують, що нинішня криза має переважно політичний та історичний характер і не зачіпає фундаментальних безпекових інтересів двох країн. Саме тому сторони зацікавлені в пошуку компромісних рішень, які дозволять знизити градус дискусії та не допустити перетворення історичних суперечок на масштабний політичний конфлікт.

    Сам Постернак вважає, що головне завдання переговорного процесу полягає не стільки у вирішенні всіх історичних питань, скільки у недопущенні їх використання як інструменту для руйнування стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою.

    «Україні буде потрібна Польща для євроінтеграції. Польщі потрібен військовий досвід України», — наголошує експерт.

    Поки що офіційна інформація про конкретний формат переговорів за участю Кирила Буданова залишається обмеженою. Однак сам факт його залучення до цього напрямку свідчить про особливу увагу української влади до відносин із Польщею та прагнення не допустити їх подальшого погіршення.

    На тлі війни з Росією Київ і Варшава залишаються природними союзниками, а тому пошук формули взаєморозуміння залишається одним із головних завдань для обох сторін. І саме Кирило Буданов, схоже, отримав одну з ключових ролей у цьому процесі.

  • Зеленський передав Путіну жорсткий сигнал через Абрамовича: таємна зустріч у Києві

    Зеленський передав Путіну жорсткий сигнал через Абрамовича: таємна зустріч у Києві

    Президент України Володимир Зеленський вперше офіційно підтвердив зустріч із російським мільярдером Романом Абрамовичем, яка відбулася у Києві. За словами глави держави, російський олігарх прибув до української столиці як неформальний посередник і запропонував передати особисте повідомлення до Кремля. Головною темою розмови стало майбутнє Донбасу, а відповідь Зеленського була однозначною: Україна не погодиться на жодні територіальні поступки Росії.

    Про цю зустріч президент розповів в інтерв’ю британському виданню The Guardian та телеканалу Sky News під час свого візиту до Лондона. За словами Зеленського, Абрамович повідомив, що хоче донести позицію України безпосередньо до Володимира Путіна та попросив зберегти контакт непублічним.

    «Він приїхав до Києва і сказав: я можу передати ваше повідомлення Путіну. Я відповів йому щодо Донбасу, і це був ключовий меседж. Ми не підемо з нашої землі, не залишимо Донбас і не дамо Росії здобути перемогу таким способом», – заявив президент України.

    Фактично Зеленський вкотре підтвердив незмінну позицію Києва щодо окупованих територій. Попри численні заяви Кремля про необхідність визнання російського контролю над частиною Донбасу як передумови для завершення війни, українська влада продовжує наполягати на відновленні територіальної цілісності держави.

    Заява президента пролунала на тлі активізації дипломатичних контактів навколо можливих мирних переговорів. За словами Зеленського, в оточенні Путіна дедалі більше людей усвідомлюють масштаби економічних проблем Росії та негативні наслідки затяжної війни. Президент висловив переконання, що серед російських еліт уже немає єдності щодо подальшого продовження бойових дій.

    «Я думаю, що навколо Путіна є різні люди. Частина хоче продовжувати війну, а частина вже розуміє, що російська економіка перебуває у дуже складному становищі», – зазначив глава держави.

    Окремою темою розмови з Абрамовичем стали кошти від продажу футбольного клубу Chelsea. Після початку повномасштабної війни російський бізнесмен продав лондонський клуб за понад 2,4 млрд фунтів стерлінгів. Гроші були заморожені британською владою і досі залишаються предметом юридичних суперечок між урядом Великої Британії та структурами Абрамовича.

    Під час переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером Зеленський порушив питання використання цих коштів на потреби України. За словами президента, частину суми можна було б спрямувати на закупівлю сучасних систем протиповітряної оборони та антибалістичних ракет, які критично необхідні для захисту українських міст від російських атак.

    «Росія розпочала цю війну. Чому б не використати російські гроші для захисту України?» – наголосив Зеленський.

    Президент також із гумором прокоментував свою зустріч із російським олігархом. За його словами, під час візиту до Києва Абрамович не привіз із собою жодних коштів.

    «Він не приніс цих грошей. Я сказав йому: нам потрібні ваші гроші», – пожартував Зеленський.

    Історія з Абрамовичем привертає особливу увагу через його роль у попередніх контактах між Україною та Росією. На початку повномасштабного вторгнення бізнесмен уже брав участь у неформальних переговорах між сторонами, а також був залучений до процесу укладання зернової угоди щодо експорту української агропродукції через Чорне море. Однак останніми роками його участь у дипломатичних процесах практично не висвітлювалася.

    Зеленський також підтвердив, що готовий до дипломатичних контактів заради завершення війни, однак будь-які серйозні переговори можливі лише після припинення вогню. При цьому президент наголосив, що навіть потенційне заморожування бойових дій не означатиме відмову України від своїх територій або згоду на російські вимоги.

    Зустріч із Абрамовичем відбулася на тлі інтенсивних міжнародних консультацій України із західними союзниками. Під час візиту до Лондона Зеленський провів переговори з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером, а також зустрічався з лідерами Франції та Німеччини. Основними темами стали посилення санкційного тиску на Росію, підтримка української протиповітряної оборони та перспективи подальшої військової допомоги.

    Заяви президента фактично демонструють, що навіть через неофіційні канали комунікації Київ не готовий обговорювати передачу Росії будь-яких українських територій. Донбас, як підкреслив Зеленський, залишається невід’ємною частиною України, а спроби Кремля використати переговорний процес для легалізації окупації не матимуть успіху.

  • Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Російські спецслужби дедалі активніше використовують терористичні акти та диверсії як один із ключових інструментів гібридної війни проти України. Особливе занепокоєння правоохоронців викликає те, що серед виконавців таких злочинів все частіше опиняються неповнолітні українці, яких ворог вербує через соціальні мережі та месенджери. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов.

    За словами посадовця, з початку 2026 року на території України вже зафіксовано 22 терористичні акти, з яких правоохоронцям вдалося розкрити 18. За підозрою у причетності до їх організації або виконання затримано 24 особи. Особливо тривожним є той факт, що шестеро із затриманих — неповнолітні віком від 16 до 17 років. Таким чином, кожен четвертий підозрюваний у справах про теракти цього року виявився підлітком.

    У Нацполіції наголошують, що більшість таких злочинів координуються російськими спецслужбами дистанційно. Виконавці часто навіть не усвідомлюють, що стають частиною ворожих операцій. Спочатку їм пропонують нескладні завдання за гроші — сфотографувати об’єкт, передати інформацію або виконати дрібне доручення. Згодом завдання стають небезпечнішими: підпали військових автомобілів, диверсії на об’єктах інфраструктури, закладання вибухівки або підготовка терактів.

    Нєбитов зазначає, що останнім часом спостерігається зростання кількості терористичних загроз. Якщо у 2024 році правоохоронці зафіксували дев’ять терактів, то у 2025 році їх кількість зросла до 61. Водночас значну частину злочинів вдалося попередити ще на етапі підготовки. За даними поліції, у 2025 році правоохоронці розкрили 52 теракти та запобігли реалізації десятків інших злочинних планів.

    Особливу увагу російські куратори приділяють атакам на представників сектору безпеки та оборони. За словами Нєбитова, у п’яти випадках об’єктами терористичних посягань були поліцейські, ще у шести — військовослужбовці. Водночас у кількох епізодах правоохоронці втрутилися ще до того, як виконавці отримали остаточні вказівки щодо конкретної цілі.

    Найчастіше для таких злочинів використовуються саморобні вибухові пристрої. З 22 зафіксованих цього року терактів у 18 випадках йшлося саме про використання або підготовку вибухівки. Ще у чотирьох епізодах фігурували бойові припаси. За словами правоохоронців, більшість компонентів для виготовлення вибухових пристроїв можна придбати у відкритому доступі, що значно ускладнює їх своєчасне виявлення.

    Окремою проблемою залишається вербування громадян через Telegram. За даними Нацполіції, 82% розкритих терактів були організовані через цей месенджер. Саме там російські спецслужби знаходять потенційних виконавців, використовуючи канали з пошуку роботи, швидкого заробітку або анонімного спілкування.

    Втім у поліції не вважають, що повне блокування Telegram стане ефективним рішенням. Нєбитов наголошує: у разі заборони месенджера куратори просто перейдуть на інші цифрові платформи. Тому головний акцент правоохоронці роблять на деанонімізації злочинців, інформаційній роботі та профілактиці серед молоді.

    Особливу небезпеку становить залучення підлітків. Ще у 2025 році правоохоронці викрили 24 неповнолітніх, причетних до підготовки або виконання терактів. Після початку масштабної інформаційної кампанії понад 120 дітей та їхніх батьків самостійно повідомили поліцію про спроби вербування з боку російських спецслужб. Загалом із 2024 року Нацполіція отримала понад 130 таких повідомлень.

    За оцінками правоохоронців, Росія свідомо робить ставку на молодь через її вразливість до маніпуляцій та бажання швидкого заробітку. Виконавцям обіцяють гроші, а іноді навіть не повідомляють справжню мету завдання. В окремих випадках після виконання доручення куратори починають шантажувати завербованих осіб, змушуючи їх продовжувати співпрацю.

    На тлі триваючої війни правоохоронці закликають батьків уважніше ставитися до онлайн-активності дітей та звертати увагу на підозрілі пропозиції швидкого заробітку в інтернеті. У Нацполіції наголошують, що своєчасне повідомлення про спробу вербування може не лише врятувати дитину від кримінальної відповідальності, а й допомогти запобігти трагедіям та людським жертвам.

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.

  • Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    За інформацією наших джерел, підтверджених даними сервісу Flightradar, 25 травня з одного з прикордонних аеродромів України вилетів військово-транспортний літак Іл-76 з невійськовим вантажем.

    “Це був Іл-76, і його посадку для дозаправки в Кишиневі зафіксував відомий сайт Flightradar.

    Літак був “не порожній”, але що і для кого він вивозив – невідомо.

    Версія про те, що літак здали в оренду, відпадає – жодна з українських компаній не здавала свої літаки комусь.

    Після історії із затриманням української машини з валютою та золотом в Угорщині ходили чутки, що тепер для транспортування готівки необхідний інший надійний канал” – зазначає джерело.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    “15 тисяч доларів за закриття справи”: ДБР затримало двох працівників БЕБ через хабарі

    Державне бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України викрило двох співробітників Бюро економічної безпеки, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів за використання службового становища. Один із фігурантів, за даними слідства, вимагав десятки тисяч доларів за “вирішення питання” у кримінальному провадженні, інший — обіцяв допомогти з отриманням ліцензії через зв’язки у податкових органах.

    Про це повідомили пресслужба ДБР та генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    За інформацією слідства, перший епізод стосується старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області. Правоохоронці вважають, що посадовець вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який проходив у справі щодо виготовлення, ввезення та збуту підробленої валюти.

    Слідчі стверджують, що співробітник БЕБ запропонував фігуранту “домовленість”: за гроші він нібито обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності та посприяти уникненню проблем із правоохоронною системою.

    У ДБР заявили, що правоохоронці задокументували передачу частини суми — 10 тисяч доларів. Після цього посадовця затримали.

    Другий епізод, про який повідомили слідчі, стосується аналітика БЕБ. За версією ДБР, він пообіцяв підприємцю “вплинути” на представників податкової служби для отримання ліцензії на зберігання пального.

    За таку “послугу” працівник БЕБ нібито вимагав 2 тисячі доларів.

    У матеріалах слідства йдеться, що після повторного подання документів компанія дійсно отримала необхідну ліцензію. Після цього, за даними правоохоронців, аналітик почав вимагати обіцяну оплату за свій “вплив”.

    Обох фігурантів затримали.

    Старшому детективу інкримінують одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі. Йдеться про статті Кримінального кодексу, які передбачають серйозну відповідальність за корупційні злочини, включно з позбавленням волі та конфіскацією майна.

    Аналітика БЕБ підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовими особами державних органів.

    У ДБР зазначають, що найближчим часом обом мають офіційно повідомити про підозру та звернутися до суду з клопотаннями про обрання запобіжних заходів.

    У пресслужбі Бюро наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційних схем.

    Справи проти співробітників БЕБ стали черговим гучним антикорупційним скандалом навколо правоохоронних органів України. Бюро економічної безпеки створювалося як новий орган для боротьби з економічними злочинами та заміни податкової міліції, однак останнім часом БЕБ неодноразово опинялося у центрі критики через кадрові проблеми та підозри щодо корупції.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що питання довіри до антикорупційної та правоохоронної системи залишається одним із ключових викликів для України, особливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами.

    Європейський Союз та міжнародні фінансові організації регулярно наголошують на необхідності посилення боротьби з корупцією та забезпечення незалежності правоохоронних органів.

    На цьому тлі українська влада останніми місяцями активізувала публічні антикорупційні розслідування. Лише у квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд арештував начальника слідчого відділу управління СБУ у Полтавській області, якого також підозрюють у хабарництві. Тоді суд визначив альтернативу у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Правоохоронці та антикорупційні органи заявляють, що продовжують очищення системи від посадовців, які використовують службове становище для незаконного збагачення.

    Водночас аналітики наголошують: сам факт регулярних викриттів свідчить не лише про роботу слідчих органів, а й про системну проблему корупційних ризиків у державних структурах.

    Після оприлюднення інформації про затримання співробітників БЕБ у соцмережах знову активізувалася дискусія щодо необхідності повноцінної реформи Бюро економічної безпеки та перезавантаження кадрової системи.

    Раніше бізнес-асоціації та міжнародні партнери вже закликали українську владу пришвидшити реформування БЕБ, забезпечити прозорий відбір керівництва та мінімізувати політичний чи корупційний вплив на роботу органу.

    Наразі слідство у двох нових справах триває. У ДБР заявляють, що встановлюють усі обставини можливих корупційних схем та перевіряють, чи могли затримані діяти не самостійно.

  • Буданов проведе зустріч з керівництвом Верховної Ради та головами комітетів. Джерела

    Буданов проведе зустріч з керівництвом Верховної Ради та головами комітетів. Джерела

    За інформацією наших джерел, очільник ОП Кирило Буданов найближчим часом може зустрітись з керівництвом Верховною Радою та головами комітетів.

    “Після невдалої спроби провести подібну зустріч, яку, за чутками, скасував сам Президент, Верховна Рада так і не запрацювала належним чином.

    Таким чином доля законів, які Україна має ухвалити для поповнення бюджету, щоб не втратити можливість отримувати кошти від МВФ, залишається під великим питанням.

    За чутками, на рішення Володимира Зеленського вплинули Андрій Єрмак і його люди, переконавши Президента в тому, що Кирило Буданов забирає важелі управління під себе.

    Але нові плівки НАБУ та підозра Андрію Єрмаку змінили стан справ.

    Тож наразі Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук переконує Президента, що зустріч має відбутися, інакше Раду не об’єднати, разом з Давидом Арахамією, який також схиляється до співпраці з Будановим.

    На цьому тлі зустріч може бути організована вже цього тижня, якщо Президент знову її не заблокує” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що новий злив “плівок Міндіча” – це попередження Володимиру Зеленському після того, як він почав публічно критикувати спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, та обмежувати вплив Кирила Буданова.