Nenkainfo.com

Позначка: оборонні закупівлі

  • Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Поки українські військові змушені власними силами та через волонтерів збирати кошти на дрони, щоб утримувати позиції на фронті, державна система оборонних закупівель дедалі більше нагадує закриту фінансову корпорацію. Формально вона оперує мільярдами гривень у межах термінових потреб війни, однак фактично армія часто отримує техніку за залишковим принципом.

    Навіть кадрові зміни у керівництві оборонного відомства не призвели до зламу старої моделі. Призначення Дениса Шмигаля замість Рустема Умєрова не змінило логіку процесів: контракти й надалі концентруються в обмеженому колі постачальників, а системного контролю за цінами та економічною доцільністю закупівель фактично не існує.

    Ключовим оператором цього ринку залишається Агентство оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова. Саме на цьому рівні формуються технічні вимоги до продукції та визначається коло компаній, допущених до процедур. За відсутності незалежного фінансового аудиту та реального ринкового аналізу державний орган де-факто перетворюється на інструмент розподілу бюджетних потоків.

    Особливо показовою є ситуація на ринку безпілотних літальних апаратів. Тут синхронно діють кілька компаній — «Євро ТаннеЛс», «Арес», «Коляда КА», «Ге Технолоджі» та «ФлайТех Україна». Формально йдеться про різних виробників, однак на практиці вони заходять у закупівлі без реальної конкуренції, створюючи лише ілюзію вибору для держави.

    Фактичний центр управління цією групою зосереджений навколо Сєяра Куршутова. Через номінальних керівників і пов’язані структури він координує фінансові потоки та стратегічні рішення, залишаючись поза публічною відповідальністю. Така модель дозволяє контролювати ринок, не фігуруючи безпосередньо у контрактах.

    Штучне розмежування продукції на різні «комплекси» — зокрема ARES A1 або «Коляда K4» — лише маскує спільну логіку ціноутворення. Найбільш кричущим залишається питання вартості: один комплект ARES A1 закуповується державою за 3,09 млн гривень, хоча його основою є цивільні агродрони, ринкова ціна яких у рази нижча.

    Масштаби діяльності підтверджуються митною статистикою. Лише компанія «Євро ТаннеЛс» упродовж 2024–2025 років ввезла на територію України близько 24 тонн продукції. За оцінками джерел, загальні втрати державного бюджету від таких схем можуть сягати щонайменше 300 млн гривень.

    На тлі цих цифр особливо цинічно виглядає ситуація, коли військові підрозділи змушені самостійно закривати базові потреби у дронах і комплектуючих. Система, яка мала б забезпечувати фронт швидко, ефективно і за ринковими цінами, дедалі більше працює в інтересах вузького кола бенефіціарів, а не обороноздатності країни.

  • Фляги для військових подорожчали після зриву тендера: хто і навіщо це зробив

    Фляги для військових подорожчали після зриву тендера: хто і навіщо це зробив

    На тлі системного дефіциту базового речового забезпечення в підрозділах ЗСУ історія із закупівлею звичайних польових фляг стала показовою ілюстрацією глибших проблем у системі оборонних закупівель. Військові на фронті місяцями скаржаться на затримки постачання, непрозорий розподіл майна та зловживання на місцях. У таких умовах виживання все частіше залежить не від держави, а від волонтерів і власних коштів бійців, а хаос у забезпеченні напряму впливає навіть на кількість випадків самовільного залишення частин.

    У період, коли здійснювалися закупівлі індивідуальних польових фляг, ключовий вплив на систему мали тодішній міністр оборони та керівництво державного підприємства, через яке проходили контракти. Формально саме держпідприємство виступало замовником, однак фактично воно діяло в межах управлінських рішень і політичної волі Міністерства оборони. Тому відповідальність за наслідки не може обмежуватися рівнем підприємства.

    У січні 2024 року було оголошено закупівлю 100 тисяч індивідуальних польових фляг типу А на суму майже 20 мільйонів гривень. Найнижчу цінову пропозицію подала одна з компаній, яку офіційно визнали найбільш економічно вигідною та такою, що відповідає умовам процедури. Уповноважена особа замовника визначила її переможцем і оприлюднила намір укласти договір. На цьому етапі закупівля виглядала як приклад нормально працюючої конкуренції.

    Однак одразу після визначення переможця позиція замовника кардинально змінилася. Пропозицію компанії було відхилено вже після перемоги, посилаючись на нібито невідповідність нормативно-технічній документації. Зауваження стосувалися зовнішнього вигляду виробу та оформлення протоколів лабораторних випробувань. Водночас фляги не визнавалися небезпечними чи непридатними для використання. Фактично найдешевшого учасника усунули з процедури на формальних підставах.

    Більше того, профільна державна установа надала окремий висновок про можливість використання цих фляг за призначенням у польових умовах. Тобто продукція відповідала функціональним потребам військових і не становила загрози. Однак цей висновок був проігнорований. Формальні претензії виявилися важливішими за реальні потреби фронту, а учасника з найнижчою ціною остаточно вивели з торгів.

    Після цього замовник перейшов до наступного учасника, якого визнали переможцем. Але вже наступного дня ця компанія сама відмовилася від укладення договору, пояснивши це неможливістю виконати постачання в установлені строки. У результаті тендер формально визнали таким, що не відбувся, хоча потреба армії у флягах залишалася критичною.

    Після зриву конкурентної процедури закупівля фактично перейшла в ручний режим. Держпідприємство почало укладати прямі договори з іншими компаніями, які згодом стали основними постачальниками фляг типу А для армії. Контракти укладалися вже на десятки мільйонів гривень, але за значно вищими цінами. При цьому йшлося про фляги китайського виробництва, попри наявність на ринку дешевших аналогів.

    У підсумку ситуація виглядає однозначно. Бюджетні кошти, які мали максимально ефективно працювати на забезпечення армії, перетворилися на фінансовий ресурс для обмеженого кола постачальників. Замість економії — формальні відмови та керовані рішення. Замість реальної конкуренції — передбачуваний результат із дорожчими контрактами. За викладеними фактами ініційовано звернення до правоохоронних і контрольних органів із вимогою комплексної перевірки можливих корупційних зв’язків між посадовими особами, відповідальними за погодження та контроль виконання оборонних контрактів.

  • Понад 100 мільйонів збитків: екскерівника оборонного заводу відправили під варту

    Понад 100 мільйонів збитків: екскерівника оборонного заводу відправили під варту

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому генеральному директору Павлоградського хімічного заводу у справі про заволодіння понад 102 мільйонами гривень під час закупівлі динамічного захисту для танків Збройних сил України.

    Як повідомили у пресслужбах Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та ВАКС, суд ухвалив рішення про тримання підозрюваного під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 30,28 мільйона гривень. Також на нього покладено низку процесуальних обов’язків. Строк дії запобіжного заходу встановлено до 15 лютого 2026 року.

    За інформацією джерел, мова йде про Леоніда Шимана — багаторічного керівника Павлоградського хімічного заводу, який очолював підприємство з 1999 року. Він є головним конструктором ракетних двигунів твердого палива, членом-кореспондентом НАН України та має звання Героя України. У липні 2025 року його було звільнено з посади, яку обійняв Дмитро Вашневський. Леонід Шиман також фігурує у кількох кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.

    За версією слідства, у квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Міністерство оборони України уклало з Павлоградським хімічним заводом контракт на термінове постачання динамічного захисту для танків. Однак підприємство, за даними правоохоронців, закуповувало цю продукцію через фіктивні компанії за цінами, майже втричі вищими за ринкові. Таким чином, різниця між реальною вартістю товару та сумою контракту легалізовувалася, що призвело до заволодіння понад 102 мільйонами гривень бюджетних коштів.

    Окрім цього, у квітні 2025 року Служба безпеки України затримала Шимана, його заступника та колишнього керівника одного з військових представництв Міноборони у справі про постачання бракованих 120-мм мін для ЗСУ. Також ексдиректора підозрюють у зловживанні службовим становищем, унаслідок чого Павлоградський хімічний завод, за оцінками слідства, недоотримав щонайменше 43 мільйони гривень.

    Розслідування триває. Правоохоронні органи встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до реалізації корупційних схем у сфері оборонних закупівель.

  • Оптика для ЗСУ за завищеними цінами: що приховують тендери Міноборони

    Оптика для ЗСУ за завищеними цінами: що приховують тендери Міноборони

    Коли на фронті кожна секунда спостереження може коштувати життя, державні оборонні закупівлі мали б працювати за принципом максимальної ефективності та відкритої конкуренції. Однак у сфері постачання тепловізійної оптики для Збройних сил України реальна конкуренція, за даними джерел, фактично поступилася місцем кулуарним рішенням і системному завищенню цін.

    Попри публічні заяви чинного міністра оборони України Дениса Шмигаля про раціональне використання бюджетних коштів, на практиці, за інформацією співрозмовників, збережено управлінську модель, сформовану ще за каденції Рустема Умєрова. Ключові рішення у сфері закупівель, за цими даними, ухвалюються у вузькому колі за участі т.в.о. директора Департаменту закупівель Міноборони Олександра Осадчого та керівництва державного підприємства «Агенція оборонних закупівель».

    Саме ця вертикаль, стверджують джерела, забезпечує стабільне отримання багатомільйонних контрактів для ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», при тому що на ринку наявні дешевші альтернативи з кращими або співставними технічними характеристиками.

    Показовими стали закупівлі тепловізійної оптики ARCHER у вересні та жовтні 2025 року. Під час тендерів на бінокуляри ARCHER TGX та монокуляри ARCHER TMA-55 пропозиції інших учасників, які мали нижчу вартість і часто кращі технічні параметри, відхилялися з формальних причин. У результаті держава закуповувала бінокуляри за ціною близько 516 тисяч гривень за одиницю, а монокуляри — по 215 тисяч гривень.

    За підрахунками джерел, лише на одній партії з 200 монокулярів імовірна переплата могла перевищити 20 мільйонів гривень. Це кошти, які в умовах війни могли бути спрямовані на додаткове оснащення підрозділів або інші критично важливі потреби армії.

    Механізмом реалізації такої схеми, за твердженням співрозмовників, стала тендерна документація з маніпулятивними вимогами. Зокрема, положення щодо наявності NSN-кодів і окремих технічних параметрів застосовувалися вибірково, що створювало штучні бар’єри для конкурентів і фактично «відсікало» небажаних учасників торгів.

    Окрему увагу привертає фінансова модель самого ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис». За даними джерел, при аномально високих оборотах, які у 2024 році сягнули майже 3 мільярдів гривень, компанія системно декларує збиткову діяльність. Це може свідчити про виведення прибутків через пов’язані структури або інші фінансові механізми оптимізації.

    Крім того, фірма, за наявною інформацією, не має власних виробничих потужностей і фактично виконує роль посередника. Значні суми бюджетних коштів перераховуються авансом іноземним контрагентам, зокрема чеським нерезидентам. Водночас терміни поставок неодноразово порушувалися, а частина критично важливого обладнання надходила до ЗСУ із запізненням або взагалі не доходила вчасно.

    На тлі повномасштабної війни та гострої потреби армії в сучасних засобах спостереження такі практики викликають дедалі більше запитань щодо ефективності, прозорості та справжніх пріоритетів оборонних закупівель. Наразі офіційних публічних коментарів від Міноборони або фігурантів цих тверджень не оприлюднено.

  • Український уряд блокував незалежний контроль над держпідприємствами, сприяючи корупції — розслідування NYT

    Український уряд блокував незалежний контроль над держпідприємствами, сприяючи корупції — розслідування NYT

    Американське видання The New York Times опублікувало розслідування, яке виявило систематичне блокування українським урядом роботи незалежних наглядових рад державних підприємств. Це створило умови для зростання корупції в ключових галузях, зокрема в енергетиці, обороні та атомній енергетиці.

    Після початку російського вторгнення Захід вимагав від Києва створити наглядові ради для забезпечення прозорого використання фінансів. Ці ради мали стежити за витратами, призначати керівників та запобігати корупції. Проте, як зазначає розслідування, український уряд останні чотири роки перешкоджав їхній діяльності, залишаючи місця вакантними або наповнюючи ради лояльними до влади особами.

    Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

    Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

    Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

    Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

    Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

  • Схема фіктивної закупівлі на 13 мільйонів: у Полтавській області викрили посадовців, які «поставили» телефони тільки на папері

    Схема фіктивної закупівлі на 13 мільйонів: у Полтавській області викрили посадовців, які «поставили» телефони тільки на папері

    Правоохоронці викрили у Полтавській області масштабну корупційну схему, пов’язану з незаконним заволодінням бюджетними коштами під час закупівлі супутникових телефонів для військових. За даними Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, підозри оголошено трьом посадовцям департаменту міської ради та директору приватного товариства.

    Слідство встановило, що у 2023 році директор департаменту разом із підлеглими спеціалістами, діючи у змові з керівником комерційної фірми, організували проведення закупівлі 70 супутникових телефонів за завідомо завищеною ціною. Метою було отримання неправомірної вигоди та подальше привласнення частини бюджетних коштів.

    Посадовці забезпечили закупівлю без конкурентних процедур і призначили переможцем заздалегідь обране підприємство. Формальний ринковий моніторинг, який мав підтвердити адекватність ціни, був навмисно побудований виключно на завищених пропозиціях, що створило видимість законної вартості товару.

    Після укладення договору директор товариства подав накладну з неправдивими даними про повну поставку телефонів, хоча насправді жодної партії не було. Інший спеціаліст департаменту вніс до документів фейкові відомості про отримання обладнання, знаючи, що поставка не відбулася.

    На підставі сфальсифікованих актів директор департаменту підписав платіжні інструкції. На рахунок компанії-підрядника було перераховано понад 13 млн грн з місцевого бюджету. Лише після отримання грошей директор товариства придбав телефони у стороннього постачальника за значно нижчою ціною, а різницю між реальною та фіктивною вартістю учасники схеми розподілили між собою.

    Збитки місцевого бюджету оцінили у понад 5 млн грн.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями щодо зловживання владою та службового підроблення (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). Усім фігурантам уже обрано запобіжні заходи.

  • Правоохоронці викрили схему заволодіння 15,5 млн грн під час оборонних закупівель

    Правоохоронці викрили схему заволодіння 15,5 млн грн під час оборонних закупівель

    Правоохоронці викрили злочинну групу, яка, за даними слідства, привласнила понад 15,5 млн грн, призначених для закупівлі запчастин та ремонту військової техніки. Про це повідомили Офіс генерального прокурора та Національна поліція.

    Двом посадовим особам приватної компанії оголошено про підозру у привласненні та розтраті коштів під час постачання запчастин для бронетехніки. За інформацією джерел «Української правди», йдеться про ТОВ «Бі. Ем. Сі. Україна». Один із фігурантів — за даними УП, Роман Баликін — затриманий і поміщений до ізолятора тимчасового тримання.

    За версією слідства, протягом 2024 року директор і комерційний директор підприємства забезпечили перемогу підконтрольної фірми в оборонних тендерах. Слідчі вказують на:

    • маніпулювання ринковими цінами;

    • імітацію конкуренції між пов’язаними компаніями;

    • систематичне завищення вартості запчастин.

    Запчастини та комплекти призначалися, зокрема, для броньованих автомобілів «Kirpi», які активно використовуються на передовій.

    За даними розслідування, директор фірми організовував підготовку документів, комунікацію з військовими частинами та розподіл коштів, а комерційна директорка формувала накладні та інші документи із завищеними цінами.

    Щоб пропозиція виглядала «найдешевшою», керівник компанії надсилав запити на цінові пропозиції пов’язаним структурам, які подавали штучно завищені суми. Таким чином створювалась видимість конкурентної процедури.

    Експертиза встановила, що лише за двома договорами незаконно отримані кошти перевищили 15 млн грн.

    27 листопада поліція провела 39 обшуків у Києві та семи областях: Київській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській, Сумській та Житомирській. Правоохоронці вилучили документи та електронні носії, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

    Слідство триває, встановлюються інші можливі учасники схеми.

  • Колишній голова Полтавської ОВА під підозрою НАБУ у справі оборонних закупівель

    Колишній голова Полтавської ОВА під підозрою НАБУ у справі оборонних закупівель

    Національне антикорупційне бюро України відкрило кілька кримінальних проваджень щодо можливих зловживань під час будівництва фортифікаційних споруд на Донеччині. Замовником робіт виступала Полтавська обласна військова адміністрація за часів керівництва Філіпа Проніна.

    Як повідомив керівник НАБУ Семен Кривонос в ефірі «Радіо Свобода» 19 листопада, детективи наразі встановлюють коло осіб, причетних до можливих порушень, включно з колишнім головою ОВА. Пронін нині обіймає посаду голови Державної служби фінансового моніторингу.

    Кривонос зазначив, що для розслідування справи необхідна допомога Держслужби фінмоніторингу, яка мала б сприяти розслідуванню з моменту публікації записів, проте цього не відбулося. За словами очільника НАБУ, структура Проніна є своєрідною «фінансовою розвідкою», яка повинна відстежувати підозрілі транзакції та рух коштів, однак на запити бюро надано «фактично ніякої релевантної інформації».

    У вересні народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк заявив, що під час будівництва фортифікацій на Донеччині могли бути розкрадені близько 200 млн грн. За його словами, роботи імітували, а матеріали використовувалися низької якості, що нібито призводило до втрат позицій українськими військовими.

    Філіп Пронін, викликаний до парламенту для пояснень, відкинув усі звинувачення та назвав інформацію про розкрадання недостовірною.

  • Розслідування НАБУ: з’явилася інформація про від’їзд ексміністра Резнікова

    Розслідування НАБУ: з’явилася інформація про від’їзд ексміністра Резнікова

    За інформацією наших джерел, екс-міністр оборони Олексій Резніков міг виїхати з України через розслідування НАБУ корупційних схем в оборонному секторі.

    Нагадаємо, 30 червня 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у колишнього міністра оборони Олексія Резнікова в рамках справи про закупівлю продуктів для армії за завищеними цінами, так званої справи про “курячі яйця за 17 гривень”. За інформацією ЗМІ, у екс-міністра провели обшук вилучили у нього низку значущих документів, “знайшли лівий телефон і ще щось”.

    Як повідомляє наше джерело, екс-міністр оборони Олексій Резніков уже виїхав з країни, чи як мінімум повинен був, так як боїться, що його “покладуть як жертву на вівтар” в рамках спецоперації НАБУ по розслідуванню розкрадань в оборонному секторі.

  • НАБУ розслідує корупцію в оборонних закупівлях, але Держфінмоніторинг блокує доступ до даних

    НАБУ розслідує корупцію в оборонних закупівлях, але Держфінмоніторинг блокує доступ до даних

    Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що Бюро активно розслідує можливу корупцію в оборонних закупівлях, однак зіткнулося з проблемами: Держфінмоніторинг від початку року не відповідає на запити слідчих щодо руху коштів та підозрілих транзакцій. У НАБУ вважають, що це може гальмувати встановлення учасників корупційних схем, включно з фігурантами скандалу в «Укренерго».

    Під час засідання парламентської ТСК з економічної безпеки директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос підтвердив, що детективи Бюро зосередилися на корупційних ризиках саме в оборонних закупівлях. За його словами, з лютого цього року слідчі системно аналізують фінансові операції, пов’язані з оборонними контрактами, і вже бачать низку проблем — передусім із відстеженням коштів.

    Кривонос наголосив, що для повноцінного розслідування НАБУ потрібні дані від Служби фінансового моніторингу, але Держфінмоніторинг не надає відповіді на офіційні запити.

    «Ми направляли один за одним кілька запитів до Служби фінмоніторингу щодо руху коштів і підозрілих транзакцій. Зараз будемо відправляти набагато більше», — заявив він.

    За словами Кривоноса, частина запитів НАБУ стосується й осіб, пов’язаних із корупційним скандалом в «Укренерго». У матеріалах фігурують так звані «Карлсони», «Шугари» та інші представники ймовірної злочинної організації, які могли впливати на ухвалення рішень і формування завищених контрактів.

    «Вони не всі ідентифіковані на даний час, і ми сподіваємося, що ідентифікуємо всіх», — зазначив директор НАБУ.

    Антикорупційні органи вже вивчають можливі зловживання в оборонних закупівлях. Джерела, наближені до слідства, стверджують, що найближчим часом можуть відбутися нові обшуки та виїмки документів у структур оборонного відомства.

    Західні ЗМІ також повідомляють, що розслідування стосується ймовірно завищених контрактів на закупівлю техніки та обладнання, що могло завдати державі значних збитків.

    Кривонос підкреслив, що Бюро планує розширити обсяг запитів і взаємодію з міжнародними партнерами, щоб повністю відтворити фінансові потоки та встановити всіх причетних до схем.