Nenkainfo.com

Позначка: обстріли РФ

  • Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Ранок п’ятниці, 9 жовтня, розпочався для частини жителів Києва та Київської області з нових екстрених відключень електроенергії. Через наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі ситуація в енергосистемі залишається складною. Енергетики змушені застосовувати аварійні обмеження, під час яких звичні графіки не працюють, а точний час повернення електропостачання заздалегідь невідомий.

    Як повідомила компанія ДТЕК, за командою НЕК «Укренерго» екстрені відключення запровадили на правому березі столиці, а також у Бучанському та Вишгородському районах Київської області. Це означає, що частина споживачів може залишатися без електроенергії незалежно від раніше оприлюднених графіків.

    Інформацію підтвердили кілька українських інформаційних видань, зокрема «Укрінформ» та «Українська правда». Обмеження запроваджені не за звичайним плановим розкладом, а в аварійному режимі, який застосовують для стабілізації роботи енергосистеми.

    Згодом ситуацію прокоментувало й «Укренерго». За інформацією компанії, через складний стан енергосистеми після чергових російських обстрілів аварійні відключення запроваджені не лише в столиці, а й в окремих інших регіонах України.

    При цьому повного переліку областей у ранковому повідомленні не наведено. Тому стверджувати, що аварійний режим поширився на всю територію країни, наразі немає підстав.

    Чому Київ знову залишився без електроенергії

    Причиною нових обмежень стали наслідки російських атак на енергетичні об’єкти України. Напередодні, 8 жовтня, стало відомо про удар по одному з важливих для електропостачання Києва об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Після цього у столиці виникли проблеми зі стабільністю електропостачання. Уже 8 жовтня в Києві застосовували екстрені обмеження, а вранці наступного дня ситуація залишалася складною.

    У Міністерстві енергетики пояснили, що проблема полягає не лише в обсягах виробленої електроенергії. Пошкодження мереж можуть обмежувати можливість передавати електроенергію споживачам навіть тоді, коли генерація продовжує працювати.

    У повідомленні від 8 жовтня міністерство наголосило, що обмеження необхідні для запобігання перевантаженню мереж та масштабнішим аваріям.

    Таким чином, навіть часткове пошкодження важливого енергооб’єкта може мати наслідки для значної кількості споживачів. У таких умовах диспетчери повинні оперативно перерозподіляти навантаження, враховуючи технічний стан обладнання та можливості енергосистеми.

    Екстрені відключення: чому не діють графіки

    Для мешканців столиці одна з найбільших проблем полягає у відсутності передбачуваного розкладу.

    За звичайних погодинних відключень споживачі можуть перевірити свою чергу та приблизно визначити періоди, коли електроенергія буде відсутня.

    Аварійні відключення працюють інакше. Їх запроваджують за оперативними командами диспетчерів, коли потрібно швидко зменшити навантаження на систему або реагувати на наслідки пошкоджень.

    Саме тому під час екстрених обмежень раніше опубліковані графіки втрачають актуальність.

    Це не обов’язково означає, що електропостачання припинять у всіх будинках певного району одночасно. Фактична ситуація залежить від схеми живлення та стану конкретних електромереж.

    Енергетики повідомляють про зміни після отримання відповідних команд і стабілізації ситуації. Водночас станом на ранкові повідомлення 9 жовтня точного часу повернення до звичайних графіків не оголошено.

    Відключення світла паралізують роботу громадського транспорту

    Проблеми в енергосистемі вже позначилися не лише на освітленні житлових будинків, а й на повсякденному житті столиці.

    Уранці 9 жовтня через відсутність необхідної напруги тимчасово призупинили рух частини громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах Києва.

    Про це повідомило комунальне підприємство «Київпастранс». Для перевезення пасажирів збільшили кількість автобусів на маршрутах №32 та №99, а також організували додаткові тимчасові автобусні рейси.

    Це означає, що наслідки енергетичної кризи виходять далеко за межі звичайних побутових незручностей. Коли зникає напруга в контактній мережі, можуть зупинятися тролейбуси й трамваї. А збільшення навантаження на автобусні маршрути ускладнює пересування містом, особливо в ранкові години.

    Окремі повідомлення стосувалися й метрополітену. За інформацією Kyiv Post, уранці 9 жовтня повідомлялося про нові проблеми з електроживленням метро, зокрема на зеленій лінії. Видання посилалося на повідомлення інших ЗМІ та телеграм-каналів, тому інформація про конкретні ділянки потребувала офіційного підтвердження.

    Проблеми не лише зі світлом: перебої зачепили водопостачання

    Ще одним наслідком нестабільної роботи енергосистеми стали перебої у водопостачанні столиці.

    Напередодні, 8 жовтня, «Київводоканал» офіційно повідомляв про зниження тиску води на правому березі Києва. Причиною стали проблеми з електроживленням окремих водопровідних об’єктів.

    Тоді труднощі фіксували у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах. У частині будинків могло тимчасово припинитися водопостачання.

    Увечері 8 жовтня підприємство повідомило, що насосні агрегати запустили в роботу та розпочали поступове відновлення тиску. Водночас для повної нормалізації водопостачання потрібен був додатковий час.

    Ситуація демонструє, наскільки тісно пов’язані міські системи життєзабезпечення. Навіть якщо безпосередньо водопровідні мережі не пошкоджені, відсутність електроживлення насосів здатна призвести до зниження тиску або перебоїв із подачею води.

    Україну попереджали про обмеження ще напередодні

    Нинішні аварійні відключення відбуваються на тлі вже запроваджених обмежень споживання електроенергії в окремих регіонах.

    Ще ввечері 8 жовтня «Укренерго» повідомило, що протягом п’ятниці, 9 жовтня, з 00:00 до 23:59 у частині областей діятимуть графіки відключень.

    Для побутових споживачів передбачали обмеження обсягом від 0,5 до 2 черг. Окремі графіки стосувалися також промисловості та бізнесу.

    Проте вже вранці через погіршення ситуації в окремих регіонах довелося перейти від планових обмежень до аварійних.

    Фактично це означає, що запланованого зменшення споживання в окремих частинах енергосистеми виявилося недостатньо для роботи в штатному режимі після пошкоджень.

    Водночас сама наявність аварійних відключень не дозволяє зробити висновок про масштаб пошкоджень конкретних електростанцій або підстанцій. Такі дані енергетики можуть не оприлюднювати з міркувань безпеки.

    Що робити жителям Києва та області

    На тлі екстрених відключень енергетики рекомендують стежити за офіційними повідомленнями операторів електромереж. Оскільки аварійні обмеження не прив’язані до звичайних графіків, час повернення світла може відрізнятися навіть у сусідніх будинках.

    Після відновлення електропостачання бажано не вмикати одночасно багато потужних електроприладів. Це допоможе уникнути різкого зростання навантаження на мережу.

    Також варто заздалегідь заряджати телефони й павербанки, мати запас питної води, перевіряти роботу громадського транспорту перед поїздками та враховувати можливі перебої мобільного зв’язку.

    Оперативні повідомлення про відключення публікуються на офіційному каналі ДТЕК та каналі «Укренерго».

    Коли повернуть світло

    Головне питання для жителів столиці та області — скільки триватимуть нові відключення.

    Однак точного часу завершення аварійних обмежень у перевірених ранкових повідомленнях немає. Повернення до звичайних графіків залежатиме від стабілізації енергосистеми, стану пошкодженого обладнання та рішень диспетчерів «Укренерго».

    У Міністерстві енергетики наголошують, що обмеження є вимушеним заходом, покликаним захистити систему від масштабніших аварій.

    Тож жителям Києва та інших регіонів варто бути готовими до оперативних змін режиму електропостачання протягом дня.

    Ранок 9 жовтня вкотре показав, наскільки відчутними для великих міст можуть бути наслідки російських ударів по енергетиці. Відсутність світла впливає на транспорт, водопостачання, роботу підприємств і побут тисяч людей.

    І поки енергетики намагаються стабілізувати систему, головною невизначеністю залишається час, необхідний для повернення електропостачання до звичного режиму.

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Україна уникла енергетичного колапсу, однак складний період ще попереду

    Українській енергосистемі вдалося пройти найскладніший осінньо-зимовий період без повного колапсу, попри масовані атаки Росії та складні погодні умови. Однак ризики дефіциту електроенергії залишаються щонайменше до кінця 2026 року.

    Протягом зими енергетична інфраструктура працювала в умовах безпрецедентного навантаження. Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак: якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів.

    Попри тривалі відключення електроенергії та локальні проблеми з теплопостачанням, зокрема у столиці, енергосистема зберегла цілісність. Масового системного блекауту вдалося уникнути завдяки роботі енергетиків, аварійним ремонтам та імпорту електроенергії.

    З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями, що дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні.

    Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації.

    Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення.

    Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії. Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону.

    Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

    Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування.

    Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом. Весна може принести тимчасове полегшення, однак енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.

  • МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    Масована атака Росії по енергетичній інфраструктурі України в четвер, 30 жовтня, призвела до пошкодження підстанцій, які мають критичне значення для ядерної безпеки. Про це заявило Міжнародне агентство з атомної енергії. За даними МАГАТЕ, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС була змушена зменшити потужність двох блоків на вимогу оператора мережі. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив, що ядерна загроза є реальною і закликав до максимальної військової стриманості біля ядерних об’єктів.

    Росія 30 жовтня завдала комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по підстанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що було пошкоджено підстанції, які мають критичне значення для ядерної безпеки та захищеності.

    МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

    Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

    Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

    Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

    Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

    Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

    На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.