Позначка: Офіс генпрокурора

  • Прокурор Валерія Васечко підтримує відносини з екс-чоловіком засновником батальйону АрБАТ

    Прокурор Валерія Васечко підтримує відносини з екс-чоловіком засновником батальйону АрБАТ

    Прокурор Київської обласної прокуратури Валерія Володимирівна Васечко продовжує підтримувати відносини зі своїм екс-чоловіком засновником батальйону “АрБАТ” Денисом Васечко, який з 2025 року занесений в базу сайту Миротворець та брав участь у катуванні українських військовополонених.

    Зокрема, відповідно до матеріалів справи Nº42023000000001936 від 01.12.2023 чоловік української прокурорші Валерії Васечко, як права рука Армена Саркисяна (Армена Горлівского) допомагав йому у створенні воєнізованого формування батальойн “АрБАТ”, за що отримав підозру 23.07.2025 року.

    В матеріалах справи також зазначено, що Денис Васечко займався підшукуванням та залученням осіб, готових за грошову винагороду надавати їм інформацію про місця розташування обʼєктів критичної інфраструктури, військових обʼєктів, місць дислокації військовослужбовців ЗСУ, представників Сил оборони України, співробітників правоохоронних органів України, військовослужбовців військових формувань України.

    Як встановило слідство Денис Васечко займався організацією батальйону АрБАТ не пізніше вересня 2022 року, будучи в офіційному шлюбі з прокуроршою Валерією Васечко.

    Нагадаємо, в декларації за 2022 рік Валерія Васечко не просто вказує чоловіка Дениса Васечко в Декларації, але й декларує дохід від його зарплати, тобто підтверджує спільне проживання та спільний побут із найближчим засновником незаконного збройного формування “АрБАТ”.

    Варто відзначити, що в декларації Валерії Васечко за 2023 рік інформація про чоловіка колаборанта повністю відсутня.

    Водночас, як вияснили журналісти, прокурор Валерія Васечко до цього часу продовжує спілкування та періодично сумісне проживання з екс-чоловіком коллаборантом, зокрема на території третіх країн, таких як Турецька Республіка, що може вказувати на фіктивний характер розлучення.

  • Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Перша заступниця генерального прокурора України Марія Вдовиченко у 2025 році отримала 759 797 грн компенсації за невикористані відпустки. Майже одразу після цього вона задекларувала 400 тис. грн благодійної допомоги Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».

    Інформація про доходи міститься в електронній декларації посадовиці. Дані про виплату 759 797 грн також відображаються у відкритій базі декларацій: джерелом доходу була Київська міська прокуратура, а виплату зазначено як компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

    Увагу до декларації Вдовиченко привернули на тлі масштабної спецоперації НАБУ і САП «Карфаген», яка стосується ймовірного прикриття мережі шахрайських кол-центрів і легалізації майна. Водночас важливо розрізняти статуси учасників справи: сам факт проведення обшуку у службовому приміщенні, яким користується Вдовиченко, не означає, що їй повідомили про підозру або що її НАБУ вважає учасницею злочинної організації.

    За що Вдовиченко отримала майже 760 тисяч

    Згідно з деклараційними даними, улітку 2025 року Київська міська прокуратура виплатила Марії Вдовиченко 759 797 грн.

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    У документі окремо зазначено призначення цієї суми: компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також за додаткову відпустку, яка надається працівникам із дітьми.

    Тобто йдеться не про премію чи одноразову матеріальну допомогу, а про передбачену трудовим законодавством компенсацію за відпустки, якими працівниця не скористалася.

    У грошовому еквіваленті сума становить приблизно $18–20 тис. залежно від курсу, за яким її перераховувати.

    За даними Українських Новин, після отримання цієї компенсації Вдовиченко спрямувала 400 тис. грн як благодійну допомогу НДСЛ «Охматдит». Таким чином, на благодійність було перераховано понад половину отриманої компенсації.

    Понад 2 млн грн зарплатних доходів за рік

    Компенсація за відпустку була не єдиним задекларованим доходом посадовиці.

    За даними декларації, протягом року Вдовиченко отримала понад 1,2 млн грн зарплати в Київській міській прокуратурі, а також ще близько 1,2 млн грн в Офісі генерального прокурора.

    Окремо посадовиця вказала фінансову допомогу її дітям від родичів.

    За даними Українських Новин, бабуся й дідусь подарували дітям Вдовиченко загалом 800 тис. грн, а батько дітей, який проживає окремо, — ще 100 тис. грн.

    Серед власних заощаджень перша заступниця генпрокурора задекларувала 175 тис. грн готівкою.

    Також у деклараційних даних, на які посилається видання, зазначено, що посадовиця проживає в орендованій квартирі.

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Чому декларація Вдовиченко опинилася в центрі уваги

    Інтерес до доходів першої заступниці генпрокурора виник на тлі спецоперації НАБУ і САП під назвою «Карфаген».

    Антикорупційні органи офіційно повідомили 5 вересня, що викрили злочинну організацію, учасники якої, за версією слідства, систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували активи. Організатором НАБУ називає одного з керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.

    За матеріалами НАБУ, організацію нібито створили в середині 2025 року.

    Слідство стверджує, що керівник угруповання легалізував активи мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн, перереєстровуючи їх на третіх осіб для приховування фактичного права власності.

    Ще понад 10 млн грн, за інформацією Бюро, учасники схеми розмістили на рахунках близьких людей під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. НАБУ повідомило про п’ятьох викритих учасників організації.

    Попередня правова кваліфікація — статті 255 та 209 Кримінального кодексу України, які стосуються створення або участі у злочинній організації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    У приміщеннях Кравченка і Вдовиченко проводили обшуки

    У ніч проти 5 вересня детективи НАБУ провели слідчі дії у службових приміщеннях Офісу генерального прокурора.

    Сам ОГП підтвердив, що йшлося, зокрема, про приміщення, якими користуються генеральний прокурор Руслан Кравченко, його перша заступниця Марія Вдовиченко, а також інші працівники відомства.

    При цьому Офіс генпрокурора висловив претензії до частини дій детективів. У відомстві заявили, що під час обшуків НАБУ отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, які не стосувалися безпосередньо справи про кол-центри.

    Генпрокурор Руслан Кравченко зі свого боку заперечив свою причетність до можливого прикриття незаконних кол-центрів та легалізації отриманих від їхньої діяльності коштів. Він заявив, що згадки в розмовах самі по собі не є доказом його участі у злочині.

    Саме тому називати Вдовиченко «фігуранткою» справи лише через проведення обшуку було б юридично неточно без додаткових даних НАБУ чи САП про її процесуальний статус.

    У справі вже обирають запобіжні заходи

    Операція «Карфаген» тим часом продовжується.

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід посадовцю Офісу генерального прокурора Сергію Кропиві. Суд відправив його під варту з можливістю внесення 120 млн грн застави.

    7 вересня ВАКС також узяв під варту Єлизавету Івахненко, яку слідство пов’язує з цією ж справою і яка на оприлюднених записах фігурувала під псевдонімом «Муза». Їй визначили альтернативу у вигляді 20 млн грн застави.

    НАБУ наголошує, що слідчі дії тривають, а правоохоронці встановлюють інших можливих учасників організації.

    При цьому щодо всіх осіб у справі діє презумпція невинуватості: винною людина може бути визнана лише обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    На цьому тлі оприлюднені декларації посадовців Офісу генпрокурора можуть привертати підвищену суспільну увагу. Однак самі по собі задекларовані доходи, зокрема 759 797 грн компенсації Вдовиченко за невикористані відпустки, не свідчать про їхній зв’язок із кримінальним провадженням «Карфаген». Наразі публічних даних НАБУ чи САП, які б встановлювали такий зв’язок, немає.

  • Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    На Київщині розгортається масштабна справа навколо соціальної програми «Турбота», яка мала допомагати людям у складних життєвих обставинах, зокрема тим, хто потребує дороговартісного лікування або пережив тяжке захворювання. За версією правоохоронців, частина депутатів Київської обласної ради перетворила програму на механізм отримання бюджетних грошей власними родичами та довіреними особами. У справі вже дев’ять підозрюваних, а встановлена сума ймовірно незаконно отриманих виплат перевищила 3 млн гривень.

    27 серпня Національна поліція повідомила, що підозри отримали депутати Київської обласної ради та їхні близькі родичі. Справу розслідують оперативники Департаменту стратегічних розслідувань разом зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції, а процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора.

    За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, серед депутатів, яким оголосили підозри, — Хвича Мепарішвілі, Євгенія Полікарпова, Станіслав Поліщук, Олександр Поляруш та Юрій Савчук. Разом із п’ятьма депутатами підозрюваними стали четверо їхніх родичів. Водночас важливо наголосити: йдеться саме про підозри та версію слідства, а винуватість кожного фігуранта може встановити лише суд.

    Сама програма «Турбота» створювалася з зовсім іншою метою. Вона передбачає матеріальну підтримку жителів Київщини, які потребують додаткового соціального захисту, дорогого лікування, перенесли тяжкі захворювання або втратили близьких. Такі люди можуть раз на рік претендувати на матеріальну допомогу.

    Однак, за даними слідства, депутати систематично ініціювали виділення коштів близьким людям — зокрема власним батькам та батькам подружжя. Після цього керівниця профільного відділу облради, як стверджує поліція, погоджувала відповідні звернення та готувала проєкти розпоряджень про виплату грошей з обласного бюджету. Правоохоронці вважають, що в низці випадків не було належного обґрунтування ані самої необхідності матеріальної допомоги, ані її розміру.

    Особливо показовою для слідства стала історія з батьками одного з фігурантів. Упродовж 2021–2025 років вони неодноразово отримували гроші за програмою нібито для лікування. При цьому, за даними поліції, до заяв додавали фактично лише копії паспортів та пенсійних посвідчень — документів, які б підтверджували необхідність саме запитуваних сум, не було.

    Більше того, правоохоронці заявляють, що ці люди фактично не перебували у скрутному матеріальному становищі. Мати одного з депутатів протягом останніх років придбала нерухомість і дорогий автомобіль, сукупна вартість яких перевищувала 3,5 млн гривень. На цьому тлі отримання бюджетної соціальної допомоги й привернуло особливу увагу слідчих.

    Але одна з найважливіших деталей з’явилася безпосередньо у повідомленні Нацполіції. Слідчі простежили, що відбувалося з грошима вже після їхнього надходження на рахунки родичів.

    За даними поліції, після зарахування матеріальної допомоги гроші могли зніматися готівкою або повністю чи частково повертатися на банківський рахунок депутата, який до цього ініціював надання допомоги. Саме ця обставина дала правоохоронцям підстави говорити не просто про сумнівне призначення соціальних виплат, а про використання родичів як фіктивних отримувачів бюджетних коштів.

    Ще одна деталь стосується того, на що витрачали отримані гроші. Після аналізу руху коштів правоохоронці встановили окремі випадки, коли матеріальна допомога використовувалася для оплати послуг естетичної медицини та стоматології, а також інших витрат, які, за оцінкою слідства, не відповідали тим підставам, що зазначалися під час звернення за бюджетною допомогою.

    При цьому контраст між виплатами окремим звичайним заявникам і наближеним до депутатів особам, за версією поліції, був суттєвим. Правоохоронці стверджують, що деякі мешканці Київщини зі складними діагнозами отримували від кількох сотень до кількох десятків тисяч гривень, тоді як виплати родичам та довіреним особам депутатів в окремих випадках могли сягати сотень тисяч гривень без належного документального підтвердження.

    Масштаб самої програми значний. За даними правоохоронців, лише протягом 2021–2025 років мешканцям столичного регіону в межах «Турботи» виплатили майже 384 млн гривень бюджетних коштів. Наразі слідство говорить про доказову базу щодо ймовірного незаконного заволодіння понад 3 млн гривень. Саме на таку суму, за версією поліції, було завдано збитків Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

    У межах розслідування правоохоронці провели обшуки за місцями проживання та роботи фігурантів, а також у їхніх автомобілях. Поліція повідомляє про вилучення мобільних телефонів, грошей, документації та чорнових записів, які тепер досліджуються у кримінальному провадженні.

    Усього підозри повідомили дев’ятьом особам — п’ятьом депутатам та чотирьом їхнім близьким родичам. Залежно від ролі кожного фігуранта правоохоронці кваліфікували їхні дії за частинами 3, 4 та 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Слідство розглядає різні ролі: від організації та безпосереднього виконання до пособництва.

    За найбільш тяжкою з інкримінованих кваліфікацій у разі доведення вини фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    І ця справа, схоже, ще не завершена. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до аналогічного використання бюджетних коштів програми «Турбота». Генеральний прокурор Руслан Кравченко також повідомив, що слідство встановлює інших потенційних учасників схеми.

    Таким чином, справа може виявитися ширшою за вже встановлені понад 3 млн гривень та дев’ятьох підозрюваних. Слідчим тепер належить з’ясувати, скільки саме виплат за кілька років могли бути оформлені з порушеннями, хто погоджував такі рішення і чи існували інші фіктивні отримувачі соціальної допомоги.

    Поки ж головний контраст цієї історії особливо разючий: програма, створена для людей, яким потрібні гроші на лікування та допомога у важких життєвих обставинах, за версією слідства, могла використовуватися для виплат людям із найближчого оточення депутатів. І якщо висновки правоохоронців будуть доведені в суді, «Турбота» для частини її учасників справді виявиться турботою насамперед про своїх.

  • В Україні «закрили» 94 шахрайські колцентри, але індустрія не зменшується: скільки людей там можуть працювати

    В Україні «закрили» 94 шахрайські колцентри, але індустрія не зменшується: скільки людей там можуть працювати

    Українські правоохоронці звітують про масштабну боротьбу з шахрайськими колцентрами: сотні обшуків, десятки закритих офісів, вилучені мільйони доларів та підозри організаторам. Однак аналіз ринку праці свідчить, що попит на операторів, медіабаєрів та інших працівників індустрії майже не знижується. За окремими міжнародними оцінками, в Україні можуть працювати близько тисячі таких центрів із десятками тисяч співробітників.

    Правоохоронні органи повідомили про 411 обшуків та припинення роботи 94 шахрайських колцентрів. Під час операцій було виявлено 1794 робочі місця, 26 людям повідомили про підозру, а також вилучили близько 2 млн доларів готівкою. На перший погляд, масштаби операцій значні. Однак вони можуть охоплювати лише невелику частину тіньової індустрії.

    За оцінкою Global Initiative Against Transnational Organized Crime, наведеною у звіті «Kyiv Calling», в Україні може діяти близько 1000 шахрайських колцентрів, у яких працюють приблизно 60 тисяч людей. У звіті також оцінювався потенційний оборот індустрії — до 1 млрд доларів на місяць. Якщо зіставити ці цифри з результатами останньої операції правоохоронців, припинена діяльність 94 офісів становить менше десятої частини від приблизної кількості таких структур.

    Рейди вже проводили, але колцентри адаптувалися

    Масштабні операції проти шахрайських офісів в Україні відбувалися і раніше. У 2023 році правоохоронці також проводили активні рейди. На той час кількість колцентрів оцінювали приблизно у дві тисячі, а після силових операцій їхня чисельність, за оцінками дослідників, могла скоротитися приблизно на третину.

    Однак індустрія не зникла. Один із показників її життєздатності — ринок вакансій. Шахрайські офіси потребують постійного припливу нових працівників через високу плинність кадрів, тому активно шукають персонал через популярні сайти працевлаштування та соціальні мережі. Аналіз оголошень показує, що попит на працівників колцентрів після рейдів істотно не обвалився.

    Тисячі вакансій операторів та медіабаєрів

    На Work.ua влітку 2026 року одночасно було близько 1250 вакансій за п’ятьма контактними та суміжними спеціальностями: оператор, чат-менеджер, супервайзер, лідогенератор та media buyer. Це приблизно 1,4% усіх активних вакансій порталу. Для порівняння: восени 2023 року таких оголошень було близько 1380. Тобто скорочення становило лише близько 9%.

    Ще показовішими є дані Robota.ua. У 2025 році через платформу пройшло 15 991 оголошення про пошук операторів колцентру та ще 2660 вакансій media buyer. Загалом це на 12% більше, ніж у 2023 році, і приблизно на 10% більше, ніж у 2024-му.

    При цьому саме кількість вакансій медіабаєрів за кілька років зросла особливо різко — приблизно на 40%. Водночас важливо, що не кожна вакансія оператора чи спеціаліста з реклами має стосунок до шахрайства. Такі професії широко використовують і легальні компанії.

    Однак характер частини оголошень дозволяє побачити типові для ризикового сегмента напрямки.

    Крипта, Forex, казино і БАДи

    У вакансіях часто згадуються так звані «вертикалі» — конкретні напрямки роботи. Серед них:

    • криптовалюти;
    • Forex;
    • Nutra та БАДи;
    • iGaming — казино і ставки;
    • повторні продажі;
    • affiliate-маркетинг;
    • робота з рекламними акаунтами.

    Приблизно кожне п’яте проаналізоване оголошення прямо вказувало, що саме майбутній співробітник буде рекламувати або продавати. Окремо зростає попит на media buyer — спеціалістів, які закуповують рекламу у Facebook, Google та інших системах і приводять потенційного клієнта до колцентру.

    Фактично сучасний шахрайський офіс дедалі більше нагадує повноцінну маркетингову компанію: одна команда створює рекламу та шукає потенційних клієнтів, інша телефонує їм, третя займається повторними продажами та утриманням.

    Зарплати значно вищі за ринкові

    Однією з причин, чому такі структури легко знаходять працівників, можуть бути високі зарплати. Медіанна заявлена зарплата у вакансіях, де прямо простежувався ризиковий напрямок, влітку 2026 року становила близько 50 тисяч гривень.

    Це приблизно на 54% більше, ніж у середньому в інших київських вакансіях, проаналізованих у цьому сегменті. Для криптовалютного напрямку медіанна зарплата сягала вже 70 тисяч гривень. А в окремих оголошеннях, де роботодавці прямо згадували власний колцентр, кандидатам пропонували 120–130 тисяч гривень на місяць.

    Через це легальним контакт-центрам у деяких містах може бути складно конкурувати за працівників.

    Скільки справ доходить до вироків

    Ще одна проблема — відносно невелика кількість кримінальних справ, які закінчуються реальним покаранням. За десять років у Єдиному державному реєстрі судових рішень було знайдено 339 проваджень, пов’язаних із колцентрами та шахрайством.

    Майже дві третини стосувалися двох найтиповіших схем — псевдоінвестицій та імітації роботи банків. Також поширеними залишаються: фальшиві інтернет-магазини, дзвінки нібито від служби безпеки банку та схема «ваш родич потрапив у біду».

    При цьому за весь проаналізований період було лише 17 вироків щодо 37 людей. Реальне позбавлення волі отримали лише чотири особи. Це означає, що навіть за наявності сотень кримінальних проваджень ризик отримати реальний тюремний строк для учасника такого бізнесу залишається відносно невисоким.

    Чому закриття офісів не вирішує проблему

    Шахрайські колцентри залежать передусім не від конкретного приміщення, а від людей, рекламної інфраструктури, баз потенційних жертв та платіжних механізмів. Тому після закриття одного офісу команда може переїхати, змінити юридичну оболонку або перейти на інший напрямок.

    На це вказує і ситуація з вакансіями: попри регулярні повідомлення про закриття колцентрів, попит на працівників залишається приблизно на рівні кількарічної давності, а в окремих спеціальностях навіть зростає. Дослідники Global Initiative звертають увагу ще на один фактор: багато таких компаній працюють фактично відкрито та шукають співробітників через звичайні job-сайти й TikTok.

    Саме тому одним із потенційних інструментів боротьби може бути не лише закриття фізичних офісів, а й блокування каналів рекрутингу, реклами та фінансової інфраструктури. Поки ж статистика вакансій показує: після гучних рейдів українська індустрія колцентрів не демонструє ознак радикального скорочення.

  • Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    Квартири продавали двічі: у Києві викрили аферу на 175 млн грн, ЗМІ назвали відомого забудовника

    У Києві правоохоронці розслідують масштабну справу про ймовірне шахрайство з нерухомістю у житловому комплексі на Печерську. За версією слідства, учасники схеми повторно продавали квартири, майнові права на які вже належали державному банку та приватним інвесторам. Загальна сума встановлених збитків перевищує 175 млн гривень, а йдеться щонайменше про 58 квартир.

    Про нові подробиці справи 14 серпня повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його інформацією, підозри отримали дев’ять осіб — ймовірний організатор та ще вісім учасників схеми. Слідство вважає організатором колишнього депутата Дніпровської міської ради, який свого часу отримав корпоративні права групи компаній, пов’язаних із кількома недобудованими об’єктами у центрі Києва.

    Імені підозрюваного в офіційному повідомленні правоохоронців не називали. Водночас українські ЗМІ повідомили, що йдеться про бізнесмена та колишнього депутата Дніпровської міськради Олександра Турчина. Цю інформацію варто відокремлювати від офіційної позиції слідства: остаточно винуватість будь-якої особи може встановити лише суд.

    Дані з відкритих джерел підтверджують політичний та будівельний бекграунд Олександра Турчина. Рух ЧЕСНО вказує, що він був депутатом Дніпровської міської ради кількох скликань: уперше обрався ще 2002 року, згодом представляв «Нашу Україну», Партію регіонів та «Опозиційний блок». На виборах 2020 року він балотувався знову, але депутатом не став.

    У центрі справи — квартири у ЖК Delmar

    За даними «Економічної правди» та інших українських медіа, справа стосується житлового комплексу Delmar на Печерську. Відкриті каталоги нерухомості вказують адресу комплексу — вулиця Андрія Верхогляда, 4б, колишня вулиця Михайла Драгомирова. ЖК належить до преміального сегмента, складається з двох секцій і налічує понад 400 квартир. ЛУН наразі вказує для комплексу 32 поверхи та 426 квартир.

    Історія самого будинку почалася задовго до нинішнього кримінального провадження. У старіших матеріалах про будівництво зазначалося, що первинний проєкт змінювався: свого часу йшлося про 22 поверхи, пізніше — про 27, а після зміни концепції висотність збільшилася до 32 поверхів.

    Саме зміна параметрів об’єкта тепер фігурує і в описі ймовірної шахрайської схеми. За версією слідства, після отримання контролю над компаніями, пов’язаними з недобудовами, учасники схеми почали розпоряджатися квартирами, хоча права на значну частину житла вже належали іншим особам.

    Найбільший епізод стосується 50 квартир. Майнові права на них, як стверджують правоохоронці, на підставі судового рішення належали одному з державних банків. Однак квартири нібито повторно відчужили на користь інших покупців.

    Для цього, за матеріалами слідства, могли змінювати технічні характеристики приміщень, використовувати документи з неправдивими відомостями та проводити нову реєстрацію майнових прав. Збитки лише державному банку оцінюють у понад 164 млн гривень.

    Ще вісім квартир, за версією правоохоронців, раніше придбали фізичні особи. Попри це, житло нібито повторно продали іншим людям. Таким чином, у справі наразі фігурують щонайменше 58 об’єктів нерухомості.

    При цьому правоохоронці не виключають, що встановлена кількість квартир — не остаточна. Слідство продовжує перевіряти можливі інші епізоди подвійних продажів і встановлювати повне коло потерпілих.

    Навіщо могли змінювати характеристики квартир

    Одна з найцікавіших деталей справи стосується маніпуляцій із самим об’єктом нерухомості. За даними прокуратури, для ускладнення ідентифікації квартир могли змінювати їхні технічні параметри та використовувати підроблені документи.

    Окремо повідомляється про зміну юридичної адреси житлового комплексу. У відкритих джерелах справді зустрічаються різні варіанти адреси Delmar — зокрема Верхогляда, 4б та 14а. На різних майданчиках нерухомості відрізняються навіть дані щодо поверховості будинку: частина каталогів вказує 30 поверхів, інші — 32.

    Сам факт таких розбіжностей не доводить кримінальної схеми, однак демонструє, наскільки складною може бути історія документації цього об’єкта.

    ЖК при цьому давно введений в експлуатацію. За даними ЛУН, будівництво завершили та будинок ввели в експлуатацію у другому кварталі 2019 року. Комплекс має підземний паркінг приблизно на 300 автомобілів і розташований у престижній частині Печерського району.

    Хто такий Олександр Турчин

    Олександр Турчин має багаторічний досвід у будівельній сфері. За даними ЧЕСНО, він здобув освіту у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури за спеціальністю «Теплогазопостачання і вентиляція».

    Відкриті реєстрові дані також пов’язують його з низкою юридичних осіб у будівельній та суміжних сферах. Зокрема, у реєстрах він фігурує серед керівників або власників компаній та громадських організацій, пов’язаних із будівництвом.

    Окремо столичні медіа раніше писали про Турчина як засновника Dema Development. У портфелі компанії згадувалися проєкти у Києві та інших містах. У публікаціях також простежувалися зв’язки Турчина з юридичними особами, назви яких містили Delmar. Зокрема, повідомлялося, що у 2014–2015 роках він був заступником директора ТОВ «Дельмар Арена».

    Ці відомості самі по собі не свідчать про причетність до злочину, але пояснюють, чому саме його ім’я з’явилося в медійних публікаціях про нинішнє розслідування.

    Слідство перевіряє рух грошей

    Окремий напрям кримінального провадження стосується коштів, отриманих від операцій із квартирами. За версією правоохоронців, гроші могли переводити в готівку та проводити через підконтрольні підприємства, а згодом спрямовувати на придбання іншого майна та фінансування будівельних проєктів.

    Саме тому справа не обмежується лише ймовірним шахрайством із квартирами. Повідомлені фігурантам підозри стосуються також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, і використання підроблених документів.

    Правоохоронці тепер мають простежити весь ланцюг операцій — від первинних майнових прав на квартири до їх повторного оформлення, руху отриманих від покупців грошей та подальшого використання цих коштів.

    Паралельно слідство встановлює можливих нових потерпілих. Це особливо важливо у випадку подвійних продажів, адже в результаті на один і той самий об’єкт можуть претендувати одразу кілька сторін, кожна з яких має власний пакет документів.

    Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів підозрюваним. Остаточні висновки щодо їхньої вини може зробити лише суд. До набрання обвинувальним вироком законної сили всі фігуранти відповідно до презумпції невинуватості вважаються невинуватими.

    Розслідування водночас може виявитися значно масштабнішим, ніж уже оголошені 58 квартир і понад 175 млн грн збитків. Правоохоронці продовжують перевіряти документацію, рух коштів та інформацію про можливі інші подвійні продажі.

  • ЦВК закликала українців в окупації бойкотувати російські псевдовибори

    ЦВК закликала українців в окупації бойкотувати російські псевдовибори

    Центральна виборча комісія закликала громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не брати участі в організації та проведенні запланованих Росією псевдовиборів. У ЦВК наголошують, що таке голосування є нелегітимним, а його результати не матимуть жодних юридичних наслідків.

    Про це йдеться в рішенні Центральної виборчої комісії.

    У відомстві зазначили, що Росія продовжує використовувати виборчі процедури як один із інструментів спроби легітимізувати окупацію українських територій. Москва намагається включити захоплені українські землі до власного політичного та правового простору, попри міжнародне невизнання таких дій.

    Російська сторона планує провести так зване голосування на окупованих територіях з 18 до 20 вересня 2026 року.

    ЦВК наголосила, що будь-які спроби Росії організувати та провести ці «вибори» є незаконними. Відповідно, результати такого голосування, документи та рішення, ухвалені за його підсумками, не створюють жодних юридичних наслідків для України та не можуть змінити статус тимчасово окупованих територій.

    Українська виборча комісія також закликала міжнародну спільноту не визнавати результати російського голосування та повноваження депутатів, яких Москва може оголосити «обраними» за його підсумками.

    Окремо ЦВК закликала іноземні держави та міжнародні організації не брати участі у спостереженні за цим процесом. На думку української сторони, присутність міжнародних спостерігачів могла б бути використана Росією для створення видимості легітимності незаконного голосування.

    Крім того, комісія закликала посилити персональні санкції проти російських посадовців та інших осіб, які беруть участь в організації псевдовиборів на окупованих українських територіях.

    Окреме звернення ЦВК адресувала українцям, які залишаються на тимчасово окупованих територіях. Їх закликали не брати участі в організації чи проведенні російського голосування, зокрема не працювати у незаконно створених виборчих комісіях та не займатися агітацією.

    У ЦВК нагадали, що українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність за пособництво державі-агресору. Водночас конкретна правова оцінка дій громадян залежатиме від обставин кожного окремого випадку.

    Для документування можливих правопорушень та притягнення винних до відповідальності ЦВК вже звернулася до Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора та Ради національної безпеки і оборони.

    Відповідні органи мають опрацювати інформацію про організацію незаконного голосування, встановити причетних до цього осіб та розглянути питання щодо застосування до них санкцій. У ЦВК також зазначили, що відповідальність може наставати в межах відповідних міжнародних та національних механізмів, зокрема в контексті створення Спеціального трибуналу.

    Підготовка до російських псевдовиборів на окупованих територіях розпочалася раніше. У червні 2026 року російська Центральна виборча комісія ухвалила рішення щодо організації так званого виборчого процесу на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також у Криму та Севастополі.

    Для проведення цього процесу російська сторона незаконно сформувала 11 одномандатних виборчих округів.

    На територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які частково перебувають під російською окупацією, такі псевдовибори планують провести вперше.

    У Києві розглядають ці дії як продовження політики Кремля щодо незаконної інтеграції окупованих українських територій до політичної системи РФ. Росія вже проводила на захоплених територіях псевдовибори та інші незаконні процедури, результати яких Україна та більшість міжнародної спільноти не визнають.

    Підготовчі заходи до майбутнього голосування окупаційні адміністрації розпочали завчасно. Російська сторона використовує цифрові інструменти, інформаційні кампанії та інші механізми для залучення населення до незаконного виборчого процесу.

    Водночас Україна наполягає, що проведення будь-яких російських виборів на окупованих українських територіях не змінює їхнього міжнародно визнаного статусу. Крим, Севастополь, а також тимчасово окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей залишаються територіями України.

  • Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Понад 400 обшуків і 94 ліквідовані call-центри: правоохоронці викрили масштабну мережу шахраїв

    Правоохоронці провели масштабну операцію проти шахрайських call-центрів, які виманювали гроші в українців та іноземців під приводом інвестицій, банківських операцій і повернення раніше втрачених коштів. У результаті спецоперації припинено діяльність 94 таких call-центрів, а правоохоронці провели 411 обшуків.

    Про це повідомила Національна поліція України.

    До операції були залучені співробітники Нацполіції, Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора. Загалом правоохоронці відпрацювали 867 адрес, за якими могла функціонувати шахрайська інфраструктура.

    Під час обшуків правоохоронці виявили 1794 повністю обладнані робочі місця. За даними слідства, вони використовувалися операторами, адміністраторами та іншими учасниками злочинних схем для масових телефонних контактів із потенційними жертвами.

    У межах проведених слідчих дій вилучили 3336 одиниць комп’ютерної техніки, 1346 мобільних телефонів, понад 5200 SIM-карток, 90 банківських карток та засоби доступу до 20 криптовалютних гаманців. Також правоохоронці вилучили 22 автомобілі.

    Окремо слідчі зафіксували значні обсяги готівки та цінностей. Йдеться приблизно про 2 мільйони доларів США, 64 тисячі євро, готівкові кошти у гривнях, кілограм банківського золота у злитках та ювелірні вироби.

    У межах розслідування вже встановлено 67 фінансових інструментів, які могли використовуватися для вчинення кримінальних правопорушень. Серед них 40 банківських карток або рахунків, 12 криптовалютних гаманців та 15 осіб, яких слідство відносить до так званих дропів.

    За даними правоохоронців, шахрайські call-центри мали розгалужену структуру та працювали за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори отримували бази потенційних потерпілих, після чого телефонували їм і під різними приводами намагалися заволодіти грошима або отримати доступ до банківських рахунків.

    В одному з поширених сценаріїв зловмисники представлялися працівниками банків. Вони повідомляли людині про нібито підозрілу операцію, спробу списання коштів або загрозу блокування рахунку. Після цього жертву переконували повідомити реквізити картки, коди підтвердження або виконати певні дії у банківському застосунку.

    Інша схема була пов’язана з фіктивними інвестиціями. Оператори видавали себе за брокерів та переконували людей вкладати гроші у неіснуючі інвестиційні або криптовалютні платформи. Потерпілим могли демонструвати підроблену інформацію про нібито прибуток, щоб спонукати їх переказувати нові кошти.

    Ще одним способом обману було так зване повернення втрачених грошей. Шахраї знаходили людей, які вже стали жертвами інших афер, і пропонували їм за винагороду допомогти повернути кошти. Насправді це був лише новий етап шахрайства, під час якого з потерпілих намагалися отримати додаткові гроші або банківські дані.

    За інформацією слідства, жертв також могли переконувати оформлювати кредити, переказувати кошти на підконтрольні рахунки або встановлювати на телефони та комп’ютери програми віддаленого доступу. Такий доступ давав зловмисникам можливість контролювати пристрій потерпілого та здійснювати операції з його рахунками.

    Окремі call-центри спеціалізувалися на потенційних інвесторах. Контактні дані людей, які цікавилися інвестиціями, збирали до баз, після чого використовували для здійснення дзвінків або передавали іншим учасникам шахрайської мережі.

    Правоохоронці також виявили call-центри, які працювали з громадянами країн Європейського Союзу. Потенційним потерпілим пропонували інвестувати через фіктивні брокерські платформи, а після встановлення програм віддаленого доступу отримували можливість керувати їхніми пристроями. Викрадені кошти, за даними слідства, надалі могли переводити через криптовалютні біржі на підконтрольні рахунки та електронні гаманці.

    Серед виявлених схем була й діяльність із продажу біологічно активних добавок. Оператори пропонували їх громадянам як засоби для лікування різних захворювань, хоча такі товари не мали відповідного медичного призначення.

    Наразі 26 фігурантам уже повідомили про підозру. Правоохоронці продовжують аналізувати вилучену техніку, банківські операції та криптовалютні транзакції. Також встановлюються організатори схем, інші учасники мережі, потерпілі та остаточний розмір завданих збитків.

    Дії фігурантів кваліфікують, зокрема, як шахрайство та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Залежно від обставин і доведених епізодів фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Таким чином, правоохоронці заявляють про масштабне викриття інфраструктури, яка могла системно виманювати кошти у громадян за допомогою телефонного шахрайства, фіктивних інвестицій та незаконного отримання доступу до банківських рахунків.

  • Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко, за інформацією «Української правди», вступив у прямий конфлікт із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, який протягом останніх років мав значний вплив на правоохоронний блок влади. Одним із проявів цього протистояння стала практика проведення резонансних правоохоронних операцій без попереднього інформування Татарова.

    Про це йдеться в матеріалі «Української правди», оприлюдненому 11 серпня.

    Одним із ключових епізодів видання називає масштабну операцію проти посадовців Національної поліції у справі про так звані «порноофіси».

    Операцію проти топполіцейських провели без відома Татарова

    За даними УП, Кравченко не попередив Татарова про підготовку операції, під час якої правоохоронці одночасно провели слідчі дії в кількох регіональних управліннях Нацполіції.

    Сама операція відбулася 20 травня 2026 року. Офіс генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України заявив про викриття корупційної схеми в Національній поліції. Слідство стверджує, що керівники територіальних підрозділів поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях могли за гроші забезпечувати безперешкодну діяльність мережі так званих «порноофісів».

    Тоді були затримані начальник ГУНП в Івано-Франківській області та його заступник, перший заступник керівника поліції Тернопільщини, заступник начальника поліції Житомирської області, а також водій автогосподарства Центру обслуговування підрозділів МВС. За версією слідства, останній виконував роль посередника.

    Що відомо про схему з «порноофісами»

    За матеріалами слідства, посадовці нібито отримували гроші за невтручання у діяльність осіб, які створювали та поширювали через інтернет порнографічний контент.

    Слідство заявляло, що розмір так званої «абонплати» міг становити $20 000 щомісяця для керівництва одного з регіональних підрозділів поліції. Ще $5000, за версією правоохоронців, отримував посередник.

    Правоохоронці задокументували кілька передач коштів. Зокрема, у лютому посередник нібито отримав $45 000, а у квітні – ще $25 000.

    Під час обшуків у фігурантів також вилучили шість дорогих автомобілів, швейцарські годинники, зброю та готівку в різних валютах на загальну суму понад 22,6 млн грн.

    У МВС заявляли, що знали про розслідування

    Водночас твердження про секретність операції саме від Татарова не означає, що про неї не знало керівництво Міністерства внутрішніх справ.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко після резонансних затримань заявив, що МВС знало про розслідування від самого початку та сприяло правоохоронцям. Міністерство також повідомило про звільнення водія, який фігурував у справі.

    Таким чином, операція не була повністю закритою всередині правоохоронної системи. За версією УП, принциповим моментом стало саме те, що про неї заздалегідь не повідомили Татарова.

    Чому можливий конфлікт важливий

    Татарова в українському політичному середовищі протягом останніх років пов’язували з координацією правоохоронного напряму в Офісі президента. Тому повідомлення про те, що генеральний прокурор проводить великі операції без його попереднього відома, може свідчити про зміну неформального балансу впливу всередині правоохоронної вертикалі.

    Однак наразі ані Кравченко, ані Татаров публічно не підтвердили наявність особистого конфлікту. Так само немає офіційного підтвердження, що генпрокурор зобов’язаний погоджувати з посадовцями ОП проведення конкретних слідчих операцій.

    Саме тому повідомлення про протистояння Кравченка і Татарова варто відокремлювати від установлених фактів у справі «порноофісів»: затримання та слідчі дії офіційно підтверджені, тоді як інформація про внутрішній конфлікт у владній команді ґрунтується на даних джерел «Української правди».

  • Шість квартир, будинки, Буковель і Audi: екскомандувачу логістики Повітряних сил оголосили нову підозру

    Шість квартир, будинки, Буковель і Audi: екскомандувачу логістики Повітряних сил оголосили нову підозру

    Колишньому командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ Андрію Українцю повідомили про нову підозру — цього разу у незаконному збагаченні. За версією слідства, упродовж 2020–2025 років він набув активів, вартість яких щонайменше на 20 млн грн перевищує підтверджені законні доходи. Частину майна, як стверджують правоохоронці, оформлювали на близьких осіб — батьків, сина, співмешканку та кума, хоча фактично ним нібито користувався і розпоряджався сам військовослужбовець.

    За даними Офісу генерального прокурора та Державного бюро розслідувань, серед виявлених активів — шість квартир у Києві, Вінниці та Житомирі, три житлові будинки на Житомирщині, апартаменти у Буковелі, шість земельних ділянок, чотири автомобілі, серед яких Audi Q7 та Audi Q5, а також гаражі та інші нежитлові приміщення.

    ДБР уточнило, що три квартири у Києві оцінюються загалом майже у 5,3 млн грн, дві квартири у Вінниці — приблизно у 1,8 млн грн, а квартира у Житомирі — майже у 439 тис. грн. Три будинки неподалік Житомира правоохоронці оцінюють у понад 2,4 млн грн, апартаменти у Буковелі — більш ніж у 1,9 млн грн. Чотири автомобілі разом коштують понад 6,8 млн грн.

    Крім цього, слідство заявляє про п’ять нежитлових приміщень, гараж і земельні ділянки. У ДБР вважають, що походження коштів на придбання цих активів неможливо пояснити офіційними доходами Українця та його близьких. Наразі правоохоронці продовжують перевіряти джерела коштів і шукають інші активи, які можуть бути пов’язані з підозрюваним.

    Майно, за версією слідства, оформлювали на близьких

    Ключовим елементом нової справи є те, що більшість активів формально не були записані безпосередньо на самого Українця.

    За даними слідства, власниками на папері виступали його батьки, син, співмешканка та кум. Водночас правоохоронці заявляють, що фактичним бенефіціаром та користувачем цього майна був саме екскомандувач логістики Повітряних сил.

    Такий механізм часто стає предметом антикорупційних розслідувань, оскільки оформлення майна на близьких саме по собі не є злочином, але може свідчити про приховування реального власника, якщо слідству вдається довести, що саме посадовець фактично контролював актив.

    У випадку Українця ця версія ще має бути доведена в суді. Повідомлення про підозру не означає визнання особи винною.

    Йому інкримінують незаконне збагачення

    Нову підозру оголосили за статтею 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення.

    Ця стаття передбачає відповідальність за набуття посадовцем активів, вартість яких суттєво перевищує його законні доходи, якщо він не може обґрунтувати джерело походження коштів.

    Санкція статті передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю до трьох років.

    Підозру, за інформацією ДБР, готували у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції.

    Прокуратура просить заставу понад 21 млн грн

    Разом із повідомленням про підозру Українцю вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.

    Сторона обвинувачення просить взяти його під варту з можливістю внесення застави у розмірі 21 млн 3 тис. грн.

    Це вже не перший запобіжний захід у кримінальних провадженнях, де фігурує екскомандувач логістики Повітряних сил.

    Ще у лютому 2026 року Вищий антикорупційний суд узяв Українця під варту у справі, пов’язаній із будівництвом укриттів для військових літаків, визначивши заставу у 7 млн грн.

    Апеляційна палата ВАКС 9 березня залишила цей запобіжний захід без змін. Оскільки заставу на той момент не внесли, Українець залишався під вартою.

    Це вже друга гучна справа проти Українця

    Ім’я Андрія Українця вперше опинилося у центрі великого антикорупційного скандалу наприкінці лютого.

    25 лютого правоохоронці повідомили про викриття ймовірної корупційної схеми під час будівництва захисних споруд для української авіації.

    Фігурантами стали тодішній командувач логістики Повітряних сил Андрій Українець та начальник Управління СБУ в Житомирській області Володимир Компаніченко.

    За версією слідства, посадовці були пов’язані зі схемою навколо бюджетних коштів, виділених на будівництво стратегічних укриттів для літаків.

    Правоохоронці заявляли, що для приховування можливих зловживань Українець звернувся до керівника обласного управління СБУ з проханням допомогти «вирішити питання» з військовою контррозвідкою.

    Правоохоронці говорили про хабар у $320 тисяч

    За матеріалами тієї справи, фігуранти нібито планували передати близько 13 млн грн — приблизно 1% від обсягу фінансування відповідних об’єктів — за приховування можливих розтрат та припинення перевірок.

    Також, за версією правоохоронців, планувалося залучити «лояльних» аудиторів, які мали підготувати потрібні висновки щодо якості виконаних робіт.

    25 лютого учасників схеми затримали під час передачі 320 тис. доларів. Гроші були вилучені правоохоронцями.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко згодом розповідав, що документування цієї справи тривало близько двох місяців, а одним із найскладніших завдань було збереження конфіденційності слідчих дій.

    Повітряні сили після скандалу почали службове розслідування

    Одразу після викриття схеми Командування Повітряних сил призначило власне службове розслідування.

    У Повітряних силах заявили про готовність повністю співпрацювати зі слідчими, передати документи та необхідну інформацію для встановлення всіх обставин справи.

    Командування також наголосило, що всі посадовці, причетні до можливих корупційних правопорушень, мають понести відповідальність, якщо їхню вину буде доведено.

    Сам Українець після скандалу в публічних повідомленнях уже фігурує як колишній командувач логістики Повітряних сил.

    Начальника житомирського управління СБУ згодом звільнили

    Справа мала кадрові наслідки і для другого високопоставленого фігуранта.

    4 березня президент Володимир Зеленський звільнив Володимира Компаніченка з посади начальника Управління СБУ у Житомирській області.

    До цього ВАКС також узяв його під варту з можливістю внесення застави понад 6,9 млн грн.

    Таким чином, нова серпнева підозра Українцю з’явилася вже на тлі іншого резонансного корупційного провадження.

    Що означає нова підозра

    Нове провадження не є просто продовженням справи про укриття для літаків.

    Тепер слідчі окремо аналізують особисте майно екскомандувача логістики та джерела його фінансування у 2020–2025 роках.

    Фактично правоохоронці намагаються з’ясувати, чи могли активи, записані на близьких Українця, бути придбані коштом доходів, походження яких не підтверджується законними джерелами.

    За попередньою оцінкою, різниця становить не менш ніж 20 млн грн.

    І це ще не остаточна цифра.

    ДБР прямо заявляє, що продовжує встановлювати можливі додаткові активи та перевіряти походження коштів на вже виявлене майно.

    Тому список із шести квартир, трьох будинків, апартаментів у Буковелі, чотирьох автомобілів, земельних ділянок і нежитлових приміщень може виявитися не остаточним.

    Ключове питання тепер полягатиме у тому, чи зможе сторона обвинувачення в суді довести дві речі: що саме Українець фактично контролював активи, формально оформлені на інших людей, і що їхня вартість справді суттєво перевищувала його законні доходи.

    Поки ж йдеться саме про версію слідства. Остаточно встановити винуватість може лише суд.

  • «Відкат» за дороги: заступника голови Хмельницької ОВА викрили на хабарі у 1,1 млн грн

    «Відкат» за дороги: заступника голови Хмельницької ОВА викрили на хабарі у 1,1 млн грн

    Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора викрили ймовірну корупційну схему під час використання бюджетних коштів на ремонт та утримання доріг у Хмельницькій області. За даними слідства, один із заступників голови обласної військової адміністрації нібито вимагав від представника дорожньо-будівельної компанії 5% від вартості контракту в обмін на сприяння в укладенні угоди та фінансуванні робіт.

    Правоохоронці офіційно не назвали прізвище посадовця у своєму повідомленні. Водночас одразу кілька українських медіа з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомили, що йдеться про заступника голови Хмельницької ОВА Владислава Фалюша. У відкритому переліку керівництва Хмельницької облдержадміністрації Фалюш справді зазначений як заступник голови ОДА.

    За версією слідства, посадовець нібито запропонував приватній компанії забезпечити безперешкодне укладення контракту на ремонт міжобласних автомобільних доріг та подальше отримання бюджетного фінансування. Вартість такого сприяння становила 5% від загальної суми договору.

    До реалізації схеми, як стверджують правоохоронці, був залучений керівник профільної обласної державної установи. У повідомленнях Офісу генпрокурора, які цитують регіональні медіа, серед підозрюваних фігурує також очільник Служби місцевих доріг області. Загалом силовики задокументували передачу майже 1,1 млн грн неправомірної вигоди.

    Гроші, за інформацією СБУ, передавали не одноразово. Спецслужба задокументувала вимагання суми та її поетапну передачу частинами протягом червня. Після збору доказів правоохоронці провели затримання та слідчі дії.

    Саме ця деталь є принциповою для справи: слідство говорить не просто про усну домовленість, а про задокументовану передачу коштів. Водночас усі обставини ще мають бути перевірені судом, а підозрювані відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком.

    Фігурантам повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України. Перша стаття стосується одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, друга — пропозиції, обіцянки або надання такої вигоди. За даними СБУ, у разі доведення вини санкції можуть передбачати до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Окремо слідчі перевіряють можливу причетність до оборудки інших посадових осіб. У матеріалах справи згадується один із керівників місцевого правоохоронного органу, а також представники органів місцевого самоврядування. Остаточного процесуального статусу цих осіб наразі публічно не повідомляли.

    Таким чином, коло фігурантів потенційно може бути ширшим, ніж двоє осіб, яким уже оголошено про підозру.

    Ім’я Владислава Фалюша у цій історії привернуло особливу увагу ще й через його попередню кар’єру. До переходу в обласну адміністрацію він багато років працював безпосередньо у дорожній сфері.

    У вересні 2024 року Кабінет Міністрів погодив його призначення заступником голови Хмельницької ОДА. До цього Фалюш керував державною установою «Служба місцевих доріг Хмельниччини».

    За відкритими біографічними даними, у березні 2021 року він став першим заступником директора державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автомобільних доріг», а згодом очолив структуру. Після реорганізації працював у «Службі місцевих доріг Хмельниччини». Тобто дорожня галузь була його профільним напрямом задовго до переходу на посаду заступника керівника області.

    Фалюш також має профільну освіту. Він навчався у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури, де здобув спеціальність, пов’язану з автомобільними дорогами та аеродромами. Пізніше отримав юридичну освіту та ступінь магістра з публічного управління й адміністрування.

    Водночас його ім’я й раніше з’являлося у журналістських матеріалах. Зокрема, під час погодження призначення на посаду заступника голови ОДА медіа нагадували про розслідування щодо компанії «Дніпропром-М», бенефіціаром якої Фалюш був до квітня 2021 року.

    За даними, які свого часу наводили журналісти «Крим.Реалії» та Центру журналістських розслідувань, техніка цієї компанії могла використовуватися під час будівництва Керченського мосту на окупованому Росією Кримському півострові. Йшлося про дорожню техніку, яку у 2018 році завозили з окупованого Криму на материкову частину України через КПВВ «Чонгар».

    Ця історія не є частиною нинішнього кримінального провадження щодо можливих «відкатів» і не свідчить автоматично про порушення у поточній справі. Однак вона пояснює, чому особа чиновника одразу опинилася в центрі уваги після повідомлень про затримання.

    Декларації Фалюша також раніше привертали увагу ЗМІ. Перед його призначенням заступником голови ОВА Суспільне повідомляло, що у декларації за 2023 рік він зазначав квартиру у Дніпрі площею 157,5 кв. м, два паркомісця, квартиру площею 463,9 кв. м у Слобожанському, земельні ділянки, частки у нерухомості на тимчасово окупованій території Запорізької області, а також незавершені об’єкти у Гурзуфі в окупованому Криму.

    Серед транспортних засобів у декларації зазначалися Toyota Land Cruiser 2020 року, Nissan X-Trail 2018 року, причіп та водний транспорт. При цьому саме по собі володіння задекларованим майном не є доказом будь-якого правопорушення.

    Поточна справа стосується зовсім іншого — ймовірного отримання коштів за сприяння приватному підряднику у дорожніх контрактах.

    Для Хмельницької області ця історія може мати особливий резонанс через те, що йдеться про бюджетні кошти, які мали використовуватися на відновлення та утримання дорожньої інфраструктури. Правоохоронці прямо характеризують викриту ними схему як пов’язану з використанням фінансування на ремонт доріг.

    Сам механізм, який описує слідство, типовий для так званого «відкату»: замовник або посадовець отримує визначений відсоток від вартості контракту за забезпечення перемоги чи створення сприятливих умов для конкретної компанії.

    У цій справі такий відсоток, за даними правоохоронців, становив саме 5%.

    Поки слідство триває, правоохоронці вирішують питання щодо запобіжних заходів для підозрюваних. Паралельно встановлюють можливих інших учасників та перевіряють, чи були схожі епізоди раніше.

    Офіційної позиції самого Владислава Фалюша щодо підозр на момент появи перших повідомлень у відкритих джерелах не було. Так само немає судового рішення, яке б підтверджувало його винуватість.

    Тому на нинішньому етапі коректно говорити про версію слідства та оголошену підозру, а не про доведений злочин.

    Водночас уже задокументована правоохоронцями сума — майже 1,1 млн грн — та перевірка можливої причетності інших чиновників свідчать, що справа може отримати продовження. Особливо з огляду на багаторічний досвід одного з ключових фігурантів саме у системі управління місцевими дорогами Хмельниччини.