Nenkainfo.com

Позначка: Олександр Камишін

  • Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    У державному підприємстві «Ліси України» загострилася управлінська криза після кадрових змін, що відбулися наприкінці лютого. Голова наглядової ради підприємства Олексій Кучер залишив свою посаду лише через два дні після оприлюднення резонансного журналістського розслідування щодо діяльності керівництва галузі.

    За інформацією джерел у секторі, відставка Кучера не була добровільною. Його ім’я пов’язували з рішеннями, які, за оцінками авторів розслідування, забезпечували підтримку управлінської вертикалі генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця.

    Співрозмовники в урядових колах стверджують, що кадрове рішення могло стати компромісним кроком для зниження публічного тиску навколо підприємства без зміни фактичного управління фінансовими потоками у галузі. У цьому контексті згадуються прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та заступник керівника Офісу президента Олександр Камишін, які нібито підтримали сценарій переформатування наглядової ради.

    Окремі питання викликає реалізація державної програми «Зелена країна». За даними авторів розслідування, різниця між звітністю ДП «Ліси України» та інформацією Державного агентства лісових ресурсів може сягати близько 74 тисяч гектарів лісових насаджень, що може свідчити про маніпуляції статистичними показниками.

    Критику також викликає централізація закупівель техніки та пального, яка, за оцінками експертів галузі, посилила контроль над контрактами та ціноутворенням. На цьому фоні керівництву підприємства нараховувалися значні преміальні виплати, попри високий рівень базових зарплат.

    Окремим блоком у матеріалах розслідування згадуються можливі неформальні фінансові збори через громадську організацію СВЛУ, які, за твердженнями джерел, могли стягуватися з працівників регіональних підрозділів під приводом підтримки діяльності структури.

    Водночас правоохоронні органи розслідують кримінальне провадження №42024000000001264, відкрите за матеріалами журналістів. Стан слідства наразі публічно не коментується.

    Скандал навколо державного лісового підприємства вкотре підняв питання прозорості управління галуззю, розподілу бюджетних ресурсів та ефективності контролю за державними активами.

  • Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Скандал навколо УЗ: член Наглядової ради пов’язаний з компанією сина Януковича

    Кабмін 1 жовтня 2025 року оновив склад Наглядової ради АТ «Укрзалізниця» розпорядженням №1090-р. Уряд затвердив сім членів ради: чотирьох незалежних (Анатолій Амелін, Ельжбета Єва Беньковська, Максим Мокляк, Гепард Хафер) та трьох представників держави (Сергій Лещенко, Давід Ломджарія, Олександр Камишін). Документ підписала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

    Анатолію Амеліну, співзасновнику аналітичного центру «Український інститут майбутнього», фактично продовжили мандат на другий термін: він уже входив до Наглядової ради УЗ у попередньому складі разом із Гепардом Хафером, Сергієм Лещенком і Давідом Ломджарією. До цього Амелін працював у НКЦПФР (Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку) та очолював інвесткомпанію «Альтана Капітал», яку на ринку пов’язували з орбітою бізнесу Ріната Ахметова.

    Після рішення уряду навколо Амеліна виник публічний скандал. Журналісти, посилаючись на відкриті юрреєстри, стверджують, що на четвертому році повномасштабної війни він досі значиться співзасновником бізнесу в окупованому Донецьку — зокрема ТОВ «Столичний стиль». Серед співзасновників цього ТОВ фігурує ПрАТ «КЕПІТЕЛ БІЛДІНГ КОРПОРЕЙШЕН», кінцевим бенефіціаром якого значиться Олександр Янукович, син президента-втікача Віктора Януковича, через структуру ПрАТ «МАКО ХОЛДІНГ». Тобто формально в спільному бізнесі Амеліна простежується зв’язок із людьми з найближчого оточення родини Януковича.

    Це викликає логічне запитання всередині самої «Укрзалізниці»: як людина з такими зв’язками залишилася в складі наглядового органу стратегічної державної компанії вдруге поспіль під час війни. За даними профільного анонімного телеграм-каналу залізничників «Уволіть ПОНАБа» (канал пов’язують із колишнім головою правління УЗ Олександром Камишіним), Амелін — це «креатура прем’єр-міністрки Юлії Свириденко». Канал описує його як людину, що «поміняла донецькі ОПГ на “Київський інститут майбутнього”». Водночас жодних публічних підтверджень з боку самої Свириденко про особисту роль у просуванні Амеліна немає: відкритих спільних появ, заяв або коментарів щодо нього журналістам знайти не вдалося.

    Ще одна лінія цієї історії — роль Олександра Камишіна. Камишін, який колись очолював правління «Укрзалізниці», у 2023 році різко пішов із компанії. Пізніше він був призначений міністром з питань стратегічних галузей промисловості, і тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко публічно презентувала його як людину, яка має «перезапустити» відомство під потреби воюючої економіки. Уже за рік Камишина звільнили з посади міністра за рекомендацією профільного комітету Верховної Ради. У медіа тоді звучали версії, що однією з причин його швидкого відходу з УЗ могли бути питання до нього з боку НАБУ, і нібито його звільнення убезпечувало компанію від репутаційного удару. (Це саме по собі не означає пред’явленої підозри, а лише показує рівень токсичності теми корупції в УЗ.)

    Фактично маємо таку картинку:
    – Кабмін формально закінчив конкурсний відбір і поставив оновлену Наглядову раду УЗ — із міжнародними членами, з досвідом у логістиці та держуправлінні, і з українськими публічними фігурами типу Лещенка. Уряд підписала нинішня прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
    – Водночас у Раді залишається Анатолій Амелін, навколо якого тепер склеюють одразу три токсичні сюжети: його минулі бізнес-зв’язки з орбітою Ахметова, чинна присутність у донецькому бізнесі поруч зі структурами Олександра Януковича, і політичні натяки, ніби його лобіюють на найвищому рівні.
    – Усередині самої «Укрзалізниці» частина персоналу, за повідомленнями профільних каналів, не розуміє, як це виглядає з точки зору безпеки й репутації компанії, яка є критичною для оборони країни.

    На тлі цього варто пам’ятати: Наглядова рада УЗ — це не просто формальність. Вона контролює стратегічну політику компанії, погоджує ключові кадрові призначення, стежить за закупівлями та інвестиційними рішеннями. За законом її більшість мають складати незалежні члени, а повноваження члена ради — три роки, із можливістю переобрання необмежену кількість разів. Тобто зберегти місце в Раді вдруге — це не автомат, це або конкурсний відбір, або дуже серйозний «кредит довіри».

    І зараз якраз питання: цей кредит довіри виправданий, чи це політична «квота», яка не дуже красиво виглядає в умовах війни?

  • Радник президента Камишін натякнув на ядерний “Проєкт Житомир”

    Радник президента Камишін натякнув на ядерний “Проєкт Житомир”

    У нещодавньому інтерв’ю військовослужбовцю Нацгвардії та письменнику Сергію Жадану, радник президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін зробив неоднозначну заяву. Відповідаючи на запитання про можливість створення Україною власної ядерної зброї, посадовець з усмішкою згадав таємничий “Проєкт Житомир”, чим викликав сміх у студії, але не у міжнародних партнерів.

    “Про ‘Проєкт Житомир’ нікому, ніколи, нічого ми не розкажемо. Ой”, – сказав Камишін, натякаючи на щось секретне, або просто іронізуючи.

    Це висловлювання, схоже, є жартівливою відсилкою до американського “Проєкту Мангеттен”, який під час Другої світової війни привів до створення першої атомної бомби. Проте навіть у форматі гумору подібні слова українських високопосадовців на тлі війни та постійної ядерної риторики Росії викликають нервову реакцію на Заході.

    Це не перший раз, коли в Україні публічно заговорили про можливість ядерного переозброєння. Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що якщо країна не отримає швидкого вступу до НАТО, то партнери “можуть надати їй ядерну зброю”.

    У США такі заяви зустрічають з осторогою. Спеціальний представник президента США Кіт Келлог заявив, що повернення України до ядерного статусу є вкрай малоймовірним. А ще один соратник Трампа, Річард Греннелл, пішов ще далі, припустивши, що ядерна зброя, передана Україною в рамках Будапештського меморандуму, “спочатку належала Росії”, що суперечить фактам і міжнародному праву.

    Питання ядерної безпеки стало знову актуальним після того, як американська розвідка визнала: Кремль цілком здатен вдатися до використання тактичної ядерної зброї у війні проти України. Ризик залишається високим, особливо з огляду на ескалацію навколо Криму та ЗАЕС.

    Водночас Україні, яка добровільно відмовилась від ядерної зброї у 1994 році в обмін на гарантії безпеки, дедалі важче пояснювати своє рішення на тлі повномасштабного вторгнення.

    У самій Україні наразі немає жодної програми відновлення ядерного арсеналу. Та й технічно це було б складно реалізувати – немає необхідної інфраструктури, персоналу і, головне, міжнародної підтримки. Навіть якщо “Проєкт Житомир” і існує, як натякає Камишін, то він навряд чи вийде за межі інформаційного жарту.

    Але в умовах, коли США посилюють тиск на Україну щодо реформ, а внутрішній політичний порядок денний все частіше набуває виборчого забарвлення, такі коментарі можуть бути спробою зіграти на патріотичних емоціях. Або ж просто гарним жартом на складну тему — бо навіть у війні гумор не втрачає своєї цінності.

  • Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

    Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

    Низка нових призначень у Кабінеті міністрів України очікується цього тижня, зокрема, на ключові посади міністрів інфраструктури та регіональної політики.

    На посаду глави новоствореного Міністерства регіональної політики може бути призначений заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. На його місце в Офісі президента може призначити нинішнього голову Закарпатської обласної адміністрації Віктора Микиту. Також розглядається можливість надання Олексію Кулебі статусу віце-прем’єра.

    На посаду глави Міністерства інфраструктури фаворитом вважається голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов, який, очевидно, також отримає статус віце-прем’єра.

    Варто зазначити, що раніше розглядалася можливість переведення керівника Міністерства стратегічних галузей та промисловості Олександра Камишина на посаду глави Міністерства інфраструктури, але від цього варіанту відмовилися.

    Деякі джерела вказують, що розглядання кандидатур на вакантні посади у Кабінеті міністрів, зокрема віце-прем’єра з питань відновлення, має стратегічне значення перед проведенням Конференції з питань відновлення України, запланованої на 11-12 червня у Берліні. Ймовірно, призначення можуть відбутися вже з 4 по 6 червня.

    Остаточне рішення з усіх кадрових питань планується прийняти сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.

  • Чи Україна планує експортувати власну зброю: позиція Олександра Камишіна

    Чи Україна планує експортувати власну зброю: позиція Олександра Камишіна

    Зараз Україна не розглядає можливість відкриття експорту зброї через відсутність політичної підтримки, повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

    Наразі, як зазначається, український оборонний комплекс має зайві потужності, які перевищують обсяги фінансування з державного бюджету утричі. Тому деякі виробники виразили бажання отримати експортні ліцензії для використання невикористаних потужностей, але така ініціатива наразі не має підтримки на політичному рівні.

    “Виробники мають право вимагати, щоб їхні потужності були повністю використані або надані можливості експорту. Однак ця позиція не має необхідної політичної підтримки, і тому ми шукаємо фінансування для наших підприємств з метою збереження всього виробництва в Україні”, — зазначив Камишін.

    Він також підкреслив, що в цьому напрямку вже є певні успіхи, зокрема, Данія виділила близько 1,1 мільярда гривень на закупівлю зброї для Збройних Сил України в українських виробників.