Позначка: Олександр Корнієнко

  • Ресторан друзів нардепа-втікача: де збирав партактив Київщини віцеспікер Корнієнко

    Ресторан друзів нардепа-втікача: де збирав партактив Київщини віцеспікер Корнієнко

    Перший віцеспікер Верховної Ради та один із лідерів партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко опинився у центрі інформаційного скандалу після проведення зустрічі зі старостами громад Київської області у ресторанному комплексі «Яхта» на Вишгородщині. Сам захід був присвячений питанням підтримки українських військових, розвитку місцевого самоврядування та взаємодії громад із центральною владою, однак увагу громадськості привернув не зміст дискусії, а місце її проведення.

    Зустріч відбулася у ресторанному комплексі «Яхта», розташованому в селі Осещина поблизу Києва. Заклад позиціонується як преміальний ресторанно-готельний комплекс із власною набережною, басейнами, аквазоною, дитячим парком та банкетною інфраструктурою. Сам ресторан активно рекламує себе як місце для відпочинку, сімейних свят та VIP-заходів.

    Проте останніми роками навколо комплексу неодноразово виникали скандали. У низці публікацій місцевих медіа згадувалися питання щодо дозвільної документації, пожежної безпеки, податкових перевірок та екологічних претензій. Також повідомлялося про конфлікти навколо земельних ділянок та господарської діяльності закладу. Частина цих звинувачень залишається предметом публічних дискусій і не має остаточних судових рішень.

    Найбільший резонанс викликали не господарські суперечки, а особа власника комплексу — одеського ресторатора Андрія Зарічанського. У публічному просторі його ім’я неодноразово пов’язували з колишнім народним депутатом Артемом Дмитруком, який залишив Україну та став фігурантом кримінальних проваджень. За даними медіа, Зарічанський та Дмитрук тривалий час підтримували дружні стосунки та разом брали участь у заходах, пов’язаних із представниками УПЦ Московського патріархату в Одесі.

    Сам Артем Дмитрук останніми роками неодноразово потрапляв у центр політичних скандалів через свої заяви щодо війни, критичні висловлювання на адресу української влади та позицію стосовно діяльності релігійних структур, пов’язаних із Московським патріархатом. Після виїзду з України правоохоронні органи оголосили його у розшук у межах кількох кримінальних проваджень.

    Саме тому вибір локації для зустрічі представників правлячої партії викликав хвилю критики у соцмережах та медіа. Опоненти влади звернули увагу на те, що офіційний захід за участю одного з керівників парламенту проводився у закладі, власника якого журналісти пов’язують із людьми, що мають неоднозначну репутацію та проросійський бекграунд.

    На момент публікації офіційних коментарів від Олександра Корнієнка щодо критики навколо вибору ресторану не надходило. Водночас у повідомленнях про саму зустріч наголошувалося на питаннях підтримки військових, допомоги громадам та розвитку місцевого самоврядування. Жодних заяв щодо власника ресторану або його можливих політичних зв’язків під час заходу не звучало.

    Політичні експерти зазначають, що подібні історії особливо чутливі під час війни. Будь-які потенційні контакти представників влади з особами або структурами, яких публічно пов’язують із проросійським середовищем, стають предметом посиленої уваги суспільства. Навіть якщо йдеться лише про оренду приміщення для проведення заходу, репутаційні ризики для політиків залишаються високими.

    Скандал навколо ресторану «Яхта» став черговим прикладом того, як вибір місця для публічних заходів може вплинути на сприйняття політичної події. У ситуації, коли українське суспільство особливо гостро реагує на будь-які можливі зв’язки з особами, яких пов’язують із проросійськими поглядами, навіть формальні контакти можуть викликати широкий суспільний резонанс.

    Наразі залишається відкритим питання, чи матиме ця історія політичне продовження та чи нададуть додаткові пояснення організатори заходу або представники партії «Слуга народу».

  • У Раді обговорюють варіант відкладення виборів ще на кілька років

    У Раді обговорюють варіант відкладення виборів ще на кілька років

    У Верховній Раді наразі немає чітких строків для підготовки нового виборчого законодавства, яке має визначити порядок проведення виборів після завершення війни. Про це повідомили співрозмовники серед народних депутатів, які беруть участь у відповідних обговореннях.

    За словами джерел у парламенті, робоча група, яку очолює перший віцеспікер Олександр Корнієнко, продовжує обговорювати різні варіанти законодавчих змін. Водночас конкретних рішень або узгодженого тексту документа поки немає.

    Один із представників фракції «Слуга народу» зазначив, що засідання групи поки більше нагадують обговорення можливих сценаріїв і ризиків. За його словами, йдеться про попередні консультації без остаточних напрацювань.

    Інший співрозмовник серед представників влади заявив, що паралельно в політичному керівництві обговорюється і сценарій функціонування державної влади у випадку, якщо вибори не зможуть відбутися ще кілька років через війну.

    Водночас у публічному просторі звучать і інші оцінки щодо підготовки законодавства. Голова правління Комітету виборців України Олексій Кошель, який входить до робочої групи з підготовки законопроєкту, раніше заявив, що документ про проведення повоєнних виборів вже підготовлений приблизно на дві третини.

    За його словами, у разі політичної домовленості законопроєкт можуть подати до Верховної Ради вже найближчим часом.

    Питання виборів в Україні залишається складним через воєнний стан. Конституція передбачає, що під час воєнного стану проведення загальнонаціональних виборів неможливе, тому політики та експерти шукають правові механізми для організації голосування після завершення війни.

  • Корнієнко пояснив, чому питання зниження віку для мобілізації не є актуальним для України

    Корнієнко пояснив, чому питання зниження віку для мобілізації не є актуальним для України

    У Верховній Раді України відсутня дискусія про можливе зниження віку для мобілізації, хоча питання цього надходять від міжнародних партнерів. Перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко під час інтерв’ю на Radio NV зауважив, що на тлі демографічної ситуації в Україні зниження мобілізаційного віку є малоймовірним.

    Корнієнко зазначив, що Верховна Рада нещодавно ухвалила закон, який забороняє мобілізацію чоловіків до 25 років. Раніше через законодавчу колізію деякі з них могли бути мобілізовані, хоча офіційно мінімальний вік для мобілізації наразі складає 25 років. Пояснюючи позицію уряду, він підкреслив, що в Україні “демографічна яма”, і саме молодь віком до 25 років є основним потенціалом для відбудови країни після війни.

    «Це золоте покоління, з яким нам працювати і відбудовувати країну», — сказав він. Він також підкреслив, що питання зниження віку для мобілізації виникають з боку міжнародних партнерів, але в Україні цей крок не є необхідним через особливості демографічної ситуації.

    Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє звільняти від мобілізації чоловіків до 25 років. Згідно з директивою, виданою Сухопутними військами ЗСУ, мобілізація громадян віком 18-25 років припинена, хоча деякі вже мобілізовані не будуть звільнені з армії.

  • Заступник голови ВР звернувся до Трампа із проханням допомогти провести вибори в Україні

    Заступник голови ВР звернувся до Трампа із проханням допомогти провести вибори в Україні

    На міжнародному форумі заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко звернувся до Дональда Трампа та американських законодавців із проханням сприяти переобранню українського парламенту.

    Корнієнко підкреслив, що в Україні, на відміну від Сполучених Штатів, можливість перевиборів обмежена, особливо під час війни. Він зазначив, що українським депутатам потрібна підтримка міжнародної спільноти для завершення війни, що дозволить провести вибори.

    “На жаль, ми у Верховній Раді не можемо змінитися, як вони (Конгрес), але ми дуже хотіли б, щоб американські політики всі, починаючи з Дональда Трампа, обраного президента, і закінчуючи Конгресом, Сенатом, щоб вони зробили максимум для того, щоб ми могли переобратися. Це наше прохання, як депутатів, до них”, – сказав Корнієнко

    Корнієнко зауважив, що під час воєнного стану вибори в Україні проводити не можна. Тому мирне врегулювання та відновлення безпеки в країні є критично важливими для відновлення виборчих процесів і демократичних процедур.

  • Україна скоріше вступить в НАТО, ніж у ЄС – Корнієнко

    Україна скоріше вступить в НАТО, ніж у ЄС – Корнієнко

    Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив, що Україна, ймовірно, стане повноправним членом НАТО раніше, ніж приєднається до Європейського Союзу. Про це він сказав під час «геополітичного діалогу», організованого Центром європейської політики в Брюсселі.

    «Не хотів би бути провісником, але, на мою думку, ми станемо членами НАТО раніше, ніж Євросоюзу. Це пов’язано з певними традиціями розширення ЄС», – зазначив політик.

    Корнієнко також повідомив, що відвідав Брюссель у складі державної делегації для обговорення важливого етапу інтеграційного процесу — скринінгу українського законодавства на відповідність європейським нормам. Цей процес є ключовою умовою для вступу будь-якої країни до ЄС.

    Політик звернув увагу на те, що розширення ЄС завжди відбувалося після виборів до Європейського парламенту, які наступного разу відбудуться у 2029 році. На його думку, це може стати можливим вікном для наступної хвилі розширення. Однак він визнав, що п’ять років у політиці – це тривалий період, і важко передбачити, як розвиватимуться події.

    Корнієнко підтвердив, що Україна докладає всіх зусиль для підготовки до членства в ЄС і готова працювати над реформами, необхідними для вступу в обидва союзи. Він також наголосив, що рішення щодо членства України залежатиме від волі країн-членів ЄС.

    Варто зазначити, що у червні 2023 року в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція між Україною та ЄС, а Європейська рада вже оголосила про початок переговорів щодо членства України в Євросоюзі.