Nenkainfo.com

Позначка: опалення

  • Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    У березні 2026 року українці продовжать оплачувати житлово-комунальні послуги за чинними тарифами без підвищення. Вартість електроенергії, газу та теплопостачання залишиться стабільною, однак фактичні суми у платіжках і надалі суттєво відрізнятимуться залежно від регіону проживання та рівня споживання.

    Найбільш уніфікованим тарифом залишається електроенергія. Для побутових споживачів вона коштує 4,32 грн за кВт·год і ця ціна, згідно з урядовими рішеннями, діятиме щонайменше до 30 квітня 2026 року. Водночас окремі категорії споживачів платять менше. Домогосподарства з електроопаленням можуть користуватися зниженим тарифом у межах встановленого обсягу споживання, а власники дво- та тризонних лічильників отримують нічні або позапікові знижки.

    Попри єдину ціну на світло, підсумкова сума у рахунках різниться через площу житла, тип опалення, енергоефективність будинку та сезонні витрати електроенергії.

    Без змін у березні залишиться і тариф на теплопостачання. В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на тепло, запроваджений під час воєнного стану. Однак саме опалення демонструє найбільшу регіональну різницю: у різних містах ціна гігакалорії коливається приблизно від 1300 до понад 2000 гривень. На кінцеву вартість впливають стан тепломереж, джерела енергії, витрати підприємств та місцева тарифна політика.

    Тариф на газ для більшості українських родин також залишиться фіксованим. Основний постачальник газу для населення зберігає ціну 7,96 грн за кубометр, і вона діятиме щонайменше до кінця опалювального сезону 2025–2026 років. Інші постачальники пропонують річні контракти з незначною різницею вартості — переважно в межах 8–10 грн за кубометр.

    Найбільша різниця у комунальних витратах спостерігається у водопостачанні. На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду встановлюються або національним регулятором, або місцевою владою. Через це ціна одного кубометра води разом із водовідведенням може відрізнятися у кілька разів навіть між сусідніми містами. В окремих громадах вона становить близько 25–30 грн, тоді як в інших перевищує 50 грн за повний цикл послуги.

    Експерти пояснюють, що різниця формується через зношеність інфраструктури, витрати на електроенергію для насосних станцій, доступ до водних ресурсів та масштаби модернізації мереж.

    Станом на початок весни уряд не анонсував перегляду ключових тарифів для населення. Очікується, що щонайменше до завершення опалювального сезону ціни залишатимуться стабільними. Водночас фахівці попереджають: після завершення дії мораторію питання перегляду тарифів може знову повернутися до порядку денного, особливо з огляду на фінансовий стан енергетичних і комунальних підприємств.

    Отже, навесні українці не побачать різкого зростання тарифів, однак розмір платіжок і надалі залежатиме передусім від регіону, типу житла та обсягів споживання ресурсів.

  • Січневі витрати Києва перевищили 7 млрд гривень: на що пішли гроші

    Січневі витрати Києва перевищили 7 млрд гривень: на що пішли гроші

    Столиця розпочала 2026 рік із масштабних витрат на забезпечення бюджетної сфери теплом, гарячою водою та електроенергією. У січні на ці потреби спрямували майже 2 млрд гривень — понад чверть загального обсягу місячних закупівель. Загалом за результатами публічних процедур розпорядники коштів уклали понад 8 тисяч договорів на суму 7,17 млрд гривень.

    Найбільшу частку витрат сформували тепло та гаряча вода — 1,1 млрд гривень. Із них близько 580 млн гривень пішли на опалення й гаряче водопостачання закладів освіти, 390 млн — медичних установ, 33 млн — культурної сфери, 16 млн — житлового фонду. Ще майже 13 млн гривень на ці потреби витратили департаменти КМДА та Київрада. Решту розподілили між соціальними установами та комунальними підприємствами.

    Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

    Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

    Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

    Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

    Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

    Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

    Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

    Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

    Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.

  • ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    Повна децентралізація системи теплопостачання Києва є технічно та економічно неможливою, а спроби замінити великі теплоелектроцентралі малими котельнями або альтернативними джерелами тепла є дилетантськими. Про це заявив народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

    За його словами, реальних альтернатив потужним теплоелектроцентралям, які забезпечують теплом значну частину столиці, наразі не існує. Натомість ключовим завданням держави має бути надійний захист критичної інфраструктури від ракетних ударів Росії.

    Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

    Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

    За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

    Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

    Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

  • Хто має платити за розірвані труби опалення у будинку

    Хто має платити за розірвані труби опалення у будинку

    У більшості випадків витрати на ремонт розірваних труб опалення та пошкоджень усередині будинку лягають на плечі самих мешканців. Водночас у частині ситуацій відповідальність може бути покладена на теплопостачальну компанію. Про це заявив адвокат Станіслав Ліфлянчик.

    За його словами, всі інженерні мережі, що знаходяться всередині будинку після вводу труби в будівлю, є спільною власністю співвласників. Саме мешканці зобов’язані утримувати, обслуговувати та ремонтувати ці системи.

    Ліфлянчик пояснює, що організація такого обслуговування можлива кількома шляхами. Зокрема, через комунальне підприємство, яке обслуговує будинок за замовчуванням, через приватну обслуговуючу компанію, найняту за рішенням зборів мешканців, або через об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

    Водночас юрист наголошує, що не всі випадки масових аварій із трубами можна автоматично списувати на війну. За його словами, частина проблем пов’язана з недостатньою підготовкою місцевої та державної влади, а також теплопостачальних компаній до енергетичних ризиків.

    У таких ситуаціях ОСББ або співвласники будинку мають право звертатися до теплопостачальної компанії з позовною заявою. Ключовим питанням у суді стане визначення причини аварії — форс-мажор чи недбалість.

    Ліфлянчик пояснює, що якщо обладнання було пошкоджене безпосередньо внаслідок ракетного удару або атаки дрона, теплопостачальна компанія відповідальності не несе. Це кваліфікується як форс-мажорна обставина.

    Натомість, якщо опалення зникло через відсутність електропостачання, а теплопостачальник протягом кількох років не забезпечив резервне живлення, ситуація може розцінюватися інакше. У такому разі мова йде вже не про форс-мажор, а про можливу недбалість, і виникають питання, чому компанія не підготувалася до очевидних ризиків в умовах війни.

    Юрист підкреслює, що кожен випадок розглядатиметься індивідуально, а остаточне рішення щодо відповідальності ухвалюватиме суд з урахуванням усіх обставин аварії.

  • Паводок на Закарпатті загрожує залишити без газу 17 сіл і майже 6 тисяч абонентів

    Паводок на Закарпатті загрожує залишити без газу 17 сіл і майже 6 тисяч абонентів

    У Берегівському районі Закарпатської області через паводок виникла загроза припинення газопостачання одразу у 17 населених пунктах. Різке танення снігу та підйом рівня води в річці Тиса призвели до підмиву опори магістрального газопроводу, що може залишити без газу майже 5 800 споживачів.

    Про це повідомили в Закарпатській обласній державній адміністрації.

    Небезпечна ситуація склалася поблизу села Гетиня. Через потужні водні потоки конструкція опори зазнала суттєвого пошкодження і нахилилася, що створює ризик аварії на газовій мережі.

    У зоні потенційного відключення опинилися Гетиня, Сасово, Дяково, Петрово, Бобове, Чепа, Чорнотисово, Дюла, Холмовець, Дівичне, Затисівка, Велика Паладь, Заболоття, Братово, Оклі, Оклі Гедь та Клинове.

    У Пийтерфолвівській громаді розгорнули оперативний штаб. На місці працюють аварійні та інженерні служби. Фахівці вже почали облаштовувати спеціальний насип через русло Тиси, щоб забезпечити проїзд важкої техніки до пошкодженої ділянки.

    Першочергове завдання — стабілізувати та зафіксувати трубу газопроводу, аби запобігти її подальшому зміщенню та можливому розриву. Після цього планують розпочати повноцінні ремонтні роботи.

    Паралельно інженери розглядають кілька сценаріїв відновлення газопостачання. Серед них — встановлення тимчасової перемички або прокладання нової лінії методом буріння під руслом річки. Через складні гідрологічні умови обидва варіанти опрацьовують одночасно, щоб скоротити час ліквідації наслідків паводку.

    На період аварійних робіт для мешканців скасували графіки відключень електроенергії. Енергетики залучили додаткові бригади, адже у разі відсутності газу люди можуть масово перейти на електроопалення, що збільшить навантаження на мережі.

    Також спільно з ДСНС у громадах розгортають Пункти незламності та обігріву. Місцевих жителів закликають підготувати альтернативні джерела тепла, зокрема пічне опалення та запаси скрапленого газу для побутових потреб.

  • Як нараховують плату за тепло під час блекаутів: роз’яснення для киян

    Як нараховують плату за тепло під час блекаутів: роз’яснення для киян

    У комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» роз’яснили порядок нарахування плати за спожите тепло та пояснили, як на ці розрахунки впливають вимушені відключення електроенергії. У компанії наголошують, що ключовим чинником, який визначає обсяги споживання тепла, залишається температура повітря, а не тривалість перерв у електропостачанні.

    У будинках, де встановлені будинкові лічильники тепла, мешканці сплачують виключно за фактично спожиті гігакалорії відповідно до показань приладів обліку. Таких багатоповерхівок у столиці майже 90 відсотків. У січні обсяги спожитого тепла в Києві були зумовлені насамперед погодними умовами. Середньодобова температура повітря становила мінус 0,3 градуса, тоді як у грудні вона була вищою і складала близько мінус 0,7 градуса.

    У будинках без лічильників нарахування здійснюються з урахуванням фактичних періодів подачі тепла та відсутності електроенергії. Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають, що самі по собі відключення світла суттєво не зменшують загальні обсяги споживання тепла. Пояснюється це фізикою процесу: під час чотиригодинної відсутності електроенергії батареї та вода у внутрішньобудинковій системі охолоджуються, температура теплоносія знижується майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає інтенсивно «добирати» тепло, щоб повернути систему до початкових параметрів. Через це економія або відсутня, або є мінімальною.

    Для будинків, де технічно неможливо встановити лічильники тепла, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. В умовах аварійних відключень електроенергії при нарахуваннях враховуються власні дані підприємства про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинків та дані оператора електромереж.

    Окремо в «Київтеплоенерго» пояснили ситуацію з будинками, що мають незалежну систему опалення з теплообмінником, де централізований теплоносій не змішується з внутрішньобудинковим. У таких будівлях плата за тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії. У столиці таких об’єктів близько п’ятдесяти. Мешканці або управителі цих будинків можуть ініціювати коригування нарахувань, подавши звернення з підтвердними даними щодо кількості годин відсутності електроенергії та схеми теплопостачання.

    У підприємстві нагадують, що нарахування за опалення здійснюються за єдиною для всієї країни методикою розподілу обсягів спожитих комунальних послуг. При цьому тарифи на опалення для населення залишаються на рівні минулого року.

    Роз’яснення прозвучали на тлі складної ситуації в енергетиці. Минулого тижня українська енергосистема зазнала одного з найсерйозніших навантажень із часів масштабного блекауту 2022 року. Після комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі на фоні морозів система працювала на межі можливостей. Уряд уже спрямовує додаткові кошти на мобільну генерацію для регіонів із критичною потребою та очікує на посилення міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми.

  • Керівник Деснянського району заявив про критичну ситуацію з теплом на Троєщині

    Керівник Деснянського району заявив про критичну ситуацію з теплом на Троєщині

    Після російського обстрілу в ніч на суботу припинила роботу ТЕЦ-6, від якої повністю залежить теплопостачання житлового масиву Троєщина у Києві. Станція не подає теплоносій, а технічних можливостей перепідключення району до інших джерел тепла наразі немає.

    Про це повідомив керівник Деснянської районної державної адміністрації Бахматов. За його словами, ситуація в районі є вкрай складною, а чітких роз’яснень щодо причин зупинки станції та подальших дій немає.

    «На даний момент ТЕЦ-6 точно не постачає теплоносій. Лісовий масив намагаються підключити до інших джерел тепла, але для Троєщини варіантів перепідключення немає. Нам не повідомляють, що саме сталося, але відомо, що це сталося після останнього обстрілу — в ніч на суботу. Ситуація дійсно критична, і ніхто не розуміє, як діяти», — заявив він.

    За словами очільника району, місцева влада не має інформації щодо масштабів пошкоджень та строків відновлення роботи теплоелектроцентралі. Через повну залежність Троєщини від ТЕЦ-6 зупинка станції створює серйозну загрозу для житлових будинків та соціальної інфраструктури району в умовах холодної погоди.

  • Поради кардіологині: що допоможе пережити холод у квартирі

    Поради кардіологині: що допоможе пережити холод у квартирі

    У період холодів та перебоїв з опаленням важливо зосередитися не на обігріванні всього приміщення, а на збереженні тепла власного тіла.

    Про це розповіла лікарка-кардіологиня Олександра Телегузова у етері Київ24. Вона наголосила, що ефективний спосіб зігрівання — багатошаровий одяг. Оптимально поєднувати нижній шар (майка або термобілизна), светр та теплий жилет. Особливу увагу слід приділяти нижньому шару, який повинен бути бавовняним, щоб уникнути потовиділення та швидкого охолодження.

    Телегузова зазначила, що популярна помилка — носіння двох пар бавовняних шкарпеток. Це може призвести до того, що ноги спітніють і швидше замерзнуть. Натомість слід обирати теплі матеріали та флісові чи утеплені аксесуари для ніг.

    Важливими є також захист шиї, попереку та грудей. Лікарка радить носити теплі куртки чи жилети навіть у квартирі, а також шапки та шкарпетки під час сну, адже теплі ноги допомагають серцю зберігати тепло і покращують сон.

    Ще одне правило — утеплити підлогу. Використання килимків, картону, пінки або ковдр під ноги зменшує втрату тепла та ризик переохолодження.

    Наостанок кардіологиня порадила облаштувати одну максимально утеплену кімнату, де сім’я проводитиме більшість часу, що допоможе економніше зберігати тепло та зменшити навантаження на організм.

  • Опалення буде відсутнє у столичному мікрорайоні Троєщина найближчі три дні

    Опалення буде відсутнє у столичному мікрорайоні Троєщина найближчі три дні

    За інформацією наших джерел, найближчі три доби у столичному мікрорайоні Троєщина буде відсутнє опалення.

    Так, відповідно до Розпорядження Nº11 від 22.01.2026 “Про ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації”, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ухвалив рішення щодо відключення послуги центрального опалення зі злиттям систем у будинках по зоні ТЕЦ-6.

    ФОТО: Розпорядження Nº 11 від 22.01.2026 “Про ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації”

    Нагадаємо, Державна служба з надзвичайних ситуацій розгорнула два наметові містечка на житловому масиві Троєщина. В одному наметовому містечку встановлено 6 наметів. Кожен із них може вмістити в середньому до 40 осіб. У разі погіршення ситуації загалом намети розраховані на тимчасове перебування сотень людей.

    Наметові містечка створені для того, аби жителі району мали можливість зігрітися, підзарядити мобільні телефони, зарядні станції, випити гарячого чаю чи кави.

  • Блекаути і холод: МВС дало поради для населення

    Блекаути і холод: МВС дало поради для населення

    Міністерство внутрішніх справ України надало рекомендації для населення щодо збереження тепла в оселях у разі відсутності електроенергії та централізованого опалення. У відомстві наголошують, що дотримання простих правил допоможе зменшити втрати тепла та уникнути небезпечних ситуацій під час тривалих відключень.

    У МВС радять мешканцям квартир і будинків зосереджуватися в одній кімнаті, бажано найменшій, замість спроб обігріти все помешкання. Це дозволяє ефективніше утримувати тепло та зменшити його втрати.

    Також рекомендується щільно зачиняти вікна й двері. Для додаткової ізоляції можна використовувати ковдри, пледи або килими, якими варто закривати щілини та холодні поверхні.

    Особливу увагу у відомстві звертають на одяг. Громадянам радять одягатися у кілька тонких шарів, оскільки повітря між ними краще утримує тепло. Окремо наголошується на необхідності теплих шкарпеток, шарфів і головних уборів навіть у приміщенні.

    Для локального обігріву МВС рекомендує використовувати грілки з теплою водою або наповнювати теплою водою пластикові пляшки. Крім того, радять не перебувати тривалий час без руху — легка фізична активність допомагає організму підтримувати тепло.

    Водночас у Міністерстві внутрішніх справ окремо застерігають від використання генераторів у житлових приміщеннях. У відомстві наголошують, що чадний газ, який утворюється під час роботи генераторів, є смертельно небезпечним і може призвести до отруєння навіть за короткий час.