Позначка: Орєшник

  • Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Радник міністра оборони України, фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, чому під час російських балістичних атак повітряна тривога іноді може спрацьовувати вже після прильоту ракети. За його словами, головною причиною є надзвичайно короткий час польоту балістичних ракет та особливості роботи міжнародної системи виявлення запусків. Про це Бескрестнов повідомив у своєму зверненні.

    Він зазначив, що інформація про підготовку до запусків або безпосередній старт російських ракет надходить Україні від міжнародних партнерів, які використовують сучасні засоби космічної розвідки та інші системи спостереження. Водночас деталі роботи цих технологій не розголошуються з міркувань безпеки.

    “Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – пояснив Бескрестнов.

    За словами радника міністра оборони, після фіксації запуску інформація має пройти кілька етапів обробки та передачі до українських служб, які ухвалюють рішення про оголошення повітряної тривоги. Саме на цьому етапі навіть незначні технічні затримки можуть мати критичне значення, адже балістичні ракети летять до українських міст за лічені хвилини.

    Бескрестнов наголосив, що, наприклад, до Києва балістична ракета може долетіти приблизно за дві-чотири хвилини. Через настільки короткий проміжок часу будь-який збій у передачі інформації або затримка в роботі систем може призвести до того, що сигнал повітряної тривоги пролунає вже після вибуху.

    “Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – зазначив він.

    Водночас експерт звернув увагу й на іншу ситуацію, яка часто викликає запитання серед українців: коли повітряну тривогу оголошують, але самого запуску ракети так і не відбувається. За його словами, це пов’язано з тим, що супутникові системи можуть зафіксувати активність на пускових установках, яка свідчить про підготовку до удару, однак з різних причин запуск у підсумку може бути скасований або відкладений.

    “Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути”, – пояснив радник.

    Як приклад Бескрестнов навів ситуації з так званими хибними тривогами щодо запусків російської ракети “Орєшник”. За його словами, у таких випадках супутники фіксували активність на пускових позиціях, однак вона не завжди завершувалася реальним запуском.

    “Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орєшнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав він.

    Заява Бескрестнова пролунала на тлі нещодавніх масованих російських атак по Україні, під час яких у Києві вже неодноразово фіксували випадки, коли сигнал повітряної тривоги збігався із моментом удару або лунав уже після вибухів. Зокрема, подібні ситуації сталися 8 та 11 липня під час застосування Росією балістичного озброєння.

    Окрім цього, раніше Сергій Бескрестнов попереджав про нові загрози з боку російської армії. За його словами, Росія нарощує виробництво нової крилатої ракети “Бандероль”, а також уже використовувала однойменний баражуючий боєприпас під час масованих ударів по Києву. За попередніми оцінками, цей безпілотний засіб ураження здатний долати відстань до 500 кілометрів і нести бойову частину масою до 150 кілограмів, що робить його ще одним небезпечним елементом російського арсеналу.

  • ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    ISW: удар по Києву міг бути спробою Путіна “перекрити” ефект 9 травня

    Справжні мотиви масованої ракетно-дронової атаки Росії по Києву можуть виходити далеко за межі суто військової логіки та бути пов’язаними з політичними й інформаційними цілями Кремля після подій навколо 9 травня. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інститут вивчення війни.

    Аналітики наголошують, що удари по українській столиці варто розглядати не лише як частину бойових дій, а і як елемент інформаційної кампанії, спрямованої на демонстрацію сили та впливу як на внутрішню російську аудиторію, так і на міжнародну спільноту. На їхню думку, наказ президента Володимир Путін про масштабний удар по Києву міг бути спробою змінити інформаційний порядок денний після періоду підвищеної уваги до російського параду до Дня перемоги та критики його сприйняття.

    У звіті ISW зазначається, що напередодні 9 травня російське керівництво публічно погрожувало ударами по так званих “центрах прийняття рішень” у Києві, включно з можливим застосуванням ракети “Орєшник”, якщо Україна завдаватиме ударів по російських святкових заходах. Водночас Україна не здійснювала атак на територію Росії під час параду. Аналітики вважають, що такі заяви мали передусім пропагандистський характер і використовувалися для створення образу ескалаційної переваги, а також для відвернення уваги від внутрішніх проблем Росії, зокрема у сфері протиповітряної оборони.

    ISW також припускає, що масований удар по Києву міг бути спробою Кремля “перекрити” інформаційний ефект від неоднозначної реакції на парад Перемоги та продемонструвати здатність Росії до масштабних атак навіть у період міжнародної уваги. У звіті підкреслюється, що російське керівництво часто використовує символічні дати для демонстрації сили, і атака на столицю України могла бути елементом цього підходу.

    Окремо аналітики звертають увагу на реакцію російських військових блогерів, які називають такі удари переважно символічними та недостатньо ефективними з військової точки зору. Вони зазначають високу вартість подібних атак при обмеженому впливі на ситуацію на фронті, а також вказують на дефіцит ресурсів у російської армії. Частина “воєнкорів” також наголошує, що попри масовані обстріли українських міст, Україна продовжує завдавати ударів по російській логістиці та військовій інфраструктурі, що створює додаткові проблеми для забезпечення російських військ.

    Аналітики ISW пов’язують такі атаки і з ситуацією на фронті, де російські війська не демонструють суттєвого просування в межах поточної весняно-літньої кампанії. На їхню думку, у таких умовах удари по українських містах можуть використовуватися як спосіб компенсувати відсутність значних успіхів на полі бою та змістити фокус уваги на демонстрацію “активності” в тилу.

    У ніч на 24 травня Росія здійснила один із найбільших комбінованих ударів по Україні, випустивши близько 90 ракет різних типів і близько 600 безпілотників. Основною ціллю став Київ, де частину ракет і дронів було збито силами протиповітряної оборони, однак зафіксовано влучання по різних районах міста. Пошкоджено житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та адміністративні будівлі, а також окремі культурні установи. Повідомляється про загиблих і десятки поранених, серед яких є діти. Під удар також потрапила Біла Церква на Київщині, де також зафіксовані руйнування та жертви.

    Аналітики підкреслюють, що такі удари залишаються частиною ширшої стратегії Росії, яка поєднує військові дії з інформаційним впливом і спробами формувати міжнародне сприйняття війни, однак не змінює фундаментальної ситуації на фронті.

  • Зеленський попередив про можливий удар РФ «Орєшніком»: що відомо про нову загрозу та чому Київ говорить про превентивну реакцію світу

    Зеленський попередив про можливий удар РФ «Орєшніком»: що відомо про нову загрозу та чому Київ говорить про превентивну реакцію світу

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала від американських та європейських партнерів інформацію про можливу підготовку Росією удару із застосуванням ракетного комплексу «Орєшник». За словами глави держави, ці дані зараз перевіряються українською розвідкою, однак уже є ознаки підготовки масштабної комбінованої атаки.

    Про це Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі ввечері 23 травня.

    «Була доповідь нашої розвідки: отримали дані, у тому числі від американських та європейських партнерів, про підготовку росіянами удару із застосуванням “Орєшніка”. Перевіряємо цю інформацію», — заявив президент.

    За його словами, йдеться про можливий комбінований удар по території України, зокрема по Києву, із застосуванням різних типів озброєння. Президент закликав громадян особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги вже найближчим часом.

    «Вказане озброєння середньої дальності може бути в такому ударі. Важливо свідомо реагувати на сигнали повітряної тривоги, починаючи із сьогоднішнього вечора», — наголосив Зеленський.

    Президент також заявив, що Україна вже інформує міжнародних партнерів про потенційні ризики ескалації та очікує не лише реакції після можливого удару, а й превентивного тиску на Москву.

    «Розраховуємо на реакцію світу і що реакція буде не постфактум, а превентивною — треба тиснути на Москву, щоб вони не розширювали війну», — заявив глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що Україна посилює систему протиповітряної оборони настільки, наскільки це можливо в нинішніх умовах, і пообіцяв відповідь на кожен російський удар.

    Заява президента пролунала на тлі нової хвилі ядерної риторики Кремля. Лише тиждень тому Володимир Путін під час наради з військовими знову заявив про посилення стратегічних сил РФ та прямо згадав ракетний комплекс «Орєшник», допустивши його оснащення ядерними боєголовками.

    Що саме являє собою «Орєшник», офіційно достеменно невідомо. Росія майже не розкриває характеристик цього комплексу. Водночас наприкінці 2025 року Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що Росія планує серійне виробництво та модернізацію цієї ракети.

    За даними української розвідки, «Орєшник» позиціонується як ракета середньої дальності з потенційною можливістю оснащення ядерною бойовою частиною. Аналітики припускають, що Кремль намагається використати тему нового ракетного комплексу як елемент психологічного тиску на Україну та Захід.

    На цьому тлі українська влада дедалі частіше говорить про ризики нової хвилі ескалації з боку Росії. Останніми тижнями РФ суттєво наростила масовані комбіновані удари по українських містах, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістику та ударні дрони.

    Лише в ніч проти 23 травня Росія атакувала Україну 124 безпілотниками різних типів, зокрема Shahed, «Гербера» та «Італмас». За даними Повітряних сил, сили ППО знищили або подавили понад сотню цілей, однак влучання були зафіксовані у кількох регіонах.

    Паралельно Кремль продовжує активно використовувати ядерну риторику у своїх політичних заявах. Експерти зазначають, що подібні сигнали часто супроводжують періоди дипломатичного тиску або спроби Москви вплинути на рішення західних партнерів України.

    Зеленський у своєму зверненні фактично пов’язав можливе застосування «Орєшніка» із ширшою глобальною проблемою безкарності агресивних режимів.

    «Якщо Росії дозволено знищувати життя в таких масштабах, то жодна угода не утримає від агресії й ударів інші подібні режими, що засновані на ненависті», — наголосив президент.

    Окрему увагу в Києві зараз приділяють міжнародній реакції. Українська влада намагається переконати партнерів у необхідності не лише постачання нових систем ППО, а й жорсткішого економічного та політичного тиску на Москву.

    На тлі цих заяв президентка Молдови Майя Санду також закликала міжнародну спільноту посилити санкційний та економічний тиск на Кремль. Під час форуму GLOBSEC у Празі вона заявила, що Росія не демонструє жодної реальної готовності до миру та продовжує використовувати війну як інструмент дестабілізації всієї Європи.

    Тим часом військові експерти зазначають, що навіть сама поява інформації про можливе використання «Орєшніка» вже є частиною інформаційно-психологічного тиску. Кремль традиційно намагається демонструвати нові типи озброєння саме в моменти, коли прагне вплинути на міжнародний порядок денний або переговорні процеси.

    Попри це, українська влада закликає громадян не панікувати, але максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та рекомендацій сил оборони.

  • Путін заявив, що “Орєшник” витримує температуру Сонця, але експерти спростовують

    Путін заявив, що “Орєшник” витримує температуру Сонця, але експерти спростовують

    Володимир Путін зробив чергову гучну заяву, стверджуючи, що боєголовки ракети “Орєшник” витримують температуру, що дорівнює температурі Сонця. Однак ця заява була спростована авіаекспертом Валерієм Романенком, який наголосив, що висока температура при вході об’єкта в атмосферу є стандартним явищем і не є нічим надзвичайним.

    “Будь-який об’єкт, що входить в атмосферу Землі, нагрівається через велику швидкість, з якою він рухається”, — пояснив експерт. Він порівняв “Орєшник” з іншими сучасними космічними технологіями, такими як ракети Маска і космічні кораблі, які зазнають подібних температур.

    Романенко також спростував заяви Путіна про наявність ядерної боєголовки в ракети “Орєшник”. За його словами, ракета не містить ядерної частини, оскільки її конструкція передбачає поділ на численні елементи, що не дозволяє розмістити ядерний заряд. Водночас він наголосив на важливості кінетичного удару ракети, а не температури, яка не є основним фактором у ураженні цілі.

    Іронічно зазначивши, що Путін, ймовірно, став “термодинаміком”, Романенко підкреслив, що порівняння температури боєголовки ракети з температурою Сонця виглядає як спроба привернути увагу до російських технологій без реальних підстав.

    Незважаючи на ці зауваження, Путін продовжує хвалити свою ракету “Орєшник”, порівнюючи її можливості з “Авангардом” — гіперзвуковою ракетою, що, за його словами, наближається до температури на поверхні Сонця. Це вже не перша заявка Путіна на новітні досягнення в ракетній техніці, але навряд чи можна говорити про їх реальну ефективність.

    Що стосується самого використання ракети “Орєшник”, то 21 листопада 2024 року Росія застосувала її для удару по місту Дніпро. Попри деякі повідомлення, що другий “Орєшник” не зміг виконати завдання і вибухнув на російській території, ця інформація була пізніше спростована. Незважаючи на це, використання ракети в черговий раз підкреслює амбіції Росії щодо вдосконалення своїх військових технологій.

  • Сергій Лавров дав інтерв’ю Такеру Карлсону: основні тези глави МЗС РФ

    Сергій Лавров дав інтерв’ю Такеру Карлсону: основні тези глави МЗС РФ

    Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив в інтерв’ю відомому американському журналісту Такеру Карлсону. У бесіді Лавров розповідає про бачення щодо війни Росії в Україні, відносин із Заходом та дозволяє сценарії розвитку міжнародної ситуації.

    Головні заяви:

    1. Про можливі мирні домовленості щодо України.

    Ключові умови, на які може погодитися Росія:

    – жодного вступу України до НАТО, жодних західних військових баз в Україні, жодних військових навчань на українській землі за участю іноземних військ,

    – «необхідно враховувати всі реалії на землі і факт входження до складу РФ чотирьох нових регіонів»,

    – публічне скасування Зеленським указу про заборону переговорів із Путіним,

    – «Київ має відмовитися від русофобської та антиросійської політики. Неприпустимі закони, що забороняють російську мову, російську культуру, російські ЗМІ, Українську православну церкву. Це порушує зобов’язання України за Статутом ООН»,

    – Росія готова бути серед країн, які нададуть Україні гарантії безпеки.

    2. Про «Орєшник» і «червоні лінії» Росії:

    – Росія не хоче погіршувати ситуацію, сподівається, що її сигнал США у вигляді випробування «Орєшник» був сприйнятий серйозно. Росія, випробувавши «Орєшник», хотіла донести до Заходу, що робитиме все, щоб захистити свої інтереси,

    – Росія готова надіслати додаткові «повідомлення» Заходу, якщо там не зроблять необхідних висновків у світлі запуску «Орєшника»,

    – заяви Заходу про відсутність у Росії «червоних ліній» і їх зрушення – «дуже серйозна помилка»,

    – Москва буде готова використовувати будь-які засоби для того, щоб не дати Заходу завдати Росії «стратегічної поразки».

    3. Про відносини зі США і про ядерну війну:

    – РФ хотіла б нормальних відносин зі США і не бачить причин, через які країни не можуть співпрацювати,

    – «ми не думаємо про війну зі США, яка може мати ядерний характер. Наша військова доктрина свідчить, що найголовніше – уникнути ядерної війни»,

    – формула «ніякої ядерної війни» відповідає життєвим інтересам Росії і США, переможців у ній бути не може,

    – Росія і США офіційно не воюють, те, що відбувається в Україні, є гібридною війною,

    – Трамп – сильна людина, яка не любить відкладати справи, він доброзичливий у розмові, але це не означає, що він налаштований проросійськи.

  • Герасимов зателефонував до США після атаки «Орєшником» на Україну – NYT

    Герасимов зателефонував до США після атаки «Орєшником» на Україну – NYT

    Шість днів після масованої ракетної атаки на Україну, дієвої російської армії із застосуванням безпілотників «Орєшник», відбувся телефонний дзвінок між начальником Генерального штабу Збройних сил Росії Валерієм Герасимовим і американською стороною. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на власні джерела.

    Герасимов за весь час війни вдруге провів розмову з американським колегою. Перший такий дзвінок мав місце в жовтні 2022 року.

    Під час бесіди Герасимов і глава комітету начальників штабів США Браун «обговорили питання глобальної та регіональної безпеки, включно із ситуацією навколо конфлікту в Україні».

    Газета зазначає, що розмова відбулася в період загострення напруженості – як і попередня бесіда Герасимова з Міллі восени 2022 року, коли також були побоювання про застосування Росією ядерної зброї в Україні.

    А телеканал ABC з посиланням на джерело з-поміж американських посадовців, зі свого боку, заявили, що Валерій Герасимов і Чарльз Браун «обговорили, як уникнути прорахунків і ескалації між країнами стосовно України».

    Нагадаємо, після зняття Білим домом заборон на удари «далекобоєм» Росія посилила свою ядерну доктрину.

    Зазначимо, що останній удар по російській території ракетами ATACMS стався 25 листопада.

    А дзвінок Герасимова в Пентагон відбувся через день – 27 листопада. Відтоді нових ударів американськими далекобійними ракетами по Росії поки що не було. Як і анонсованого Путіним удару «Орєшником» по Києву.