Nenkainfo.com

Позначка: Петер Мадяр

  • Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які передбачають дострокове припинення його президентських повноважень. Таким чином глава держави затвердив реформу, що фактично призведе до його відставки ще до завершення п’ятирічного мандата, який мав тривати до 2029 року.

    Про це Шуйок повідомив у відеозверненні, оприлюдненому в суботу.

    Конституційні зміни раніше схвалили Національні збори Угорщини, де конституційну більшість має партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Після ухвалення документа президент мав п’ять днів, щоб визначитися — підписати закон або скористатися правом вето. Граничний термін для ухвалення рішення спливав саме в суботу.

    У своєму зверненні Тамаш Шуйок заявив, що під час ухвалення рішення керувався передусім вимогами Конституції та принципом верховенства права. За його словами, питання змін до Основного закону має загальнонаціональне значення і не повинно оцінюватися через призму особистих чи політичних інтересів.

    Президент наголосив, що не мав іншого законного варіанту дій, окрім як виконати свої конституційні обов’язки.

    «Я виконую свій обов’язок, передбачений Основним законом, після ретельного зважування своїх юридичних можливостей та совісті. Мій підпис є остаточною печаткою моїх обов’язків як президента республіки та моєї повної поваги до інституту президента республіки за будь-яких обставин», — заявив Шуйок.

    Він також пояснив, що відмова від підписання документа, на його переконання, означала б порушення Конституції, тоді як президент повинен діяти виключно в межах своїх повноважень.

    Після офіційної публікації закону в державному віснику зміни набудуть чинності, а повноваження Тамаша Шуйока припиняться вже наступного дня.

    Шуйока обрали президентом Угорщини у 2024 році після відставки Каталін Новак. Відповідно до чинного на той момент законодавства він мав перебувати на посаді до березня 2029 року. Однак ухвалена парламентом 17-та поправка до Конституції достроково припиняє його мандат.

    Рішення стало одним із ключових пунктів масштабної конституційної реформи, яку просував лідер партії «Тиса» Петер Мадяр. Під час передвиборчої кампанії він неодноразово заявляв про намір змінити Основний закон і усунути з державних посад посадовців, призначених попередньою владою. Серед них він відкрито називав і президента Тамаша Шуйока, вважаючи його представником старої політичної системи.

    Окрім дострокового припинення президентських повноважень, 17-та поправка передбачає низку інших важливих змін. Зокрема, відновлюється граничний вік у 70 років для суддів Конституційного суду. Через це вже найближчими місяцями свої посади залишать чотири судді.

    Також реформа запроваджує обмеження для депутатів Національних зборів — вони не зможуть обиратися до парламенту більш ніж на три каденції. Крім того, звужується перелік законопроєктів, для ухвалення яких необхідна конституційна більшість у дві третини голосів.

    Політичне протистояння навколо президентської посади тривало останні кілька тижнів. На початку липня Петер Мадяр офіційно подав до парламенту законопроєкт із відповідними змінами до Конституції, зробивши дострокове припинення повноважень Шуйока одним із головних пунктів реформи.

    Водночас заклики колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана до протестів проти ініціативи нової парламентської більшості не знайшли широкої підтримки серед угорського суспільства. У результаті парламент схвалив поправки, а президент, попри власне дострокове звільнення, підписав закон, який запускає їхню реалізацію.

  • Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно вніс до парламенту проєкт масштабних змін до Конституції країни, який може стати однією з найбільших політико-правових реформ за всю новітню історію держави. Запропоновані поправки стосуються практично всіх ключових державних інституцій — парламенту, президентської влади, Конституційного суду, судової системи та державного управління. Однією з найрезонансніших ініціатив стало дострокове припинення повноважень чинного президента Тамаша Шуйока, якого нова влада вважає одним із символів політичної системи, сформованої за часів багаторічного правління Віктора Орбана.

    Про це повідомляє угорське видання Index.

    Про внесення законопроєкту Петер Мадяр повідомив 4 липня. За його словами, документ покликаний не лише змінити окремі положення Основного закону, а й закласти фундамент для оновлення всієї державної системи після зміни влади. Прем’єр наголосив, що вперше за останні 36 років зміни до Конституції пропонуються не кулуарно, а після консультацій із громадянами та з урахуванням суспільного запиту на реформування держави.

    Мадяр заявив, що його уряд прагне створити більш демократичну, ефективну та справедливу модель державного управління, яка гарантуватиме незалежність інституцій, не допустить концентрації влади та забезпечить прозорість політичної системи. За його словами, кожна із запропонованих поправок має спільну мету — зробити так, щоб жодна політична сила чи окремі посадовці більше не могли фактично контролювати всю державну систему.

    Одним із центральних положень законопроєкту стало обмеження тривалості перебування депутатів у парламенті. Згідно із запропонованими змінами, одна особа зможе бути народним депутатом не більше трьох каденцій поспіль або загалом не довше 12 років. Уряд пояснює цю ініціативу необхідністю регулярного оновлення політичної еліти та створення умов для приходу нових політиків, які представлятимуть інтереси сучасного угорського суспільства.

    Не менш резонансною стала пропозиція щодо дострокового припинення повноважень чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока. Саме цей пункт викликав найбільшу увагу як усередині країни, так і за її межами.

    Петер Мадяр прямо заявив, що не бачить можливості провести повноцінне реформування держави за участю президента, який, на його думку, був частиною політичної системи попередньої влади. За словами прем’єра, Тамаш Шуйок підтримував уряд, який протягом багатьох років послаблював верховенство права, концентрував владу та змінював баланс між державними інститутами.

    Саме тому новий уряд пропонує достроково завершити президентський мандат. Після набуття чинності відповідних змін парламент має обрати нового президента країни. Очікується, що це може відбутися вже цього літа. Новий глава держави працюватиме протягом п’ятирічного терміну або до завершення комплексної конституційної реформи.

    Суттєві зміни передбачені й для Конституційного суду, який останніми роками неодноразово опинявся у центрі політичних дискусій щодо його незалежності. Законопроєкт пропонує скоротити максимальний термін перебування суддів Конституційного суду на посаді з 12 до 9 років. Крім цього, планується встановити граничний вік перебування суддів на посаді — 70 років.

    На думку уряду, такі зміни дозволять уникнути надмірного впливу окремих політичних сил на судову систему та сприятимуть регулярному оновленню складу Конституційного суду.

    Окремий блок поправок присвячений реформі всієї судової влади. Петер Мадяр пропонує значно посилити систему суддівського самоврядування, розширивши її повноваження та забезпечивши більшу незалежність суддів від виконавчої влади. Уряд заявляє, що саме незалежне правосуддя має стати однією з головних гарантій демократичного розвитку країни.

    Ще одним важливим елементом реформи стане створення Національного офісу відновлення й захисту активів. Передбачається, що цей орган відповідатиме за повернення державного майна, боротьбу з незаконним відчуженням активів, фінансовими зловживаннями та можливими корупційними схемами. Очікується, що структура отримає широкі повноваження щодо пошуку, арешту та повернення активів, які могли бути незаконно виведені з державної власності.

    Документ також містить символічні зміни, які стосуються адміністративно-територіального устрою країни. Зокрема, уряд пропонує відмовитися від історичної назви адміністративних одиниць vármegye, яку попередня влада повернула лише у 2023 році, та знову використовувати сучаснішу назву megye. Хоча ця зміна не впливає безпосередньо на систему управління, вона має політичне значення, оскільки демонструє намір нового уряду переглянути частину рішень попередньої влади.

    Петер Мадяр наголосив, що нинішня реформа має стати символом переходу Угорщини до нової моделі державного управління. За його словами, країна потребує не лише кадрових змін, а й нового конституційного фундаменту, який відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Особливу увагу глава уряду приділив темі відкритості процесу. Він заявив, що вперше з моменту демократичних змін наприкінці 1980-х років конституційні поправки обговорюватимуться не вузьким колом політиків, а із залученням суспільства. На думку Мадяра, саме така модель дозволить відновити довіру громадян до державних інституцій.

    Конфлікт між новим урядом і президентом триває вже кілька місяців. Після перемоги партії “Тиса” на парламентських виборах Петер Мадяр закликав Тамаша Шуйока добровільно скласти повноваження, мотивуючи це необхідністю повного оновлення системи влади після багаторічного домінування політичної сили Віктора Орбана.

    Президент категорично відмовився виконувати цю вимогу. Наприкінці травня він остаточно заявив, що не має наміру залишати посаду навіть після завершення встановленого урядом терміну для добровільної відставки. У відповідь Петер Мадяр оголосив про намір вирішити це питання шляхом внесення змін до Конституції, що зрештою і було реалізовано.

    Очікується, що парламент найближчим часом розпочне розгляд законопроєкту. Якщо документ отримає необхідну підтримку депутатів, Угорщина може пройти через наймасштабніше конституційне реформування за останні десятиліття. Уряд переконаний, що ці зміни допоможуть відновити баланс між гілками влади, зміцнити незалежність судової системи, обмежити політичну монополію та створити ефективніші механізми захисту демократії й верховенства права.

  • Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна в умовах повномасштабної війни повністю виконала всі необхідні вимоги Європейського Союзу для відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу до ЄС і розраховує на відсутність політичних блокувань з боку окремих держав-членів. Йдеться насамперед про позицію Польщі та Угорщини, які останнім часом демонструють різні підходи до темпів та умов євроінтеграції України.

    Про це глава держави сказав під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії, яка 1 липня офіційно розпочала головування в Раді Європейського Союзу. У своєму виступі Зеленський наголосив, що Київ очікує на підтримку всіх країн ЄС у питанні відкриття решти переговорних кластерів, підкреслюючи, що Україна вже виконала всі технічні та політичні умови, які висував Брюссель на цьому етапі процесу розширення.

    Під час спілкування з журналістами президенту поставили питання щодо того, яким чином Україна планує переконувати Будапешт і Варшаву підтримати подальший рух у переговорах про вступ до ЄС. Зокрема, увага була прикута до позиції Угорщини, де прем’єр-міністр Петер Мадяр, за словами журналістів, демонструє скептичне ставлення до швидкого просування України в євроінтеграційному процесі, а також до складних політичних дискусій між Україною та Польщею, що загострилися на тлі історичних питань.

    Зеленський у відповідь наголосив, що Україна очікує на одностайність усіх держав-членів ЄС, оскільки, за його словами, країна виконала всі зобов’язання, які були поставлені Європейською комісією. Президент підкреслив, що це було зроблено в надзвичайно складних умовах війни, коли значна частина державних ресурсів спрямована на оборону та стримування російської агресії.

    «Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що Петер Мадяр усе це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Коли є правила, а не лише політичні емоції, ми маємо робити те, що передбачено цими правилами», — зазначив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна в процесі євроінтеграції фактично виконує роль держави, яка одночасно бореться за власне виживання та стримує загрози для всієї Європи. За його словами, безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього Європейського Союзу, а тому прискорення інтеграції відповідає спільним інтересам усіх країн-членів.

    «Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше», — сказав президент, підкресливши стратегічний характер євроінтеграції в умовах війни.

    Окремо Зеленський прокоментував напруженість у відносинах із Польщею, яка періодично виникає через історичні суперечки. Він зазначив, що більшість європейських країн мають складні сторінки історії у відносинах із сусідами, однак нинішній момент вимагає концентрації на спільних викликах безпеки, а не на минулих конфліктах.

    Президент підкреслив, що Україна і Польща залишаються близькими сусідами та партнерами, які мають спільний інтерес у протидії російській агресії. Він закликав до пошуку конструктивних рішень і діалогу, який дозволить подолати історичні розбіжності та зосередитися на теперішньому і майбутньому.

    «Ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас і повинні бути одностайними. Ми захищаємо Європейський Союз і маємо думати про безпеку наших народів. Якщо ми хочемо бути сильними сусідами, завжди можемо знайти відповіді, якщо є політична воля», — додав Зеленський.

    Він також висловив сподівання, що як Польща, так і Угорщина підтримають подальше просування України в переговорному процесі з ЄС, оскільки це, за його словами, відповідає довгостроковим інтересам європейської безпеки та стабільності.

    Нагадаємо, що Угорщина продовжує блокувати затвердження результатів скринінгу низки переговорних кластерів для України та Молдови в межах робочих механізмів Ради ЄС з питань розширення. Водночас у європейських дипломатичних колах не виключають, що графік відкриття всіх переговорних кластерів може бути зміщений через складність узгодження позицій між державами-членами та обмежені часові рамки процесу.

  • Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Мадяр оголосив війну спадщині Орбана: президент Шуйок може втратити посаду

    Угорщина опинилася в центрі масштабної політичної кризи. Прем’єр-міністр Петер Мадяр продовжує курс на демонтаж політичної системи, сформованої за часів Віктора Орбана, і тепер домагається дострокового усунення президента Тамаша Шуйока. Законність запропонованих конституційних змін оцінюватиме Венеційська комісія Ради Європи.

    Про це повідомляють Euronews, Reuters та Associated Press.

    За інформацією журналістів, делегація Венеційської комісії прибуде до Будапешта 2 липня, щоб оцінити запропоновану урядом конституційну реформу. Представники комісії планують провести консультації з угорською владою щодо відповідності запропонованих змін європейським стандартам демократії та верховенства права.

    Конфлікт між прем’єром Петером Мадяром і президентом Тамашем Шуйоком триває від моменту приходу нового уряду до влади після парламентських виборів у квітні 2026 року. Мадяр неодноразово заявляв, що глава держави є політичним союзником колишнього прем’єра Віктора Орбана та не забезпечує належної незалежності президентської інституції. Сам президент категорично відмовляється добровільно залишати посаду.

    Запропонована урядом конституційна поправка передбачає дострокове припинення президентських повноважень одразу після набрання нею чинності. Окрім цього, пакет реформ містить обмеження строку перебування депутатів парламенту дванадцятьма роками, встановлення граничного віку для суддів Конституційного суду та низку інших змін, які нова влада називає очищенням державних інституцій від спадщини попереднього режиму.

    Водночас запропоновані зміни викликали гостру критику як з боку опозиції, так і серед правозахисних організацій. Представники угорських громадських організацій вважають, що навіть за наявності політичних претензій до президента його усунення через одноразову конституційну поправку може створити небезпечний прецедент для демократичної системи країни. На їхню думку, у разі необхідності слід використовувати чинні механізми імпічменту, а не змінювати Конституцію під конкретну політичну ситуацію.

    Сам Петер Мадяр заявляє, що його уряд отримав мандат на масштабне перезавантаження держави після шістнадцяти років правління Віктора Орбана. Прем’єр стверджує, що його команда має намір реформувати державні інституції, посилити боротьбу з корупцією, створити нові антикорупційні механізми та розробити нову Конституцію, яка, за його словами, відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Остаточне рішення щодо конституційної реформи ухвалюватиме парламент Угорщини, однак висновок Венеційської комісії може суттєво вплинути на міжнародну оцінку дій нового уряду. Хоча рекомендації комісії не є юридично обов’язковими, вони традиційно мають значну вагу для Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних інституцій.

  • Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підготовку масштабного законопроєкту, який передбачає «повну трансформацію» державних засобів масової інформації. За його словами, документ буде внесений до парламенту вже наступного тижня і має запустити докорінні зміни в системі державних медіа, які впродовж останніх років перебували під критикою через надмірну залежність від урядової політики та обмежений плюралізм у висвітленні подій.

    Про це Мадяр повідомив 6 червня у своєму дописі на Facebook, наголосивши, що мета майбутніх змін полягає у відновленні довіри до державних медіа та забезпеченні більш збалансованого і професійного висвітлення суспільно-політичних процесів. Він підкреслив, що нова модель має гарантувати чітке розмежування між новинами та політичними оцінками, щоб державні медіа діяли передусім як джерело об’єктивної інформації, а не інструмент політичного впливу.

    За словами прем’єра, ключовим принципом реформи стане відновлення стандартів журналістики, за яких новини мають залишатися нейтральними, а думки — вільними. Таким чином уряд планує змінити підхід до роботи державних медіа, який формувався протягом багатьох років і, за оцінками критиків, призводив до концентрації інформаційного впливу в руках влади.

    Оголошення про реформу відбулося на тлі тривалих дискусій у самому угорському суспільстві щодо ролі медіа в політичному житті країни. Протягом правління Віктора Орбана неодноразово лунали звинувачення у тому, що державні медіа та значна частина приватного медіасектору були інтегровані в систему політичної комунікації влади, що суттєво обмежувало медійну конкуренцію та альтернативні точки зору.

    У цьому контексті ініціатива Мадяра виглядає як спроба змінити підходи до функціонування державного інформаційного простору та зменшити політичний вплив на редакційну політику медіа. Очікується, що законопроєкт може передбачати як інституційні зміни в структурі державних ЗМІ, так і нові правила їхнього фінансування, управління та контролю за редакційними стандартами.

    Паралельно з медійною реформою в Угорщині тривають й інші процеси, пов’язані з переглядом ролі держави в інформаційній сфері. Раніше цього тижня стало відомо про початок поліцейського розслідування щодо компаній одного з найвідоміших медіамагнатів країни, які протягом багатьох років отримували значні державні контракти. Це розслідування також розглядається як частина ширшого процесу переоцінки взаємин між державою, бізнесом і медіа у період після тривалого правління попереднього політичного курсу.

    Запланований законопроєкт уже викликав значну увагу в політичних та експертних колах, оскільки потенційно може змінити баланс сил у медіапросторі Угорщини. Аналітики зазначають, що реформа державних ЗМІ є одним із найчутливіших питань у демократичних системах, адже напряму впливає на рівень довіри громадян до інформації та на якість суспільної дискусії.

    Наразі деталі майбутнього законопроєкту офіційно не оприлюднені, однак очікується, що після внесення до парламенту він стане предметом активних політичних дебатів і може суттєво вплинути на конфігурацію медіаринку в Угорщині в середньо- та довгостроковій перспективі.

  • Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Україна та Молдова вже 15 червня можуть зробити один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. У Люксембурзі планують провести дві окремі міжурядові конференції, під час яких буде офіційно відкрито перший переговорний кластер «Основи» («Fundamentals») у межах переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією співрозмовників видання, для України та Молдови відбудуться окремі міжурядові конференції, що фактично дадуть старт новому етапу переговорного процесу. Перед цим у Брюсселі триватиме інтенсивна підготовча робота на рівні робочих груп і послів країн-членів Євросоюзу. Очікується, що вже наступного тижня ЄС затвердить спільну переговорну позицію щодо першого кластера для обох держав.

    Відкриття першого кластера має особливе значення, адже саме він вважається фундаментом усього переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. До нього входять питання верховенства права, незалежності судової системи, захисту прав людини, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління, боротьби з корупцією, забезпечення свободи та безпеки, а також дотримання європейських стандартів у сфері правосуддя. Саме прогрес у цих сферах визначатиме темпи подальших переговорів щодо всіх інших напрямів євроінтеграції.

    У документах Ради ЄС зазначено, що переговори за кластером «Основи» відкриваються першими та закриваються останніми. Це пов’язано з тим, що саме реформи у сфері правосуддя, демократії та державного управління є базою для інтеграції до європейського простору. Від успішності виконання цих вимог залежатиме відкриття наступних переговорних кластерів.

    Важливо, що рішення про перехід до наступного етапу стало можливим після досягнення політичного прогресу у відносинах між Україною та Угорщиною. Напередодні прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо питань угорської національної меншини. Саме ця тема тривалий час залишалася головною перепоною для розблокування переговорного процесу, оскільки Будапешт наполягав на виконанні низки вимог щодо захисту прав угорської громади на Закарпатті.

    Напередодні Кіпр, який головує в Раді Європейського Союзу, офіційно оголосив про початок підготовки до відкриття переговорів за першим кластером для України та Молдови. У ЄС назвали це важливим сигналом єдності та підтвердженням політичної підтримки європейських прагнень обох країн.

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко вже привітала рішення держав-членів Євросоюзу щодо початку переговорного етапу. За її словами, це ще один крок до стратегічної мети України — повноправного членства в ЄС. Вона наголосила, що країна продовжує виконувати необхідні реформи та адаптувати законодавство до європейських норм.

    Переговори про вступ до Європейського Союзу структуровані за шістьма тематичними кластерами, які охоплюють усі сфери державного управління та економіки. Після відкриття першого блоку Україна зможе поступово переходити до інших напрямів, зокрема внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, сталого розвитку, сільського господарства та зовнішніх відносин. Водночас саме виконання вимог першого кластера залишатиметься ключовим критерієм оцінки готовності країни до подальшого просування в переговорному процесі.

    Для України відкриття першого переговорного кластера стане не лише символічною перемогою на шляху до ЄС, а й практичним підтвердженням того, що попри повномасштабну війну держава продовжує рухатися до європейської інтеграції. Якщо всі необхідні процедури будуть завершені вчасно, вже 15 червня у Люксембурзі розпочнеться новий етап, який може стати одним із найважливіших у сучасній історії української євроінтеграції.

  • Угорщина готова прийняти переговори щодо завершення війни в Україні

    Угорщина готова прийняти переговори щодо завершення війни в Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність Будапешта стати майданчиком для можливих переговорів щодо завершення війни в Україні. Водночас він окреслив своє бачення майбутніх гарантій безпеки для Києва, наголосивши, що ключову роль у цьому має відігравати міжнародна спільнота.

    Про це він сказав в інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).

    Під час розмови журналісти запитали Мадяра, чи може достатній рівень військової допомоги Україні розглядатися як основа гарантій безпеки. Угорський прем’єр із таким підходом не погодився, заявивши, що гарантії не зводяться лише до озброєння.

    За його словами, реальні гарантії безпеки може забезпечити лише колективна політична воля провідних держав світу.

    «Я не вважаю, що зброя є гарантією безпеки. Гарантії безпеки може надати лише міжнародне співтовариство. Угорщина не може відігравати тут вирішальну роль; це питання великих держав», — зазначив він.

    Водночас Мадяр заявив, що Угорщина готова долучитися до процесу врегулювання війни у дипломатичному та гуманітарному форматі, а також потенційно надати свою територію для переговорів між сторонами конфлікту.

    «Ми можемо надати дипломатичну та гуманітарну допомогу, а Угорщина також могла б бути місцем для переговорів», — додав він.

    Інтерв’ю було опубліковане після візиту угорського прем’єра до Берліна, де він провів зустріч із канцлером Німеччини Фрідріх Мерц. На спільній пресконференції Мадяр підтвердив, що Будапешт і надалі дотримуватиметься позиції невідправлення Україні зброї чи військових контингентів.

    Попри це, він наголосив, що Україна має право на самозахист і є жертвою неспровокованої агресії Росії.

    Раніше угорська влада вже пропонувала Будапешт як можливий майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією, однак ці ініціативи не отримали практичного розвитку.

  • Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу без виконання Києвом комплексу з 11 вимог, які стосуються прав угорської національної меншини в Україні. За його словами, це питання є принциповим для угорської сторони і без його врегулювання рух України до наступних етапів євроінтеграції буде заблокований.

    Мадяр наголосив, що позиція Угорщини залишається послідовною і напряму пов’язує прогрес у переговорах про вступ України до ЄС із виконанням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він підкреслив, що йдеться про близько ста тисяч громадян угорського походження, які проживають на території України, і, на думку Будапешта, мають гарантувати можливість повноцінного використання рідної мови в освітній системі, культурному житті та в адміністративній сфері.

    За словами угорського прем’єра, пакет із 11 пунктів не є новим і вже неодноразово передавався українській стороні в межах двосторонніх консультацій. Він зазначив, що частина технічних переговорів між Києвом і Будапештом триває і відбувається у робочому форматі, однак політичне рішення про відкриття кластерів напряму залежить від виконання цих вимог.

    Мадяр також заявив, що, попри політичні розбіжності, технічний рівень контактів між сторонами є “конструктивним і таким, що дає підстави для обережного оптимізму”. Водночас він підкреслив, що Угорщина очікує конкретних гарантій і документально підтверджених кроків з боку України щодо виконання всіх пунктів, а не лише політичних заяв.

    Питання відкриття переговорних кластерів для України наразі перебуває в центрі обговорень на рівні Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції Києва очікується після консультацій у Європейській раді, тоді як позиція окремих держав-членів, зокрема Угорщини, залишається одним із ключових факторів, що впливають на темпи переговорного процесу.

    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС продовжує підтримувати євроінтеграційний шлях України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас Україна наголошує, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття всіх кластерів у найкоротші терміни.

    Українська сторона також неодноразово заявляла, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, а всі спірні моменти можуть вирішуватися в межах двосторонніх консультацій. Однак позиція Будапешта фактично зберігає політичну напругу навколо старту наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

  • «Зробимо Вірменію великою»: Трамп несподівано підтримав Пашиняна перед виборами та згадав свій новий геополітичний проєкт

    «Зробимо Вірменію великою»: Трамп несподівано підтримав Пашиняна перед виборами та згадав свій новий геополітичний проєкт

    Президент США Дональд Трамп несподівано втрутився у політичну кампанію у Вірменії та відкрито підтримав чинного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна напередодні парламентських виборів, які мають відбутися 7 червня.

    Гучна заява Трампа пролунала у його соцмережі Truth Social і вже викликала резонанс як у самій Вірменії, так і за її межами.

    Американський президент назвав Пашиняна «чудовим другом і лідером», який нібито робить Вірменію «сильною, заможною та надзвичайно безпечною».

    «З цих причин Нікол має мою повну та безперечну підтримку на переобрання 7 червня 2026 року», — написав Трамп.

    Наприкінці свого звернення він перефразував власне відоме гасло Make America Great Again і заявив: «Зробимо Вірменію знову великою».

    Заява Трампа стала безпрецедентною для американської політики щодо Вірменії, адже чинні президенти США традиційно уникають настільки прямої підтримки конкретних кандидатів на виборах у пострадянських країнах.

    Особливу увагу привернуло й те, що Трамп у своєму дописі згадав державного секретаря США Марко Рубіо та новий транзитний проєкт під назвою «Маршрут Трампа заради міжнародного миру та процвітання» — TRIPP.

    За словами Трампа, Рубіо вже відвідав Вірменію у межах реалізації цього проєкту.

    Деталі самого проєкту офіційно майже не розкриваються, однак західні аналітики припускають, що йдеться про нову американську логістичну та економічну ініціативу на Кавказі, яка має посилити вплив США у регіоні та зменшити залежність країн Південного Кавказу від Росії й Китаю.

    На цьому тлі підтримка Пашиняна виглядає не лише політичним жестом, а й частиною ширшої геополітичної стратегії Вашингтона.

    Нікол Пашинян останніми роками поступово дистанціювався від Кремля, особливо після конфлікту навколо Нагірного Карабаху та фактичної втрати Вірменією контролю над регіоном у 2023 році.

    Після цього Єреван різко активізував контакти із Заходом.

    Вірменія почала брати участь у спільних військових навчаннях зі США, заморозила участь у деяких структурах ОДКБ та дедалі жорсткіше критикувала Росію за відсутність підтримки у конфлікті з Азербайджаном.

    Крім того, Пашинян відкрито заявляв, що Вірменія більше не може покладатися лише на Москву у питаннях безпеки.

    Саме тому заява Трампа вже викликала бурхливу реакцію у проросійських колах.

    Російські пропагандистські медіа та низка політиків у РФ сприйняли підтримку Пашиняна як чергову спробу США остаточно «відірвати» Вірменію від російської сфери впливу.

    Водночас у самій Вірменії реакція виявилася неоднозначною.

    Прихильники Пашиняна назвали заяву Трампа свідченням того, що Єреван отримує дедалі більшу підтримку Заходу.

    Натомість опозиція заявляє про «небезпечне зовнішнє втручання» у вибори.

    Опоненти прем’єра також нагадують, що Пашинян уже переживав масштабні внутрішньополітичні кризи після поразки у війні за Карабах та втрати частини територій.

    Попри це, його партія досі залишається однією з найвпливовіших політичних сил країни.

    Вибори у Вірменії 7 червня можуть стати одними з найважливіших за останні роки, адже фактично визначать подальший зовнішньополітичний курс держави — між Росією та Заходом.

    Політологи звертають увагу й на іншу деталь: це вже не перший випадок, коли Трамп відкрито підтримує іноземних політиків.

    Раніше він активно агітував за прем’єра Угорщини Віктора Орбана та називав його «великим лідером Європи».

    Втім, на виборах у квітні 2026 року Орбан програв своєму опоненту Петеру Мадяру.

    Саме тому в соцмережах уже почали жартувати про «ефект підтримки Трампа».

    Окремі аналітики вважають, що нинішній президент США дедалі активніше формує власну міжнародну політичну мережу союзників, орієнтовану на консервативні, націоналістичні та антиглобалістські сили.

    Водночас Кавказ для США залишається стратегічно важливим регіоном через енергетичні маршрути, транспортні коридори та близькість до Росії, Ірану й Туреччини.

    На цьому тлі підтримка Пашиняна може свідчити про бажання Вашингтона посилити свій вплив у Вірменії напередодні можливих великих змін у регіоні.

    Офіційний Єреван поки стримано відреагував на заяву Трампа.

    Сам Пашинян публічно не коментував підтримку американського президента.

    Тим часом у Вірменії триває активна передвиборча кампанія, а головною темою дискусій залишаються питання безпеки, відносин із Росією та майбутнього курсу країни.

  • Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Орбан відступив? Угорщина несподівано зберегла членство в МКС, а уряд Мадяра вже заговорив про арешт Нетаньягу

    Угорщина офіційно скасувала рішення про вихід із Міжнародного кримінального суду. Відповідний закон 27 травня ухвалила Національна асамблея країни в межах надзвичайної процедури. Таким чином новий уряд Петера Мадяра фактично переглянув один із найбільш резонансних зовнішньополітичних курсів епохи Віктора Орбана, який торік оголосив про намір залишити МКС на тлі конфлікту навколо ордера на арешт прем’єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

    За даними угорських медіа та європейських видань, за законопроєкт проголосували 133 депутати від партії «Тиса», 37 представників «Фідес–KDNP» виступили проти, ще п’ятеро парламентарів утрималися. Рішення набуде чинності вже наступного дня після офіційного опублікування документа.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр особисто подав законопроєкт до парламенту. Він пояснив, що членство країни у Міжнародному кримінальному суді необхідне «для збереження міжнародного миру та безпеки, а також для притягнення до відповідальності винних у найтяжчих міжнародних злочинах». Саме це формулювання стало одним із ключових сигналів зміни зовнішньополітичного курсу Будапешта після багаторічного правління Віктор Орбан.

    Ще у квітні 2025 року уряд Орбана оголосив про початок процедури виходу з Міжнародний кримінальний суд. Тоді це рішення напряму пов’язували з ордером МКС на арешт прем’єра Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, якого суд у Гаазі підозрює у воєнних злочинах та злочинах проти людяності під час війни в секторі Гази. Орбан називав дії МКС «політизованими» та заявляв, що Угорщина не виконуватиме ордерів суду.

    Ситуація набула міжнародного резонансу після того, як Нетаньягу прибув до Будапешта з офіційним візитом навесні минулого року. Попри членство Угорщини в Римському статуті, ізраїльського прем’єра не затримали. Це викликало різку реакцію частини європейських політиків та правозахисних організацій, які наголошували, що Будапешт порушив міжнародні зобов’язання.

    Процес виходу Угорщини з МКС мав завершитися у червні 2026 року, однак після перемоги партії «Тиса» нова влада фактично розвернула країну у протилежному напрямку. Ще до офіційного вступу на посаду Мадяр заявляв, що його уряд не лише зупинить вихід із суду, а й виконуватиме міжнародні ордери, якщо цього вимагатиме закон.

    Особливу увагу привернула його заява щодо Нетаньягу. У квітні Мадяр прямо зазначив: якщо ізраїльський прем’єр приїде до Угорщини під час чинного членства країни в МКС, Будапешт буде юридично зобов’язаний його затримати. Водночас політик наголошував, що прагне зберегти прагматичні відносини з Ізраїлем та підтримує тісні контакти з єврейською громадою Угорщини.

    Попри це, ізраїльські медіа повідомляли, що під час першої телефонної розмови після перемоги на виборах Мадяр запросив Нетаньягу до Будапешта на урочистості з нагоди 70-річчя Угорської революції, які відбудуться восени цього року. Таким чином новий уряд опинився у складній дипломатичній ситуації між міжнародним правом та стратегічними відносинами з Ізраїлем.

    Аналітики вважають, що рішення залишитися у МКС є важливим сигналом для Європейського Союзу та міжнародних партнерів Угорщини. За часів Орбана Будапешт неодноразово конфліктував із Брюсселем через питання верховенства права, санкцій проти Росії та незалежності судової системи. Тепер новий уряд намагається демонструвати більшу готовність до співпраці із західними інституціями.

    Водночас політика Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Попри рішення зберегти членство в МКС, уряд Угорщини паралельно підтримав заборону імпорту української агропродукції, що вже викликало занепокоєння у Києві та серед європейських партнерів.

    Міжнародний кримінальний суд був створений у 2002 році для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну МКС активізував свою діяльність, а у 2023 році суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимир Путін через незаконну депортацію українських дітей.

    Для України рішення Будапешта може мати додаткове політичне значення, адже демонструє збереження підтримки міжнародних правових механізмів у Європі навіть після спроб окремих урядів дистанціюватися від суду в Гаазі.

    Джерело: “Європейська правда“, Telex