Nenkainfo.com

Позначка: підготовка до зими

  • Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Україна стане першим питанням саміту ЄС: що Зеленський обговорить із європейськими лідерами

    Президент України Володимир Зеленський 16 жовтня має долучитися до саміту Європейської ради в Брюсселі, де лідери 27 держав Європейського Союзу обговорять подальшу підтримку Києва. Українське питання стане першим у порядку денному другого дня зустрічі. Особливу увагу приділять військовій та фінансовій допомозі, захисту енергетичної інфраструктури напередодні зими й протидії російським загрозам.

    Про це повідомляє «Європейська правда» із посиланням на високопосадовця Євросоюзу, обізнаного з підготовкою саміту.

    За словами співрозмовника видання, зустріч із президентом України запланована на 16 жовтня. Початок обговорення українського питання очікується об 11:00 за київським часом.

    Спочатку європейські лідери заслухають Володимира Зеленського, який представить актуальну ситуацію в Україні та нагальні потреби держави.

    Після цього глави держав і урядів ЄС продовжать дискусію у форматі 27 країн-членів.

    Європа обговорить допомогу Україні перед зимою

    Одним із ключових питань саміту стане підготовка України до зимового періоду на тлі постійних російських ударів по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі.

    Європейські партнери планують оцінити потреби України у відновленні пошкоджених об’єктів і забезпеченні стійкості енергосистеми.

    У офіційному порядку денному Європейської ради зазначено, що підтримка України залишається одним із головних пріоритетів ЄС.

    Серед питань, які розглядатимуть лідери, — оперативні потреби української критичної інфраструктури напередодні опалювального сезону.

    Також ітиметься про фінансову підтримку та можливості її продовження у співпраці з міжнародними партнерами.

    Російські гібридні атаки стануть окремою темою

    Крім ситуації в Україні, учасники саміту обговорять зростання гібридних загроз з боку Росії для європейських держав.

    Європейська рада планує розглянути питання протидії дезінформації, кіберзагрозам та іншим формам втручання, які можуть впливати на безпеку країн ЄС.

    Важливим напрямом залишатиметься посилення обороноздатності Європи.

    Очікується обговорення прогресу у спільних оборонних ініціативах і шляхів усунення дефіциту критично важливих військових спроможностей.

    Водночас жодного остаточного рішення щодо нових пакетів підтримки України до завершення саміту ще не оголошено.

    На саміті порушать питання вступу України до ЄС

    Ще однією темою стане просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.

    У листі-запрошенні на саміт президент Європейської ради Антоніу Кошта зазначив, що європейські лідери мають оцінити прогрес України в переговорному процесі щодо вступу.

    Нагадаємо, 12 жовтня представники ЄС повідомили про погодження відкриття нових переговорних кластерів для України.

    Тому зустріч у Брюсселі стане черговою можливістю обговорити політичні та економічні аспекти європейської інтеграції України.

    Які ще питання розглядатимуть 15–16 жовтня

    Перший день саміту буде присвячений переважно економічним питанням.

    Лідери ЄС обговорять конкурентоспроможність європейської економіки, високі ціни на енергоносії, а також майбутній багаторічний бюджет Європейського Союзу на 2028–2034 роки.

    У дискусіях візьме участь президентка Європейського парламенту Роберта Метсола.

    На другий день, після розгляду українського питання, глави держав і урядів перейдуть до обговорення європейської оборони, ситуації на Близькому Сході та міграційної політики.

    Саміт 15–16 жовтня стане важливим майданчиком для узгодження подальших кроків підтримки України. Водночас конкретні фінансові, військові та політичні рішення стануть відомими лише після завершення відповідних переговорів і оприлюднення офіційних висновків Європейської ради.

  • Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Львів запасається дровами, Київ покладається на мобільні котельні: як школи переживуть зиму без ТЕЦ

    Російські атаки на українську енергетику змушують великі міста готуватися до можливого припинення централізованого теплопостачання взимку. Особливо гостро постає питання роботи шкіл, адже без опалення навчальні заклади можуть бути змушені переходити на дистанційне навчання. Львів вирішив створити мережу автономних котелень на дровах, тоді як Київ розраховує на мобільні теплові установки. Однак чи вистачить резервних потужностей столиці для сотень шкіл, залишається відкритим питанням.

    Про різні підходи двох міст до підготовки опалювального сезону 2026–2027 років повідомляє ТСН.

    Львів встановлює котельні на дровах біля шкіл

    Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що до кінця 2026 року в місті планують облаштувати понад 70 резервних котелень на дровах поблизу навчальних закладів.

    Разом із подібними установками в лікарнях та інших комунальних установах Львів розраховує мати близько сотні альтернативних джерел теплопостачання.

    Головна мета — забезпечити роботу шкіл навіть у разі пошкодження централізованої системи опалення внаслідок російських ударів.

    Станом на 10 жовтня резервні твердопаливні котельні вже встановили в понад 40 закладах освіти.

    За інформацією місцевої влади, обладнання здатне забезпечувати тепло без використання газу та централізованого електропостачання. Місто також створює запаси палива.

    Садовий повідомив, що на початку опалювального сезону котельні планують запустити в тестовому режимі, щоб перевірити їхню готовність до надзвичайних ситуацій.

    За задумом міської влади, школи з автономним опаленням зможуть не лише продовжувати освітній процес, а й за потреби ставати пунктами обігріву для місцевих мешканців.

    Водночас експлуатація дров’яних котелень вимагатиме додаткового персоналу для постійного контролю за роботою обладнання та завантаження палива.

    Київ має 69 мобільних котелень, але шкіл значно більше

    У столиці підхід до резервного теплопостачання відрізняється.

    За інформацією Київської міської державної адміністрації, місто має 69 мобільних котелень, які використовуватимуть у разі перебоїв із централізованим теплопостачанням.

    Передусім таке обладнання призначене для лікарень, пологових будинків та інших соціально важливих установ.

    У КМДА зазначають, що кількість мобільних котелень і їхня потужність поступово зростають.

    Однак у Києві працює близько 500 шкіл, тому забезпечити кожну з них окремим резервним джерелом тепла за наявних потужностей буде складно.

    У міській адміністрації наразі не розглядають масового встановлення твердопаливних котелень біля навчальних закладів за львівським прикладом.

    Представники КМДА пояснюють це значними масштабами столиці, кількістю освітніх установ та екологічними наслідками використання великої кількості дров’яних котлів.

    За оцінкою міських посадовців, розміщення сотень таких установок може негативно вплинути на якість повітря.

    Минулої зими школи Києва вже залишалися без тепла

    Проблема резервного опалення для столиці не нова.

    За інформацією ТСН, минулого опалювального сезону через російські удари по теплоенергетичній інфраструктурі серйозні проблеми з опаленням виникли в навчальних закладах Дніпровського та Дарницького районів.

    У матеріалі зазначається, що без належного теплопостачання залишилися до 45% навчальних установ цих районів.

    Частина шкіл була змушена змінювати формат навчання, а в окремих приміщеннях температура істотно знижувалася.

    Водночас питання про встановлення додаткових автономних котелень саме для найбільш вразливих навчальних закладів залишається без конкретної публічної відповіді.

    Експерт попередив про екологічні ризики

    Еколог Олександр Соколенко вважає, що масштабне використання дров’яних котелень може призвести до погіршення якості атмосферного повітря.

    За його словами, рівень забруднення залежатиме від кількості обладнання, обсягів спалюваного палива та тривалості роботи установок.

    Експерт також зазначає, що за нинішніх умов швидко встановити сотні твердопаливних котелень у Києві було б складно.

    Водночас Соколенко критично оцінює підготовку столиці до можливих проблем із теплопостачанням і вважає, що міській владі необхідно приділяти більше уваги довгостроковому плануванню.

    За його оцінкою, у разі масштабного припинення централізованого опалення мешканці можуть почати активніше використовувати індивідуальні джерела тепла, що також створить додаткове навантаження на довкілля.

    Що буде зі школами, якщо тепло зникне

    У Київській міській державній адміністрації наголошують, що формат роботи кожного навчального закладу залежатиме від безпекової ситуації та технічної можливості забезпечити належні умови для дітей і працівників.

    Зокрема, школи можуть змінювати організацію освітнього процесу, якщо відсутність тепла, електрики чи водопостачання не дозволить безпечно проводити очні заняття.

    Це може передбачати перехід на дистанційне навчання або інші тимчасові форми організації освітнього процесу.

    Водночас рішення про роботу конкретного закладу мають ухвалювати з урахуванням чинних вимог, фактичних умов та рішень уповноважених органів.

    Таким чином, Львів робить ставку на децентралізоване опалення шкіл, тоді як Київ концентрує резервні потужності на найбільш важливих соціальних об’єктах.

    Обидві моделі мають переваги та обмеження. Проте головним випробуванням стане здатність міст забезпечити дітей теплом і безпечними умовами навчання, якщо Росія продовжить атаки на теплоенергетичну інфраструктуру взимку.

  • 20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    20 мільярдів заблоковано: Кудрицький попередив про катастрофу з опаленням і комунальними послугами

    Блокування платежів місцевих громад через Державну казначейську службу може спричинити серйозні проблеми з опаленням, водопостачанням, громадським транспортом і роботою критичної інфраструктури по всій Україні. За даними Асоціації міст України, йдеться про обмеження використання приблизно 20 мільярдів гривень. Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький попередив, що наслідки такого рішення можуть стати катастрофічними напередодні опалювального сезону.

    За словами Кудрицького, блокування розрахунків місцевих бюджетів може запустити ланцюгову реакцію проблем, наслідки якої відчують мешканці українських міст.

    Насамперед під загрозою опиняється робота комунальних підприємств, які щоденно потребують коштів для закупівлі пального, газу, реагентів, запасних частин та оплати праці персоналу.

    Особливо небезпечною така ситуація є для прифронтових міст, зокрема Сум, Харкова, Конотопа, Краматорська, Запоріжжя та Херсона, де критична інфраструктура регулярно потерпає від російських обстрілів.

    Кудрицький наголосив, що навіть короткочасне припинення платежів може порушити роботу цілих комунальних систем.

    Наприклад, підприємства теплопостачання ризикують накопичити борги за газ. У такому випадку відновлення постачання може ускладнитися необхідністю погашення заборгованості.

    Подібні проблеми можуть виникнути і з громадським транспортом. Якщо місцеві підприємства не зможуть оплачувати пальне, електроенергію або заробітну плату працівникам, це створить ризик зупинки автобусів і тролейбусів.

    Ще один можливий наслідок — затримки сплати податків і розрахунків із підрядниками. На думку екскерівника «Укренерго», такі труднощі можуть накопичуватися та потребуватимуть значно більше часу для подальшого врегулювання.

    Раніше Асоціація міст України повідомила, що громади зіткнулися з обмеженнями платежів ще з 9 вересня.

    За твердженням організації, через це ускладнилося фінансування ремонтів пошкодженої інфраструктури, закупівлі пального для екстрених служб, підготовки пунктів незламності та придбання обладнання для медичних і освітніх закладів.

    1 жовтня Асоціація міст України звернулася до уряду з вимогою розблокувати платежі.

    Представники місцевого самоврядування наголосили, що затримки розрахунків можуть негативно позначитися на підготовці громад до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Водночас Кабінет Міністрів пояснює запроваджені обмеження необхідністю забезпечити фінансування першочергових потреб держави в умовах нестачі бюджетних ресурсів.

    Згідно з урядовим рішенням, у разі підтвердженого дефіциту фінансування пріоритет надається видаткам на оборону, обслуговування боргу, пенсії, заробітні плати та соціальні виплати.

    Обмеження мають застосовуватися за визначених фінансових умов, а не автоматично до всіх платежів.

    Кудрицький пов’язує бюджетні труднощі, зокрема, із невиконанням реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги. Однак це його оцінка причин дефіциту, а не офіційно встановлений висновок.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Мінфін переніс фінансування на 39 млрд грн для захисту енергетики та будівництва укриттів.

    Також видання писало про нестачу коштів у Києві для підготовки до зими.

    Таким чином, на тлі російських атак на енергосистему та наближення холодів обмеження фінансових операцій місцевих громад створюють додаткові ризики для стабільної роботи комунальної інфраструктури.

    В Асоціації міст України закликають уряд терміново врегулювати ситуацію, щоб громади могли використовувати власні кошти для забезпечення життєво необхідних послуг.

    Наразі немає підтвердження, що прогнозовані Кудрицьким масштабні зупинки комунальних служб уже відбулися по всій країні. Йдеться про ризики, на які звертають увагу представники громад та енергетичної галузі.

  • Після ударів РФ Зеленський узявся за київську владу: хто відповість за провал Плану стійкості

    Після ударів РФ Зеленський узявся за київську владу: хто відповість за провал Плану стійкості

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував столичну владу через незадовільне виконання Комплексного плану стійкості Києва. На тлі масштабних російських ударів по енергетичній інфраструктурі та перебоїв із електропостачанням глава держави заявив про майже повне невиконання міською владою необхідних заходів.

    Про це Зеленський повідомив 9 жовтня за підсумками селекторної наради за участі військового командування та представників уряду.

    За словами президента, під час наради обговорили наслідки російських атак, відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів та виконання регіональних планів стійкості.

    Особливу увагу приділили ситуації у столиці.

    «Гальмування робіт абсолютно неприпустиме, і відповідальність Міністерства інфраструктури та обласних адміністрацій є персональною. Окремо визначили завдання щодо Києва — через майже повне невиконання міською владою необхідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що внаслідок російських ударів пошкоджено значну кількість енергомереж та об’єктів передачі електроенергії.

    Наразі ремонтні бригади працюють цілодобово, намагаючись відновити стабільне електропостачання.

    За словами глави держави, українська сторона також переглянула актуальні потреби в енергетичному обладнанні та додаткових засобах протиповітряної оборони. Міністерство закордонних справ та Офіс президента готують відповідні звернення до міжнародних партнерів.

    Критика столичної влади пролунала на тлі серйозних перебоїв з електропостачанням Києва. Після російських атак у місті запроваджували екстрені відключення, виникали проблеми з водопостачанням і роботою громадського транспорту.

    Водночас конкретного переліку невиконаних міською владою заходів президент у наведеній заяві не оприлюднив.

    Що передбачає План стійкості Києва

    Комплексний план стійкості столиці спрямований на підготовку міста до російських атак, можливих енергетичних криз та проходження опалювального сезону 2026–2027 років.

    Документ передбачає захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел живлення, розвиток додаткової генерації та забезпечення стабільної роботи систем теплопостачання і водопостачання.

    Як повідомляло Міністерство розвитку, 5 серпня Рада національної безпеки і оборони розглянула стан виконання регіональних планів і затвердила План стійкості Києва.

    Міська влада раніше заявляла про реалізацію окремих заходів, зокрема встановлення когенераційного обладнання та створення резервної системи теплопостачання.

    У серпні мер Києва Віталій Кличко звітував про підготовку міста до зими. За його словами, попередню вартість заходів Плану стійкості скоротили з 67 млрд грн приблизно вдвічі, переглянувши пріоритети та доступні фінансові ресурси.

    Водночас раніше Кличко наголошував, що реалізація частини заходів потребує спільних рішень із державними органами та відповідного фінансування.

    Отже, між центральною та міською владою зберігаються розбіжності щодо виконання Плану стійкості й розподілу відповідальності.

    Скандал довкола Плану стійкості виник не вперше

    Раніше «Ненька інфо» вже повідомляла про претензії до підготовки документа.

    У матеріалі «Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела» видання з посиланням на власні джерела писало про можливе використання штучного інтелекту під час підготовки проєкту документа. Ця інформація залишалася твердженням джерел, а не доведеним фактом.

    Крім того, на початку жовтня стало відомо, що Київрада вирішила створити тимчасову контрольну комісію для перевірки використання бюджетних коштів і виконання робіт у межах Плану стійкості.

    Тепер питання реалізації документа знову опинилося в центрі уваги через критичну ситуацію в енергосистемі.

    Президент вимагає прискорити роботи та визначити персональну відповідальність за їх виконання. Водночас публічних висновків незалежної перевірки, які б підтверджували конкретний відсоток невиконання Плану стійкості Києва, у наведених повідомленнях немає.

  • «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    Блогер Сергій Стерненко опинився під хвилею критики після того, як порадив киянам заздалегідь готуватися до можливої складної зими — мати базовий запас пального та подумати про придбання Starlink або інших засобів резервного зв’язку.

    «Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ», — написав Стерненко у Telegram.

    Частина підписників сприйняла таку рекомендацію різко, насамперед через вартість обладнання та регулярну абонплату за супутниковий інтернет.

    «Хто не має грошей — помирайте», — іронічно написав один із коментаторів.

    Інші користувачі запитували, чи реально реалізувати такі рекомендації людям із зарплатою близько 20 тисяч гривень. У коментарях також з’явилися репліки на кшталт «ми схожі на мільйонерів?» та питання, за які кошти звичайним сім’ям купувати дороге резервне обладнання.

    При цьому варто уточнити: у наведеному дописі Стерненко не закликав зберігати бензин безпосередньо у квартирах. Він говорив про «базові запаси пального» та окремо пропонував об’єднувати зусилля через ОСББ. Формулювання про «пальне в квартирах», яке з’явилося в окремих публікаціях, із процитованого допису прямо не випливає.

    Причиною рекомендацій блогера стали побоювання щодо нових російських ударів по енергетичній та телекомунікаційній інфраструктурі взимку. За такого сценарію резервні джерела живлення та альтернативний зв’язок справді можуть стати важливими для будинків і ОСББ.

    Однак найбільшу дискусію викликало саме питання доступності таких рішень. Starlink разом із щомісячною оплатою послуг може бути суттєвою витратою для окремої родини, тому користувачі закликали пропонувати більш бюджетні варіанти підготовки до можливих відключень.

    На тлі підготовки до зими тема резервного зв’язку, генераторів, павербанків та запасів для будинків знову стає актуальною. Водночас будь-які запаси пального необхідно зберігати лише відповідно до правил пожежної безпеки, а не в житлових приміщеннях.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Міністерство фінансів України перенесло на кінець року частину капітальних видатків, які мали фінансуватися у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться приблизно про 39 млрд грн лише з вересневого плану, зокрема про кошти на захист енергетичної інфраструктури, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.

    Про це 17 вересня заявила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Хроніки економіки». За її словами, Мінфін змінив розпис державного бюджету через проблеми з ліквідністю та затримку міжнародного фінансування.

    При цьому формально видатки не скасували — їх перенесли на грудень. Однак Підласа попереджає, що для капітальних проєктів таке перенесення фактично може означати відмову від фінансування у 2026 році, оскільки укласти контракти, провести закупівлі та виконати будівельні роботи за один місяць буде практично неможливо.

    Що саме потрапило під перенесення

    За словами Підласи, Мінфін відклав насамперед капітальні видатки.

    До них належать будівництво та реконструкція лікарень, спорудження укриттів у медичних та освітніх закладах, проєкти із захисту енергетичної інфраструктури, а також будівництво соціального житла.

    Окремо вона підтвердила, що перенесення торкнулося і так званих планів стійкості, які мали забезпечити підготовку регіонів до опалювального сезону 2026/27.

    Це особливо важливо на тлі того, що влітку держава окремо передбачила 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст. Ці кошти мали спрямовуватися на інженерний захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої теплової та електричної генерації, когенераційні установки та резервні джерела живлення.

    Тобто йдеться не просто про другорядні будівельні проєкти, а про частину підготовки країни до зими в умовах регулярних російських атак на енергосистему.

    Чому перенесення на грудень створює проблему

    Головний ризик полягає в особливостях капітальних видатків.

    Зарплату чи соціальну виплату можна провести відносно швидко. Будівництво укриття, реконструкція лікарні або спорудження захисної конструкції для енергооб’єкта потребують тендерів, договорів, проєктної документації, закупівлі обладнання та безпосереднього виконання робіт.

    Саме тому Підласа заявила, що перенесення таких грошей на останній місяць року може означати, що їх фізично не встигнуть використати.

    Водночас соціальні виплати й зарплати бюджетникам, за її словами, поки фінансуються у штатному режимі.

    Отже, нинішні бюджетні обмеження поки вдарили передусім по інвестиційних та інфраструктурних статтях.

    Чому не вистачає грошей

    Підласа пов’язала проблему із затримкою міжнародного фінансування.

    Україна в умовах повномасштабної війни використовує власні доходи переважно для фінансування сектору безпеки та оборони, тоді як значна частина цивільних видатків покривається завдяки допомозі партнерів.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду бюджету. За словами Підласи, на оборону тоді припадало близько 63% усіх видатків загального фонду. Детальніше — у матеріалі «Оборона “з’їла” 63% бюджету: Підласа пояснила, чому Україна критично залежить від міжнародної допомоги».

    Саме тому затримка чергового траншу автоматично створює касовий розрив для цивільних програм.

    Проблемою стали затримані реформи

    Одна з причин нинішньої ситуації — Україна не встигла в погоджені строки ухвалити частину законів, необхідних для отримання міжнародної допомоги.

    Підласа навела приклад законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок.

    За її словами, відповідний закон мав бути ухвалений до кінця серпня, щоб Україна отримала фінансування від Європейського Союзу вже в середині вересня. Однак парламент просунув пакет лише у вересні, через що надходження можуть відбутися значно пізніше.

    Мінфін 16 вересня підтвердив, що Верховна Рада лише тоді ухвалила пакет законопроєктів щодо оподаткування міжнародних посилок у першому читанні.

    Раніше Nenka.info також писала, що від своєчасного ухвалення окремих реформ залежить щонайменше €1,45 млрд допомоги ЄС.

    Тобто нинішня бюджетна проблема є не лише наслідком високих воєнних витрат, а й результатом зміщення графіка надходження зовнішнього фінансування.

    Захист енергетики особливо критичний перед зимою

    Перенесення коштів відбувається у момент, коли Україна активно готується до нового опалювального сезону.

    Російські війська продовжують атакувати генеруючі потужності, підстанції та мережі. Через це держава не лише ремонтує пошкоджені об’єкти, а й намагається фізично захищати найцінніше обладнання.

    Наприклад, Nenka.info раніше повідомляла, що у Запорізькій області почали зводити підземні конструкції для захисту трансформаторів від ракет і дронів. «Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти».

    Станом на кінець серпня, за даними, які наводили урядовці, в Україні було завершено близько 200 споруд другого рівня захисту для енергетичних об’єктів. Паралельно тривають ремонти генерації та встановлення розподілених газових потужностей.

    Тому будь-яка затримка фінансування безпосередньо перед зимою може впливати на темп виконання цих робіт.

    Укриття також можуть залишитися без грошей до кінця року

    Не менш чутливою є ситуація із захисними спорудами в школах і лікарнях.

    У держбюджеті-2026 на публічні інвестиції було передбачено 111,5 млрд грн, зокрема кошти на освіту, медицину та енергетику. У сфері освіти фінансування мало включати створення безпечних умов і облаштування укриттів.

    Через перенесення частини видатків частина проєктів тепер ризикує перейти вже на наступний бюджетний рік.

    При цьому у проєкті бюджету на 2027 рік Мінфін знову закладає окремі кошти на укриття: лише на публічні інвестиційні проєкти у сфері освіти передбачено 13,5 млрд грн, із яких 3,7 млрд грн — на будівництво укриттів.

    Це може означати, що частину незавершених проєктів фактично доведеться переносити на 2027 рік.

    Бюджет перебуває під сильним тиском

    На тлі війни Україна має одночасно фінансувати рекордні оборонні витрати, соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії, медицину, освіту та відновлення інфраструктури.

    Раніше голова податкового комітету Данило Гетманцев також попереджав про складну бюджетну ситуацію. Nenka.info писала про це у матеріалі «“Цього разу не спрацює”: Гетманцев попередив про серйозні проблеми з бюджетом України».

    Водночас ситуація не означає, що держава вже припинила фінансувати всі цивільні програми.

    Йдеться саме про перенесення частини капітальних видатків, а не про повну зупинку бюджетних платежів.

    Що буде далі

    Ключове питання — коли Україна отримає затримані кошти міжнародних партнерів і чи вдасться Мінфіну повернути фінансування капітальних програм ще до завершення бюджетного року.

    Формально 39 млрд грн не скасовані. Однак якщо гроші справді залишаться на грудень, значна частина будівельних та інфраструктурних проєктів може бути перенесена на наступний рік.

    Найбільш чутливим є те, що серед них опинилися захист енергетики та підготовка до опалювального сезону — напрями, для яких час має критичне значення.

    Тому ситуація із міжнародним фінансуванням найближчими тижнями матиме прямий вплив не лише на бюджетні показники, а й на те, наскільки швидко регіони зможуть завершити захист критичної інфраструктури та укриттів перед зимою.

  • Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Українські енергетичні підприємства протягом літа 2026 року отримали від міжнародних партнерів значну партію обладнання для ремонту, відновлення та посилення енергосистеми. Йдеться про сотні трансформаторів, комплектні підстанції, понад дві сотні кілометрів кабелів і проводів, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції. Допомога надходить через Фонд підтримки енергетики України, який став одним із ключових механізмів міжнародної підтримки галузі.

    За даними Міністерства енергетики, влітку енергетичні підприємства отримали понад 113 кілометрів кабелів та ще 126 кілометрів проводів. Крім того, партнери поставили Україні 380 трансформаторів різних типів та чотири комплектні трансформаторні підстанції.

    Окремою частиною допомоги стали три газотурбінні електростанції загальною потужністю 75 МВт. Таке обладнання має особливе значення в умовах постійного ризику нових пошкоджень великих енергетичних об’єктів, адже розподілена генерація дозволяє створювати додаткові джерела виробництва електроенергії та підсилювати окремі ділянки енергосистеми.

    Для аварійних і ремонтних бригад також передали 14 спеціалізованих вантажівок та 14 причепів, призначених для перевезення опор. Така техніка потрібна, зокрема, для оперативного відновлення пошкоджених ліній електропередачі.

    Міжнародна допомога надходила від партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Люксембургу, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Австралії та Литви.

    Фонд став одним із головних каналів допомоги енергетиці

    Фонд підтримки енергетики України був створений за погодженням Європейської комісії та Міністерства енергетики після початку масштабних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ним управляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Через цей механізм уряди, міжнародні фінансові установи, організації та приватні донори можуть фінансувати закупівлю обладнання, запчастин, палива та послуг, необхідних українським енергетичним компаніям.

    Станом на початок серпня 2026 року обсяг підписаних внесків до Фонду перевищував 2,15 млрд євро. Серед найбільших донорів у переліку Секретаріату Енергетичного Співтовариства були Німеччина, Швеція, Європейський Союз, Норвегія, Велика Британія та Нідерланди. Водночас зазначається, що сума підписаних внесків не завжди означає, що всі кошти вже були фактично перераховані.

    Масштаби роботи Фонду продовжують зростати. Ще у червні Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляв, що обладнання приблизно на 680 млн євро перебувало на різних етапах закупівель. Серед основних категорій були трансформатори, комутаційне обладнання, кабелі, компоненти підстанцій, турбогенератори, газове обладнання, системи розподіленої генерації, теплоенергетичне обладнання, транспорт та засоби фізичного захисту.

    На початку вересня закупівельний портфель продовжував формуватися: приблизно 526 млн євро обладнання перебувало на різних стадіях закупівель. Близько 100 млн євро припадало на відкриті процедури, де вже тривав прийом пропозицій, ще до 426 млн євро закупівель перебували у стадії підготовки.

    Це означає, що літні поставки трансформаторів, кабелів і електростанцій є не завершенням програми підтримки, а частиною ширшого процесу підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.

    Мільйони євро спрямували на фізичний захист

    Окремим напрямом міжнародної допомоги залишається захист українських енергетичних об’єктів. За інформацією Міненерго, на заходи фізичного захисту було спрямовано 5 млн євро з Фонду підтримки енергетики України.

    У переліку закупівель Фонду фізичний захист виділяється як окрема категорія поряд з електротехнічним обладнанням, генерацією та аварійно-рятувальними засобами. Сюди можуть входити пасивні захисні конструкції, спеціалізовані засоби та обладнання, необхідні для зменшення наслідків атак і швидшого відновлення роботи об’єктів.

    Цей напрям набув особливого значення через регулярні російські удари по електростанціях, підстанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі.

    За даними річного звіту Фонду, у 2025 році 76% допомоги спрямовували на сфери виробництва, розподілу та передачі електроенергії. Енергогенерувальне обладнання та трансформатори становили близько 40% усіх поставок, причому значна частина допомоги направлялася до регіонів, які найбільше потерпали від обстрілів.

    До зими Україні потрібно ще більше обладнання

    Посилення енергосистеми влітку відбувалося паралельно з масштабною кампанією зі збору коштів на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.

    У червні Європейська комісія, Міністерство енергетики України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства спільно закликали партнерів додатково мобілізувати 650 млн євро для підготовки країни до наступної зими. Тоді українська сторона наголошувала, що кошти необхідні для закупівлі критично важливого обладнання та послуг до початку холодів.

    Протягом літа до Фонду продовжували надходити нові внески. Так, Норвегія у липні оголосила про додаткові майже 45 млн євро, після чого її сукупна підтримка Фонду наблизилася до 209 млн євро.

    У серпні Європейський Союз повідомив про додаткові 20 млн євро. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства тоді зазначали, що допомога через Фонд уже охопила енергетичні компанії у 23 областях України.

    Ще 8 млн євро у серпні виділив Люксембург, а Естонія наприкінці місяця оголосила про новий внесок у 125 тисяч євро. За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства станом на 28 серпня, для покриття визначених раніше потреб зимової підготовки все ще необхідно було близько 443,8 млн євро.

    Таким чином, підготовка української енергетики до холодного сезону продовжується одразу за кількома напрямами: накопичення резервів обладнання, заміна пошкоджених трансформаторів, ремонт мереж, розвиток розподіленої генерації, закупівля спеціальної техніки та посилення фізичного захисту критичних об’єктів.

    Отримані влітку 380 трансформаторів, чотири комплектні підстанції, понад 239 кілометрів кабелів і проводів та три газотурбінні електростанції потужністю 75 МВт мають стати частиною цього резерву стійкості. Водночас міжнародні партнери та українська влада продовжують залучати нове фінансування, оскільки потреби енергосистеми залишаються значними, а ризик нових атак на інфраструктуру зберігається.

  • Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила великий пакет ППО для України: Зеленський назвав допомогу критичною перед зимою

    Канада погодила надання Україні нового значного пакета допомоги для посилення протиповітряної оборони, а також підтримку енергетичного сектору напередодні нового зимового сезону. Про це президент України Володимир Зеленський заявив 10 вересня у Калгарі перед переговорами з прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Точний склад пакета та обсяги допомоги поки не розкриваються, однак глава держави назвав рішення Оттави критично важливим для України на тлі посилення російських повітряних атак.

    «Це дуже важливий пакет протиповітряної оборони. Це критично», — сказав Зеленський журналістам у Канаді. Водночас президент не уточнив, які саме системи, боєприпаси чи інше обладнання увійдуть до нової допомоги. Не розкриваються поки і деталі канадської підтримки української енергетики.

    Переговори проходять у момент, коли питання ППО знову опинилося серед головних зовнішньополітичних пріоритетів Києва. За даними Reuters, Україна відчуває критичний дефіцит американських перехоплювачів Patriot, здатних протидіяти російським балістичним ракетам. Одночасно Москва нарощує атаки ракетами та безпілотниками, а українська влада попереджає партнерів про необхідність заздалегідь підготуватися до можливих ударів по енергетичній інфраструктурі взимку.

    Сам Зеленський ще після прибуття до Канади прямо назвав захист українського неба і підготовку країни до зими центральними темами поїздки. За його словами, під час візиту заплановані домовленості, які мають закріпити стратегічний рівень відносин між Києвом та Оттавою на роки вперед. Президент наголосив, що сторони говоритимуть про посилення стійкості України, підтримку населення та забезпечення необхідних оборонних можливостей.

    Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська перебувають у Канаді з 9 до 11 вересня. Програма передбачає заходи в Калгарі, Торонто та Норт-Беї. Крім того, український президент має виступити перед членами канадського уряду під час урядового форуму в Банфі. Офіс прем’єра Канади заздалегідь заявляв, що переговори будуть зосереджені на оборонній, економічній та енергетичній співпраці, а також на подальшій підтримці відновлення України.

    У Калгарі графік переговорів передбачає окрему зустріч Зеленського з Карні, церемонію підписання документів та спільне спілкування з журналістами. За офіційним розкладом канадського прем’єра, зустріч мала розпочатися о 9:00 за місцевим часом, підписання — о 10:30, а спільна пресконференція — о 10:50. Які саме документи мають бути підписані, уряд Канади у попередньому анонсі не уточнив.

    Карні зі свого боку вже заявив, що Оттава планує і надалі допомагати Києву протидіяти російським атакам. Канадський прем’єр також підтвердив підтримку прагнення України вступити до НАТО та Європейського Союзу. Канада залишається одним із найбільших партнерів України: від початку повномасштабного російського вторгнення вона взяла на себе зобов’язання щодо допомоги на суму понад 25,5 млрд канадських доларів, з яких більш як 8,5 млрд припадають на військову підтримку.

    Нинішні домовленості не є першим великим пакетом Канади цього року. У липні під час зустрічі Зеленського та Карні на саміті НАТО в Анкарі українська сторона повідомляла про пакет підтримки обсягом $900 млн. Тоді Зеленський також назвав ППО найбільшим дефіцитом України. Карні пояснював, що допомога розрахована на найближчі місяці та включає військову техніку, боєприпаси й іншу підтримку на додачу до засобів протиповітряної оборони.

    Окремо в межах канадських військових зобов’язань цього року було оголошено про сотні мільйонів доларів на боєприпаси та бронетехніку. Зокрема, Канада спрямовувала 475 млн на закупівлю боєприпасів, майже 400 млн — на виготовлення 35 броньованих машин канадського виробництва і ще 50 млн — на технологічне та інженерне обладнання для України. Загальний обсяг канадської військової підтримки України, оголошеної на 2026 рік, становив близько 2,8 млрд.

    Київ паралельно намагається збільшити запаси ракет до систем Patriot через інших партнерів. Міністр оборони України Євгеній Хмара цього тижня повідомив, що Україна за підтримки партнерів контрактує близько тисячі ракет Patriot. Однак значна частина цих боєприпасів має надійти лише протягом наступних років, тому Київ просить союзників передавати ракети безпосередньо зі своїх наявних запасів уже зараз.

    Посилення ППО особливо важливе на тлі очікуваної зимової кампанії Росії проти української енергетики. Останніми днями ця тема звучить фактично на всіх ключових переговорах Зеленського. 9 вересня президент обговорював повітряну оборону й підготовку до зими з партнерами дорогою до Канади, а раніше Німеччина підтвердила надання додаткових ракет для українських систем ППО.

    Саме тому канадський пакет може мати для України значення не лише як чергова військова поставка. Йдеться про спробу створити запас засобів захисту перед періодом, коли Росія традиційно концентрує удари на електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Додатковий блок підтримки енергетики може стати другою частиною цієї стратегії — поряд із безпосереднім посиленням українського неба.

    При цьому головна інтрига переговорів у Калгарі поки залишається нерозкритою: що саме увійде до нового пакета ППО. Станом на момент перших заяв Зеленського ні Київ, ні Оттава не повідомляли конкретну кількість ракет, назви систем чи вартість нового пакета. Тому твердження про передачу конкретно Patriot або певної кількості ракет наразі було б передчасним. Більше деталей очікується після церемонії підписання та спільної пресконференції Зеленського і Карні.

  • Київ шукає 2 млрд грн на підготовку до зими, поки тривають мільярдні закупівлі

    Київ шукає 2 млрд грн на підготовку до зими, поки тривають мільярдні закупівлі

    На початку вересня Київська міська рада знову відкрила кредитну лінію — майже на 3,5 млрд грн в «Укргазбанку» та «Укрексімбанку». Формальна причина — «бюджетних коштів об’єктивно не вистачає». По факту це показує, що столиця досі не закрила фінансову діру в підготовці до зими. Навесні потреби Києва оцінювали у 67,5 млрд грн, потім суму скоротили до 30–37 млрд. При цьому місту все одно потрібно було знайти близько 17–23 млрд власних і позикових коштів.

    Держава виділила менше, ніж розраховувала мерія. У червні Кабмін направив Києву 2 млрд грн із резервного фонду, хоча місто просило в держави щонайменше 15 млрд грн як паритетну частку. Паралельно Київ залучав 2,5 млрд грн в Ощадбанку та 50 млн євро в ЄБРР під проєкти «Київтеплоенерго». Вересневі 3,5 млрд грн стали вже третьою великою хвилею запозичень за кілька місяців.

    При цьому офіційні оцінки готовності міста до зими помітно розходяться. У середині серпня Віталій Кличко говорив приблизно про 50% виконаних робіт, за кілька днів — майже про 90% відновлення станцій. Петро Пантелеєв оцінював готовність у 50–70% залежно від напряму. «Бабель» із посиланням на міську адміністрацію писав, що повністю перевести абонентів ТЕЦ на альтернативні джерела до початку сезону Київ не встигне. Резерв має закривати близько 2,1 ГВт тепла, а без дублюючого джерела можуть залишитися 2–2,5 тисячі будинків.

    Ще в червні Юлія Свириденко говорила про необхідність винести питання на РНБО. У Кабміні запитували, чому в міста знаходяться гроші на дороги і парки, якщо не вистачає коштів на критично важливу енергетику. У мерії відповідають, що без додаткового державного фінансування весь план занадто дорогий, а часу, фахівців і обладнання для його реалізації недостатньо.

    Але, за словами людини, обізнаної з бюджетним процесом у столиці, зараз Києву бракує ще близько 2 млрд грн саме на зимовий пакет. Ці гроші намагаються знайти всередині міського бюджету — знімаючи фінансування з інших департаментів і спрямовуючи його на підготовку до опалювального сезону. При цьому, за словами джерела, проблема не лише в нестачі грошей, місто фізично не встигає виконати весь обсяг робіт, і в кращому разі реальна готовність до зими становитиме близько 80%.

    На цьому тлі тривають багатомільярдні закупівлі. Щодо «Київтеплоенерго» раніше вже виникали питання через закупівлі без повноцінної конкуренції та великих авансів. В антикорупційних матеріалах весни 2026 року фігурували підрядники «Екніс», «Атомрембуд», «Альянсбудпром» і «Промтехмонтаж плюс». Пакет «Екніса» майже на 863,9 млн грн передбачав попередню оплату 518 млн грн — близько 60% вартості контракту. Цей договір від грудня 2024 року фігурує в матеріалах кримінального провадження Нацполіції.

    Наприкінці серпня «Нафтогаз Біоенергія – А» також провела закупівлю автономного живлення для 905 багатоповерхівок більш ніж на 4 млрд грн. У семи районах перемогла «Автострада» Максима Шкіля, причому в більшості лотів без конкурентів. Строк виконання — 25 грудня, аванс може сягати 60%. Формально це державна закупівля, а не витрати Києва, але вона показує спільну проблему: багатомільярдні контракти укладають в умовах високої терміновості, коли повноцінна конкуренція фактично обмежена.

    Резервну систему для районів ТЕЦ за кілька місяців повністю створити неможливо. Тому взимку 2026-2027 Київ розраховуватиме на відновлені станції, когенерацію, мобільні котельні та генератори для критичних об’єктів. Навіть за відсутності нових ударів, за оцінкою фахівців, готовність міста може становити близько 80%. А якщо атаки на енергетику повторяться, запас міцності буде ще нижчим. У підсумку Київ зараз одночасно позичає гроші, ріже витрати інших департаментів і продовжує проводити багатомільярдні закупівлі — при цьому повноцінний резерв до зими все одно не встигає створити.