Nenkainfo.com

Позначка: Піт Гегсет

  • США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    США готують масштабне скорочення участі в НАТО

    Сполучені Штати готують масштабний перегляд своєї участі в Північноатлантичному альянсі та можуть суттєво скоротити військовий внесок у НАТО, переклавши значну частину оборонних зобов’язань у Європі на європейських союзників. Про це повідомляє німецьке видання Spiegel, посилаючись на джерела серед дипломатів і представників Альянсу, які були ознайомлені із закритими консультаціями.

    За інформацією видання, наприкінці минулого тижня представник міністра оборони США Піт Гегсет провів закритий брифінг у штаб-квартирі НАТО, під час якого союзникам офіційно представили нову концепцію участі Вашингтона в обороні Європи. Йдеться про перегляд так званої “моделі сил НАТО”, яка була сформована після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та передбачала значне американське військове присутність у Європі.

    Згідно з озвученими планами, Сполучені Штати можуть скоротити свою участь одразу в кількох ключових компонентах військової присутності Альянсу. Зокрема, йдеться про зменшення кількості винищувачів, стратегічних бомбардувальників, військово-морських кораблів, підводних човнів, безпілотних систем і літаків-заправників, які США надають у межах колективної оборони НАТО. За даними Spiegel, внесок США у винищувальну авіацію Альянсу може бути скорочений приблизно на третину, що створює суттєві прогалини у повітряній обороні Європи.

    Крім того, американська сторона, як стверджується, розглядає можливість повної відмови від надання НАТО підводних човнів у межах цієї моделі, а також істотного скорочення участі в забезпеченні авіаносними групами та ударними безпілотними системами. Особливу стурбованість у європейських столицях викликає можливе зменшення присутності стратегічних бомбардувальників США, які відіграють ключову роль у ядерному стримуванні та демонстрації сили в межах Альянсу.

    У Брюсселі такі сигнали стали несподіваними, оскільки європейські союзники розраховували радше на поступову адаптацію ролі США в НАТО, а не на різке скорочення військової участі. За даними джерел, деякі дипломати сприйняли озвучені плани як серйозний сигнал про зміну стратегічного підходу Вашингтона до безпеки Європи.

    Окремою проблемою для Європи є те, що низка критичних спроможностей США наразі не має швидкої заміни серед європейських країн. Зокрема, більшість держав ЄС не володіють стратегічними бомбардувальниками, здатними нести ядерну зброю, а також не мають повноцінних авіаносних ударних груп, які могли б компенсувати американську присутність у разі кризових сценаріїв. Це створює потенційні “вузькі місця” в системі колективної оборони, які неможливо швидко закрити навіть за умови різкого збільшення оборонних бюджетів.

    Попри скорочення конвенційної участі, Вашингтон, за даними Spiegel, наголошує, що не планує відмовлятися від ролі гаранта ядерного стримування в Європі. Водночас США очікують, що європейські союзники значно активніше братимуть на себе відповідальність за наземну, повітряну та морську оборону континенту.

    У Вашингтоні такі зміни пояснюють трансформацією глобальної безпекової ситуації та необхідністю перерозподілу військових ресурсів у бік інших регіонів світу. Американська сторона також наголошує, що європейські країни за останні роки суттєво збільшили оборонні витрати і тепер повинні перейти від фінансового внеску до реального нарощування власних військових можливостей.

    У межах нової концепції, яку в НАТО вже неофіційно називають “НАТО 3.0”, передбачається, що європейські союзники мають у максимально короткі терміни взяти на себе майже всю конвенційну оборону континенту. У самому Альянсі ці зміни дедалі частіше описують як можливий “поворотний момент”, який може змінити баланс ролей між США та Європою в системі колективної безпеки.

    Очікується, що до початку червня європейські країни мають підготувати узгоджені пропозиції щодо того, як саме вони компенсуватимуть скорочення американської участі. Після цього Вашингтон планує представити оновлену модель розподілу оборонних зобов’язань на саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі.

    На тлі цих процесів у Європі вже посилилися дискусії щодо необхідності створення більш автономної оборонної системи та зменшення залежності від США. Європейські політики та військові експерти попереджають, що у разі реалізації американського плану Альянс може увійти в один із найбільш трансформаційних періодів за всю свою історію, оскільки фактична структура безпеки континенту буде змінена вперше з часів холодної війни.

  • Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі закрите засідання з високопосадовцями з питань національної безпеки, під час якого обговорювалися подальші дії Вашингтона у конфлікті з Іраном. За даними CNN, зустріч відбулася на тлі складних переговорів щодо можливого припинення війни та зростання напруги на Близькому Сході.

    За інформацією телеканалу, засідання завершилося без остаточного рішення, однак Трампу представили кілька варіантів можливого відновлення військових дій проти Ірану. Сам американський лідер заявив, що ще на початку тижня був «за крок» від наказу про завдання ударів, але відмовився від цього після звернень країн Перської затоки.

    Джерела CNN зазначають, що Трамп дедалі більше розчаровується повільним темпом переговорів із Тегераном. Раніше він уже дав Ірану фактично ультимативний термін — приблизно до початку наступного тижня — для надання «прийнятної пропозиції» щодо припинення війни.

    На тлі загострення ситуації Трамп навіть змінив особисті плани. Президент США скасував поїздку на свій гольф-курорт у Нью-Джерсі та відмовився від участі у весіллі свого сина на Багамах.

    «Я вважаю, що для мене важливо залишитися у Вашингтоні, в Білому домі, у цей важливий період», — написав Трамп у Truth Social.

    Раніше він також зазначав, що весілля Дональда Трампа-молодшого відбувається «у дуже невдалий час», згадавши ситуацію навколо Ірану та інші міжнародні проблеми.

    У зустрічі в Білому домі взяли участь ключові представники американського керівництва у сфері безпеки. Серед них — віцепрезидент Джей Ді Венс, глава Пентагону Піт Геґсет та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Останній навіть побіжно згадав про засідання в Овальному кабінеті під час виступу перед випускниками Військово-морської академії США в Анаполісі.

    Попри напруження, у Вашингтоні все ще сподіваються на дипломатичне врегулювання. Частина американських чиновників налаштована обережно оптимістично щодо продовження переговорів. Водночас головні суперечності між США та Іраном поки залишаються невирішеними.

    Однією з основних проблем є позиція іранського керівництва. Раніше повідомлялося, що верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відкинув ключову вимогу США у мирних переговорах. Деталі цієї вимоги офіційно не розкриваються, однак західні медіа припускають, що йдеться про обмеження військових програм Ірану та гарантії безпеки для союзників США у регіоні.

    Ситуація навколо Ірану зараз залишається одним із головних міжнародних викликів для адміністрації Трампа. Країни Перської затоки, які мають тісні економічні та безпекові зв’язки зі США, намагаються не допустити масштабної ескалації, побоюючись ударів по нафтовій інфраструктурі та дестабілізації всього регіону.

    Нафта вже відреагувала на заяви Трампа та ризики нової війни різкими коливаннями цін. Інвестори уважно стежать за сигналами з Вашингтона, оскільки будь-яка масштабна операція проти Ірану може вплинути на постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світового нафтового експорту.

    Водночас аналітики зазначають, що Трамп намагається балансувати між демонстрацією сили та уникненням великої війни напередодні складного політичного періоду у США. Саме тому Білий дім паралельно підтримує дипломатичний канал, але водночас демонструє готовність до жорсткого сценарію.

  • Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    У США спалахнув новий політичний конфлікт навколо військової допомоги Україні. Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій направила жорсткий лист міністру оборони США Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Причиною став зрив дедлайну, який сам глава Пентагону раніше пообіцяв Конгресу.

    Йдеться про 400 мільйонів доларів для України та ще 200 мільйонів — для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви. Кошти мали бути спрямовані на зміцнення обороноздатності союзників США на тлі російської агресії та загроз для східного флангу НАТО.

    Про конфлікт повідомило Associated Press. За інформацією агентства, три тижні тому Піт Гегсет запевняв Конгрес, що кошти вже фактично розблоковані, а план їхнього використання буде офіційно переданий до 15 травня. Однак дедлайн минув, а жодного плану Пентагон так і не надіслав. Це викликало різке невдоволення навіть серед республіканців, які раніше підтримували обережнішу лінію адміністрації Дональда Трампа щодо України.

    У своєму листі сенатори прямо попередили, що затримка допомоги може серйозно вдарити по системі стримування Росії в Європі.

    «Будь-які подальші затримки, особливо на тлі повідомлень про можливе скорочення американської військової присутності в регіоні, ризикують підірвати нашу здатність стримувати Росію», — наголошується у зверненні законодавців.

    Особливо показовим є склад підписантів листа. Документ підтримали як демократи, так і республіканці. Серед них — республіканець Том Тілліс, який останнім часом став одним із найгучніших критиків м’якої політики щодо Кремля всередині Республіканської партії. Також лист підписали республіканці Чак Грасслі та Кевін Крамер, а з боку демократів — Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.

    Тілліс після цього опублікував окрему заяву у соцмережах, де фактично звинуватив оточення Дональда Трампа у бездіяльності щодо злочинів Росії.

    «Радники Трампа не притягують Путіна до відповідальності за систематичне викрадення, зґвалтування, катування та вбивства українських цивільних», — написав сенатор.

    Ситуація навколо допомоги Україні зараз стає дедалі напруженішою у Вашингтоні. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому питання підтримки Києва перетворилося на одну з найбільш конфліктних тем американської політики. Частина республіканців вимагає скорочення витрат на Україну та перекладення фінансового навантаження на Європу. Інші ж, навпаки, попереджають, що послаблення підтримки Києва лише підштовхне Кремль до нової ескалації.

    Окреме занепокоєння у Конгресі викликають повідомлення про можливе скорочення американського військового контингенту у Східній Європі. Західні медіа останніми місяцями неодноразово писали, що адміністрація Трампа розглядає варіанти перегляду військової присутності США у Польщі, країнах Балтії та Румунії. На цьому тлі затримка допомоги Україні виглядає для частини сенаторів сигналом небезпечного розвороту американської політики.

    Паралельно у Палаті представників США демократи просувають нову ініціативу щодо масштабного санкційного пакета проти Росії. Законопроєкт передбачає не лише нові економічні обмеження, а й виділення Україні ще одного мільярда доларів військової допомоги. Попри те, що документ має мало шансів швидко стати законом через політичний баланс у Конгресі та позицію Білого дому, сама поява такої ініціативи посилює тиск на адміністрацію Трампа.

    Водночас частина американських політиків дедалі частіше заявляє, що основний тягар підтримки України повинна взяти на себе Європа. Голова комітету із закордонних справ Палати представників Браян Маст нещодавно прямо сказав, що Конгрес навряд чи погодить новий великий пакет допомоги Києву у форматі, який існував за попередньої адміністрації.

    На цьому тлі Європейський Союз уже активізував власні програми підтримки України. Країни ЄС продовжують фінансування військової допомоги через European Peace Facility, а окремі держави — зокрема Німеччина, Франція та країни Балтії — збільшують постачання систем ППО, артилерії та боєприпасів.

    Для України нинішня ситуація у Вашингтоні має критичне значення. Саме США залишаються ключовим постачальником далекобійних систем, високоточного озброєння, засобів ППО та розвідданих. Будь-яке затягування рішень щодо фінансування може безпосередньо впливати на можливості української армії на фронті.

    Крім того, дискусія навколо допомоги Україні стала частиною ширшої боротьби за майбутню зовнішню політику США. Частина американських еліт переконана, що поступки Росії створять загрозу не лише для України, а й для всієї системи безпеки НАТО. Інші ж наполягають на концентрації ресурсів США на внутрішніх проблемах та стримуванні Китаю.

    Поки Пентагон не пояснив причин затримки з передачею плану використання коштів. Однак сам факт публічного тиску з боку сенаторів обох партій показує: навіть у нинішніх політичних умовах підтримка України залишається важливим питанням для значної частини американського істеблішменту.

  • NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    Іран зміг зберегти та частково відновити значну частину свого ракетного потенціалу після тривалого військового протистояння зі США, попри заяви адміністрації Дональда Трампа про нібито “повний розгром” іранських збройних сил. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на засекречені оцінки американських розвідувальних служб та поінформованих співрозмовників серед посадовців США.

    За даними розвідки, Іран зберіг приблизно 70% свого довоєнного ракетного арсеналу, включно з мобільними пусковими установками, балістичними та крилатими ракетами. Американські спецслужби вважають, що Тегеран також відновив доступ до більшості ключових ракетних баз і підземних сховищ, що дозволяє країні підтримувати значну частину бойових можливостей навіть після масштабних ударів. Йдеться про 30 із 33 ракетних об’єктів уздовж Ормузької протоки, яка залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів у світі через постачання нафти та скрапленого газу.

    У розвідувальних документах зазначається, що Іран зберіг близько 70% мобільних пускових установок по всій країні, а також приблизно ту саму частку ракетного запасу. Це включає балістичні ракети середньої дальності, здатні вражати цілі в регіоні, та крилаті ракети, призначені для ударів по наземних і морських об’єктах на ближчих відстанях. Окремо американська розвідка оцінює, що Іран відновив доступ до близько 90% своїх підземних ракетних сховищ і пускових комплексів, які зараз класифікуються як частково або повністю боєздатні. Це означає, що в разі нової ескалації країна може досить швидко розгорнути масштабні ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння США викликає ситуація в районі Ормузької протоки, де, за даними розвідки, Іран здатний використовувати як мобільні пускові установки, так і стаціонарні системи з території військових баз. У деяких випадках ракети можуть запускатися безпосередньо з цих об’єктів, що ускладнює їхнє виявлення та знищення. Лише кілька баз уздовж протоки залишаються повністю недоступними для іранських сил, тоді як більшість інфраструктури потенційно може бути знову задіяна.

    Ці висновки суперечать публічним заявам керівництва США. Президент Дональд Трамп та міністр оборони Піт Гегсет неодноразово стверджували, що іранські військові можливості були фактично знищені або повністю нейтралізовані. Однак у Білому домі відкидають нові оцінки розвідки, заявляючи, що будь-які твердження про відновлення іранської армії є дезінформацією або перебільшенням, а сам Трамп раніше називав подібні припущення політично вмотивованими та неприйнятними.

    За даними джерел The New York Times, часткове збереження іранського потенціалу пов’язане з тактикою, яку використовували США під час ударів. Через обмежені запаси спеціальних протибункерних боєприпасів американські військові часто не знищували об’єкти повністю, а лише блокували входи до підземних комплексів. Це дозволило Ірану зберегти частину ракет і обладнання всередині захищених сховищ та поступово відновлювати їхню боєздатність.

    Водночас війна вже призвела до суттєвого виснаження американських арсеналів. За попередніми оцінками Пентагону, загальні витрати на конфлікт із Іраном становлять близько 29 мільярдів доларів. США використали приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що перевищує річні темпи виробництва окремих видів озброєнь і створює довгострокове навантаження на оборонну промисловість.

    Аналітики попереджають, що навіть за часткового відновлення іранського ракетного потенціалу ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною. Ормузька протока залишається ключовою точкою ризику для світової економіки, адже будь-яке загострення там може призвести до різкого зростання цін на нафту та порушення глобальних ланцюгів постачання. Розбіжності між розвідувальними оцінками та політичними заявами у Вашингтоні, за словами експертів, можуть ускладнити формування єдиної стратегії США щодо Ірану та підвищують ризик подальшої ескалації конфлікту.

  • Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    Пентагон готує “Операцію Кувалда”

    У Сполучених Штатах обговорюють можливий початок нового етапу війни з Іраном. Пентагон розглядає варіант офіційного перейменування чинної військової кампанії США проти Тегерана на “Операцію Кувалда” (Operation Sledgehammer), якщо нинішній режим припинення вогню буде остаточно зірваний, а президент Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення масштабних бойових дій. Про це повідомляє NBC News із посиланням на кількох американських посадовців, обізнаних із внутрішніми дискусіями у Білому домі та Міністерстві оборони США.

    За інформацією телеканалу, нова назва має не лише символічне або пропагандистське значення. В адміністрації Трампа та Пентагоні її розглядають як важливий юридичний механізм, який може дозволити Вашингтону фактично “обнулити” часові обмеження на ведення війни без формального дозволу Конгресу США.

    Йдеться про Резолюцію про військові повноваження 1973 року (War Powers Resolution), ухвалену після війни у В’єтнамі. Закон обмежує право президента США проводити бойові дії без погодження Конгресу терміном до 60 днів. Після завершення цього періоду глава держави зобов’язаний або припинити операцію, або отримати офіційний дозвіл законодавців.

    Як зазначає NBC News, бойові дії в межах нинішньої кампанії “Epic Fury” (“Епічна лють”) тривали приблизно 40 днів. Операцію було фактично призупинено на початку квітня після досягнення тимчасового припинення вогню та старту дипломатичних переговорів між США та Іраном. Саме ця пауза тепер може стати ключовим аргументом для адміністрації Трампа у разі запуску “Операції Кувалда”.

    Американські посадовці пояснюють, що формальне перейменування кампанії дозволить Білому дому стверджувати, ніби йдеться вже не про продовження старої війни, а про абсолютно нову військову операцію. Це, своєю чергою, фактично дасть президенту ще один 60-денний період для ведення бойових дій без схвалення Конгресу.

    Такий підхід уже викликав серйозні дискусії у Вашингтоні. Частина юристів та політичних експертів вважає, що адміністрація Трампа може використати зміну назви операції як спосіб обійти конституційний контроль Конгресу над рішеннями про війну.

    NBC News зазначає, що в самому Білому домі поки не ухвалили остаточного рішення щодо відновлення масштабних ударів по Ірану. Попри це, військове командування активно готується до можливого нового етапу конфлікту.

    На тлі формального перемир’я ситуація між США та Іраном залишається надзвичайно напруженою. За словами американських посадовців, сторони продовжують обмінюватися локальними ударами, а американські сили зберігають жорсткий контроль над Ормузькою протокою — одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.

    Саме Ормузька протока нині стала одним із центральних елементів конфлікту. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке масштабне блокування судноплавства в цьому районі може спричинити різкий стрибок цін на нафту, дестабілізацію світових ринків та глобальну економічну кризу.

    Американські чиновники пояснюють, що нинішня морська блокада дозволяє Вашингтону зберігати потужний тиск на Тегеран без негайного переходу до повномасштабної війни.

    “Блокада дає простір для прийняття рішень без проведення великих бойових операцій і не наражаючи багатьох людей на ризик”, — заявив один із посадовців NBC News.

    Водночас джерела телеканалу визнають, що Дональд Трамп дедалі скептичніше оцінює перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту. У Білому домі вважають, що Іран навмисно затягує переговори та намагається виграти час для збереження частини своїх військових можливостей.

    За даними NBC News, саме через це у Пентагоні вже готують сценарії швидкого відновлення масштабної кампанії авіаударів по іранських об’єктах.

    Американська військова присутність у регіоні зараз є значно масштабнішою, ніж на початку “Операції Епічна лють” у лютому. Міністр оборони США Піт Гегсет раніше підтвердив, що Сполучені Штати перекинули до Близького Сходу додаткову авіаносну ударну групу, а також здійснили ротацію та переозброєння частини сил, які брали участь у попередніх етапах конфлікту.

    За словами американських чиновників, Пентагон суттєво посилив систему протиповітряної оборони, морське угруповання та авіаційну компоненту в регіоні. Також США збільшили кількість розвідувальних місій та патрулювання в районі Перської затоки.

    NBC News наголошує, що нове нарощування сил має подвійне значення. З одного боку, це спроба тиску на Іран під час переговорів, а з іншого — підготовка до потенційної масштабної кампанії у разі провалу дипломатії.

    Окремим фактором, який впливає на рішення Трампа, є міжнародна дипломатія. Минулого місяця представник Білого дому повідомив NBC News, що на позицію президента США впливає його майбутня поїздка до Китаю, яка розпочинається 12 травня.

    У Вашингтоні побоюються, що новий масштабний конфлікт із Іраном напередодні переговорів із Пекіном може різко загострити міжнародну ситуацію, спровокувати нову хвилю економічної нестабільності та негативно вплинути на глобальні енергетичні ринки.

    На цьому тлі переговори між США та Іраном продовжуються, однак залишаються надзвичайно складними. 10 травня Тегеран через посередника передав Вашингтону свою останню пропозицію щодо припинення війни.

    Деталі документа офіційно не оприлюднювалися, однак американські ЗМІ повідомляють, що Іран наполягає на частковому збереженні ядерної програми, поступовому послабленні санкцій та гарантіях безпеки для режиму.

    Дональд Трамп майже одразу жорстко відреагував на іранський план. У своїй соцмережі Truth Social президент США написав великими літерами, що запропонований Іраном варіант є “АБСОЛЮТНО НЕПРИЙНЯТНИМ!”.

    У Білому домі вважають, що Тегеран намагається зберегти ключові елементи своєї ядерної інфраструктури та виграти час для подальшого розвитку військових програм.

    На тлі цих подій міжнародна спільнота дедалі більше побоюється нового масштабного конфлікту на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що пряме відновлення повномасштабної війни між США та Іраном може втягнути у протистояння союзників обох сторін, включно з регіональними угрупованнями та сусідніми державами.

    Особливе занепокоєння викликає ризик атак на нафтову інфраструктуру, порти та морські маршрути у Перській затоці. Експерти зазначають, що навіть короткочасне блокування Ормузької протоки може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, оскільки через цей маршрут проходить значна частина глобального нафтового експорту.

    Крім того, нова війна може суттєво вплинути на внутрішньополітичну ситуацію у США. У Конгресі вже лунають заяви про необхідність жорсткішого контролю над військовими рішеннями Білого дому, особливо якщо адміністрація спробує використати перейменування операції для обходу законодавчих обмежень.

    Попри це, у Пентагоні, за даними NBC News, продовжують активно опрацьовувати сценарії “Операції Кувалда”, розглядаючи її як можливий наступний етап американської кампанії проти Ірану.

  • Пентагон почав розсекречення файлів про НЛО

    Пентагон почав розсекречення файлів про НЛО

    Пентагон розпочав публікацію урядових документів, пов’язаних із неідентифікованими літаючими об’єктами (НЛО), у межах нової програми розсекречення даних, ініційованої після доручення президента США Дональда Трампа. Про це повідомило Міністерство оборони США у заяві в соцмережі X.

    За офіційною інформацією, оприлюднення матеріалів відбуватиметься поступово через спеціально створений урядовий ресурс. Йдеться про великий масив архівних документів, які раніше мали обмежений доступ або були повністю засекречені. У їх опрацюванні беруть участь одразу кілька ключових структур американської системи національної безпеки та науки, зокрема Білий дім, NASA, Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Управління директора національної розвідки, Міністерство енергетики США та інші відомства, що володіють відповідними матеріалами або аналітичними даними.

    У Пентагоні наголосили, що мета ініціативи полягає у підвищенні прозорості урядової інформації щодо так званих неідентифікованих аномальних явищ (UAP). Відомство підкреслює, що раніше частина таких даних залишалася під грифом секретності через міркування національної безпеки, однак тепер уряд прагне надати суспільству можливість самостійно ознайомитися з матеріалами та оцінити їх зміст.

    Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що Пентагон діє у тісній координації з президентом і реалізує курс на «безпрецедентну відкритість» у питаннях, які тривалий час викликали суспільний інтерес і численні спекуляції. За його словами, частина оприлюднених документів стосується інцидентів, які раніше розслідувалися військовими та розвідувальними структурами, але не отримали остаточного пояснення.

    Перша партія опублікованих матеріалів уже доступна на новому урядовому сайті. Вона включає звіти військових і цивільних спостережень, аналітичні довідки, а також свідчення очевидців, які фіксували появу невідомих об’єктів у повітряному просторі. Частина документів містить опис ситуацій, у яких об’єкти демонстрували нетипову поведінку або не відповідали відомим технологічним характеристикам.

    У США тема НЛО давно перебуває у фокусі уваги як суспільства, так і урядових структур. Ще у 2021 році Пентагон вперше офіційно визнав існування регулярних повідомлень про UAP з боку військових пілотів та оприлюднив початкові звіти, що стали основою для подальших досліджень. З того часу питання поступово перейшло з категорії маргінальних обговорень у сферу офіційних державних оцінок потенційних загроз у повітряному просторі.

    Окремо зазначається, що в попередні роки Міністерство оборони США фінансувало дослідницькі програми, пов’язані з аналізом невідомих повітряних явищ. Частина цих проєктів мала закритий характер і була спрямована на оцінку можливих ризиків для військових об’єктів і систем оборони.

    Рішення про розсекречення також стало частиною ширшої політичної дискусії щодо доступу громадськості до урядових архівів. У лютому Дональд Трамп заявив про намір оприлюднити відповідні файли, що активізувало процес їх підготовки до публікації. У публічному просторі це питання додатково підживлюється заявами політиків і колишніх високопосадовців, які не виключають існування позаземних форм життя або принаймні незрозумілих явищ, що потребують подальшого вивчення.

    Очікується, що оприлюднення документів триватиме поступово протягом найближчого часу, а обсяг доступної інформації може розширюватися залежно від рішень уряду США та результатів додаткових перевірок і аналізу архівів.

  • США змінюють підхід: у бюджеті на 2027 рік не передбачили нових коштів для USAI — що це означає для України

    США змінюють підхід: у бюджеті на 2027 рік не передбачили нових коштів для USAI — що це означає для України

    У проєкті федерального бюджету Сполучених Штатів Америки на 2027 фінансовий рік не передбачено окремого фінансування програми USAI (Ukraine Security Assistance Initiative), яка є одним із ключових механізмів надання військової допомоги Україні. Такий крок може свідчити про зміну підходів Вашингтона до підтримки Києва, однак не означає повного припинення допомоги.

    Інформація про відсутність нових асигнувань у межах USAI пролунала під час слухань у Комітеті Сенату США з питань збройних сил. Обговорення транслювалося публічно, а його перебіг висвітлювали провідні інформаційні агентства. У центрі уваги опинилося питання подальшої підтримки України, зокрема використання вже виділених коштів і перспективи нових програм.

    Сенатор Ангус Кінг під час слухань порушив питання щодо 400 мільйонів доларів, які були передбачені для України в межах двопартійного рішення Конгресу США у 2025 році. За словами учасників засідання, ці кошти були офіційно розблоковані та фактично надійшли у березні 2026 року. Водночас їх повний розподіл ще триває, а запуск відповідних контрактів очікується найближчим часом.

    Відповідаючи на запитання щодо майбутнього фінансування, очільник Пентагону Піт Геґсет заявив, що Сполучені Штати очікують активнішої участі європейських союзників у підтримці України. За його словами, саме Європа має взяти на себе більшу частину фінансового навантаження, враховуючи масштаби її економіки та безпосередню зацікавленість у безпеці регіону.

    «Ми хочемо, щоб Європа активізувалася, фінансувала і взяла на себе цей тягар», — зазначив він, підкресливши, що європейські країни мають достатні ресурси для цього. Така позиція відображає ширшу тенденцію в американській політиці — поступове перерозподілення відповідальності між союзниками.

    USAI є програмою, яка дозволяє Міністерству оборони США укладати контракти з виробниками озброєння для постачання техніки та обладнання Україні. На відміну від інших механізмів, таких як Presidential Drawdown Authority (PDA), вона передбачає не передачу наявних запасів, а виробництво нової продукції. Саме тому її фінансування має стратегічне значення для довгострокової підтримки української армії.

    Відсутність нових коштів у бюджеті на 2027 рік не означає, що США припиняють допомогу Україні. Наразі діють раніше ухвалені пакети підтримки, а також триває реалізація вже профінансованих контрактів. Однак це може свідчити про зміну акцентів — від прямого фінансування до координації зусиль із партнерами.

    За даними, озвученими під час слухань, у 2026 році європейські країни забезпечують переважну частину допомоги Україні — до 99% у деяких категоріях. Це включає як фінансову підтримку, так і військову допомогу, гуманітарні програми та відновлення інфраструктури.

    Експерти зазначають, що такий баланс може змінити структуру міжнародної підтримки України. Якщо раніше США відігравали провідну роль у військових постачаннях, то тепер дедалі більшу відповідальність перебирає на себе Європа. Це може бути пов’язано як із внутрішньополітичними процесами у США, так і з глобальними викликами, зокрема ситуацією на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    Водночас у Пентагоні наголошують, що вже виділені кошти продовжують працювати. Зокрема, нещодавно було підтверджено вивільнення 400 мільйонів доларів для укладення нових контрактів на постачання озброєння Україні. Це означає, що підтримка з боку США триває, хоча її формат може змінюватися.

    Політичний контекст цього рішення також є важливим. У США тривають дискусії щодо обсягів і форматів міжнародної допомоги, особливо в умовах зростання бюджетного дефіциту та необхідності фінансування внутрішніх програм. Питання підтримки України залишається одним із ключових у зовнішній політиці, однак дедалі частіше розглядається в контексті глобального розподілу ресурсів.

    Для України ця ситуація означає необхідність адаптації до нових умов. З одного боку, зберігається підтримка з боку США, з іншого — зростає роль Європи як основного партнера у фінансуванні та забезпеченні оборонних потреб. Це може стимулювати глибшу інтеграцію України в європейські безпекові структури та посилення співпраці з країнами ЄС.

    Аналітики також звертають увагу, що довгострокова підтримка України залежатиме не лише від бюджетних рішень, а й від політичної волі союзників. У цьому контексті важливу роль відіграють міжнародні організації, такі як НАТО, а також двосторонні угоди між країнами.

    Загалом відсутність фінансування USAI у бюджеті США на 2027 рік не є критичним сигналом, але вказує на зміну стратегії. Вашингтон поступово переходить від ролі основного до ролі координатора, очікуючи більш активної участі від європейських партнерів.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від політичних рішень у США, динаміки війни в Україні та готовності союзників до спільної відповідальності. Очевидно одне: міжнародна підтримка України продовжує трансформуватися, і цей процес лише набирає обертів.

  • Пентагон виділив $400 млн допомоги Україні

    Пентагон виділив $400 млн допомоги Україні

    Міністерство оборони США заявило про виділення 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні, які були раніше затверджені Конгресом у грудні 2025 року. Про це повідомив глава Пентагону Піт Гегсет, пише Bloomberg.

    За словами очільника оборонного відомства США, відповідне фінансування було офіційно розподілене 28 квітня. Гегсет уточнив, що йдеться про кошти, спрямовані на зміцнення оборонного потенціалу партнерів у Європі, однак не навів деталей щодо конкретного механізму їх використання чи обсягів допомоги, яка безпосередньо призначена для України.

    Йдеться про кошти в рамках Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI) — довгострокового механізму підтримки, який передбачає не передачу озброєнь зі складів Пентагону, а укладання контрактів з американськими оборонними компаніями на виробництво нового обладнання для України.

    Сам пакет на 400 млн доларів був включений до Закону про національну оборону США (National Defense Authorization Act), ухваленого Конгресом у грудні 2025 року. Саме ця процедура означає, що фінансування вже було юридично затверджене, але потребувало адміністративного розподілу та запуску контрактних механізмів.

    USAI традиційно вважається одним із ключових інструментів довгострокової військової підтримки України з боку США, оскільки дозволяє не лише передавати наявні ресурси, а й розширювати виробництво озброєнь у США під конкретні потреби Києва.

    Оголошення Пентагону відбулося на тлі гострої критики з боку частини американських законодавців щодо затримки реалізації вже затверджених пакетів допомоги.

    Сенатор-республіканець Мітч Макконнелл, який очолює комітет Сенату з питань оборонних витрат, у своїй статті для The Washington Post заявив, що частина схваленої допомоги Україні фактично не запускалася в роботу протягом кількох місяців після ухвалення рішень Конгресом.

    За його словами, під час запитів до Міноборони США члени комітету з асигнувань не отримали чітких пояснень причин затримок. Він також зазначив, що звернення були адресовані до відділу політики Пентагону, який очолює заступник міністра оборони з політичних питань Елбрідж Колбі.

    Макконнелл нагадав, що Колбі раніше вже фігурував у рішеннях про тимчасове призупинення постачання озброєнь Україні, що викликало додаткові дискусії у Вашингтоні щодо стабільності та передбачуваності військової підтримки.

    У виступі перед комітетом Палати представників 29 квітня Піт Гегсет заявив, що кошти були виділені напередодні — 28 квітня. Він підкреслив, що фінансування спрямоване на посилення оборонних можливостей європейських партнерів США, не деталізуючи, яка частка безпосередньо призначена Україні.

    Фактично, за процедурою USAI, навіть після виділення коштів реальне постачання може займати час, оскільки залежить від укладання контрактів з виробниками, виробничих циклів і логістики.

    Ситуація навколо цього пакета стала черговим елементом внутрішньополітичних дискусій у США щодо темпів підтримки України. Частина законодавців наполягає, що затверджене фінансування має реалізовуватися швидше, з огляду на воєнні потреби Києва.

    Водночас у Пентагоні наголошують на складності процесу оборонних закупівель, який включає виробничі черги, контрактні процедури та необхідність узгодження з оборонними компаніями.

    Пакет у 400 млн доларів є частиною довгострокового механізму підтримки, який дозволяє Україні отримувати більш складні та сучасні системи озброєння, ніж це можливо в межах термінових передач зі складів США.

    Такі програми зазвичай включають артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони, засоби зв’язку, радіоелектронної боротьби та інше обладнання, що виробляється під конкретні контракти.

    Очікується, що реалізація цього пакета буде відбуватися поетапно, у міру виконання контрактів між Пентагоном та американськими оборонними компаніями. Водночас політичні дебати у Вашингтоні щодо швидкості та обсягів допомоги Україні, ймовірно, продовжаться, оскільки це питання залишається одним із ключових у відносинах США та їх союзників у НАТО.

  • Пентагон під тиском: Гегсет вперше звітує Конгресу про війну з Іраном

    Пентагон під тиском: Гегсет вперше звітує Конгресу про війну з Іраном

    Міністр оборони США Піт Гегсет у середу вперше з моменту початку війни проти Ірану 28 лютого постане перед Конгресом США, де відповість на запитання законодавців щодо перебігу бойових дій, витрат на оборону та стратегічних пріоритетів Пентагону. Про це повідомляє AP.

    Слухання відбудуться в комітеті Палати представників США з питань збройних сил. Ключовою темою стане проєкт оборонного бюджету на 2027 рік, запропонований адміністрацією.

    Документ передбачає суттєве збільшення військових витрат — до рекордного рівня близько 1,5 трильйона доларів. Це одне з найбільших бюджетних оборонних планувань в історії США.

    Очікується, що Піт Гегсет разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном будуть аргументувати необхідність масштабної модернізації збройних сил.

    Серед пріоритетів Пентагону різке нарощування виробництва та закупівель безпілотних систем, посилення багаторівневої системи протиракетної та протиповітряної оборони, розвиток військово-морського флоту та інвестиції в технологічну перевагу США у майбутніх конфліктах

    У Пентагоні наголошують, що сучасні війни дедалі більше залежать від дронів, високоточної зброї та цифрових систем управління.

    Окремий блок слухань присвячений війні проти Ірану, яка триває з 28 лютого. Демократи в Конгресі планують поставити низку жорстких запитань щодо ефективності та наслідків військової кампанії.

    Серед тем, які вони підніматимуть:

    • різке зростання вартості війни для американського бюджету
    • виснаження запасів критично важливих боєприпасів і ракет
    • наслідки ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема випадки загибелі дітей у школі
    • стратегічна доцільність тривалого військового залучення США

    Демократи також можуть вимагати пояснень щодо того, наскільки США готові протидіяти масованим атакам безпілотників, які активно застосовує Іран. За даними обговорень у Конгресі, частина дронів змогла проникнути через систему оборони та завдати втрат американським військовим.

    Паралельно загострюється політична дискусія щодо повноважень президента США Donald Trump у веденні війни без окремого дозволу Конгресу.

    Демократи намагалися просунути резолюції, які б обмежили можливість продовження бойових дій без схвалення законодавчої влади. Однак ці ініціативи не набрали достатньої підтримки.

    Республіканці загалом заявляють, що довіряють президенту у питаннях національної безпеки. Водночас частина партії наполягає на необхідності швидкого завершення конфлікту, щоб уникнути його затягування і зростання політичних ризиків.

    Соціологічні опитування, проведені наприкінці березня, свідчать, що близько двох третин американців підтримують якнайшвидше завершення війни проти Ірану. Це створює додатковий тиск як на Білий дім, так і на Конгрес.

    Експерти зазначають, що слухання можуть стати важливим політичним випробуванням для адміністрації, оскільки одночасно поєднують три чутливі теми — війну, бюджетні витрати та контроль Конгресу над військовими рішеннями.

    Після початку війни 28 лютого США різко збільшили військову присутність у регіоні та розширили операції проти іранських сил. Це супроводжується зростанням витрат, напруженням у відносинах між гілками влади та активними дискусіями про довгострокову стратегію Вашингтона на Близькому Сході.

    Слухання в Конгресі стануть одним із перших великих публічних звітів керівництва Пентагону щодо перебігу конфлікту та його наслідків для США.

  • Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

    Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону