У Києві змінюють одразу кілька ключових правил, за якими місто живе під час повітряних тривог і комендантської години. Рада оборони столиці 7 вересня ухвалила рішення скоротити комендантську годину, змінити алгоритм роботи метрополітену та мостів і тимчасово обмежити проведення масових заходів у місцях, де немає укриттів.
Нові правила стали відповіддю на ситуацію, коли тривалі й часті повітряні тривоги почали фактично паралізувати частину міської інфраструктури. Раніше мер Києва Віталій Кличко прямо говорив, що через затяжні повітряні загрози транспорт і підприємства столиці не можуть нормально працювати, тому місту потрібні нові алгоритми, які одночасно враховуватимуть безпеку і необхідність підтримувати життєдіяльність мегаполіса.
Однією з найпомітніших змін стане скорочення комендантської години. З опівночі 10 вересня вона має тривати з 01:00 до 05:00, тобто починатиметься на годину пізніше, ніж зараз.
Таке рішення відповідає рекомендації уряду, який на початку вересня запропонував Києву та іншим громадам, де дозволяє безпекова ситуація, встановлювати комендантську годину саме в межах від першої до п’ятої години ночі. Кабмін пояснював це необхідністю пристосувати міський транспорт, логістику та інші сервіси до нового режиму повітряних загроз.
До цього офіційно в Києві діяла комендантська година з 00:00 до 05:00. У цей період перебувати на вулиці або пересуватися містом без передбачених законом підстав і спеціального режиму було заборонено.
Транспорт працюватиме довше
Скорочення комендантської години дозволить продовжити роботу громадського транспорту приблизно на одну годину.
Водночас це не означає, що ресторани, торговельно-розважальні центри чи нічні заклади автоматично отримають право працювати довше. За інформацією міської влади, чинні обмеження для закладів громадського харчування, ТРЦ та розважальних закладів поки не змінюються.
Окремо місто планує організувати чотири автобусні маршрути для пасажирів, які прибувають уночі на Центральний залізничний вокзал. Необхідність такого рішення Київ пояснював ще наприкінці серпня: через тривоги потяги та міжнародний транспорт часто запізнюються, і люди можуть приїхати до столиці вже після початку комендантської години.
Також ще з 3 вересня Київ дозволив транзитному вантажному транспорту рухатися містом під час комендантської години без попередніх обмежень. Для вантажівок понад 4,5 тонни водночас діють обмеження на в’їзд до столиці в години пік — з 06:00 до 10:00 та з 16:00 до 20:00, за винятком транспорту з продуктами харчування і питною водою.
Зелена гілка метро більше не зупинятиметься через кожну дронову загрозу
Друга велика зміна стосується Київського метрополітену.
Після запровадження диференційованої системи повітряних загроз місто більше не застосовуватиме однакові транспортні обмеження до будь-якої тривоги.
Із 6 вересня в Україні офіційно діє розподіл на жовтий та червоний рівні загрози. Жовтий означає дронову загрозу. Червоний застосовується у випадку ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози.
Під час жовтого рівня Сирецько-Печерська, або зелена, лінія метро працюватиме без обмежень, тобто поїзди зможуть продовжувати рух і наземною ділянкою через Південний міст.
Це одна з найбільш відчутних змін для пасажирів. Раніше під час тривоги метро не здійснювало перевезення наземними ділянками, а станції відкритого типу припиняли роботу. Підземні станції водночас продовжували використовувати як укриття.
За червоного рівня обмеження повернуться. Зелена лінія працюватиме двома окремими ділянками: від «Сирця» до «Видубичів» і від «Славутича» до «Червоного хутора».
Святошинсько-Броварська, або червона, лінія під час серйозної повітряної загрози й надалі перевозитиме пасажирів лише на підземній ділянці від «Академмістечка» до «Арсенальної».
Іншими словами, місто переходить від принципу «є тривога — наземна ділянка зупиняється» до оцінки конкретного типу повітряної небезпеки.
Це особливо важливо з огляду на роль метро не лише як транспорту, а й як найбільшого укриття столиці. Наприклад, під час масованого обстрілу 15 червня на станціях метро ховалися майже 42 тисячі людей, а в ніч проти 20 серпня — понад 38 тисяч. Загалом 46 підземних станцій Київського метрополітену можуть використовуватися як укриття цілодобово.
Що буде з Південним мостом
Змінюються й правила руху Південним мостом.
За новим алгоритмом рух ним під час повітряної тривоги загалом дозволятиметься. Однак передбачені технологічні перекриття: міст мають перекривати приблизно на пів години після оголошення тривоги та ще на пів години після відбою.
Також під час повітряної тривоги залишатиметься закритим заїзд на Південний міст із боку вулиць Саперно-Слобідської та Михайла Бойчука.
Подібний режим із короткими технологічними перекриттями планують застосовувати й на Подільсько-Воскресенському мостовому переході.
Натомість правила руху Дарницьким мостом, мостом Патона, мостом Метро та Північним мостом наразі не переглядають.
Ще 31 серпня Рада оборони Києва звернулася до уряду з пропозицією змінити правила роботи мостів і метро під час тривог. Тоді йшлося про необхідність зберегти зв’язок між двома берегами міста, особливо в умовах багатогодинних тривог.
Масові заходи без укриттів обмежать
Паралельно з послабленнями у транспортній сфері Київ посилює вимоги до проведення масових заходів.
Через погіршення безпекової ситуації планують тимчасово заборонити розважальні та фізкультурно-спортивні заходи на відкритих майданчиках і в спорудах, де немає доступних укриттів.
Таким чином, нові правила не можна назвати простим «послабленням». Місто навпаки розводить різні типи ризиків: транспорт намагатимуться не зупиняти без крайньої необхідності, але там, де велика кількість людей може опинитися без захисту, вимоги стають жорсткішими.
На загальнодержавному рівні уряд також доручив профільним міністерствам розробити окремі рекомендації для проведення культурних, спортивних, освітніх, релігійних, соціальних, рекламних та інших масових заходів під час жовтого рівня повітряної загрози.
Чому Київ змінює правила саме зараз
Перегляд безпекових алгоритмів відбувається після зміни характеру російських повітряних атак.
У столиці дедалі частіше фіксують тривалі або повторні тривоги через дронову загрозу. За попередньої системи один і той самий сигнал запускав однакові обмеження незалежно від того, чи йшлося про одиничний безпілотник, чи про масований комбінований удар.
У результаті могли годинами не працювати наземні ділянки метро, ускладнювався рух між берегами Дніпра, виникали значні затримки громадського транспорту.
Сам Кличко на початку вересня заявляв, що через такі тривоги місто в окремі моменти фактично опинялося в транспортному колапсі. Саме тому столична влада почала вимагати переходу до більш гнучкої моделі реагування.
Уряд підтримав цю логіку. 4 вересня було нормативно закріплено розподіл повітряних загроз на червоний і жовтий рівні та рекомендовано переглянути роботу метро й інших міських систем відповідно до конкретного типу загрози.
Тривога все одно залишається сигналом іти в укриття
Нові транспортні правила не означають, що жовтий рівень тепер вважається безпечним.
Дронова атака залишається реальною загрозою для життя. Міська влада продовжує рекомендувати під час повітряних тривог користуватися найближчими укриттями та стежити за офіційними повідомленнями.
Київ також нагадує, що карта укриттів доступна на міському порталі та в застосунку «Київ Цифровий».
Фактично столиця переходить до моделі, за якої місто має продовжувати працювати навіть за тривалих дронових загроз, але швидко переходити до жорсткіших обмежень, якщо Повітряні сили повідомляють про ракетний, комбінований або масований дроновий удар.
Для киян найбільш відчутними стануть три зміни: комендантська година з 01:00 до 05:00, повноцінна робота зеленої гілки метро під час жовтого рівня та новий режим руху Південним мостом. Паралельно місто обмежує проведення масових заходів у місцях, де немає укриття.
