Nenkainfo.com

Позначка: податки

  • Парламент ухвалив закон про скасування платежів для власників зруйнованого житла

    Парламент ухвалив закон про скасування платежів для власників зруйнованого житла

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає звільнення мешканців пошкодженого житла від сплати комунальних послуг і податків на період відновлення. Рішення підтримали 308 народних депутатів.

    Йдеться про депутатську ініціативу, яку парламент затвердив у другому читанні. Закон спрямований на підтримку громадян, чиє житло постраждало внаслідок бойових дій або інших руйнувань.

    Згідно з документом, власники та мешканці пошкодженого житла зможуть тимчасово не сплачувати комунальні послуги, а також окремі податки, пов’язані з нерухомістю. Пільга діятиме на період відновлення житла.

    Очікується, що реалізація закону дозволить зменшити фінансове навантаження на постраждалі родини та пришвидшити процес відновлення житлового фонду.

    Деталі механізму застосування пільг мають бути визначені додатково на рівні підзаконних актів.

    Раніше повідомлялося, що українці витрачають до 84% своїх доходів на їжу та комунальні послуги, через що більшість домогосподарств фактично живе у режимі виживання, майже не маючи можливості відкладати кошти або витрачати їх на інші потреби.

  • Без фінансової допомоги Заходу Україні доведеться підняти податки – Гетьманцев

    Без фінансової допомоги Заходу Україні доведеться підняти податки – Гетьманцев

    Україна фактично не має альтернатив міжнародній фінансовій допомозі для покриття бюджетного дефіциту. Про це заявив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

    За його словами, жоден із внутрішніх інструментів не здатен забезпечити необхідний обсяг ресурсів. Йдеться про підвищення податків, державні запозичення, емісію чи скорочення видатків.

    Гетманцев наголосив, що скорочення оборонних витрат наразі неможливе, адже країна перебуває у стані повномасштабної війни. Водночас підвищення податків, за його оцінкою, не дасть очікуваного ефекту і може негативно вплинути на економіку та рівень детінізації.

    Емісію коштів він назвав крайнім заходом, який не розглядається як реалістичний сценарій.

    Як приклад масштабу проблеми депутат навів розрахунок: для заміщення близько 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги довелося б різко підвищити податки.

    “1% ПДВ дає майже 50 мільярдів гривень. Тобто для компенсації такого обсягу коштів потрібно було б підвищити ПДВ приблизно до 55%“, — пояснив Гетманцев.

    За його словами, такі цифри демонструють, що спроба покрити дефіцит лише внутрішніми ресурсами є нереалістичною.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що без фінансування з боку ЄС Україна може зіткнутися з ризиком невиплати соціальної допомоги вже у 2026 році, що ще раз підкреслює критичну залежність бюджету від міжнародної підтримки.

  • Власник FavBet Андрій Матюха мінімізує сплату податків в Україні, але платить їх на окупованих територіях

    Власник FavBet Андрій Матюха мінімізує сплату податків в Україні, але платить їх на окупованих територіях

    Як повідомляє ТГ канал СНІДАНОК ХИМЕРИ, власник групи компаній FavBet Андрій Матюха має нерухомість в окупованому Криму та на Луганщині, яку здає в оренду росіянам, і сплачує з цього податок до держбюджету РФ.

    Як з’ясували журналісти розслідувачі, Андрій Матюха володіє нерухомістю в окупованому Криму, яку здає в оренду і дохід від якої сплачується до бюджету РФ. Зокрема одним таким обʼєктом є комерційне приміщення, яке розташоване за адресою: м.Севастополь, проспект Острякова Генерала, будинок 121-А.

    Наразі за цією адресою знаходиться “Копи принт центр”  Зараз за цією ж адресою знаходиться “Копи принт центр”, який в тому числі займається друком російських пропагандистських матеріалів.

    ФОТО: Скріншот ТГ СНІДАНОК ХИМЕРИ

    За аналогічною схемою Андрій Матюха працює і на окупованій Луганщині. Зокрема, в окупованому з 2014 року в місті Красний Луч (тепер Хрустальний) по вулиці Магістральна, 45В, у власності Андрія Валерійовича є цілий торговий центр, який називається “Фаворит” і судячи з сторінки в Instagram станом на 2024 рік активно здійснював торгівельну діяльність і сплачує податки до бюджету РФ.

    ФОТО: Джерело  ТГ СНІДАНОК ХИМЕРИ

    Варто відзначити, що на відміну від сплати податків у РФ, до України Андрія Матюхи зовсім інше відношення.

    Зокрема, за інформацією профільного ТГ “Каналу Карты, деньги, офшора”, що спеціалізується на ігорному бізнесі України, FavBet Андрія Матюхи уникає сплати податків в Україні, через корумпування місцевих судів.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що онлайн казино FavBet Андрія Матюхи створює “зеркала” своїх сайтів, фактично клонуючи всю платформу та переводить інфраструктуру на крипту та P2P-гаманці.

  • Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Міністерство фінансів України 19 березня оприлюднило новий податковий законопроєкт, який має стати ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Документ передбачає низку змін, що безпосередньо вплинуть як на бізнес, так і на звичайних громадян, і має бути ухвалений Верховною Радою вже до кінця березня.

    Йдеться про виконання чотирьох ключових вимог, закріплених у меморандумі з МВФ. Зокрема, пропонується запровадити автоматичне оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Для таких доходів передбачена пільгова ставка 5%, а неоподаткований мінімум становитиме 2000 євро на рік. У разі перевищення цієї суми податок стягуватиметься лише з різниці. Водночас скористатися пільговим режимом зможуть лише ті, хто відповідатиме низці умов — зокрема, не матиме найманих працівників і відкриє окремий рахунок для таких доходів. Ідею вже підтримали великі гравці ринку, серед яких сервіси таксі та доставки.

    Другим важливим пунктом є продовження дії військового збору на рівні 5% для фізичних осіб. Його планують зберегти до завершення реформи Збройних Сил України, що фактично означає продовження податкового навантаження на громадян на невизначений термін.

    Третя зміна стосується запровадження ПДВ на товари, придбані на закордонних маркетплейсах. За новими правилами, податок має включатися у вартість товару та сплачуватися самими платформами. Водночас передбачено виняток: посилки вартістю до 45 євро, якщо вони надсилаються фізичними особами без комерційної мети, не оподатковуватимуться.

    Ще одна суттєва новація — обов’язкова сплата ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування з річним доходом понад 4 млн грн. Ця норма має набути чинності з 1 січня 2027 року, що дає бізнесу певний час для адаптації.

    Ухвалення законопроєкту має критичне значення для фінансової стабільності країни. Саме від нього залежить отримання другого траншу від МВФ, який очікується вже у червні 2026 року. У владі відкрито визнають, що альтернативи співпраці з фондом наразі немає. Як пояснював голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, МВФ виступає своєрідним фінансовим “якорем”, від якого залежить підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

    Ситуацію ускладнює й зовнішній контекст. Зокрема, блокування Угорщиною та Словаччиною кредитної допомоги від Європейського Союзу, а також геополітичні фактори, пов’язані з Близьким Сходом, створюють додаткові ризики для української економіки.

    Очікується, що Верховна Рада розгляне законопроєкт уже наступного тижня. У разі його ухвалення країна зможе зберегти макрофінансову підтримку, однак ціною цього стануть нові податкові правила, які відчують як підприємці, так і пересічні українці.

  • Бізнес на війні: компанія без доходів раптово отримала сотні мільйонів обороту

    Бізнес на війні: компанія без доходів раптово отримала сотні мільйонів обороту

    Компанія, яка роками не демонструвала жодної господарської діяльності, під час повномасштабної війни раптово отримала сотні мільйонів гривень обороту. Йдеться про ТОВ «ГЕРМЕС ТРЕЙД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 41635016), через яке у 2024–2025 роках офіційно пройшло близько 749 млн грн фінансових потоків.

    Засновником підприємства є Олександр Гайдар — тесть бізнесмена Веміра Давітяна. За наявною інформацією, це лише одна з приблизно п’ятнадцяти компаній, оформлених на Гайдара.

    ТОВ «ГЕРМЕС ТРЕЙД КОМПАНІ» було зареєстроване ще у 2017 році. Проте протягом багатьох років компанія фактично не демонструвала активної господарської діяльності та не мала значних фінансових оборотів.

    Ситуація різко змінилася вже після початку повномасштабної війни.

    За два роки — 2024 та 2025 — обороти підприємства зросли до сотень мільйонів гривень. Формально компанія займається оптовою торгівлею напоями та тютюновими виробами, працюючи з десятками фізичних осіб-підприємців.

    Однак структура контрагентів та характер фінансових потоків викликають запитання щодо економічної логіки таких операцій.

    За попередніми оцінками, підприємство може виконувати функції так званого «конвертаційного центру» — структури, через яку здійснюється переведення безготівкових коштів у готівку або легалізація фінансових потоків.

    Крім того, компанія може бути залучена до схем обігу тютюнової продукції, що є однією з найбільш проблемних сфер для державного бюджету.

    Контекст цієї історії виглядає особливо тривожно з огляду на ситуацію на тютюновому ринку України. За оцінками аналітиків галузі, частка нелегального ринку сигарет після початку повномасштабної війни в окремі періоди перевищувала 20%.

    Це означає мільярдні втрати для бюджету через несплату акцизів.

    ТОВ «ГЕРМЕС ТРЕЙД КОМПАНІ» — лише одна з компаній, оформлених на Олександра Гайдара. Загалом у мережі підприємств, пов’язаних із цією особою, може бути близько п’ятнадцяти юридичних осіб.

    Сукупний аналіз діяльності цих структур дозволяє припускати, що через них лише за період повномасштабної війни могли пройти понад 3 млрд грн фінансових потоків.

    Походження цих коштів та економічна доцільність багатьох операцій викликають серйозні запитання.

    Експерти зазначають, що використання родичів або довірених осіб для оформлення компаній є типовою практикою у випадках, коли реальні бенефіціари намагаються дистанціюватися від фінансових потоків.

    Подібні історії з різким збагаченням родичів посадовців або бізнесменів уже неодноразово ставали предметом журналістських розслідувань.

    Контрабанда тютюнових виробів давно залишається однією з найбільших проблем українського бюджету. Раніше журналісти вже описували схеми так званого «фіктивного експорту», коли сигарети формально відправляються за кордон, але фактично залишаються на тіньовому ринку України. Детальніше про одну з таких історій можна прочитати у нашому матеріалі.

    Також наші журналісти неодноразово повідомляли про мережі підприємств, через які може здійснюватися виробництво та контрабанда сигарет до Європи. Зокрема, йшлося про діяльність тютюнових фабрик і пов’язаних із ними компаній, які фігурували у розслідуваннях щодо нелегального обігу тютюнової продукції.

    У ситуації, коли економіка країни працює в умовах війни, а державний бюджет критично залежить від податкових надходжень, будь-які схеми з тіньовими оборотами на сотні мільйонів гривень стають не лише економічною, а й безпековою проблемою для держави.

  • Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабінет міністрів розглядає можливість змінити правила оподаткування для фізичних осіб-підприємців. За попередніми оцінками, близько 257 тисяч ФОПів можуть бути зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість, якщо їхній річний оборот перевищує приблизно 3–4 млн гривень.

    Йдеться приблизно про третину всіх підприємців в Україні. Для решти малого бізнесу правила спрощеної системи оподаткування можуть залишитися без змін.

    За інформацією LIGA.net, у Кабміні вважають, що розширення бази платників ПДВ дозволить збільшити доходи державного бюджету приблизно на 40 млрд гривень щороку.

    Раніше обговорювався значно нижчий поріг — близько 1 млн гривень річного обороту. У такому разі нові податкові правила могли б торкнутися значно більшої кількості підприємців. Наразі уряд розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до приблизно 4 млн гривень на рік.

    Дискусія навколо змін у податковій системі для ФОПів триває на тлі переговорів України з міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази. Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки, пов’язані з вимогами МВФ щодо змін у податковій політиці. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

    Питання податкових змін для малого бізнесу активно обговорюється і в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Серед можливих кроків — розширення бази оподаткування та перегляд частини податкових пільг. Про нову програму співпраці України з МВФ та її умови раніше повідомляло наше видання.

    Остаточне рішення щодо змін у правилах оподаткування для ФОПів поки не ухвалене. Однак уряд продовжує обговорювати можливі варіанти реформування податкової системи.

  • Мільйонні зарплати і майже нуль податків: новий скандал довкола monobank

    Мільйонні зарплати і майже нуль податків: новий скандал довкола monobank

    У 2024–2025 роках структури, пов’язані з фінансовим проєктом monobank та його співвласниками Сергієм Тігіпком і Олегом Гороховським, могли недоплатити до державного бюджету близько 380 млн грн єдиного соціального внеску. Про це повідомляється у публічному розслідуванні, де аналізуються фінансові показники компаній, пов’язаних із роботою популярного банківського сервісу.

    За оприлюдненими даними, monobank фактично не є окремим банком. Це фінансова послуга, яку компанія «Фінтех Бенд», пов’язана з Олегом Гороховським, надає «Універсал Банку», що входить до бізнес-структур Сергія Тігіпка. Така модель дозволяє перерозподіляти доходи між банком і сервісною компанією: для банку це виглядає як витрати на послуги, тоді як сервісна структура отримує значну частину прибутку.

    За даними аналізу, у 2024 році компанія «Фінтех Бенд» виплачувала 53 співробітникам надзвичайно високі зарплати. У середньому кожен із них отримував близько 1,9 млн грн на місяць. Річний фонд оплати праці в компанії становив приблизно 1,2 млрд грн.

    При цьому сума сплаченого єдиного соціального внеску становила лише близько 2,4 млн грн. Фактичне навантаження на фонд зарплати виявилося на рівні приблизно 0,2%, тоді як стандартна ставка ЄСВ в Україні становить 22%. За оцінками, потенційна недоплата державному бюджету могла скласти близько 227 млн грн лише за 2024 рік.

    У 2025 році ситуація, за наведеними даними, повторилася. Кількість працівників у «Фінтех Бенд» збільшилася до 104 осіб, а середня зарплата становила приблизно 636 тисяч гривень на місяць. Водночас схема зі сплатою мінімального ЄСВ збереглася. Орієнтовна недоплата внеску за цей період може становити ще близько 154 млн грн.

    Для порівняння наводяться фінансові показники «Універсал Банку». У банківській установі середня зарплата працівників становить близько 50 тисяч гривень на місяць, і єдиний соціальний внесок сплачується у повному обсязі. При фонді оплати праці приблизно 1,36 млрд грн банк перерахував до бюджету близько 270 млн грн ЄСВ.

    Таким чином, при майже однакових обсягах фонду оплати праці — 1,36 млрд грн у банку проти 1,2 млрд грн у сервісній компанії — різниця у сплачених соціальних внесках становить сотні мільйонів гривень.

    Фактично, як зазначається в аналізі, держава отримала повноцінні соціальні внески з зарплат банківських співробітників у десятки тисяч гривень, але майже не отримала їх із мільйонних виплат у компанії, через яку проходить значна частина доходів проєкту monobank.

    Ця ситуація викликає питання щодо податкової моделі роботи фінтех-проєктів і можливого використання сервісних компаній для оптимізації податкового навантаження.

  • В Україні можуть зупинити частину соціальних виплат та фінансування доріг

    В Україні можуть зупинити частину соціальних виплат та фінансування доріг

    В Україні існує ризик призупинення низки соціальних виплат, а також фінансування дорожньої інфраструктури та інших невоєнних витрат держави. Про це заявив перший заступник голови парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.

    За його словами, проблема пов’язана з тим, що Верховна Рада поки не може ухвалити низку законопроєктів, які є важливими для отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Йдеться насамперед про рішення, необхідні для продовження програм фінансування з боку Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Частина цих законодавчих ініціатив уже викликала серйозні дискусії у парламенті.

    Зокрема, раніше депутати не підтримали законопроєкт про оподаткування цифрових платформ. Документ передбачав нові правила для міжнародних онлайн-сервісів і цифрових компаній, які працюють на українському ринку.

    Крім того, на розгляді парламенту перебувають майбутні зміни до податкового законодавства, які можуть стосуватися запровадження норм щодо податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.

    За словами представників парламенту, без ухвалення цих законів Україна може зіткнутися з труднощами у залученні фінансування від міжнародних партнерів. У такому випадку держава буде змушена переглянути витрати бюджету, що може вплинути на соціальні програми та інші цивільні видатки.

    Експерти зазначають, що в умовах війни зовнішня фінансова допомога залишається одним із ключових джерел наповнення бюджету, тому затримка з ухваленням необхідних рішень може створити додатковий тиск на економіку.

  • Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

    Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

    Те, що навесні 2023 року виглядало як демонстративний удар держави по одному з найгучніших брендів грального ринку, за три роки перетворилося на історію з великою кількістю незручних запитань. Після рішення РНБО та президентського указу про санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, суспільству показали картину жорсткої і безкомпромісної реакції: сайт недоступний, робота зупинена, на рахунках заблоковані сотні мільйонів гривень клієнтських коштів. Але далі з’ясувалося, що санкції самі по собі ще не означають ліквідацію бізнесу, якщо той встигає змінити оболонку, юрисдикцію, юрособу або технічну платформу.

    На цьому тлі вся історія PariMatch уже давно вийшла за межі дискусії про окремого букмекера. Це історія про тіньовий сегмент онлайн-казино, який, за оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, щороку відтягує з легального ринку щонайменше 15 мільярдів гривень виручки. Це гроші, які не доходять до бюджету, не перетворюються на податки і не працюють на державу в умовах війни. За оцінками галузі, нелегальні оператори продовжують рости завдяки дропам, p2p-схемам, агресивній рекламі та мережі дзеркал, які з’являються швидше, ніж їх встигають блокувати. Про це пише видання СтопКор.

    Дослідження Kantar, Gradus і Factum, проведені у 2025 році, показували, що частка тіньового сегмента в українському гральному ринку могла становити від 39% до 53%. Тобто фактично кожна друга гривня, яку українець витрачав на азарт, могла пройти повз державний контроль. Саме в такій реальності кейс PariMatch виглядає не винятком, а найяскравішим симптомом.

    Офіційно санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, запровадили на 50 років. Публічне пояснення було жорстким: можливі зв’язки з Росією, виведення коштів, ризики для національної безпеки. Сама компанія тоді наполягала, що ще після початку повномасштабного вторгнення вийшла з ринків РФ і Білорусі. Однак уже після санкцій журналісти та розслідувачі звертали увагу, що окремі сайти, пов’язані з брендом, продовжували бути доступними, хоча формально мали бути заблоковані на території України. У відповідях регулятора тоді звучало пояснення про можливий доступ через VPN, але це не знімало головного запитання: якщо держава оголосила нокаут, чому суперник залишився на ногах.

    Ще більше запитань виникло після того, як у публічному полі з’явилася інформація про офшорні структури, через які бізнес міг зберігати активність у різних юрисдикціях. У медіа згадувалися Ericius Investments Limited та Parimatch United Investments Limited, а також імена осіб із російським громадянством, пов’язаних із групою. Саме в цьому місці санкційна історія починає виглядати не як закриття бізнесу, а як його ребрендинг і реорганізація.

    Окрема деталь, яка привернула увагу ринку, стосується зміни формального контролю. У 2024 році Катерина Білоруська заявила про вихід із наглядової ради, а її місце посів Сергій Портнов, який до того був директором із маркетингу. Для ринку це рішення виглядало нетипово: маркетинговий менеджер раптом перетворюється на власника і голову наглядової ради великого грального холдингу. Такі переходи рідко бувають випадковими, особливо в бізнесі, який щойно пережив санкційний удар.

    Ще більш показовим став фінансовий епізод 2024 року. Бюро економічної безпеки тоді звітувало, що підсанкційний букмекер відшкодував державі 1,07 мільярда гривень несплачених податків. Формально це подавалося як перемога. Але паралельно з’явилося інше число — податкове повідомлення-рішення на суму понад 23,2 мільярда гривень. І саме ця цифра зруйнувала весь офіційний пафос. Бо якщо реальний масштаб претензій держави перевищував 23 мільярди, то мільярд відшкодування виглядав не тріумфом, а лише невеликою часткою від загальної суми. І тоді постає ключове питання: чому 1 мільярд почали продавати суспільству як успішне завершення історії, якщо понад 22 мільярди так і залишилися у тіні.

    Саме тут починає читатися схема, в якій виграють усі, окрім держави. У серпні 2023 року директором ТОВ «Паріматч» став Сергій Гуменюк. У журналістських матеріалах ідеться про те, що він міг виконувати роль формального, контрольованого директора — людини, яка в разі потреби бере на себе юридичний удар, тоді як реальні бенефіціари залишаються поза зоною прямої відповідальності. Якщо ця версія відповідає дійсності, тоді вся подальша логіка цілком зрозуміла: провести перевірку, частково погасити претензії, використати норми Кримінального кодексу про звільнення від відповідальності після відшкодування збитків і закрити найбільш токсичну частину питання. Проблема лише в тому, що при такій арифметиці держава не виглядає стороною, яка перемогла.

    У 2025 році з’явилися й нові сигнали про можливе збереження присутності бренду на українському ринку в іншій формі. Увагу аналітиків привернули BuddyBet і PariWin — два онлайн-казино, які, за даними технічного аналізу, могли працювати на тій самій платформі, що й PariMatch. Формальні власники при цьому не перетиналися, але технічна схожість інфраструктури стала окремим приводом для підозр. Якщо бренд справді зміг вийти з-під удару через нові юридичні оболонки, це означає, що санкційний механізм виявився недостатнім у частині контролю за фактичним продовженням діяльності.

    Не менш важливим у цій історії є банківський вимір. За даними судових матеріалів, через SPORTBANK у певний період проходили платежі, пов’язані з діяльністю онлайн-казино, зокрема прийом і переказ коштів на користь сайтів PariMatch. Це виводить історію на інший рівень: мова вже не лише про сайт, бренд чи юрособу, а про фінансову інфраструктуру, яка дозволяла роками обслуговувати мільярдні гральні потоки через регульовану банківську систему. І якщо ці потоки проходили настільки довго, а вироків у підсумку майже немає, то проблема лежить значно глибше, ніж у площині однієї компанії.

    Ще одна зона мовчання — це реклама. Український сегмент YouTube, Telegram і Instagram роками отримував величезні гроші за промокоди, інтеграції та «виграші» в онлайн-казино. Інфлюенсери допомагали легалізувати в очах аудиторії бренди, які заробляли на залежності та витягували гроші в обхід бюджету. Але щойно постає питання, де державна частка, де податки і чому силовики так мляво реагують на тіньовий сегмент, — ця ж медійна машина раптово замовкає.

    Справжня проблема історії PariMatch навіть не в тому, що одна велика компанія могла обійти санкції. Проблема в тому, що за три роки держава так і не показала, що здатна доводити такі історії до кінця. Блокування сайтів не працює без системного фінансового контролю. Гучні заяви не працюють без вироків. Часткове відшкодування не працює, якщо суспільству не пояснюють, куди зникла решта. І поки на папері триває боротьба з тіньовим гральним ринком, в реальності він продовжує збирати мільярди — значно швидше, ніж правоохоронна система встигає бодай наздогнати його.

  • Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Верховна Рада не підтримала низку важливих законопроєктів, які стосуються податкової політики та соціальної допомоги. Йдеться про ініціативи, що мали стати частиною реформ у 2026 році.

    Зокрема, парламент не ухвалив законопроєкт №14025 про оподаткування цифрових платформ, відомий як «податок на OLX». За документ проголосували лише 168 народних депутатів із необхідних 226.

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, до другого читання уряд планував внести до законопроєкту додаткові правки, пов’язані з виконанням вимог МВФ. Серед них — скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, а також закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану. Однак парламент не підтримав ініціативу.

    Крім того, Рада провалила голосування і за законопроєкт №14051 щодо запровадження базової соціальної допомоги. Його підтримали 193 депутати при необхідних 226 голосах.

    Документ передбачав реформування системи соціальних виплат шляхом об’єднання п’яти різних видів державної допомоги в одну — базову соціальну допомогу. Планувалося, що нова система почне діяти з 2026 року.

    Наразі доля обох законопроєктів залишається невизначеною, а їх повторний розгляд у парламенті можливий після доопрацювання.