Nenkainfo.com

Позначка: Politico

  • Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

    Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

  • Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія висловлюють застереження щодо пришвидшеного вступу України до Європейського Союзу, тоді як Швеція та Данія наполягають на швидшому просуванні переговорного процесу. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, ці країни наголошують, що процес розширення ЄС має залишатися «заснованим на заслугах» і не може пришвидшуватися виключно з геополітичних причин, навіть попри війну Росії проти України та Молдови.

    Водночас частина дипломатів ЄС зазначає, що більшість держав-членів наразі не готові активно включатися в політичні дискусії щодо прискорення вступу нових країн.

    «Звичайно, ми не хочемо послаблювати Зеленського, але переважна більшість держав-членів зараз не відчувають бажання брати участь у цих дебатах», — цитує Politico європейського дипломата.

    Втім, до позиції Франції у цьому питанні долучаються також Німеччина, Нідерланди та Італія. Ці країни наголошують, що складний і багаторівневий процес вступу до ЄС має залишатися однаковим для всіх кандидатів і не може змінюватися під впливом геополітичних факторів.

    У ЄС також згадують досвід попередніх розширень і необхідність дотримання єдиних стандартів оцінки прогресу країн-кандидатів.

    Ще одним чинником обережності в ЄС називають досвід із Угорщиною, яку неодноразово критикували за обмеження демократичних інститутів, політичні розбіжності з Брюсселем і блокування окремих рішень щодо підтримки України.

    Цей випадок, за оцінками європейських чиновників, вплинув на більш жорстке ставлення до критеріїв вступу нових країн, щоб уникнути повторення подібних ситуацій у майбутньому.

    Окремо згадується ситуація з Чорногорією, яка майже завершила необхідні реформи для вступу, але стикається з затримками через відсутність одностайної підтримки всередині ЄС для переходу до наступного етапу переговорів.

    За оцінками дипломатів, це демонструє загальну складність процесу розширення, навіть коли країна-кандидат виконує більшість вимог.

    У матеріалі Politico зазначається, що така ситуація створює складний фон для України, оскільки перспективи вступу до ЄС розглядаються як один із ключових елементів довгострокових гарантій безпеки на тлі російської агресії.

    Обговорюється також сценарій, за якого потенційні мирні домовленості можуть містити політичні орієнтири щодо членства України в ЄС у майбутньому, однак частина урядів Євросоюзу не підтримує прискорений формат інтеграції.

    Водночас Швеція та Данія залишаються серед найактивніших прихильників завершення переговорів у стислі строки.

    «Ми ще не там», — заявив високопосадовець ЄС, коментуючи перспективи відкриття наступних етапів переговорів.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір підготувати країну до вступу в ЄС у 2027 році та закликав Євросоюз визначити чіткі часові рамки процесу.

    Водночас у ЄС наголошують, що конкретна дата вступу залежатиме від прогресу реформ та узгодження всіх етапів переговорного процесу між Україною та країнами-членами Євросоюзу

  • Подорожчання палива може вдарити по армії та економіці України

    Подорожчання палива може вдарити по армії та економіці України

    Глобальна енергетична криза, спричинена ескалацією на Близькому Сході, може створити додаткові ризики для забезпечення України паливом і вплинути на проведення військових операцій. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на українських військових і аналітиків.

    За словами двох військовослужбовців, які перебувають в Україні, стрімке зростання цін на пальне вже позначається на ресурсах для бойової техніки, зокрема танків, артилерії та бронетранспортерів. Один із них зазначив, що навіть у Збройних силах відчувається обмеженість у паливі.

    Інший військовий розповів, що дизельне паливо в першу чергу спрямовується на передову — підрозділам, які стримують наступ російських військ на сході, зокрема на Донбасі. Підрозділи, які не перебувають у зоні активних бойових дій, отримують пальне за залишковим принципом.

    Водночас, за даними співрозмовників, йдеться не про критичний дефіцит, а про нормування та більш жорсткий розподіл ресурсів.

    Зростання цін на енергоносії впливає і на цивільне населення. Вартість пального на заправках зростає, що додатково підживлює інфляцію і збільшує фінансове навантаження на громадян.

    Однією з причин подорожчання стала ситуація навколо Ірану. Після блокування Ормузької протоки ціни на нафту зросли до 120 доларів за барель, що викликало занепокоєння щодо можливого глобального економічного спаду.

    Водночас у Міністерстві енергетики України заявляють, що дефіциту пального на внутрішньому ринку немає. У відомстві підкреслюють, що уряд разом із учасниками ринку працює над диверсифікацією постачань, щоб забезпечити потреби армії, промисловості та населення.

    За даними міністерства, близько 85% палива Україна імпортує, що робить її залежною від зовнішніх ринків, зокрема європейських і американських постачальників. Пріоритет у розподілі ресурсів надається Збройним силам і службам екстреної допомоги.

    Аналітики зазначають, що подальше зростання цін на енергоносії може збільшити навантаження на державний бюджет України та ускладнити фінансування оборони.

    Окремим фактором залишається політична ситуація в Європі. Зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує блокувати рішення ЄС щодо фінансової підтримки України, пов’язуючи це з питанням відновлення нафтопроводу “Дружба”.

    Експерти наголошують, що поєднання високих цін на енергоносії та політичних ризиків може створити додаткові виклики для української економіки та обороноздатності.

  • США закликають НАТО скоротити закордонні місії та обмежити участь України в саміті

    США закликають НАТО скоротити закордонні місії та обмежити участь України в саміті

    Адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на скороченні закордонної діяльності НАТО, зокрема місії в Іраку та миротворчої операції в Косово. Про це з посиланням на чотирьох дипломатів Альянсу повідомляє Politico.

    За даними співрозмовників видання, Вашингтон також лобіює обмеження участі України та партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону у щорічному саміті НАТО, який має відбутися в липні в Анкарі. Йдеться про Австралію, Нову Зеландію, Японію та Південну Корею.

    Як зазначає Politico, ініціатива Білого дому відображає прагнення розглядати НАТО як суто євроатлантичний оборонний союз і відмовитися від розширення формату діяльності, що включав кризове управління, глобальні партнерства та ініціативи, засновані на цінностях. Усередині Альянсу цей курс отримав неофіційну назву “повернення до заводських налаштувань”.

    Дипломати попереджають, що такий підхід може призвести до швидкого згортання операцій у регіонах колишніх військових конфліктів і виключення Києва та Канберри з офіційних дискусій під час літнього саміту.

    Ініціатива зʼявилася після заяв заступника глави Пентагону Елбриджа Колбі щодо так званого “НАТО 3.0”. Він наголосив, що не кожна місія може залишатися пріоритетною і що ключовим показником серйозності є здатність європейських сил воювати, витримувати та перемагати у сценаріях, які мають вирішальне значення для оборони Альянсу. Водночас він підкреслив, що США залишаються відданими безпеці Європи.

    Один із дипломатів Альянсу застеріг, що відмова від закордонних ініціатив не є правильним підходом, адже партнерства відіграють важливу роль у системі стримування та оборони.

    За інформацією Politico, вимога обмежити запрошення партнерів частково пояснюється прагненням скоротити кількість зустрічей у межах саміту. Ці країни можуть отримати запрошення лише на паралельні заходи.

    Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску зазначила, що обмеження участі партнерів сигналізуватиме про фокус на базових питаннях оборони Альянсу. Водночас представник НАТО повідомив, що деталі щодо участі партнерів у саміті буде оголошено пізніше.

    Таким чином, у середині підготовки до липневого саміту в Анкарі в Альянсі розгорнулася дискусія про майбутню роль НАТО — чи залишиться воно глобальним безпековим гравцем, чи повернеться до вузького формату класичного оборонного союзу.

  • Зеленський готовий до відмови від НАТО в обмін на гарантії США

    Зеленський готовий до відмови від НАТО в обмін на гарантії США

    Гарантії безпеки з боку США залишаються єдиним життєздатним шляхом до миру для України, попри бажання європейських союзників пропонувати альтернативні моделі. Про це пише Politico, наголошуючи, що без матеріально-технічної підтримки Вашингтона європейські країни навіть не здатні самостійно розгорнути багатонаціональні сили.

    Видання зазначає, що на тлі провалу Будапештського меморандуму президент України Володимир Зеленський у нинішніх переговорах змушений враховувати низку принципових моментів. Зокрема, Київ готовий розглянути відмову від прагнення до членства в НАТО в обмін на надійні й дієві гарантії безпеки.

    За інформацією Politico, серед можливих елементів таких гарантій обговорюється постачання Україні крилатих ракет Tomahawk із дальністю до 1000 кілометрів. Це дало б змогу завдавати ударів по російських політичних і військових центрах та потенційно стримувати Кремль від відновлення активних бойових дій.

    Окремий акцент робиться на юридичному статусі можливих домовленостей. На відміну від Будапештського меморандуму, який був політичною угодою виконавчої влади, нинішні гарантії, за очікуванням Києва, мають бути юридично зобов’язуючими. Йдеться про ратифікацію Палатою представників і Сенатом США та подальше схвалення президентом. У такому разі зобов’язання щодо України могли б бути прирівняні до двосторонніх безпекових договорів США з Японією та Південною Кореєю.

    У Politico зазначають, що формальна ратифікація дала б Україні додаткові можливості впливу на Конгрес і сприяла б збереженню стабільної двопартійної підтримки у США.

    Водночас видання підкреслює, що навіть такий сценарій не позбавлений ризиків. Зокрема, нагадується заява Дональда Трампа дорогою на саміт НАТО в Гаазі про те, що «існує багато визначень статті 5». Ця стаття Альянсу була навмисно сформульована так, щоб уникнути автоматичного втягування США у велику війну в Європі.

    На цьому тлі Politico сумнівається, що Вашингтон погодився б на гарантії, які зобов’язували б його до прямого військового втручання в Україні. Особливо з огляду на те, що з 2022 року США фактично блокують шлях України до вступу в НАТО та роблять пріоритетом уникнення прямої участі у війні.

    Додаткову невизначеність створюють і паралельні контакти між США та Росією, які тривають одночасно з європейськими та українськими переговорами. Видання наголошує, що позиція Володимира Путіна у будь-якому разі залишатиметься ключовою.

    Москва, за оцінкою Politico, прагне значно ширшої угоди зі США щодо всієї системи європейської безпеки, що було продемонстровано її початковим 28-пунктним «мирним планом». Водночас Путін не демонструє готовності відмовлятися від своїх максималістських вимог, через що досі незрозуміло, на які компроміси Росія може піти.

    У підсумку видання зазначає, що незалежно від того, наскільки сильними виглядатимуть американські гарантії безпеки для України, їхня реальна ефективність може залежати не лише від юридичних формулювань у США, а й від того, як ці гарантії інтерпретуватиме Москва.

  • США і Росія проведуть переговори про війну без України на вихідних у Маямі

    США і Росія проведуть переговори про війну без України на вихідних у Маямі

    Цими вихідними в американському Маямі може відбутися зустріч представників США та Росії, присвячена можливому припиненню війни між Києвом і Москвою. Про це повідомляє Politico з посиланням на власні джерела, обізнані з підготовкою переговорів.

    За інформацією видання, американська сторона планує ознайомити російських чиновників із результатами останнього раунду консультацій у Берліні, де обговорювався оновлений мирний план. Адміністрація США має намір переконати Москву погодитися з новою пропозицією щодо припинення бойових дій.

    Очікується, що до складу російської делегації увійде керівник Російського фонду національного добробуту Кирило Дмитрієв. Сполучені Штати на переговорах представлятимуть спеціальний посланник адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і зять експрезидента США Джаред Кушнер.

    Водночас, за даними джерел Politico, наприкінці тижня до Маямі має прибути і українська делегація на чолі з радником з національної безпеки Рустемом Умєровим. Українські представники планують окремі переговори з Віткоффом і Кушнером.

    При цьому джерела Axios уточнюють, що на цей момент не передбачено проведення тристоронньої зустрічі за участі офіційних осіб США, України та Росії. Переговори між Вашингтоном і Москвою в Маямі розглядаються як окремий дипломатичний трек.

    У США також заявили про намір найближчим часом скликати групу військових чиновників із країн, що підтримують Україну, для подальшого опрацювання технічних питань, пов’язаних із безпековими гарантіями та територіальними аспектами можливого припинення вогню. За даними Politico, цей формат не пов’язаний безпосередньо з майбутніми американо-російськими переговорами.

    Паралельно європейські лідери протягом останніх двох тижнів працювали над узгодженням конкретних гарантій безпеки для Києва. Серед обговорюваних варіантів — створення демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії фронту, а також зобов’язання щодо підготовки українських військових і моніторингу можливого режиму припинення вогню.

    Один із європейських чиновників на умовах анонімності повідомив, що коаліційні сили, ймовірно, залучатимуть авіацію та безпілотники для контролю ситуації на лінії зіткнення. Водночас частину іноземних військ можуть розмістити на заході України — для сприяння відновленню та реформуванню Збройних сил, а не для безпосередньої участі в бойових діях на передовій.

  • Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Європейські дипломати намагаються в останній момент знайти компроміс, який дозволив би врятувати угоду про надання Україні життєво важливої фінансової допомоги на саміті лідерів ЄС, що відбудеться у четвер, 18 грудня. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією видання, напередодні саміту в Євросоюзі сформувався глибокий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Лідери держав фактично поділилися на два непримиренні табори щодо механізму фінансування Києва. Основна суперечка точиться навколо питання, чи можна надавати Україні кредити за рахунок заморожених резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському фінансовому інституті Euroclear.

    Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

    Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

    Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

    Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

    Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

    За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

  • Битва за репараційний кредит і спротив “мирному плану” Трампа: ЄС намагається зберегти єдність і домовитися про допомогу Україні

    Битва за репараційний кредит і спротив “мирному плану” Трампа: ЄС намагається зберегти єдність і домовитися про допомогу Україні

    Європейський Союз наближається до одного з найважливіших тижнів за останні роки. Брюссель і ключові європейські столиці готуються до масштабної дипломатичної битви, яка визначить, чи зможе Європа зберегти єдність та стримати тиск США і Росії щодо нав’язування Україні принизливого “мирного плану”. Паралельно ЄС намагається врятувати угоду про так званий “репараційний кредит” — механізм використання прибутків від заморожених російських активів на суму 185 млрд євро. Про це пише Politico.

    Найближчі дні стануть тестом для європейських лідерів, зазначає видання. Сьогодні вони мають зустрітися у Берліні з президентом України Володимиром Зеленським та американськими представниками, намагаючись переконати Вашингтон у неприйнятності запропонованого плану врегулювання. Йдеться про ідею, яка, за повідомленнями, передбачає фактичні територіальні поступки Росії та створення на окупованих територіях демілітаризованої “вільної економічної зони”, де могли б працювати американські бізнес-інтереси. Україна категорично відхилила цю пропозицію, а Європа виступила проти будь-яких рішень щодо територій без гарантій безпеки Києву.

    Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

    Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

    Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

    Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

    Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

    Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

  • Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Щоб захистити підтримку України, ЄС планує позбавити Орбана права блокувати санкції

    Європейська Комісія розробляє правове рішення, яке дозволить позбавити Будапешт можливості заблокувати продовження санкцій проти Росії, що є ключовою умовою для використання понад 140 мільярдів євро російських активів на підтримку України. Про це повідомляють джерела Politico.

    Бельгія, на території якої розміщений кліринговий гігант Euroclear, побоюється: якщо санкційний режим проти Москви не буде продовжено одностайно, країна буде змушена повернути Росії відсутні мільярди з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме тому Брюссель наполягає на механізмі, який зніме ризики одностайного голосування.

    Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

    Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

    Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

    — позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;
    — продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;
    — гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

    Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

    Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

    За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

    Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

    18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

  • Туск: “Оптимізм Трампа щодо України означає скорочення ролі США у війні”

    Туск: “Оптимізм Трампа щодо України означає скорочення ролі США у війні”

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що несподівано проукраїнські слова президента США Дональда Трампа можуть мати інший, менш оптимістичний підтекст. Про це пише видання Politico.

    Трамп, який раніше постійно повторював кремлівські тези і стверджував, що Україна ніколи не поверне собі кордонів 2014 року, цього разу заявив протилежне: Київ може розгромити Росію та повернути всі свої землі. Союзники були здивовані такою зміною риторики, а в ЄС навіть поспішили пояснити це впливом регулярних контактів Трампа з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

    Водночас Туск застеріг, що цей оптимізм може означати відмову США від зусиль із завершення війни. «Президент Трамп заявив, що Україна може за підтримки Євросоюзу повернути собі всю свою територію. За цим дивовижним оптимізмом ховається обіцянка скорочення втручання США і передача відповідальності за припинення війни Європі. Правда краща за ілюзії», – наголосив польський прем’єр у соцмережі.

    Politico нагадує, що непослідовність позиції Трампа у питанні війни не раз викликала занепокоєння. Йдеться про різкі зміни від називання Володимира Путіна «божевільним» до теплої зустрічі з ним на Алясці кілька місяців по тому, а також про спроби зупинити, а потім знову відновити постачання військової допомоги Україні.

    Такі «повороти» створюють невизначеність у Києва та його союзників і змушують замислитися, чи можна розраховувати на стабільну підтримку Вашингтона в умовах війни.