Nenkainfo.com

Позначка: Полтавський ГЗК

  • Ferrexpo повернулася до роботи після залучення $100 млн: акції компанії підскочили майже на третину

    Ferrexpo повернулася до роботи після залучення $100 млн: акції компанії підскочили майже на третину

    Гірничорудна компанія Ferrexpo, ключові виробничі активи якої розташовані в Україні, відновила виробництво після залучення близько $100 млн нового капіталу. Підприємства вдалося запустити протягом вихідних, а робота наразі відновлена на одній лінії з виробництва залізорудних окатишів.

    Про це компанія офіційно повідомила 7 вересня. Ferrexpo зазначила, що отримане фінансування дозволило швидко мобілізувати операційні ресурси та повернути виробництво до роботи. Через високі ризики для судноплавства в Чорному морі компанія поки планує робити акцент на поставках продукції європейським клієнтам.

    Новина одразу позитивно вплинула на котирування Ferrexpo у Лондоні. На початку торгів акції компанії зросли приблизно на третину порівняно з попереднім орієнтиром. Дані ринку вранці 7 вересня показували котирування близько 38 пенсів за акцію, що відповідало зростанню більш ніж на 30% у моменті.

    Таким чином інвестори фактично відіграли відразу дві новини: повернення Ferrexpo до виробництва та завершення масштабної докапіталізації, яка знизила ризики дефіциту обігових коштів.

    Виробництво запустили за вихідні

    Ferrexpo повідомила, що після оголошення результатів залучення капіталу 4 вересня оперативно організувала відновлення роботи українських підприємств.

    Наразі запущена одна лінія з виробництва окатишів.

    Тимчасовий виконавчий голова Ferrexpo Лучіо Дженовезе подякував працівникам компанії за те, що їм вдалося повернути підприємство до роботи за дуже короткий термін.

    При цьому компанія поки не заявляє про повернення на повну потужність. Йдеться саме про обмежений рестарт, який має дати змогу знову генерувати продукцію та виручку, не створюючи надмірного навантаження на ліквідність.

    Це важливо, оскільки ще на початку серпня Ferrexpo була змушена зупинити виробництво на тлі проблем із логістикою, атак на портову інфраструктуру та потреби економити оборотний капітал.

    Чому компанії знадобилися $100 млн

    Залучення капіталу стало критично важливим для фінансової стабільності Ferrexpo.

    Компанія розмістила загалом 448 848 484 нові акції за ціною 16,5 пенса за акцію, отримавши валовими близько $100 млн.

    Ціна розміщення була на 42,3% нижчою за котирування 28,6 пенса на 30 квітня 2026 року — останній торговий день перед тим, як торги акціями Ferrexpo були призупинені. Нові акції відповідають приблизно 73,1% від кількості акцій, які перебували в обігу до докапіталізації.

    Саме такий великий дисконт став платою за необхідність швидко залучити значний капітал у складних умовах.

    Ferrexpo раніше прямо пояснювала, що кошти потрібні для посилення оборотного капіталу, підтримки поточної діяльності та відновлення виробництва в Україні. За оцінкою компанії, нове фінансування має покрити її найближчі та короткострокові операційні потреби навіть за умови роботи на знижених потужностях.

    Половину грошей дав Андрій Веревський

    Однією з найпомітніших частин угоди стало входження до капіталу Ferrexpo українського бізнесмена Андрія Веревського, засновника та голови ради директорів Kernel.

    Веревський виступив cornerstone-інвестором і зобов’язався вкласти $50 млн.

    За умовами розміщення він отримує близько 224,4 млн нових акцій, що після завершення операції має забезпечити йому приблизно 21,4% Ferrexpo. До цього Веревський акціями компанії не володів.

    Його поява серед найбільших акціонерів суттєво змінює баланс сил у Ferrexpo.

    До докапіталізації найбільшим акціонером компанії залишалася Fevamotinico, пов’язана з родиною Костянтина Жеваго. Вона також взяла участь у новому розміщенні, підписавшись на приблизно 179,5 млн акцій.

    За розрахунками після угоди частка структури Жеваго має скоротитися приблизно до 45%, тоді як Веревський стає другим за величиною акціонером.

    Для Ferrexpo це не просто інвестиція, а фінансове «перезавантаження»

    Залучені гроші компанія планує використати не лише для самого запуску виробництва.

    У документах до розміщення Ferrexpo вказувала, що кошти мають зміцнити баланс, відновити частину раніше відкладених капітальних витрат, підтримати робочі місця та створити можливість поступово збільшувати виробництво, якщо операційна ситуація дозволятиме.

    Це особливо важливо з огляду на стан ліквідності компанії.

    Наприкінці серпня Ferrexpo мала близько $26,4 млн грошових коштів, а чиста грошова позиція після вирахування орендних зобов’язань становила лише близько $17,8 млн.

    Для великого промислового бізнесу з високими витратами на електроенергію, логістику, персонал і підтримання виробничих потужностей це було дуже обмеженим запасом.

    Саме тому додаткові $100 млн фактично дали компанії фінансовий буфер, якого вона не мала протягом останніх місяців.

    Чому Ferrexpo зупинилася

    Проблеми компанії накопичувалися поступово.

    Ще у 2025 році Ferrexpo зіткнулася з нестачею оборотного капіталу через затримки з поверненням ПДВ в Україні. Через це компанія спочатку скоротила завантаження ліній виробництва окатишів із приблизно 50% до 25%.

    Наприкінці 2025 року ситуацію погіршили російські удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі, перебої з електроенергією та проблеми з експортними маршрутами. У певні періоди виробництво доводилося повністю зупиняти.

    Навесні 2026 року компанії вже вдавалося частково відновлювати виробництво на одній лінії після покращення енергопостачання та використовувати залізницю для експорту до Центральної та Східної Європи.

    Однак влітку новою проблемою стали атаки на портову та морську інфраструктуру.

    Через це Ferrexpo знову призупинила виробництво на початку серпня, щоб не витрачати обігові кошти на продукцію, яку складно або ризиковано експортувати.

    Тепер ставка — на Європу

    Після нового запуску Ferrexpo прямо заявила, що через атаки на порти та судна в Чорному морі концентруватиметься на європейських покупцях.

    Це означає більшу залежність від залізничних маршрутів і сухопутної логістики.

    Такий експорт зазвичай є дорожчим і менш масштабованим, ніж морські перевезення, однак у нинішніх умовах він дає компанії можливість продовжувати продавати продукцію навіть за нестабільної роботи портів.

    Для Ferrexpo європейський напрямок не є новим: компанія вже використовувала залізницю для доставки продукції до клієнтів у Центральній і Східній Європі в попередні періоди логістичних обмежень.

    Що означає стрибок акцій

    Різке подорожчання паперів Ferrexpo після поновлення торгів показує, наскільки песимістично інвестори раніше оцінювали перспективи компанії.

    Перед залученням $100 млн існували серйозні побоювання щодо того, чи вистачить Ferrexpo ліквідності для продовження діяльності.

    Тепер ринок отримав одразу кілька позитивних сигналів: компанія знайшла великих інвесторів, залучила необхідний капітал, оперативно відновила виробництво і визначила альтернативний напрямок експорту.

    Втім, ризики нікуди не зникли.

    Ferrexpo залишається залежною від ситуації в Україні, стану енергосистеми, роботи транспортної інфраструктури та доступності експортних маршрутів. Компанія також поки працює лише на одній виробничій лінії, тому нинішній запуск ще не означає повернення до довоєнних або навіть максимальних доступних потужностей.

    Додатковим фактором є суттєве розмивання часток старих акціонерів через масштабну емісію нових паперів.

    Однак у короткостроковій перспективі інвестори сприйняли докапіталізацію саме як сценарій порятунку та стабілізації бізнесу — що й пояснює різке зростання вартості акцій після відновлення роботи.

  • Блокада портів Одещини загрожує експорту руди

    Блокада портів Одещини загрожує експорту руди

    Російські удари по портах Великої Одеси фактично паралізували морський експорт української залізної руди. Через припинення заходу суден до портів та атаки на цивільні судна гірничо-збагачувальні комбінати змушені скорочувати або повністю зупиняти виробництво, а Україна ризикує втратити сотні мільйонів доларів валютної виручки.

    Після припинення заходу суден до українських портів 22 липня судновласники почали масово скасовувати рейси через загрозу нових російських атак на портову інфраструктуру та торговельні судна.

    Одне із суден, яке перевозило продукцію компанії Ferrexpo, було пошкоджене внаслідок атаки російських безпілотників. У результаті удару загинув член екіпажу. Після цього компанія заявила, що найближчим часом не зможе відновити морський експорт своєї продукції.

    Через логістичну кризу Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат із 3 серпня планує призупинити роботу. Серед причин називають неможливість відвантаження продукції через порти, а також підвищення вантажних тарифів “Укрзалізниці”.

    Про тимчасове зупинення виробництва також повідомив Південний ГЗК. Інші підприємства галузі попереджають про можливе скорочення видобутку через ті самі проблеми з логістикою.

    За оцінками експертів, у першому півріччі близько половини всього українського експорту залізної руди здійснювалося морем. Щомісяця через порти відвантажували приблизно один мільйон тонн продукції, переважно концентрату для китайського ринку.

    Економістка Ірина Коссе наголосила, що морські порти залишаються ключовим торговельним маршрутом України, а повністю замінити їх альтернативними шляхами неможливо.

    Водночас маршрути через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну спроможність і значно дорожчі. За нинішніх світових цін на залізну руду та збільшення транспортних витрат такий експорт часто стає економічно невигідним.

    Керівник GMK Center Станіслав Зінченко зазначив, що якщо у 2022 році поставки через європейські порти були рентабельними завдяки високим цінам на руду, то зараз ситуація кардинально змінилася через зростання операційних і транспортних витрат.

    За оцінками, скорочення експорту залізорудної продукції може коштувати Україні 60–70 млн доларів валютної виручки щомісяця. У річному вимірі втрати можуть сягнути 700–800 млн доларів, а обсяги виробництва в галузі — скоротитися приблизно на 40%.

    Крім російських атак, ситуацію ускладнюють механізм CBAM, нові квоти ЄС на українську сталь, підвищення залізничних тарифів та воєнні ризики. У Dragon Capital вважають, що галузь лише входить у найскладніший період, оскільки повний вплив нових обмежень ще не проявився.

    У компанії “Метінвест” наголосили, що відновлення безпечної роботи українських морських портів має стати одним із головних державних пріоритетів. Без цього Україна ризикує втратити значну частину експорту, валютних надходжень і податкових доходів, а підприємства гірничо-металургійного комплексу можуть зіткнутися з тривалими простоями та подальшим скороченням виробництва.

  • ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.

    Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.

    У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.

    У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.

    Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.

    За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.

    Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.

    Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.

    Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.

    Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.

    Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.

    Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.

  • Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу судді Верховного Суду Жанни Єленіної і визначив їй заставу у розмірі 3 млн грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на результати судового засідання.

    За даними, озвученими у суді, Єленіна підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США. Слідство вважає, що ці кошти могли бути частиною корупційної схеми, пов’язаної з ухваленням рішень у Верховному Суді. Також у матеріалах справи згадується, що гроші, передані колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, були вилучені під час слідчих дій.

    Під час судового засідання сторона захисту заявляла, що покази Князєва можуть бути мотивовані його прагненням укласти угоду зі слідством і отримати більш м’яке покарання. Водночас суд дослідив ці аргументи у межах розгляду запобіжного заходу, однак вони не стали підставою для зміни рішення.

    Окрім визначення застави, суд поклав на підозрювану низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на пересування без дозволу слідства, заборону контактувати зі свідками у справі та обов’язок здати документи для виїзду за кордон. Йдеться про запобіжні заходи, які мають забезпечити належний хід розслідування та унеможливити вплив на інших учасників процесу.

    Раніше ВАКС уже обирав запобіжні заходи іншим фігурантам цієї справи, зокрема двом суддям Верховного Суду, яким визначили застави у 2,5 млн грн та 2 млн грн. Таким чином, справа поступово розширюється і охоплює вже кількох чинних представників найвищої судової інстанції.

    Слідство, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розглядає версію про існування системної корупційної схеми у Верховному Суді. За даними слідчих, йдеться про ймовірне отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішень у справі, пов’язаній із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом та інтересами групи “Фінанси і кредит”.

    У матеріалах провадження фігурує бізнесмен Костянтин Жеваго, однак він публічно заперечує будь-яку причетність до можливих корупційних домовленостей у Верховному Суді.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати можливі зв’язки між фігурантами справи, джерелами коштів та механізмами впливу на ухвалення судових рішень.

  • Держагентство АРМА отримало корпоративні права на підприємства олігарха Жеваго

    Держагентство АРМА отримало корпоративні права на підприємства олігарха Жеваго

    Майно олігарха Костянтина Жеваго, який наразі перебуває за межами України, було передано в управління державному агентству АРМА. Це рішення стало результатом розслідування, що ведеться проти Жеваго через підозру у розтраті 113 мільйонів доларів із банку “Фінанси та Кредит”.

    У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило Жеваго про підозру, а 28 лютого 2025 року Київський суд ухвалив рішення про передачу корпоративних прав на 16 підприємств, що належать олігарху, до управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Одним із найбільших активів, що перейшли під контроль АРМА, є частка 49,5% у Полтавському ГЗК.

    Це рішення суду вже було передано для виконання. У майбутньому АРМА буде відповідати за управління цими активами в рамках розслідування кримінальних справ проти Жеваго.

  • В Україні готують націоналізацію Полтавського ГЗК Костянтина Жеваго

    В Україні готують націоналізацію Полтавського ГЗК Костянтина Жеваго

    В Україні триває процес націоналізації активів бізнесменів, які потрапили під санкції Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Цього разу під ударом опинився «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (Полтавський ГЗК), який належить Костянтину Жеваго.

    ДБР повідомляє, що спільно з Мін’юстом готує звернення до ВАКС щодо передачі державі 49,5% статутного капіталу компанії, 541 об’єкта нерухомості підприємства, 172 земельних ділянок у довгостроковій оренді, 2,3 тис. залізничних вагонів і 53,3 тис. погонних метрів під’їзних колій.

    ДБР нагадує, що у вересні минулого року до суду було передано справу про корупцію топменеджменту підприємства на 370 млн гривень, а на це майно було накладено арешт.

    Полтавський ГЗК є одним із найбільших підприємств України з видобутку залізної руди.

    Нагадаємо, що після введення санкцій РНБО щодо Жеваго ми прогнозували, що це є підготовкою до вилучення ліцензій на розробку родовищ залізної руди – в рамках підготовлюваної угоди щодо корисних копалин з американцями.

  • Корупційний скандал на Полтавському ГЗК

    Корупційний скандал на Полтавському ГЗК

    Офіс генерального прокурора та Національна поліція України повідомили про підозру керівнику Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (Полтавський ГЗК), його заступнику та двом начальникам відділів у справі про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Всі вони обвинувачуються у попередній змові групи осіб в особливо великому розмірі.

    Згідно з даними слідства, голова правління Полтавського ГЗК разом із заступником і двома керівниками відділів організували схему незаконного видобутку та переробки корисних копалин. Комбінат мав ліцензію лише на видобування залізної руди, але підозрювані без відповідних дозволів видобували та переробляли залізні кварцити на щебінь та інші корисні копалини загальнодержавного значення.

    Для легалізації незаконної продукції, посадовці вносили у звітні документи неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. Таким чином, їм вдалося легалізувати понад 885 тисяч тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 мільйона гривень.

    На даний момент підозрюваним обрано запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт з метою подальшої конфіскації. Слідчі також встановлюють інших осіб, причетних до вчинення злочину, для притягнення їх до відповідальності.

    Цей випадок не є першим для Полтавського ГЗК. У вересні 2023 року слідчі вже повідомляли керівнику комбінату про підозру за незаконне видобування надр на суму 157 мільярдів гривень, що завдало шкоди довкіллю.

    Наразі слідство продовжується, і правоохоронці вживають заходів для розширення кола осіб, причетних до злочинної діяльності на Полтавському ГЗК.

  • ДБР повідомило про нову підозру олігарху Костянтину Жеваго у справі виведення коштів із банку “Фінанси та Кредит”

    ДБР повідомило про нову підозру олігарху Костянтину Жеваго у справі виведення коштів із банку “Фінанси та Кредит”

    Державне бюро розслідувань України (ДБР) викрило нові факти порушення фінансових правил у справі про виведення 519 мільйонів гривень із банку “Фінанси та Кредит”. Згідно з офіційним повідомленням ДБР, олігарху Костянтину Жеваго, колишньому голові правління банку та його двом заступникам була пред’явлена нова підозра у цій справі.

    Як заявляє ДБР, “у травні 2007 – жовтні 2010 року Жеваго сформував злочинну організацію, до складу якої увійшли голова, члени правління АТ “Банк “Фінанси та Кредит” та інші наближені до нього особи. Підконтрольна Жеваго українська компанія отримала кредит в АТ Банк “Фінанси та Кредит”, що було зроблено з порушенням правил кредитування. Ці гроші були виведені на інші офшорні компанії олігарха”.

    ДБР уже повідомило про підозру Жеваго у створенні та керівництві злочинною організацією, привласненні та розтраті майна, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом.

    Нагадаємо, це вже не перша кримінальна справа проти олігарха. Йому та його топ-менеджерам висунуто підозру і за низкою інших епізодів.

    Зараз Україна домагається від Франції його екстрадиції. Французький суд першої інстанції вже відхилив екстрадиційний запит України. Тепер справа слухається в апеляції.

    Головним активом Жеваго в Україні є Полтавський ГЗК – один із найбільших виробників залізної руди в країні.