Nenkainfo.com

Позначка: пожежі

  • Пекельний удар по Запоріжжю: КАБи влучили по підприємствах і місту — десятки жертв і поранених

    Пекельний удар по Запоріжжю: КАБи влучили по підприємствах і місту — десятки жертв і поранених

    Російські війська завдали масованого авіаудару по Запоріжжю із застосуванням керованих авіабомб (КАБів), унаслідок чого загинули щонайменше 12 людей, ще понад два десятки отримали поранення. У місті спалахнули масштабні пожежі, зруйновано цивільну інфраструктуру, пошкоджено підприємства, транспорт і об’єкти торгівлі.

    Про атаку повідомив очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, удар припав одразу по кількох локаціях, зокрема по підприємствах і міській забудові.

    «Дим над містом — це наслідки ворожої атаки. Ворог атакував КАБами підприємства Запоріжжя. Інформація уточнюється», — зазначив Іван Федоров одразу після удару.

    Згодом стало відомо, що кількість загиблих сягнула 12 осіб. Також, за оперативними даними, щонайменше 20 людей дістали поранення. Серед постраждалих — люди віком від 23 до 68 років.

    Медики повідомляють, що один із поранених перебуває у важкому стані, інші — у стані середньої тяжкості. У більшості постраждалих діагностовано вибухові травми, характерні для авіаударів великої потужності.

    Після удару в місті виникли пожежі. За словами місцевої влади, загорілися автомобілі, магазин і виробничі приміщення. Рятувальні служби оперативно прибули на місця влучань і розпочали ліквідацію наслідків.

    На оприлюднених кадрах видно густий дим, який піднімається над містом, пошкоджені будівлі та знищений транспорт. Частина територій залишається перекритою для проведення слідчих дій і розбору завалів.

    Правоохоронці документують наслідки атаки як воєнний злочин. Фіксуються руйнування цивільної інфраструктури та збираються докази для подальших розслідувань.

    Цей удар став частиною ширшої хвилі атак, які Росія здійснила 5 травня по різних регіонах України. Упродовж доби застосовувалися як безпілотники, так і ракетне озброєння, що призвело до численних руйнувань і жертв серед цивільного населення.

    Експерти зазначають, що використання керованих авіабомб по великих містах є особливо небезпечним через високу руйнівну силу та складність перехоплення таких боєприпасів. КАБи дозволяють завдавати ударів з великої відстані, що ускладнює роботу систем протиповітряної оборони.

    Запоріжжя регулярно зазнає обстрілів через близькість до лінії фронту. Місто є важливим промисловим і логістичним центром, що робить його однією з ключових цілей для російських атак.

    Місцева влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози обстрілів. Також триває робота з ліквідації наслідків удару та надання допомоги постраждалим.

    Атака на Запоріжжя стала однією з наймасштабніших за останній час і вкотре підтвердила, що російські удари спрямовуються не лише по військових об’єктах, а й по цивільній інфраструктурі.

  • Росіяни атакували дронами інфраструктуру: у Полтавській і Сумській областях спалахнули пожежі

    Росіяни атакували дронами інфраструктуру: у Полтавській і Сумській областях спалахнули пожежі

    Цієї ночі російські ударні безпілотники атакували українську інфраструктуру — у Полтавській і Сумській областях внаслідок прямих влучань і падіння уламків виникли масштабні пожежі та пошкодження інфраструктури. За інформацією Полтавської обласної військової адміністрації, внаслідок атак пошкоджено адміністративну будівлю, складські приміщення та рухомий склад залізничної інфраструктури, також зафіксовано влучання по енергетичному об’єкту.

    Голова Полтавської ОВА Володимир Когут повідомив, що через пошкодження енергетичної інфраструктури без світла залишилися 28 юридичних та 1 070 побутових споживачів. На місцях загорянь працюють рятувальники — тривають ліквідація пожеж та обстеження пошкоджень.

    Ранкові повідомлення також надходили з Сумщини: тамтешня ОВА інформує про ранкові удари ударними дронами по території громади. Зокрема, у Сумах внаслідок атаки постраждав тролейбус — за медичною допомогою звернулися пасажир і водійка; про їхній стан повідомили як про задовільний.

    ДСНС інформує і про наслідки нічних влучань у Харківській області: у Немишлянському районі Харкова сталося руйнування і пожежа на території цивільного підприємства. У всіх згаданих випадках, за даними рятувальників і місцевих адміністрацій, обійшлося без загиблих.

    Станом на зараз тривають аварійно-відновлювальні роботи в енергетиці та робота оперативних служб із ліквідації пожеж і усунення наслідків влучань. Місцеві ОВА закликають мешканців зберігати спокій, дотримуватися правил безпеки та слідкувати за офіційними повідомленнями органів місцевого самоврядування і ДСНС.

  • Росія атакувала Україну вночі: є загиблі та поранені, зруйновані будинки у кількох областях

    Росія атакувала Україну вночі: є загиблі та поранені, зруйновані будинки у кількох областях

    Вночі 22 вересня Росія вчергове завдала масованих ударів по українських регіонах. Унаслідок атаки зафіксовані руйнування інфраструктури, пожежі та жертви серед мирного населення.

    Найбільших втрат зазнало Запоріжжя. За словами голови Запорізької ОВА Івана Федорова, вранці по місту випустили щонайменше п’ять керованих авіабомб. Пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури й промисловості, у місті горіли пожежі. Спершу повідомляли про двох загиблих і двох поранених, один із них у тяжкому стані. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до трьох: з-під завалів приватного будинку рятувальники дістали тіло 75-річної жінки.

    У Дніпропетровській області, за інформацією очільника ОВА Сергія Лисака, під обстрілами опинилися Нікопольський район і громади Синельниківщини. Ворог бив важкою артилерією та FPV-дронами. У Марганці, Мирівській і Покровській громадах пошкоджені приватні будинки та господарські споруди. У Нікополі зруйновані п’ятиповерхівка та кілька осель. Після опівночі безпілотники влучили по Покровській громаді: знищені шість машин, пошкоджені ще три, згоріли літня кухня, гараж і приватний дім. На щастя, обійшлося без жертв.

    Суми також потрапили під удар дронів. Як повідомив в.о. міського голови Артем Кобзар, два безпілотники влучили в промислові об’єкти, ще один — у заклад освіти. У прилеглих будинках вибито вікна, пошкоджені балкони. Постраждав охоронець підприємства, куди влучив один із дронів.

    На Київщині, за даними голови ОВА Миколи Калашника, наслідки дронової атаки зафіксовані у чотирьох районах. У Вишгородському районі горіла лісова підстилка, у Фастівському — приватний будинок. В Обухівському районі уламки збитої ворожої цілі впали на незаселений багатоповерховий будинок, а у Бориспільському районі через пожежу пошкоджено транспорт і житло. Відомо про одного постраждалого — чоловіка 1993 року народження, який отримав осколкове поранення плеча.

    Через ворожі удари в низці регіонів працюють рятувальники та екстрені служби.

  • Синоптики попередили про вітер і високий ризик пожеж

    Синоптики попередили про вітер і високий ризик пожеж

    Сьогодні в Україні очікується складна синоптична ситуація. За прогнозом Укргідрометцентру, на більшості території країни переважатиме мінлива хмарність, а в східних регіонах можливі короткочасні дощі з грозами. Метеорологи також попереджають про поривчастий вітер і надзвичайний рівень пожежної небезпеки в багатьох областях.

    Удень короткочасні дощі з грозами ймовірні на Лівобережжі. В інших регіонах — переважно без опадів. Вітер північно-західного напрямку сягатиме швидкості 7–12 м/с, місцями можливі пориви сильнішої інтенсивності.

    Температурна ситуація залишається контрастною. Вночі синоптики прогнозують +10…+15 °C, на півдні — до +18. Удень повітря прогріється до +20…+25 °C, а на заході й південному заході місцями — до +29 °C.

    Окрему увагу метеорологи звертають на ризик виникнення пожеж. З 1 по 4 липня у більшості областей фіксується надзвичайний рівень пожежної небезпеки. Винятками є північні регіони, а також Полтавська, Харківська, Запорізька, Волинська (1–2 липня) і Дніпропетровська (1–3 липня) області.

    Погода по регіонах демонструє значну різноманітність. Наприклад, найтепліше буде в Ужгороді — до +29 °C. У Києві — комфортні +22…+24 °C без опадів. На сході — дещо прохолодніше: у Луганську — +19…+21 °C з можливими дощами. У південних містах, таких як Одеса та Миколаїв, очікується суха та сонячна погода з температурою до +28 °C.

    Попри локальні дощі та прохолоду в окремих областях, синоптики прогнозують повернення справжньої спеки вже з 3 липня. Очікується нова хвиля тепла, яка підніме стовпчики термометрів до +35 °C.

  • Експерти вважають, що через кліматичні зміни необхідно переформатувати ліси

    Експерти вважають, що через кліматичні зміни необхідно переформатувати ліси

    В умовах зміни клімату Україна стикається з дедалі частішими природними катастрофами, такими як масштабні пожежі в лісах та паводки в Європі. Експерти, зокрема Олег Листопад з Мережі захисту національних інтересів АНТС, вважають, що для пом’якшення наслідків цих явищ необхідно переформатовувати ліси та адаптувати їх до нових кліматичних умов.

    В Україні ситуація погіршується підвищеною небезпекою пожеж на великих площах, бо “в нас дуже багато насаджено штучних лісів з сосни”, – зауважує експерт. І він закликає запровадити в Україні мораторій на видобуток торфу. А витрачання коштів комунальникам – це окреме питання, каже експерт.

    Закуповують сакури за кілька мільйонів, шаровидні акації. Можливо, вони й гарні, але вони не дають тіні. А синоптикиня Укргідрометцентру Наталя Птуха розповіла: чи можна з таким теплим вереснем очікувати і на теплу зиму?

    Нічого дивного у паводках немає, як і в посушливому періоді. Питання в тому, наскільки ці явища сильні

    Як таке можливо, що у наших сусідів, в Польщі та Чехії річки виходять з берегів, а у нас – тепла осінь і водночас пожежі у кількох областях?

    Олег Листопад: У паводках нічого дивного немає. Так само, як і в посушливому періоді. В наших західних областях теж не так давно були паводки. Нічого в цьому особливого немає. Питання в тому, наскільки ці явища сильні, і наскільки часто вони відбуваються. А це вже наслідки, як кажуть фахівці, зміни клімату. Коли глобальна температура середньостатистична на планеті збільшується. А збільшується вона тому, що в атмосферу потрапляють парникові гази.

    Тобто, в атмосфері збільшується кількість вуглецю. Через це атмосфера нагрівається, в ній може набиратися більше вологи. А якщо більше назбиралося, може більше випасти. На європейські терени прийшов циклон, і там випала велика кількість опадів. Потрібно говорити про те, як уникнути жертв і зменшити збитки.

    Що, на вашу думку, спричинило сильні дощі та повені саме в Польщі, Румунії, Чехії та Австрії?

    Олег Листопад: Повторюся, це відбувається не вперше. Нічого надзвичайного в таких рясних опадах немає. В 2021 році такі дощі були в Німеччині. Питання тільки в готовності людей, готовності влади невеликих міст, містечок до таких подій. Чеські колеги з Праги мені повідомляють, що в самому місті ситуація нормальна.

    В Чехії величезна річкова долина не забудовується. Адже якщо ми будемо в долині щось будувати, саме воно й потрапить під удар стихії. Долина річки – це така умовна чаша, яка сформована через те, що час від часу вона наповнюється великою масою води. Це закон Архімеда. Якщо ми в якусь посудину вкинемо якогось об’єму предмет, то на об’єм цього предмета кількість води з цієї посудини вихлюпнеться.

    До речі, в Європі існують так звані червоні лінії. Ці лінії накреслені на карті після подібних кліматичних подій, які трапляються раз на 50 років. І той, хто будується нижче цих ліній, жодних компенсацій від держави не отримує. І жодна страхова фірма таке будівництво страхувати не буде. А якщо й буде, то під такі відсотки, що будівельник сам не захоче страхуватися.

    Червоні лінії

    А як відбувається в Україні?

    Олег Листопад: В Україні ДСНС мала б до 2024 року розробити такі червоні лінії. Я розумію, що зараз ДСНС не до цього. Хоча я не впевнений, що ті фахівці, які мали б цим займатися, вони зайняті безпосередньо розбором завалів. Тому у ДСНС варто було б спитати, де наші карти з червоними лініями?

    Коли в Закарпатті в 1990-х були повені, люди відверто цим спекулювали, користуючись програмами підтримки, завдяки яким людей переселяли. А через деякий час я побачив, що люди почали будувати житло в 20 метрах від річки. Я запитував тоді у голови села, а як же так, адже зовсім недавно були повені? І почув у відповідь, що у них, мовляв, більше немає де будувати. Я навіть не знаю, як назвати таке мислення і таку поведінку.

    “На моїй футболці написано: “Перетворимо довкілля з жертви на зброю”

    Наскільки аномально теплою і посушливою є цьогорічна осінь?

    Олег Листопад: Є два способи реагувати на зміну клімату загалом: зменшувати викиди, зменшувати використання викопного палива, зупинити війну в Україні, через яку горять нафтобази, горять ліси, витрачаються кошти, які можна витратити на те, щоб зупинити зміну клімату. Наші екологи на всіх майданчиках, де тільки бувають, доносять всім міжнародним організаціям цю думку: якщо вам байдуже до людських сліз, то подумайте про себе, зупиняйте війну, надайте зброю, накладайте санкції.

    Росія має за це заплатити; на моїй футболці написано: “Перетворимо довкілля з жертви на зброю”. На сьогодні наше довкілля – це жертва, а має перетворитися на зброю. Інформація про наше знищене довкілля має перетворитися на зброю. І ми маємо домогтися, щоб працював на нашу перемогу і цей фактор також.

    “Зараз, як гарячі пиріжки, роздаються ліцензії на видобуток торфу і бурштину”

    А наша тепла осінь – аномальна?

    Олег Листопад: Давайте згадаємо 2020 рік. Осінь була ще спекотніша. Потім була малосніжна зима. А потім Державне агентство з водних ресурсів обмежувало водокористування. Для енергетиків були обмеження, не вистачало води навіть у водосховищах. Це позначилося і на врожаях, і на всьому. І того року теж були жахливі пожежі.

    Другий спосіб реагування на зміни клімату – адаптуватися до цих змін. І з цим у нас біда. Хоча плани розробляються. Відома фахівчиня, метеорологиня Світлана Краковська разом з колегами брала участь в розробці планів адаптації трьох областей.

    Також у нас є фантастичний фахівець з протипожежної безпеки лісів, доктор біологічних наук Сергій Зібцев. У нього є команда, і вони мають цілий пакет пропозицій. Після 2020 року, після цих величезних пожеж, був підготовлений проєкт стратегії. Я зайшов за цим лінком на сайт Міндовкілля і цієї сторінки не знайшов. Не відомо, що з цією стратегією, і як ми будемо боротися з пожежами, і які у нас плани. А плани насправді не такі складні.

    • По-перше, потрібно заборонити видобувати торф і осушувати торфовища і болота. І ще з радянських часів у нас в країні відбувається масштабна меліорація. І зараз, як гарячі пиріжки, роздаються ліцензії на видобуток торфу і бурштину. Держава отримує мільйон-два гривень за цю ліцензію, а потім збитки від пожеж складають сотні мільйонів. А недоотримання врожаю, бо немає чим поливати, складають мільярди. Тому нам потрібен мораторій на видобуток торфу. А відновити торфовища насправді не складно. Є досвід європейських країн, є й українські фахівці, які розбираються в цьому питанні.
    • По-друге, у нас дуже багато насаджено штучних лісів з сосни. І це сосна одного віку. Так звана одновікова монокультура. Пожежі, які ми спостерігаємо, відбуваються в сухому лісі. Там будь-яка іскра призводить до займання.

    “Ліси потрібно переформатовувати”

    Що можна зробити з цими лісами?

    Олег Листопад: Ліси потрібно переформатовувати. Про це багато говориться, але нічого не робиться. Садиться і далі сосна. Інші породи я спостерігаю в невеликих обсягах, наприклад, подекуди десь можуть посадити рядочок червоного дуба. Але кардинальних змін немає.

    Розкажіть про той циклон “Борис” на території Європи. Звідки він взявся і чому такий потужний?

    Наталя Птуха: Його дія практично мінімізувалася. Фронтальні системи, які з ним пов’язані, відійшли до території Італії. Але вони вже не такі активні і катастрофічних наслідків не спричинюють. Циклони – це поля низького тиску. Вони є завжди. Так само, як і антициклони – поля високого тиску. Це дві протидіючі баричні сили, які формують погоду на земній кулі.

    Просто вони бувають різної інтенсивності, залежно від того, в які умови вони потрапляють. Був пік активності цього циклона над Центральною Європою. Цей циклон виявився заблокованим, тому що з півночі, з північного сходу розташувалося потужне поле високого тиску – антициклон. Відповідно, він блокував цей циклон над Центральною Європою, і він не мав змоги далі нікуди просуватися. Тож кілька днів він крутився фактично на одному місці.

    Тому так багато опадів було на певних територіях. Також додатковим фактором було те, що завжди передумовою для випадіння опадів є різниця температур. Тобто опади випадають на атмосферних фронтах, а атмосферні фронти – це, по суті, умовні лінії поділу теплої і холодної повітряної маси. Коли стикаються тепле і холодне повітря, то тоді виникають хмари і опади. Це – простою мовою.

    Ситуація склалася наступним чином. Саме з півночі, з північних широт на територію Центральної Європи на той момент був інтенсивний затік холодного повітря. А в той же час над Чорним морем, над південно-східною частиною Європи, над Україною розташувалася досить тепла, спекотна повітряна маса, як для вересня.

    Чи можна з таким теплим вереснем очікувати і на теплу зиму?

    Тепла осінь ще триватиме?

    Наталя Птуха: Буде ясна погода у більшості областей. І це буде досить тривалий період.

    На скільки тривалий період?

    Наталя Птуха: До 25 числа у нас буде утримуватися поле високого тиску. Без жодних шансів на опади.

    Чи можна з таким теплим вереснем очікувати і на теплу зиму?

    Наталя Птуха: Такої прямої кореляції і зв’язку ми не можемо гарантувати. І такого зв’язку немає. Але є загальна тенденція. У нас відбувається зміна клімату, і останній рік 12, навіть 13 місяців поспіль середньоземна глобальна температура була вищою за всю історію синоптичних спостережень. І це означає, що буде більше періодів теплих днів. Але у нас країна сезонних змін, тому можуть бути затоки холоду і морозні дні. Просто за глобальною тенденцією період холодних днів з морозами стає дедалі меншим.

    “Для чого у дворах вибривати наголо зелену траву? Щоб списати цей бензин?”

    Що ще нам потрібно змінити з огляду на зміни клімату?

    Олег Листопад: Комфортнішим життя у великих містах могла б зробити відмова від скошування трави. Щодо цього були вже і петиції киян. На культурних газонах є полив, там трава одразу після скошування не виглядає жовтою. Але для чого у дворах вибривати наголо зелену траву? Щоб списати цей бензин? Щоб під виглядом цих робіт списати якісь кошти? Є експериментальні ділянки з різнотрав’ям. І вони прекрасні! Але це дрібниці.

    Також абсолютно безграмотно кронуються дерева. Замість того, щоб підрізати крону, обрізаються нижні каркасні гілки. Витрачання коштів нашими комунальними службами під час війни – це окреме питання. Закуповуються сакури за кілька мільйонів, шаровидні акації. Можливо, вони й гарні, але вони не дають тіні. Все націлено на те, щоб відмивати гроші, а не на те, щоб вести те зелене господарство, яке буде давати максимум користі при найменших витратах.

    Знищуються зелені зони, для того щоб поставити якісь наливайки. Звісно, бізнес повинен працювати, але не за рахунок зелених зон. Для того, щоб адаптуватися до змін клімату, нам потрібно вступити в ЄС і побудувати правову державу.