Nenkainfo.com

Позначка: ППО України

  • Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    У ніч проти 9 жовтня російська армія здійснила масовану атаку на Україну, застосувавши 136 безпілотників. Під ударами опинилися житлові будинки, торговельні та складські приміщення, об’єкти інфраструктури. Відомо про загиблих і поранених, зокрема дитину.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, серед запущених росіянами безпілотників було 93 реактивні дрони. Українська протиповітряна оборона знешкодила 114 повітряних цілей, зокрема 77 реактивних. Влучання зафіксували на восьми локаціях, падіння уламків — ще на семи.

    Запоріжжя. На світанку російські війська завдали шість ударів по місту керованими авіабомбами. Пошкоджено багатоповерхові житлові будинки, транспортні засоби та заклад позашкільної освіти. Загинув 48-річний чоловік. За уточненими даними прокуратури станом на 07:45, поранення отримали дев’ятеро людей, серед них 14-річна дівчинка. На місцях ударів працювали рятувальники та медики.

    Київська область. Російські війська атакували складські приміщення. За ранковими повідомленнями, постраждали троє людей, ще одну жінку шукали під завалами. Виникла пожежа, до ліквідації наслідків залучили екстрені служби.

    Чернігівщина. Після третьої години ночі російський безпілотник влучив у торговельний центр «Епіцентр», розташований на прилеглій до Чернігова території. За інформацією «Суспільного», у центральній частині будівлі виникла пожежа, зокрема горів дах.

    Івано-Франківськ. Унаслідок падіння уламків збитого безпілотника загинув чоловік 1959 року народження. За словами міського голови Руслана Марцінківа, загиблий працював сторожем господарської будівлі, яку пошкодило під час атаки. На місці спалахнула пожежа.

    Дніпропетровщина. За повідомленнями місцевої влади, російські війська понад 30 разів атакували п’ять районів області. Відомо щонайменше про одного пораненого.

    Одеса. Уночі окупанти атакували інфраструктуру міста. Вибуховою хвилею пошкоджено фасад і вікна багатоповерхового будинку. За попередньою інформацією, обійшлося без загиблих і постраждалих.

    Київ. Наслідки російських ударів позначилися на роботі міського транспорту. Через проблеми з напругою тимчасово зупинявся рух частини електротранспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 атака ще тривала, а в українському небі залишалися ворожі безпілотники.

    Інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки російських ударів, а правоохоронці документують пошкодження цивільної інфраструктури.

  • Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    З’явилися фото та відео наслідків удару російського безпілотника по пасажирському поїзду Одеської залізниці, який стався вранці 13 серпня. На оприлюднених кадрах видно масштабні пошкодження локомотива, зокрема повністю зруйновану кабіну машиніста.

    Фото та відео наслідків атаки опублікували президент України Володимир Зеленський та Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними, російський удар припав по локомотиву пасажирського поїзда. Унаслідок атаки загинули машиніст та його помічник. Вони перебували в кабіні під час влучання та не мали можливості врятуватися.

    Водночас пасажири поїзда не постраждали. На момент удару у вагонах перебували 340 людей. Після атаки їх організовано евакуювали та автобусами доправили до Одеси.

    У ДСНС уточнили, що рятувальники евакуювали 317 пасажирів, серед яких було 67 дітей. Інформації про постраждалих серед пасажирів не надходило.

    На опублікованих кадрах видно, що передня частина локомотива зазнала критичних пошкоджень. Кабіна машиніста практично повністю зруйнована, а сам локомотив охопило полум’я. Рятувальники повідомили, що після влучання сталося загоряння, однак пожежу вдалося ліквідувати.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи атаку, наголосив, що йдеться про удар по цивільному об’єкту. За його словами, російська сторона не могла не розуміти, що атакує пасажирський потяг.

    «І точно той, хто керував дроном, не міг не знати, що ціль абсолютно цивільна», — заявив глава держави.

    Зеленський також закликав міжнародну спільноту до рішучої відповіді на російські атаки по цивільній інфраструктурі України. Окремо президент наголосив на необхідності посилення української протиповітряної оборони, яка має захищати людей та критично важливі об’єкти від російських ракет і безпілотників.

    За інформацією, яка з’явилася після атаки, команда «Укрзалізниці» отримала попередження про наближення реактивного безпілотника та передала відповідну інформацію машиністу. Однак через високу швидкість дрона та його різкий маневр зупинити поїзд до моменту удару не вдалося.

    Попри влучання по локомотиву, пасажирські вагони не зазнали таких пошкоджень, які призвели б до жертв серед людей. Після евакуації пасажирів залізничники та рятувальники продовжили працювати на місці події.

    Удар по поїзду став черговим випадком, коли російські війська атакують цивільну транспортну інфраструктуру України. Особливе занепокоєння викликає те, що в момент атаки потяг перевозив сотні пасажирів, серед яких десятки дітей.

    Наразі відповідні служби продовжують працювати на місці події, а українська влада вкотре наголошує на необхідності посилення захисту залізничної інфраструктури та систем протиповітряної оборони

  • Зеленський назвав США критично необхідну кількість ракет Patriot для захисту України взимку

    Зеленський назвав США критично необхідну кількість ракет Patriot для захисту України взимку

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні достатньо отримати від США 5% запасу ракет-перехоплювачів для систем Patriot, щоб пройти наступну зиму, а 10% — щоб мати змогу збивати всі російські балістичні ракети.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю CNN.

    За словами Зеленського, ситуація з ракетами-перехоплювачами для української протиповітряної оборони залишається критичною. Він зазначив, що цього року Україна має у 2,5 раза менше перехоплювачів Patriot, ніж мала у 2025 році. Водночас Росія, за його словами, щомісяця запускає приблизно вдвічі більше балістичних ракет, ніж раніше.

    «Цього року у нас у два з половиною рази менше перехоплювачів, ніж було у 2025 році. Росія щомісяця запускає удвічі більше балістичних ракет, ніж раніше», — заявив президент.

    Зеленський наголосив, що останніми тижнями російські балістичні удари по Україні стали значно інтенсивнішими. Особливо сильно від атак потерпає Київ. За його словами, дефіцит перехоплювачів Patriot створює для України додаткові ризики напередодні опалювального сезону.

    Президент розповів, що значна частина його роботи зараз пов’язана з переговорами із союзниками щодо отримання додаткових ракет для української ППО.

    «Ось чим я живу щодня: від 1% до 5%. У мене є кілька місяців і мільйони телефонних дзвінків… Я намагаюся обміняти щось на ракети», — сказав Зеленський.

    Він додав, що веде переговори не лише офіційними каналами, а й використовує інші способи комунікації із партнерами. Водночас президент не розкрив деталей окремих домовленостей, пояснивши, що не може публічно говорити про частину своїх дій.

    За оцінкою Зеленського, якщо Сполучені Штати передадуть Україні 5% від своїх запасів ракет-перехоплювачів Patriot, цього може вистачити для того, щоб країна змогла пройти зиму та захистити життя цивільних. Якщо ж Україна отримає 10%, це, за його словами, дозволить значно посилити захист від російських балістичних ракет і фактично знищувати всі такі цілі.

    «Якщо США продадуть нам 5% (ракет-перехоплювачів — ред.), ми переживемо зиму і врятуємо життя людей. Якщо вони зможуть продати нам 10%, ми знищимо всі російські балістичні ракети. У мене є 1%», — заявив президент.

    Зеленський також наголосив на виснаженні українського суспільства через постійні російські атаки. За його словами, українці залишаються стійкими, однак тривала війна та регулярні удари завдають значного психологічного навантаження.

    «Насправді це дуже героїчні, дуже стійкі люди. Але вони втомилися», — сказав глава держави.

    Ситуацію додатково ускладнює глобальний дефіцит ракет-перехоплювачів, який виник на тлі зростання потреби у засобах протиповітряної оборони, зокрема через війну США з Іраном. Україна опинилася серед країн, які особливо гостро відчувають нестачу таких боєприпасів.

    Окремим питанням залишається можливість виробництва ракет-перехоплювачів Patriot безпосередньо в Україні. Раніше президент США Дональд Трамп заявляв про готовність дозволити Україні отримати ліцензію на самостійне виробництво таких ракет. Однак згодом він висловив сумніви щодо доцільності цієї ідеї.

    Представники виробників систем Patriot уже приїжджали до Києва для обговорення потенційного запуску виробництва. Водночас конкретних результатів цього процесу поки немає.

    «Я сподіваюся, що мені це вдасться. Зараз у мене немає навіть 5%, і я не маю такої підтримки. І це для мене — великий виклик, один із найбільших, з якими я стикався з самого початку цієї війни», — зазначив Зеленський.

    Президент також повідомив, що безпосередньо звертався до представників адміністрації Трампа із проханням збільшити підтримку України засобами ППО. Він робив це як під час телефонних розмов і листування, так і через інших союзників.

    Зеленський підтвердив нещодавню телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей-Ді Венсом, однак не став розкривати подробиці переговорів. Зокрема, він не уточнив, чи обговорювалося питання українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі в Чорному морі.

    Водночас Київ продовжує працювати над мирним процесом за участю США. Зеленський заявив, що Україна підготувала нові пропозиції та очікує більшої залученості Вашингтона до переговорів.

    «Нам потрібна більша залученість американської сторони до мирного плану. Я вдячний команді президента Трампа за те, що вони хочуть продовжувати. Путін не хоче припиняти цю війну, і на нього зараз чиниться недостатній тиск», — наголосив президент.

    Він також відкинув можливість відмови України від територій на Донбасі, які Росія прагне захопити. За словами Зеленського, ключовою умовою будь-яких домовленостей для Києва залишаються надійні гарантії безпеки.

    Окремо президент заявив, що погоджується з оцінками деяких західних партнерів про можливість подальшої ескалації з боку Росії. На його думку, Кремль потенційно може спробувати перевірити готовність НАТО до прямої відповіді, зокрема через напад на одну з менших балтійських держав.

    Зеленський вважає, що російське керівництво прагне продемонструвати своєму суспільству перемогу та може шукати можливості для швидкого розширення конфлікту.

    «Він не знає, як закінчити цю війну без масштабної окупації або великої перемоги для свого суспільства. Простіше знайти якусь меншу країну… для нього не матиме значення, чи входить ця країна до НАТО, чи ні», — сказав Зеленський.

    Президент наголосив, що найближчі місяці залишаються критичними для української системи протиповітряної оборони. За його словами, отримання додаткових ракет-перехоплювачів Patriot є одним із головних пріоритетів Києва напередодні зими, оскільки від кількості боєприпасів безпосередньо залежить здатність України захищати міста та енергетичну інфраструктуру від російських балістичних ударів

  • Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія зупинила виробництво реактивних «Герань-3»: ГУР розкрило, що готує Кремль натомість

    Росія припинила виробництво реактивних ударних безпілотників «Герань-3». За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель була перехідною версією, яку російські розробники створили перед переходом до нового покоління реактивних дронів.

    Про це повідомляє «Мілітарний» із посиланням на інформацію, отриману від ГУР МО України.

    «Герань-3» створювали на основі конструкції «Герань-2». Російські розробники суттєво не змінювали планер попередньої моделі, однак замінили силову установку. Замість поршневого двигуна на безпілотник встановили реактивний Telefly JT80.

    Саме новий двигун дозволив істотно збільшити швидкість апарата. За даними української розвідки, «Герань-3» могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 км/год та долати відстань до 1000 км.

    Таким чином, порівняно з попередньою версією реактивний безпілотник отримав значно вищу швидкість. Це, своєю чергою, скорочує час, який українська система протиповітряної оборони має для його виявлення, супроводу та перехоплення.

    Попри зовнішню схожість із «Герань-2», внутрішнє обладнання дрона також було оновлене. На борту встановили інерційну навігаційну систему SADRA, блок вимірювання тиску, блок розподілу потужності та інші електронні модулі.

    Для захисту від засобів радіоелектронної боротьби росіяни використовували супутникову систему «Комета-М12». Вона оснащена адаптивною антенною решіткою із 12 елементів, яка має підвищувати стійкість апарата до спроб придушення супутникового зв’язку.

    Водночас значна частина електронної начинки «Герань-3» має іноземне походження. За підрахунками української розвідки, у конструкції безпілотника використовували 45 іноземних компонентів.

    Найбільше серед них було американських деталей — 22 компоненти. Також у дроні виявили елементи китайського, швейцарського, німецького, британського та японського виробництва.

    Наявність іноземних компонентів у російському ударному безпілотнику вкотре демонструє залежність російського військово-промислового комплексу від імпортної електроніки. Попри санкції та обмеження на експорт технологій, Росія продовжує знаходити можливості для отримання компонентів, необхідних для виробництва озброєння.

    За інформацією ГУР, «Герань-3» не була кінцевим варіантом російської реактивної лінійки. Її розглядали як перехідну модель перед створенням «Герань-4».

    Новий безпілотник уже отримав спеціально розроблений планер, адаптований під потужніший реактивний двигун Telefly LX-WP-160. Саме зміна конструкції та силової установки має дозволити росіянам збільшити характеристики нового апарата.

    Зокрема, злітна маса «Герань-4» зросла приблизно з 350 до 450 кг. Потужніший двигун, за даними української розвідки, має забезпечити подальше збільшення швидкості та дальності польоту.

    Таким чином, припинення виробництва «Герань-3» не означає відмови Росії від реактивних ударних дронів. Навпаки, за оцінкою української розвідки, Москва переходить до наступної моделі, яка має бути краще пристосована для використання реактивного двигуна.

    Росія останнім часом активно вдосконалює сімейство ударних безпілотників, які застосовує проти України. На початку серпня повідомлялося про появу нової версії «Герань-4 Сикер», яку оснастили сучаснішою системою наведення та оптико-електронним модулем.

    Таке обладнання має підвищувати точність ураження цілей та давати дрону можливість ефективніше працювати навіть у випадках втрати зв’язку з оператором.

    Зростання швидкості російських безпілотників створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Чим швидше рухається ціль, тим менше часу залишається на її виявлення та перехоплення, особливо якщо дрон летить на низькій висоті.

    Україна паралельно розробляє власні засоби протидії таким загрозам. Зокрема, Збройні сили України представили автоматизовану систему перехоплення швидкісних безпілотників ZIRKA, яку створили з урахуванням необхідності боротьби з реактивними «Геранями».

    Росія також продовжує експериментувати з бойовим оснащенням ударних дронів. Раніше повідомлялося про виявлення боєприпасів зі збідненим ураном, якими були оснащені окремі «Герань-2», застосовані під час атак на Україну.

    Отже, зупинка виробництва «Герань-3» може бути пов’язана не зі згортанням програми реактивних дронів, а з переходом Росії до нової конструкції. Якщо інформація ГУР підтвердиться, основним наступним етапом розвитку цієї лінійки стане «Герань-4», яку розробляють спеціально під потужніший реактивний двигун.

    Для України це означає необхідність подальшого розвитку засобів виявлення та перехоплення швидкісних ударних безпілотників, оскільки Росія продовжує вдосконалювати характеристики своїх далекобійних систем.

  • Іран погрожує Україні балістикою: які ракети можуть долетіти та чи здатна ППО їх зупинити

    Іран погрожує Україні балістикою: які ракети можуть долетіти та чи здатна ППО їх зупинити

    Після різких заяв Тегерана на адресу України та погроз «відповісти» за удар по судну в Каспійському морі військові аналітики знову оцінили можливості іранського ракетного арсеналу. За їхніми висновками, частина балістичних ракет середньої дальності, що перебувають на озброєнні Ірану, теоретично здатна досягти території України безпосередньо з пускових позицій у самому Ірані. Найбільшу загрозу становлять ракети сімейств Ghadr, Emad, Sejjil та Khorramshahr, дальність польоту яких становить від близько 2 000 до 4 000 кілометрів.

    Обговорення цієї теми активізувалося після різкого загострення відносин між Києвом і Тегераном. Іран звинуватив Україну в ударі по іранському комерційному судну в Каспійському морі, заявивши, що атака «не залишиться без відповіді». Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі назвав інцидент порушенням міжнародного права, а окремі представники іранської влади та провладні медіа відкрито пригрозили Україні застосуванням балістичних ракет.

    Які ракети Іран може використати

    За оцінками Defense Express, Іран має кілька типів балістичних ракет середньої дальності, здатних уражати цілі далеко за межами Близького Сходу.

    До них належать:

    • Ghadr — дальність польоту до близько 2 000 км;
    • Emad — модернізована ракета із заявленою дальністю до 2 000 км;
    • Sejjil — твердопаливна балістична ракета із дальністю близько 2 000 км;
    • Khorramshahr — найпотужніша ракета цього класу, для якої в різних оцінках вказують дальність до 4 000 км.

    Саме Khorramshahr вважається найбільш небезпечною для України. За даними аналітиків, її дальність дозволяє запускати ракету безпосередньо з території Ірану без необхідності наближати пускові установки до українських кордонів. Залежно від місця запуску потенційно під загрозою можуть опинитися різні українські міста.

    Чому Khorramshahr викликає найбільше занепокоєння

    Окрему увагу експерти приділяють бойовій частині ракети Khorramshahr.

    За інформацією Defense Express, Іран уже демонстрував варіант цієї ракети з касетною бойовою частиною, яка після входження в атмосферу розділяється на десятки окремих суббоєприпасів. Саме подібна конфігурація значно ускладнює роботу систем протиракетної оборони, адже після розділення необхідно перехоплювати не одну ціль, а велику кількість окремих бойових елементів.

    Чи впорається українська ППО

    Фахівці наголошують, що питання перехоплення іранських балістичних ракет середньої дальності є одним із найскладніших.

    Попри те, що комплекси Patriot вже неодноразово доводили свою ефективність проти російських балістичних ракет, їхні можливості щодо окремих типів ракет середньої дальності залишаються обмеженими. Результат перехоплення залежить від швидкості цілі, висоти польоту, траєкторії та здатності бойового блоку маневрувати.

    Аналітики зазначають, що для максимально ефективної протидії подібним загрозам необхідні спеціалізовані системи стратегічної протиракетної оборони.

    Йдеться насамперед про:

    • американську систему THAAD;
    • ізраїльські комплекси Arrow-2 та Arrow-3;
    • американські морські ракети-перехоплювачі SM-3.

    Саме такі системи використовувалися США та Ізраїлем під час відбиття масштабних атак Ірану на ізраїльську територію.

    Чи зберіг Іран достатній запас ракет

    Водночас експерти звертають увагу, що потенціал іранського ракетного арсеналу вже суттєво скоротився.

    Під час нещодавнього протистояння з Ізраїлем Тегеран використав значну кількість балістичних ракет середньої дальності. Крім того, Ізраїль і США завдали серії ударів по пускових установках, виробничих підприємствах, складах та інших об’єктах ракетної програми Ірану в межах операції Epic Fury. Це, на думку аналітиків, помітно знизило можливості країни щодо масованого застосування такого озброєння.

    Чому тема знову стала актуальною

    Нова хвиля обговорень виникла після того, як Іран звинуватив Україну в атаці на комерційне судно в Каспійському морі. За твердженням Тегерана, внаслідок удару загинув один моряк, ще кілька людей дістали поранення. Українська сторона заявила, що уразила судна, які використовувалися для перевезення військових вантажів, пов’язаних з Іраном. Після цього іранське керівництво пригрозило відповіддю, а окремі представники влади заявили, що територія України перебуває в зоні досяжності іранських балістичних ракет.

    Попри ці погрози, військові експерти закликають не робити поспішних висновків. Теоретична дальність польоту ракет ще не означає неминучість їхнього застосування, адже рішення про удар залежить не лише від технічних можливостей, а й від політичних, військових та міжнародних наслідків такого кроку. Водночас сама поява подібних заяв свідчить про ризик подальшої ескалації та актуалізує питання посилення української системи протиракетної оборони.

  • Україна виходить на новий рівень ППО: лазерна зброя проти “Шахедів” може з’явитися вже восени

    Україна виходить на новий рівень ППО: лазерна зброя проти “Шахедів” може з’явитися вже восени

    Україна наближається до нового етапу розвитку власної протиповітряної оборони. Уже протягом найближчих двох-трьох місяців Сили оборони можуть отримати лазерні комплекси, здатні ефективніше за великокаліберні кулемети знищувати російські ударні безпілотники типу Shahed. Про це під час брифінгу повідомив заступник головнокомандувача ЗСУ, бригадний генерал Андрій Лебеденко.

    За словами генерала, в Україні вже працюють одразу кілька команд, які займаються розробкою так званої «зброї майбутнього». До проєктів залучені як підрозділи всередині Збройних сил України, так і приватні оборонні компанії. Лебеденко наголосив, що лазерні комплекси вже демонструють здатність збивати FPV-дрони, а нині проходить етап адаптації технології для боротьби з ударними безпілотниками Shahed. Якщо випробування завершаться успішно, перші такі системи можуть почати застосовувати вже восени 2026 року.

    Фактично ця заява підтвердила слова колишнього міністра оборони Михайла Федорова, який ще на початку липня повідомив, що українські інженери вже тестують лазерні системи протиповітряної оборони. Тоді він зазначав, що перші результати випробувань уже отримані, однак більшість технічних характеристик залишаються засекреченими з міркувань безпеки.

    Чому лазерна зброя вважається революційною

    Сучасні лазерні комплекси не замінюють класичні системи ППО, а доповнюють їх. Головна перевага такого озброєння полягає у надзвичайно низькій вартості одного «пострілу». Якщо зенітні ракети можуть коштувати десятки або навіть сотні тисяч доларів, то використання лазера потребує лише електроенергії. Саме тому провідні армії світу активно інвестують у подібні технології.

    Лазерні системи особливо ефективні проти невеликих цілей — FPV-дронів, розвідувальних безпілотників та баражувальних боєприпасів. Промінь здатен за кілька секунд перегріти критично важливі елементи конструкції — електроніку, двигун або корпус — після чого дрон втрачає керування чи руйнується.

    Чому саме “Шахеди”

    Останнім часом Росія дедалі більше покладається саме на ударні безпілотники. За словами Андрія Лебеденка, ворог робить ставку на вдосконалення дронів, тоді як масштаби виробництва окремих типів ракет скорочуються через економічні обмеження. Росія активно модернізує “Шахеди”, покращує їхню навігацію та використовує нові схеми польоту, щоб ускладнити роботу української ППО.

    У таких умовах Україні потрібні дешевші та масовіші засоби перехоплення. Якщо лазерні комплекси зможуть брати на себе боротьбу з частиною дронів, це дозволить економити дорогі ракети NASAMS, IRIS-T, Patriot та інших систем для перехоплення крилатих і балістичних ракет.

    Україна входить до клубу технологічних держав

    Світові програми зі створення бойових лазерів активно реалізують США, Велика Британія, Ізраїль, Німеччина та Китай. Україна, попри війну, також змогла сформувати власний напрямок розвитку високотехнологічної зброї.

    За даними Генерального штабу, лише за перше півріччя 2026 року було оцінено майже 600 інноваційних військових проєктів, понад 40 із яких уже отримали державне фінансування. Значна частина цих розробок стосується безпілотних систем, роботизованих платформ, засобів радіоелектронної боротьби та нових систем ППО.

    Водночас експерти застерігають, що бойові лазери не стануть універсальним рішенням. Їхня ефективність залежить від погодних умов, дальності до цілі, потужності випромінювання та стабільності наведення. Проте навіть часткове впровадження таких систем може суттєво посилити ешелоновану оборону українського неба.

    Якщо заявлені строки справдяться, уже найближчими місяцями Україна стане однією з небагатьох держав світу, які використовують лазерну зброю не в експериментальному режимі, а як повноцінний елемент бойової системи протиповітряної оборони. Це може стати одним із найважливіших технологічних проривів українського оборонно-промислового комплексу з початку повномасштабної війни.

  • Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Франція готується передати Україні багатоцільові винищувачі Rafale та розширити доступ української оборонної промисловості до виробництва сучасного французького озброєння. Йдеться про крилаті ракети SCALP, ракети-перехоплювачі Aster-30 і високоточні авіаційні бомби AASM Hammer. Перші французькі бойові літаки, за словами президента Емманюеля Макрона, мають з’явитися в українському небі у 2028–2029 роках.

    Про це французький лідер заявив 13 липня після засідання «Коаліції охочих» у Парижі, під час якого союзники України обговорювали посилення протиповітряної оборони, захист від російських балістичних ракет і довгострокову модернізацію українських Повітряних сил.

    Макрон наголосив, що нові рішення стали практичним продовженням домовленостей, укладених Україною та Францією ще 17 листопада 2025 року. Тоді президенти Володимир Зеленський та Емманюель Макрон підписали документ, який передбачав можливість придбання Україною до 100 багатоцільових винищувачів Rafale F4, комплексів ППО SAMP/T, радарів, ракет класу «повітря–повітря» та керованих авіабомб. Угода була розрахована на період до 2035 року та також допускала передачу технологій і локалізацію виробництва в Україні.

    «Перші літаки вже мають літати в українському небі у 2028–2029 роках», — заявив Макрон, коментуючи реалізацію попередніх домовленостей.

    За його словами, сторони змогли конкретизувати перші партії озброєння, модернізацію української бойової авіації та постачання додаткових засобів протиповітряної оборони.

    Що саме отримає Україна

    Майбутній пакет французької допомоги охоплює не лише бойові літаки. Макрон заявив про додаткові радари, ракети та ліцензування виробництва одразу кількох важливих видів озброєння.

    Йдеться про:

    • ракети Aster-30 для комплексів протиповітряної оборони SAMP/T;
    • далекобійні авіаційні крилаті ракети SCALP;
    • високоточні авіаційні бомби AASM Hammer.

    За повідомленнями українських медіа, президент Франції заявив, що Україна отримала можливість виробляти ці системи за ліцензією. Водночас точні умови домовленостей — обсяги локалізації, строки запуску виробничих ліній, джерела комплектувальних і фінансування — на момент оголошення публічно не розкривалися.

    Передача ліцензій може бути не менш важливою, ніж постачання готової зброї. Україна отримає можливість частково виробляти необхідні ракети та боєприпаси самостійно, зменшуючи залежність від нерегулярних поставок союзників.

    Переговори про ліцензійне виробництво SCALP тривали щонайменше з червня 2026 року. Українська сторона тоді повідомляла, що обговорює з Парижем можливість виготовлення цих крилатих ракет усередині країни.

    Чим особливий Rafale

    Dassault Rafale — французький двомоторний багатоцільовий винищувач покоління 4,5, розроблений компанією Dassault Aviation. Його називають «омнірольним», тобто здатним виконувати широкий спектр бойових завдань у межах одного вильоту.

    Rafale може вести повітряний бій, завдавати ударів по наземних і морських цілях, проводити розвідку, супроводжувати інші літаки та застосовувати далекобійне високоточне озброєння. Існують одномісна й двомісна сухопутні версії літака, а також палубний варіант для авіаносців.

    Для України особливо важливою є здатність Rafale використовувати ракети SCALP, авіабомби AASM Hammer, ракети класу «повітря–повітря» Meteor і MICA та інше сучасне озброєння стандартів НАТО.

    Модифікація Rafale F4 має вдосконалені радари, системи зв’язку, засоби радіоелектронної боротьби та можливість працювати в єдиній інформаційній мережі з іншими літаками, наземними радарами й системами ППО.

    У листопаді 2025 року Україна підписала з Францією лист про наміри щодо придбання до 100 таких винищувачів упродовж десяти років. Угода передбачає не лише літаки, а й озброєння, підготовку персоналу та супутню інфраструктуру.

    Чому перші літаки доведеться чекати

    Строк 2028–2029 років пов’язаний одразу з кількома чинниками. Насамперед Україні потрібно підготувати пілотів, інженерів і наземний персонал, а також адаптувати аеродроми, системи технічного обслуговування, логістику та склади боєприпасів.

    Крім того, Dassault Aviation має великий портфель замовлень від Франції та іноземних клієнтів. Станом на середину 2025 року компанії залишалося виготовити сотні замовлених літаків. Виробник працював над збільшенням темпів складання з приблизно двох літаків на місяць до трьох у 2026 році та чотирьох — із 2028–2029 років.

    Саме нарощування виробничих потужностей має дозволити Франції одночасно виконувати контракти для власних Повітряно-космічних сил, інших іноземних замовників і України.

    Водночас остаточний графік залежатиме від укладення твердих контрактів, фінансування, темпів підготовки українських екіпажів і можливостей французької промисловості.

    SCALP дасть Україні далекобійну перевагу

    SCALP-EG — французька версія британської крилатої ракети Storm Shadow, розробленої європейською компанією MBDA. Вона запускається з літака та призначена для знищення важливих стаціонарних об’єктів у глибокому тилу противника.

    Ракета летить на малій висоті, використовує складну систему навігації та має бойову частину, розраховану на ураження укріплених командних пунктів, складів, мостів і військової інфраструктури.

    Франція передала перші SCALP Україні ще у 2023 році. Тоді їх інтегрували на українські літаки радянського виробництва. Публічно заявлена дальність експортної версії становила близько 250 кілометрів.

    Ліцензійне виробництво таких ракет в Україні могло б забезпечити регулярніше поповнення запасів і дозволити планувати довготривалі кампанії проти російської військової інфраструктури.

    Проте запуск повного циклу виробництва крилатих ракет є складним процесом. Він потребує доступу до двигунів, систем навігації, електроніки, бойових частин, спеціальних матеріалів і суворого контролю якості. Тому ліцензування може передбачати поетапну локалізацію — від складання й обслуговування до поступового виробництва окремих компонентів.

    Aster-30 — відповідь на російську балістику

    Ракети Aster-30 використовуються у франко-італійських системах ППО SAMP/T. Вони призначені для перехоплення літаків, крилатих і частково балістичних ракет.

    Україна вже експлуатує SAMP/T, однак кількість таких систем і ракет до них залишається обмеженою. На тлі постійних російських атак «Іскандерами», «Кинджалами» та іншими ракетами поповнення запасів Aster-30 є критично важливим.

    Ліцензія на виробництво могла б допомогти Україні та європейським партнерам швидше наростити кількість перехоплювачів. Це особливо актуально після створення в Парижі нової антибалістичної коаліції, яка має об’єднати зусилля європейських держав у розвитку протиракетної оборони.

    AASM Hammer уже працюють в Україні

    AASM Hammer — французькі модулі для перетворення звичайних авіабомб на високоточні керовані боєприпаси. Вони оснащуються системами наведення і можуть отримувати додатковий ракетний прискорювач, що збільшує дальність застосування.

    Українські Повітряні сили вже використовують AASM із літаків радянського виробництва. Такі бомби застосовують по командних пунктах, складах, мостах, техніці та укріплених позиціях російських військ.

    У попередні пакети французької допомоги вже входили AASM, зокрема закуплені за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Локалізація їхнього виробництва дозволила б Україні збільшити кількість високоточних ударів і зменшити собівартість боєприпасів.

    Україна переходить на західну авіацію

    Rafale мають стати частиною масштабного переходу українських Повітряних сил від радянських літаків до західних платформ.

    Україна вже використовує американські F-16 і французькі Mirage 2000-5. Також Київ обговорює можливе придбання шведських Gripen. Rafale можуть стати найпотужнішим компонентом майбутньої української авіації завдяки дальності, сучасній електроніці та широкій номенклатурі озброєння.

    Домовленості з Францією розраховані не лише на поточну війну, а й на довгострокове стримування Росії. До 2035 року Україна планує сформувати повітряний флот, сумісний зі стандартами НАТО та здатний одночасно захищати небо, завдавати далекобійних ударів і підтримувати наземні сили.

    Заява Макрона 13 липня стала першим чітким орієнтиром щодо появи Rafale в Україні. Якщо графік буде виконано, перші літаки розпочнуть службу у 2028–2029 роках.

    Водночас ліцензії на SCALP, Aster-30 і AASM можуть дати результат раніше. Саме розгортання виробництва озброєння в Україні здатне стати ключовим елементом домовленостей із Францією — і перетворити одноразову військову допомогу на довгострокове технологічне партнерство.

  • «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в Парижі вручив президенту Франції Емманюелю Макрону орден Свободи — одну з найвищих державних нагород України. Церемонія відбулася 13 липня на тлі масштабних переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони, створення спільної європейської системи захисту від балістичних ракет і подальших безпекових гарантій для України.

    Зустріч двох президентів передувала презентації української Антибалістичної програми FREYJA та засіданню «Коаліції охочих», до якого долучилися лідери й представники десятків держав. Зеленський і Макрон скоординували позиції перед переговорами, обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та можливості французької оборонної промисловості.

    Після зустрічі президент України заявив, що відносини між Києвом і Парижем вийшли на стратегічний рівень. За його словами, значну роль у цьому відіграла особиста підтримка Емманюеля Макрона, який упродовж повномасштабної війни долучався до формування міжнародних коаліцій, постачання зброї та дипломатичного тиску на Росію.

    «Відносини наших країн досягли дійсно стратегічного рівня, і багато в чому саме завдяки особистим зусиллям Президента Макрона. Сьогодні я подякував Емманюелю за допомогу та підтримку протягом цих років та відзначив пана Президента, справжнього друга України, орденом Свободи», — повідомив Зеленський.

    За що Макрон отримав українську нагороду

    Орден Свободи в Україні вручають за особливі заслуги у зміцненні суверенітету й незалежності держави, захисті прав і свобод людини, розвитку демократії та підтримці України на міжнародній арені.

    Макрон став одним із головних європейських політиків, які після російського вторгнення виступали за посилення оборонних можливостей України. Франція постачала українській армії артилерійські системи Caesar, бронетехніку, далекобійні ракети SCALP, боєприпаси, системи протиповітряної оборони та винищувачі Mirage.

    Париж також бере участь у підготовці українських військових, підтримує спільні оборонні виробництва та виступає одним із центрів формування «Коаліції охочих». Цей формат об’єднує держави, готові брати на себе додаткові зобов’язання щодо підтримки України та довгострокової безпеки Європи.

    Ще під час саміту НАТО в Туреччині Макрон анонсував, що зустріч 13 липня у Парижі буде присвячена новим оборонним можливостям, боротьбі з російським «тіньовим флотом», підтримці української промисловості та проведенню спільних військових навчань. Французький президент також наголошував на потребі залучити оборонні компанії до розробки нових засобів боротьби з балістичними ракетами.

    Головна тема переговорів — російські балістичні ракети

    Нагородження Макрона стало символічною частиною значно ширшої зустрічі, присвяченої одній із найгостріших проблем України — дефіциту засобів для перехоплення російських балістичних ракет.

    Такі ракети летять із надзвичайно високою швидкістю, а час від їх запуску до удару може становити лише кілька хвилин. Ефективно протидіяти їм здатна обмежена кількість систем, зокрема американські Patriot та франко-італійські SAMP-T.

    Останніми тижнями Росія посилила удари по Києву та інших українських містах, використовуючи комбіновані атаки балістичними й крилатими ракетами та сотнями дронів. Україна водночас відчуває критичну нестачу ракет-перехоплювачів, через що окремі балістичні цілі неможливо знищити до їхнього влучання.

    Під час переговорів Зеленський наголосив, що Україні необхідно зміцнювати ППО та прискорювати створення європейської антибалістичної системи. Він зазначив, що Франція має технології й промислові можливості, необхідні для реалізації такого проєкту.

    Десять країн створили нову коаліцію

    За підсумками зустрічі Україна та дев’ять європейських держав оголосили про створення Інтегрованої Антибалістичної коаліції.

    До неї увійшли Україна, Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. У спільній заяві країни визнали, що загроза з боку балістичних ракет стрімко зростає і становить небезпеку не лише для України, а й для всієї Європи.

    Учасники коаліції планують працювати над створенням інтегрованої архітектури протиракетної оборони. Вона має об’єднати наявні та майбутні системи різних країн, їхні радари, командні центри, засоби виявлення і перехоплювачі.

    «Наша мета — створити спільну спроможність балістичної протиракетної оборони для Європи», — йдеться у декларації учасників.

    При цьому конкретних термінів розгортання нової системи поки що не названо. Коаліція залишається відкритою для інших держав, які захочуть долучитися до фінансування, виробництва або технологічного розвитку.

    Україна представила проєкт FREYJA

    Окремо в Парижі відбулася презентація української Антибалістичної програми FREYJA. Її метою є створення доступнішої європейсько-української альтернативи дорогим системам Patriot.

    Проєкт передбачає залучення українського бойового досвіду, європейських технологій і промислових потужностей. Україна вже має унікальну практику протидії російським «Іскандерам», «Кинджалам» та іншим ракетам, тоді як Франція, Німеччина, Італія, Швеція та інші держави мають необхідні радіолокаційні, ракетні й виробничі технології.

    До переговорів у Парижі запросили представників великих європейських оборонних компаній, серед яких Eurosam, Thales, Leonardo та Saab. Обговорювалися збільшення постачання перехоплювачів Patriot, прискорене розгортання SAMP-T і можливість розробки нової системи за участю української промисловості.

    У перспективі Україна може отримати вагому роль у виробництві компонентів, програмного забезпечення, радарів та ракет-перехоплювачів. Такий формат дозволив би не лише забезпечити українські потреби, а й створити основу майбутнього протиракетного щита Європи.

    Чому зустріч у Парижі важлива

    Переговори Зеленського й Макрона відбулися у момент, коли європейські країни намагаються збільшити власну відповідальність за оборону континенту. Французький президент неодноразово закликав держави Європи розвивати власні оборонні технології та менше залежати від постачань зі США.

    Водночас системи Patriot залишаються найефективнішим засобом захисту України від російської балістики. Тому нова коаліція повинна одночасно вирішувати два завдання: терміново знаходити ракети для вже наявних комплексів і створювати довгострокову європейську альтернативу.

    Для України це питання має безпосереднє значення для порятунку людей. Росія систематично атакує житлові квартали, енергетику, лікарні та промислові підприємства, а дефіцит перехоплювачів збільшує наслідки кожного масованого удару.

    Орден Свободи, вручений Макрону, став не просто дипломатичним жестом. Нагородження підкреслило роль Франції у формуванні нової європейської оборонної системи та особисту участь французького президента в підтримці України.

    Зустріч у Парижі завершилася не лише словами про стратегічне партнерство. Україна та союзники формалізували створення антибалістичної коаліції, залучили оборонні компанії та розпочали практичне обговорення системи, яка в майбутньому має захищати від російських ракет не тільки українські міста, а й увесь європейський континент.

  • Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Зеленський уже в Парижі: союзники готують новий повітряний щит для України

    Президент України Володимир Зеленський на чолі української делегації прибув до Парижа, де візьме участь у переговорах із європейськими лідерами та засіданні «Коаліції охочих». Прибуття делегації до Франції підтвердив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.

    Паризькі переговори мають стати однією з головних міжнародних подій для України цього літа. Союзники планують обговорити посилення протиповітряної оборони, забезпечення України ракетами-перехоплювачами, розвиток спільного оборонного виробництва, нові санкції проти Росії та майбутні гарантії безпеки.

    За даними Reuters, у зустрічі беруть участь лідери щонайменше 25 держав. Загалом «Коаліція охочих» об’єднує понад 30 країн, які координують довгострокову військову підтримку України та готують механізми стримування Росії після можливого завершення активної фази війни.

    Коли відбудеться головна зустріч

    У повідомленні українського видання зазначено, що зустріч коаліції запланована на 14 липня. Однак офіційний календар президента Європейської ради Антоніу Кошти та повідомлення Reuters вказують, що основне засідання «Коаліції охочих» щодо України проходить у Парижі саме 13 липня. На 14 липня заплановані урочистості з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії.

    Очікується, що Зеленський залишиться у Франції й наступного дня. Український президент може долучитися до святкових заходів та військового параду в Парижі разом із лідерами держав, які підтримують Київ.

    Такий формат має не лише церемоніальне значення. Франція прагне використати національне свято для демонстрації європейської військової єдності та підтримки України на тлі тривалої російської агресії.

    Головна тема — захист від балістики

    Одним із центральних питань зустрічі стане дефіцит засобів перехоплення російських балістичних ракет. Україна потребує додаткових комплексів Patriot, ракет PAC-3 і посилення франко-італійських систем SAMP/T.

    Росія регулярно застосовує балістичні ракети для ударів по українських містах, а кількість систем, здатних їх перехоплювати, залишається обмеженою. Саме тому Київ намагається перейти від постійного пошуку боєприпасів на складах партнерів до довгострокового спільного виробництва.

    За інформацією Reuters, союзники обговорять пошук додаткових американських перехоплювачів Patriot, збільшення можливостей SAMP/T та створення нових засобів протиракетної оборони за участю українських і європейських компаній. До переговорів залучені великі оборонні виробники, зокрема Eurosam, Leonardo, Thales і Saab.

    Україна представить проєкт FREYJA

    Українська делегація планує презентувати партнерам концепцію FREYJA — перспективну антибалістичну систему, яку розглядають як потенційно дешевшу й масовішу альтернативу дорогим ракетам Patriot.

    Детальні технічні характеристики проєкту не розкриваються. Тому наразі не йдеться про готовий серійний комплекс, який уже можна передавати військам. FREYJA має стати спільною технологічною програмою, в якій український бойовий досвід поєднають із європейськими фінансами, виробництвом і компонентами.

    Reuters повідомляє, що проєкт є одним із головних пунктів нового антибалістичного напряму співпраці. Україна хоче створити систему, яку можна буде випускати у значно більшій кількості, ніж традиційні перехоплювачі найвищого класу.

    Це не означає відмову від Patriot. Навпаки, Київ наполягає на якнайшвидшому отриманні додаткових американських систем і боєприпасів, а FREYJA розглядається як довгострокове доповнення до наявної багаторівневої ППО.

    Макрон збирає союзників України

    Організатором зустрічі виступає президент Франції Еммануель Макрон. До переговорів також приєдналися генеральний секретар НАТО Марк Рютте, президент Європейської ради Антоніу Кошта та керівники десятків держав.

    Франція і Велика Британія залишаються головними координаторами «Коаліції охочих». Важливу роль у форматі також відіграє Німеччина, яка бере участь у пошуку ракет, фінансуванні закупівель і розвитку європейського оборонного виробництва.

    Європейський Союз раніше підтвердив готовність долучатися до надійних гарантій безпеки для України через «Коаліцію охочих» і в координації зі Сполученими Штатами. Лідери ЄС наголосили, що майбутній мир не може визначатися без участі України та має спиратися на довгострокове стримування нової російської агресії.

    Що таке «Коаліція охочих»

    Формат об’єднує держави, готові не лише підтримувати Україну зброєю зараз, а й брати участь у гарантуванні її безпеки після можливого припинення вогню.

    Учасники коаліції розробляють кілька напрямів:

    • посилення та довгострокове озброєння української армії;
    • захист повітряного і морського простору;
    • обмін розвідданими;
    • навчання українських військових;
    • логістичну підтримку;
    • можливе формування багатонаціонального контингенту стримування.

    У січні 2026 року учасники формату вже ухвалили Паризьку декларацію про надійні гарантії для справедливого й тривалого миру. У документі наголошувалося, що Україна, європейські союзники та США мають спільно працювати над системою, здатною запобігти новому російському вторгненню.

    Водночас практичне розгортання потенційних міжнародних сил можливе лише після появи відповідних політичних і безпекових умов. Росія виступає проти будь-якої західної військової присутності в Україні, але союзники Києва наголошують: Москва не матиме права визначати склад майбутніх гарантій для незалежної держави.

    Партнери готують нові військові можливості

    Париж планує представити не лише політичні заяви, а й конкретні оборонні ініціативи. Сторони обговорюватимуть спільне виробництво зброї, фінансування українського оборонно-промислового комплексу та проведення багатонаціональних навчань.

    За даними Reuters, Макрон має окреслити плани військових навчань у межах майбутньої Багатонаціональної сили для України. Йдеться про підготовку держав-партнерів до швидкого виконання гарантій безпеки після досягнення потенційної мирної угоди.

    Україна зацікавлена в тому, щоб європейські держави розміщували більше замовлень безпосередньо на українських підприємствах. Такий підхід дозволяє швидше отримувати озброєння, враховувати реальний досвід фронту та підтримувати українську економіку.

    Союзники вдарять по «тіньовому флоту» РФ

    Ще однією важливою темою стане боротьба з російським «тіньовим флотом» — мережею танкерів, через яку Москва експортує нафту, обходить санкції та фінансує війну.

    Учасники зустрічі можуть обговорити посилення контролю за страхуванням суден, заборону заходження підсанкційних танкерів до портів, перевірку їхніх власників і обмеження доступу до європейських морських послуг.

    Reuters повідомляє, що протидія «тіньовому флоту» стане одним із головних економічних блоків паризьких переговорів. Паралельно Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії.

    Київ наполягає, що без скорочення російських нафтових доходів військового тиску буде недостатньо. Саме експорт енергоносіїв залишається одним із головних джерел фінансування російської армії та виробництва ракет.

    Росія не повинна розраховувати на втому Заходу

    Паризька зустріч має продемонструвати, що партнери не планують скорочувати підтримку України через тривалість війни. Західні країни намагаються показати Кремлю, що ставка на виснаження союзників Києва не спрацює.

    Зустріч проходить у момент, коли українські безпілотники дедалі сильніше впливають на російську військову логістику, енергетичну інфраструктуру та об’єкти в окупованому Криму. Водночас Росія нарощує удари по українських містах, використовуючи сотні дронів і балістичні ракети.

    Саме ця подвійна ситуація визначає порядок денний Парижа: Україні потрібні засоби для захисту цивільного населення, але також зброя й фінансування для збереження ініціативи на полі бою.

    Чого Київ очікує від візиту

    Українська сторона прагне отримати кілька конкретних результатів: додаткові ракети Patriot і SAMP/T, політичну підтримку проєкту FREYJA, нові контракти для оборонних підприємств, жорсткіші санкції проти російської нафти та узгоджений план майбутніх гарантій безпеки.

    Частина домовленостей може залишитися непублічною через їхню військову чутливість. Однак очікується, що після завершення переговорів Зеленський, Макрон та інші лідери оголосять про нові напрямки підтримки.

    Прибуття українського президента до Парижа відкриває дводенний дипломатичний марафон, під час якого оборона України стане центральною темою європейської політики. Партнери мають показати, що їхня підтримка не обмежується словами, а переходить до виробництва ракет, формування нового протибалістичного щита та підготовки реальних механізмів стримування Росії.

  • Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Парижа, де проведе переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном і візьме участь у великому засіданні «коаліції охочих». Головними темами зустрічей стануть посилення української протиповітряної оборони, створення нової європейської системи перехоплення балістичних ракет, пришвидшення оборонного виробництва та підготовка реальних гарантій безпеки на випадок майбутнього припинення війни.

    До Парижа мають приєднатися щонайменше 25 глав держав і урядів, а загалом у роботі коаліції беруть участь понад 30 країн. У зустрічі також візьме участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Франція та Велика Британія залишаються головними координаторами формату, до якого активно долучилася Німеччина.

    Що обговорять Зеленський і Макрон

    Перед багатостороннім самітом Зеленський має провести окремі переговори з Макроном. Очікується, що президенти зосередяться на кількох ключових напрямах: постачанні ракет і систем ППО, спільному виробництві озброєння, захисті українських міст від балістики та подальшому посиленні санкційного тиску на Росію.

    Особливо гостро стоїть питання перехоплення балістичних ракет. Україна має обмежену кількість систем Patriot і ракет до них, тоді як Росія дедалі активніше застосовує «Іскандери» та інші високошвидкісні цілі проти Києва, обласних центрів і критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що союзники в Парижі шукатимуть додаткові ракети для Patriot, обговорюватимуть розширення можливостей франко-італійської системи SAMP/T і спільну роботу над новими європейськими протиракетними рішеннями за участю української оборонної промисловості.

    Україна представить власну антибалістичну концепцію

    Однією з центральних подій візиту має стати перше засідання антибалістичної коаліції. Українська сторона планує представити партнерам власний проєкт системи протиракетного захисту, який у повідомленнях українських медіа називають «Freya».

    Його задум полягає у створенні більш масового й дешевшого засобу перехоплення балістичних цілей, ніж нинішні ракети Patriot. Водночас детальні технічні характеристики проєкту офіційно не розкриваються, тому наразі йдеться радше про концепцію спільної розробки, а не про вже готовий серійний комплекс.

    Єлисейський палац підтверджував, що окремим блоком паризьких переговорів стане європейська система протиракетної оборони із залученням України. Союзники мають обговорити, як поєднати український бойовий досвід, західні технології, виробничі потужності та фінансування.

    Чому союзники терміново повернулися до теми ППО

    Зустріч відбувається на тлі різкого посилення російських ракетних і дронових атак. Упродовж кількох останніх ночей Росія запускала по Україні сотні безпілотників і десятки ракет. Попри високий відсоток знешкоджених цілей, окремі балістичні ракети й ударні дрони проривалися до міст, спричиняючи загибель людей і руйнування.

    Reuters зазначає, що дефіцит боєприпасів до ППО залишає Україну дедалі вразливішою саме перед швидкісними балістичними цілями. Союзники прагнуть не лише знайти додаткові перехоплювачі на складах, а й перейти до довгострокової моделі виробництва в Європі та Україні.

    Для Києва це принципове питання. Українські військові вже створили велику систему боротьби з Shahed — мобільні вогневі групи, засоби РЕБ, перехоплювачі та авіацію. Однак проти балістики потрібні складні системи рівня Patriot або SAMP/T.

    Саміт «коаліції охочих»

    Основне засідання «коаліції охочих» має розпочатися о 17:00 за паризьким часом, або о 18:00 за Києвом. Співголовуватимуть Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

    Французька сторона заявляла, що зустріч повинна розвинути домовленості, досягнуті під час попередніх консультацій союзників і саміту НАТО в Анкарі. Макрон ще 8 липня анонсував, що в Парижі представить нові оборонні ініціативи, заходи з мобілізації європейської промисловості та плани спільних військових навчань.

    До коаліції входять як країни Європейського Союзу й НАТО, так і держави поза цими об’єднаннями. Їхня спільна мета — підтримка України зараз і створення системи безпеки, яка не дозволить Росії розпочати нове вторгнення після можливого мирного врегулювання.

    Безпекові гарантії після війни

    Ще одним великим блоком стане оперативне планування гарантій безпеки для України. «Коаліція охочих» уже тривалий час працює над моделлю майбутньої багатонаціональної присутності, навчанням української армії, постачанням озброєння та механізмом швидкої реакції у разі повторної агресії Росії.

    За даними Reuters, близько 25 держав погодилися долучитися до потенційної багатонаціональної місії. Підготовчі плани вважаються значною мірою завершеними, однак їхнє практичне застосування залежить від появи припинення вогню або мирної угоди.

    Москва категорично виступає проти присутності військових країн НАТО в Україні. Саме тому союзники розробляють різні варіанти — від навчальних і логістичних місій до морського, повітряного та розвідувального компонентів за межами безпосередньої лінії зіткнення.

    Для України принципово, щоб гарантії не залишилися політичними деклараціями. Київ наполягає на чітких зобов’язаннях щодо зброї, фінансування, розвідданих, протиповітряної оборони й дій партнерів у разі нового нападу.

    Удар по російському «тіньовому флоту»

    У Парижі також обговорять боротьбу з російським «тіньовим флотом». Йдеться про сотні танкерів, які перевозять російську нафту, допомагаючи Москві обходити санкції та отримувати доходи для фінансування війни.

    Макрон назвав боротьбу з такими суднами одним із пріоритетів нового саміту. Серед можливих заходів — посилення контролю за страхуванням, прапорами, портовим обслуговуванням, реєстрацією власників і пересуванням танкерів у європейських водах.

    Паралельно Європейський Союз працює над 21-м пакетом санкцій проти Росії. Reuters зазначає, що тиск на нафтові доходи РФ стане одним із центральних економічних напрямів переговорів.

    Франція може оголосити нові оборонні угоди

    Очікується, що Париж використає саміт для презентації нових двосторонніх проєктів з Україною. Йдеться про виробництво зброї, протиповітряні системи, боєприпаси й поглиблення співпраці між оборонними компаніями.

    Макрон заявляв, що Європа повинна брати на себе більше відповідальності за власну безпеку незалежно від змін у довгостроковій політиці США. За його словами, країни континенту мають збільшувати оборонні інвестиції, розвивати виробництво та формувати сильний європейський компонент усередині НАТО.

    Ця логіка безпосередньо стосується України. Франція розглядає українську оборонну промисловість не лише як отримувача допомоги, а як можливого учасника спільних європейських проєктів — особливо у сфері дронів, ракет, РЕБ і систем перехоплення.

    Зеленський залишиться на День взяття Бастилії

    За попередньою програмою, український президент залишиться у Франції до 14 липня та разом із Макроном відвідає традиційний військовий парад у Парижі.

    Єлисейський палац запросив представників країн «коаліції охочих» на святкування Дня взяття Бастилії. Цьогорічна церемонія має пройти під знаком «європейського стратегічного пробудження» та солідарності з Україною.

    У параді мають взяти участь українські військовослужбовці. За інформацією українських медіа, йдеться про групу з 25 воїнів, які пройдуть у святковому марші разом із представниками армій союзних держав.

    Офіційний графік Макрона підтверджує проведення 13 липня вечері з нагоди саміту коаліції, а 14 липня — військового параду. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також отримав запрошення на обидві події.

    Політичний сигнал Москві

    Присутність Зеленського на французькому національному святі має сильне символічне значення. Париж прагне показати, що Україна є частиною майбутньої європейської архітектури безпеки, а підтримка Києва не обмежується окремими поставками озброєння.

    Для Росії зустріч є сигналом, що європейські країни готуються до тривалого протистояння й не розраховують лише на швидке дипломатичне завершення війни. Союзники одночасно планують посилення української оборони, санкційного тиску та майбутніх гарантій безпеки.

    Паризький саміт відбувається через кілька днів після зустрічі НАТО в Анкарі, яка мала продемонструвати трансатлантичну єдність і довгострокову підтримку України. Тепер європейські лідери намагатимуться перетворити політичні заяви на конкретні рішення щодо ракет, виробництва й оперативного планування.

    Чого Україна чекає від Парижа

    Для Києва результатом візиту мають стати не лише нові декларації, а конкретні зобов’язання: додаткові ракети до Patriot і SAMP/T, фінансування українського виробництва, запуск антибалістичної коаліції, нові санкції проти російської нафти та погоджена модель гарантій безпеки.

    Водночас частина рішень може бути оголошена не одразу. Переговори про складні оборонні системи, фінансування та спільне виробництво часто тривають місяцями й містять закриті деталі.

    Головна політична мета саміту вже зрозуміла: показати Росії, що час не послаблює підтримку України, а змушує Європу створювати нові механізми оборони.

    Париж на два дні стає центром переговорів про українське небо, майбутню європейську протиракетну систему та гарантії, які мають не допустити повторення війни. Саме тому зустріч Зеленського і Макрона може стати однією з найважливіших оборонних подій літа 2026 року.