Позначка: правосуддя

  • Кандидатку з кримінальним провадженням хочуть призначити суддею на Закарпатті: юрист заявив про можливе рейдерство

    Кандидатку з кримінальним провадженням хочуть призначити суддею на Закарпатті: юрист заявив про можливе рейдерство

    У Закарпатській області розгорівся скандал навколо можливого призначення суддею апеляційної інстанції кандидатки, яка фігурує у кримінальному провадженні.

    Йдеться про Вікторію Сову, кандидатуру якої 26 травня має розглянути Вища рада правосуддя.

    Про це заявив юрист та політичний експерт Михайло Шнайдер.

    За його словами, Сова є фігуранткою кримінального провадження №42025270000000109 та підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206 Кримінального кодексу України — протидія законній господарській діяльності.

    Шнайдер стверджує, що у матеріалах справи фігурують факти можливого рейдерства, підроблення документів, створення фіктивних боргів та виведення активів підприємств на сотні мільйонів гривень.

    «І така людина претендує на статус судді апеляційної інстанції? Це просто не вкладається в голові», — заявив експерт.

    Він наголосив, що Закарпатський апеляційний суд є стратегічно важливим органом у прикордонному регіоні, де розглядають складні кримінальні, митні та економічні справи.

    На думку Шнайдера, суспільство має отримати відповідь, чи може людина, ім’я якої пов’язують із кримінальними обставинами та можливим виведенням активів, претендувати на посаду судді апеляційного суду.

    Рішення щодо кандидатури Вікторії Сови Вища рада правосуддя має ухвалити вже 26 травня.

    Наразі офіційних коментарів від самої кандидатки або Вищої ради правосуддя щодо заяв Михайла Шнайдера публічно не оприлюднювали.

    Тим часом тема доброчесності суддів та прозорості призначень залишається однією з ключових у контексті судової реформи в Україні.

  • Не прийшов — приведуть силою: суд ухвалив примусову доставку Тищенка до Дніпра

    Не прийшов — приведуть силою: суд ухвалив примусову доставку Тищенка до Дніпра

    Шевченківський районний суд Дніпра ухвалив рішення про примусовий привід народного депутата Миколу Тищенка до суду. Підставою стало систематичне ігнорування ним судових засідань у справі, що стосується незаконного позбавлення волі людини.

    Про це в коментарі hromadske повідомили в Офісі генпрокурора. За даними сторони обвинувачення, депутат неодноразово не з’являвся на засідання без поважних причин, що унеможливлювало повноцінний розгляд справи.

    Рішення про примусовий привід означає, що правоохоронні органи отримають повноваження забезпечити явку підсудного до суду в установлену дату. Така міра застосовується у випадках, коли учасник процесу ухиляється від участі в засіданнях.

    Справу, в межах якої ухвалено це рішення, пов’язують із підозрами щодо незаконного позбавлення волі людини. Деталі обвинувачень у відкритих джерелах наразі обмежені, однак відомо, що провадження перебуває на стадії судового розгляду.

    Юристи зазначають, що примусовий привід є стандартною процесуальною практикою, передбаченою кримінальним процесуальним законодавством України. Вона застосовується, коли особа, викликана до суду, не з’являється без поважних причин і це перешкоджає розгляду справи.

    У такому випадку суд може зобов’язати органи поліції доставити людину до зали суду. Це не є покаранням, а процесуальним інструментом для забезпечення розгляду справи.

    Аналітики звертають увагу, що подібні рішення щодо чинних народних депутатів є доволі резонансними, оскільки вони стосуються представників вищих органів влади. Водночас це свідчить про те, що судова система застосовує однакові процесуальні механізми до всіх учасників процесу.

    Очікується, що після забезпечення явки Миколи Тищенка суд зможе продовжити розгляд справи по суті. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від перебігу судових засідань і представлених доказів.

    Водночас, відповідно до Конституції України, кожна особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в суді.

    Ухвала Шевченківського районного суду Дніпра стала черговим кроком у розгляді резонансної справи, яка привернула значну увагу громадськості.

  • “Сліди кохання” у Верховній Раді: депутат покусав дружину — справу можуть передати до суду

    “Сліди кохання” у Верховній Раді: депутат покусав дружину — справу можуть передати до суду

    В Україні розгорівся резонансний скандал, пов’язаний із можливим домашнім насильством за участі народного депутата. За інформацією, що з’явилася у відкритому доступі та підтверджується коментарями адвокатки, один із чинних парламентарів покусав власну дружину, залишивши на її руці чіткі сліди зубів. Інцидент уже отримав широкий розголос у соцмережах і медіа, а сама справа може мати юридичне продовження.

    Про ситуацію першою повідомила адвокатка Марина Весельська, яка опублікувала фото руки своєї клієнтки зі слідами укусу. У дописі вона іронічно підписала інцидент як «сліди кохання», зазначивши, що це її нова справа. Фото викликало значний резонанс — під публікацією з’явилися сотні коментарів, від жартівливих до відверто критичних щодо поведінки депутата.

    За даними журналістів, інцидент дійсно мав місце, і на руці жінки залишилися характерні сліди зубів, що можуть свідчити про фізичний вплив. Водночас ім’я депутата наразі офіційно не розголошується, як і деталі конфлікту. Немає також підтвердженої інформації про обставини, за яких сталася подія — чи це був побутовий конфлікт, чи інша ситуація.

    Адвокатка у коментарях зазначила, що наразі не може розкривати деталі справи, оскільки очікує дозволу клієнтки на публічні заяви. Це може свідчити про те, що справа перебуває на етапі підготовки до можливих юридичних дій, зокрема звернення до правоохоронних органів або суду.

    Відомо, що подібні інциденти, якщо вони підтверджуються, можуть підпадати під кваліфікацію домашнього насильства згідно з українським законодавством. У такому випадку передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність — залежно від тяжкості дій, системності та наслідків для постраждалої сторони.

    Юристи наголошують, що навіть одиничний випадок фізичного насильства може стати підставою для відкриття провадження, особливо якщо є фотофіксація або медичні висновки. У даному випадку наявність публічно оприлюдненого фото може стати важливим доказом, якщо справа дійде до судового розгляду.

    Скандал також піднімає питання етичної поведінки народних обранців. У суспільстві активно обговорюють, чи має депутат, як публічна особа, нести додаткову моральну відповідальність за подібні вчинки. У разі підтвердження фактів насильства це може мати не лише юридичні, а й політичні наслідки — аж до вимог складання мандата або внутрішніх санкцій з боку парламенту чи фракції.

    Варто зазначити, що це не перший випадок, коли інциденти з фізичним насильством отримують широкий розголос у медіа. Однак ситуація з народним депутатом є особливо чутливою через статус фігуранта та суспільні очікування щодо поведінки представників влади.

    Експерти також звертають увагу на те, що подібні історії часто стають публічними лише після того, як постраждала сторона наважується звернутися по допомогу. Це свідчить про поступове зростання рівня довіри до правової системи та готовність жертв говорити про насильство відкрито.

    На цьому етапі справа залишається без офіційних процесуальних рішень, однак її подальший розвиток залежатиме від позиції постраждалої жінки та дій адвокатів. Якщо буде подано заяву до правоохоронних органів, ситуація може перейти у площину кримінального розслідування.

    У будь-якому разі, навіть без встановлення всіх деталей, інцидент уже викликав серйозну суспільну реакцію. Він вкотре актуалізує проблему домашнього насильства в Україні та необхідність жорсткої реакції на будь-які його прояви — незалежно від статусу чи посади особи.

    Наразі ключовим залишається питання: чи отримає ця справа юридичне продовження, чи залишиться на рівні інформаційного скандалу. Відповідь на нього, ймовірно, з’явиться найближчим часом після офіційних заяв сторін або правоохоронних органів.

  • «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    «Є питання до справедливості»: у Європарламенті розкритикували перебіг справи Тимошенко

    Депутат Європейського парламенту Міхаель Галер виступив із критикою перебігу справи Юлії Тимошенко, заявивши про можливі порушення принципів справедливого судочинства та змагальності сторін. За його словами, низка процесуальних дій викликає серйозні сумніви щодо неупередженості розслідування.

    Йдеться, зокрема, про обшуки у партійному офісі без ухвали слідчого судді, обмеження доступу захисту до ключових матеріалів справи та запровадження обмежень на міжнародну діяльність політикині. У Європарламенті наголошують, що такі дії можуть суперечити базовим стандартам кримінального процесу.

    Галер підкреслив, що команда захисту не має повноцінного доступу до основного доказу — оригінального аудіофайлу розмови, який є центральним елементом обвинувачення. На його думку, це порушує фундаментальний принцип рівності сторін у судовому процесі та унеможливлює проведення незалежної експертизи.

    Європейський політик закликав українські органи забезпечити відкритість розслідування та надати захисту доступ до всіх матеріалів, необхідних для повноцінного аналізу доказів. Він наголосив, що без цього складно говорити про дотримання міжнародних стандартів правосуддя.

    Окрему увагу Галер звернув на обмеження, пов’язані з міжнародною діяльністю Тимошенко. За його словами, заборона на закордонні відрядження може негативно вплинути на парламентську дипломатію, яка залишається важливим інструментом для України в умовах війни.

    У цьому контексті він закликав не перешкоджати політичному діалогу з міжнародними партнерами, підкресливши, що активна взаємодія з європейськими інституціями є критично важливою для підтримки України.

    Критика з боку Європарламенту не є поодинокою. Раніше Парламентська асамблея Ради Європи також висловлювала занепокоєння перебігом справи, вказуючи на можливі порушення принципу змагальності та недотримання практики Європейський суд з прав людини.

    У відповідних заявах наголошувалося на необхідності забезпечення чесного та прозорого розслідування, яке відповідатиме європейським стандартам. Зокрема, йшлося про важливість дотримання процесуальних гарантій та недопущення політизації правосуддя.

    Сам Галер є одним із ключових представників Європарламенту, який опікується питаннями України. Він виступає доповідачем щодо українського напрямку та бере участь у формуванні політики Європейського Союзу стосовно Києва. Його заяви традиційно розглядаються як сигнал про настрої в європейських політичних колах.

    На тлі цих подій очікується публікація чергової доповіді Європарламенту щодо України. У документі, ймовірно, буде дана оцінка не лише реформам, а й стану верховенства права та функціонування судової системи.

    Експерти зазначають, що подібні заяви можуть мати значення для подальших відносин України з Європейським Союзом. Питання правосуддя, прозорості та дотримання прав людини залишаються одними з ключових критеріїв у процесі євроінтеграції.

    Водночас у самій Україні справа Тимошенко продовжує викликати широкий суспільний резонанс. Дискусії точаться як навколо юридичних аспектів, так і щодо можливого політичного контексту розслідування.

    У підсумку критика з боку Європарламенту підкреслює важливість дотримання стандартів правосуддя навіть в умовах війни. Міжнародні партнери очікують від України не лише ефективного захисту, а й безумовного дотримання принципів верховенства права.

  • Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція заходить у Спецтрибунал проти РФ: що це змінює для покарання за війну в Україні

    Франція офіційно заявила про намір приєднатися до Керівного комітету майбутнього Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України — рішення, яке може суттєво прискорити створення міжнародного механізму притягнення до відповідальності вищого політичного керівництва РФ. Відповідну заяву 20 квітня під час весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі зробив міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

    За його словами, Париж не лише підтримує створення Спеціального трибуналу, але й готовий долучитися до його керівного органу — структури, яка фактично визначатиме архітектуру, юридичну модель і запуск цього міжнародного інструменту. «Франція підтримує створення Спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України, який доповнюватиме Міжнародний кримінальний суд. І я заявляю перед вами — Франція приєднається до Керівного комітету», — наголосив Барро під час виступу.

    Ця заява пролунала на тлі активізації міжнародних зусиль щодо формування спеціального судового механізму, який дозволив би притягнути до відповідальності за злочин агресії — один із найскладніших для юридичного переслідування в міжнародному праві. На відміну від воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, юрисдикція МКС у питаннях агресії має обмеження, зокрема щодо держав, які не ратифікували відповідні положення. Саме тому створення окремого трибуналу розглядається як ключовий інструмент для юридичної оцінки дій вищого керівництва Росії.

    У своєму виступі Барро також підкреслив роль Рада Європи як інституції, що має залишатися оплотом верховенства права, демократії та прав людини. Французький міністр фактично підтвердив, що Париж бачить Раду Європи як одну з головних платформ для формування міжнародної правової відповіді на агресію РФ.

    За попередніми планами, формування Керівного комітету Спецтрибуналу може бути завершене вже найближчим часом. Барро висловив сподівання, що ключові рішення будуть ухвалені під час зустрічі міністрів у Кишиневі 14–15 травня. Саме тоді очікується узгодження фінальних параметрів майбутнього трибуналу, включаючи його правову основу, склад та механізми роботи.

    Ідея створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України активно просувається українською владою з перших місяців повномасштабного вторгнення. Київ наполягає, що лише такий механізм дозволить притягнути до відповідальності осіб, які ухвалювали рішення про початок війни. Йдеться насамперед про найвище політичне та військове керівництво РФ.

    Як раніше зазначала заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра, процес створення трибуналу перебуває на активній стадії переговорів із міжнародними партнерами. Україна співпрацює як з європейськими країнами, так і зі США для формування максимально широкої коаліції підтримки.

    Важливим фактором є також те, що Спецтрибунал розглядається як доповнення, а не альтернатива існуючим міжнародним судовим інституціям. Міжнародний кримінальний суд уже веде розслідування щодо воєнних злочинів в Україні та видав ордери на арешт окремих російських посадовців. Проте питання злочину агресії потребує окремого юридичного механізму, який і має забезпечити майбутній трибунал.

    Заява Франції є важливим політичним сигналом, оскільки ця країна є однією з провідних держав Європейського Союзу та постійним членом Ради Безпеки ООН. Її участь у Керівному комітеті може надати додаткової легітимності процесу створення трибуналу та сприяти залученню інших держав.

    Крім того, підтримка Парижа може вплинути на швидкість узгодження позицій серед країн ЄС, де досі тривають дискусії щодо формату трибуналу — зокрема, чи має він бути створений на основі міжнародної угоди, чи в межах національної юрисдикції України за підтримки партнерів.

    Весняна сесія Парламентська асамблея Ради Європи, яка стартувала 20 квітня у Страсбурзі, стала однією з ключових платформ для обговорення цього питання. Серед головних тем — посилення міжнародних зусиль для створення трибуналу, а також координація дій між країнами-членами Ради Європи.

    Загалом, рішення Франції приєднатися до Керівного комітету Спецтрибуналу може стати важливим кроком на шляху до формування повноцінного міжнародного механізму притягнення до відповідальності за злочин агресії. У разі успішного завершення переговорів уже найближчими місяцями світ може отримати новий інструмент міжнародного правосуддя, спрямований на встановлення відповідальності за одну з наймасштабніших війн у Європі з часів Другої світової.

  • Після 6 років у тюрмі без доказів чоловік отримає 5 млн грн компенсації

    Після 6 років у тюрмі без доказів чоловік отримає 5 млн грн компенсації

    В Україні суд зобов’язав державу виплатити 5 мільйонів гривень чоловіку, який провів роки за ґратами через обвинувачення у вбивстві без достатніх доказів. Йдеться про справу, яка тягнулася понад 11 років і завершилася лише після втручання Верховного суду.

    Злочин стався у серпні 2013 року в одному із сіл Коломийського району Івано-Франківської області. Тоді невідомий проник у будинок літньої жінки, вимагав гроші, а після відмови вбив її, завдавши численних ножових поранень. Із помешкання зникли готівка та мобільний телефон.

    Підозрюваним у справі став 28-річний чоловік, який раніше притягувався до відповідальності за крадіжку. Він від самого початку заперечував свою причетність до злочину та заявляв, що під час вбивства перебував удома. Цю версію, за його словами, підтверджували дані з ноутбука.

    Водночас слідство не знайшло жодних прямих доказів його перебування на місці злочину. Не було ані свідків, ані слідів крові, ані знаряддя вбивства. Єдиним доказом став відбиток пальця на батареї мобільного телефона загиблої, знайденого за кілька кілометрів від місця злочину.

    Сам обвинувачений наполягав, що цей доказ міг бути сфальсифікований. Попри це, суди кілька разів визнавали його винним і призначали покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Фактично він відбув половину цього строку, оскільки на той час діяла норма зарахування одного дня попереднього ув’язнення за два дні покарання.

    У 2020 році чоловіка звільнили, однак розгляд справи тривав. Лише у січні 2025 року Верховний суд скасував усі попередні вироки і закрив справу, визнавши, що вина не доведена поза розумним сумнівом, а можливості зібрати нові докази вичерпані.

    Після цього чоловік звернувся до суду з вимогою компенсувати моральну шкоду, яку він оцінив у 15 мільйонів гривень. Суд першої інстанції присудив 2 мільйони, однак апеляційний суд збільшив суму компенсації до 5 мільйонів гривень.

    У рішенні зазначається, що тривале кримінальне переслідування та ув’язнення у молодому віці суттєво вплинули на життя чоловіка. Він втратив можливість реалізувати себе, зазнав погіршення здоров’я, а також зіткнувся з фінансовими проблемами та соціальною ізоляцією. Наслідки незаконного засудження, за висновками суду, відчуваються і після звільнення.

    Ця справа вкотре піднімає питання якості розслідувань і відповідальності правоохоронної системи за помилки, які можуть коштувати людям років життя.

    Нагадаємо, раніше ми писали про моторошний злочин на Київщині, де вбивство дитини викликало широкий резонанс — тоді правоохоронці повідомили перші деталі трагедії та обставини, за яких це сталося.

  • Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Тернопільський окружний адміністративний суд фактично поставив крапку у показовій справі щодо виплат родинам загиблих військовослужбовців, яка може мати системні наслідки для всієї практики нарахування компенсацій.

    Йдеться про позов дружини померлого військового до Міністерства оборони України. Після смерті солдата у 2023 році, пов’язаної з виконанням обов’язків служби під час захисту держави, комісія Міноборони призначила родині одноразову допомогу у розмірі трохи більше 2 млн грн. Водночас позивачка наполягала: виплата має відповідати нормам, встановленим під час воєнного стану, — 15 млн грн.

    За інформацією, яка обговорюється в юридичних колах, подібні випадки не є поодинокими — різні підходи до нарахування допомоги викликали численні спори між родинами загиблих та державними органами.

    Суд першої інстанції повністю підтримав позицію позивачки. Рішенням від 11 березня 2026 року було скасовано попереднє рішення комісії Міноборони та зобов’язано призначити виплату у розмірі 15 млн грн з урахуванням уже отриманих коштів.

    Ключовим у цьому рішенні стало трактування постанови Кабміну №168. Суд дійшов висновку, що встановлений нею розмір допомоги — 15 млн грн — має застосовуватися до всіх випадків смерті військовослужбовців, пов’язаних із виконанням обов’язків служби під час війни, починаючи з 24 лютого 2022 року. Ба більше, суд визнав, що ця норма має зворотну дію, оскільки розширює права громадян.

    Окремо суд підтвердив, що смерть військового настала саме внаслідок обставин, пов’язаних із захистом Батьківщини, що є визначальним для застосування підвищеного розміру компенсації.

    У рішенні також враховано позицію Верховного Суду, який раніше вже висловлював аналогічний підхід у подібних справах. Це може свідчити про формування сталої судової практики.

    Експерти не виключають, що після цього рішення кількість аналогічних позовів може зрости, адже воно фактично відкриває можливість для перегляду раніше призначених виплат.

    Наразі рішення ще може бути оскаржене в апеляції, однак уже зараз воно розглядається як прецедент, що здатен вплинути на бюджетні витрати та підходи держави до соціального захисту родин загиблих військових.

  • Колишній співробітник БЕБ вимагав 700 тисяч доларів і отримав умовний термін

    Колишній співробітник БЕБ вимагав 700 тисяч доларів і отримав умовний термін

    Голосіївський районний суд Києва ухвалив вирок колишньому співробітнику Бюро економічної безпеки Віталію Черненку, який вимагав 700 тисяч доларів у бізнесмена під виглядом «вирішення» кримінальної справи. За версією слідства, у травні 2024 року Черненко дізнався про розслідування щодо ТОВ «Преміум фінанс» за ухилення від сплати податків на понад 56 млн гривень.

    Використовуючи свої старі зв’язки в правоохоронних органах, ексспівробітник БЕБ запропонував засновнику компанії «вирішити питання» через хабар впливовим посадовцям. Спочатку він озвучував суму у 5 тисяч доларів, але згодом «апетити» зросли до 700 тисяч доларів. Для початку Черненко вимагав аванс у розмірі 100 тисяч доларів. Під час зустрічей він імітував активну роботу, демонструючи нібито листування з впливовими особами та розповідаючи про паралельне розслідування ДБР.

    На суді Віталій Черненко повністю визнав провину та розкаявся. Суд врахував щире каяття, наявність неповнолітньої дитини на утриманні, відсутність попередніх судимостей та те, що злочин не було доведено до кінця. Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте звільнили від його відбування з іспитовим строком на 3 роки.

    Крім того, суд скасував арешт на майно Черненка — земельну ділянку та автомобіль Subaru Tribeca, а внесену заставу майже 900 тис. гривень повернув заставодавцям.

  • НАЗК і ГРД засвідчили порушення судді ОАСК Нагорянського

    НАЗК і ГРД засвідчили порушення судді ОАСК Нагорянського

    Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Сергія Нагорянського таким, що не відповідає займаній посаді. Рішення ухвалено на підставі низки порушень, що стосуються службового житла, декларування та якості здійснення правосуддя.

    Питання житла стало ключовим у розслідуванні. У 2020 році Нагорянський отримав службову квартиру від держави та майже одразу розпочав її приватизацію. Аргументував це тим, що не мав власного житла за місцем роботи, хоча на той момент проживав у квартирі матері, яка незабаром померла. Спадщину він навмисно не оформив, щоб першочергово приватизувати службове житло. Паралельно суддя будує власний будинок під Києвом площею близько 250 м². Крім того, він ще стоїть у черзі на отримання постійного житла від Міноборони як військовий пенсіонер.

    Також викрито заниження у деклараціях. У 2017 році син судді придбав земельну ділянку площею 0,1755 га за 85 720 грн, тоді як ринкова ціна для цього району стартує від $467 за сотку, що майже в 2,5 раза вище за фактичну суму покупки.

    У 2019 році Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Нагорянського адмінпротокол за несвоєчасне повідомлення про істотні зміни в майновому стані. Йшлося про 725 тис. грн суддівської винагороди. Суддя пояснював затримку тим, що «не звернув увагу на смс», а Печерський суд справу закрив.

    Окремо Комісія зазначила сумнівну якість здійснення правосуддя: під час офіційного навчання Нагорянський ухвалив 132 рішення за 11 днів, що ставить під сумнів фактичну участь у процесі.

    Дев’ять членів ВККС намагалися підтримати суддю, проте цих голосів виявилося недостатньо. П’ятеро членів проголосували проти визнання його таким, що відповідає посаді.

    ВККС вирішила, що житлові схеми, проблеми з декларуванням та питання до якості правосуддя несумісні зі статусом судді. Наступним кроком Комісія внесе подання до Вищої ради правосуддя про звільнення Нагорянського з посади.

  • Суд Дніпра залишив без змін примусове лікування чоловіка, який вбив трирічну доньку

    Суд Дніпра залишив без змін примусове лікування чоловіка, який вбив трирічну доньку

    Чечелівський районний суд Дніпра залишив без змін примусові заходи медичного характеру для чоловіка, який жорстоко вбив власну трирічну доньку. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.

    Чоловіка визнано неосудним за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України (вбивство малолітньої дитини з особливою жорстокістю) та п’ять років він перебуває на примусовому лікуванні у психіатричному закладі під посиленим наглядом. Медики щопів року підтверджували, що він залишається небезпечним для себе та оточення.

    У січні 2026 року медичний заклад подав до суду клопотання про переведення чоловіка на амбулаторне лікування, посилаючись на покращення стану пацієнта. Прокуратура заперечила, наголосивши на суперечностях у медичних висновках та високому ризику для громадської безпеки.

    Трагедія сталася у листопаді 2020 року на Донеччині, коли чоловік завдав доньці 13 ножових поранень, пояснюючи свої дії маревними уявленнями. Рішенням суду від 4 лютого 2026 року чоловік залишився під примусовим лікуванням.