Позначка: Президент України

  • Навіть у Росії більше не витримують: Зеленський закликав Кремль до справжніх переговорів

    Навіть у Росії більше не витримують: Зеленський закликав Кремль до справжніх переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що війна між Україною та Росією повинна завершитися шляхом реальних переговорів, а не черговими політичними деклараціями чи суперечливими заявами з боку Кремля. За словами глави держави, дедалі більше громадян Російської Федерації починають ставити питання власному керівництву щодо відсутності перспектив завершення війни, яка триває вже понад чотири роки та продовжує створювати серйозні економічні, соціальні та політичні проблеми для російського суспільства.

    Про це президент сказав під час свого вечірнього звернення, коментуючи останні заяви російських посадовців щодо можливого відновлення переговорного процесу. Зеленський наголосив, що сьогодні вже навіть значна частина росіян усвідомлює безперспективність війни та висловлює претензії до російського диктатора Володимира Путіна через те, що бойові дії не мають чітких термінів завершення, а обіцяні Кремлем результати так і не були досягнуті.

    Президент підкреслив, що дедалі більше громадян РФ починають замислюватися над тим, чому війна продовжується попри величезні людські втрати, економічні витрати та міжнародну ізоляцію Росії. За його словами, труднощі, з якими стикається російське населення, не є випадковими або зовнішньо нав’язаними обставинами, а є прямим наслідком рішень Кремля та політики, яку проводить Володимир Путін. Зеленський зазначив, що всі нинішні проблеми Росії повинні підштовхнути російське суспільство до усвідомлення того факту, що саме війна стала головним джерелом негативних процесів усередині країни.

    Глава держави наголосив, що Україна від самого початку демонструвала готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту та неодноразово висувала конкретні пропозиції для початку змістовних переговорів. Київ, за його словами, зробив усе необхідне для запуску реального переговорного процесу, який міг би привести до припинення бойових дій та встановлення справедливого миру. Водночас саме російська сторона систематично блокує можливість досягнення прогресу, відмовляючись від конструктивного діалогу та продовжуючи висувати ультимативні вимоги.

    Зеленський нагадав, що переговорний процес між Україною та Росією фактично було зупинено цього року після того, як Москва відмовилася продовжувати діалог. Попри численні заяви про готовність до миру, Кремль так і не зробив конкретних кроків, які могли б свідчити про реальне бажання завершити війну. Більше того, російський диктатор Володимир Путін продовжує уникати особистої зустрічі з президентом України, що додатково ускладнює перспективи досягнення домовленостей на найвищому рівні.

    Заява українського президента пролунала на тлі нової хвилі коментарів з боку російських посадовців щодо можливого відновлення переговорів. Зокрема, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров несподівано заявив, що Москва нібито готова повернутися до переговорного процесу з того моменту, на якому він був зупинений раніше. Водночас російська влада продовжує наполягати на власних умовах і не демонструє готовності відмовитися від вимог, які Україна та її міжнародні партнери вважають неприйнятними.

    Додатковий резонанс викликала заява директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який фактично визнав, що українське керівництво залишається ключовим партнером для будь-яких можливих переговорів. Його слова привернули увагу міжнародних спостерігачів, оскільки останнім часом російська пропаганда неодноразово намагалася поставити під сумнів легітимність української влади та уникала прямого визнання необхідності вести переговори саме з чинним керівництвом України.

    Особливу увагу аналітики звернули на заяви самого Володимира Путіна, який протягом одного дня висловив одразу кілька взаємовиключних позицій щодо переговорного процесу. Спочатку російський лідер заявив, що наразі не бачить жодних передумов для відновлення переговорів з Україною. Проте вже через кілька годин він заявив про готовність вести діалог на основі домовленостей, які раніше обговорювалися під час переговорів у Стамбулі. Такі різкі зміни риторики багато експертів розцінили як свідчення відсутності єдиної та послідовної стратегії Кремля щодо завершення війни.

    На думку української сторони, подібні суперечливі сигнали свідчать про те, що російське керівництво перебуває під дедалі більшим внутрішнім і зовнішнім тиском. Війна продовжує вимагати від Москви величезних фінансових ресурсів, мобілізаційних зусиль та політичних витрат. Одночасно посилюється міжнародна ізоляція Росії, а санкції Заходу дедалі відчутніше впливають на окремі сектори економіки.

    У Києві переконані, що справжній мир можливий лише за умови реальних переговорів, підкріплених конкретними діями, а не інформаційними кампаніями чи дипломатичними маневрами. Україна продовжує наполягати на необхідності поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та суверенітету держави як основи будь-якого майбутнього врегулювання.

    Зеленський також дав зрозуміти, що поступове зростання невдоволення всередині Росії може стати одним із факторів, які впливатимуть на подальші рішення Кремля. За його словами, що більше росіяни усвідомлюватимуть справжню ціну війни та її наслідки для власного майбутнього, то сильнішим буде суспільний запит на припинення бойових дій і пошук політичного виходу з конфлікту.

    На тлі активних бойових дій, дипломатичних дискусій та суперечливих заяв з боку Москви українська влада продовжує наголошувати, що двері для переговорів залишаються відкритими. Однак Київ очікує від Росії не чергових декларацій про готовність до діалогу, а конкретних кроків, які могли б засвідчити справжнє прагнення завершити найбільшу війну в Європі з часів Другої світової війни.

  • Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Після гучних політичних потрясінь останніх місяців та завершення епохи домінування Андрія Єрмака в українській владі на Банковій розпочався новий етап перерозподілу впливу. У центрі уваги опинилися одразу три фігури — керівник Офісу президента Кирило Буданов, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та міністр оборони Михайло Федоров. Саме їх дедалі частіше називають людьми, на яких президент Володимир Зеленський може спиратися у найближчі роки. Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди».

    Поштовхом до нових дискусій про майбутню архітектуру влади стала серія зустрічей президента з представниками парламентських фракцій. Особливий резонанс викликала розмова Володимира Зеленського з п’ятим президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці травня на Банковій. Це була перша особиста зустріч двох політиків після початку повномасштабного вторгнення Росії та загалом перша за сім років президентства Зеленського.

    За даними видання, саме Кирило Буданов і Давид Арахамія були серед тих, хто переконував президента розпочати діалог із представниками опозиції. У владних колах це пояснюють необхідністю пошуку нових форматів взаємодії та стабілізації політичної системи після внутрішньої кризи, яка розгорнулася в команді влади.

    Співрозмовники видання стверджують, що сьогодні Банкова фактично намагається створити нову модель управління державою. Після втрати колишньої монолітності президентської команди Володимир Зеленський опинився перед необхідністю формувати нове коло довірених осіб, здатних не лише виконувати доручення, а й брати на себе частину політичної відповідальності.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі називають Кирила Буданова. Колишній керівник Головного управління розвідки, який нині очолює Офіс президента, за останні місяці суттєво посилив свій вплив усередині влади. За інформацією джерел УП, саме він дедалі частіше бере участь у питаннях внутрішньої політики, координує роботу з регіонами та парламентом і стає одним із головних комунікаторів між президентом та політичними елітами.

    Особливу увагу привертає і його популярність серед громадян. За даними соціологічних досліджень, на які посилаються співрозмовники видання, рейтинги Буданова продовжують зростати. У низці моделей потенційних президентських виборів його показники вже наближаються до рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Саме це, за словами джерел, викликає певну настороженість у президентському оточенні, адже високі рейтинги автоматично перетворюють чиновника на потенційного політичного конкурента.

    Іншим важливим гравцем залишається Давид Арахамія. Попри відсутність власного високого рейтингу серед виборців, він продовжує відігравати ключову роль у функціонуванні парламентської більшості та комунікації між Офісом президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Саме тому в команді Зеленського його називають одним із найнадійніших союзників президента.

    За інформацією УП, Арахамія активно просуває ідею проведення великої стратегічної сесії для вузького кола представників влади. Її метою має стати визначення спільного бачення майбутнього та відповіді на питання, чи здатна нинішня команда залишатися єдиною в умовах політичних викликів і затяжної війни.

    Третім претендентом на роль одного з головних союзників президента залишається Михайло Федоров. Після багатьох років роботи у сфері цифрової трансформації він очолив Міністерство оборони та отримав можливість реалізовувати масштабні реформи в секторі безпеки й оборони.

    Саме Федоров нині відповідає за низку амбітних проєктів, пов’язаних із модернізацією армії, цифровізацією управління, реформою військових закупівель і впровадженням нових технологій у Збройних силах України. Водночас, як зазначають джерела видання, між президентом і міністром останнім часом виникла певна дистанція.

    Причиною називають як розбіжності в поглядах на майбутню модель управління державою, так і побоювання Банкової щодо можливих політичних амбіцій самого Федорова. У президентському оточенні не приховують, що уважно стежать за його діяльністю та впливом.

    Окремо в матеріалі йдеться про поступову зміну балансу сил усередині влади. Якщо раніше більшість рішень концентрувалася навколо Андрія Єрмака, то тепер формується нова система, у якій вплив розподіляється між кількома центрами.

    Водночас у команді президента залишаються й інші важливі фігури. Серед них називають прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, секретаря РНБО Рустема Умєрова, прем’єра Дениса Шмигаля та заступника керівника ОП Олега Татарова. Проте саме Буданов, Арахамія та Федоров сьогодні розглядаються як політики й управлінці, здатні визначати майбутній курс влади.

    Політологи зазначають, що пошук нової опори для президента є закономірним процесом. Україна входить у тривалий період війни та післявоєнного відновлення, а тому потребує не лише сильного лідера, а й команди, здатної забезпечити стабільність управління державою.

    Саме тому боротьба за вплив усередині влади, яка сьогодні залишається переважно непублічною, може стати одним із головних політичних процесів найближчих років. І хоча остаточна конфігурація нової команди Зеленського ще не сформована, вже зараз очевидно, що роль Кирила Буданова, Давида Арахамії та Михайла Федорова у майбутньому української політики лише зростатиме.

  • Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оголошене Росією так зване «перемир’я» фактично не існувало в реальності бойових дій і не супроводжувалося жодним зниженням інтенсивності атак на фронті. За його словами, російська армія продовжила штурмові дії, обстріли та масоване застосування безпілотників, що свідчить про повну відсутність навіть імітації припинення вогню.

     

  • Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    За інформацією наших джерел, в перший день візиту української делегації до США обговорювалась тема “проведення виборів президента”.

    “Вибори президента України цього року все ще можуть відбутися. І це було однією з тем під час переговорів нашої делегації у США першого дня.

    Ця тема обговорювалася в контексті того, що мирний договір має підписувати президент, а з цього приводу є дві проблеми: Володимир Зеленський не хоче підписувати “здачу територій”, а РФ вважає його підпис недійсним.

    Позиція США наступна: якщо текст договору буде узгоджений усіма сторонами, то буде оголошено перемир’я на три місяці для проведення виборів.

    В свою чергу, заява  ЦВК про те, що виборів цього року не буде, зроблена після серії переговорів нашої сторони в Європі.

    Європейці підтримують нашу позицію щодо проведення президентських виборів у травні 2027 року та парламентських і місцевих у жовтні 2027 року.

    Виходячи з цих дат, ЄС вибудовує структуру підтримки України в економічному та військовому плані. Ну і в ЄС вважають, що мирний план щодо України можна буде затвердити лише після прямих переговорів США та Китаю, а оскільки візит Трампа відкладається, то відкладається і мирний план” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що адміністрація Дональда Трампа має намір продовжити свої зусилля у напрямку мирного врегулювання українського конфлікту.

    Водночас, підсумовуючи роботу української переговорної групи в США секретар РНБО Рустем Умєров зазначив, що під час зустрічей сторони зосередилися “на питаннях надійних безпекових гарантій та гуманітарного треку”.

  • Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці окреслили бажаний образ майбутнього, сьомого президента України в межах дослідження, презентованого під час круглого столу «Сьомий Президент України: електоральний портрет ідеального лідера» у пресцентрі УНІАН. Опитування показало, що громадяни віддають перевагу досвідченому політику з міжнародним досвідом, готовому до гнучкості та компромісів.

    Дослідження провела компанія Active Group. Як повідомив її засновник Андрій Єременко, було опитано тисячу респондентів віком від 18 років. Опитування відбувалося онлайн 7 лютого 2026 року та містило 16 запитань щодо якостей потенційного президента.

    Результати засвідчили, що 25,8% опитаних вважають, що наступний президент має бути «швидше досвідченим політиком», ще 24,7% — «однозначно досвідченим». Натомість 19,2% обрали варіант «швидше новатором», а 12,7% — «однозначно новатором». За словами дослідників, українці наразі більше схиляються до моделі досвідченого керівника.

    Також більшість респондентів надала перевагу кандидату з міжнародним досвідом і репутацією людини, не заплямованої скандалами. Цей варіант підтримали 42,5% учасників опитування. Крім того, 44,2% вважають, що президент має бути готовим до компромісів, тоді як лише 8,1% наполягають на безумовній принциповості.

    У питанні гнучкості 29,1% респондентів підтримали варіант «швидше змінювати позицію», а 25,4% — «швидше відстоювати свою точку зору». Більшість також погодилася, що президент має демонструвати раціональність, а не надмірну емоційність.

    Щодо професійного походження кандидата, лише 10,3% однозначно підтримують представника Сил оборони, а 15,8% — представника цивільного сектору. Експерти наголошують, що участь у Силах оборони може бути перевагою, але не гарантує перемоги.

    У межах дослідження респондентам також запропонували обрати історичні постаті, з якими вони асоціюють бажаного лідера. Найчастіше називали прем’єр-міністра Великої Британії Вінстон Черчилль (26,7%), прем’єр-міністерку Великої Британії Маргарет Тетчер (25,4%), а також прем’єр-міністерку Ізраїлю Голда Меїр (15,3%). Також у списку були Рональд Рейган та інші відомі політичні лідери, яких респонденти асоціюють із жорсткою та рішучою моделлю управління.

    Політологи підкреслюють, що результати відображають поточні настрої суспільства, однак перед реальними виборами вони можуть змінитися. За словами експертів, довготривалість війни та динаміка безпекової ситуації здатні суттєво вплинути на електоральні вподобання.

    Окремі фахівці зазначають, що під час можливого другого туру виборці можуть голосувати не стільки «за» конкретного кандидата, скільки «проти» іншого, керуючись принципом вибору меншого зла. Водночас частина експертів вважає, що проведення виборів під час воєнного стану залежить не лише від технічної готовності, а й від політичних рішень та законодавчих змін.

  • Зеленський четвертий у рейтингу довіри: хто його випередив

    Зеленський четвертий у рейтингу довіри: хто його випередив

    Президент України Володимир Зеленський посів четверте місце у рейтингу довіри українців. За даними лютневого дослідження міжнародної компанії Ipsos, рівень довіри до глави держави становить 49%.

    Перше місце у рейтингу займає колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — йому довіряють 63% опитаних. Другу позицію посів чемпіон світу з боксу Олександр Усик із показником 56%.

    Третє місце займає керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов — його рівень довіри лише на один відсоток нижчий за показник Усика.

    Таким чином, за результатами опитування, Зеленський поступається трьом фігурам, які нині не обіймають посаду президента. Водночас інші нещодавні соціологічні дослідження також фіксували вищий рівень довіри до Залужного та Буданова порівняно з чинним главою держави.

    На тлі публікації лютневого рейтингу довіри журналісти арабського медіа «Аль-Модон» поцікавилися у керівника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова, чи можливе проведення президентських виборів в Україні у разі 60-денного припинення вогню та чи планує він балотуватися на посаду глави держави.

    У відповідь Буданов уникнув прямої відповіді щодо власних політичних амбіцій. За його словами, нині його основне завдання — забезпечення ефективного переговорного процесу, а говорити про вибори в теперішніх умовах недоцільно.

    Ця заява пролунала на фоні результатів дослідження компанії Ipsos, згідно з якими Буданов посідає третє місце у рейтингу довіри українців, випереджаючи чинного президента Володимира Зеленського. Лідером рейтингу залишається Валерій Залужний, а друге місце посідає Олександр Усик.

  • Президент заявив про готовність Ради підтримати Федорова на посаді глави Міноборони

    Президент заявив про готовність Ради підтримати Федорова на посаді глави Міноборони

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони вже наступного тижня. За словами глави держави, відповідне рішення має ухвалити Верховна Рада.

    Про це Зеленський повідомив у своєму щоденному зверненні після зустрічі з Федоровим, під час якої вони обговорили стратегічні питання безпеки та оборони.

    «Заслухав доповідь Михайла Федорова фактично по плану нашого захисту. Стратегічні речі обговорювали. Розраховую, що парламентарі вже наступного тижня підтримують Михайла на посаду міністра оборони України», — заявив Президент.

    Глава держави також наголосив, що для оборонної сфери вже напрацьований чіткий план дій, так само як і для дипломатичного напряму. Водночас, за його словами, вирішальним чинником у реалізації цих планів залишається позиція міжнародних партнерів.

    «У нас план дій є, так само, як і для дипломатії; це залежить виключно від рішучості партнерів, який план стане основним на рік», — зазначив Зеленський.

    Президент підкреслив, що завершення війни можливе лише за умови посилення тиску на Росію.

    «Війну треба завершувати, для цього на Росії треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та шахедів, нічого, крім сили, не зрозуміє», — додав він.

    Варто зазначити, що до Верховної Ради вже надійшли заяви про відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, що відкриває шлях для урядових кадрових змін.

  • Вибори президента України можуть відбутися вже цього літа

    Вибори президента України можуть відбутися вже цього літа

    Президент України Володимир Зеленський дав команді сигнал почати підготовку до загальнонаціональних виборів після досягнення повного припинення вогню. Про це повідомляє The Economist з посиланням на джерела в українському уряді. Якщо ситуація на фронті дозволить, вибори можуть відбутися вже на початку липня 2025 року.

    Як розповіли джерела, минулого тижня президент скликав спеціальну нараду, під час якої дав чітке доручення почати організаційну роботу. Першим сигналом про можливе проведення виборів може стати рішення парламенту 5 травня – саме тоді Верховна Рада має визначитися з подальшою долею воєнного стану, чинність якого спливає 8 травня.

    У разі його скасування відкриється правова можливість для початку виборчого процесу, адже нині Конституція забороняє проводити вибори під час воєнного стану.

    За законом, виборча кампанія має тривати щонайменше 60 днів, тому найраніший можливий день голосування — початок липня. Водночас деякі джерела вказують, що для повноцінної організації виборів, зокрема оновлення списків виборців, може знадобитися щонайменше три місяці.

    Джерела в уряді також натякають на політичну мотивацію – швидкий старт кампанії дасть Зеленському можливість скористатися своїм нинішнім рейтингом і не дати опонентам достатньо часу для підготовки. Один із високопосадовців, на якого посилається The Economist, прямо говорить, що тривала передвиборча боротьба у нинішніх умовах «розірве країну на частини». На його думку, швидкі вибори — це стабільність.

    Інформація про можливе припинення вогню з’явилася і в публікації Bloomberg: за їхніми даними, США розглядають сценарій зупинки бойових дій до Великодня, який цьогоріч припадає на 20 квітня.

    Цікаво, що на тлі цих обговорень президент Росії Володимир Путін у ніч з 27 на 28 березня запропонував ввести в Україні «тимчасове управління під егідою ООН» для проведення виборів. Ця заява викликала різку реакцію на Заході. У Білому домі наголосили, що лише Конституція України та її громадяни мають право визначати, коли і як відбуватимуться вибори, – відтак, пропозиція Кремля була відкинута.

    Наразі немає офіційного оголошення про майбутні вибори, однак політична активність навколо цієї теми зростає. Україна може опинитися на порозі нового політичного етапу вже найближчим літом — якщо, звісно, війна принаймні тимчасово зупиниться.

  • Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації

    Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації

    Президент Володимир Зеленський продовжив воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів, до 7 лютого 2025 року. Відповідні закони №12151 і №12152 були підтримані 311 депутатами Верховної Ради і стали вже 13-м продовженням воєнного стану з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.

    Що передбачає воєнний стан?

    Воєнний стан надає державі та військовому командуванню широкі повноваження, зокрема:

    1. Обмеження свободи пересування: Влада може обмежувати пересування як громадян України, так і іноземців. Контроль за переміщенням транспорту також стає більш жорстким.
    2. Трудова повинність і суспільно корисні роботи: Для підтримки оборони можуть впроваджувати трудову повинність та обов’язкові суспільно корисні роботи для населення. Приватне майно може бути примусово відчужено на потреби оборони.
    3. Перехід підприємств на оборонні потреби: Усі установи та організації можуть бути переведені на роботу для забезпечення обороноздатності країни.
    4. Контроль над політичними об’єднаннями: Можливі заборони на діяльність політичних партій або громадських організацій, якщо вони діють на шкоду незалежності України.
    5. Обмеження мирних зібрань: Влада має право забороняти мирні зібрання, мітинги та інші масові заходи для забезпечення громадського порядку.
    6. Перевірка документів та огляд майна: Під час воєнного стану військові та правоохоронні органи мають право перевіряти документи та здійснювати огляд речей, багажу та транспортних засобів.

    Політичні обмеження та незмінність влади

    Конституція України гарантує, що під час воєнного стану не можуть бути припинені повноваження ключових державних інститутів, таких як Верховна Рада, уряд і суди. Зміни до Конституції також неможливі, а вибори не проводяться. Проте, варто зазначити, що повноваження президента не можуть бути продовжені на час воєнного стану, оскільки це не передбачено Основним Законом.

  • Офіс Президента хоче придушити політичні телеграм-канали

    Офіс Президента хоче придушити політичні телеграм-канали

    За інформацією з джерел, Офіс Президента України вважає, що основною проблемою для країни є політичні телеграм-канали, які формують суспільний дискурс і впливають на громадську думку. У зв’язку з цим, Володимир Зеленський нещодавно доручив розробити внутрішній план ведення війни, де першим пунктом визначено боротьбу з дезінформацією. Про це повідомив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.

    Литвин зазначив, що «першим завданням є, звичайно, протидія дезінформації». Він підкреслив, що інформаційний пункт може стати основою, з якої починається все.

    «Якщо люди не розуміють, що відбувається, або якщо партнери не розуміють позицію України, то інші пункти буде складно реалізувати», – сказав Литвин.

    У реалізації цього плану братимуть участь ключові структури, такі як Головне управління розвідки (ГУР), Служба зовнішньої розвідки та Служба безпеки України (СБУ). Це свідчить про серйозний підхід уряду до питання дезінформації, яка стала важливою складовою стратегії України у війні.