Nenkainfo.com

Позначка: промисловість

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Заплановане підвищення тарифів на вантажні перевезення “Укрзалізниці” може суттєво погіршити становище українських гірничо-металургійних підприємств, частина яких уже працює зі скороченими обсягами або повністю зупинила виробництво. Представники галузі попереджають, що додаткові витрати на логістику в умовах високих цін на енергоносії, міжнародних торговельних обмежень та війни можуть призвести до нових зупинок виробництва і скорочення вантажопотоку.

    Про це заявив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    За його словами, після перегляду тарифів вартість перевезення однієї тонни залізної руди на середню відстань, за розрахунками самої “Укрзалізниці”, збільшиться на 160,4 гривні та становитиме близько 604 гривень.

    Каленков наголосив, що підприємства гірничо-металургійного комплексу не мають можливості компенсувати ці витрати шляхом підвищення цін на свою продукцію. Це пояснюється тим, що вартість руди та металопродукції визначається світовим ринком, а українські експортери змушені працювати в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

    За його словами, будь-яке додаткове зростання логістичних витрат безпосередньо скорочує прибутковість підприємств і ще більше погіршує їхній фінансовий стан.

    «Зараз мати такий бізнес в Україні — це просто спалювати гроші», — заявив Каленков, коментуючи ситуацію в галузі.

    Він зазначив, що заплановане підвищення тарифів накладається на цілу низку проблем, з якими вже стикається українська металургія та гірничодобувна промисловість. Серед них — високі ціни на електроенергію, складна логістика, міжнародні торговельні обмеження, а також впровадження в Європейському Союзі механізму CBAM, який передбачає вуглецевий податок на імпорт окремих видів продукції.

    За словами очільника «Укрметалургпрому», через сукупність цих факторів низка підприємств у Кривому Розі, Марганці, Нікополі та Запоріжжі вже скоротила виробництво або тимчасово припинила роботу.

    Каленков також прогнозує, що після чергового підвищення тарифів “Укрзалізниця” ризикує втратити понад 10% вантажів гірничо-металургійного комплексу. Частина компаній, які мають можливість користуватися автомобільним транспортом, уже переорієнтовуються на альтернативну логістику.

    Водночас для багатьох підприємств такої альтернативи практично не існує. Насамперед це стосується металургійної, гірничодобувної та хімічної промисловості, які перевозять великі обсяги сировини та продукції, що економічно недоцільно транспортувати автомобілями.

    «Усі, хто могли втекти від “Укрзалізниці”, зробили це, а ті, хто не можуть, просто зупинятимуть виробництва. Не зможуть втекти хіміки, металурги та гірники», — наголосив Каленков.

    Дискусія щодо необхідності підвищення вантажних тарифів триває вже тривалий час. Раніше віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець заявляв, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не варто вирішувати шляхом чергового підвищення вартості вантажних перевезень. На його думку, основною причиною проблем компанії є збитковість пасажирських перевезень, а не діяльність вантажного сегмента.

    Нагадаємо, “Укрзалізниця” планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 30% із серпня 2026 року, а з січня 2027 року — ще на 15%. Представники промисловості побоюються, що таке рішення може негативно вплинути на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, скоротити експорт та прискорити зупинку окремих підприємств у галузях, які вже працюють в умовах значного економічного тиску.

  • Світло знову вимикатимуть: в Україні запровадили графіки на 1 липня

    Світло знову вимикатимуть: в Україні запровадили графіки на 1 липня

    У середу, 1 липня, в усіх регіонах України діятимуть графіки обмеження електропостачання. Відключення торкнуться як побутових споживачів, так і промислових підприємств та бізнесу. Причиною запровадження обмежень стало суттєве зростання споживання електроенергії через спекотну погоду, а також складна ситуація в об’єднаній енергосистемі країни.

    Про це повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго».

    За інформацією компанії, графіки діятимуть у вечірній період, коли навантаження на енергосистему традиційно досягає максимальних показників. З 17:00 до 22:00 обмеження застосовуватимуться для промисловості та бізнесу, а в цей же часовий проміжок для побутових споживачів буде запроваджено погодинні відключення в обсязі однієї черги. Таким чином, електропостачання тимчасово обмежуватиметься практично для всіх категорій споживачів.

    В «Укренерго» пояснили, що необхідність повернення до графіків відключень зумовлена різким зростанням споживання електроенергії, яке спостерігається через тривалу спеку. Високі температури повітря значно збільшують використання кондиціонерів, вентиляційних систем та іншого обладнання для охолодження житлових будинків, офісів і виробничих приміщень, що суттєво підвищує навантаження на енергосистему.

    Водночас в енергетичній компанії наголошують, що погодні умови є лише одним із факторів, які впливають на роботу української енергосистеми. Ситуацію також ускладнює проведення планових ремонтних кампаній на низці енергоблоків електростанцій, які традиційно виконуються влітку для підготовки до осінньо-зимового періоду. Через це частина генеруючих потужностей тимчасово недоступна, що зменшує можливості енергосистеми оперативно покривати пікове навантаження.

    Крім того, на баланс попиту та пропозиції електроенергії впливає зменшення обсягів імпорту електроенергії з європейських країн. Сукупність цих чинників змушує диспетчерів застосовувати графіки обмеження споживання, щоб уникнути перевантаження мережі та зберегти стабільну роботу всієї енергосистеми.

    В «Укренерго» підкреслюють, що ситуація залишається динамічною, тому графіки можуть оперативно змінюватися залежно від фактичного рівня споживання електроенергії, погодних умов, обсягів доступної генерації та стану енергетичної інфраструктури. Саме тому українцям рекомендують регулярно стежити за повідомленнями своїх операторів систем розподілу електроенергії, які публікують актуальні графіки та оперативно інформують про можливі зміни.

    Енергетики також закликали громадян максимально ощадливо використовувати електроенергію, особливо у вечірні години, коли навантаження на мережу є найбільшим. Українців просять по можливості не вмикати одночасно кілька енергоємних електроприладів, а використання кондиціонерів, пральних машин, бойлерів та іншої потужної техніки переносити на години мінімального навантаження. За словами фахівців, навіть незначне скорочення споживання в пікові години допомагає зменшити дефіцит потужності та скоротити обсяги необхідних відключень.

    Напередодні в окремих регіонах України вже застосовували аварійні та екстрені відключення електроенергії. Зокрема, у Сумській області було запроваджено жорсткі аварійні графіки через значний дефіцит потужності. Аналогічна ситуація виникла й в Одеській області, де через складний стан енергосистеми екстрені обмеження електропостачання діяли у кількох районах Одеси.

    В «Укренерго» зазначають, що наприкінці червня навантаження на українську енергосистему почало стрімко зростати через встановлення спекотної погоди практично на всій території країни. Це призвело до різкого збільшення споживання електроенергії саме в той період, коли енергетична система одночасно працює в умовах планових ремонтів генеруючих об’єктів та обмежених можливостей імпорту.

    Додатковим фактором ризику залишається й те, що українська енергетична інфраструктура продовжує працювати після масштабних російських атак, яких вона зазнала протягом останніх років. Частина енергетичних об’єктів досі перебуває у процесі відновлення або працює з обмеженнями, що також впливає на загальну стійкість енергосистеми та її здатність оперативно реагувати на різкі коливання попиту.

    Енергетики наголошують, що основною метою запровадження погодинних відключень є збереження стабільної роботи об’єднаної енергосистеми України та недопущення аварійних відключень значно більшого масштабу. За їхніми словами, ситуація постійно контролюється, а рішення щодо подальших обмежень ухвалюватимуться залежно від фактичного стану енергосистеми, погодних умов та рівня споживання електроенергії.

  • Вступ до ЄС може коштувати промисловості мільярди

    Вступ до ЄС може коштувати промисловості мільярди

    Україна наближається до одного з найскладніших етапів європейської інтеграції – адаптації до кліматичних правил Європейського Союзу. Якщо сьогодні українські підприємства фактично сплачують близько 1 євро за тонну викидів вуглецю, то в країнах ЄС ця ціна вже коливається на рівні 70–90 євро. Саме тому експерти попереджають: без поступової підготовки українська промисловість може зіткнутися з серйозними викликами вже найближчими роками.

    Про це йдеться у публікації видання «Європейська правда».

    На думку авторів, вступ України до Європейського Союзу неминуче означатиме інтеграцію до європейської системи кліматичного регулювання. Одним із ключових її елементів є Система торгівлі викидами ЄС (EU ETS), яка передбачає, що підприємства мають купувати квоти на викиди вуглекислого газу.

    Для українського бізнесу це означатиме кардинальну зміну правил гри.

    Уже зараз частина українських виробників відчуває наслідки європейської кліматичної політики через запуск платної фази механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) – так званого вуглецевого мита ЄС.

    Механізм вуглецевого коригування імпорту покликаний не допустити ситуації, коли виробництво переноситься до країн із менш жорсткими екологічними вимогами. Тому імпортерам до Європейського Союзу доведеться компенсувати різницю між вартістю викидів у своїй країні та вартістю викидів у ЄС.

    Для України це питання особливо чутливе.

    За даними авторів, сьогодні українські підприємства фактично платять близько одного євро за тонну викидів CO₂. У країнах Європейського Союзу цей показник перевищує 70 євро за тонну і в окремі періоди наближається до 90 євро.

    Така різниця означає, що після повноцінної інтеграції до європейської системи український бізнес може зіткнутися зі зростанням витрат більш ніж у 60 разів.

    Експерти наголошують, що різке впровадження таких правил без підготовки стане надмірним фінансовим навантаженням для багатьох підприємств, особливо в металургії, хімічній промисловості, енергетиці та інших енергоємних галузях.

    При цьому проблема полягає не лише у високій вартості квот.

    Автори вказують на своєрідне замкнене коло. Низька ціна на викиди в Україні означає невеликі надходження до фондів, які могли б фінансувати модернізацію підприємств. А без таких інвестицій компаніям складно переходити на сучасні екологічні технології та підтримувати підвищення вартості викидів.

    У результаті виникає ситуація, коли бізнес не готовий до дорожчого вуглецю через відсутність фінансування, а фінансування не з’являється через низьку ціну на викиди.

    Автори нагадують, що в Україні вже працює Фонд декарбонізації, який фінансується саме за рахунок екологічних платежів. Однак нинішніх надходжень недостатньо для масштабної модернізації промисловості.

    Саме тому експерти пропонують поступове підвищення ціни на викиди вуглецю замість різкого стрибка до європейських показників.

    На їхню думку, такий підхід дозволить бізнесу адаптуватися до нових умов, залучити інвестиції у модернізацію виробництва та підготуватися до майбутньої інтеграції в європейський ринок.

    Водночас автори пропонують ще один механізм підтримки.

    Йдеться про створення спільного європейсько-українського фінансового інструменту, який працюватиме за принципом співфінансування. Ідея полягає в тому, що кожен євро, отриманий Україною від внутрішнього оподаткування викидів або продажу квот, автоматично доповнюватиметься коштами Європейського Союзу.

    Такий підхід дозволив би значно збільшити обсяги фінансування екологічної модернізації.

    За оцінками експертів, у перспективі цей механізм міг би мобілізувати мільярди євро щороку для оновлення промисловості, розвитку чистої енергетики та післявоєнної відбудови.

    Окремо наголошується, що в умовах війни Україна не може дозволити собі фінансувати масштабну декарбонізацію винятково за рахунок державного бюджету. Саме тому участь Європейського Союзу може стати критично важливою для успішної адаптації економіки до нових правил.

    Автори підкреслюють, що кліматична політика вже давно перестала бути лише екологічним питанням. Для України це також питання економічної конкурентоспроможності та майбутнього членства в Європейському Союзі.

    На їхню думку, якщо Київ дійсно прагне інтеграції до європейського ринку, підвищення ціни на викиди вуглецю є неминучим.

    Однак і Брюссель, переконані експерти, повинен брати участь у цьому процесі не лише як регулятор, а й як партнер, який допоможе українській промисловості пройти складний шлях модернізації без втрати конкурентоспроможності.

    Саме від того, наскільки ефективно буде знайдено баланс між екологічними вимогами та підтримкою бізнесу, залежатиме здатність України успішно інтегруватися до зеленої економіки Європейського Союзу.

  • На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    Кабінет міністрів України офіційно зареєстрував новий індустріальний парк «Горохів» у Волинській області. Проєкт передбачає масштабне залучення інвестицій, створення сотень робочих місць та розвиток глибокої переробки сировини в регіоні.

    Про це повідомило Міністерство економіки України.

    Індустріальний парк буде розташований у місті Горохів на території площею майже 13,8 гектара. Ініціатором створення виступила Горохівська міська рада. Термін функціонування парку становитиме 30 років.

    Згідно з концепцією проєкту, у розвиток та облаштування індустріального парку планують залучити близько 1,587 мільярда гривень із різних джерел. Йдеться про кошти місцевої влади, державну підтримку, а також інвестиції майбутніх резидентів та партнерів парку.

    Очікується, що реалізація проєкту дозволить створити близько 690 нових робочих місць.

    У Міністерстві економіки зазначають, що «Горохів» стане багатопрофільним виробничим майданчиком. На його території планують розмістити підприємства з перероблення сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, деревооброблення та виготовлення виробів із деревини й корка.

    Крім того, у парку мають з’явитися складські комплекси, виробництва паливної щепи з відходів агропереробки, текстильні підприємства та виробництва з пошиття одягу.

    Окремим напрямом стане науково-технічна діяльність. Концепція передбачає створення лабораторій для перевірки якості сировини та готової продукції.

    Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що Волинська область має значний потенціал у сфері деревооброблення, однак нині регіон переважно експортує сировину з низьким рівнем обробки.

    «Індустріальний парк “Горохів” може стати платформою для розвитку глибшого перероблення та створення продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив він.

    За словами представників уряду, створення нових індустріальних парків є частиною державної політики економічного відновлення та регіонального розвитку під час війни.

    Влада розраховує, що такі майданчики допоможуть залучати інвестиції, розвивати локальне виробництво та створювати робочі місця навіть у складних економічних умовах.

    На кінець 2025 року в державному реєстрі налічувалося 118 індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України», лише за минулий рік до переліку додали 27 нових об’єктів.

    Більшість нових парків — приватні. Із 27 нових майданчиків 19 створені приватними ініціаторами, ще вісім — комунальними структурами.

    Найбільше індустріальних парків нині зосереджено у Львівській області — там зареєстровано 20 таких об’єктів. Далі йдуть Київська область із 15 парками та Закарпаття, де функціонують 12 індустріальних майданчиків.

    Уряд останнім часом активно оновлює механізми підтримки індустріальних парків. Зокрема, у березні Кабмін змінив правила державного стимулювання для таких проєктів.

    Нові правила передбачають розширення механізмів підтримки для прифронтових територій, а також можливість фінансування відновлення інженерно-транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.

    Держава також пропонує фінансову підтримку для розвитку індустріальних парків. У березні Міністерство економіки оголосило про старт прийому заявок на фінансування індустріальних проєктів, де один парк може отримати до 200 мільйонів гривень підтримки.

    Крім Волині, останніми місяцями про запуск нових індустріальних парків повідомляли й інші регіони. Зокрема, у травні стало відомо про створення індустріального парку в Хусті на Закарпатті з інвестиціями понад 1,2 мільярда гривень.

    Також у Вінниці запустили новий завод із виробництва фарбувальних камер.

    Економісти зазначають, що розвиток індустріальних парків є одним із ключових інструментів післявоєнного відновлення економіки України. Вони дозволяють концентрувати виробництва, зменшувати логістичні витрати та створювати нові точки економічного зростання.

    Особливе значення має розвиток переробної промисловості. Україна традиційно залишається експортером сировини, тоді як уряд намагається стимулювати виробництво готової продукції з більшою доданою вартістю.

    У Міністерстві економіки сподіваються, що індустріальний парк «Горохів» стане одним із прикладів такої трансформації для Волинської області та всього заходу України.

  • «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    Федерація роботодавців транспорту України виступила з різкою критикою планів Укрзалізниця щодо підвищення вантажних тарифів одразу на 45% з 1 серпня 2026 року, попередивши, що таке рішення може мати серйозні наслідки для всієї української економіки в умовах війни. Представники бізнесу заявляють, що різке зростання вартості перевезень здатне спровокувати скорочення виробництва, втрату конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, падіння експорту, зменшення валютної виручки та навіть девальвацію гривні.

    Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак у своїй колонці для ЦТС. За його словами, інформація про намір “Укрзалізниці” різко підвищити вантажні тарифи стала несподіванкою навіть для представників транспортної галузі та великого бізнесу, адже підприємства вже працюють у надзвичайно складних умовах через повномасштабну війну.

    Гусак наголосив, що українська економіка нині функціонує під постійним тиском одразу кількох кризових факторів. Серед них — дефіцит і висока вартість електроенергії після російських атак по енергетичній інфраструктурі, складна логістика через війну, проблеми з експортними маршрутами, нестача працівників через мобілізацію та міграцію населення, а також постійні ризики для виробничих потужностей через обстріли та безпекову ситуацію. На цьому тлі додаткове фінансове навантаження на промисловість та аграрний сектор, за словами експерта, може стати критичним для багатьох підприємств.

    Він підкреслив, що вантажні перевезення залишаються одним із небагатьох стабільно прибуткових сегментів діяльності “Укрзалізниці”. За даними ФРТУ, у 2023 та 2024 роках вантажний напрямок приносив компанії близько 20 мільярдів гривень операційного прибутку щорічно. Саме тому, переконаний Гусак, проблема полягає не у недостатньому рівні вантажних тарифів, а у хронічних фінансових проблемах пасажирського сегмента компанії.

    За оцінками експерта, збитки пасажирських перевезень у 2026 році можуть досягти 26 мільярдів гривень. При цьому, за його словами, протягом багатьох років саме промислові підприємства та вантажовідправники фактично компенсували ці втрати через систему перехресного субсидування. Однак у нинішніх умовах, коли бізнес і так працює на межі можливостей, подальше перекладання фінансових проблем компанії на економіку може призвести до руйнівних наслідків.

    У Федерації роботодавців транспорту України попереджають, що підвищення тарифів на 45% — це не просто технічне рішення чи зміна цінової політики. Йдеться про масштабний удар по ключових галузях української економіки, які забезпечують валютні надходження та наповнення бюджету під час війни. Найбільше ризикують підприємства металургійної, гірничої, аграрної, хімічної та будівельної галузей, для яких залізничні перевезення є критично важливими.

    За словами Гусака, для багатьох виробників настільки різке подорожчання логістики означатиме або значне скорочення обсягів виробництва, або втрату прибутковості експорту. Частина підприємств може взагалі зупинити роботу, якщо не зможе перекласти нові витрати на кінцеву ціну продукції. У результаті держава ризикує втратити десятки мільярдів гривень податкових надходжень, а українська економіка — частину валютної виручки, яка критично важлива для підтримки стабільності гривні та фінансування державних витрат під час війни.

    Експерт також звернув увагу на вже наявне суттєве падіння обсягів залізничних перевезень. За його словами, порівняно з довоєнним періодом вони скоротилися майже вдвічі. Це означає, що вантажна база “Укрзалізниці” вже істотно зменшилася, а подальший тиск на бізнес може лише погіршити ситуацію. Якщо підприємства скорочуватимуть виробництво або переходитимуть на альтернативні логістичні маршрути, сама УЗ може зіткнутися зі ще більшим падінням обсягів перевезень та доходів.

    У ФРТУ наголошують, що визнають важливість фінансової стабільності “Укрзалізниці”, особливо в умовах війни та пошкодження інфраструктури. Водночас у Федерації переконані, що стабілізація компанії не повинна відбуватися за рахунок галузей, які сьогодні фактично утримують економіку країни та забезпечують валютні надходження.

    Саме тому Федерація роботодавців транспорту України вже звернулася до Кабінет Міністрів України та профільного міністерства з пропозиціями альтернативних рішень. У ФРТУ заявляють, що існують інші механізми стабілізації фінансового стану “Укрзалізниці”, які не вимагатимуть настільки різкого збільшення навантаження на бізнес.

    У бізнес-спільноті також побоюються, що подальше зростання логістичних витрат може послабити позиції українських виробників на міжнародних ринках у той момент, коли Україна і так змушена конкурувати в умовах дорожчої логістики через війну. Особливо це стосується аграрного сектору та металургії, які значною мірою залежать від експорту і забезпечують значну частину валютних надходжень держави.

    Раніше Федерація роботодавців України також закликала уряд та прем’єр-міністра Юлія Свириденко відмовитися від підвищення тарифів на вантажні перевезення у 2026 році. За оцінками бізнесу, навіть збільшення тарифів на 37%, яке раніше обговорювалося урядом, може призвести до втрати близько 96 мільярдів гривень ВВП, скорочення валютної виручки та зменшення податкових надходжень до державного бюджету.

    На тлі війни та складної економічної ситуації дискусія навколо тарифної політики “Укрзалізниці” стає дедалі гострішою. Бізнес закликає владу шукати баланс між потребою підтримувати державну транспортну компанію та необхідністю зберегти економічну стійкість країни, виробництво та експортний потенціал України.

  • Промисловість Німеччини знову падає

    Промисловість Німеччини знову падає

    Промисловий сектор Німеччини продовжує демонструвати ознаки ослаблення: у березні обсяг промислового виробництва в країні знизився другий місяць поспіль, що стало несподіванкою для ринку та додатково посилило занепокоєння щодо стану найбільшої економіки Європи. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані Федерального статистичного управління Німеччини.

    Згідно з оприлюдненою статистикою, промислове виробництво скоротилося на 0,7% у порівнянні з попереднім місяцем. Основний негативний вплив на показник справили скорочення випуску в енергетичному секторі та машинобудуванні — традиційно ключових галузях німецької економіки, які забезпечують значну частку промислового експорту. При цьому більшість економістів, опитаних Bloomberg, очікували протилежної динаміки — помірного зростання, що підкреслює розрив між прогнозами ринку та фактичними даними.

    На тлі падіння виробництва окремі зовнішньоторговельні показники виглядали більш оптимістично. Експорт Німеччини у березні зріс на 0,5%, тоді як імпорт збільшився значно суттєвіше — на 5,1%. Значна частина імпортованих товарів надійшла з Китаю, що вкотре підкреслює глибоку інтеграцію німецької промисловості у глобальні ланцюги постачання та залежність від азійських ринків. Водночас така диспропорція між експортом та імпортом може чинити додатковий тиск на торговельний баланс країни.

    Хоча березневі дані частково охоплюють перший період загострення конфлікту на Близькому Сході, аналітики наголошують, що слабкість у промисловості Німеччини не є короткостроковим явищем. Вона спостерігається вже протягом тривалого часу, а енергоємні підприємства залишаються особливо вразливими до коливань цін на нафту та природний газ. Висока вартість енергоносіїв у поєднанні з нестабільною геополітичною ситуацією створює додатковий тиск на виробничі витрати та інвестиційні рішення бізнесу.

    Окремим фактором невизначеності для промисловості залишається глобальна енергетична ситуація, яка продовжує впливати на собівартість виробництва. Зростання цін на нафту та газ унаслідок геополітичної напруги підсилює ризики для промислових компаній, особливо у секторах із високим рівнем енергоспоживання. Це, за оцінками економістів, може стримувати відновлення виробництва у другому кварталі та зберігати волатильність у статистичних показниках.

    Водночас окремі позитивні сигнали все ж фіксуються у суміжних економічних індикаторах. Так, у березні було зафіксовано суттєве зростання заводських замовлень, яке перевищило очікування ринку. Однак аналітики пояснюють це явище ефектом випередження, коли компанії збільшують закупівлі через побоювання подальшого зростання цін або змін у глобальних постачаннях. Це означає, що частина позитивної статистики може мати тимчасовий характер і не обов’язково свідчить про стійке відновлення попиту.

    Головний економіст Commerzbank Йорг Кремер у коментарі зазначив, що повторне зниження промислового виробництва підтверджує загальну тенденцію стагнації, яка триває в німецькій промисловості приблизно півтора року. За його словами, сектор перебуває у стані бокового руху на відносно низькому рівні без чітких сигналів стабільного зростання або глибокого падіння, що ускладнює прогнозування подальшої динаміки.

    Попри це, загальна економічна картина залишається змішаною. У першому кварталі економіка Німеччини показала зростання на 0,3%, що формально свідчить про відсутність рецесії, однак темпи відновлення залишаються слабкими. Уряд країни вже переглянув середньострокові прогнози, знизивши очікуване зростання на 2026 рік до 0,5%, навіть попри плани збільшення витрат на інфраструктуру та оборону.

    Додатковий тиск на економічні перспективи Німеччини створює і глобальна геополітична нестабільність, зокрема війна на Близькому Сході, яка впливає на енергетичні ринки та міжнародну торгівлю. За оцінками Міністерства фінансів Німеччини, країна може недоотримати десятки мільярдів євро податкових надходжень у середньостроковій перспективі через економічні наслідки конфліктів і коливання світових ринків.

    У сукупності ці фактори формують для німецької промисловості складне середовище, де одночасно діють структурні проблеми, енергетичні ризики та зовнішньополітична нестабільність. Аналітики відзначають, що найближчі місяці стануть ключовими для розуміння того, чи зможе промисловий сектор Німеччини перейти до стабільного відновлення, чи залишиться у фазі тривалої стагнації.

  • У Ростові уражено об’єкт НТЦ «Радар»

    У Ростові уражено об’єкт НТЦ «Радар»

    У російському Ростові-на-Дону, за даними OSINT-аналітиків, було уражено об’єкт, який пов’язують із оборонно-промисловим комплексом РФ, зокрема з розробкою та виробництвом радіоелектронного обладнання. Йдеться про науково-технічний центр «Радар», а саме його виробничу філію, де після інциденту, за повідомленнями відкритих джерел, спалахнула масштабна пожежа.

     

  • Держава повертає гроші бізнесу: як компенсації за українську техніку стимулюють ринок і що це означає для економіки

    Держава повертає гроші бізнесу: як компенсації за українську техніку стимулюють ринок і що це означає для економіки

    Українські підприємці, які інвестують у вітчизняну промислову техніку, отримують від держави фінансову підтримку — і цей механізм уже демонструє відчутні результати. За підсумками березня 2026 року бізнесу компенсують 15,6 млн грн за придбання українських кранів, автобусів та іншого обладнання. Програма, яка працює в межах політики «Зроблено в Україні», поступово стає одним із ключових інструментів стимулювання внутрішнього виробництва та оновлення технічної бази підприємств.

    Про це повідомляє Ненька Інфо з посиланням на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Йдеться про часткову компенсацію вартості техніки — держава повертає покупцям 15% ціни кожної одиниці (без ПДВ). За один лише березень українські компанії придбали 41 одиницю промислової техніки на загальну суму 125,1 млн грн. Це майже на 52% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що свідчить про зростання довіри бізнесу до державних програм підтримки та поступове відновлення інвестиційної активності.

    Як пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів, другий рік поспіль спостерігається стабільне зростання попиту на українську промислову техніку. За його словами, це прямий результат державної політики, спрямованої на розвиток внутрішнього виробництва: бізнес активніше оновлює обладнання, а українські підприємства отримують нові замовлення.

    У програмі беруть участь десятки виробників з різних галузей машинобудування. Серед них — Черкаський автобус, який постачає транспорт для внутрішнього ринку, Крюківський вагонобудівний завод, що виробляє вагони та цистерни, а також Еверласт, який спеціалізується на транспорті для перевезення нафтопродуктів і газів. У списку також підприємства, що виготовляють крани, ліфти, навантажувачі та спеціалізовану техніку.

    Географія попиту також показова. Найбільше техніки придбали підприємства Київської області — 31 одиницю. Далі йдуть Волинська область (9 одиниць), Кіровоградська та Чернігівська (по 7), а також Львівська й Одеська області (по 6). Це свідчить про те, що програма працює не лише у великих промислових центрах, а й охоплює регіони.

    Загалом із грудня 2025 року, коли стартував поточний етап програми, українські підприємства продали 94 одиниці техніки на суму 291,4 млн грн. Держава компенсувала покупцям 36,4 млн грн. Ці цифри демонструють не лише обсяг підтримки, а й реальний економічний ефект: кошти повертаються в економіку через нові замовлення, виробництво та зайнятість.

    Механізм отримання компенсації досить простий. Підприємець купує техніку з офіційного переліку Міністерства економіки через один із уповноважених банків, після чого подає заявку з підтверджувальними документами. Після перевірки держава повертає частину витрат на банківський рахунок. Важливою умовою є локалізація виробництва — не менше 40% комплектуючих мають бути українського походження. Це стимулює не лише кінцеве виробництво, а й розвиток суміжних галузей.

    Станом на квітень 2026 року до переліку програми входять 514 позицій від 34 машинобудівних підприємств. Це означає, що бізнес має широкий вибір техніки — від автобусів і вагонів до високотехнологічного обладнання, зокрема лазерних верстатів.

    Важливо, що ця програма є частиною більш масштабної економічної політики. У 2026 році держава передбачила близько 37 млрд грн на підтримку вітчизняних виробників у межах різних програм. Зокрема, понад 5,6 млрд грн було спрямовано ще на початку року, а майже пів мільярда — саме на компенсацію вартості промислової техніки.

    Економісти відзначають, що такі інструменти мають мультиплікативний ефект. По-перше, вони стимулюють попит усередині країни, що особливо важливо в умовах війни та обмеженого експорту. По-друге, підтримують виробників, які можуть втрачати зовнішні ринки. По-третє, сприяють модернізації підприємств, що в перспективі підвищує їхню конкурентоспроможність.

    Водночас існують і виклики. Основний із них — забезпечити стабільне фінансування програм і прозорість їх реалізації. Бізнес очікує прогнозованих правил гри, адже інвестиції в техніку — це довгострокові рішення. Також важливим залишається питання розширення переліку техніки та залучення нових виробників.

    Попри це, поточна динаміка свідчить: програма працює і вже дає результат. Зростання попиту на 52% — це не лише цифра, а індикатор того, що український бізнес готовий інвестувати у власний розвиток, якщо отримує підтримку.

    У підсумку державна компенсація стає не просто фінансовим інструментом, а частиною стратегії економічного відновлення. І якщо тенденція збережеться, українське машинобудування може отримати новий імпульс — навіть в умовах війни.

  • В Україні можуть підвищити ціни на електроенергію для бізнесу

    В Україні можуть підвищити ціни на електроенергію для бізнесу

    В Україні розглядають можливість підвищення граничних цін на електроенергію для бізнесу, що може суттєво вплинути на промисловість, собівартість виробництва та кінцеві ціни для споживачів. Про це повідомляють медіа з посиланням на обговорення в енергетичному регуляторі.

    Ініціатором змін виступає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). На засіданні 7 квітня 2026 року регулятор схвалив проєкт постанови щодо перегляду граничних цін на ринку електроенергії, зокрема на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому та балансуючому ринках.

    Згідно з проєктом, пропонується підвищити прайс-кепи для непобутових споживачів з 15 000 до 17 000 грн за МВт·год. У НКРЕКП пояснюють, що це рішення пов’язане з необхідністю забезпечення стабільності енергосистеми та покриття дефіциту електроенергії у пікові години споживання, коли навантаження на мережу зростає найбільше.

    Регулятор зазначає, що чинні цінові обмеження можуть ускладнювати балансування ринку та створювати ризики для стабільної роботи енергосистеми, особливо в умовах підвищеного попиту та обмежених генеруючих потужностей.

    Водночас бізнес-спільнота та частина експертів висловлюють занепокоєння щодо можливих наслідків такого кроку. Представники промислових підприємств наголошують, що електроенергія є одним із ключових елементів собівартості виробництва, особливо в енергоємних галузях, таких як металургія, хімічна промисловість та машинобудування.

    У разі підвищення цін, за їхніми оцінками, підприємства можуть зіткнутися зі зростанням витрат, що призведе до зниження конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках. Також не виключаються скорочення виробництва та оптимізація персоналу на окремих підприємствах.

    Експерти також звертають увагу, що підвищення прайс-кепів може мати непрямий вплив на споживчий ринок, оскільки зростання витрат у промисловості здатне поступово відобразитися на цінах товарів і послуг.

    Окремі економічні аналітики наголошують, що зміни можуть посилити роль трейдерів на енергоринку. За їхніми словами, різниця між вартістю дешевшої генерації та дорожчим імпортом електроенергії створює додатковий прибуток для посередників, що викликає дискусії щодо ефективності ринкової моделі.

    Водночас інші експерти нагадують, що система прайс-кепів була запроваджена у 2019 році як інструмент захисту споживачів та крок до гармонізації українського енергоринку з європейськими правилами. Проте за час її дії, на їхню думку, не вдалося повністю вирішити структурні проблеми енергосистеми, зокрема дефіцит електроенергії та нерівномірність навантаження.

    Фахівці підкреслюють, що саме підвищення граничних цін не є системним вирішенням проблеми. Вони вважають, що для стабілізації ринку необхідні комплексні заходи, серед яких модернізація енергетичної інфраструктури, відновлення та розвиток генеруючих потужностей, а також підвищення енергоефективності в промисловості.

    Серед альтернативних підходів розглядається можливість запровадження спеціальних обов’язків на ринку газу для виробництва електроенергії. Це могло б дозволити частково стабілізувати ціни за рахунок фіксованої вартості ресурсу для генерації.

    Також експерти пропонують додатково проаналізувати причини простоїв енергоблоків, графіки їхніх ремонтів та загальну ефективність роботи енергосистеми. Окремо обговорюється можливість впровадження прогресивної тарифної системи для різних категорій споживачів залежно від обсягів споживання електроенергії.

    Наразі проєкт постанови перебуває на стадії обговорення. Остаточне рішення щодо зміни граничних цін на електроенергію для бізнесу ще не ухвалене, а дискусії між регулятором, бізнесом та експертним середовищем тривають.

  • Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів

    Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів

    Один із найбільших металургійних комбінатів України, “АрселорМіттал Кривий Ріг”, оголосив про завершення фінальної виробничої кампанії в цеху блюмінг. Підприємство входить до складу глобальної компанії ArcelorMittal, яка контролює близько 5% світового ринку сталі.

    У компанії пояснюють таке рішення складними економічними умовами, що виникли через війну, а також зовнішніми факторами, зокрема впровадженням європейського механізму CBAM. Це, за словами представників підприємства, суттєво обмежило доступ до ринку ЄС і вплинуло на обсяги виробництва.

    Ще одним ключовим фактором стала енергетична криза. Вартість електроенергії для промисловості з початку війни зросла майже утричі. Якщо у 2024 році ціна становила близько 120 доларів за МВт·год, то у 2026 році вона зросла до 230 доларів, а під час пікових навантажень досягала 370 доларів. Це суттєво підвищило собівартість продукції та вплинуло на конкурентоспроможність підприємства.

    У зв’язку з цим комбінат завчасно сформував запас заготовки — близько 150 тисяч тонн, який дозволить забезпечити подальшу переробку на діючих прокатних станах. Після завершення роботи цеху блюмінг підприємство зосередиться на виробництві готової продукції, зокрема арматури.

    Зміни також торкнуться структури виробництва. Частина прокатних станів, які працювали виключно на заготовці з блюмінгу, припинить роботу. Йдеться про дрібносортні стани №2 та №3, які випускали арматуру та інші види металопродукції.

    Надалі компанія планує оптимізувати виробництво та консолідувати його на меншій кількості станів, адаптуючи процеси до наявних ресурсів. За попередніми оцінками, це може призвести до скорочення близько 1000 робочих місць.

    Окрім того, раніше підприємство вже повідомляло про припинення діяльності допоміжного підрозділу — ливарно-механічного заводу, що також стало наслідком економічних труднощів.

    Проблеми у металургійній галузі України залишаються системними. Після початку повномасштабної війни у 2022 році виробництво в галузі скоротилося майже на 70% через руйнування інфраструктури та логістичні обмеження. Це суттєво вплинуло на економіку країни, оскільки металургія традиційно була одним із ключових секторів, що формували ВВП.