Nenkainfo.com

Позначка: припинення вогню

  • У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі заявили, що наразі не ведуть жодних переговорів про продовження режиму припинення вогню після 11 травня. Таким чином Москва фактично охолодила заяви президента США Дональд Трамп, який раніше висловив сподівання на подовження перемир’я між Росією та Україною.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським медіа.

    За словами Пєскова, російська сторона наразі розглядає лише триденний режим припинення вогню, який охоплює 9, 10 та 11 травня.

    «Перемир’я зараз — 9, 10, 11 травня, інших розмов не було», — заявив речник Кремля.

    Він також наголосив, що російське військово-політичне керівництво не отримувало жодних сигналів щодо можливого продовження режиму тиші після завершення оголошеного терміну.

    Заява Пєскова прозвучала після слів Трампа, який 8 травня під час спілкування з журналістами біля Білого дому заявив, що хотів би бачити більш тривале припинення бойових дій.

    «Було б добре. Я б хотів, щоб це зупинилося», — сказав американський президент, коментуючи можливість продовження перемир’я після 11 травня.

    Раніше Трамп повідомив про досягнення домовленостей щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією на 9–11 травня. За його словами, режим тиші був пов’язаний із пам’ятними датами Другої світової війни та супроводжувався домовленістю про масштабний обмін полоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000», а також про тимчасове припинення вогню на три дні.

    Пізніше помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що домовленості були досягнуті після переговорів з адміністрацією США.

    Водночас попри офіційні заяви про перемир’я, бойові дії повністю не припинилися. Українська сторона неодноразово повідомляла про атаки російських дронів і ракет навіть після оголошення режиму тиші.

    На цьому тлі аналітики зазначають, що Кремль може використовувати короткострокове перемир’я насамперед як дипломатичний та інформаційний інструмент на тлі святкувань 9 травня у Москві.

    Додаткову увагу до ситуації привернули й останні заяви західних політиків та медіа про складне становище Росії. Зокрема, The New York Times та Politico писали про посилення нервозності Кремля через українські удари дронами, міжнародну ізоляцію та проблеми з демонстрацією військової сили під час цьогорічного параду в Москві.

  • Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував ідею короткострокового перемир’я на 9 травня, яку обговорюють на тлі контактів між США та Росією, заявивши, що така ініціатива виглядає цинічною і неприйнятною в умовах щоденних обстрілів українських міст. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у Єреван, де проходили міжнародні зустрічі за участі європейських лідерів.

    За словами Зеленського, Росія досі офіційно не інформувала Україну про будь-які домовленості щодо припинення вогню, а сама ідея одноденного «режиму тиші» на тлі постійних атак виглядає як спроба маніпуляції. Він наголосив, що пропозиції зупинити бойові дії лише на символічну дату не мають нічого спільного з реальним прагненням до миру, особливо коли перед цим відбуваються удари по цивільній інфраструктурі та гинуть мирні жителі.

    Президент навів як приклад нещодавні атаки на українські міста, зокрема Мерефа та Дніпро, де внаслідок російських ударів були загиблі та поранені, серед яких і діти. За його словами, після таких подій пропозиції «зупинитися на день» виглядають несерйозно і не можуть сприйматися як крок до врегулювання конфлікту. Зеленський підкреслив, що для України війна не має пауз, пов’язаних із календарними датами, і після 9 травня бойові дії, найімовірніше, продовжаться з тією ж інтенсивністю.

    Контекстом для цих заяв стала інформація про телефонну розмову між президентом США Дональд Трамп та російським лідером Володимир Путін, під час якої, за даними російської сторони, обговорювалася можливість тимчасового припинення вогню на період святкування так званого «Дня перемоги» у Москві. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявляв, що Кремль нібито готовий піти на такий крок, тоді як Трамп пізніше зазначив, що саме він пропонував ідею короткострокового перемир’я.

    Водночас жодних підтверджених і узгоджених форматів такого припинення вогню офіційно не оголошено, а українська сторона наголошує, що будь-які ініціативи мають бути предметом прямих переговорів і містити чіткі гарантії виконання. Зеленський зазначив, що Київ планує з’ясувати деталі під час контактів із американською стороною, однак підкреслив, що Україна не розглядає варіанти тимчасових «пауз», які можуть використовуватися Росією у власних інтересах.

    За словами президента, Кремль може прагнути використати короткострокове перемир’я для забезпечення безпеки проведення військового параду в Москві, не змінюючи при цьому загальної стратегії ведення війни. Він назвав таку можливу тактику «обманом», який має на меті створити ілюзію мирних намірів перед міжнародною аудиторією, водночас продовжуючи військові дії після завершення символічних заходів.

    Українська позиція, як наголосив Зеленський, полягає у необхідності повноцінного і тривалого припинення вогню, яке має базуватися на чітких міжнародних гарантіях безпеки. Він підкреслив, що лише такі домовленості можуть створити передумови для реального завершення війни, тоді як короткострокові ініціативи без механізмів контролю і відповідальності не здатні забезпечити стабільність.

    На тлі цих заяв експерти відзначають, що подібні пропозиції «символічних перемир’їв» уже використовувалися в інших конфліктах і часто мали обмежений ефект або використовувалися сторонами для перегрупування сил. У випадку війни Росії проти України, яка триває у форматі виснажливого протистояння, будь-які короткі паузи без політичного врегулювання не змінюють стратегічної ситуації.

    Таким чином, заява Зеленського демонструє жорстку позицію Києва щодо подібних ініціатив і підкреслює недовіру до намірів Росії у питаннях припинення вогню, особливо коли вони прив’язані до внутрішньополітичних чи пропагандистських подій, таких як 9 травня.

  • Путін під тиском: що може змінити хід війни

    Путін під тиском: що може змінити хід війни

    Ситуація навколо війни Росії проти України, за оцінками західних аналітиків, поступово ускладнюється для Кремля, однак ознак швидкого краху російського режиму наразі не спостерігається. Водночас у політичних та економічних процесах усередині Росії накопичуються проблеми, які можуть у перспективі вплинути на рішення Володимира Путіна щодо подальшого ведення війни, зокрема щодо можливого припинення вогню або перегляду військової стратегії.

    Про це під час Київського безпекового форуму заявив оглядач Девід Ігнатіус, коментуючи нинішній стан російської економіки, ситуацію на фронті та міжнародні наслідки війни. За його словами, Росія змогла частково перебудувати економіку під воєнні потреби, однак ця трансформація має серйозні побічні ефекти. Зокрема, цивільні галузі економіки демонструють стагнацію, інвестиційна активність скорочується, а структура виробництва дедалі більше залежить від оборонного сектору. Така модель, на думку експерта, забезпечує короткострокову стабільність, але створює довгострокові ризики для розвитку країни.

    Ігнатіус наголосив, що попри значні втрати та затяжний характер бойових дій, російське керівництво продовжує вести війну з розрахунком на виснаження України та її партнерів. Водночас очікування Кремля щодо швидких військових успіхів не справдилися. Російська армія не змогла досягти ключових оперативних цілей, зокрема встановити повний контроль над низкою великих міст на сході України, які залишаються під контролем українських сил. Ба більше, за даними українського військового командування, Сили оборони змогли провести локальні контрнаступальні дії та звільнити значні території на південному напрямку, що свідчить про збереження їхньої наступальної спроможності навіть у складних умовах війни.

    Окремо експерт звернув увагу на те, що Росія фактично опинилася у стані затяжного військового конфлікту, який вимагає постійного поповнення людських ресурсів. На цьому тлі все частіше з’являються повідомлення про труднощі з набором військовослужбовців, а також про приховані або часткові мобілізаційні заходи. За оцінками аналітичних центрів, Кремль може розглядати можливість розширення мобілізації або посилення призову резервістів, що потенційно може змінити баланс сил на фронті, але водночас створює серйозні внутрішньополітичні ризики для російської влади.

    Ігнатіус нагадав, що попередня часткова мобілізація у Росії у 2022 році спричинила значний соціальний резонанс і масовий виїзд громадян за кордон. Повторення подібного сценарію може ще більше загострити внутрішню ситуацію, особливо в умовах економічного тиску та зростаючого навантаження на державний бюджет, який дедалі більше спрямовується на фінансування війни.

    На міжнародному рівні Росія також стикається з поступовим звуженням політичного простору. Західні країни продовжують підтримувати Україну, а політичні зміни в окремих державах Європи, за словами експерта, не завжди грають на користь Москви. Це поступово ускладнює для Кремля можливості дипломатичного маневру та посилює ізоляцію на міжнародній арені.

    Водночас Ігнатіус підкреслив, що попри всі ці виклики, не варто очікувати швидких змін режиму в Росії. За його словами, політична система залишається централізованою та контрольованою, а Володимир Путін продовжує утримувати ключові важелі влади. Саме тому сценарії різкого внутрішнього обвалу наразі виглядають малоймовірними.

    Серед можливих варіантів розвитку подій експерт назвав і тимчасове припинення вогню, яке Росія може використати для перегрупування сил, відновлення військових ресурсів і коригування стратегії. Такий сценарій, за його словами, не означатиме завершення конфлікту, а радше його перехід у нову фазу. Водночас Ігнатіус наголосив, що ключовим фактором залишається політична мотивація російського керівництва, яке продовжує розглядати Україну як стратегічну ціль.

    Таким чином, за оцінками західних спостерігачів, Росія поступово входить у період довготривалого стратегічного виснаження, де економічні обмеження, військові втрати та міжнародний тиск формують складну і нестабільну рівновагу, однак остаточний розвиток подій значною мірою залежатиме від політичних рішень у Кремлі та ситуації на фронті.

  • Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори щодо Гази зірвані: ХАМАС відмовляється роззброюватися

    Переговори про припинення вогню в Сектор Гази фактично зайшли в глухий кут після того, як ХАМАС відмовився погодитися на ключову вимогу — повне роззброєння. Про це повідомляє The Jerusalem Post із посиланням на дані ізраїльського мовника KAN News.

    За інформацією джерел, переговорний процес між представниками так званої «Ради миру» та делегацією ХАМАС фактично зупинився через принципову позицію сторін щодо майбутнього озброєнь угруповання та умов реалізації мирного плану.

    Як зазначається, перемовини проходили за участі генерального директора «Ради миру» Ніколай Младенов та делегації ХАМАС на чолі з Халіл аль-Хайя.

    Саме під час цих консультацій сторони зіткнулися з нездоланною розбіжністю: міжнародні посередники наполягають на поетапному роззброєнні угруповання, тоді як ХАМАС відмовляється навіть обговорювати цей пункт без виконання низки попередніх умов.

    За даними медіа, ХАМАС заявляє, що готовий розглядати питання роззброєння лише після повного виконання першого етапу домовленостей. Йдеться про виведення ізраїльських військ із частини території Гази, гарантії безпеки для угруповання та політичні домовленості щодо майбутнього статусу палестинських територій.

    Фактично ХАМАС пов’язує роззброєння з політичним врегулюванням конфлікту, включно з перспективою створення незалежної палестинської держави.

    Ізраїль, зі свого боку, категорично відкидає можливість поступок у питанні безпеки. За інформацією джерел у силових структурах, країна наполягає на повному роззброєнні ХАМАС як базовій умові будь-якого мирного процесу.

    Водночас Ізраїль уже повідомив, що не має наміру відходити за так звану «жовту лінію» — умовний рубіж безпеки, який розділяє контрольовані та заборонені для цивільних зони в Газі.

    Представники ізраїльських служб безпеки заявляють, що ХАМАС «свідомо затягує виконання зобов’язань», і попереджають про можливе відновлення бойових дій у разі провалу переговорів.

    «Якщо організація не роззброїться, ЦАХАЛ найближчим часом повернеться до бойових дій у Газі, щоб завершити місію», — цитують джерела в ізраїльських структурах безпеки ЦАХАЛ.

    Переговори відбуваються на тлі ініціативи адміністрації президента США Дональда Трампа, яка раніше представила масштабний план врегулювання ситуації в Газі.

    Документ передбачає припинення бойових дій, звільнення всіх заручників, створення міжнародного органу управління територією та поступову стабілізацію безпекової ситуації.

    Однак саме пункт про повне роззброєння ХАМАС став головною перешкодою для реалізації плану.

    Раніше ХАМАС погодився на окремі елементи американської ініціативи, зокрема на звільнення ізраїльських заручників, захоплених під час подій 7 жовтня 2023 року. Проте ключові положення — міжнародне управління Газою та роззброєння — були відкинуті.

    У відповідь президент США Дональд Трамп привітав часткову згоду та закликав сторони рухатися до припинення бойових дій. Водночас ця заява викликала подив в Ізраїлі, де її сприйняли як передчасну оцінку ситуації.

    Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, за повідомленнями ЗМІ, був здивований заявами Вашингтона щодо «готовності до миру» та закликів припинити бомбардування Гази.

    Попри переговори, ситуація на місцях залишається напруженою. Ізраїльська армія раніше частково призупиняла наступальні операції в районі міста Газа, однак це не означає повного припинення бойових дій.

    Експерти зазначають, що пауза в бойових діях є радше тактичним кроком, пов’язаним із переговорами, ніж ознакою довготривалого миру.

    Аналітики попереджають, що у разі остаточного зриву переговорів конфлікт може перейти в нову фазу активних бойових дій. Ключовим фактором залишається питання роззброєння ХАМАС, яке сторони трактують як несумісне з їхніми базовими вимогами.

    Для Ізраїлю це питання безпеки та ліквідації військової загрози, для ХАМАС — політичного виживання та збереження впливу в регіоні.

    Переговорний процес формально триває, однак фактично перебуває в кризі. Міжнародні посередники намагаються повернути сторони за стіл переговорів, але розбіжності залишаються фундаментальними.

    Подальший розвиток подій у Сектор Гази залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компроміс між вимогами безпеки, політичними умовами та питанням роззброєння, яке наразі блокує весь мирний процес.

  • Путін пропонує “перемир’я” на 9 травня: Україна підозрює пастку для параду й торг за санкції

    Путін пропонує “перемир’я” на 9 травня: Україна підозрює пастку для параду й торг за санкції

    Росія знову заговорила про короткострокове припинення вогню у війні проти України — цього разу напередодні 9 травня, коли в Москві традиційно проводять парад до Дня перемоги. За даними міжнародних медіа, тему тимчасового перемир’я Володимир Путін порушив у розмові з президентом США Дональдом Трампом, а Кремль подав цю ініціативу як нібито готовність до деескалації. Водночас у Києві до такої пропозиції ставляться обережно, адже коротка пауза без чітких гарантій, контролю та продовження може виявитися не кроком до миру, а спробою Москви виграти час, безпечно провести парад і нав’язати власні умови майбутніх переговорів. Reuters повідомляє, що Україна звернулася до США по роз’яснення щодо російської пропозиції, а президент Володимир Зеленський наголосив: Київ хоче зрозуміти, чи йдеться про кілька годин тиші для московських урочистостей, чи про серйозніший намір припинити бойові дії.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито має намір припинити вогонь 9 травня незалежно від реакції України. Така позиція одразу викликає запитання, адже справжнє перемир’я не може бути лише односторонньою політичною заявою без погоджених умов, механізмів контролю та відповідальності за порушення. За повідомленнями українських і міжнародних медіа, Кремль не дав чітких пояснень щодо тривалості можливої паузи, формату її дотримання та способу перевірки. Саме це й посилює підозри, що Москва намагається використати тему перемир’я як інформаційний інструмент, а не як реальний шлях до завершення війни.

    Володимир Зеленський у відповідь заявив, що Україна завжди позитивно ставиться до щирих ініціатив, які можуть зупинити вбивства і наблизити справедливий мир. Водночас він підкреслив, що Україна не хоче стати учасницею тактичного обману, коли Росія бере коротку паузу для власної безпеки, а потім відновлює удари. Київ наполягає не на символічному перемир’ї на кілька годин або днів, а на довгостроковому припиненні вогню з надійними гарантіями. Окремо президент попередив, що Москва може спробувати обміняти коротку паузу на послаблення санкцій, зокрема щодо російських банків і системи SWIFT, що для України становить серйозний ризик.

    Контекст навколо 9 травня цього року для Кремля особливо чутливий. Associated Press повідомляє, що Росія вперше майже за два десятиліття планує провести парад у Москві без демонстрації військової техніки, зокрема танків і ракетних систем. Формально це пояснюють оперативною ситуацією, однак на тлі українських ударів по російських об’єктах і загальних безпекових ризиків така зміна виглядає як ознака вразливості. Для Путіна парад 9 травня є не просто церемонією, а важливою частиною політичної міфології, через яку Кремль роками демонстрував силу армії та мобілізував суспільство навколо воєнного наративу. Саме тому навіть тимчасове перемир’я може бути потрібне Москві передусім для того, щоб уникнути атак або інцидентів у дні, коли увага російської та міжнародної аудиторії буде прикута до столиці РФ.

    Україна вже має досвід подібних російських ініціатив. У попередні роки Кремль оголошував короткі “перемир’я” до символічних дат, однак Київ неодноразово заявляв про їхні порушення з російського боку. Саме тому українська позиція нині зводиться до того, що будь-яка пауза повинна бути не декоративною, а практичною: з чіткою датою початку і завершення, зрозумілим форматом моніторингу, міжнародним контролем і можливістю продовження. Якщо Росія справді готова до припинення вогню, логічним кроком було б не кілька годин тиші для параду, а щонайменше 30-денне перемир’я, яке раніше обговорювали як можливу основу для дипломатичного процесу.

    Політично ситуація вигідна Кремлю одразу в кількох сценаріях. Якщо Україна відкине коротку російську ініціативу, Москва спробує представити Київ як сторону, яка нібито не хоче миру. Якщо Україна погодиться без додаткових умов, Росія отримає безпечну паузу для власних потреб і зможе після 9 травня повернутися до атак, звинувачуючи Україну у зриві домовленостей. Якщо ж Київ запропонує розширити формат до тривалого припинення вогню, тоді відповідальність за відмову може перейти на Кремль. Саме тому для України важливо не просто реагувати на російську пропозицію, а перетворити її на дипломатичний тест для Москви.

    Для Вашингтона ця історія також є перевіркою. Дональд Трамп після розмови з Путіним заявив, що обговорював можливість припинення вогню, а Кремль, за даними Reuters, подав розмову як конструктивну. Однак коротке перемир’я до 9 травня саме по собі не дає відповіді на головне питання: чи готова Росія до реального припинення війни, чи лише намагається використати контакт із США для покращення власної переговорної позиції.

    Отже, травневе “перемир’я” Путіна може стати для України не подарунком, а пасткою. Воно не вирішує питання безпеки цивільних, не гарантує припинення російських атак і не створює повноцінної основи для миру. Водночас Київ може використати цю ситуацію для посилення тиску на Москву: якщо Кремль справді говорить про тишу, Україна може вимагати не символічної паузи на 9 травня, а довгострокового припинення вогню з міжнародною верифікацією. Саме такий підхід може показати, хто насправді прагне миру, а хто лише прикриває війною чергову політичну виставу.

  • Зеленський пояснив, навіщо Росії “перемир’я на 9 травня”

    Зеленський пояснив, навіщо Росії “перемир’я на 9 травня”

    Президент Володимир Зеленський заявив, що ініціатива Росії щодо можливого короткострокового “перемир’я” напередодні 9 травня має насамперед політичний і символічний характер і пов’язана з бажанням Кремля безпечно провести військовий парад у Москві. Про це глава держави сказав в інтерв’ю Bloomberg.

    За словами Зеленського, Україна розглядає подібні пропозиції з великою обережністю, оскільки Росія вже неодноразово використовувала тактичні паузи у бойових діях для перегрупування сил і подальшого продовження атак. Президент наголосив, що Київ не погодиться на сценарії, які можуть створювати ілюзію припинення війни без реальних гарантій безпеки.

    «Вони хочуть, щоб парад пройшов спокійно протягом кількох годин, а потім відновити атаки. Ми не хочемо, щоб будь-яке перемир’я стало тактичним обманом з боку Російської Федерації», — заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що Україна послідовно підтримує будь-які ініціативи, які можуть реально наблизити завершення війни. Йдеться насамперед про тривалі та контрольовані механізми припинення вогню, які можуть забезпечити захист цивільного населення та створити умови для дипломатичного процесу.

    Зеленський окремо зазначив, що Київ завжди відкритий до перемовин у форматах, які передбачають не тимчасові паузи, а системні рішення, зокрема гуманітарні домовленості, обміни полоненими та кроки до сталого миру.

    Заяви про можливе “перемир’я” на 9 травня з’явилися після того, як у Кремлі повідомили про телефонну розмову між Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом. За даними російської сторони, під час розмови Путін висловив готовність оголосити короткострокове припинення вогню, а тема війни в Україні стала одним із ключових елементів обговорення.

    Після переговорів Трамп заявив, що розмова була “дуже хорошою” і висловив переконання, що можливе врегулювання війни може відбутися “відносно швидко”. Також він повідомляв, що обговорював із Путіним ідею короткого припинення вогню.

    На цьому тлі Кремль заявив, що рішення про можливе перемир’я до 9 травня може бути ухвалене в односторонньому порядку, і для цього не потрібна згода України. Таку позицію озвучив прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що тимчасові припинення вогню без чітких механізмів контролю можуть використовуватися Росією для перегрупування військ, накопичення ресурсів та відновлення наступальних дій. Саме тому Київ наполягає на прозорих і довгострокових домовленостях із міжнародними гарантіями.

    У цьому контексті президент Зеленський підкреслює, що будь-які ініціативи, які не передбачають реального завершення війни, можуть мати лише тактичний характер і не призводять до зміни ситуації на фронті.

    Україна паралельно продовжує дипломатичні консультації із західними партнерами, обговорюючи можливі формати тиску на Росію та механізми майбутніх переговорів. Київ наголошує, що ключовою умовою будь-яких домовленостей залишається припинення бойових дій на тривалий термін та гарантії безпеки.

    Таким чином, заява Зеленського фактично окреслює позицію України: короткі “перемир’я” без політичного змісту розглядаються як інструмент тактики, а не як шлях до завершення війни.

  • Зеленський відреагував на пропозицію РФ про перемир’я на 9 травня

    Зеленський відреагував на пропозицію РФ про перемир’я на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський доручив українським представникам зв’язатися з командою президента США та з’ясувати деталі російської пропозиції щодо можливого короткострокового перемир’я на 9 травня. Про це глава держави повідомив у своїх соціальних мережах.

    Йдеться про ініціативу, яку раніше озвучували представники російської сторони після міжнародних контактів із Вашингтоном. За попередніми заявами, мова може йти про тимчасове припинення вогню у прив’язці до 9 травня — дати, коли в Росії традиційно проводять масштабні військові заходи та парад у Москві.

    Зеленський наголосив, що Київ наразі очікує чітких пояснень, про що саме йдеться в російській ініціативі — про коротку паузу у бойових діях виключно на час святкових заходів у Москві чи про ширший формат припинення вогню.

    Президент підкреслив, що Україна не коментуватиме абстрактні заяви без конкретного змісту та умов реалізації.

    «Доручив нашим представникам зв’язатись із командою Президента Сполучених Штатів і з’ясувати деталі російської пропозиції про короткострокову тишу», — заявив Зеленський.

    Таким чином, українська сторона фактично переводить обговорення на рівень міжнародних консультацій, зокрема із залученням США як одного з ключових посередників у дипломатичних процесах.

    Водночас Зеленський наголосив, що позиція України залишається незмінною: Київ зацікавлений не у символічних або тимчасових паузах, а в реальному та довготривалому припиненні бойових дій.

    За його словами, Україна готова до будь-яких форматів переговорів і дипломатичних рішень, які можуть привести до завершення війни, однак вони мають гарантувати безпеку та стабільність.

    «Наша пропозиція – припинити вогонь довгостроково, гарантувати надійну безпеку для людей і довготривалий мир. Україна готова працювати заради цього в будь-якому достойному та ефективному форматі», — зазначив президент.

    Ініціатива щодо можливого «перемир’я» на 9 травня з’явилася на тлі активних міжнародних контактів між представниками Росії та США.

    За словами помічника російського лідера Юрія Ушакова, під час телефонної розмови Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом обговорювалася можливість короткострокового припинення вогню. Після розмови Трамп заявив, що бесіда була «дуже хорошою» і висловив думку, що потенційне врегулювання війни може відбутися у відносно короткі строки.

    При цьому американська сторона не оприлюднювала деталей можливих домовленостей, а формат і умови «перемир’я» залишаються невизначеними.

    На тлі цих заяв Україна продовжує дипломатичні консультації з ключовими партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами, щодо можливих кроків у напрямку припинення війни.

    Київ наголошує, що будь-які домовленості мають бути не тимчасовими політичними жестами, а частиною комплексного процесу, який передбачає довгострокову безпеку, гарантії відновлення миру та недопущення повторної ескалації.

    Українська сторона також підкреслює, що будь-які ініціативи повинні враховувати реальну ситуацію на фронті та не використовуватися як інструмент для тимчасового перегрупування сил або політичних маніпуляцій.

    Очікується, що після консультацій із американською стороною Україна озвучить більш чітку позицію щодо російської пропозиції. Водночас Київ продовжує наполягати на необхідності повноцінного та стійкого припинення вогню як базової умови для будь-яких подальших переговорів.

  • Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

    Посередники намагаються повернути США та Іран за стіл переговорів до 21 квітня — Axios

    Міжнародні посередники продовжують дипломатичні зусилля, щоб організувати новий раунд переговорів між США та Іраном до 21 квітня — дати, коли спливає чинний режим припинення вогню. Про це повідомляє Axios із посиланням на регіональні джерела та американських посадовців.

    За даними видання, у посередницькому процесі беруть участь представники Пакистану, Єгипту та Туреччини. Вони підтримують паралельні контакти з Вашингтоном і Тегераном, намагаючись зблизити позиції сторін і відновити переговорний формат після останнього раунду, який не привів до прориву.

    Джерела Axios підкреслюють, що, попри публічні заяви про жорсткі позиції, дипломатичні канали між сторонами не повністю розірвані. Обидві сторони, за оцінками посередників, продовжують обмін сигналами через непрямі канали та регіональних посередників.

    Один із регіональних співрозмовників видання описав ситуацію як “відкриту”, зазначивши, що переговорний процес нагадує складну багаторівневу дипломатичну гру, де сторони одночасно демонструють жорсткість і залишають простір для компромісу.

    Основною перешкодою в переговорах залишається іранська ядерна програма. За даними Axios, США наполягають на жорсткому обмеженні або повному припиненні збагачення урану, а також на скороченні запасів високозбагаченого урану.

    Іран, у свою чергу, наполягає на збереженні права на мирну ядерну програму та вимагає послаблення санкцій, включно з розблокуванням частини заморожених активів. Саме питання фінансових активів і санкційного тиску залишається одним із ключових у торзі між сторонами.

    Пакистан, Єгипет і Туреччина, за інформацією Axios, відіграють роль каналів комунікації, допомагаючи передавати пропозиції та оцінювати можливі поступки. Посередники сподіваються, що скорочення розбіжностей дозволить організувати нову зустріч до завершення поточного режиму припинення вогню 21 квітня.

    У дипломатичних колах ситуацію описують як обмежену в часі: сторони перебувають під тиском дедлайну, що може або стимулювати компроміс, або, навпаки, призвести до нового загострення.

    За даними Axios, американська сторона розглядає різні сценарії розвитку подій, включно з посиленням тиску у разі провалу переговорів. Йдеться про політичні та військово-економічні інструменти впливу, які можуть бути застосовані для примусу Ірану до поступок.

    Водночас у дипломатичних колах підкреслюють, що пріоритетом залишається спроба повернути сторони до переговорного процесу, оскільки повний розрив діалогу може різко підвищити ризики регіональної ескалації.

    Раніше повідомлялося, що попередні переговори між США та Іраном проходили у форматі тривалих консультацій, однак не завершилися конкретною угодою. Попри це, обидві сторони продовжують заявляти про готовність до подальшого діалогу за умови зміни умов або додаткових гарантій.

    Дипломати зазначають, що нинішня фаза переговорів є однією з найбільш напружених за останній період, оскільки поєднує ядерне питання, санкційну політику та безпекові ризики у Перській затоці.

  • Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    Території в обмін на деескалацію: що готують переговори в Абу-Дабі

    За інформацією наших джерел, під час тристоронньої зустрічі української, російської та американської переговорних груп в Абу-Дабі будуть обговорюватись “питання територій та припинення ударів по критичній інфраструктурі України”.

    “Попередньо Москва готова на припинення ударів по критичній інфраструктурі України в обмін на припинення ударів по НПЗ та військовим заводам вглиб території РФ” – зазначає джерело.

    Водночас, за інформацією джерела, “питання виведення українських військ з Донбасу залишається головним”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що основною темою переговорів з американцями на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі стане “обговорення питань отримання безпекових гарантій США в обмін на виведення українських військ з Краматорська, Слов’янська та решти Донецької області”.

  • Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

    Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

    Питання фінансування української армії свідомо не виносили на обговорення під час підписання декларації про наміри щодо створення багатонаціональних сил для забезпечення припинення вогню в Україні. Про це повідомили джерела, обізнані з перебігом переговорів.

    Йдеться про документ, який підписали президенти України та Франції Володимир Зеленський і Еммануель Макрон, а також прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Декларація має політичний характер і фіксує наміри сторін щодо участі міжнародних сил після можливого припинення бойових дій, однак не містить фінансових зобов’язань.

    За інформацією співрозмовників, ключовою причиною стало розуміння того, що необхідні для утримання української армії обсяги коштів — орієнтовно 30–40 мільярдів доларів на рік — Європейський Союз самостійно не здатен забезпечити. Водночас Сполучені Штати, за словами джерел, відмовляються брати на себе будь-які довгострокові фінансові зобов’язання щодо фінансування Сил оборони України.

    У результаті тему фінансового забезпечення армії вирішили не включати до порядку денного під час підписання декларації. За словами джерел, сторони зосередилися на політичних сигналах і демонстрації єдності, уникаючи конкретних цифр та механізмів утримання українських військ.

    Співрозмовники зазначають, що формально чисельність Збройних сил України може бути задекларована на рівні навіть одного мільйона військовослужбовців. Однак без чітко визначених і гарантованих джерел фінансування держава не зможе утримувати таку армію в середньо- та довгостроковій перспективі.

    Йдеться не лише про виплату грошового забезпечення військовим. Значних коштів потребують закупівля озброєння, логістика, навчання, медичне забезпечення, ремонт і відновлення техніки, а також соціальні гарантії для військовослужбовців і ветеранів.

    За словами джерел, саме небажання партнерів брати на себе фінансову відповідальність стало однією з причин, чому питання фінансування ЗСУ вирішили відкласти. Повернення до нього можливе пізніше, але вже в іншому політичному та безпековому контексті.