Позначка: Путін

  • Шольц провів першу за два роки телефонну розмову з Путіним

    Шольц провів першу за два роки телефонну розмову з Путіним

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Це перший їхній контакт за майже два роки. За інформацією Reuters, бесіда тривала близько години та охоплювала ключові питання безпеки та міжнародної політики.

    В уряді Німеччини підтвердили телефонну розмову Шольца і Путіна.

    За даними Bloomberg, вони обговорили шляхи завершення війни в Україні.

    Шольц заявив Путіну, що війну необхідно завершити, і закликав до переговорів з Україною.

    Нагадаємо, РФ заявляє, що готова до переговорів з Україною, але тільки на основі «реалій на землі». тобто, з урахуванням російський територіальних захоплень.

    Україна ж офіційно відкидає будь-які територіальні компроміси і вимагає вивести російські війська на кордони 1991 року.

    Також Шольц заявив Путіну, що Німеччина продовжить підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно», йдеться в заяві Кабміну Німеччини.

  • Байден має укласти мирну угоду щодо України, не чекаючи приходу Трампа

    Байден має укласти мирну угоду щодо України, не чекаючи приходу Трампа

    Колумніст британського видання The Guardian Саймон Дженкінс вважає, що президент США Джо Байден повинен ініціювати мирні переговори щодо України та досягнення угоди з Росією, не чекаючи можливого приходу Дональда Трампа на пост президента США. За словами Дженкінса, геополітична ситуація змінюється, і зміна президента може мати непередбачені наслідки для стабільності в Європі та безпеки в глобальному масштабі.

    Він вважає, що Путін захоче дочекатися Трампа, щоб почати переговори, але республіканець на посаді зіткнеться з тиском оточення і союзників, щоб продовжувати війну.

    На думку Дженкінса, альтернативи Мінським і Стамбульським угодам немає, і РФ збереже за собою контроль над якимись територіями України, але погодиться на західні гарантії для України. А Київ має визнати, що це буде не членство в НАТО.

    «Джо Байден має прагнути закінчити принаймні одну зі своїх воєн, перш ніж піти. Можливо, вдасться укласти угоду до початку хаосу і невизначеності другої ери Трампа. США повинні скористатися цим моментом і надати Росії вихід, якого вона потребує. Путін може видати невдачу за прагматизм. Хто знає, може, тоді він прийме Трампа в Москві», – пише Дженкінс.

    Зазначимо, на Заході зараз лунають і протилежні пропозиції Байдену – до кінця своєї каденції якраз посилити допомогу Україні та дати дозвіл на «далекобій».

    Але, як бачимо, є й інші думки.

  • Путін наказав повернути під контроль Курську область до інавгурації Трампа

    Путін наказав повернути під контроль Курську область до інавгурації Трампа

    Президент Росії Володимир Путін віддав наказ своїм військовим командирам активізувати зусилля для повернення під контроль Курської області до 20 січня 2025 року — дати інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє британське видання The Telegraph із посиланням на власні джерела.

    Видання з посиланням на джерела в британській військовій розвідці повідомляє, що Кремль також прагне використати свій контрнаступ у Курській області для того, щоб набрати обертів і просунутися в Сумську область.

    РФ уже повернула собі приблизно половину території в Курській області, яку раніше взяла під контроль Україна, зазначає The Telegraph.

  • Трамп планує переговори між Україною та Росією в перший день на посаді президента

    Трамп планує переговори між Україною та Росією в перший день на посаді президента

    Дональд Трамп пообіцяв, що в разі повернення до Білого дому зробить пріоритетним переговори між Києвом та Москвою. Крім того, прес-секретар республіканця Каролін Лівітт заявила, що Трамп має намір ініціювати мирні переговори вже в перший день на посаді, якщо його оберуть президентом у 2024 році.

    За її словами, тепер Трамп зможе «вести переговори про мирну угоду між Росією та Україною».

    «Це включає в себе, в перший же день, саджання України і Росії за стіл переговорів, щоб покласти край цій війні», – заявила Лівітт в ефірі телеканалу Fox News.

    Зазначимо, що першим днем вступу Трампа на посаду президента буде 20 січня, коли відбудеться його інавгурація.

    Нагадаємо, що обраний президент США вже зателефонував окремо  Зеленському і Путіну.

  • Путін натякнув на подальше загострення відносин з Україною у відмові від нейтралітету

    Путін натякнув на подальше загострення відносин з Україною у відмові від нейтралітету

    Президент Росії Володимир Путін зробив чергову серію заяв щодо України, наголосивши, що перспективи нормалізації відносин між двома країнами залишаються під питанням. Путін зауважив, що якщо Україна не погодиться на нейтральний статус, то “важко уявити” можливість будь-яких добросусідських відносин між Києвом і Москвою.

    За його словами, Росія визнавала раніше кордони України 1991 року з огляду на її нейтральний статус.

    Щодо бажання України вступити до НАТО, Путін заявив, що «ми так не домовлялися».

    За його словами, Росія готова до мирних переговорів щодо України, але не на базі «хотелок» Києва, а на базі «Стамбула» та «реалій сьогоднішнього дня».

    Путін заявив, що це не повинно бути перемир’я на півгодини чи півроку, «щоб Києву підвезли снаряди».

    Путін стверджує, що РФ налаштована на те, щоб створити умови для довгострокового врегулювання.

    При цьому Путін дав зрозуміти, що може оголосити про анексію нових українських регіонів.

    Він заявив, що «нові кордони України залежатимуть від динаміки подій, що відбуваються, і думки мешканців історичних територій Росії».

  • Можливість випадкового ядерного конфлікту між Україною та Росією: чи може війна стати ядерною?

    Можливість випадкового ядерного конфлікту між Україною та Росією: чи може війна стати ядерною?

    З початком війни Росії проти України знову загострилася проблема ядерної безпеки, і будь-яка ескалація може призвести до катастрофічних наслідків. Важливу роль у цьому контексті викликають можливості випадкових ударів або помилок, які можуть не тільки посилити напругу, але й перетворити локальний конфлікт на глобальну війну.

    У межах досяжності українських ракет і безпілотників знаходиться принаймні 14 російських ядерних сховищ.

    Хоча автор статті пише, що «немає жодних ознак того, що українські сили навмисно націлилися б на місця зберігання ядерних боєголовок», він зазначає, що «боєголовки могли бути випадково вражені – або навмисно атаковані чи вкрадені». Раніше вже були прильоти за 100 км від цих об’єктів.

    «Ще більш небезпечною є можливість того, що український ракетний удар або територіальне захоплення можуть призвести до хаосу в роботі сховища, що дозволить зловмисникам захопити ядерні боєголовки або ненавмисно спровокувати ескалацію ядерного конфлікту з боку Росії», – пише видання.

    Росія мала б вивести свої ядерні боєголовки з цих сховищ із початком бойових дій, але не зробила цього. Можливо, Путін вважає, що це буде ознакою слабкості. А може російські військові побоюються, що Захід витлумачить це як підготовку до ядерної атаки, що спровокує попереджувальний удар НАТО.

  • “Мир на умовах заморожування”: чи можете план радників Трампа зупинити війну в Україні?

    “Мир на умовах заморожування”: чи можете план радників Трампа зупинити війну в Україні?

    На тлі зростання міжнародної напруги та тривалого конфлікту між Росією та Україною, радники Дональда Трампа пропонують новий підхід до відповідної ситуації. Йдеться про можливість замороження війни, що включає низку політичних та територіальних поступків, зокрема тимчасове відмову України від членства в НАТО та створення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту.

    Про це з посиланням на джерела в оточенні обраного президента пише The Wall Street Journal.

    Радники Трампа із зовнішньої політики пропонують йому різні рішення щодо України. Але всі вони пов’язані з різким відходом від концепції підтримки «скільки буде потрібно» і дозволу Києву диктувати, коли починати мирні переговори.

    Трамп ще не затвердив конкретного мирного плану, і різні фракції боротимуться за вплив на його зовнішню політику. Але сам обраний президент «прагне якомога швидше закінчити війну, навіть якщо це означає примус Києва до значних поступок».

    Радники республіканця «одностайно» рекомендують заморозити конфлікт, залишивши за Росією приблизно 20% території України і «тимчасово призупинити» спроби вступу Києва до НАТО.

    За однією з ідей, Київ обіцяє не вступати до НАТО протягом щонайменше 20 років. В обмін на це США продовжать постачати Україні зброю.

    Також після заморозки на лінії фронту пропонується встановити між військами України і РФ демілітаризовану зону протяжністю 800 миль (1287 кілометрів). Хто її контролюватиме, поки неясно. Обговорюються варіанти введення миротворчих сил без участі військ США і будь-яких фінансованих ними структур, включно з ООН.

    Видання нагадує, що ідею демілітаризованої зони раніше відстоював майбутній віце-президент Трампа Джей Ді Венс.

    При цьому основний тягар військового постачання Києва переходить на Європу.

    «Ми можемо провести навчання і надати іншу підтримку, але ствол зброї буде європейським… Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платимо за це. Нехай це зроблять поляки, німці, британці та французи», – сказав один із членів команди Трампа.

  • Зеленський: Україна не планує відновлювати ядерний арсенал, але прагне запрошення до НАТО

    Зеленський: Україна не планує відновлювати ядерний арсенал, але прагне запрошення до НАТО

    Президент України Володимир Зеленський під час чергового спілкування з журналістами підтвердив, що Україна не має наміру повертати ядерну зброю на свою територію. Натомість країна робить ставку на отримання запрошення до Північноатлантичного альянсу (НАТО) як надійної гарантії своєї безпеки.

    «На всіх переговорах зараз ми зачіпаємо питання наших гарантій безпеки. Найкраще це НАТО. Нам потрібно НАТО, тому що в нас немає зброї, яка може зупинити Путіна. Ми не просимо надати нам або повернути ядерну зброю. Ми віддали зброю, але нічого не отримали. Лише отримали повномасштабну війну і багато жертв», – заявив президент, спілкуючись із журналістами.

    Каже, він озвучив цю позицію не тільки Трампу, а й Байдену та Гарріс.

    «Я запитав їх, чи можете ви назвати мені інших союзників або іншу «парасольку безпеки», якісь заходи безпеки і гарантії для України, які будуть співмірні з НАТО. Ніхто не може мені сказати», – сказав Зеленський.

    Нагадаємо, що тему ядерної зброї підняв сам Зеленський, заявивши, що Україна повинна або вступити в НАТО, або розробити ядерну зброю.

    Після галасу, що здійнявся, Зеленський заявив, що в України немає намірів розробляти ядерну зброю.

  • Втома українських військових та можливість переговорів: що стоїть за зміною риторики?

    Втома українських військових та можливість переговорів: що стоїть за зміною риторики?

    Останнім часом у медійному просторі, зокрема в західних виданнях, таких як The Telegraph, з’явилися повідомлення про те, що українські військові втомилися від виснажливого протистояння і готові до обговорення мирних переговорів із Росією. У цих матеріалах також йдеться про «зрушення» в риториці української влади, яка нібито відмовляється від категоричної вимоги повернення всіх окупованих територій.

    «Ми готові до переговорів, але ми просто просимо, щоб Захід наполіг на наших інтересах», – каже лейтенант ЗСУ Юлія Микитенко, командир взводу безпілотної розвідки.

    За її словами, шанс на перемогу у війні було б втрачено у 2023 році.

    «Наша мотивація, будемо чесними, набагато нижча, ніж була навіть рік тому. Так що так, у нас був чудовий шанс закінчити це до 2023 року, якби ми отримали все, про що просили, а тепер це майже неможливо. Ми не відновимо ті сили, які були в нас у 2022 році, принаймні протягом 10 років», – заявила Микитенко.

    Видання пише, що колишній головком Залужний «цього тижня натякнув, що Україна може прийняти мирну угоду, за якою вона віддасть частину своєї землі Росії».

    На запитання, чи може він уявити собі перемогу без повернення всіх втрачених територій, він сказав: «Я не згадував території. Я згадав безпеку, захищеність і відчуття перебування у власному домі».

    «Особисто я, як Валерій Залужний, якби я жив у своєму будинку і знав, що мій сусід забрав частину мого саду, я б сказав, що нам потрібно вирішити це питання. Якщо не зараз, то вашим синам доведеться вирішувати це питання», – додав посол України.

    «Це тонкий, але глибокий зсув в офіційній риториці, яка раніше наполягала на відсутності миру, доки вся територія України не буде повернута», – констатує видання.

    Деякі західні чиновники кажуть, що їхня мета зараз – дозволити Україні втриматися. «Ми думаємо про те, як ми можемо підтримати [Зеленського] в отриманні того, що йому потрібно для утримання Поковська і землі, яка там, у Курську», – сказало джерело.

    За його словами, Захід чекає, що «напруга в Росії починає зростати у 2025 році і у 2026 році». Газета вказує, що це штовхає Київ до тривалої війни на виснаження. Але незрозуміло, чи зможе Україна протриматися довго в такому режимі. Враховуючи, що на низці ділянок фронту росіяни неухильно просуваються вперед.

    Також РФ нарощує удари дронами і може залучити до війни війська Північної Кореї. Крім того. Росію підтримують Іран і Китай. «Чи може Україна самотужки здолати цей альянс? Можливо, що й ні», – сказав Залужний цього тижня (зазначимо, що Україна не воює “поодинці”, оскільки її практично повністю постачають найбільші країни НАТО – Ред.).

    Якщо говорити про замороження війни по лінії фронту, то західні чиновники вважають, що Путін у цьому зараз не зацікавлений і хоче дочекатися кінця виборів у США.

    «Ми бачимо докази того, що люди навколо нього стурбовані ціною війни, і я вважаю, що Путін це усвідомлює. Але наразі наша досить впевнена оцінка полягає в тому, що його військові цілі в Україні не змінилися», – заявив чиновник.

  • Виживання без правил: Як Україні адаптуватися до нових умов

    Виживання без правил: Як Україні адаптуватися до нових умов

    У складних умовах сучасного світу Україна опинилася перед викликами, які вимагають перегляду традиційних підходів до міжнародної політики та безпеки. Політолог Геннадій Друзенко підкреслює, що спроби апелювати до міжнародного права та статуту ООН не приносять бажаних результатів, адже правила, які колись забезпечували стабільність, сьогодні зазнали суттєвих змін.

    УКРАЇНА: МІЖ ЮПІТЕРАМИ ТА БИКАМИ

    Епоха правил добігає кінця. Правила завжди тримаються або на балансі сил потужних гравців, або на домінуванні когось одного, хто ці правила встановлює та забезпечує їхнє виконання. Перша модель підтримання світового правопорядку (доволі несправедливого, але реального) канула в Лету із завершенням холодної війни. Друга — завершується на наших очах через піднесення автократій на чолі з Китаєм та втоми США одноосібно нести тягар світового лідерства.

    Трагедія України в тому, що вона апелює до правил (міжнародне право, статут ООН тощо), тоді як правила більше не працюють. Доки у світі був один Юпітер і сотні биків, головне правило полягало в тому, що бики мають діяти за правилами і тільки Юпітер має право на винятки з правил (на кшталт несанкціонованих РБ ООН бомбардувань Сербії 1999 року чи вторгнення до Іраку 2003 року). Відоме латинське прислів’я Quod licet Iovi, non licet bovi чудово працювало доти, доки деякі бики не відчули себе Юпітерами, а справжній Юпітер, втомлений від нескінченних війн і внутрішніх негараздів, не зміг (чи не схотів) їх поставити на місце.

    І якщо справжній Юпітер порушував правила, коли вони здавалися йому не надто справедливими, то бики, що намислили себе Юпітерами, порушують правила насамперед для того, щоб довести, що вони більше не бики — віднині Юпітеру доведеться з ними домовлятись. Якщо комусь здається, що для Путіна знищення України — самоцінна мета, дозволю не погодитись. Упокорення України для кремлівського упиря — засіб доведення Заходу (і насамперед США), що Росія більше не гратиме за правилами — вона їх встановлюватиме за столом перемовин, як це було у Ялті майже 80 років тому, чи як fait accompl, за правом сильного.

    І не факт, що Захід згодом не пристане на російську пропозицію. Принаймні поки що він не готовий ані воювати на боці України, ані забезпечити вирішальний перелом у війні на користь України. Не може чи не хоче, я напевно не знаю. Швидше за все, друге. А якщо не хоче, то чому б одної недоброї для України миті йому не визнати, що з Росією треба домовлятися про новий світоустрій, бо старий вона знищила, а Захід виявився неспроможний покарати її за це. До речі, ідея повернення світу до “концерту великих держав”, що має заступити американську гегемонію, належить не Путіну — її найбільш яскравим апологетом був покійний Генрі Кіссінджер.

    Кісінджер, ПутінFullscreen
    Кісінджер і Путін – два супротивники американської гегемонії
    Фото: EPA

    Доки новий баланс сил не встановився у світі, апелювання до правил — слабкий аргумент. Якби ці правила працювали, Росія ніколи б не напала на Україну. Курди мали б свою державу або косовари не мали б своєї. Абхазія та Південна Осетія були б у складі Грузії. США ніколи б не вторглись до Іраку (принаймні без резолюції РБ ООН). А член НАТО Туреччина не закуповувала б російські озброєння і не подавала заявку на вступ до БРІКС.

    Що ми можемо протиставити цьому світу, що хаотизується у нас на очах? Тільки власну субʼєктність і власну силу. Але для цього нам потрібна зовсім інша модель української державності: ефективна, справедлива, спроможна. 2022-го — всупереч усім прогнозам — українці довели світові, що хочуть жити у власній державі. Тепер залишається домовитись, якою ця держава має бути. Аби корабель “Україна” не потонув у бурхливу добу, доки світ перебуває в зоні турбулентності, держави розбираються, хто з них Юпітер, а хто — бик, а “концерт великих націй” наразі більше скидається на какофонію, аніж на поліфонію.

    Ключ до виживання України — не в НАТО і не в ЄС (до вступу до цих об’єднань ми можемо елементарно не дожити), він у радикальному реформуванні української державності. Якщо ми вже продемонстрували незламну волю до життя, то слід зробити наступний крок і визнати, що самої волі замало — потрібний ефективний механізм самоорганізації, виживання та розвитку нації під назвою “держава”.

    Без радикального реформування української державності ми маємо всі шанси загинути в цьому світі юпітерів і биків. Чи стати для них вічним пасовиськом…