Nenkainfo.com

Позначка: ракетний удар

  • Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Чому сирена іноді лунає після вибуху: у Міноборони пояснили головну причину

    Радник міністра оборони України, фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, чому під час російських балістичних атак повітряна тривога іноді може спрацьовувати вже після прильоту ракети. За його словами, головною причиною є надзвичайно короткий час польоту балістичних ракет та особливості роботи міжнародної системи виявлення запусків. Про це Бескрестнов повідомив у своєму зверненні.

    Він зазначив, що інформація про підготовку до запусків або безпосередній старт російських ракет надходить Україні від міжнародних партнерів, які використовують сучасні засоби космічної розвідки та інші системи спостереження. Водночас деталі роботи цих технологій не розголошуються з міркувань безпеки.

    “Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – пояснив Бескрестнов.

    За словами радника міністра оборони, після фіксації запуску інформація має пройти кілька етапів обробки та передачі до українських служб, які ухвалюють рішення про оголошення повітряної тривоги. Саме на цьому етапі навіть незначні технічні затримки можуть мати критичне значення, адже балістичні ракети летять до українських міст за лічені хвилини.

    Бескрестнов наголосив, що, наприклад, до Києва балістична ракета може долетіти приблизно за дві-чотири хвилини. Через настільки короткий проміжок часу будь-який збій у передачі інформації або затримка в роботі систем може призвести до того, що сигнал повітряної тривоги пролунає вже після вибуху.

    “Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – зазначив він.

    Водночас експерт звернув увагу й на іншу ситуацію, яка часто викликає запитання серед українців: коли повітряну тривогу оголошують, але самого запуску ракети так і не відбувається. За його словами, це пов’язано з тим, що супутникові системи можуть зафіксувати активність на пускових установках, яка свідчить про підготовку до удару, однак з різних причин запуск у підсумку може бути скасований або відкладений.

    “Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути”, – пояснив радник.

    Як приклад Бескрестнов навів ситуації з так званими хибними тривогами щодо запусків російської ракети “Орєшник”. За його словами, у таких випадках супутники фіксували активність на пускових позиціях, однак вона не завжди завершувалася реальним запуском.

    “Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орєшнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав він.

    Заява Бескрестнова пролунала на тлі нещодавніх масованих російських атак по Україні, під час яких у Києві вже неодноразово фіксували випадки, коли сигнал повітряної тривоги збігався із моментом удару або лунав уже після вибухів. Зокрема, подібні ситуації сталися 8 та 11 липня під час застосування Росією балістичного озброєння.

    Окрім цього, раніше Сергій Бескрестнов попереджав про нові загрози з боку російської армії. За його словами, Росія нарощує виробництво нової крилатої ракети “Бандероль”, а також уже використовувала однойменний баражуючий боєприпас під час масованих ударів по Києву. За попередніми оцінками, цей безпілотний засіб ураження здатний долати відстань до 500 кілометрів і нести бойову частину масою до 150 кілограмів, що робить його ще одним небезпечним елементом російського арсеналу.

  • Ракетний удар по танкерах в Ормузькій протоці: серед поранених – громадяни України

    Ракетний удар по танкерах в Ормузькій протоці: серед поранених – громадяни України

    Іранські крилаті ракети атакували два нафтові танкери, що належать Об’єднаним Арабським Еміратам, під час їхнього проходження через Ормузьку протоку. Унаслідок удару загинув один член екіпажу, ще восьмеро людей зазнали поранень, серед них – двоє громадян України. Інцидент став черговим епізодом різкого загострення безпекової ситуації в одному з найважливіших морських транспортних коридорів світу.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними Міністерства оборони ОАЕ, удар було завдано по танкерах Mombasa та Al Bahiyah, які перебували у південній частині Ормузької протоки в територіальних водах Оману. Обидва судна отримали пошкодження після влучання іранських крилатих ракет.

    Найбільше постраждав танкер Mombasa, на борту якого загинув один із членів екіпажу. Загалом поранення отримали восьмеро людей, четверо з них перебувають у тяжкому стані. Серед постраждалих – шестеро громадян Індії та двоє громадян України. Інформацію про особи українців, характер їхніх травм чи стан здоров’я офіційно поки що не оприлюднювали.

    Після влучання ракет на обох суднах виникли масштабні пожежі. Екіпажам та аварійним службам вдалося локалізувати займання і не допустити повного знищення танкерів. Водночас інформації про масштаби матеріальних збитків наразі немає.

    Влада Об’єднаних Арабських Еміратів різко засудила атаку, назвавши її “відвертим нападом” на цивільне судноплавство. В Абу-Дабі заявили, що залишають за собою право на відповідь відповідно до міжнародного права, якщо подальша ескалація триватиме.

    Іран, своєю чергою, представив іншу версію подій. Корпус вартових ісламської революції заявив, що його сили вивели з ладу два “судна-порушники”, які нібито проігнорували попередження та намагалися пройти через замінований морський маршрут. В іранському військовому відомстві також звинуватили США у тому, що Вашингтон нібито підбурював екіпажі продовжити рух попри небезпеку.

    Інцидент стався попри рамкову угоду про припинення вогню строком на 60 днів, яку сторони раніше погодили. Незважаючи на домовленості, бойові дії та взаємні удари фактично не припинилися, а напруженість у регіоні лише посилюється.

    Останніми днями США повідомляли про масштабні удари по приблизно 90 військових об’єктах на території Ірану. Американська влада пояснювала ці дії необхідністю стримування іранської військової активності та захисту міжнародного судноплавства.

    Президент США Дональд Трамп також заявив про намір відновити морську блокаду Ірану. Вашингтон прагне встановити контроль над судноплавством в Ормузькій протоці та запровадити 20-відсоткове мито для суден, що проходитимуть цим стратегічно важливим маршрутом.

    Ормузька протока є одним із ключових транспортних коридорів світової енергетики. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу, тому будь-які військові інциденти в цьому районі можуть суттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки, вартість нафти та безпеку міжнародного судноплавства.

    За інформацією Axios, адміністрація президента США вже готується до можливого затяжного протистояння з Іраном. Джерела видання повідомляють, що у Білому домі розглядають сценарії, за яких обмін ударами навколо Ормузької протоки може тривати не лише кілька днів, а й кілька тижнів. На цьому тлі міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком ситуації, адже подальша ескалація може мати наслідки далеко за межами Близького Сходу.

  • Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Російська армія в ніч проти 13 липня здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши керовані авіаційні ракети та 134 безпілотники різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила всі три ракети Х-59/69 і 123 ворожі дрони, однак повністю уникнути наслідків удару не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання шести ударних безпілотників у п’яти місцях, а уламки збитих цілей упали ще на чотирьох локаціях.

    Основний удар припав на південні регіони. В Одесі були пошкоджені автотранспортне підприємство, санаторій, приватні будинки та десятки транспортних засобів. Один із російських дронів під час атаки перетнув українсько-молдовський кордон, упав і вибухнув поблизу села Копанка. Молдовська влада попередньо ідентифікувала апарат як російську «Герань-2», яка є версією іранського Shahed-136.

    Чим Росія атакувала Україну

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався приблизно о 18:00 12 липня і тривав упродовж усієї ночі та ранку.

    Російські війська запустили три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з території тимчасово окупованого Криму. Також противник застосував 134 безпілотники, серед яких були ударні Shahed, зокрема реактивні модифікації, дрони «Гербера» й «Італмас», а також імітатори типу «Пародія».

    Безпілотники запускали з російських Курська, Орла та Міллерового, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму — з районів Гвардійського та мису Чауда.

    Для відбиття атаки залучалися українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сили безпілотних систем.

    Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 повітряних цілей: усіх трьох ракет Х-59/69 та 123 безпілотників. Цілі нейтралізували на півночі, півдні та сході України.

    Чому збита ціль не завжди означає відсутність руйнувань

    Термін «збито або подавлено» охоплює різні способи нейтралізації повітряної цілі. Частину дронів фізично знищують ракети, мобільні групи або авіація. Інші втрачають керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби, відхиляються від маршруту й падають.

    Навіть успішне перехоплення не гарантує повної безпеки. Уламки дрона, його двигун і бойова частина можуть впасти на будинки, автомобілі або інфраструктурні об’єкти. Якщо вибухівка не здетонувала в повітрі, вона здатна вибухнути вже після падіння.

    Саме тому Повітряні сили окремо повідомляють про прямі влучання та падіння уламків. У ніч проти 13 липня шість ударних дронів досягли п’яти локацій, а фрагменти знешкоджених апаратів зафіксували ще у чотирьох місцях.

    Одеса опинилася під головним ударом

    Найсерйозніші відомі наслідки зафіксували в Одесі. Російські безпілотники атакували територію автотранспортного підприємства та санаторію.

    На території автопарку внаслідок удару та пожежі згоріли шість пасажирських автобусів. Вибухова хвиля й уламки пошкодили ще 11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнали чотири приватні житлові будинки.

    Окреме влучання зафіксували на території санаторію. Там було пошкоджено будівлю закладу. За попередніми даними обласної влади, загалом постраждали четверо людей: двоє на території автотранспортного підприємства і ще двоє в санаторії.

    Раніше повідомлялося про трьох поранених чоловіків віком 58, 62 та 66 років. Уточнені дані місцевої влади згодом вказали на чотирьох постраждалих. Вони отримали необхідну медичну допомогу.

    Знищення або пошкодження автобусів може вплинути на роботу міського та приміського транспорту. Автопідприємства у воєнний час також використовують транспорт для евакуації населення й забезпечення роботи критичних служб, тому удар має не лише матеріальні, а й логістичні наслідки.

    Вранці росіяни повторно атакували Одещину

    Після завершення основної нічної хвилі російські війська завдали повторного авіаційного удару по Одеській області. Повітряні сили попередили, що дані про його наслідки уточнюються.

    Саме Одещина регулярно стає однією з головних цілей російських атак через морські порти, дунайську логістику, склади, транспортні підприємства та енергетичні об’єкти.

    Росія використовує комбіновану тактику: спершу запускає дрони-імітатори та дешевші апарати, щоб перевантажити українську систему виявлення, а потім спрямовує ударні Shahed і ракети на визначені цілі.

    Додаткову небезпеку створюють реактивні модифікації Shahed. Вони можуть рухатися швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення.

    Російський Shahed вибухнув у Молдові

    Під час нічного удару один із безпілотників залишив український повітряний простір і залетів до Молдови.

    Близько 01:03 літальний апарат упав та вибухнув неподалік села Копанка Каушанського району, приблизно за 30 кілометрів від українського кордону. На місце прибули поліцейські, пожежники та вибухотехніки. Територію оточили, постраждалих не виявили.

    Міністерство оборони Молдови попередньо встановило, що йдеться про російську «Герань-2». У відомстві прямо пов’язали порушення повітряного простору країни з атакою Росії на Одеську область.

    Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент як чергове порушення суверенітету держави.

    Молдовська влада закликала громадян не наближатися до уламків дронів, не пересувати їх і не користуватися мобільними телефонами поблизу. Такі апарати можуть містити бойову частину або вибухові компоненти, які не здетонували під час падіння.

    Російські дрони дедалі частіше виходять за межі України

    Падіння безпілотника біля Копанки вкотре показало, що російські атаки становлять небезпеку не лише для України.

    Під час попередніх ударів уламки Shahed знаходили в Молдові, Румунії та інших сусідніх країнах. Частина апаратів може відхилятися через технічні несправності, роботу українських засобів РЕБ або навмисно прокладені маршрути поблизу кордонів.

    Незалежно від причини, перетин кордону бойовим апаратом є порушенням повітряного простору та створює ризик для цивільного населення. У випадку Копанки вибух стався біля населеного пункту, однак цього разу люди не постраждали.

    Росія нарощує інтенсивність повітряних ударів

    Атака 13 липня стала продовженням серії великих нічних обстрілів.

    У ніч проти 11 липня Росія застосувала шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні Х-31 і 121 безпілотник. Тоді українські сили знешкодили дві керовані ракети та 111 дронів.

    Наступної ночі, 12 липня, противник запустив 13 ракет і 115 безпілотників. ППО знешкодила сім ракет Х-59/69 та 95 дронів, однак були зафіксовані влучання у двох десятках локацій.

    Таким чином, лише за три ночі Росія використала сотні дронів і десятки ракет. Така інтенсивність має на меті виснажити українські запаси боєприпасів, перевантажити мобільні групи й системи ППО та знайти слабкі ділянки в захисті.

    ППО впоралася з більшістю цілей, але загроза залишається

    У ніч проти 13 липня українська оборона показала високий результат: усі ракети Х-59/69 та понад 91% запущених безпілотників були збиті або подавлені.

    Проте шість дронів досягли цілей, а уламки спричинили додаткові пошкодження. Атака продемонструвала, що навіть незначна частка безпілотників, які прорвалися крізь оборону, може спричинити пожежі, поранення людей і знищення десятків одиниць транспорту.

    Повітряні сили вранці попереджали, що в небі залишаються окремі ворожі безпілотники. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Нічний удар засвідчив одразу дві тенденції: українська ППО здатна знешкоджувати абсолютну більшість російських цілей, але Москва продовжує компенсувати низьку частку проривів масовістю запусків.

    Цього разу Росія відправила на Україну 137 засобів повітряного нападу. Сто двадцять шість із них були знешкоджені. Однак решти вистачило, щоб пошкодити цивільну інфраструктуру Одеси, поранити людей і створити небезпеку вже на території сусідньої Молдови.

  • Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що посадовці державного концерну “Укроборонпром”, які допустили зберігання зброї та боєприпасів на об’єкті у Вишневому Київської області, повинні понести кримінальну та дисциплінарну відповідальність. За його словами, правоохоронні органи вже встановили коло осіб, чиї рішення могли призвести до трагічних наслідків після російського ракетного удару.

    Про це глава держави повідомив під час звернення, коментуючи результати попереднього розслідування інциденту, який стався після масованої атаки Росії на Київщину.

    Президент наголосив, що вже відомо, хто саме з керівництва оборонного підприємства ухвалював рішення щодо розміщення озброєння на цьому об’єкті. За його словами, кожен із цих посадовців має понести справедливу відповідальність відповідно до закону.

    “Відомо, хто і на яких посадах в “Укроборонпромі” допустив розміщення зброї там. Кожен з них має бути притягнутий до справедливої відповідальності”, – заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що трагедія у Вишневому не повинна залишитися лише окремим випадком для розслідування. Він доручив Службі безпеки України, правоохоронним органам та іншим компетентним структурам провести масштабну перевірку всіх аналогічних підприємств оборонно-промислового комплексу країни, щоб виявити можливі порушення та усунути ризики повторення подібних ситуацій.

    За словами Зеленського, кожен керівник оборонного підприємства має особисто відповідати за безпечне зберігання озброєння та боєприпасів, особливо в умовах постійних російських ракетних і дронових атак. Він наголосив, що в Україні існують визначені місця для зберігання військового майна, які повинні відповідати вимогам безпеки та не розташовуватися поблизу житлової забудови.

    Глава держави підкреслив, що порушення цих правил становить пряму загрозу для життя цивільного населення, адже у разі ворожого удару вторинна детонація може призвести до значно масштабніших руйнувань і людських жертв.

    Окремо президент звернув увагу на необхідність прискорити ліквідацію наслідків російських ударів та відновлення постраждалих населених пунктів. За його словами, питання стосується не лише Вишневого, а й усіх громад, які регулярно зазнають обстрілів. Зеленський зазначив, що відповідні рішення щодо підвищення ефективності роботи органів влади будуть ухвалені найближчим часом.

    За словами президента, багато залежить від діяльності місцевої влади та обласних адміністрацій, однак і на рівні центрального уряду існують питання, які необхідно оперативно вирішити для покращення системи реагування на надзвичайні ситуації та відбудови пошкоджених територій.

    Нагадаємо, у ніч проти 6 липня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області із застосуванням ракет і ударних безпілотників. Одним із головних напрямків удару стало місто Вишневе Бучанського району.

    Після влучання в один із об’єктів виникла масштабна пожежа, а згодом сталася повторна детонація боєприпасів, що значно посилила руйнування. У результаті були пошкоджені майже п’ять вулиць міста, сотні житлових будинків, об’єкти цивільної інфраструктури та комунікації.

    За останніми даними, внаслідок атаки загинули дев’ять людей, ще десятки отримали поранення різного ступеня тяжкості. Пошкоджень зазнали близько 300 житлових будинків, багато мешканців залишилися без житла.

    Після трагедії президент підтвердив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств “Укроборонпрому”. Саме подальша детонація боєприпасів стала однією з причин катастрофічних наслідків для навколишньої забудови.

    Одразу після інциденту Зеленський доручив СБУ, Головному управлінню розвідки та правоохоронним органам провести всебічне розслідування, встановити причини трагедії та визначити посадових осіб, чиї рішення могли призвести до таких наслідків.

    Влада наголошує, що російські атаки по об’єктах оборонної інфраструктури залишаються однією з головних загроз під час війни, однак усі підприємства, які працюють із озброєнням, повинні суворо дотримуватися вимог безпеки. Саме тому перевірки оборонних об’єктів по всій країні мають стати одним із ключових елементів запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

  • Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами провести комплексну перевірку підприємств, діяльність яких пов’язана зі зберіганням зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних матеріалів. Таке рішення стало наслідком масштабної трагедії у Вишневому Київської області, де після російського удару по одному з підприємств сталася повторна детонація, що призвела до значних руйнувань житлових кварталів.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні.

    Президент наголосив, що події у Вишневому виявили необхідність ретельно перевірити роботу всіх підприємств, які мають справу з військовою продукцією, боєприпасами чи іншими небезпечними матеріалами. За його словами, мова йде не лише про встановлення причин конкретного інциденту, а й про запобігання подібним випадкам у майбутньому.

    Зеленський повідомив, що до перевірок будуть залучені Служба безпеки України, правоохоронні органи та інші компетентні державні структури. Вони мають перевірити дотримання вимог щодо безпечного зберігання озброєння, організації виробничих процесів та розташування відповідних об’єктів.

    Глава держави наголосив, що кожен керівник підприємства, яке працює із вибухонебезпечними матеріалами чи продукцією оборонного призначення, повинен особисто відповідати за дотримання норм безпеки.

    “Є в Україні належні місця, щоб зберігати зброю та зберігати боєприпаси, – це все визначено, щоб не було поруч житлових будинків”, – заявив президент.

    За словами Зеленського, державою вже давно визначено спеціальні майданчики та території, які відповідають усім вимогам щодо безпечного зберігання зброї, боєприпасів і військового майна. Такі об’єкти мають розміщуватися на безпечній відстані від густонаселених районів, щоб навіть у випадку надзвичайної ситуації мінімізувати ризики для цивільного населення.

    Президент підкреслив, що трагедія у Вишневому показала необхідність ще раз перевірити, наскільки суворо виконуються ці правила на практиці. За його словами, усі підприємства оборонної сфери мають працювати відповідно до затверджених норм безпеки, адже йдеться не лише про захист стратегічних об’єктів, а й про життя людей, які мешкають поруч.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню ліквідації наслідків російських атак. Він зазначив, що після кожного обстрілу держава повинна діяти максимально швидко, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до нормального життя.

    Президент визнав, що значна відповідальність за оперативне відновлення лежить на місцевій владі та органах самоврядування, однак наголосив, що проблеми існують і на рівні центральних органів виконавчої влади.

    “Звісно, багато залежить від якості роботи в громадах та роботи в областях, але і на рівні уряду є що виправити. Будуть найближчим часом рішення”, – наголосив Зеленський.

    За його словами, Кабінет Міністрів уже працює над рішеннями, які мають вдосконалити систему реагування після російських ударів, прискорити процес відбудови зруйнованих об’єктів та зробити координацію між державними структурами ефективнішою.

    Хоча президент не уточнив, про які саме рішення йдеться, він дав зрозуміти, що можуть бути як кадрові зміни, так і перегляд окремих механізмів контролю за стратегічними підприємствами та об’єктами критичної інфраструктури.

    Передумовою для таких доручень стали події у Вишневому Бучанського району Київської області. У ніч на 6 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники по Києву та Київській області.

    Одним із головних об’єктів удару стало підприємство у Вишневому. Після влучання ракети виникла масштабна пожежа, а згодом почалася серія повторних детонацій. Саме вони спричинили найсерйозніші руйнування у місті.

    Вибухова хвиля пошкодила майже п’ять вулиць. Було зруйновано та пошкоджено десятки приватних житлових будинків, багатоповерхівок, автомобілів, господарських споруд, комунікацій та іншої цивільної інфраструктури. Через загрозу нових вибухів рятувальникам і правоохоронцям довелося організувати евакуацію жителів прилеглих кварталів.

    Після ліквідації основних наслідків атаки президент повідомив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств, яке входить до структури державного концерну “Укроборонпром”. За словами Зеленського, службове розслідування вже встановлює, чому небезпечні матеріали зберігалися саме на цьому об’єкті та чи були дотримані всі вимоги безпеки.

    Глава держави також анонсував кадрові рішення. Він заявив, що посадові особи, відповідальні за організацію зберігання військового майна та дотримання правил безпеки, будуть звільнені після завершення перевірок. Президент наголосив, що жодна службова недбалість не повинна залишитися без відповідної правової оцінки.

    Наразі Служба безпеки України, правоохоронні органи та профільні державні установи продовжують встановлювати всі обставини інциденту. Одночасно розпочинається масштабна перевірка аналогічних підприємств по всій країні, щоб унеможливити повторення подібних трагедій та посилити безпеку стратегічних об’єктів в умовах триваючої російської агресії.

  • Росія вдарила по критичній інфраструктурі Чернігова: є поранений

    Росія вдарила по критичній інфраструктурі Чернігова: є поранений

    Російські війська вдень 11 липня завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Під ворожою атакою опинився Чернігів, де окупанти поцілили по об’єкту критичної інфраструктури. Унаслідок удару поранення отримав працівник підприємства, а вибухова хвиля пошкодила приватні житлові будинки поблизу. Після атаки в місті ще деякий час лунали вибухи, що свідчило про збереження загрози нових ударів або роботу української протиповітряної оборони.

    Про це повідомила пресслужба Чернігівської міської ради.

    За інформацією міської влади, російська армія завдала удару по одному з об’єктів критичної інфраструктури Чернігова. Який саме об’єкт став ціллю окупантів, офіційно не уточнюється з міркувань безпеки.

    Унаслідок атаки поранення отримав співробітник підприємства. На місце оперативно прибули медики, які надали постраждалому необхідну допомогу. Наразі інформація про ступінь тяжкості його травм не розголошується.

    Окрім постраждалого працівника, удар спричинив пошкодження цивільної забудови.

    За попередньою інформацією, вибуховою хвилею вибито вікна щонайменше у трьох приватних житлових будинках, розташованих неподалік місця влучання. Фахівці продовжують обстежувати прилеглу територію, тому остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    На місці події працюють усі профільні служби. Рятувальники перевіряють територію на наявність осередків займання та інших небезпечних факторів, правоохоронці документують наслідки атаки, а комунальні служби оцінюють обсяги пошкоджень для подальшого відновлення.

    Кореспондент РБК-Україна повідомив, що після першого удару у Чернігові ще деякий час було чути нові вибухи. Це могло бути пов’язано як із повторними атаками російських військ, так і з роботою українських сил протиповітряної оборони, які продовжували відбивати повітряний напад.

    Повітряна тривога в регіоні тривала, а мешканців міста закликали не залишати укриття до офіційного повідомлення про відбій небезпеки.

    Чернігівщина від початку повномасштабного вторгнення залишається одним із регіонів, що регулярно зазнає російських атак. Через близькість до державного кордону область систематично потерпає від ударів безпілотників, ракетних атак, артилерійських та мінометних обстрілів прикордонних громад.

    Попри те, що Чернігів був звільнений від російської окупації ще навесні 2022 року, російська армія продовжує завдавати ударів по місту та області, атакуючи як військові, так і цивільні об’єкти.

    Особливо часто під прицілом опиняються об’єкти енергетичної, транспортної та комунальної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність регіону.

    Атака на Чернігів стала частиною чергової масштабної кампанії російських ударів по українських містах.

    У ніч на 11 липня Росія здійснила одну з найбільших комбінованих атак останнього часу, застосувавши одразу кілька типів озброєння.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог випустив по території України шість балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400, чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні ракети Х-31, а також 121 ударний безпілотник різних типів.

    Основний удар традиційно був спрямований на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Сили протиповітряної оборони знищили більшість повітряних цілей, однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Київ. У столиці внаслідок падіння уламків та прямих влучань були пошкоджені житлові будинки, офісні приміщення, об’єкти транспортної та енергетичної інфраструктури. За останніми даними, постраждали щонайменше 11 людей, серед яких дитина.

    Після нічного удару в Києві також були тимчасово змінені маршрути громадського транспорту через пошкодження транспортної інфраструктури.

    Вранці 11 липня російські безпілотники атакували Харків. Один із дронів влучив у цивільне підприємство, внаслідок чого виникла пожежа та постраждали люди.

    Того ж дня російські війська завдали ракетного удару по Одесі. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще один чоловік отримав поранення.

    Паралельно російські війська продовжували атакувати прикордонні області України, використовуючи керовані авіабомби, реактивну артилерію та ударні безпілотники.

    Українські правоохоронні органи та спеціалізовані служби продовжують документувати наслідки російських атак. Зібрані матеріали використовуються як докази воєнних злочинів Російської Федерації проти цивільного населення та цивільної інфраструктури.

    Після завершення роботи екстрених служб у Чернігові місцева влада планує розпочати ліквідацію наслідків обстрілу та допомогу мешканцям пошкоджених будинків. Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань і кількості постраждалих буде оприлюднена після завершення обстеження території.

  • Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    У місті Вишневе Київської області четверту добу безперервно тривають масштабні аварійно-рятувальні та відновлювальні роботи після одного з найруйнівніших російських ударів за весь час повномасштабної війни. Попри те, що від масованої атаки минуло вже кілька днів, рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені території, допомагати місцевим мешканцям та реагувати на нові звернення громадян.

    За даними ДСНС, станом на 9 липня до ліквідації наслідків залучено понад 300 рятувальників і 106 одиниць спеціальної техніки. Роботи ведуться цілодобово, адже масштаби руйнувань виявилися безпрецедентними для Київської області.

    Російський комбінований удар по Київщині стався в ніч проти 6 липня. Основною ціллю атаки була столиця та прилеглі населені пункти, однак саме Вишневе зазнало найважчих руйнувань. Після влучання по одному з об’єктів сталася потужна вторинна детонація, яка значно ускладнила роботу рятувальників та призвела до нових руйнувань.

    Через загрозу повторних вибухів із небезпечної зони довелося терміново евакуювати сотні мешканців. На місці одразу розгорнули штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, до роботи залучили піротехніків, кінологічні підрозділи, авіацію ДСНС, медиків та психологів. У перші дні операції гелікоптер ДСНС здійснив десятки скидів води для ліквідації масштабних пожеж.

    Як повідомляє ДСНС, навіть через чотири доби після удару кількість звернень від жителів не зменшується. Рятувальники продовжують обстежувати приватні домоволодіння, прибирати аварійні конструкції, вивозити уламки та перевіряти територію на наявність вибухонебезпечних предметів.

    Окрему увагу приділяють допомозі людям, які залишилися без житла чи найнеобхідніших речей. Психологи ДСНС працюють безпосередньо на місцях руйнувань, надаючи психологічну підтримку постраждалим, допомагаючи впоратися зі стресом після пережитої трагедії. Рятувальники також забезпечують людей питною водою, продуктами першої необхідності та координують взаємодію з гуманітарними службами.

    Під час проведення робіт надзвичайники продовжують рятувати не лише людей. Одним із символів останніх днів стала операція з порятунку собаки, який залишився під завалами після обстрілу. Тварину вдалося витягнути живою, після чого її передали ветеринарам.

    За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, масштаби руйнувань у Вишневому стали найбільшими для житлового сектору за весь час повномасштабного вторгнення Росії. Внаслідок атаки пошкоджено близько 13 гектарів житлової забудови, а загалом у Київській області постраждали 276 об’єктів, із яких 251 розташований саме у Вишневому.

    Серед пошкоджених будівель — приватні житлові будинки, багатоповерхівки, виробничі приміщення, адміністративні споруди та об’єкти бізнесу. Деякі квартали міста фактично доводиться відновлювати заново.

    Російська атака забрала життя людей. Також десятки цивільних отримали поранення різного ступеня тяжкості. У перші години після обстрілу рятувальники працювали практично безперервно, шукаючи людей під завалами та ліквідовуючи численні осередки займання.

    Після виникнення вторинної детонації президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та розвідувальним органам встановити всі обставини того, що сталося на об’єкті у Вишневому. Президент наголосив, що необхідно отримати повну інформацію про причини додаткових вибухів після російського удару.

    Згодом Генеральний штаб Збройних сил України окремо повідомив, що об’єкт, на якому після атаки сталася детонація, не перебуває у сфері управління ЗСУ та не підпорядковується українському військовому командуванню. Військові наголосили, що відповідно до чинних норм подібні об’єкти не можуть розміщуватися поблизу житлової забудови під управлінням Збройних сил.

    Водночас Київська обласна військова адміністрація продовжує координувати роботу всіх служб. Начальник Київської ОВА Микола Калашник разом із керівництвом уряду та Міністерства внутрішніх справ працював безпосередньо на місці трагедії, контролюючи проведення аварійно-рятувальних робіт і організацію допомоги постраждалим.

    За словами представників влади, одним із головних завдань залишається якнайшвидше відновлення нормального життя у постраждалих районах. Паралельно проводиться оцінка збитків, оформлюються документи для надання компенсацій власникам пошкодженого житла, а комунальні служби поступово відновлюють критичну інфраструктуру.

    Втім, навіть через чотири доби після трагедії робота рятувальників далека від завершення. Щодня вони отримують нові звернення мешканців щодо обстеження будинків, демонтажу аварійних конструкцій та допомоги у прибиранні наслідків вибухів.

    У ДСНС наголошують, що всі роботи триватимуть стільки, скільки буде потрібно для повної ліквідації наслідків російської атаки та забезпечення безпеки мешканців міста. Водночас влада закликає громадян не наближатися до місць проведення робіт, адже ризик виявлення вибухонебезпечних предметів усе ще зберігається.

  • Ракетний удар по Києву: спалахнули пожежі, є постраждалі

    Ракетний удар по Києву: спалахнули пожежі, є постраждалі

    У ніч проти 8 липня російські війська здійснили чергову ракетну атаку на Київ. Внаслідок ворожого удару у кількох районах столиці виникли масштабні пожежі, пошкоджено адміністративні будівлі, складські приміщення, гаражний кооператив, а також громадський транспорт. За попередньою інформацією, щонайменше двоє людей отримали поранення, одного з постраждалих госпіталізували. На місцях ударів тривають аварійно-рятувальні роботи, а екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки чергової російської атаки.

    Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За даними рятувальників, основний удар припав на Святошинський та Деснянський райони Києва. Саме там зафіксовано найбільшу кількість пошкоджень та осередків займання, які виникли після влучань або падіння уламків російських ракет.

    У Святошинському районі внаслідок атаки загорілися адміністративна будівля та складські приміщення. Полум’я швидко охопило значну площу, через що до ліквідації пожежі були залучені численні підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, спеціальна техніка та додаткові сили екстрених служб. Рятувальники оперативно розпочали гасіння вогню, щоб не допустити його подальшого поширення на сусідні споруди.

    Саме у Святошинському районі зафіксовано й постраждалих. За попередніми даними, поранення отримали двоє людей. Одного з них після надання першої медичної допомоги госпіталізували до лікарні. Іншому допомогу надали на місці. Інформація про стан потерпілих уточнюється.

    Крім цього, за іншою адресою у Святошинському районі після російського удару загорівся гаражний кооператив. Завдяки оперативним діям пожежно-рятувальних підрозділів вогонь вдалося швидко локалізувати та повністю ліквідувати, не допустивши його поширення на інші гаражі та сусідні об’єкти.

    У цьому ж районі вибуховою хвилею та уламками пошкоджено адміністративну будівлю, а також трамваї. Наразі спеціалісти оцінюють характер пошкоджень, встановлюють обсяги збитків та визначають, коли громадський транспорт зможе повернутися до звичайної роботи.

    У Деснянському районі столиці внаслідок російської атаки виникла пожежа на території складських приміщень. На місце оперативно прибули рятувальники, які розпочали гасіння вогню та одночасно перевіряли територію на предмет можливих повторних осередків займання або інших небезпечних факторів.

    У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що станом на ранок основні пожежі вдалося локалізувати. Водночас роботи на місцях ударів тривають, оскільки рятувальники продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені будівлі та перевіряти, чи не залишилися під конструкціями люди.

    «Наразі на всіх інших локаціях пожежі локалізовано. На місці працюють рятувальники та всі відповідні служби. Інформація щодо жертв та постраждалих уточнюється», — повідомили у ДСНС.

    До ліквідації наслідків атаки залучено рятувальників, поліцейських, медиків, комунальні служби, енергетиків та інші профільні підрозділи. Вони розчищають територію від уламків, перевіряють стан інженерних мереж, ліквідовують наслідки вибухів та допомагають місцевим жителям.

    Нічна ракетна атака стала лише частиною масштабної повітряної операції, яку Росія здійснила проти української столиці. Після завершення ракетного удару небезпека для Києва не зникла.

    Уже вранці 8 липня російські війська двічі намагалися атакувати столицю ударними безпілотниками. Через це у Києві двічі оголошували повітряну тривогу. Під час першої тривоги жителі міста чули вибухи, які були пов’язані з роботою української протиповітряної оборони. Сили ППО продовжували відбивати повітряні атаки, не допускаючи ураження нових об’єктів у столиці.

    В останні тижні Росія значно активізувала удари по Києву, регулярно застосовуючи комбіновану тактику із використанням балістичних і крилатих ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Такі атаки спрямовані не лише на військові чи інфраструктурні об’єкти, а й створюють постійну загрозу для цивільного населення та міської інфраструктури.

    Через надзвичайно високу швидкість польоту балістичних ракет час між їхнім запуском і появою над українською територією становить лише кілька хвилин. Саме тому жителі столиці інколи чують вибухи майже одночасно з оголошенням повітряної тривоги або навіть раніше.

    Нагадаємо, попередня масштабна комбінована атака на Київ відбулася в ніч на 6 липня. Тоді російські війська одночасно застосували ударні безпілотники, балістичні та крилаті ракети. Наслідки були зафіксовані у Подільському, Дарницькому, Оболонському та Голосіївському районах столиці. Руйнувань зазнали житлові будинки, адміністративні та нежитлові споруди, об’єкти цивільної інфраструктури, транспорт і автомобілі. Внаслідок тієї атаки загинули та постраждали люди, а пошуково-рятувальна операція тривала понад добу. Лише 7 липня рятувальники завершили розбір завалів та пошукові роботи.

    Нова атака вкотре засвідчила, що Росія продовжує систематично завдавати ударів по українській столиці, використовуючи різні типи озброєння та створюючи постійну загрозу для мирного населення і критичної інфраструктури міста.

  • Удар по Києву: вибухи до тривоги, є постраждалі

    Удар по Києву: вибухи до тривоги, є постраждалі

    У ніч на 8 липня російські війська здійснили чергову атаку на Київ, застосувавши балістичні ракети. Особливістю цього обстрілу стало те, що перші потужні вибухи пролунали у столиці ще до оголошення повітряної тривоги. Після цього росіяни завдали повторного удару, а впродовж решти ночі місто кілька разів опинялося під загрозою атак ударних безпілотників. Унаслідок ворожого обстрілу виникли пожежі у двох районах столиці, відомо щонайменше про двох постраждалих.

    Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України, мер Києва Віталій Кличко та Київська міська військова адміністрація.

    Перші вибухи пролунали у Києві близько 00:30. На той момент жодних офіційних повідомлень про повітряну загрозу або запуск балістичних ракет не було, а сигнал повітряної тривоги ще не оголосили. Уже за кілька хвилин після перших вибухів у столиці пролунали сирени, а Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння.

    Практично одразу після оголошення тривоги мешканців столиці закликали терміново пройти до укриттів та залишатися там до завершення небезпеки. Військові наголосили, що балістичні ракети мають надзвичайно високу швидкість польоту, тому час між їхнім запуском та ураженням цілі може становити лише кілька хвилин.

    Близько 00:53 у Києві знову пролунали потужні вибухи. Перед цим Повітряні сили повідомили про повторні пуски балістичних ракет у напрямку столиці. У різних районах міста було чути роботу сил протиповітряної оборони, які намагалися перехопити повітряні цілі.

    Попри завершення основної хвилі ракетної атаки, небезпека для Києва не минула. Уже о 04:46 у столиці вдруге за ніч оголосили повітряну тривогу. Причиною стала поява російського ударного безпілотника, який наближався до міста. Через кілька хвилин, за попередньою інформацією, його вдалося знищити силам протиповітряної оборони, після чого було оголошено відбій повітряної тривоги.

    Втім уже о 05:29 сирени в Києві пролунали втретє. Повітряні сили повідомили про фіксацію ще одного ворожого безпілотника, який рухався у напрямку столиці. Через це жителів міста знову закликали перебувати в укриттях до завершення загрози.

    Наслідки нічної атаки були зафіксовані щонайменше у двох районах столиці.

    За словами мера Києва Віталія Кличка, у Деснянському районі сталося влучання російської ракети, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на території складських приміщень. На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій, пожежно-рятувальні підрозділи, медики та правоохоронці. Фахівці працювали над локалізацією займання та перевіряли територію на предмет можливих нових осередків пожежі.

    Ще один осередок займання виник у Святошинському районі столиці. Там, за попередньою інформацією, загорілася нежитлова будівля. Наразі спеціалісти встановлюють, чи стала пожежа наслідком прямого влучання, чи падіння уламків збитої повітряної цілі. Також триває обстеження прилеглої території для оцінки масштабів пошкоджень.

    Станом на 01:45 місцева влада повідомила про двох постраждалих. Одного з них госпіталізували до лікарні для надання спеціалізованої медичної допомоги. Іншому допомогу надали на місці. Інформація про їхній стан, характер отриманих травм та можливу зміну кількості потерпілих уточнюється.

    На місцях влучань і падіння уламків працюють усі необхідні екстрені служби. Рятувальники ліквідовують наслідки пожеж, поліцейські забезпечують охорону території, а комунальні служби перевіряють стан інженерних мереж та ліквідовують наслідки руйнувань.

    Фахівці наголошують, що використання Росією балістичних ракет створює особливу небезпеку для цивільного населення. На відміну від крилатих ракет чи ударних дронів, балістичні ракети летять значно швидше, через що час на реагування є мінімальним. Саме тому в окремих випадках вибухи можуть пролунати ще до того, як системи оповіщення встигають попередити населення про загрозу.

    Ця атака стала черговим масованим ударом по українській столиці, який відбувся лише через кілька днів після попереднього обстрілу.

    Нагадаємо, у ніч на 6 липня російські війська здійснили комбіновану атаку на Київ, застосувавши одночасно балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Тоді руйнувань зазнали Подільський, Дарницький, Оболонський та Голосіївський райони столиці. Було пошкоджено житлові будинки, адміністративні будівлі, об’єкти цивільної інфраструктури та автомобілі. Пошуково-рятувальні роботи після тієї атаки тривали понад добу й були завершені 7 липня.

    Під час того ж масованого удару постраждала й Київська область. Одним із найбільш уражених населених пунктів стало Вишневе, де російська атака спричинила масштабні руйнування житлової забудови. За останніми офіційними даними, у місті пошкоджено майже 300 житлових будинків, дев’ять людей загинули, ще десятки отримали поранення. У місті тривають аварійно-відновлювальні роботи, а влада вже розпочала оцінку збитків для подальшого відновлення зруйнованої інфраструктури.

  • У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    У Вишневому зросла кількість жертв удару: пошкоджено майже 300 будинків

    Кількість загиблих унаслідок російського удару по Вишневому Київської області продовжує зростати. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення під час атаки, через що число жертв збільшилося до дев’яти. Тим часом у місті тривають масштабні аварійно-відновлювальні роботи, комісії завершили попереднє обстеження пошкодженого житла, а влада вже оцінює обсяги майбутнього відновлення. За попередніми даними, внаслідок російського обстрілу пошкоджено майже три сотні житлових будинків, десятки людей залишилися без даху над головою, а сотні мешканців потребують допомоги.

    Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Михайло Калашник у своєму Telegram-каналі.

    За словами очільника області, протягом усього дня у Вишневому працювали представники Київської обласної військової адміністрації, місцевої влади, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, комунальних служб, енергетики, газовики та інші спеціалісти, які продовжують ліквідовувати наслідки одного з наймасштабніших російських ударів по Київщині за останній час.

    Під час проведення аварійно-відновлювальних робіт влада отримала ще одну трагічну звістку. Один із постраждалих, який перебував у лікарні у вкрай тяжкому стані, помер від отриманих поранень.

    «На жаль, маємо ще одну трагічну новину. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення внаслідок російського удару. Таким чином кількість загиблих зросла до дев’ятої. Щирі співчуття рідним та близьким кожного, чиє життя забрала Росія», — повідомив Михайло Калашник.

    Таким чином, станом на вечір офіційно підтверджено загибель дев’яти людей. Ще 18 постраждалих продовжують перебувати у медичних закладах. Медики надають їм необхідну допомогу, а частина пацієнтів досі залишається під постійним наглядом лікарів через тяжкість отриманих травм.

    Паралельно триває масштабна оцінка руйнувань, яких зазнало місто. Спеціально створені комісії вже завершили попереднє обстеження пошкодженого житлового фонду. За результатами огляду всі будинки розподілили на три категорії залежно від ступеня пошкоджень.

    До першої категорії віднесли 115 житлових будинків, які зазнали незначних ушкоджень. Йдеться переважно про вибиті вікна, пошкодження покрівель, фасадів, дверей та інших конструкцій, які можна відновити без проведення масштабних будівельних робіт. Власники таких осель зможуть отримати державні компенсації та самостійно провести необхідний ремонт.

    До другої категорії потрапили 47 житлових будинків, які отримали значні пошкодження та потребують капітального ремонту. Відновлення цих будівель здійснюватиметься вже за рахунок державного та обласного бюджетів із залученням будівельних організацій.

    Найскладнішою залишається ситуація з третьою категорією. За попередніми підрахунками, 91 житловий будинок повністю зруйнований і не підлягає ремонту. Для таких об’єктів фактично доведеться здійснювати нове будівництво. Влада вже заявила, що фінансування робіт також забезпечуватиметься коштом державного та обласного бюджетів.

    Окрім приватного сектору, значних пошкоджень зазнала й багатоповерхова забудова міста. Заплановано проведення капітального ремонту двох багатоквартирних житлових будинків, а також комплексне відновлення інженерної інфраструктури кварталу, який опинився в епіцентрі вибухової хвилі.

    Загалом, за останніми даними, російський удар пошкодив 253 приватні житлові будинки та ще 27 багатоквартирних будинків. У багатоповерхівках вибуховою хвилею вибито 1692 вікна, що свідчить про надзвичайну силу удару. Крім того, пошкоджень зазнали покрівлі, фасади, балкони, інженерні комунікації та внутрішні приміщення житлових будинків.

    Російська атака також завдала значної шкоди місцевому бізнесу. До органів влади вже надійшло 65 звернень від підприємців, чиє майно було пошкоджене або частково зруйноване внаслідок вибухів. Фахівці продовжують фіксувати збитки, а остаточний масштаб руйнувань стане відомим після завершення всіх обстежень.

    Для ліквідації наслідків удару залучено понад 200 працівників комунальних служб, десятки одиниць спеціальної техніки, рятувальників, поліцейських, енергетиків, газовиків, а також волонтерів і представників благодійних організацій. Вони розбирають завали, вивозять будівельне сміття, закривають вибиті вікна тимчасовими конструкціями, відновлюють електро- та газопостачання, а також допомагають мешканцям евакуювати вцілілі речі.

    Особливу увагу влада приділяє людям, які залишилися без житла. Для них організували пункти тимчасового розміщення. Наразі там проживають 60 осіб. Ще близько 160 мешканців тимчасово оселилися у родичів, друзів або знайомих. У Київській обласній військовій адміністрації запевнили, що за необхідності кількість місць для проживання оперативно збільшать, щоб жодна постраждала родина не залишилася без прихистку.

    Одночасно триває забезпечення людей гуманітарною допомогою. Для постраждалих організовано триразове гаряче харчування. Його забезпечує фудтрак Олега Бібікова, який працює безпосередньо біля місця ліквідації наслідків російської атаки. Також жителі можуть отримати воду, продукти першої необхідності, засоби гігієни та психологічну підтримку.

    Михайло Калашник наголосив, що зараз основним завданням залишається максимально швидке надання допомоги всім постраждалим сім’ям, організація виплат компенсацій, забезпечення людей тимчасовим житлом та якнайшвидше відновлення пошкодженої інфраструктури. За його словами, обласна влада працює над тим, щоб процес відновлення розпочався без затримок одразу після завершення оцінки всіх збитків.

    Водночас спеціалісти продовжують обстежувати постраждалі райони міста. У Київській ОВА наголошують, що кількість пошкоджених об’єктів ще може зрости, адже частину будівель наразі неможливо повністю оглянути через небезпеку обвалів та необхідність проведення додаткових технічних експертиз.

    Нагадаємо, речник Генерального штабу Збройних сил України Дмитро Лиховій повідомив, що після російського удару по Вишневому, завданого 6 липня, на місці сталася вторинна детонація. Водночас він окремо підкреслив, що об’єкт, на якому пролунали повторні вибухи, не перебуває у сфері управління Збройних сил України.