Nenkainfo.com

Позначка: РЕБ

  • Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Росія масовано атакувала Чернігівщину реактивними “Бандеролями”

    Російські війська почали активніше застосовувати по Чернігівській області реактивні безпілотники, зокрема дрони типу “Бандероль”. За словами начальника Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслава Чауса, ці засоби ураження становлять серйозну загрозу через високу швидкість польоту, що ускладнює їх перехоплення силами протиповітряної оборони.

    Про це Чаус повідомив у своєму зверненні.

    За його словами, лише протягом 3 серпня російські окупанти здійснили масовану атаку по території області, використовуючи як ударні безпілотники, так і реактивні “Бандеролі”, які називають гібридом крилатої ракети та дрона.

    Глава ОВА зазначив, що швидкість польоту “Бандеролі” сягає близько 650 кілометрів на годину, через що такі цілі набагато складніше виявити та знищити засобами ППО. Водночас він повідомив, що українські підрозділи, які обороняють небо Чернігівщини, найближчим часом отримають додаткове посилення.

    Чаус також навів статистику роботи протиповітряної оборони за липень. За його словами, ефективність ППО в області становила близько 70%.

    Протягом минулого місяця українські захисники збили 865 російських ударних безпілотників, ще близько 200 повітряних цілей були локаційно втрачені або подавлені засобами радіоелектронної боротьби.

    “Оборонцям вдалося збити в нашому небі 865 ударних БпЛА. Ще близько 200 були локаційно втрачені або подавлені РЕБами. Велика вдячність захисникам – гідно відпрацювали по ворожих цілях”, – наголосив очільник області.

    Під час масованої атаки 3 серпня під ударами опинилися Чернігів, Прилуки, Новгород-Сіверський та низка громад області. Основними цілями російських військ стали підприємства, логістичні комплекси, аграрна інфраструктура та об’єкти критичної інфраструктури.

    У Чернігові зафіксовано влучання та падіння уламків безпілотників на території підприємств. Унаслідок атаки загорілися виробничий цех і складські приміщення, пошкоджено автомобілі. Крім того, уламки одного з дронів впали на територію логістичної компанії, а також поблизу модульного містечка в Киселівській громаді.

    У Киїнській громаді російські війська атакували територію аграрного підприємства. За даними ОВА, внаслідок обстрілів постраждали четверо людей — троє чоловіків і одна жінка.

    У Прилуках російські безпілотники влучили у складські приміщення із сільськогосподарською технікою, а також по логістичній компанії. У результаті ударів було знищено близько десяти автомобілів і приблизно стільки ж вантажних причепів, ще частина транспорту зазнала пошкоджень. Також атаковано ще одне підприємство міста.

    У Новгороді-Сіверському під обстріл потрапили логістичні компанії та об’єкти зв’язку. Пошкоджень зазнали адміністративні будівлі та транспортні засоби. Крім того, російські дрони атакували села Новгород-Сіверської громади, де пошкоджено приватні житлові будинки й автомобіль. Унаслідок одного з ударів постраждав цивільний чоловік.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія вивчає можливість запуску дронів-ракет “Бандероль” із наземних платформ. На думку експертів, це може ускладнити виявлення підготовки до атак і зробити удари менш прогнозованими, хоча водночас скоротить дальність застосування цієї зброї.

  • ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    ГУР знищило в Криму унікальний комплекс РЕБ “Мурманськ-БН”

    Українська воєнна розвідка повідомила про успішне знищення російського комплексу радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Мурманськ-БН” у тимчасово окупованому Криму. Цей комплекс вважається одним із найдорожчих та найпотужніших засобів РЕБ у російській армії й здатний здійснювати радіорозвідку та придушувати сигнали на відстані до 5 тисяч кілометрів.

    Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За інформацією української розвідки, операцію провели в ніч із 26 на 27 липня. Бійці Департаменту безпілотних систем ГУР вистежили російський комплекс поблизу мису Фіолент у тимчасово окупованому Криму, після чого завдали по ньому точного удару безпілотниками.

    У ГУР зазначили, що внаслідок атаки було знищено станцію комплексу радіоелектронної боротьби “Мурманськ-БН”. Опубліковані розвідкою кадри фіксують момент ураження цілі та подальшу пожежу.

    Комплекс “Мурманськ-БН” належить до берегових систем радіоелектронної боротьби та призначений для ведення радіорозвідки, перехоплення сигналів і придушення короткохвильового радіозв’язку. За заявленими характеристиками, він здатний працювати на відстані до 5 тисяч кілометрів, що робить його одним із найпотужніших засобів РЕБ, які перебувають на озброєнні російської армії.

    Такі системи використовуються для порушення роботи засобів зв’язку противника, збору розвідувальної інформації та підтримки військових операцій. Втрата подібного комплексу може суттєво вплинути на можливості російських військ із ведення радіоелектронної боротьби на окремих напрямках.

    У Головному управлінні розвідки не уточнили, чи були під час операції уражені інші російські військові об’єкти, однак наголосили на успішному виконанні бойового завдання підрозділами безпілотних систем.

    Останнім часом українські сили регулярно завдають ударів по військовій інфраструктурі Росії та окупованого Криму. Однією з головних цілей стають системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, склади боєприпасів, а також логістичні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Нагадаємо, нещодавно українські військові знищили у тимчасово окупованому Криму пускову установку та радіолокаційну станцію російського зенітного ракетного комплексу С-400. Удар було завдано безпосередньо по бойовій позиції комплексу.

    Крім того, раніше стало відомо, що українська оборонна компанія MAC HUB спільно з ГУР працює над створенням стратегії протидії російському “тіньовому флоту”. Для цього планується використовувати модернізовані морські безпілотники Katran, які мають допомагати виявляти та затримувати судна, що перевозять підсанкційні вантажі.

  • Brave1 різко посилив публічну активність одразу після ракетного удару по виставці безпілотників під Києвом

    Brave1 різко посилив публічну активність одразу після ракетного удару по виставці безпілотників під Києвом

    Після удару по виставці безпілотників 24 липня Brave1 різко наростив публічну комунікацію. За словами співрозмовника, знайомого з внутрішньою роботою оборонно-технологічного кластера, ця інформаційна активність не була випадковою. Її завданням стало зміщення суспільної уваги з трагедії та виниклих репутаційних ризиків на досягнення української оборонної екосистеми.

    У наступні дні платформа практично щодня публікувала повідомлення про нові успіхи: розповідала про рекордні обсяги закупівель через Brave1 Market, демонструвала результати бойового застосування розробок учасників кластера, оголосила про спільну грантову програму з НАТО та підкреслювала лідерство України в розвитку «етичного» штучного інтелекту для військової сфери. При цьому сам удар по полігону та можливий зв’язок платформи з виставкою Brave1 публічно не коментував.

    Інформаційний вакуум швидко заповнили інші учасники. Російська сторона практично одразу почала стверджувати, що саме Brave1 виступав організатором заходу, а відповідальність намагалася поширити і на віце-прем’єра Михайла Федорова. Українська влада подібних заяв не робила. Більше того, українські та західні ЗМІ пов’язують організацію виставки з асоціацією Armada та її керівником Василем Гончаруком, якого пізніше заарештували у справі про халатність.

    24 липня російські балістичні ракети вдарили по приватному полігону в Капітанівці. Загинули не менше десяти осіб, близько ста отримали поранення. Москва офіційно заявила, що метою стала демонстрація українських та іноземних безпілотників. Володимир Зеленський назвав проведення відкритої виставки в умовах постійної загрози ударів «дорогою помилкою». Слідство зараз з’ясовує, чому організатори зібрали на одній площадці сотні військових, представників спецслужб і виробників озброєнь, маючи укриття лише на кілька десятків осіб.

    Для Brave1 ця історія виявилася особливо чутливою. Створена у 2023 році державна платформа за участю Мінцифри, Міноборони та інших відомств до середини 2026 року стала одним із ключових елементів української системи підтримки оборонних інновацій. В екосистемі зареєстровані тисячі проєктів, а через маркетплейс Brave1 Market військові підрозділи закуповують обладнання, використовуючи систему бойових балів. Для такої структури довіра — один із головних ресурсів, оскільки від неї залежать не лише відносини з українськими розробниками та військовими, а й міжнародне фінансування.

    Саме тому інформаційна стратегія, обрана після трагедії, виглядала показовою. Уже 28 липня Brave1 спільно з Міноборони повідомив про рекордні червневі закупівлі через Brave1 Market — понад ніж на 110 млн доларів (понад 5 млрд грн) дронів, наземних роботизованих комплексів і засобів радіоелектронної боротьби, а також про скорочення термінів поставок до восьми днів. Практично одночасно з’явилися повідомлення про успішне застосування нових керованих боєприпасів, запуск спільної грантової програми з НАТО та розвиток технологій «етичного» військового штучного інтелекту. Жодна з цих публікацій не торкалася подій у Капітанівці. Натомість вони формували зовсім інший інформаційний порядок денний — про технологічні досягнення, міжнародну підтримку та зростання оборонної галузі.

    Основний репутаційний удар у підсумку припав на організаторів виставки. Василь Гончарук став фігурантом кримінального провадження, проте наслідки цієї історії можуть виявитися значно ширшими за одне розслідування. Російська інформаційна кампанія вже намагається поширити відповідальність на все коло проєктів, пов’язаних із Михайлом Федоровим і розвитком українських оборонних технологій. Навіть якщо подібні твердження не підтверджуються офіційними даними, сама спроба сформувати таку асоціацію створює додаткові репутаційні ризики для всієї екосистеми.

     

  • Перша зустріч Зеленського і Бернема: Британія передає Україні нові технології РЕБ

    Перша зустріч Зеленського і Бернема: Британія передає Україні нові технології РЕБ

    Президент України Володимир Зеленський 27 липня здійснив робочий візит до Великої Британії, де вперше зустрівся з новим прем’єр-міністром країни Енді Бернемом. Переговори відбулися на борту авіаносця Королівських військово-морських сил HMS Queen Elizabeth на військово-морській базі в Портсмуті. Головними темами зустрічі стали зміцнення оборони України на морі та в повітрі, розвиток спільного оборонного виробництва, підтримка української програми безпілотників, а також передача британської технології радіоелектронної боротьби Stone Cloak, яка вже використовується українськими військовими.

    Візит Зеленського став першим прийомом іноземного лідера для Енді Бернема після його вступу на посаду прем’єр-міністра Великої Британії. Це, як наголосили на Даунінг-стріт, мало підкреслити незмінність британської підтримки України попри зміну глави уряду. Сам Бернем заявив, що Лондон і надалі стоятиме «пліч-о-пліч» з Україною, доки не буде досягнуто справедливого та тривалого миру.

    Зеленський після переговорів повідомив, що особливо цінує рішення Великої Британії передати Україні технології радіоелектронної боротьби для захисту безпілотників. За його словами, це рішення матиме безпосереднє практичне значення для українських військових.

    «Вдячний Британії за сьогоднішнє рішення надати Україні технології РЕБ для захисту українських дронів. Точно буде корисно на полі бою», — зазначив президент.

    Він також повідомив, що сторони обговорили подальше розширення співпраці у сфері виробництва безпілотників та інших сучасних оборонних технологій. За словами Зеленського, саме технологічне партнерство сьогодні є одним із найважливіших напрямків українсько-британських відносин.

    Одним із ключових результатів зустрічі стала домовленість щодо британської системи Stone Cloak. Ідеться не лише про передачу готових засобів радіоелектронної боротьби, а й про передачу Україні прав інтелектуальної власності на цю технологію. Це означає, що українські підприємства отримають можливість самостійно виробляти такі комплекси у великих масштабах без залежності від імпорту.

    Stone Cloak являє собою компактний засіб радіоелектронного придушення, який за розмірами можна порівняти з планшетом. Пристрій встановлюється на безпілотники та створює електронні перешкоди, що ускладнюють російським системам протиповітряної оборони виявлення, супровід і наведення на українські дрони. За інформацією британського уряду, тисячі таких систем уже були передані Україні, а тепер Київ зможе організувати їх серійне виробництво на власній території.

    На Даунінг-стріт назвали Stone Cloak прикладом британських військових інновацій, які пройшли перевірку безпосередньо на полі бою. У майбутньому ця технологія також інтегруватиметься у нові британські високоточні засоби ураження, включно з перспективними крилатими ракетами.

    Переговори відбулися на борту авіаносця HMS Queen Elizabeth, який є найбільшим бойовим кораблем Королівських ВМС Великої Британії. Під час візиту Зеленський і Бернем поспілкувалися також із британськими та українськими військовими, які брали участь у міжнародних навчаннях Sea Breeze. У цьогорічному етапі навчань, що проходив у Великій Британії, були задіяні понад 200 українських військовослужбовців та моряків. Програма була присвячена протимінній боротьбі, морській безпеці та підготовці до майбутніх операцій у Чорному морі.

    Президент України наголосив, що саме зміцнення безпеки в повітрі та на морі є одним із пріоритетів двосторонньої співпраці. Він також запросив Енді Бернема здійснити офіційний візит до України.

    Візит Зеленського до Великої Британії став продовженням інтенсивного політичного діалогу між Києвом і Лондоном після зміни британського уряду. Одразу після вступу на посаду Бернем провів телефонну розмову з президентом України, під час якої запевнив у збереженні незмінної підтримки Києва. Тоді ж він запросив Зеленського до Великої Британії для проведення особистих переговорів щодо подальшого розвитку оборонного партнерства.

    Сам Бернем неодноразово заявляв, що має намір продовжити політику свого попередника Кіра Стармера щодо України. За офіційними даними британського уряду, від початку повномасштабного російського вторгнення Лондон уже надав Україні допомогу на суму близько 25 млрд фунтів стерлінгів, із яких 16 млрд фунтів припадають безпосередньо на військову підтримку.

    Під час спілкування з журналістами Зеленський також заявив, що Україна прагне не лише отримувати сучасні технології від союзників, а й розширювати спільне виробництво. Зокрема, президент повідомив про намір створити у Великій Британії підприємство з виробництва сучасних безпілотних систем на основі українських розробок. За його словами, Україна готова ділитися бойовим досвідом і власними технологічними рішеннями, а також розраховує на аналогічну відкритість британської сторони.

    Візит до Великої Британії став першим етапом насиченого міжнародного графіка президента України. Уже найближчим часом Зеленський має продовжити переговори зі стратегічними партнерами, зокрема провести зустріч із президентом США Дональдом Трампом. На цьому тлі переговори в Портсмуті стали важливим сигналом, що зміна влади у Великій Британії не вплинула на стратегічний курс країни щодо підтримки України, а співпраця у сфері високих військових технологій лише поглиблюватиметься.

  • Росіяни змінили тактику: вперше зафіксовано керування дронами “Молнія” через “Герберу”

    Росіяни змінили тактику: вперше зафіксовано керування дронами “Молнія” через “Герберу”

    Російські військові вперше застосували нову схему керування безпілотниками, використавши дрон типу “Гербера” для управління ударними безпілотниками “Молнія”. Раніше такі системи не могли взаємодіяти між собою через технічні та програмні обмеження, однак тепер окупанти, ймовірно, знайшли спосіб обійти ці бар’єри. Про це повідомив фахівець із військових технологій та радіоелектронної боротьби Сергій Безкрестнов (“Флеш”).

    За словами експерта, МЕШ-модеми, встановлені на безпілотниках “Молнія” та “Гербера” (одній із модифікацій російських дронів, пов’язаних із платформою “Шахед”), працюють в одному діапазоні частот і виробляються одним китайським виробником. Водночас до цього часу вони залишалися несумісними через ліцензійні програмні обмеження.

    “Сьогодні маємо перший випадок керування “Молніями” через “Герберу”, – повідомив Безкрестнов, звернувши увагу на появу нової тактики застосування російських безпілотників.

    За оцінкою фахівця, поява такої схеми не стала несподіванкою. Він зазначив, що подібний розвиток подій прогнозувався, оскільки технічні передумови для інтеграції цих систем існували давно. На його думку, російські війська можуть дедалі частіше використовувати таку модель взаємодії між різними типами безпілотників, що потенційно зробить атаки більш гнучкими та стійкими до протидії.

    Водночас експерт наголосив, що нова схема має і вразливе місце. За його словами, якщо українським силам вдасться знищити дрон “Гербера”, який виконує роль ретранслятора або вузла управління, пов’язані з ним безпілотники “Молнія” втратять керування та не зможуть виконати поставлене завдання. Саме тому він закликав приділяти особливу увагу виявленню та ураженню таких апаратів.

    Сергій Безкрестнов регулярно інформує про технологічні зміни у сфері застосування безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби. Раніше він повідомляв про випробування нових українських засобів РЕБ, призначених для протидії реактивним безпілотникам типу “Шахед”, а також зазначав, що російська сторона вже готує власні технологічні відповіді на ці розробки.

    Водночас український оборонно-промисловий комплекс продовжує розвивати власні безпілотні технології. Вітчизняні компанії дедалі активніше інтегрують у дрони системи штучного інтелекту та машинного зору, що дозволяє підвищувати автономність польоту й ефективніше протидіяти засобам радіоелектронної боротьби противника.

    Крім того, в Україні вже представили автономний дрон-перехоплювач коптерного типу LITAVR, який здатний самостійно виявляти, переслідувати та знищувати повітряні цілі без безпосереднього втручання оператора під час польоту. Такі розробки демонструють, що технологічне протистояння у сфері безпілотних систем продовжує стрімко розвиватися, а обидві сторони війни постійно адаптують свої рішення до нових викликів.

  • Президент провів окрему зустріч із “Флешем”: про що говорили після кадрових змін у Міноборони

    Президент провів окрему зустріч із “Флешем”: про що говорили після кадрових змін у Міноборони

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із фахівцем у сфері військових технологій Сергієм Бескрестновим, більш відомим за позивним «Флеш». Головною темою розмови стали розвиток сучасних оборонних технологій, впровадження нових рішень для українського війська та оперативне реагування на технологічні зміни, які впроваджує російська армія. За підсумками зустрічі глава держави заявив, що сторони домовилися про максимально тісну співпрацю, а найближчим часом будуть ухвалені відповідні рішення.

    Про зустріч Зеленський повідомив у своїх офіційних соціальних мережах. За словами президента, вони детально обговорили всі найактуальніші питання, пов’язані з технологічною складовою української оборони.

    «Зустріч із Сергієм Бескрестновим – “Флешем”. Дуже детально обговорили все, що зараз найбільш актуально щодо технологічної складової нашої оборони. Саме технологічна спроможність зберігає життя наших воїнів і повертає цю війну додому – до Росії», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що одним із ключових факторів успіху України у війні є швидке впровадження нових технологій. Йдеться не лише про розвиток безпілотних систем, а й про засоби радіоелектронної боротьби, зв’язку, автоматизації управління військами та інші інноваційні рішення, які дозволяють ефективніше виконувати бойові завдання та мінімізувати втрати особового складу.

    Окрему увагу під час розмови приділили тому, як Росія змінює свої технологічні підходи до ведення війни. Зеленський підкреслив, що Україна має оперативно реагувати на появу нових російських розробок.

    «Важливо завжди своєчасно реагувати на військові інновації, які з’являються у силах і засобах армії агресора. Принцип простий: знаємо деталі – ефективно протидіємо», – зазначив глава держави.

    За словами президента, результатом зустрічі стала домовленість про максимально тісну співпрацю.

    «Домовилися із Сергієм максимально співпрацювати. Будуть рішення», – повідомив Зеленський, не уточнивши, про які саме кадрові чи організаційні кроки йдеться.

    Зустріч відбулася лише через кілька днів після масштабних кадрових змін у Міністерстві оборони. Напередодні Сергій Бескрестнов повідомив, що більше не виконує обов’язків радника міністра оборони після відставки Михайла Федорова. Саме Федоров у січні 2026 року запросив «Флеша» до команди як радника з питань оборонних технологій. Основними напрямами його роботи були розвиток безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, аналіз російських технологій та експертна оцінка нових військових розробок.

    Сергій Бескрестнов вважається одним із найвідоміших українських експертів у сфері безпілотної авіації, радіозв’язку та РЕБ. Від початку повномасштабного вторгнення він регулярно аналізує нові російські технології, проводить навчання для українських військових і публічно звертає увагу на критичні проблеми, які потребують швидких технологічних рішень.

    Наприкінці червня «Флеш» наголошував, що одним із найбільших викликів для Сил оборони залишаються російські керовані авіабомби (КАБ), а також швидкий розвиток російських систем радіоелектронної боротьби та нових засобів керування ударними безпілотниками. Він закликав прискорити створення серійних засобів протидії КАБам і активніше впроваджувати сучасні рішення для боротьби з ворожими БПЛА.

    Останніми місяцями експерт також попереджав про використання Росією елементів штучного інтелекту у безпілотниках типу «Молнія» та прогнозував, що аналогічні технології з часом можуть інтегрувати і в ударні дрони типу Shahed. На його думку, саме швидкість адаптації визначатиме перевагу на полі бою.

    Паралельно із зустріччю з «Флешем» президент провів низку нарад із військовим командуванням, присвячених ситуації на фронті, розвитку оборонної промисловості та забезпеченню українських військових сучасними технологічними рішеннями. Це свідчить про те, що технологічний компонент війни залишається одним із головних пріоритетів українського керівництва.

    Хоча Зеленський не розкрив деталей майбутніх рішень, його заява про максимально тісну співпрацю з одним із найвідоміших експертів у сфері військових технологій може свідчити про намір посилити взаємодію держави з профільними фахівцями для швидшого впровадження інновацій на фронті.

  • Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Тисячі дронів для ЗСУ та новий керівник: Helsing зробила гучну ставку на Україну

    Європейська оборонно-технологічна компанія Helsing, яка постачає Україні тисячі ударних безпілотників із системами штучного інтелекту, призначила нового керівника українського напряму. Керуючим директором Helsing в Україні став колишній посол України в Канаді, дипломат, журналіст, тричі народний депутат і колишній заступник міністра оборони Андрій Шевченко.

    На новій посаді він відповідатиме за розвиток діяльності компанії в Україні, розширення місцевої команди, взаємодію з українськими військовими та реалізацію спільних оборонних проєктів. Призначення відбувається у момент, коли Helsing значно нарощує виробничі можливості та намагається перетворитися на одного з головних європейських розробників автономних ударних систем.

    Про призначення повідомили представники компанії та профільне видання Defender Media. Співзасновник Helsing Гундберт Шерф заявив, що досвід Шевченка у державному управлінні, дипломатії та оборонній сфері має допомогти компанії перейти до нового етапу роботи в Україні.

    За словами Шерфа, Україна залишається одним із ключових напрямів Helsing, оскільки саме український фронт демонструє, наскільки швидко змінюється сучасна війна та яку роль у ній відіграють програмне забезпечення, безпілотники, штучний інтелект і засоби протидії радіоелектронній боротьбі.

    Сам Андрій Шевченко зазначив, що повномасштабна війна показала вирішальне значення швидкого впровадження нових технологій у війську.

    «Helsing належить до компаній, які відіграють провідну роль у технологічній трансформації оборонної сфери», — заявив він.

    Хто такий Андрій Шевченко

    Новий керівник Helsing в Україні має тривалий досвід у політиці, дипломатії, медіа та оборонному управлінні.

    Професійну кар’єру Шевченко розпочинав як журналіст. Він працював у газетах і на телебаченні, був одним із засновників «5 каналу», а також обіймав посаду віцепрезидента Національної телекомпанії України.

    У 2006 році Шевченко вперше став народним депутатом. Загалом він тричі обирався до Верховної Ради України, де працював над питаннями свободи слова, інформаційної політики, медіа та міжнародних відносин.

    У 2015–2021 роках він був надзвичайним і повноважним послом України в Канаді. У цей самий період, із 2017 до 2021 року, представляв Україну при Міжнародній організації цивільної авіації ICAO.

    У 2023 році Андрій Шевченко працював заступником міністра оборони України та займався, зокрема, питаннями європейської інтеграції. У Helsing розраховують, що поєднання дипломатичного досвіду, розуміння українського державного сектору та роботи в Міністерстві оборони допоможе йому координувати складні оборонні проєкти.

    Що відомо про Helsing

    Helsing заснували в Німеччині у 2021 році підприємець Торстен Рейл, колишній чиновник Міністерства оборони Німеччини Гундберт Шерф і фахівець зі штучного інтелекту Ніклас Кьолер.

    Компанія позиціонує себе як оборонного розробника нового типу, який поєднує автономні платформи, серійне виробництво та програмне забезпечення на основі штучного інтелекту.

    Helsing розробляє системи для повітряного, наземного й морського середовищ. Серед її продуктів — ударний безпілотник HX-2, підводний автономний апарат SG-1, платформа для планування та управління операціями Altra, а також проєкт автономного бойового літака CA-1 Europa.

    Компанія наголошує, що її системи створюються для інтеграції сенсорів, розвідки та ударних платформ у єдину мережу, де штучний інтелект допомагає швидше аналізувати обстановку й ухвалювати рішення.

    В Україні Helsing працює з початку 2024 року. Компанія співпрацює з українською оборонною промисловістю, військовими підрозділами та технологічними командами, які випробовують системи в реальних бойових умовах.

    Тисячі ударних дронів для України

    У лютому 2025 року Helsing оголосила про виробництво 6 тисяч ударних безпілотників HX-2 для України. Цей контракт доповнив попереднє замовлення на 4 тисячі дронів HF-1, які компанія постачала у співпраці з українською промисловістю.

    Таким чином, публічно оголошений портфель постачань Helsing для України сягнув 10 тисяч ударних безпілотників двох типів.

    HX-2 — це електричний ударний дрон із Х-подібним крилом і заявленою дальністю польоту до 100 кілометрів. Він має бортові алгоритми штучного інтелекту, які повинні допомагати дрону продовжувати виконання завдання навіть в умовах втрати супутникового сигналу або активної роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Дрони HX-2 також можуть працювати групами через програмну платформу Altra. За задумом розробників, один оператор може контролювати одразу кілька безпілотників, координуючи розвідку та ураження визначених цілей.

    Для масового виробництва HX-2 Helsing відкрила на півдні Німеччини спеціальне підприємство RF-1. Початкова потужність заводу становила понад тисячу безпілотників на місяць. Точне розташування виробничого майданчика не розкривають із міркувань безпеки.

    Дрони проходили перевірку українським фронтом

    На початку 2026 року навколо HX-2 виникла дискусія після повідомлень про технічні труднощі під час окремих випробувань. ЗМІ писали, що Україна могла призупинити нові замовлення через проблеми із запуском, зв’язком та автономною навігацією.

    Helsing заперечила твердження про фактичну відмову України від системи. У компанії заявили, що HX-2 успішно пройшов фронтові випробування, був допущений до використання та внесений до централізованої системи замовлень української армії.

    За даними Helsing, підрозділ, який тестував систему, після випробувань подав запит на понад тисячу додаткових дронів. Компанія також повідомила, що на початку 2026 року постачала Україні по кілька сотень HX-2 щомісяця.

    Водночас точні результати бойового застосування, кількість доставлених апаратів і відсоток успішних уражень повністю не розкриваються. Представники Helsing повідомляли, що від початку 2026 року українські Сили оборони отримали «тисячі дронів зі штучним інтелектом».

    У профільних публікаціях також наводилися заяви компанії про приблизно 70-відсоткову ефективність її систем в Україні. Однак такі цифри залежать від умов застосування, типу цілей, інтенсивності радіоелектронної боротьби та методики підрахунку.

    Helsing розширює співпрацю з українськими виробниками

    Компанія не обмежується постачанням готових дронів із Німеччини. Helsing розвиває партнерства з українськими оборонними підприємствами та заявляє про намір поєднувати європейський капітал із бойовим досвідом українських інженерів.

    Зокрема, Helsing домовилася про співпрацю з українською компанією Culver Aerospace. Партнери планують спільно розробляти й виробляти далекобійні ударні безпілотники в Німеччині. Helsing має фінансувати масштабування виробництва та інтегрувати власні програмні рішення.

    Для України такі проєкти важливі не лише через кількість поставленої техніки. Українські військові отримують можливість впливати на вдосконалення систем, надавати розробникам інформацію про реальні умови фронту та швидко адаптувати обладнання до нових російських засобів протидії.

    Компанія залучила ще $1,8 мільярда

    Призначення Шевченка збіглося з новим великим інвестиційним раундом Helsing. 13 липня компанія оголосила про залучення 1,8 мільярда доларів у межах раунду Series E.

    Після угоди оцінка Helsing, за даними Defender Media, сягнула приблизно 18 мільярдів доларів. Отримані кошти компанія планує спрямувати на прискорення розробки нових платформ зі штучним інтелектом, розширення виробництва автономних систем та інтеграцію технологій у збройні сили партнерських держав.

    Фактично Helsing стає одним із найдорожчих оборонних стартапів Європи. Її зростання відбувається на тлі різкого збільшення військових бюджетів країн НАТО та попиту на дешевші масові системи, здатні працювати разом із традиційною авіацією, артилерією та бронетехнікою.

    Чому призначення важливе для України

    Поява окремого керуючого директора в Україні свідчить, що Helsing розглядає український напрям як довгостроковий, а не лише як тимчасовий ринок збуту.

    Перед Андрієм Шевченком стоятиме завдання координувати відносини з державними органами, військовими підрозділами, виробниками та технологічними командами. Також він може бути залучений до локалізації виробництва, пошуку партнерів і масштабування спільних розробок.

    Україна сьогодні є одним із головних центрів розвитку безпілотних технологій. Системи, які в інших країнах роками проходили б полігонні випробування, на українському фронті змінюються протягом кількох тижнів або навіть днів.

    Саме тому європейські оборонні компанії дедалі активніше створюють українські представництва та залучають фахівців із досвідом роботи у військовому й державному секторах.

    Призначення колишнього посла та заступника міністра оборони має допомогти Helsing краще орієнтуватися в українській системі оборонних закупівель і швидше реагувати на потреби фронту. Для України ж посилення присутності компанії може означати нові поставки ударних систем, інвестиції у спільне виробництво та глибшу інтеграцію українського бойового досвіду в європейську оборонну промисловість.

  • ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    ЗСУ отримають дрони “під себе”: Міноборони запустило новий сервіс для бойових бригад

    Міністерство оборони України повідомило про запуск нового функціоналу на цифровій платформі DOT-Chain Defence, який дозволяє військовим самостійно формувати конфігурацію бойових безпілотників ще на етапі замовлення. Йдеться про так званий «конструктор дронів», що дає змогу адаптувати БпЛА під конкретні бойові завдання та умови застосування безпосередньо на фронті. Про це повідомила пресслужба Міноборони України.

    Як зазначають у відомстві, новий інструмент уже пройшов практичне випробування. Перший бойовий підрозділ скористався функцією та самостійно сформував комплектацію ударного безпілотника через маркетплейс озброєння DOT-Chain Defence. Після підтвердження замовлення виробник виготовляє саме ту модифікацію, яку обрали військові, після чого дрон напряму доставляється до бригади. Логістику та оплату забезпечує Державний оператор тилу (ДОТ).

    За словами директора Агенції оборонних закупівель ДОТ Арсена Жумаділова, новий сервіс став відповіддю на численні звернення військових підрозділів, які часто змушені власними силами модернізувати отримані безпілотники під конкретні умови виконання бойових завдань.

    «Підрозділи часто адаптують безпілотники під свої тактичні потреби: специфіку місцевості, протидію ворожим засобам РЕБ та інші особливості застосування. Новий функціонал дозволяє зробити це ще на етапі замовлення – у кілька кліків. У результаті військові отримують безпілотник, готовий до виконання завдання одразу після надходження на фронт», – зазначив Жумаділов.

    Конструктор працює за принципом цифрового конфігуратора. Представник бойового підрозділу, оформлюючи заявку, бачить усі доступні варіанти комплектації конкретної моделі безпілотника та може самостійно обрати необхідні компоненти.

    Зокрема, наразі доступний вибір таких елементів:

    • рама;
    • польотний стек;
    • електродвигун;
    • пропелери;
    • приймач управління ELRS;
    • камера;
    • відеопередавач;
    • антена радіопередавача;
    • акумулятор;
    • плата ініціації.

    У Міноборони наголошують, що перелік доступних модифікацій залежатиме від конкретного виробника та моделі безпілотника. Таким чином військові можуть підібрати оптимальну комплектацію під особливості місцевості, рівень активності російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), дальність польоту, тип бойового навантаження та інші тактичні потреби.

    У Міністерстві оборони переконані, що запуск конструктора значно скоротить навантаження на дронові майстерні безпосередньо у бойових частинах. Раніше після отримання безпілотників військові нерідко самостійно замінювали окремі вузли, модернізували системи управління або встановлювали інше обладнання для протидії російським комплексам РЕБ. Тепер значна частина цих робіт виконуватиметься виробником ще до відправлення техніки на фронт.

    Платформа DOT-Chain Defence була створена як цифровий маркетплейс озброєння, через який бойові підрозділи Збройних сил України та інших складових Сил оборони можуть самостійно замовляти необхідні безпілотники й інше обладнання. Система покликана зробити закупівлі швидшими, прозорішими та максимально орієнтованими на реальні потреби військових.

    На початку 2026 року Міноборони також повідомляло про розширення можливостей платформи. Зокрема, підрозділи проєкту «Лінія дронів» отримали можливість самостійно замовляти безпілотники через DOT-Chain Defence, а загальний обсяг закупівель БпЛА через систему вже перевищив пів мільйона одиниць. Новий конструктор став черговим кроком у розвитку цифрової екосистеми оборонних закупівель України.

    За оцінкою Міноборони, можливість конфігурувати дрони безпосередньо під потреби конкретної бригади дозволить швидше впроваджувати технічні інновації, скоротити час підготовки безпілотників до бойового застосування та підвищити ефективність використання БпЛА на різних ділянках фронту.

  • Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Українські інженери представили нову ракету DART, яку планують запускати не з наземних установок і не з літаків, а зі стратосферних аеростатів. Розробка одразу привернула увагу через нестандартну концепцію застосування: снаряд підіймається на велику висоту за допомогою повітряної платформи, після чого відокремлюється та рухається до цілі.

    Головна заявлена перевага DART — стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. У сучасній війні РЕБ стала одним із ключових чинників на полі бою: вона здатна глушити навігацію, збивати з курсу дрони та ускладнювати роботу високоточної зброї. Саме тому українські розробники зробили акцент на рішенні, яке має мінімізувати вплив ворожих систем глушіння.

    Українська ракета DART. Рендер: Center of Innovative Technologies Program

    За відкритими даними, ракету DART створила українська компанія Center of Innovative Technologies Program. Про розробку повідомляє Мілітарний. Вона призначена для запуску зі стратосферних аеростатів на висоті від 12 до 18 кілометрів. Довжина корпусу ракети становить 1,84 метра, маса — близько 13 кілограмів. Бойова частина може важити від 3,5 до 10 кілограмів залежно від конфігурації.

    Особливу увагу привертає склад бойової частини. Повідомляється, що вона може містити уражальні елементи з графіту. Такі елементи здатні впливати на енергетичні об’єкти, зокрема трансформатори та розподільчі вузли, без необхідності повного руйнування конструкцій. Це робить DART потенційно важливим інструментом для ураження критично важливих об’єктів противника.

    Розробники пояснюють, що ракета використовує навігаційну систему лише на початковому етапі польоту. Коли вона знижується приблизно до висоти 6 кілометрів, навігація вимикається, після чого активується твердопаливний двигун. Далі DART продовжує рух до цілі без корекції курсу. Саме цей принцип і має забезпечувати захист від РЕБ: якщо ракета на фінальному відрізку не приймає зовнішні сигнали, її складніше збити з траєкторії радіоелектронним впливом.

    Ще одна особливість розробки — використання аеростатів як стартової платформи. Такий підхід дає змогу підняти снаряд на велику висоту без використання літака або складної наземної пускової установки. З висоти 12–18 кілометрів ракета отримує інші стартові умови, ніж при запуску із землі. Водночас самі аеростати, за словами розробників, є спільною роботою з партнерами, а Center of Innovative Technologies Program відповідає саме за ракетну частину проєкту.

    Наразі DART ще не перебуває у масовому використанні. Представники компанії заявили, що найближчим часом ракета має пройти кодифікацію в Міністерстві оборони України. Це важливий етап для будь-якого нового зразка озброєння, адже після кодифікації техніка або боєприпас можуть бути офіційно допущені до використання в Силах оборони.

    Поява DART вписується у ширший тренд розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Україна під час повномасштабної війни активно нарощує власне виробництво дронів, боєприпасів, ракетних систем та засобів ураження великої дальності. На тлі постійних атак Росії по українській енергетиці, містах і військовій інфраструктурі Київ дедалі більше робить ставку на власні технології, які можуть швидко адаптуватися до умов фронту.

    Важливо, що українські виробники не просто копіюють наявні рішення, а шукають нестандартні підходи. Аеростати, які ще донедавна багатьом здавалися застарілою технологією, знову повертаються у військову сферу. Їх використовують для ретрансляції зв’язку, спостереження, розвідки та потенційно — для запуску ударних засобів. В умовах війни дронів і радіоелектронного протистояння висотні платформи можуть стати окремим напрямом технологічної гонки.

    DART також демонструє, наскільки важливою стала боротьба з РЕБ. Росія активно застосовує системи глушіння, намагаючись знижувати ефективність українських дронів та високоточних боєприпасів. У відповідь українські розробники створюють системи, які або працюють без постійної залежності від супутникової навігації, або переходять на автономний режим на критичних ділянках польоту.

    Поки що про бойове застосування DART офіційно не повідомлялося. Також немає відкритих підтверджень щодо дальності польоту, серійного виробництва чи кількості готових зразків. Тому говорити про реальний вплив ракети на ситуацію на фронті зарано. Водночас сама поява такої розробки свідчить про те, що український ОПК продовжує шукати асиметричні рішення проти російської армії.

    Якщо ракета успішно пройде всі необхідні процедури та буде допущена до використання, Україна може отримати ще один незвичний інструмент для ураження ворожих об’єктів. А головна інтрига полягає в тому, чи зможе DART перейти від перспективної розробки до реального серійного озброєння, здатного змінювати правила гри у війні технологій.

  • Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Росіяни повернули “вбивцю Starlink”: площа глушіння сягає 20 квадратних кілометрів

    Російська армія відновила використання спеціалізованих комплексів радіоелектронної боротьби, призначених для придушення роботи супутникової мережі Starlink, яка відіграє критично важливу роль у забезпеченні зв’язку українських військових на фронті. Водночас Сили оборони України вже завдали ударів по двох таких системах на тимчасово окупованих територіях, що може суттєво обмежити можливості російських військ впливати на супутниковий зв’язок.

    Про це 16 червня повідомив відомий український фахівець із військового зв’язку, радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, більш відомий за позивним «Флеш».

    За його словами, російська система отримала назву «Волна Купол Гарант» і виробляється підприємством «Русский купол», розташованим в окупованому Сімферополі. Основне призначення комплексу — створення перешкод для супутників Starlink, через які українські військові передають дані, координують бойові операції та забезпечують стійкий зв’язок навіть у районах активних бойових дій.

    Бескрестнов пояснив, що принцип роботи комплексу досить простий, але водночас ефективний. Система складається з кількох мобільних платформ із супутниковими антенами, які спрямовуються безпосередньо на супутники Starlink під час їхнього проходження над певною територією. Антени створюють потужні перешкоди у частотному діапазоні, який використовує мережа SpaceX для передачі сигналу між супутниками та наземними терміналами.

    За словами експерта, Starlink працює у діапазоні частот 14–14,5 ГГц. Цей спектр поділений на кілька окремих каналів. Російські інженери фактично розмістили окремі передавачі для кожного з них, що дозволяє комплексно блокувати роботу супутника на певній ділянці. В результаті супутник перестає отримувати сигнали від наземних терміналів, а користувачі в зоні дії можуть втратити доступ до зв’язку або зіткнутися із серйозним погіршенням якості передачі даних.

    Бескрестнов зазначив, що один такий комплекс потенційно здатен впливати на роботу Starlink на площі до 20 квадратних кілометрів. Саме тому подібні системи становлять серйозну загрозу для сучасних цифрових засобів управління військами.

    Відомо, що комплекс складається із шести причепів, на кожному з яких розміщено по дві антени. Загалом система використовує 12 антен, які зовні нагадують великі білі овальні конструкції. Усередині кожної знаходиться супутникова антена із механізмом автоматичного наведення на ціль. За потреби обладнання може працювати як на причепах, так і бути змонтованим на стаціонарних платформах.

    Попри технологічність комплексу, українські військові вже навчилися виявляти такі цілі. За словами Сергія Бескрестнова, лише протягом останніх днів військовослужбовці 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe успішно уразили дві системи «Волна Купол Гарант» на півдні тимчасово окупованих територій України.

    Відео одного з ударів раніше було опубліковане підрозділом у соціальних мережах. На кадрах зафіксовано момент виявлення комплексу та його подальше знищення ударним дроном.

    Експерти зазначають, що боротьба між Starlink та російськими системами РЕБ триває фактично з початку повномасштабного вторгнення. У 2022–2023 роках російська армія активно намагалася знайти способи придушення супутникового зв’язку, однак компанія SpaceX регулярно оновлювала програмне забезпечення своїх систем, ускладнюючи роботу російських комплексів.

    Перші підтверджені випадки ефективного придушення окремих каналів Starlink були зафіксовані у 2024 році. Тоді українські військові також оперативно виявили і знищили відповідні засоби РЕБ. Після цього масштабного застосування таких систем практично не спостерігалося до нинішнього року.

    На думку аналітиків, повернення «Волна Купол Гарант» може свідчити про те, що Росія намагається знайти нові способи боротьби з українською перевагою у сфері цифрового управління військами та безпілотних технологій. Starlink залишається одним із ключових елементів системи зв’язку української армії, забезпечуючи передачу даних між штабами, підрозділами, операторами дронів та системами розвідки.

    Цікаво, що повідомлення про відновлення роботи комплексів РЕБ з’явилося на тлі проблем Росії з розвитком власних супутникових мереж. Нещодавно профільний ресурс RussianSpaceWeb повідомив, що один із супутників проєкту «Рассвет», який російська сторона розглядала як майбутній аналог Starlink, згорів в атмосфері Землі після запуску навесні 2026 року. Проєкт мав стати частиною російської супутникової системи широкосмугового інтернету, однак його перспективи наразі залишаються невизначеними.

    Фахівці наголошують, що боротьба між засобами зв’язку та системами радіоелектронної боротьби стала однією з найважливіших складових сучасної війни. Від стабільності цифрових каналів зв’язку дедалі більше залежить ефективність розвідки, наведення високоточної зброї, координація дій підрозділів та робота безпілотників.

    Саме тому знищення нових російських систем придушення Starlink може мати значення не лише для окремих ділянок фронту, а й для загальної стійкості української системи управління військами в умовах інтенсивних бойових дій.