Nenkainfo.com

Позначка: РНБО

  • “Бек-офіс Міндича” при владі: як фігуранти корупційного скандалу засідають у РНБО

    “Бек-офіс Міндича” при владі: як фігуранти корупційного скандалу засідають у РНБО

    Схоже, у стінах РНБО давно треба не брифінги проводити, а обряд екзорцизму. Бо якщо подивитися, хто сьогодні ухвалює рішення щодо нацбезпеки і санкційної політики, засідання дедалі більше нагадує збори “бек-офісу Міндича”, а не орган стратегічного управління країною під час війни.

    Йдеться про людей, чиї імена звучать у матеріалах НАБУ та гучній антикорупційній операції в енергетиці, але які паралельно продовжують обіймати ключові державні посади.

    У центрі нинішнього скандалу — бізнесмен Тимур Міндич, давній партнер Володимира Зеленського по медійному бізнесу. Саме його, під кодовим ім’ям “Карлсон”, НАБУ і САП називають організатором масштабної корупційної схеми навколо “Енергоатому” і тендерів у сфері енергетики.

    За версією слідства, “бек-офіс Міндича” впливав на стратегічні держпідприємства, вибудовуючи систему “відкатів” і контролю над грошовими потоками. Обшуки, сотні годин записів, десятки підозр — це вже не чутки, а документи, оприлюднені антикорупційними органами.

    На цих плівках згадуються колишній міністр енергетики, а нині міністр юстиції Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук. Їхні імена фігурують у контексті впливу на енергетичні компанії та кадрові рішення в секторі. Сам Галущенко, за словами учасників розмов, називається “людиною Деркача” — колишнього проросійського політика Андрія Деркача, хоча його власного голосу на оприлюднених фрагментах не чути.

    Паралельно міжнародні медіа пишуть про розслідування понад $100 млн можливих “відкатів” в енергетиці, обшуки, відставки й резонанс серед західних донорів.

    І тут ми повертаємось до РНБО. Сьогодні в цьому органі, який визначає санкційну політику й ключові рішення у сфері безпеки, одночасно присутні:

    • Герман Галущенко — колишній міністр енергетики, нині міністр юстиції, фігурант “плівок Міндича”;

    • Світлана Гринчук — міністерка енергетики, яка також з’являється у записах НАБУ;

    • Рустем Умєров — колишній міністр оборони, нинішній секретар РНБО, відповідальний за координацію всього сектору безпеки й оборони.

    Тобто люди, чиї імена звучать у матеріалах резонансних корупційних справ, сьогодні офіційно входять до складу Ради нацбезпеки. І саме вони, серед інших, мають право голосу, коли РНБО ухвалює рішення про санкції щодо того самого Міндича та його оточення.

    Це вже не метафора й не чорний гумор, а реальний конфлікт інтересів, від якого залежать мільярди бюджетних гривень і довіра західних партнерів.

    Окрема, але пов’язана історія — оборонні закупівлі часів, коли Рустем Умєров очолював Міноборони, а до того — системні провали в цій сфері.

    Громадські розслідування неодноразово показували, як під час найгарячіших боїв, коли ЗСУ бракувало боєприпасів та техніки, Міноборони укладало угоди з посередниками, які або не постачали нічого, або поставляли відвертий мотлох. На цьому тлі знову спливає стара, але показова історія контракту Міноборони з Everest Limited.

    Ще у 2016 році оборонне відомство підписало контракт з Everest Limited на 722,6 млн грн — компанія без досвіду в оборонці мала розробити програмне забезпечення для автоматизованої системи управління військами “Дзвін-АС”. За даними розслідувань, проект так і не був реалізований належним чином, а гроші розчинилися в ланцюжку підрядників.

    Цей кейс став символом того, як в оборонці роками працювали схеми: фіктивні підрядники, завищені кошториси, “мертві” контракти. І вже часів Умєрова питання якості боєприпасів та прозорості закупівель знову вийшло на перші шпальти — від історій з неякісними мінометними мінами до конфлікту навколо Агентства оборонних закупівель і кримінальних проваджень щодо можливого зловживання повноваженнями.

    У результаті маємо ситуацію, коли людина, до якої є серйозні питання щодо ефективності оборонних закупівель, тепер відповідає за координацію всього сектору безпеки й санкційної політики в статусі секретаря РНБО.

    Паралельно в енергетичному секторі та екологічному блоці, де працювали й працюють Галищенко та Гринчук, слідство НАБУ описує “бек-офіс”, який міг впливати на контракти “Енергоатому” та інших стратегічних компаній.

    За логікою підозр, “спрут” мав довгу руку: від тендерів на захист енергооб’єктів до спроб “зайти” у керівні органи інших держкомпаній. І тепер частина цього ж кола опинилася в органі, який:

    • запроваджує санкції проти бізнесу й посадовців,

    • погоджує ключові рішення щодо енергетичної безпеки,

    • може де-факто впливати на долю будь-якого великого гравця на ринку.

    Саме тому історія з РНБО в такому складі виглядає небезпечно: санкційна політика ризикує перетворитися не лише на інструмент нацбезпеки, а й на важіль тиску або захисту “своїх”.

    У підсумку маємо дивну, але дуже показову картину.

    Галущенко, Гринчук, Умєров — це не просто прізвища з чиновницьких біографій. Це вузли однієї системи, яка зрослася з грошовими потоками, бізнесом, політикою та обороною. Системи, що одночасно:

    • фігурує в антикорупційних розслідуваннях;

    • розподіляє мільярди гривень у чутливих секторах;

    • сидить за столом у РНБО й ухвалює рішення, які визначають, кого карати санкціями, а кого — рятувати.

    От і виходить, що “спрут” уже давно не ховається в тіні — він офіційно інтегрований у владну вертикаль.

    І питання сьогодні не лише в тому, кого НАБУ наступним оголосить підозрюваним. Питання в іншому: чи готова держава чесно визнати, що система нацбезпеки, покликана захищати країну від зовнішніх і внутрішніх загроз, сама опинилася під впливом людей із “бек-офісу”, проти якого ці ж органи нібито й мають боротися.

  • Корупційна схема у правоохоронних органах: роль НАБУ і колишнього митника

    Корупційна схема у правоохоронних органах: роль НАБУ і колишнього митника

    Руслана Черкасського, колишнього працівника митниці, звільнили з посади, після чого він розпочав співпрацю з Національним антикорупційним бюро України. За даними джерел, він передавав інформацію про діяльність представників митниці за грошову винагороду та під гарантії можливого поновлення на службі. Наразі триває процес його відновлення, а всі матеріали досудового розслідування засекречено.

    За даними розслідувачів, покровителем Черкасського у НАБУ виступає Сергій Сотниченко, власник мережі точок обміну криптовалюти, зокрема у Печерському районі Києва. Черкасський особисто доставляв до офісу Сотниченка готівку та через криптовалютні операції вивів за кордон понад два мільйони доларів.

    Особистість Сотниченка залишається загадковою. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та публічні фото у військовій формі, він не має відношення до силових структур. Проте у 2023 році він отримав подяку від РНБО, медаль та нагородну зброю.

    Експерти зазначають, що такі привілеї Сотниченко отримав завдяки зв’язкам із впливовими правоохоронцями, які він вибудовує через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах. Подібні операції створюють ризики для легітимності правоохоронних органів та підривають довіру до антикорупційної системи.

  • Екс-митник Черкаський співпрацює з НАБУ та передає інформацію про митницю

    Екс-митник Черкаський співпрацює з НАБУ та передає інформацію про митницю

    Екс-заступника голови Державної митної служби Руслана Черкаського звільнили з посади, після чого він почав співпрацювати з НАБУ, передаючи інформацію про представників митниці за грошову винагороду та під гарантії можливого відновлення на службі. Наразі триває процес його поновлення, а всі матеріали досудового розслідування засекречені. В інших публічних джерелах Черкаський більше не фігурує.

    Покровителем колишнього митника в НАБУ виступає Сергій Сотниченко, який володіє точками обміну криптовалюти, зокрема в Печерському районі Києва. Саме до нього в офіс №96 на вулиці Коновальця, 26а, Черкаський особисто доставляв готівку і зміг вивести з країни понад два мільйони доларів через криптовалютні операції.

    Фігура Сотниченка досить загадкова. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та носіння військової форми у соцмережах, він не має жодного стосунку до військових. У 2023 році він отримав подяку від РНБО, а згодом — медаль та наградну зброю.

    За словами джерел, такі привілеї Сотниченко отримав завдяки дружбі з впливовими представниками правоохоронних органів, яку він вибудовує через щедрі подарунки та участь у корупційних схема

  • Після зростання цін на ліки фармкомпанія “Дарниця” опинилася у кризі

    Після зростання цін на ліки фармкомпанія “Дарниця” опинилася у кризі

    Українська фармацевтична компанія “Дарниця” опинилася у глибокій кризі. Протягом 2025 року підприємство двічі зупиняло виробництво — на три тижні у березні та на шість тижнів у червні–серпні. Після цього компанія втратила близько половини продажів і була змушена скоротити понад 1000 співробітників. Про це повідомляє “Комерсант Український” із посиланням на економіста Анатолія Амеліна.

    За словами експерта, у червні 2025 року продажі “Дарниці” зменшилися на 30% порівняно з попереднім роком, а до серпня падіння сягнуло 50%. Внаслідок цього фармкомпанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні.

    Основною причиною кризи називають гострий конфлікт між виробниками ліків і найбільшими аптечними мережами. За даними Амеліна, нинішнє протистояння — це боротьба між “Дарницею”, яка ще донедавна була другим за величиною виробником фармпродукції, та п’ятьма ключовими мережами аптек, на які припадає близько 70% українського ринку.

    Проблеми почалися наприкінці 2024 року, коли “Дарниця” підвищила ціни на свої препарати на 120%. Це викликало різке невдоволення аптечних мереж, особливо після того, як президент Володимир Зеленський 12 лютого 2025 року ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи для забезпечення доступності ліків. Документ передбачав зниження цін на топ-100 найпопулярніших препаратів на 30% і заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками.

    Як наслідок, з 1 березня 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж України — АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня — різко скоротили закупівлі продукції “Дарниці”. Це стало додатковим ударом по компанії, яка й без того втратила частину ринку через скорочення виробництва та падіння попиту.

    Економісти попереджають, що ситуація навколо “Дарниці” може мати серйозні наслідки для всього фармацевтичного сектору країни, зокрема вплинути на доступність вітчизняних ліків для населення.

  • Аліна Михайлова, яка купила Mercedes за донати, раніше вчинила п’яне ДТП на Хрещатику

    Аліна Михайлова, яка купила Mercedes за донати, раніше вчинила п’яне ДТП на Хрещатику

    Депутатка Київради від Голосу та командирка медслужби “УЛЬФ” Першого ОШБ “Вовки Да Вінчі” Аліна Михайлова, яка попала в скандал через купівлю під час війни елітного авто Mercedes GLA 200 за $61 тис., раніше стала винуватицею п’яного ДТП з постраждалими.

    Так, 12 жовтня 2022 року Аліна Михайлова за кермом авто марки “Джип”, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, рухаючись на високій швидкості по вулиці Хрещатик, проїхала на червоний сигнал світлофора та врізалась в автомобіль марки “Ауді”, який рухався на зелений сигнал світлофора.

    Внаслідок аварії позашляховик перекинувся та вдарився в електроопору, а потерпілих довелося госпіталізувати.  Відео інцидента опублікувала Поліція Києва.

    ФОТО: Скріншот поста в Фейсбук Поліції Києва з повідомленням про ДТП

    В подальшому, використовуючи свої зв’язки та прикриваючись статусом командира медслужби “УЛЬФ” та  “дівчини загиблого Героя України Дмитра Коцюбайла (“Да Вінчі”) Аліна Михайлова добилась видалення свого імені з протоколів та бодікамер поліцейських, які прибули на виклик.

    Пізніше, щоб уникнути кримінальної відповідальності та подальшого розголосу в ЗМІ, Аліна Михайлова отримала рішення Івано-Франківського суду, який спростував її причетність до ДТП на основі “довідки з військової частини”.

    Нагадаємо, депутатка та медикиня Аліна Михайлова в чергове опинилась в центрі скандалу після заяв блогера Мирослава Олешка, який перебуває під санкціями РНБО та має підозру від СБУ.

    Так, Мирослав Олешко, посилаючись на базу Єдиного державного реєстру МВС стверджує, що під час збору донатів на свій підрозділ «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова придбала новий Mercedes.

    Михайлова назвала це «наклепом і частиною інформаційної війни» та пообіцяла відстоювати свою позицію в суді.

    ФОТО: Скрін поста Фейсбук блогера Мирослава Олешко
  • Як компанія Фірташа обійшла санкції РНБО і зберегла контроль над ільменітовим родовищем

    Як компанія Фірташа обійшла санкції РНБО і зберегла контроль над ільменітовим родовищем

    У червні 2024 року Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти Дмитра Фірташа та його підприємства «Мотронівський ГЗК», що мало видобувати ільменіт на Малишевському родовищі. Відповідно до рішення, спеціальний дозвіл №3640 на користування надрами мали анулювати.

    Проте цього не сталося. Уже наступного дня після введення санкцій компанія Фірташа «продала» право користування надрами ТОВ «Тіберіус Плюс» — структурі, яка за всіма ознаками є фірмою-прокладкою. Формально вона належить «непідсанкціонованій» особі, але сама передача прав була незаконною і мала б вважатися нікчемною.

    Замість негайного анулювання дозволу Держгеонадра двічі відмовляла у розгляді заяв, фактично затягуючи процес. Видобуток продовжувався. Коли питання набуло розголосу, «Мотронівський ГЗК» звернувся до суду, який заборонив Держгеонадрам вносити будь-які зміни до дозволу до завершення розгляду справи.

    Верховний Суд скасував цю заборону лише у квітні 2025 року — майже через рік після запровадження санкцій. Після цього Держгеонадра призупинила дію спецдозволу, але фактичний контроль над родовищем залишився у структур, пов’язаних з Фірташем.

    Схема виявилася типовою для бізнес-імперії олігарха: складна мережа юридичних осіб, підставні компанії, використання правових лазівок і підтримка у державних органах. Результат — стратегічні ресурси продовжують працювати на підсанкціонованого бізнесмена, а державний бюджет втрачає мільйони гривень.

    Фактично, санкції РНБО в цьому випадку залишилися лише на папері, продемонструвавши вразливість української системи до добре відпрацьованих схем обходу обмежень.

  • Parimatch повернувся як Stawki — запустили офшорне казино в Україні

    Parimatch повернувся як Stawki — запустили офшорне казино в Україні

    На тлі гучних санкцій проти Parimatch, що були накладені РНБО у 2023 році, на українському гральному ринку тихо з’являється «новий» гравець — онлайн-казино Stawki. Але все свідчить про те, що жодної новизни тут немає: змінилася лише назва, а схема, команди і методи залишились ті самі.

    Stawki працює на офшорному домені .io — типовому для ресурсів, які намагаються уникнути будь-якої юрисдикції. І хоча доменна зона не завжди означає порушення, в цьому випадку офшор — це спосіб оминання санкцій, ухилення від ліцензійних вимог та приховування справжніх власників.

    За даними Google OAuth, створенням сайту займалася компанія GR8 Tech — саме вона була технічним рушієм Parimatch. Це не прихований зв’язок, це — пряме продовження вже відомої схеми, що маскується під нову назву. І що ще більш промовисто — рекламується Stawki тими самими каналами, які раніше просували Parik24, включаючи анонімні Telegram-спільноти та напівлегальні сайти.

    Цілком очікувано, що ця інформація є відкритою і доступною будь-кому, хто має базові навички пошуку в інтернеті. Проте вона залишається «невидимою» для тих, хто мав би зупиняти подібні схеми. Державний регулятор PlayCity, Міністерство цифрової трансформації, КРАІЛ — усі ці структури демонструють або повну бездіяльність, або свідоме потурання. За зовнішнім фасадом боротьби з нелегальним гральним бізнесом — порожнеча, де рішення не ухвалюються, а дії — імітуються.

    Тим часом громадяни, які піддаються на яскраву рекламу Stawki, продовжують втрачати гроші, без можливості правового захисту. А держава — втрачає не тільки податкові надходження, а й рештки довіри суспільства.

    Stawki — це не просто ребрендинг Parimatch. Це дзеркало системної кризи, де гральна мафія змінює вивіски, а регулятори — закривають очі. І в цьому сценарії програє не гравець, не бренд і не чиновник — програє вся країна.

  • Прем’єрка Свириденко оголосила аудит державних видатків і скорочення перевірок для бізнесу

    Прем’єрка Свириденко оголосила аудит державних видатків і скорочення перевірок для бізнесу

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про старт масштабного аудиту всіх державних видатків і оголосила курс на дерегуляцію. Відповідне рішення, за її словами, є продовженням реалізації ініціативи РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу.

    “Бізнес очікує від уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур”, — написала очільниця Кабміну у своєму Telegram-каналі.

    Зі слів Свириденко, у формуванні урядової програми вона проводить особисті зустрічі з міністрами. Пріоритет — економіка, прозорість фінансів та мінімізація адміністративного тиску.

    Раніше, 24 липня, прем’єрка повідомила, що уряд затвердив план реалізації рішення РНБО, який передбачає радикальне зменшення адміністративного тиску на бізнес. Податкова і Митна служба мають призупинити перевірки компаній із низькими ризиками — крім галузей, пов’язаних із підакцизними товарами.

    Також протягом місяця Держрегуляторна служба спільно з міністерствами готує перелік дозволів, які слід скасувати або спростити.

    Паралельно Кабмін доручив силовим відомствам до 21 жовтня розробити механізм виявлення і передачі санкційних активів на потреби оборони. Очікується також запуск цифрової системи моніторингу з обов’язковим щоквартальним переглядом ефективності рішень.

    Свириденко також анонсувала зміни до Кримінального процесуального кодексу. Згідно з новими правилами, порушувати кримінальні справи щодо бізнесу зможуть лише генеральний прокурор або керівники обласних прокуратур.

    Ці кроки мають на меті не лише зменшити тиск на підприємців, а й підвищити відповідальність тих, хто використовував правоохоронні інструменти для тиску та корупції.

  • Хто стоїть за гучними забудовами: бізнес-інтереси Хорошковського та Григор’єва

    Хто стоїть за гучними забудовами: бізнес-інтереси Хорошковського та Григор’єва

    Попри війну, окремі українські бізнесмени продовжують мати справи з громадянами РФ, розвивати сумнівні проєкти та зберігати політичну недоторканність. У центрі уваги — Валерій Хорошковський, колишній очільник СБУ, віцепрем’єр та співвласник телеканалу «Інтер», який свого часу просував ідеї зближення з Росією.

    У 2014 році під час дебатів на національному телебаченні Хорошковський заявив: «Росія на сьогоднішній день не є і не визнана агресором». Ці слова прозвучали вже після анексії Криму. А в 2016-му він був помічений у російському фансекторі під час матчу Євроліги в Мадриді — на відстані кількох крісел від впливового силовика РФ Сергія Іванова, колишнього голови адміністрації Путіна та члена Радбезу РФ.

    Співпадіння? Навряд. Хорошковський у 2000-х був гендиректором Євраз-холдингу — компанії, пов’язаної з Романом Абрамовичем, близьким соратником Іванова.

    Після повернення в Україну ексчиновник зайнявся нерухомістю — і не без скандалів:

    • ТОВ «МАЯК-ВЕСТДОМ» — фірма, яка отримала 17,6 тис. кв. м державної нерухомості на Почайній (завод «Маяк», Укроборонпром). Справи порушувались, але не дали результатів. У фірмі працювала цивільна дружина зрадника Андрія Наумова, а сам Наумов отримав квартиру від директора компанії.

    • ТОВ «СЕСІЛЬ» — спільно з суддею Артуром Ємельяновим Хорошковський заволодів 7,5 га заповідного лісу на Жуковому острові. Судові спори програні державою.

    • «СІТКО-ПОДІЛ-КИЇВ» та «БІЗНЕС-ЦЕНТР САГА» — компанії, які знесли пам’ятку архітектури на Поштовій площі. Наслідки забудови загрожували навіть пам’ятнику князю Володимиру.

    Паралельно з Хорошковським активно розвиває бізнес його партнер Вадим Григор’єв. За останній час він скупив низку об’єктів у центрі Києва, зокрема:

    • БЦ на Прорізній, штаб-квартиру ВТБ на Шевченка/Пушкінській;

    • готель «Ермітаж»;

    • БЦ «Ренесанс» на Бульварно-Кудрявській.

    При цьому Григор’єв не уникає зв’язків із російськими бізнесменами. Зокрема, разом із громадянином РФ Євгенієм Шамаєвим він є власником ТОВ «АМПЛЕКС-ГРУП» та пов’язаний із компаніями «БУДКОНСАЛТ», «ІННОКОМ МЕНЕДЖМЕНТ», «БЮРО ПРОЕКТ».

    Крім того, теща Григор’єва, Саяпіна Надія Василівна, має російське громадянство і володіє нерухомістю в Криму — віллою в смт Масандра біля Нікітського ботанічного саду.

    На цьому тлі викликає запитання відсутність реакції з боку СБУ та РНБО. Чому ці особи не потрапляють під санкції? Чому українська влада закриває очі на зв’язки з Росією під час війни? І чи не залишилося в когось у владі політичних чи бізнесових зобов’язань перед ексвласником телеканалу «Інтер»?

    З огляду на міжнародний контекст, не виключено, що російський вплив зберігається навіть через нібито «український» бізнес. Іспанія, де неодноразово фіксували активність спецслужб РФ, — лише один з можливих осередків цих тіньових контактів.

  • Мін’юст скасував незаконну передачу активів компаній “Юнігран” та “Юнігран-Сервіс”

    Мін’юст скасував незаконну передачу активів компаній “Юнігран” та “Юнігран-Сервіс”

    20 травня 2025 року Міністерство юстиції України скасувало реєстраційні дії, пов’язані з передачею нерухомості компаній ТОВ “Юнігран” та ТОВ “Юнігран-Сервіс”. Підставою для цього рішення стало порушення санкцій, накладених РНБО у 2023 році.

    Як повідомляє «СтопКор», йдеться про порушення обмежувальних заходів, зокрема заморожування активів, передбачених рішенням Ради національної безпеки і оборони від 12 травня 2023 року та введених у дію Указом Президента №279/2023.

    У Мін’юсті зазначили, що державний реєстратор мав перевірити санкційний статус сторін, перш ніж проводити будь-які дії щодо майна. Оскільки це зроблено не було, угоди визнано такими, що суперечать чинному законодавству.

    Спроба обійти санкції

    Активи “Юнігран” були передані приватному власнику під час дії санкцій. До того ж, за даними журналістів, передача відбулася за заниженою вартістю. Господарський суд Києва вже визнав недійсними низку договорів, що стосувалися спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема у випадках ПрАТ “Пинязевицький кар’єр” та ТОВ “Малинська видобувна компанія”.

    Порушення на об’єктах АРМА

    Журналісти також зафіксували несанкціоновану роботу спецтехніки на об’єкті в місті Малин Житомирської області, що офіційно перебуває в управлінні Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Це може свідчити про продовження комерційної діяльності попри арешт і санкції.

    Таким чином, скасування реєстраційних дій Мін’юстом є черговим кроком у спробі повернення державі активів, виведених із-під санкційного контролю з порушенням закону. Розслідування щодо незаконних дій із майном групи “Юнігран” триває.