Nenkainfo.com

Позначка: роботизовані системи

  • «Нова армія без солдатів»: Україна планує випустити 25 тисяч бойових роботів

    «Нова армія без солдатів»: Україна планує випустити 25 тисяч бойових роботів

    Україна у першій половині 2026 року планує різко наростити виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) — до близько 25 тисяч одиниць. Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на українських посадовців та дані, озвучені на рівні військового керівництва.

    За інформацією видання, наземні бойові роботи вже стали одним із найдинамічніших елементів сучасної війни в Україні та поступово перетворюються на окремий сегмент бойового забезпечення. Йдеться не лише про експериментальні зразки, а про системне використання роботизованих платформ у бойових умовах.

    НРК виконують широкий спектр завдань на фронті. Вони використовуються для логістики, доставки боєприпасів і провізії, евакуації поранених, встановлення мін, а також виконання розвідувальних і навіть вогневих завдань. У військових підрозділах такі системи вже неформально називають «новою кавалерією» — через їхню мобільність та здатність швидко діяти в умовах високої небезпеки.

    Українські військові наголошують, що головним фактором масштабного впровадження роботів стала необхідність мінімізувати втрати особового складу. Лінія фронту дедалі частіше характеризується як «зона смерті», де будь-який рух людини або техніки швидко фіксується і стає ціллю для ураження. У таких умовах наземні роботи дозволяють виконувати завдання без ризику для життя військових.

    Командир батальйону НРК бригади «К-2» Олександр Афанасьєв зазначає, що використання наземних безпілотників стало вимушеним, але ефективним рішенням. Його підрозділ вважається одним із перших у світі, який повністю спеціалізується на бойовому застосуванні наземних роботизованих систем безпосередньо на передовій.

    Згідно з даними, які наводить The Telegraph із посиланням на українське військове керівництво, інтенсивність застосування НРК зростає в геометричній прогресії. Лише за квітень зафіксовано понад 10 тисяч операцій за участю наземних платформ. У середньому це сотні місій щодня, що свідчить про їхнє поступове перетворення на стандартний інструмент забезпечення підрозділів.

    Для порівняння, ще наприкінці минулого року кількість таких операцій була в рази меншою, що демонструє швидке масштабування технології в умовах бойових дій.

    Експерти Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) вважають, що розвиток наземних роботів є частиною глобальної трансформації війни. За їхніми оцінками, сучасні конфлікти поступово переходять до моделі, де дедалі більшу роль відіграють безпілотні та автономні системи, а взаємодія між роботизованими платформами може стати новим стандартом ведення бойових дій.

    Причиною прискореного впровадження НРК також є масове використання безпілотників ураження на фронті. Через постійну загрозу з повітря традиційна техніка та логістичні маршрути стають вразливими, що змушує армію шукати альтернативні способи доставки ресурсів і підтримки підрозділів. Наземні роботи в цьому контексті дозволяють виконувати завдання в умовах, де перебування людини є критично небезпечним.

    За даними українських військових, роботизовані системи вже довели свою ефективність у реальних бойових умовах, зокрема під час операцій, де частину завдань вдалося виконати без прямої участі піхоти. Це, як зазначається, відкриває новий етап у розвитку тактики на полі бою.

    Очікується, що подальше масштабування виробництва НРК у 2026 році дозволить не лише підвищити ефективність забезпечення підрозділів, а й ще більше зменшити ризики для військовослужбовців, змінюючи сам підхід до ведення бойових дій на сучасному фронті.

  • Зеленський провів Ставку: 25 тисяч роботів для фронту, нові рішення проти балістики та погіршення економіки РФ

    Зеленський провів Ставку: 25 тисяч роботів для фронту, нові рішення проти балістики та погіршення економіки РФ

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, на якому розглянули одразу кілька стратегічних напрямів — масштабування наземних роботизованих комплексів, посилення захисту від балістичних загроз та стан економіки Росії. Про це він повідомив у соцмережах.

    За підсумками наради глава держави наголосив, що сучасна війна дедалі більше переходить у технологічну площину, а одним із ключових елементів стають наземні роботизовані комплекси (НРК). Саме вони зараз є одним із найбільш затребуваних інструментів на фронті.

    Президент повідомив, що вже законтрактовано 25 тисяч НРК — це вдвічі більше, ніж у попередньому році. Водночас це лише початковий етап, і обсяги виробництва та постачання будуть суттєво збільшуватися. За його словами, важливо, щоб темпи забезпечення відповідали реальним потребам підрозділів на передовій.

    Зеленський доручив Генеральному штабу та Міністерству оборони щомісячно аналізувати ситуацію — зокрема перевіряти, чи відповідає кількість поставлених роботизованих систем запитам військових. Такий підхід має дозволити оперативно коригувати обсяги виробництва і уникати дефіциту техніки.

    Наземні роботизовані комплекси вже виконують широкий спектр завдань — від розвідки і логістики до евакуації поранених та участі у штурмових діях. За оцінками військових, їх використання дозволяє зменшити ризики для особового складу і підвищити ефективність бойових операцій.

    Другим ключовим питанням на Ставці став захист від балістичних ракет. Президент повідомив, що заслухано доповіді щодо постачання ракет для антибалістичних систем та виконання домовленостей із міжнародними партнерами.

    Він наголосив, що обсяги постачання мають відповідати раніше заявленим зобов’язанням. Особливу увагу приділили періоду найближчих місяців — зокрема травню, коли рівень забезпечення має бути не нижчим за вже досягнуті домовленості.

    Окрім цього, обговорювалися альтернативні способи протидії балістичним загрозам. Йдеться як про можливості, доступні на міжнародному ринку, так і про розвиток власних українських технологій. Це свідчить про прагнення диверсифікувати систему захисту і не покладатися виключно на один тип рішень.

    Третій блок питань стосувався ситуації в Росії. Представники розвідки доповіли про стан економіки після першого кварталу року. За їхніми оцінками, Україна фіксує суттєве погіршення ключових показників, зокрема скорочення експортних можливостей.

    Окремо зазначається, що спроби російського керівництва використати зовнішньополітичні фактори для стабілізації економіки не дали очікуваного результату. Навпаки, економічна ситуація залишається складною, а тиск санкцій продовжує посилюватися.

    Президент підкреслив, що Україна й надалі працюватиме над посиленням економічного тиску на Росію. Йдеться про так звані «далекобійні санкції», які спрямовані на обмеження доходів країни-агресора та її здатності фінансувати війну.

    Експерти зазначають, що поєднання військового та економічного тиску є ключовим елементом стратегії України. З одного боку, технологічні рішення, такі як НРК, підвищують ефективність дій на фронті, з іншого — санкції підривають ресурсну базу противника.

    Також важливо, що питання економіки РФ розглядається на рівні Ставки поряд із військовими аспектами. Це свідчить про комплексний підхід до війни, де враховуються не лише бойові дії, а й фінансові та соціальні процеси у країні-агресорі.

    У підсумку засідання підтвердило ключові пріоритети України: технологічне переозброєння, посилення протиповітряної оборони та системний тиск на економіку Росії. Саме ці напрямки, за оцінками керівництва держави, визначатимуть подальший перебіг війни.

  • Без солдатів у штурмі: ЗСУ вперше взяли позицію РФ лише дронами і роботами

    Без солдатів у штурмі: ЗСУ вперше взяли позицію РФ лише дронами і роботами

    Війна Росії проти України входить у нову фазу — технологічну. Після масштабного застосування повітряних і морських безпілотників, бойові дії дедалі активніше змінюються і на суходолі. Як повідомляє Politico, українські військові почали системно використовувати наземні роботизовані комплекси, які разом із дронами дозволяють проводити операції без прямої участі піхоти.

    Про переломний момент у тактиці війни заявив Володимир Зеленський. За його словами, українські сили вперше змогли захопити позицію російських військ виключно за допомогою безпілотних систем — без залучення особового складу на етапі штурму. Йдеться про комбіноване використання повітряних дронів і наземних роботів, які виконували як ударні, так і допоміжні функції.

    Це стало безпрецедентним випадком у сучасній війні, що демонструє перехід до нової моделі ведення бойових дій. Якщо раніше ключову роль у штурмах відігравала піхота, то тепер її функції частково беруть на себе автономні або дистанційно керовані системи.

    За словами командира підрозділу наземних роботизованих систем Третьої штурмової бригади Миколи Зінкевича, така трансформація стала відповіддю на нові умови фронту. Простір над лінією бойових дій насичений безпілотниками, що робить будь-яке пересування людей надзвичайно небезпечним.

    «У таких умовах наземні роботизовані системи дозволяють виконувати найризикованіші завдання без залучення військових», — пояснив він.

    Сьогодні подібні системи використовуються для широкого спектра задач. Серед них — доставка боєприпасів, евакуація поранених, інженерні роботи, розвідка, мінування територій, а також безпосередня участь у штурмах укріплених позицій. У деяких випадках роботи можуть діяти як «камікадзе», знищуючи техніку або укріплення противника.

    Одним із показових прикладів ефективності нової тактики став епізод у Харківській області. За словами військових, два наземні роботи-камікадзе у взаємодії з дронами змусили російських військових залишити позиції та здатися. При цьому жоден український військовий не брав безпосередньої участі в бою — піхота лише зайшла на вже очищену територію.

    Цей випадок демонструє зміну логіки ведення війни: замість прямого зіткнення сил відбувається дистанційне ураження та психологічний тиск на противника.

    Експерти зазначають, що Україна вже певний час формує технологічну перевагу на полі бою. Раніше саме масове використання безпілотників перетворило значну частину фронту на так звану «сіру зону», де пересування техніки та живої сили стало надзвичайно ризикованим. За оцінками аналітиків, зона глибиною до 50 кілометрів фактично перебуває під постійним контролем дронів.

    На морі подібна тактика також принесла результати: українські морські дрони завдали суттєвих втрат Чорноморський флот РФ, що змусило російські сили змінити свою присутність у Чорному морі.

    Тепер аналогічна трансформація відбувається і на суші. Наземні роботизовані комплекси стають логічним продовженням розвитку безпілотних технологій. Вони здатні діяти в умовах, де використання людей є надто небезпечним або неефективним.

    Водночас повністю замінити піхоту такі системи поки не можуть. Остаточне закріплення позицій, зачистка територій і утримання контролю все ще потребують присутності військових. Проте роль людини в бою поступово змінюється — від безпосереднього учасника до оператора і координатора технологій.

    Ще одним важливим аспектом є зменшення втрат особового складу. В умовах затяжної війни це має критичне значення. Використання роботизованих систем дозволяє зберігати життя військових, виконуючи при цьому складні бойові завдання.

    Аналітики також звертають увагу на психологічний ефект. Для противника поява автономних або дистанційно керованих систем створює додатковий тиск і невизначеність. Це може впливати на моральний стан військ і змушувати їх відмовлятися від позицій без прямого бою.

    Україна поступово формує новий підхід до ведення війни, де ключову роль відіграють технології, швидкість адаптації та інновації. Поєднання повітряних дронів, морських безпілотників і наземних роботів створює комплексну систему, яка змінює баланс сил на полі бою.

    Експерти не виключають, що цей досвід стане орієнтиром для інших армій світу. Війна в Україні вже зараз називається однією з перших масштабних війн епохи дронів, а впровадження наземних роботизованих систем може стати наступним етапом цієї еволюції.

    У перспективі це може призвести до ще більшої автоматизації бойових дій, де роль людини буде зосереджена на управлінні, аналізі та прийнятті стратегічних рішень, а основну роботу виконуватимуть машини.

  • Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Ринок дронів в Україні за 2025 рік зріс більш ніж удвічі, а весь defence tech-сектор сягнув $6,8 млрд

    Український ринок оборонних технологій у 2025 році досяг $6,8 млрд, а найбільшим сегментом залишилося виробництво безпілотників. За оцінками KSE Institute, підготовленими спільно з Brave1 і Defence Builder, обсяг ринку БпЛА за рік зріс на 137% — до $6,3 млрд.

    У структурі ринку саме дрони формують основну частку оборонного tech-виробництва. Якщо у 2022 році виробництво БпЛА оцінювали лише у $0,1 млрд, то у 2023 році цей показник зріс до $0,4 млрд, у 2024-му — до $2,7 млрд, а в 2025-му — вже до $6,3 млрд. Таким чином, за три роки сегмент збільшився у 60+ разів.

    Реальний обсяг ринку є ще більшим, оскільки значна частина закупівель проходить поза офіційною статистикою — через благодійні фонди, прямі контракти військових підрозділів і власне виробництво бригад.

    Окрім дронів, найшвидше у 2025 році зростав сегмент наземних роботизованих комплексів. Його обсяг збільшився на 488% — до $252 млн. Ще одним швидкозростаючим напрямом стали системи радіоелектронної боротьби: їхній ринок зріс на 215% і досяг $220 млн.

    Змінилася і структура ринку дронів. Якщо у 2022–2023 роках його основу складали переважно розвідувальні безпілотники, то у 2024–2025 роках домінуючу частку зайняли FPV-дрони, deep strike-системи та перехоплювачі.

    Паралельно зростає індустріальна база. У 2026 році виробничий потенціал оборонної промисловості України оцінюється приблизно у $55 млрд, а понад 70% витрат на закупівлю озброєння у 2025 році було спрямовано на українських виробників. Вітчизняна промисловість уже забезпечує понад половину потреб Сил оборони.

    Кількість defence tech-компаній стрімко зросла і оцінюється приблизно у 1200 підприємств — більш ніж удвічі більше, ніж у 2023 році. Їхня сукупна виробнича спроможність обчислюється десятками мільярдів доларів.

    Фізичні обсяги виробництва також різко збільшилися: з приблизно 800 тисяч дронів у 2023 році до близько 2 млн у 2024-му, а у 2025 році виробництво оцінюється на рівні до 5 млн одиниць, з яких більшість становлять FPV-дрони.

    Зростає і практичне застосування нових технологій. Наземні роботизовані системи у 2026 році вже використовуються тисячами місій, а кількість підрозділів, які їх застосовують, за короткий період збільшилася у кілька разів.

    Інвестиційна активність також зростає: у 2025 році українські defence tech-компанії залучили щонайменше $129 млн інвестицій і грантів, при цьому фактичні обсяги можуть бути вищими через закриті угоди.

    На глобальному фоні Україна одночасно залишається одним із найбільших імпортерів озброєнь і швидко нарощує власне високотехнологічне виробництво, що формує нову модель оборонної економіки.

    Загалом український defence tech за роки повномасштабної війни перетворився на один із найдинамічніших секторів економіки, де ключовими драйверами є швидкість розробки, адаптація до бойових умов і масштабування виробництва.