Nenkainfo.com

Позначка: руйнування

  • Світовий банк: Україні потрібно 524 млрд доларів на відновлення до 2034 року

    Світовий банк: Україні потрібно 524 млрд доларів на відновлення до 2034 року

    Світовий банк оцінив потреби України у відновленні та реконструкції на суму 524 млрд доларів США до 2034 року. Найбільших втрат зазнали житловий сектор, транспорт та енергетика, прямі збитки яких оцінюються у 176 млрд доларів.

    Такі дані містяться в оновленій Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), оприлюдненій Світовим банком.

    Станом на 31 грудня 2024 року потреби у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття оцінюються у майже 524 мільярди доларів США; це включає потреби як у державному, так і в приватному секторах

    – ідеться у звіті.

    Як зазначили в представництві ООН в Україні нинішня оцінка, через три роки після повномасштабного вторгнення рф в Україну, приблизно у 2,8 рази перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2024 рік.

    За даними представництва ООН, у 2025 році за підтримки донорів уряд України виділив 7,37 мільярдів доларів США (7,12 мільярдів євро) на вирішення пріоритетних завдань у таких сферах, як житло, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, енергетика, транспорт, водопостачання, розмінування та цивільний захист. “Загальний дефіцит фінансування потреб на відновлення та відбудову у 2025 році становить 9,96 мільярдів доларів США (9,62 мільярдів євро). Мобілізація приватного сектору залишається критично важливою для успішного відновлення України”, – ідеться у повідомленні.

    Оцінка RDNA4, яка охоплює завдану шкоду за майже три роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула 176 мільярдів доларів США (170 мільярдів євро), порівняно зі 152 мільярдами доларів США (138 мільярдів євро) у оцінці RDNA3, оприлюдненій у лютому 2024 року.

    Які сектори постраждали найбільше

    Найбільш постраждалими секторами є житловий сектор, транспорт, енергетика, торгівля та промисловість, а також освіта.

    Згідно з поточною оцінкою, 13% загального житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, від чого постраждали понад 2,5 мільйона домогосподарств.

    В енергетичному секторі кількість пошкоджених або зруйнованих об’єктів зросла на 70 відсотків з моменту проведення RDNA3, включно з виробництвом, передачею, розподільчою інфраструктурою та централізованим теплопостачанням.

    Близько 72% від загальної шкоди припадає на всі сектори, розташованих найближче до лінії зіткнення областей (Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької та Херсонської), а також Київської області.

    Куди потрібно найбільше коштів

    Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі, потреби на відбудову та відновлення є найвищими у житловому секторі, майже 84 мільярди доларів США (81 мільярд євро). Далі йдуть транспортний сектор, майже 78 мільярдів доларів США (75 мільярдів євро), енергетика і видобувна галузь, це майже 68 мільярдів доларів США (66 мільярдів євро), торгівля і промисловість, понад 64 мільярди доларів США (62 мільярди євро) і сільське господарство, понад 55 мільярдів доларів США (53 мільярди євро). У всіх секторах витрати лише на розчищення залишків руйнувань та управління ними сягають майже 13 мільярдів доларів США (12,6 мільярдів євро).

    В оцінці визначено та виключено потреби у понад 13 мільярдах доларів США (12,6 мільярдів євро) у восьми секторах, які Україна вже задовольнила за підтримки партнерів та приватного сектору. Наприклад, за даними уряду, у 2024 році на відновлення житлового сектору з державного бюджету та за рахунок донорських коштів було виділено щонайменше 1,2 мільярди доларів США (1,1 мільярда євро). Проведено аварійний ремонт понад 2 000 км доріг, автомагістралей та інших доріг державного значення.

    Приватний сектор задовольнив деякі з нагальних потреб, що, як зазначається, підкреслює його важливу роль у процесі відновлення та відбудови. “Багато компаній почали інвестувати в ремонтні роботи та підвищення стійкості, зокрема за допомогою рішень у сфері розподіленої генерації, як-от газові електростанції, сонячні панелі та біогаз. За попередніми оцінками IFC, приватний сектор потенційно може забезпечити третину загальних потреб, що є суттєвим доповненням до державних інвестицій”, – вказується у повідомленні.

    У RDNA4 також підкреслюється, що пріоритетність інвестицій у відновлення та відбудову матиме вирішальне значення для вступу України в ЄС та її довгострокової стійкості. Ці зусилля спрямовані на відновлення інфраструктури країни, відродження її економіки та зміцнення інституційної структури відповідно до стандартів ЄС. Відновлення дає можливість не лише відновити зруйноване внаслідок вторгнення, що триває, а й відбудувати країну за принципом “краще ніж було”, впроваджуючи інноваційні рішення та реформи, які відповідають запитам на членство в ЄС. Висновки RDNA4 доповнюють програму реформ та інвестицій Плану України на наступні три роки.

    Оцінка підкреслює надзвичайну шкоду, яку росія завдала Україні. ЄС уже підтримує реконструкцію та відновлення України, мобілізуючи більше приватних інвестицій через Ukraine Investment Framework та допомагаючи країні глибше інтегруватися в Єдиний ринок ЄС. Це стане запорукою відновлення України та створить нові можливості для українського та європейського бізнесів

    – сказала комісар ЄС з питань сусідства та розширення Марта Кос.
  • Рятувальники виявили тіло загиблого під завалами будинку в Херсоні

    Рятувальники виявили тіло загиблого під завалами будинку в Херсоні

    У Херсоні рятувальники дістали тіло чоловіка з-під завалів багатоповерхівки, зруйнованої російською авіабомбою. Внаслідок нічного авіаудару постраждали щонайменше шестеро людей, серед яких дві дитини.

    Рятувальники дістали з-під завалів підʼїзду багатоповерхівки, знищеного російською авіабомбою, тіло чоловіка. Нині відповідні служби встановлюють особу загиблого. Мої співчуття рідним і близьким

    – написав Прокудін.

    Уночі росіяни атакували Херсон керованими авіабомбами: одна з них поцілила у 9-поверховий житловий будинок, частково його зруйнувавши. Попередньо постраждали щонайменше 6 осіб, серед них 2 дітей.

  • Окупанти залишилися без світла величезний район Одеси: що відомо

    Окупанти залишилися без світла величезний район Одеси: що відомо

    Внаслідок чергової терористичної атаки російських військ на Одесу без електропостачання та опалення залишилося 14 шкіл, 13 дитячих садків та понад 500 житлових будинків . Також зазнала руйнувань дитяча поліклініка, а одна людина отримала поранення.

    Суттєвих руйнувань зазнали дитяча поліклініка та один із дитсадків.

    Фахівці вже працюють на місцях, оцінюють масштаби пошкоджень та визначають терміни їх ліквідації.

    У місті розгорнуті намети для обігріву. Районна адміністрація зранку розпочне прийом заяв від мешканців пошкоджених квартир, а комунальники невідкладно займаються відновлювальними роботами.

    За попередньою інформацією, один місцевий житель зазнав поранень і наразі перебуває під наглядом медиків.

    Через відсутність тепла та світла школи й садки, що постраждали внаслідок атаки, сьогодні, 19 лютого, не працюватимуть.

    Для містян відкриті пункти незламності та обігріву, де можна зігрітися, підзарядити пристрої та випити гарячого чаю. Влада обіцяє інформувати про ситуацію та терміни відновлення комунікацій.

    Унаслідок ворожого обстрілу значна частина Одеси залишилась без світла, води та тепла. Проблеми торкнулися як житлових будинків, так і об’єктів критичної інфраструктури, включаючи медичні установи.

  • Руйнування у чотирьох районах Києва: ворожа атака забрала життя людини

    Руйнування у чотирьох районах Києва: ворожа атака забрала життя людини

    Унаслідок ворожого балістичного удару по Києву вночі зафіксовані руйнування та пожежі у чотирьох районах столиці. Найбільша пожежа спалахнула у складській будівлі, охопивши 600 квадратних метрів, а в Оболонському районі загинула одна людина.

    За даними рятувальників, внаслідок ворожого обстрілу зафіксовані падіння уламків та руйнування в різних районах міста:

    Оболонський район – пожежа в офісній будівлі з 7-го по 1-й поверх, загинула людина.

    Голосіївський район – масштабна пожежа складської будівлі на площі 600 кв. м.

    Святошинський район – падіння уламків, обійшлося без постраждалих.

    Солом’янський район – пожежа на даху багатоквартирного будинку.

    На всіх локаціях працюють рятувальники.

    У ДСНС повідомили, що тривають роботи з ліквідації наслідків обстрілу”.

    Внаслідок балістичної атаки по Києву зафіксовано влучання уламків та пожежі у кількох районах столиці. Попередньо один загиблий у Подільському районі, пошкоджено будівлі та промзону.

  • Росія атакувала Київщину дронами: тривога тривала понад 7 годин

    Росія атакувала Київщину дронами: тривога тривала понад 7 годин

    Сьогодні вночі російські війська здійснили атаку дронами по Київській області. Тривога в регіоні тривала понад 7 годин, що стало одним із найдовших сигналів небезпеки за останній час.

    Київська область вночі знову зазнала дронової атаки російських військ, повітряна тривога тривала понад 7 годин, є пошкодження будинків, повідомили у Київській ОВА та ГУНП в області у суботу у Telegram.

    Вночі ворог атакував Київщину за допомогою БпЛА. Тривога тривала більше 7 годин. В області працювали сили ППО. Є збиті ворожі цілі Постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено

    – повідомили в ОВА.

    За даними поліції, станом на 9:30 у двох районах пошкоджено два приватні будинки. Також відбулося загоряння травʼяного настилу. Інформація про постраждалих наразі відсутня.

    Як уточнили у Київській ОВА:

    • У Бучанському та Фастівському районах внаслідок падіння уламків збитих ворожих цілей сталися загорання трав’яного настилу. Всі пожежі ліквідовано.
    • У Фастівському районі внаслідок падіння уламків збитої ворожої цілі пошкоджено приватний будинок та один недобудований будинок. У приміщеннях вибиті вікна та пошкоджені фасади.
  • З України в 2024 році виїхали 500 тисяч осіб, а в 2025-му очікується продовження міграції

    З України в 2024 році виїхали 500 тисяч осіб, а в 2025-му очікується продовження міграції

    У 2024 році з України виїхали близько 500 тисяч осіб, а за прогнозами Національного банку України (НБУ), у 2025 році ця кількість зросте ще на 200 тисяч. Згідно з даними Інфляційного звіту НБУ, хоча в наступні роки очікується певне повернення мігрантів, загальна кількість тих, хто повернеться на батьківщину, буде значно меншою через їх адаптацію до життя за кордоном.

    Нацбанк зазначає, що високі безпекові ризики, постійні обстріли та руйнування, збереження дефіциту негативно впливають на якість життя українців, що зумовлює подальшу зовнішню міграцію.

    “Упродовж 2024 року відплив мігрантів з України тривав і загалом за рік становив близько 0,5 млн осіб, що відповідало оцінкам НБУ… У 2025 році очікується продовження чистого відпливу зовнішніх мігрантів (близько 0,2 млн осіб)”, – ідеться в звіті.

    За прогнозами НБУ, з 2026 року в Україні очікується позитивне міграційне сальдо – близько 200 тисяч осіб повернуться. У 2027 році цей процес може пришвидшитися, і кількість тих, хто повернеться, сягне 500 тисяч.

  • Окупанти завдали понад 350 ударів по Запорізькій області: є загиблі та поранені

    Окупанти завдали понад 350 ударів по Запорізькій області: є загиблі та поранені

    Запорізька область знову стала ціллю інтенсивних обстрілів російських окупантів. Протягом останньої доби ворог завдав понад 351 удар по 13 населених пунктах, використовуючи різні види озброєння. Унаслідок атак загинула одна людина, ще 12 отримали поранення. Значних руйнувань зазнали інфраструктурні об’єкти та житлові будинки.

    Окупанти використали широкий арсенал зброї, що включав ракетні удари, авіаційні атаки та численні обстріли з артилерії та РСЗВ.

    Зокрема, два ракетних удари припали на Запоріжжя. Авіаційний обстріл зафіксовано в районі Новодарівки. Безпілотники різних модифікацій обстріляли Лобкове, Гуляйполе, Щербаки, Новоандріївку, Новоданилівку, Малу Токмачку, Білогір’я, Лугівське, Малинівку, Новодарівку та Ольгівське, що також стали цілями для артилерії та реактивних систем залпового вогню.

    Окрім того, обстріли з артилерії зачепили території кількох населених пунктів, включаючи Лобкове, Гуляйполе, Щербаки, Новоандріївку, та інші.

    На жаль, унаслідок терористичної агресії ворога у Запоріжжі одна людина загинула та 12 осіб отримали поранення. Крім того, надійшло 127 повідомлень про руйнування житлових будинків та важливих інфраструктурних об’єктів.

  • Російські війська обстріляли Семенівку на Чернігівщині: є поранені та руйнування

    Російські війська обстріляли Семенівку на Чернігівщині: є поранені та руйнування

    Сьогодні російські війська кілька разів обстріляли Семенівку Чернігівської області. Внаслідок атак постраждали троє людей, з них двоє були госпіталізовані з пораненнями. Про це повідомив голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

    Сьогодні зранку ворог декілька разів обстріляв Семенівку. Троє поранених, двоє із них – госпіталізовані. Є руйнування

    – написав Чаус у Telegram.

    Голова ОВА також вказав, що є загроза повторного обстрілу.

    4 січня окупанти завдали авіаудару 4-ма КАБами по центру Семенівки на Чернігівщині, поранивши 9 людей, включно з двома дітьми.

  • Атака на Київщину: одна людина загинула, четверо постраждали

    Атака на Київщину: одна людина загинула, четверо постраждали

    Унаслідок російської атаки на Київську область у ніч на п’ятницю уламки збитих безпілотників спричинили загибель однієї людини та поранення чотирьох осіб. Про це повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник у своєму Telegram-каналі.

    “Тяжка ніч для Київщини. Чергова атака ворожих БпЛА. Тривога тривала всю ніч. В області працювали сили ППО. Є збиті ворожі цілі. Влучань в об’єкти критичної чи житлової інфраструктури не допущено. На жаль, є жертва та постраждалі”, – зазначив Калашник.

    З його слів, як повідомлялося раніше, внаслідок падіння уламків збитої ворожої цілі від отриманих поранень на місці події загинув водій вантажівки 1999 року народження. В іншому районі, внаслідок падіння уламків збитої цілі на приватний будинок, виникла пожежа, яка була ліквідована. Постраждало троє людей: жінка 1957 року народження – гостра реакція на стрес; хлопець, 16 років – поріз коліна, госпіталізований до дитячої лікарні. У його 43-річного батька – садна ніг та порізи.

    “Ще в одному з населених пунктів на вулиці поранення у живіт отримала молода жінка 2002 року народження. Наразі вона в операційній. За її життя борються лікарі”, – повідомив Калашник.

    Загалом в області, за його даними, пошкоджено 14 приватних будинків, господарчу споруду, 2 автомийки, автомобіль, лінію електромереж, трансформатор.

    Оперативні групи продовжують роботи з фіксації та ліквідації наслідків нічної атаки ворога.

  • В Україні зменшується частка тих, хто готовий терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”

    В Україні зменшується частка тих, хто готовий терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”

    За результатами соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у грудні 2024 року в Україні зменшується частка громадян, які готові терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”. Це свідчить про зміну настроїв серед українців, особливо в умовах сучасного військового конфлікту, який впливає на економіку, соціальні стосунки та психологічний стан громадян.

    Зокрема, в учасників опитування запитали, скільки ще часу вони готові терпіти війну.

    Результати дослідження засвідчують незначне, але зниження частки тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. У грудні число таку думку поділяло 57% опитаних громадян. Хоча у жовтні 2024 року на це були готові 63% опитаних, а у лютому минулого року – 73%.

    Водночас, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорять про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.

    Дослідники вважають, що між жовтнем і груднем більшою мірою відбулося не зниження запасу міцності українців, а відбулося зростання невизначеності (що відображає високу невизначеність сукупність зовнішніх факторів, як-от вибори в США, так і внутрішніх обставин).

    Як відзначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, зменшення частки тих, хто готовий терпіти воєнні складнощі стільки, скільки буде потрібно, безумовно є тривожною тенденцією, яка потребує уваги влади та суспільства. “Тим більше ми бачимо, що готовність терпіти не зводиться до соціально-економічних умов, а насправді інші фактори більш вагомі і визначають запас міцності населення”, – повідомив Грушецький.

    Разом з цим, він впевнений, що станом на грудень 2024 року українці демонструють високу стійкість та доволі міцну волю боротися далі, якщо враховувати негативні (а часом – мало не апокаліптичні) “прогнози”, які пророкували Україні і українцям протягом 2024 року.

    Було опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

    Інші опитування українців

    Як повідомляв УНІАН, результати опитування від групи “Рейтинг” спільно зGallup International, проведеного 2-5 грудня 2024 року, свідчать, що 45% українців очікують, що 2025 рік буде кращим за 2024, ще 27% очікують на погіршення, 20% вважають, що він буде таким самим. 8% не визначилися зі своїми очікуваннями щодо 2025-го року. У порівнянні з минулим роком, оцінки змістилися до більш песимістичних очікувань.