Як повідомляє наше джерело, нещодавно призначений Генеральний прокурор Руслан Кравченко в черговий раз зміцнює свої позиції на Банковій – його протеже виконуюча обов’язки голови Податкової Леся Карнаух найближчим часом може позбавитись приставки в.о.
Водночас, за інформацією джерела, буде продовжуватись подальша зачистка конвертаційних центрів, з метою усунення нелояльних Офісу гравців на “ринку обналу”.
Як повідомляють наші джерела, нещодавно призначений керівник Одеської обласної прокуратури Андрій Сваток може стати одним із заступників генпрокурора Руслана Кравченко.
“Андрій Сваток тісно співпрацював з нинішнім генпрокурором Русланом Кравченко, коли той очолював Київську обласну військову адміністрацію. Тепер Кравченко хоче взяти його до Генпрокуратури заступником, так як вважає Сватка своєю людиною, та щоб уникнути ескалації з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером” – повідомляє джерело.
Нагадаємо, прокурор Андрій Сваток являється фігурантом ряду корупційних скандалів, в тому числі за участі спецслужб.
Зокрема, Андрій Сваток потрапляв в поле журналістів-розслідувачів через дані своєї декларації, яка відображає розкішне життя сім’ї прокурора: Сваток володіє квартирою в Києві за 2,5 мільйони, а його дружині належить ще одна квартира за 1,5 мільйони та два паркомісця.
Також дружина прокурора Андрія Сватка володіє земельною ділянкою на Київщині, на якій, згідно з декларацією, подружжя будує маєток.
Також дружина прокурора Сватка має колекцію ювелірних прикрас: два годинники Rolex, комплект прикрас від бренду Graff та комплект від Tiffany.
У подружжя три автівки. На двох вони зберігають готівкою понад 300 тисяч доларів та 800 тисяч гривень.
Стосовно корупційних скандалів за участю Андрія Сватка, одна з його посад: начальника управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області – була отримана у якості “відкату” його батьку – прокурору Георгію Сватку.
Так, журналісти видання “Резонанс” опублікували досить цікаву історію про те, яким чином Андрій Сватко отримав посаду начальника управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області у 2016 році.
За інформацією видання, співробітники СБУ встановили, що начальник Департаменту кадрової роботи та державної служби Генпрокуратури Тарас Дунас бере хабарі. Для того, щоб взяти його “на гарячому”, сбушники збиралися організувати передачу контрольованого хабаря.
Потрібно було отримати санкцію керівника підрозділу Генпрокуратури, який здійснював нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю. Ним тоді був Георгій Сваток.
Він таку санкцію дав, після чого попередив Дунаса, щоб той негайно згортав свою корупційну діяльність і ні в якому разі не брав гроші, оскільки це “підстава” СБУ. За цю допомогу Тарас Дунас прилаштував Сватка-молодшого в Миколаївську обласну прокуратуру.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що органи прокуратури у Вінницькій області оголосили 19 підозр місцевим чиновникам та службовцям. Сума збитків держави внаслідок їхніх дій становить 37 мільйонів гривень.
За словами Кравченка, йдеться про розтрату й привласнення бюджетних коштів, махінації з майном, земельні оборудки та службову недбалість.
Зокрема, підозри отримали:
ексголова Микулинецької сільради — за підробку документів про виділення 29 га землі;
колишній начальник ГУ ДСНС у Вінницькій області — через розтрату коштів при закупівлі 790 комплектів РХБ-захисту;
держреєстратори з Чечельницької селищної ради та Томашпільської РДА — за незаконну реєстрацію майна і земель;
посадовець управління комунальної власності Калинівської міськради разом із підрядниками — за привласнення коштів під час ремонту дороги;
керівники управління соцзахисту Жмеринської міськради — за нарахування зарплат «мертвим душам»;
підрядники — за заволодіння бюджетними коштами замість виконання робіт;
колишній майстер лісу Гайсинського лісгоспу — за службову недбалість, що призвела до незаконної вирубки лісу.
Слідство триває.
Справу “п’яного ДТП” за участі співробітника Київської прокуратури Андрія Молочного найближчим часом спустять на гальмах, незважаючи на значний суспільний резонанс та заяву нового генпрокурора Руслана Кравченко взяти справу на особистий контроль.
Про це пише видання 360ua.news.
За інформацією джерел, адвокати Андрія Молочного уже домовились із родичами загиблої жінки про “відкупні”, а сам фігурант найближчим часом має надати суду документи про “тяжкий стан здоров’я”.
Нагадаємо, 19 липня у центрі Києва, на вулиці Великій Васильківській, авто Toyota Land Cruiser за кермом якого знаходився п’яний співробітник прокуратури Андрій Молочний на шаленій швидкості вилетіло на тротуар і наїхало на жінку, яка перебувала на пішохідній зоні. Постраждала померла у лікарні.
Після ДТП, Андрій Молочний спробував втекти з місця події, але був затриманий. Йому інкримінують ч. 3 ст. 286-1 КК України — порушення ПДР у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило загибель людини, наразі він знаходиться в СІЗО.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко, публічно взяв на себе зобов’язання особисто контролювати хід справи.
Органи прокуратури викрили масштабні зловживання у Львівській області. Як повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко, правоохоронці повідомили про підозру 18 особам — посадовцям органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, працівникам комунальних підприємств і керівникам компаній-підрядників.
Загалом ідеться про дев’ять кримінальних епізодів, які завдали державному бюджету понад 51 мільйон гривень збитків.
42 млн грн збитків через лісові махінації. Четверо посадовців ДП «Ліси України» безпідставно видавали лісорубні квитки, що призвело до значних фінансових втрат.
Зловживання на тлі війни. Заступник голови Солонківської сільської ради Андрій Жидачек, за даними слідства, привласнив гроші на закупівлі антидронових рушниць.
Завищені витрати після обстрілу. Директор компанії-підрядника, яка проводила аварійно-відновлювальні роботи на вул. Стрийській у Львові, штучно збільшив вартість робіт.
Митна схема. Державний інспектор митного поста «Яворів» організував незаконне ввезення товарів до України без сплати митних платежів.
Зловживання в соцзахисті. Чиновниця зі Стрийської РДА разом з чоловіком розтратили 2 млн грн, виділені в межах програми «Муніципальна няня».
Фіктивний ремонт у школі. Інспектор управління капбудівництва Львівської ОВА підписав акти виконаних робіт у навчальному закладі, хоча ремонт не проводився.
«Ремонт» неіснуючої труби. Колишній директор комунального підприємства Самбора, підрядник та інженер технагляду привласнили 1 млн грн на роботах, які не проводились.
Обман у дитячій лікарні. Приватний підприємець і директор товариства заволоділи коштами, виділеними на капітальний ремонт відділення дитячого медзакладу у Львові.
Неналежне вугілля для лікарні. Директор приватної компанії поставив до Рава-Руської лікарні вугілля, якість якого не відповідала умовам контракту.
Генпрокурор зазначив, що правоохоронні органи продовжують роботу для притягнення винних до відповідальності.
Верховна Рада 273 голосами підтримала призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Кандидатуру юриста, який донедавна очолював Державну податкову службу, за даними наших джерел, активно просував заступник голови Офісу президента Олег Татаров, якого медіа вже неодноразово називали куратором правоохоронного блоку Банкової.
Саме через цю тіньову підтримку призначення викликає запитання — не лише серед громадськості, а й у середовищі фахівців із антикорупційного нагляду. Адже Руслан Кравченко неодноразово вибував із відкритих конкурсів саме через проблеми з доброчесністю.
У 2023 році Кравченко брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ, однак не зміг пройти етап перевірки доброчесності. Ключове питання — незрозуміле походження квартири в центрі Києва, яку у 2014 році отримала його дружина. Офіційно шлюб вони зареєстрували лише у 2019-му. Ще одна темна пляма — довіреність на автомобіль Lexus, оформлена на Кравченка його тестем. Сам кандидат під час співбесіди заявив, що не знав про існування цього документа.
Окрему увагу під час конкурсів звертали й на можливий вплив Анатолія Матіоса, колишнього головного військового прокурора, на кар’єру Кравченка. Йшлося про отримання службової квартири, втім Кравченко на зв’язки з Матіосом реагував категорично: мовляв, контакти були виключно робочими.
У виступі в парламенті новопризначений генпрокурор обіцяв відновити довіру до прокуратури, не допустити політичних переслідувань та позбутись “кумівства”. При цьому жодного разу не згадав про корупцію в системі прокуратури, не окреслив планів очищення органів чи боротьби з фіктивними інвалідностями, що вже давно стали символом зловживань у відомстві.
Кравченко заявив, що «не представляє політичну силу, а закон», та пообіцяв, що під його керівництвом прокуратура не стане інструментом політичного тиску. Також він запевнив, що не має родичів у системі ГПУ і не допустить протекціонізму.
Цікаво, що серед ключових тез прозвучав і заклик до депутатів виконати обіцянку щодо підвищення зарплат прокурорам. За відсутності конкретного бачення реформ це прозвучало як одна з найчіткіших цілей у промові.
Призначення Кравченка на посаду генпрокурора фактично завершує період вакантності, що тривав із жовтня 2024 року, після звільнення Андрія Костіна. Однак експерти вже зараз вказують на ризик подальшого посилення політичного контролю Офісу президента над правоохоронною системою, адже Кравченко раніше вже працював у структурах, підзвітних Банковій, і продемонстрував лояльність.
У публічному просторі Кравченко досі лишається фігурою з неоднозначною репутацією. І попри голосні обіцянки у Раді, ключове запитання лишається відкритим: чи буде він реальним реформатором — чи черговим виконавцем рішень з Банкової?
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко продовжує здійснювати кадрові зміни в системі. Цього разу звільнено керівників двох регіональних управлінь і п’яти департаментів центрального апарату. Про це стало відомо із заяви очільника ДПС.
Серед звільнених керівників регіональних управлінь:
У центральному апараті звільнено очільників наступних департаментів:
Ці заходи стали черговим етапом у процесі реформування податкової служби, який розпочався із призначення Кравченка на посаду. Головною метою кадрових рішень є підвищення ефективності роботи ДПС, боротьба з корупцією та усунення системних проблем.
Раніше, 7 січня, Кравченко провів нараду з регіональними керівниками податкової служби, де озвучив ключові завдання. Серед пріоритетів були зупинення безпідставного блокування податкових накладних і оптимізація роботи служби.
Кадрові перестановки в податковій службі викликають жваві обговорення серед бізнес-спільноти та експертів. Від звільнення керівників центральних департаментів і регіонів очікують реальних змін у роботі податкової системи, яка неодноразово критикувалася за непрозорість і низьку ефективність.
Очікується, що Руслан Кравченко продовжить ініціювати зміни в ДПС, оскільки реформування податкової служби є одним із ключових завдань для підвищення інвестиційної привабливості України та зниження корупційних ризиків.
У ніч на 19 листопада російські війська здійснили чергову повітряну атаку на Київську область. Завдяки злагодженій роботі сил протиповітряної оборони вдалося успішно знищити всі ворожі цілі. Як повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко, обійшлося без постраждалих і руйнувань інфраструктури.
В області працювали сили ППО. Ворожі цілі знищено. Постраждалих серед населення немає. Влучань в об’єкти критичної та житлової інфраструктури не допущено
За його словами, падіння уламків збитих ворожих цілей фіксуються поза межами населених пунктів на відкритих ділянках місцевості.
Оперативні служби продовжують роботу з фіксації наслідків нічної атаки ворога, додав Кравченко.
Після відставки Андрія Костіна, звільненого на тлі корупційних скандалів, Україна стоїть перед необхідністю призначення нового генерального прокурора. Як стало відомо з джерел у Офісі Президента та Офісі Генерального Прокурора, видання “Факти” виявило трьох основних кандидатів на цю вакантну посаду. Однак усі вони мають неоднозначну репутацію та фігурували в антикорупційних розслідуваннях, що вже викликає питання в суспільстві та серед політичних аналітиків.
Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.
Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.
Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.
Інтрига навколо призначення нового Генерального прокурора України набирає обертів після оголошення про відставку Андрія Костіна. Ще у вересні минулого року Костін давав зрозуміти, що хоче залишити свою посаду і переїхати жити в Європу, подалі від України. Це стало сигналом для старту боротьби за вакантне місце, яка триває з різною інтенсивністю протягом року.
За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.
Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.
Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.
Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.
Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.
Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.
Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.
Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.
З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.