Позначка: санкції проти Ірану

  • Нафта вже понад $100, у морі атакують судна: Радбез ООН збирається через нову кризу на Близькому Сході

    Нафта вже понад $100, у морі атакують судна: Радбез ООН збирається через нову кризу на Близькому Сході

    Рада Безпеки ООН у четвер, 10 вересня, проведе чергове засідання щодо ситуації на Близькому Сході на тлі різкого загострення війни за участю США та Ірану, нової хвилі атак на судноплавство в Перській затоці та стрімкого подорожчання нафти. Початок засідання запланований на 15:00 за нью-йоркським часом — це 22:00 за Києвом. В офіційному календарі ООН зустріч позначена як 10219-те засідання Ради Безпеки з питання «Ситуація на Близькому Сході».

    Саме формулювання порядку денного залишається широким, тому ООН не називає зустріч окремим «екстреним засіданням щодо Ірану». Однак вона відбувається у момент, коли іранська криза фактично стала одним із головних факторів безпеки для всього регіону. Лише цього тижня протистояння США та Ірану знову різко загострилося: сторони обмінялися ударами по суднах, а Іран повідомив про атаку одразу на десять кораблів поблизу Ормузької протоки після того, як американські сили потопили п’ять іранських нафтових танкерів. Reuters назвав це найбільшою хвилею ударів по судноплавству від початку нинішньої війни.

    Напруження швидко вийшло далеко за межі безпосередньо американо-іранського протистояння. За даними Reuters, Іран також здійснив ракетну атаку на американську військову базу в Йорданії. Йорданська сторона заявляла, що перехопила 18 із 20 ракет і що жертв вдалося уникнути. Одночасно єменські хусити, яких вважають союзниками Тегерана, посилили атаки на територію Саудівської Аравії та енергетичну інфраструктуру регіону.

    Окремим фронтом стала боротьба навколо судноплавства. Ормузька протока є одним із ключових морських маршрутів для світової торгівлі нафтою та газом. До нинішньої війни через неї проходила приблизно п’ята частина глобальних поставок цих енергоресурсів. Через військову ескалацію потоки вже суттєво скоротилися, а страх нових атак змушує трейдерів, перевізників і страхові компанії закладати у ціни дедалі більшу премію за ризик.

    Ринок відреагував майже миттєво. 10 вересня Brent подорожчала приблизно на 5% і піднімалася до $106,60 за барель, тоді як американська WTI сягала $101,21. Це найвищі рівні за кілька місяців. Причиною нового стрибка Reuters називає атаки на танкери, загрози для Ормузької протоки й ризик поширення ударів на ширшу енергетичну інфраструктуру Перської затоки.

    Таким чином, засідання Ради Безпеки проходить уже не просто на тлі локального воєнного протистояння. Наслідки конфлікту безпосередньо відчувають глобальні фінансові та сировинні ринки. Зростання нафтових котирувань посилює інфляційні ризики для США, Європи та держав Азії. На цьому тлі 10 вересня американські фондові індекси також опинилися під тиском: дорогі енергоносії наклалися на вищу, ніж очікувалося, виробничу інфляцію у США.

    Додаткового напруження ситуації додала заява президента США Дональда Трампа щодо іранських ядерних об’єктів. 10 вересня він повідомив, що Вашингтон помітив активність на об’єкті, який американська сторона називає Pickaxe Mountain, поблизу ядерного комплексу в Натанзі. Трамп попередив Тегеран, що США можуть завдати нового удару, якщо вважатимуть ці дії загрозливими. Іран наполягає, що його ядерна програма має мирний характер.

    Ядерне питання в ці дні взагалі повернулося в центр дискусій у системі ООН. Вранці 10 вересня, ще до вечірньої зустрічі щодо Близького Сходу, Рада Безпеки запланувала окреме засідання з питань нерозповсюдження, пов’язане з комітетом, створеним резолюцією 1737 щодо Ірану. Цей комітет відповідає за контроль санкцій, які стосуються іранської ядерної та ракетної програм.

    Санкційний механізм став предметом гострої суперечки між членами Радбезу. Велика Британія, Франція та Німеччина у 2025 році активували так званий механізм snapback, після чого низка попередніх санкцій ООН проти Ірану була відновлена. Росія і Китай оскаржують правомірність цієї процедури й наполягають, що відповідні обмеження мали остаточно припинити дію. Західні члени Ради Безпеки займають протилежну позицію та вважають санкційний комітет чинним.

    Ще один важливий сигнал надійшов 9 вересня від Міжнародного агентства з атомної енергії. Рада керуючих МАГАТЕ проголосувала за передачу питання щодо Ірану до Ради Безпеки ООН через недостатню співпрацю Тегерана з розслідуванням походження слідів урану на незадекларованих об’єктах. За повідомленням Associated Press, це стало першим подібним рішенням щодо Ірану приблизно за два десятиліття. Резолюцію підтримали 23 держави, проти виступили Росія, Китай і Нігер, ще вісім країн утрималися.

    Західні держави окремо звертають увагу на запаси високозбагаченого урану в Ірані. Перед масштабними ударами по іранських ядерних об’єктах МАГАТЕ оцінювало запас урану, збагаченого до 60%, приблизно у 440,9 кг. Це рівень, який суттєво перевищує потреби більшості цивільних програм, але все ще нижчий від приблизно 90%, що вважається збройовим рівнем. Тегеран категорично заперечує намір створити ядерну зброю та заявляє, що його програма має виключно мирний характер.

    Паралельно санкційний тиск продовжує зростати. Велика Британія 8 вересня опублікувала законодавство про посилення обмежень проти Ірану. Нові правила передбачають розширення торговельних і фінансових заборон та відновлення низки секторальних санкцій, які були послаблені після ядерної угоди 2015 року. Лондон пояснює рішення необхідністю тиску на Тегеран через ядерну програму.

    Сам Іран тим часом намагається пом’якшити удар по власній економіці та морській торгівлі. У четвер Тегеран оголосив про тимчасове скасування 10-відсоткового збору для іноземних суден, які перевозять нафту, газ та інші енергетичні товари до або з Ірану. Такий крок має знизити вартість перевезень у ситуації, коли американська морська блокада та військові ризики різко ускладнили іранський експорт.

    Однак дипломатичний вихід із конфлікту поки не проглядається. У червні США та Іран уже домовлялися про припинення атак і повернення до переговорів щодо режиму судноплавства в Ормузькій протоці. Домовленість мала стати основою для ширшого врегулювання, однак у наступні місяці вона почала руйнуватися через взаємні звинувачення, суперечки щодо контролю над протокою, нафтових санкцій та ядерної програми.

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш раніше неодноразово закликав Вашингтон і Тегеран повернутися до припинення вогню та дипломатії. Він попереджав, що нова велика ескалація може мати непередбачувані наслідки не лише для Близького Сходу, а й для світової економіки та міжнародної безпеки.

    Тепер увага буде прикута до того, що скажуть члени Ради Безпеки після 22:00 за Києвом. Особливо важливими стануть позиції США, Росії, Китаю, Франції та Великої Британії — п’яти постійних членів із правом вето. Історія попередніх засідань показує глибокий розкол: Вашингтон і його європейські союзники звинувачують Іран у порушеннях ядерних зобов’язань і дестабілізації регіону, тоді як Москва та Пекін критикують американські удари й санкційний тиск та наполягають на поверненні до переговорів.

    При цьому головний ризик уже виходить далеко за межі дипломатичної суперечки. Якщо атаки на танкери, нафтові об’єкти чи порти триватимуть, ціна конфлікту дедалі сильніше відчуватиметься поза Близьким Сходом — від вартості пального і транспорту до інфляції та цін на товари. Brent вище $100 стала одним із найбільш очевидних сигналів того, що регіональна війна знову перетворюється на глобальну економічну проблему.

  • «Вважатимемо ворогами»: Іран пригрозив сусідам ударами через «економічну війну» Трампа

    «Вважатимемо ворогами»: Іран пригрозив сусідам ударами через «економічну війну» Трампа

    Іран різко попередив сусідні держави про наслідки можливої підтримки нової кампанії економічного тиску США. У Тегерані заявили, що країни, які допомагатимуть Вашингтону ізолювати іранську економіку або створювати альтернативні маршрути транспортування нафти, ризикують перейти для Ірану до категорії «ворогів». При цьому погрози вже стосуються не лише санкцій — іранське керівництво заговорило про можливі удари по інтересах таких держав та нафтовій інфраструктурі.

    Із жорсткою заявою виступив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї. В інтерв’ю державному телеканалу IRIB він закликав сусідів не долучатися до американської кампанії економічного тиску на Тегеран. Про його заяви повідомляють Al Jazeera, Reuters, Associated Press та інші міжнародні ЗМІ.

    «Ми кажемо всім сусіднім країнам не приєднуватися до економічної війни США. Інакше ми вважатимемо їх ворогами», — заявив Резаї.

    За його словами, Іран не планує одразу переходити до силового сценарію. Тегеран хоче спочатку спробувати переконати сусідні держави не підтримувати Вашингтон, однак у разі провалу дипломатії обіцяє перейти до конкретних дій.

    Тегеран описав три етапи своєї стратегії

    Резаї фактично представив триступеневу модель дій Ірану щодо держав регіону.

    На першому етапі Тегеран має намір вести переговори із сусідами та намагатися знизити напруженість. Далі іранська влада планує переконувати ці країни дистанціюватися від американської політики.

    «Спочатку ми ведемо переговори. Потім ми намагаємося відокремити їх від Америки приємною мовою, бо ми насправді не прагнемо розширення війни», — пояснив іранський посадовець.

    Країнам, які все ж вирішать підтримати американську кампанію, Тегеран, за його словами, може дати певний час для зміни позиції. Однак після цього Іран погрожує перейти до третього етапу.

    «На третьому етапі ми обов’язково діятимемо», — заявив Резаї.

    Associated Press повідомляє, що новий очільник головного безпекового органу Ірану також заявив про можливість ударів по інтересах держав, які допомагатимуть Вашингтону чинити економічний тиск на Тегеран.

    Таким чином, риторика Ірану виходить далеко за межі дипломатичного протесту проти санкцій.

    Під загрозою можуть опинитися альтернативні нафтові маршрути

    Окремо Резаї торкнувся надзвичайно чутливого для світової економіки питання — транспортування нафти.

    Він пригрозив, що Іран може завдати удару по альтернативних маршрутах постачання енергоносіїв, якщо сусідні країни допомагатимуть США обходити проблеми з транспортуванням через Ормузьку протоку.

    AP зазначає, що Резаї говорив про можливість атакувати нафтові маршрути за межами самої Ормузької протоки. Це суттєво розширює географію потенційної ескалації.

    Ситуація навколо протоки залишається одним із ключових факторів нинішньої кризи. Reuters повідомляє, що судноплавство через Ормузьку протоку різко скоротилося на тлі війни та загроз для суден. Водночас Іран напередодні надав спеціальний дозвіл кільком іракським нафтовим танкерам пройти через протоку після дипломатичних переговорів із Багдадом.

    Для Іраку ця проблема особливо болюча. За даними Reuters, Багдад одночасно намагається диверсифікувати маршрути експорту, зокрема через турецький порт Джейхан, сирійський Баніяс та йорданську Акабу.

    Паралельно Франція та Саудівська Аравія обговорюють альтернативні транспортні маршрути, які могли б зменшити залежність від Ормузької протоки.

    Саме такі проєкти тепер потенційно потрапляють під іранські погрози.

    Трамп готує новий удар по економіці Ірану

    Різка заява Тегерана прозвучала після того, як президент США Дональд Трамп анонсував новий етап економічної кампанії проти Ірану.

    Американський президент назвав майбутні заходи найпотужнішою економічною операцією проти країни та пригрозив наслідками не лише самому Тегерану, а й державам та компаніям, які допомагатимуть йому торгувати й обходити обмеження.

    Reuters повідомляє, що Вашингтон готується оголосити нові санкції 24 серпня. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв про підготовку надзвичайно жорсткого пакета обмежень.

    Однією з головних цілей американської стратегії може стати перекриття каналів, через які Іран продовжує отримувати доходи від експорту нафти.

    Особливе значення тут має Китай. За даними Reuters, на нього припадає понад 80% іранського нафтового експорту, що робить Пекін одним із найважливіших факторів для ефективності нової американської кампанії.

    Після заяв Трампа світові ціни на нафту пішли вгору. Reuters 21 серпня повідомляв про зростання нафтових котирувань на тлі побоювань щодо нових санкцій проти торговельних партнерів Ірану та подальшого скорочення постачання.

    Іран називає санкції незаконними

    У Тегерані нову американську стратегію відкидають. Іранська сторона називає заплановані обмеження незаконними екстериторіальними заходами та стверджує, що вони не мають підстав у міжнародному праві.

    Водночас позиція іранського керівництва виглядає подвійною. З одного боку, представники силового та безпекового блоку погрожують жорсткою відповіддю США та їхнім регіональним партнерам. З іншого — президент Ірану Масуд Пезешкіан продовжує говорити про можливість дипломатичного виходу з конфлікту.

    22 серпня Пезешкіан заявив, що настав час завершувати війну зі США, але робити це Іран, за його словами, має «з позиції сили». Паралельно відбуваються дипломатичні контакти: міністри закордонних справ Ірану та Оману провели телефонну розмову, а Єгипет намагається сприяти відновленню американсько-іранських переговорів.

    Активних мирних переговорів між Вашингтоном і Тегераном наразі, за даними Reuters, немає.

    Ризик нової ескалації зростає

    Нова риторика Тегерана створює додаткову загрозу для країн Перської затоки. Якщо раніше головним джерелом ризику залишалася Ормузька протока, тепер Іран прямо допускає дії проти альтернативної інфраструктури та економічних інтересів держав, які допомагатимуть США.

    При цьому Вашингтон намагається перейти від переважно військового тиску до масштабнішої економічної ізоляції Ірану. Reuters зазначає, що Трамп відмовився від продовження дипломатичних переговорів і вирішив посилити санкційний тиск після відсутності бажаного результату від попередніх заходів.

    Через це протистояння дедалі більше охоплює не лише США та Іран. Під загрозою опиняються держави Перської затоки, міжнародні нафтові компанії, банки, судноплавні оператори та країни, які продовжують економічні зв’язки з Тегераном.

    А заява Резаї фактично ставить сусідів Ірану перед вибором: дистанціюватися від нової кампанії Вашингтона або ризикувати потрапити до переліку держав, які Тегеран вважатиме своїми противниками.

  • Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Трамп скасував блокаду Ірану після нової угоди

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати готові відмовитися від військово-морської блокади Ірану після того, як Тегеран погодився на масштабні міжнародні перевірки своєї ядерної програми. Відповідну заяву американський лідер опублікував у соціальній мережі Truth Social, назвавши досягнуті домовленості важливим кроком до забезпечення так званої «ядерної чесності» та зниження напруженості на Близькому Сході.

    За словами Трампа, іранська сторона нібито повністю та беззастережно погодилася на ядерні інспекції найвищого рівня, які мають діяти протягом тривалого часу. Президент США наголосив, що саме ця поступка стала однією з головних умов для подальшого діалогу між Вашингтоном і Тегераном. Він підкреслив, що без відповідної згоди Ірану подальші переговори були б неможливими, а дипломатичний процес фактично зайшов би у глухий кут.

    Коментуючи ситуацію, Трамп також поскаржився на американські медіа, які, на його думку, применшують значення досягнутих домовленостей та намагаються дискредитувати результати переговорного процесу. Він заявив, що навколо питання Ірану поширюється велика кількість фейкових новин, покликаних нівелювати те, що він назвав черговою перемогою США на міжнародній арені.

    Американський президент наголосив, що у зв’язку з поступками з боку Ірану погодився залишити відкритою Ормузьку протоку та скасувати військово-морську блокаду, яка розглядалася як один із можливих інструментів тиску на Тегеран. Водночас він підкреслив, що американські військові кораблі не залишають регіон і продовжують перебувати на своїх позиціях.

    За словами Трампа, військове угруповання США залишається в повній готовності до відновлення обмежувальних заходів у разі порушення домовленостей або виникнення нових загроз. Однак наразі такий сценарій глава Білого дому вважає малоймовірним, оскільки переконаний у серйозності намірів іранської сторони виконувати взяті на себе зобов’язання.

    Заяви президента США пролунали на тлі низки дипломатичних кроків, які останніми тижнями свідчать про спробу Вашингтона та Тегерана перейти від конфронтації до переговорного врегулювання. Напередодні американська влада видала тимчасову генеральну ліцензію строком на 60 днів, яка дозволяє виробництво, постачання та продаж іранської нафти на міжнародних ринках. Це рішення стало одним із найбільш помітних сигналів можливого послаблення економічного тиску на Іран.

    Додатковим елементом процесу стало підписання 17 червня меморандуму між США та Іраном щодо припинення війни та забезпечення відкритого судноплавства через Ормузьку протоку. Документ був підписаний дистанційно та став основою для подальших консультацій між сторонами. Очікується, що протягом наступних 60 днів представники двох держав працюватимуть над деталями майбутньої повноцінної угоди, яка має юридично закріпити перемир’я та визначити механізми виконання досягнутих домовленостей.

    Ормузька протока залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів світової торгівлі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які загрози судноплавству в цьому районі традиційно викликають занепокоєння на міжнародних ринках та можуть впливати на світові ціни на енергоносії. Саме тому рішення про збереження відкритого доступу до протоки розглядається багатьма експертами як важливий фактор стабілізації ситуації в регіоні.

    Заява Трампа стала ще одним сигналом того, що Вашингтон прагне представити нинішні домовленості як дипломатичний успіх та підтвердження ефективності своєї політики щодо Ірану. Водночас остаточна оцінка цих кроків значною мірою залежатиме від того, чи будуть виконані домовленості про міжнародний контроль над ядерною програмою Ірану та чи вдасться сторонам у найближчі місяці перейти від попередніх меморандумів до повноцінної довгострокової угоди.

  • Трампу розв’язали руки: Сенат провалив спробу заборонити нові удари по Ірану

    Трампу розв’язали руки: Сенат провалив спробу заборонити нові удари по Ірану

    Сенат США не підтримав резолюцію, яка могла обмежити повноваження президента Дональда Трампа щодо нанесення нових військових ударів по Ірану без окремого схвалення Конгресу. Голосування завершилося з мінімальним розривом — 48 голосів проти 47, що фактично стало перемогою адміністрації Білого дому та дозволило Трампу зберегти широку свободу дій у питаннях застосування військової сили на Близькому Сході.

    Про це повідомляє The Washington Post.

    Ініціаторами резолюції виступили представники Демократичної партії, які наполягали на тому, що будь-які подальші військові операції США проти Ірану повинні отримувати окреме схвалення Конгресу відповідно до американського законодавства. Однак для успіху голосування демократам не вистачило лише одного голосу від республіканців.

    Попри партійну дисципліну, четверо сенаторів-республіканців підтримали демократів і проголосували за просування документа. Проте цього виявилося недостатньо для ухвалення рішення.

    Додаткової уваги голосуванню додав той факт, що сенатор-демократ John Fetterman несподівано виступив проти резолюції та фактично підтримав позицію адміністрації Трампа.

    Ще п’ятеро сенаторів взагалі не взяли участі в голосуванні. Серед них — Bernie Sanders, Josh Hawley, Mitch McConnell, Cory Booker та Michael Bennet.

    Американські ЗМІ зазначають, що навіть якби всі відсутні сенатори взяли участь у голосуванні та підтримали свої традиційні позиції з подібних питань, результат навряд чи змінився б. За розрахунками аналітиків, голосування завершилося б нічиєю 50 на 50, що також не дозволило б просунути резолюцію.

    Попри нинішню поразку, питання ще не закрите остаточно. У Сенаті залишається інша резолюція про військові повноваження президента, яку було внесено ще минулого місяця. Законодавці можуть повернутися до її розгляду найближчим часом.

    Однак навіть якщо документ пройде всі необхідні процедури в Конгресі, він зіткнеться з ще однією серйозною перешкодою — можливим президентським вето. Дональд Трамп уже неодноразово давав зрозуміти, що вважає подібні обмеження втручанням у повноваження глави держави як головнокомандувача збройних сил.

    Для подолання потенційного вето Конгресу необхідно буде заручитися підтримкою двох третин голосів як у Сенаті, так і в Палаті представників. За нинішнього політичного розкладу такий сценарій виглядає малоймовірним.

    У центрі суперечки між Білим домом і демократами залишається Закон про військові повноваження 1973 року. Документ був ухвалений після війни у В’єтнамі для обмеження можливостей президента одноосібно втягувати країну у тривалі військові конфлікти.

    Закон вимагає, щоб президент США отримував згоду Конгресу на ведення бойових дій або виводив війська з несанкціонованого конфлікту протягом 60 днів.

    Саме на цю норму посилаються демократи, які вважають, що адміністрація Трампа перевищила свої повноваження під час військової кампанії проти Ірану.

    На думку критиків президента, визначений законом термін сплив ще 1 травня. Водночас Білий дім має іншу позицію.

    Дональд Трамп наполягає, що активна фаза конфлікту фактично завершилася після набрання чинності режимом припинення вогню навесні цього року. Саме тому, на думку адміністрації, вимоги Закону про військові повноваження не були порушені.

    Голосування в Сенаті відбулося на тлі активного дипломатичного процесу між Вашингтоном і Тегераном.

    15 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який має стати основою для майбутньої мирної угоди між двома країнами. Документ закріпив продовження режиму припинення вогню ще на 60 днів та відкрив шлях до нових переговорів щодо іранської ядерної програми.

    За даними американських медіа, меморандум також передбачає заходи щодо відновлення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших маршрутів для світового експорту нафти.

    Раніше агентство Reuters повідомляло, що майбутня мирна угода може включати масштабний міжнародний фонд для економічного відновлення Ірану обсягом близько 300 мільярдів доларів. Крім того, сторони обговорюють часткове пом’якшення санкційного режиму в обмін на додаткові гарантії щодо мирного характеру іранської ядерної програми.

    Провал резолюції в Сенаті став важливою політичною перемогою Дональда Трампа. Президент зберіг можливість оперативно реагувати на потенційні загрози з боку Ірану без необхідності отримувати додатковий дозвіл Конгресу.

    Водночас дискусія навколо повноважень Білого дому та контролю над застосуванням військової сили навряд чи завершиться найближчим часом. На тлі переговорів із Тегераном та нестабільної ситуації на Близькому Сході питання про межі президентської влади може знову повернутися до порядку денного американської політики вже найближчими тижнями.

  • Трамп шокував союзників: Ізраїль залишився без доступу до ключової угоди з Тегераном

    Трамп шокував союзників: Ізраїль залишився без доступу до ключової угоди з Тегераном

    США відмовили Ізраїлю в ознайомленні з текстом майбутньої мирної угоди з Іраном напередодні її офіційного підписання. Інформація про це викликала широкий резонанс у міжнародних політичних колах, адже Ізраїль залишається одним із ключових союзників Вашингтона на Близькому Сході та безпосередньо залучений до регіонального конфлікту.

    За даними The Jerusalem Post, ізраїльська сторона зверталася до адміністрації президента США Дональда Трампа з проханням надати текст меморандуму про взаєморозуміння між Вашингтоном і Тегераном, однак отримала відмову. Джерела видання стверджують, що американська сторона вирішила не демонструвати документ до його офіційного підписання, запланованого на 19 червня у Швейцарії.

    Інформацію про напруження навколо документа також поширили американські та ізраїльські медіа. Зокрема, повідомлялося, що у Вашингтоні побоюються можливого дострокового оприлюднення деталей домовленостей через політичні суперечності навколо угоди. При цьому представники адміністрації Трампа офіційно заперечують твердження про розрив координації з Ізраїлем та називають окремі повідомлення «неточними».

    Ситуація привернула особливу увагу через те, що текст меморандуму досі не оприлюднений. Попри це, окремі медіа вже повідомляють про можливі положення документа.

    За інформацією The Jerusalem Post, угода може містити 14 окремих пунктів. Серед них називаються відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства, питання присутності ізраїльських військ у Південному Лівані, а також розблокування значної частини заморожених іранських коштів.

    Офіційно підтверджено, що церемонія підписання документа має відбутися 19 червня на курорті Бюргеншток у Швейцарії. Саме цю локацію запропонували посередники переговорного процесу — Пакистан і Катар. Швейцарська влада підтвердила підготовку до проведення заходу та заявила про готовність забезпечити необхідні дипломатичні й безпекові умови.

    Переговорний процес між США та Іраном став одним із найгучніших дипломатичних сюжетів останніх місяців. Після початку масштабного конфлікту навесні 2026 року сторони кілька разів заявляли про готовність до деескалації, однак досягнення остаточних домовленостей постійно відкладалося через суперечки щодо санкцій, ядерної програми Ірану та контролю над Ормузькою протокою.

    Президент США Дональд Трамп останніми днями неодноразово заявляв, що домовленості між Вашингтоном і Тегераном фактично погоджені. За його словами, угода повинна гарантувати, що Іран не отримає ядерної зброї, а також забезпечити відновлення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Водночас навколо змісту документа продовжують виникати суперечки. Раніше в інформаційному просторі з’явилися нібито витоки окремих пунктів майбутньої угоди. Іранські джерела стверджували, що документ передбачає пом’якшення санкцій, доступ до частини заморожених активів та економічні стимули для Тегерана. Проте Трамп публічно заявив, що поширені версії не відповідають реальному змісту домовленостей і містять неправдиву інформацію. Він наголосив, що будь-які економічні переваги для Ірану матимуть виключно поетапний характер і залежатимуть від виконання взятих зобов’язань.

    Окремим джерелом напруги залишається позиція Ізраїлю. За даними Reuters та Associated Press, Тегеран наполягає на врегулюванні ситуації навколо присутності ізраїльських військ у Південному Лівані. Представники угруповання «Хезболла» навіть заявили, що Іран розглядатиме це питання під час наступного раунду переговорів із США. Водночас Вашингтон стверджує, що такі вимоги не є безпосередньою частиною нинішнього меморандуму.

    Ізраїльський прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу раніше публічно визнав, що його уряд не володіє повною інформацією про остаточний зміст домовленостей між США та Іраном. Це стало додатковим підтвердженням повідомлень про те, що Єрусалим фактично залишився поза фінальним етапом погодження документа.

    Аналітики зазначають, що потенційна угода може стати найбільшою дипломатичною подією на Близькому Сході за останні роки. Якщо документ буде підписано і реалізовано, це може призвести до часткового зняття економічного тиску на Іран, відновлення нафтового експорту, стабілізації ситуації в Ормузькій протоці та зниження ризику подальшої ескалації конфлікту в регіоні. Водночас критики угоди в США та Ізраїлі побоюються, що окремі поступки Тегерану можуть посилити позиції Ірану в майбутньому.

    Поки що остаточний текст меморандуму залишається засекреченим. Саме тому головна інтрига зберігається до 19 червня, коли світ має вперше побачити документ, який може визначити новий баланс сил на Близькому Сході.

  • Трамп анонсував історичну угоду з Іраном: підписання може відбутися вже за кілька годин

    Трамп анонсував історичну угоду з Іраном: підписання може відбутися вже за кілька годин

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати та Іран можуть підписати меморандум про взаєморозуміння вже найближчими двома-трьома годинами. За словами американського лідера, сторони перебувають на фінальній стадії погодження рамкової угоди, яка має стати основою для подальших переговорів щодо припинення конфлікту та нормалізації відносин між Вашингтоном і Тегераном.

    Про це Трамп повідомив під час телефонних інтерв’ю журналісту Axios Бараку Равіду та кореспонденту Fox News Трею Інгсту. Попри нове загострення ситуації на Близькому Сході, президент США висловив упевненість, що домовленість між двома країнами все ще може бути досягнута вже сьогодні.

    За словами Трампа, він був украй незадоволений нещодавнім ударом Ізраїлю по Бейруту, який, на його думку, міг поставити під загрозу переговорний процес із Тегераном. Американський президент заявив, що особисто доніс свою позицію до прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

    «Навіщо Бібі потрібно було влаштовувати цю атаку? Я був дуже злий. Я дав йому це зрозуміти. У нього немає ні краплі здорового глузду», – цитують Трампа американські журналісти.

    Глава Білого дому наголосив, що нинішній момент є надзвичайно важливим для дипломатичних зусиль. На його переконання, сторони наблизилися до історичної домовленості, яка може знизити напруження на Близькому Сході та створити передумови для довгострокового врегулювання багаторічного протистояння між США та Іраном.

    Водночас Трамп повідомив, що планує закликати Тегеран утриматися від будь-яких ударів у відповідь по Ізраїлю. На його думку, нова ескалація може поставити під сумнів досягнення компромісу та зірвати підготовлений меморандум.

    За словами президента США, підписання документа відбудеться в онлайн-форматі. Водночас уже через тиждень сторони можуть провести окрему урочисту церемонію в Європі за особистої участі представників Вашингтона та Тегерана.

    Трамп також заявив, що після підписання меморандуму готовий негайно розпочати процедуру зняття блокади іранських портів. Цей крок може стати одним із перших практичних результатів майбутньої угоди та сигналом про початок поступового відновлення економічних відносин між країнами.

    Очікується, що меморандум стане проміжною рамковою угодою, яка дозволить продовжити режим перемир’я на 60 днів. Саме цей період сторони планують використати для узгодження повноцінної мирної угоди та врегулювання найскладніших суперечок.

    Одним із ключових елементів домовленостей може стати відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Цей маршрут є критично важливим для світового енергетичного ринку, адже через нього проходить значна частина глобального експорту нафти.

    Крім того, за даними міжнародних ЗМІ, майбутня угода може передбачати поступове послаблення санкційного режиму щодо Ірану. Зокрема, США можуть відмовитися від запровадження нових санкцій на період переговорів, а після підписання фінального документа — розпочати процес скасування частини чинних обмежень.

    Також обговорюється можливість розблокування значної частини іранських активів, які були заморожені через міжнародні санкції. За попередніми даними, мова може йти про десятки мільярдів доларів, які Тегеран зможе використати для стабілізації економіки та фінансування відновлювальних програм.

    Окремий блок переговорів стосується ядерної програми Ірану. За інформацією джерел, Тегеран готовий офіційно підтвердити відмову від розробки та придбання ядерної зброї. Натомість питання мирного використання ядерних технологій та подальшого контролю за іранськими ядерними об’єктами мають бути остаточно врегульовані протягом наступних двох місяців.

    Попри оптимістичні заяви Трампа, офіційний Тегеран поки не підтверджує готовність підписати меморандум саме 14 червня. Напередодні Міністерство закордонних справ Ірану заявило, що переговори тривають, а конкретна дата укладення угоди ще не визначена.

    Додатковим фактором ризику залишається ситуація в регіоні. Останні удари Ізраїлю по Лівану та можливість відповіді з боку проіранських сил можуть вплинути на переговорний процес і змінити політичні розрахунки сторін.

    Втім, якщо меморандум буде підписаний найближчими годинами, це стане однією з найгучніших дипломатичних подій року. Аналітики вже називають потенційну угоду першим реальним кроком до масштабного перезавантаження відносин між США та Іраном після багатьох років конфронтації, санкційного тиску та взаємних звинувачень.

  • США та Іран готують угоду, яка може змінити правила гри на Близькому Сході

    США та Іран готують угоду, яка може змінити правила гри на Близькому Сході

    Іран оприлюднив розширену версію можливого рамкового меморандуму про взаєморозуміння зі США, який у разі підписання може стати першим кроком до нової великої угоди щодо ядерної програми Тегерана, санкційного режиму та економічної взаємодії між двома країнами. Про це повідомляє Reuters із посиланням на високопоставленого іранського чиновника, обізнаного з ходом переговорів.

    За його словами, документ має комплексний характер і охоплює одразу кілька стратегічних напрямків — від питань безпеки в Перській затоці до фінансових механізмів, нафтового експорту та потенційної участі США у післякризовій реконструкції Ірану. При цьому йдеться не про фінальну угоду, а про рамковий меморандум, який має визначити базові принципи та запустити 60-денний період для детальних переговорів щодо остаточного договору.

    Одним із ключових елементів проєкту є питання Ормузької протоки — критично важливого маршруту для світових поставок нафти. У версії Тегерана передбачається, що Іран одразу після підписання меморандуму відкриє протоку для всіх комерційних суден без винятку. Натомість США мають поступово зняти військово-морські обмеження та обмеження, пов’язані з іранськими портами. За попереднім планом, процес згортання блокад може тривати до 30 днів, після чого сторони мають перейти до нормалізації морської торгівлі в регіоні.

    Фінансово-економічна частина потенційної угоди є ще масштабнішою. Іран наполягає, що до моменту укладення фінальної угоди США мають утримуватися від запровадження нових санкцій. Після досягнення остаточного компромісу всі американські та частина санкцій ООН щодо Ірану мають бути поетапно скасовані відповідно до узгодженого графіка. Окремо передбачається тимчасове послаблення нафтових санкцій, що дозволило б Ірану відновити повноцінний експорт нафти та отримання валютної виручки.

    Крім того, у проєкті згадується можливість розмороження іранських активів у розмірі близько 25 мільярдів доларів. За даними іранської сторони, йдеться про використання різних фінансових інструментів, включно з прямими переказами, кредитними лініями та участю регіональних партнерів у забезпеченні транзакцій. Такий крок розглядається Тегераном як важливий елемент економічної стабілізації країни після років санкційного тиску.

    Ще одним пунктом потенційної угоди є питання міжнародної реконструкції Ірану. У Тегерані стверджують, що США разом із союзниками у регіоні можуть долучитися до розробки масштабного плану відновлення інфраструктури та економіки країни. Такий план, за задумом сторін, має бути узгоджений протягом 60 днів після підписання меморандуму і стати частиною ширшого процесу нормалізації відносин.

    Найбільш чутливою залишається ядерна частина переговорів. Іран заявляє про готовність остаточно відмовитися від розробки та придбання ядерної зброї. Водночас у перехідний період країна має зберегти чинний статус своєї ядерної програми, утримуючись від подальшого розширення збагачення урану та будівництва нових об’єктів.

    Окремо обговорюється питання поводження з уже накопиченими запасами високозбагаченого урану. За іранською версією, можливе їхнє розбавлення на території країни під міжнародним контролем, без вивезення за кордон. Усі деталі ядерного блоку мають бути винесені на окремий раунд переговорів у межах 60-денного періоду, який почнеться після підписання рамкового документа.

    Попри заяви про певний прогрес, невизначеність довкола угоди залишається високою. Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що рамковий документ може бути підписаний уже 14 червня, однак у Міністерстві закордонних справ Ірану фактично спростували фіксовану дату, наголосивши, що переговори тривають і остаточні терміни ще не погоджені.

    Таким чином, потенційна угода між США та Іраном залишається складним багаторівневим процесом, у якому переплітаються питання ядерної безпеки, санкційної політики, енергетичних інтересів і регіональної геополітики. Остаточний результат переговорів залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити механізми поступового зняття обмежень і гарантії виконання взятих зобов’язань у довгостроковій перспективі.

  • Трамп і Тегеран на порозі мирної угоди: війна може завершитися вже цієї доби

    Трамп і Тегеран на порозі мирної угоди: війна може завершитися вже цієї доби

    США та Іран опинилися максимально близько до завершення одного з найнебезпечніших міжнародних конфліктів останніх років. За даними Reuters, посередником у переговорах виступає Пакистан, а прем’єр-міністр країни Шехбаз Шаріф заявив, що сторони вже погодили рамкові умови мирної угоди та можуть підписати початковий документ протягом найближчих 24 годин.

    За словами Шаріфа, текст майбутньої угоди фактично узгоджений, а Пакистан готується до процедури електронного підписання документа. Після цього сторони мають перейти до технічних переговорів, які можуть відбутися вже наступного тижня. Прем’єр Пакистану наголосив, що мир між Вашингтоном і Тегераном ще ніколи не був таким близьким.

    Новина стала одним із найрезонансніших дипломатичних повідомлень останніх місяців, адже війна між США та Іраном, яка розгорнулася після ескалації наприкінці лютого, суттєво вплинула не лише на ситуацію на Близькому Сході, а й на світову економіку. Конфлікт спричинив різке зростання цін на нафту, загострення безпекової ситуації у Перській затоці та серйозні ризики для міжнародної торгівлі через Ормузьку протоку — один із найважливіших морських шляхів для транспортування нафти у світі.

    Особливу увагу привертають можливі умови майбутньої угоди. За інформацією Reuters, попередній меморандум передбачає відкриття Ормузької протоки для повноцінного судноплавства та припинення морської блокади іранських портів. У відповідь Сполучені Штати можуть розпочати процес розморожування іранських активів, які були заблоковані через санкції, а також послабити обмеження на експорт іранської нафти.

    Саме перспектива відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку стала однією з головних причин миттєвої реакції світових ринків. Інвестори очікують, що повернення на ринок значних обсягів іранської нафти допоможе збільшити глобальну пропозицію енергоносіїв та знизити ризики нових перебоїв у постачанні. Через це котирування нафти вже почали демонструвати зниження.

    Водночас питання ядерної програми Ірану залишається найбільш суперечливою частиною переговорів. Згідно з попередніми домовленостями, після підписання початкового документа сторони матимуть близько 60 днів для проведення окремих консультацій щодо майбутнього іранської ядерної програми. Американська сторона наполягає на суттєвому обмеженні або демонтажі можливостей Тегерана зі збагачення урану, тоді як Іран категорично відкидає повну ліквідацію своєї ядерної інфраструктури.

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі вже підтвердив, що сторони наблизилися до домовленостей, однак застеріг, що окремі положення тексту ще можуть змінюватися. При цьому він заявив, що Тегеран не погоджується на повне згортання ядерної програми та розглядає досягнуті домовленості як доказ того, що Іран зміг зберегти свої ключові інтереси. За словами іранського дипломата, його країна вийшла з конфлікту сильнішою, ніж була до його початку.

    З американського боку також звучать обережно оптимістичні сигнали. Представники адміністрації Дональда Трампа підтверджують, що сторони погодили текст документа та перебувають на фінальному етапі підготовки до його підписання. Сам Трамп раніше заявляв, що мирна угода може бути укладена вже найближчими днями і що відкриття Ормузької протоки стане одним із перших результатів досягнутих домовленостей.

    Водночас експерти наголошують, що навіть підписання початкового меморандуму не означатиме автоматичного завершення всіх суперечностей між країнами. Попереду залишаються переговори щодо ядерної програми, ракетних технологій, санкційного режиму та механізмів міжнародного контролю за виконанням майбутніх зобов’язань. Саме ці питання можуть визначити, чи стане нинішній документ справжнім мирним договором або лише тимчасовою угодою про деескалацію.

    Окрему роль у цьому процесі відіграє Пакистан, який останні місяці активно працював як посередник між сторонами. Ісламабад підтримує робочі контакти як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволило йому стати одним із ключових майданчиків для мирних консультацій. Саме пакистанська дипломатія неодноразово організовувала контакти між представниками сторін та допомагала узгоджувати компромісні рішення.

    Попри оптимістичні заяви, остаточне підписання документа поки що не відбулося. Тому світові лідери та фінансові ринки уважно стежать за розвитком подій. Якщо угода справді буде укладена найближчими годинами, це може стати одним із найважливіших дипломатичних проривів 2026 року та суттєво змінити геополітичний баланс на Близькому Сході.

  • Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Світові ціни на нафту різко впали до мінімальних рівнів за останні місяці після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон і Тегеран нібито наблизилися до укладення угоди, яка може зупинити новий виток конфлікту на Близькому Сході та відновити повноцінне судноплавство через Ормузьку протоку.

    На тлі цих сигналів нафта сорту Brent подешевшала приблизно на 5% — до 85,8 долара за барель. Американська WTI також втратила близько 5% і опустилася до 83,2 долара за барель. Для ринку це стало різким розворотом після періоду тривожного зростання, спричиненого ризиком нової війни США з Іраном та загрозою блокування одного з найважливіших нафтових маршрутів світу, пише FT.

    Ключовим тригером для падіння котирувань стала заява Трампа про те, що фінальні умови домовленості з Іраном уже майже погоджені. Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон відмовився від планів негайних ударів по Ірану після прогресу в переговорах. Ще напередодні він погрожував «дуже сильним ударом» по Тегерану, однак згодом заявив, що військового сценарію наразі вдалося уникнути.

    За даними іранських медіа, сторони обговорюють 14-пунктний меморандум про врегулювання конфлікту. Серед його ключових положень — повне припинення бойових дій, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, часткове послаблення санкцій проти Ірану, доступ до частини заморожених іранських активів та запуск окремого переговорного процесу щодо ядерної програми.

    Саме пункт про Ормузьку протоку став найбільш важливим для нафтового ринку. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які погрози її закриття традиційно призводять до стрибків цін, адже ринок одразу закладає у вартість ризик перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Останніми тижнями саме ситуація навколо Ормузу тримала трейдерів у напрузі. Іран погрожував обмежити або заблокувати рух суден у відповідь на дії США та їхніх союзників. У разі повної зупинки судноплавства світовий ринок міг би зіткнутися з різким дефіцитом поставок, що потенційно штовхнуло б нафту до значно вищих цінових рівнів.

    Однак новини про можливе дипломатичне врегулювання різко змінили настрої інвесторів. Ринок відреагував миттєво: премія за геополітичний ризик почала зникати з цін, а трейдери стали закладати сценарій поступової нормалізації поставок.

    Аналітики попереджають, що нинішнє падіння цін ще не означає повного завершення кризи. Іран, за даними місцевих джерел, остаточно не затвердив текст угоди та не готовий поступатися власними «червоними лініями». До того ж питання ракетної програми Ірану та підтримки союзних Тегерану сил у регіоні, за повідомленнями медіа, не включені до проєкту меморандуму. Це означає, що навіть після можливого підписання документа ризики нового загострення збережуться.

    Водночас фінансові ринки вже почали відігравати сценарій деескалації. Європейські та американські фондові індекси пішли вгору. Загальноєвропейський Stoxx Europe 600 зріс, британський FTSE 100 також додав у ціні. У США індекси S&P 500 та Nasdaq продовжили зростання після сильного підйому напередодні.

    Позитивна реакція була помітна і в Азії. Південнокорейський Kospi та японський Nikkei 225 продемонстрували суттєве зростання, додатково підтримане інтересом інвесторів до виробників мікрочипів та компаній, пов’язаних із розвитком інфраструктури штучного інтелекту.

    Падіння нафтових цін також вплинуло на очікування щодо політики центральних банків. Інвестори почали менше закладати ризик швидкого підвищення ставок, адже дешевша нафта може знизити інфляційний тиск. Ринки деривативів тепер очікують, що Федеральна резервна система США може перейти до підвищення ставки пізніше, ніж прогнозувалося раніше.

    Для споживачів нижчі ціни на нафту потенційно можуть означати послаблення тиску на вартість пального, транспортування та логістики. Водночас для нафтовидобувних країн падіння котирувань створює нові бюджетні ризики, особливо якщо тенденція збережеться.

    Окрему увагу ситуація має і для України. Нижчі світові ціни на нафту можуть послабити енергетичні доходи Росії, яка продовжує фінансувати війну за рахунок експорту сировини. Проте ефект залежатиме від того, наскільки довго триватиме зниження цін і чи не повернеться ринок до зростання у разі зриву переговорів між США та Іраном.

    Поки що інвестори отримали сигнал, на який чекали: ризик великої війни на Близькому Сході зменшився, а перспектива відкриття Ормузької протоки стала реальнішою. Але остаточна розв’язка ще попереду. Якщо угоду буде підписано, нафтовий ринок може отримати новий імпульс до стабілізації. Якщо ж переговори зірвуться, ціни здатні швидко повернутися до зростання.

  • ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    Іран нібито розглядає можливість вивезення зі своєї території запасів високозбагаченого урану за умови, що вони будуть передані Китаю як стороні-гаранту. Про це повідомляють джерела видання Al Arabiya, а також інформаційне агентство Reuters.

    За даними журналістів, Тегеран висуває цю умову в межах переговорного процесу зі США щодо можливої нової ядерної угоди. Іран прагне отримати гарантії того, що його ядерні матеріали після вивезення не опиняться під контролем західних країн і не можуть бути використані як інструмент політичного тиску. Саме тому як потенційного зберігача або кінцевого отримувача урану розглядається Китай, який Іран вважає більш нейтральним та політично прийнятним партнером.

    Паралельно, як повідомляє Reuters, у Досі тривають багатосторонні консультації за участі іранської делегації та міжнародних посередників, зокрема прем’єр-міністра Катару. Переговори охоплюють одразу кілька чутливих напрямів — від контролю за ядерними матеріалами до ситуації навколо Ормузької протоки, яка є ключовим маршрутом світових поставок нафти та газу.

    Окремо обговорюється можливість часткового розмороження іранських активів за кордоном. За задумом переговорників, це може стати елементом “пакетної угоди”, яка передбачатиме поступове зниження напруженості в регіоні та відновлення певних економічних каналів для Тегерана в обмін на обмеження його ядерної програми.

    За інформацією джерел, у США розглядають варіант тимчасового меморандуму, який передбачає 60-денне вікно для переговорів і певне послаблення конфронтації. У межах цього періоду сторони мають спробувати узгодити базові параметри нової ядерної домовленості, включно з контролем за збагаченим ураном та гарантіями нерозповсюдження ядерної зброї.

    Утім, переговорний процес залишається вкрай крихким. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру поспішати з укладенням угоди та продовжить тиск на Іран до моменту досягнення конкретних і перевірюваних домовленостей. Окремо він наголосив, що блокада іранських портів і санкційний режим залишатимуться чинними.

    У медіа також нагадують, що попередні переговорні пропозиції вже передбачали можливість вивезення іранських запасів високозбагаченого урану та зобов’язання Тегерана не наближатися до створення ядерної зброї. Однак навіть у межах цих проєктів угод сторони не змогли дійти остаточного компромісу.

    Згодом з’являлася інформація, що Іран відмовився погоджуватися на передачу своїх запасів урану в межах попередніх рамкових домовленостей. Це підкреслює глибокі розбіжності між сторонами, попри продовження переговорів і залучення міжнародних посередників.

    Аналітики відзначають, що пропозиція передати уран саме Китаю може бути спробою Ірану змінити баланс довіри в переговорах і зменшити залежність від західних механізмів контролю. Водночас така модель потребує узгодження одразу з кількома глобальними гравцями, що ускладнює досягнення остаточної угоди.