Nenkainfo.com

Позначка: СБУ

  • «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    Російські спецслужби активізували одну з найбільш цинічних схем впливу на українців — вони намагаються завербувати родичів військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Для тиску використовують найвразливіше місце сімей: надію повернути близьку людину додому. Представники РФ можуть обіцяти покращення умов утримання, телефонну розмову з полоненим або навіть внесення його до так званих «списків на обмін». Натомість від родичів вимагають інформацію про ЗСУ, стеження за військовими об’єктами, участь в інформаційних операціях, а в окремих випадках — диверсії, теракти чи навіть замовні вбивства.

    Про нову хвилю такої активності 27 серпня попередила Служба безпеки України. За даними СБУ, у більшості задокументованих випадків російські спецслужбісти або підконтрольні їм особи виходять на родини телефоном, через месенджери чи відеозв’язок. Іноді контакт відбувається навіть у присутності самого українського військовополоненого, що може створювати для його близьких особливо сильний психологічний тиск.

    Тактика може починатися без очевидних ознак вербування. Людині можуть повідомити нібито ексклюзивні дані про стан або місце перебування її родича, запропонувати «допомогу» чи створити враження, що співрозмовник має реальний вплив на умови утримання полоненого. Далі вимоги поступово посилюються.

    За інформацією СБУ, серед даних, якими цікавляться росіяни, — місця дислокації українських військових частин та інших військових об’єктів, маршрути переміщення техніки й особового складу, а також контакти та персональні дані військовослужбовців. Усе це може використовуватися російською розвідкою для планування ударів, встановлення особового складу підрозділів або подальших спроб вербування інших людей.

    У найнебезпечніших випадках розмова переходить від збору інформації до прямих злочинних завдань. СБУ фіксує спроби залучити родичів українських бранців до диверсій, терористичних актів, замовних убивств та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України.

    Головною «винагородою» стає те, що для сім’ї військовополоненого важить значно більше за гроші.

    Представники РФ можуть запевняти, що за виконання завдання полоненому забезпечать краще ставлення або його нібито внесуть до «списків на обмін». СБУ окремо наголошує: співпраця з російськими спецслужбами не впливає на процедуру повернення людини з полону. Тобто обіцянку обміну використовують саме як інструмент маніпуляції.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими раніше також неодноразово попереджав про подібні схеми. За його інформацією, невідомі можуть телефонувати сім’ям, представлятися російськими посадовцями, представниками установ або людьми, які нібито мають доступ до переговорного процесу, і пропонувати за гроші «посприяти» включенню полоненого до списків на обмін. Офіційна позиція штабу однозначна: жодні сторонні «посередники» не можуть впливати на формування обмінів.

    Це важливий момент, оскільки сам механізм обміну значно складніший, ніж його намагаються представити шахраї чи російські спецслужби. Представники Координаційного штабу раніше пояснювали, що українська сторона систематично формує запити щодо кожної відомої людини в полоні та з’ясовує готовність російської сторони повернути її. Це переговорний процес між уповноваженими структурами, а не список, до якого можна «додати» людину через приватного посередника за гроші чи виконання незаконного завдання.

    Причому росіяни працюють не лише з родинами тих, чий полон офіційно підтверджений. Під особливим ударом опиняються сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти.

    У таких випадках невизначеність може тривати місяцями або роками. Людина не знає, чи живий її родич, чи перебуває він у лікарні, полоні або на окупованій території. Цю невизначеність російські структури активно експлуатують. Центр стратегічних комунікацій разом із Координаційним штабом раніше пояснювали, що спецслужби РФ свідомо використовують вразливий емоційний стан родин, їхнє почуття страху, провини та надію на будь-яку інформацію про близького.

    Такі операції мають кілька цілей одночасно. Перша — розвідувальна: отримати дані про українське військо. Друга — вербувальна: змусити людину виконувати конкретні завдання. Третя — психологічна: дестабілізувати родину та використати її емоції проти української держави. Четверта — інформаційна: посилити недовіру до офіційних структур, переконуючи сім’ї, що держава нібито нічого не робить для повернення їхніх близьких.

    За даними Координаційного штабу, у попередні роки тактика росіян також змінювалася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення родичів полонених і зниклих безвісти намагалися втягувати передусім у масові протестні акції та інформаційні кампанії всередині України, то пізніше дедалі частіше почали застосовувати прямий шантаж. Представники РФ можуть обіцяти покращення становища бранця, а після встановлення довіри вимагати, наприклад, стежити за стратегічними об’єктами або підпалювати автомобілі.

    Окремо існує ще одна категорія небезпеки — звичайні шахраї, які не обов’язково пов’язані з російськими спецслужбами, але використовують ту саму трагедію заради грошей.

    Родинам телефонують люди, які представляються волонтерами, військовими, побратимами або посередниками. Вони можуть заявити, що військовий нібито поранений і потрібні кошти на операцію, що за певну суму можна організувати дзвінок із полоненим, дізнатися місце поховання зниклого або вплинути на його включення до обміну. Такі схеми фіксуються вже не перший рік.

    Координаційний штаб останнім часом знову повідомляє про різке зростання шахрайської активності щодо сімей полонених і зниклих безвісти. Там закликають не передавати гроші невідомим, не повідомляти стороннім особисті дані та користуватися лише офіційними каналами.

    Особливо небезпечним інструментом є використання самого полоненого.

    Якщо розмова відбувається у його присутності або родині дозволяють почути його голос, близьким надзвичайно важко оцінювати ситуацію раціонально. Полонений може перебувати під фізичним або психологічним примусом і говорити те, що від нього вимагають російські силовики. Сам факт, що людина жива і сім’я нарешті почула її після місяців невідомості, робить подальшу маніпуляцію набагато ефективнішою.

    Контекст російського полону робить такі погрози ще страшнішими. Україна та міжнародні структури багаторазово повідомляли про систематичне жорстоке поводження з українськими військовополоненими. За даними, що наводилися у 2025–2026 роках із посиланням на міжнародні спостереження, переважна більшість звільнених українських бранців повідомляла про катування або інші форми насильства.

    Саме тому фраза «ми можемо покращити умови його утримання» для родини звучить не як абстрактна пропозиція. Вона може сприйматися як питання здоров’я або навіть життя близької людини.

    Станом на травень 2026 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк говорила приблизно про 7 тисяч українських військовослужбовців у російському полоні. При цьому точна кількість людей, яких РФ фактично утримує, може бути складнішою для встановлення через тих, хто офіційно числиться зниклим безвісти, але насправді перебуває в місцях несвободи.

    Координаційний штаб пояснював, що статус «зниклий безвісти» зберігається доти, доки немає достатніх доказів полону або загибелі. Українська сторона поступово встановлює долю таких військових через свідчення звільнених, дані розвідки та інші джерела.

    СБУ радить людям, з якими намагаються встановити подібний контакт, не погоджуватися на жодні завдання та негайно повідомляти українські правоохоронні органи. Водночас, якщо це не створює додаткової небезпеки, варто зберегти листування, номери телефонів, записи розмов, скриншоти акаунтів та інші дані, які можуть допомогти ідентифікувати вербувальників.

    Для родин полонених і зниклих безвісти діють офіційні державні канали. Координаційний штаб має особистий кабінет для передачі максимально повної інформації про людину, а також дорожню карту з алгоритмами дій. Працюють громадські приймальні та консультаційні центри.

    Головне правило, на якому наголошують українські структури, звучить максимально просто: ніхто з приватних осіб не може гарантувати обмін військовополоненого. Якщо співрозмовник просить гроші, військову інформацію, фотографії об’єктів, персональні дані військових або виконання будь-яких незаконних дій в обмін на «допомогу» полоненому — це ознака шахрайства, вербування або ворожої спецоперації.

    Саме на цьому російські спецслужби й будують свою схему: вони не шукають випадкову людину, готову працювати на ворога, а приходять до тих, кого війна вже поставила у винятково вразливе становище. Замість грошей їм пропонують те, від чого майже неможливо емоційно відмовитися, — надію побачити близького живим удома.

    Але СБУ попереджає: обіцянка «внести до списків на обмін» не наближає звільнення військовополоненого. Натомість виконання ворожих завдань може поставити під загрозу інших українських військових, цивільних і саму родину, яку російські спецслужби використали як інструмент.

     

  • Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Українські правоохоронці розкрили нові подробиці зухвалого замаху на керівника одного з підприємств оборонно-промислового комплексу на Київщині. За версією слідства, російська ФСБ планувала підірвати чоловіка просто у його автомобілі, а для контролю за майбутньою жертвою неподалік встановили замаскований мобільний телефон із камерою.

    Під автомобілем правоохоронці виявили саморобний вибуховий пристрій, споряджений приблизно одним кілограмом гексогену. За оцінкою СБУ, за потужністю це відповідає приблизно двом кілограмам тротилу.

    Сам пристрій вдалося виявити й знешкодити до вибуху. А чоловік, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем російського замовлення, після встановлення бомби залишив Україну. Його затримали вже в Польщі, коли він, за даними СБУ, намагався через Білорусь дістатися Росії. Україна тепер домагається його екстрадиції.

    Замах готували в Ірпені

    З оприлюднених Київською обласною прокуратурою матеріалів випливає, що події розгорталися в Ірпені Київської області.

    За даними слідства, підозрюваний заздалегідь придбав мобільний телефон та стартовий пакет, а згодом виготовив саморобний вибуховий пристрій.

    Окремою частиною плану стало спостереження за потенційною жертвою. Поблизу будинку керівника оборонного підприємства чоловік встановив телефон із камерою. Об’єктив був спрямований у бік виходу з подвір’я, що дозволяло відстежувати пересування людини.

    У СБУ додають ще одну важливу деталь: замаскований телефон був під’єднаний до павербанка. За версією спецслужби, пристрій забезпечував російським кураторам онлайн-трансляцію з місця, щоб вони могли контролювати ситуацію та обрати момент для активації вибухівки.

    Тобто йшлося не просто про закладання бомби з розрахунком на випадковий момент. За версією правоохоронців, була створена система дистанційного спостереження за ціллю.

    Бомбу прикріпили до автомобіля 28 липня

    Ключовий епізод стався вранці 28 липня 2026 року.

    Як повідомляє прокуратура, підозрюваний прикріпив саморобний вибуховий пристрій знизу автомобіля, яким користувався керівник підприємства.

    Після цього на номер телефону, що був частиною пристрою, неодноразово телефонували. Однак вибух не стався з причин, які, за формулюванням прокуратури, не залежали від волі підозрюваного.

    Правоохоронці зрештою завчасно виявили небезпечний пристрій та знешкодили його.

    СБУ повідомляє, що вибухівка містила приблизно 1 кг гексогену. У спецслужбі зазначили, що така кількість за потужністю еквівалентна приблизно двом кілограмам тротилу.

    Особу керівника підприємства та назву самого оборонного підприємства правоохоронні органи у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Виконавцем виявився 63-річний чоловік

    За версією українських правоохоронців, організатором операції була саме ФСБ Росії.

    Безпосереднім виконавцем слідство називає 63-річного чоловіка, який переїхав до Київської області з Луганщини.

    Особливо показовим є спосіб, яким, за твердженням СБУ, російська спецслужба отримала доступ до майбутнього виконавця. У Службі безпеки заявляють, що чоловіка завербували в лютому 2026 року через його сина.

    Син фігуранта, за інформацією української спецслужби, виїхав із тимчасово окупованої території України та проживає в Росії. Саме через нього ФСБ нібито залучила батька до співпраці.

    Після отримання завдання чоловік почав збирати необхідне обладнання.

    За даними правоохоронців, він придбав два мобільні телефони та павербанк. Приблизно за місяць до запланованого злочину забрав зі спеціально підготовленого схрону інші компоненти, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою.

    Потім, як стверджує слідство, чоловік самостійно зібрав пристрій і встановив його на автомобіль потенційної жертви.

    Після встановлення бомби чоловік одразу поїхав за кордон

    План передбачав і маршрут відходу.

    За інформацією СБУ, одразу після закладання вибухівки фігурант сів на автобус та виїхав до Польщі.

    Однак Польща, за версією слідства, не була кінцевою точкою його маршруту. Чоловік мав продовжити шлях через Білорусь та зрештою потрапити до Росії.

    Завершити цей маршрут йому не вдалося.

    Польські правоохоронці затримали 63-річного українця. Про його затримання стало відомо ще 20 серпня, коли польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про операцію щодо чоловіка, якого підозрювали в участі у спробі вбивства представника української оборонної промисловості на замовлення російських спецслужб. Українські правоохоронці 26 серпня розкрили значно більше деталей самої підготовки замаху.

    Тепер Київська обласна прокуратура підготувала та направила необхідні документи для екстрадиції підозрюваного з Польщі в Україну.

    Яке покарання може загрожувати підозрюваному

    63-річному чоловікові вже заочно повідомили про підозру.

    Його дії кваліфікували за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України — закінчений замах на терористичний акт.

    Досудове розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ в Києві та Київській області. В операції також були задіяні Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    Важливо, що наразі йдеться саме про версію українського слідства щодо причетності ФСБ та механізму вербування фігуранта. Остаточну юридичну оцінку його діям має надати суд.

    Ця справа особливо показова

    Розкриті правоохоронцями деталі показують багаторівневу схему підготовки операції.

    За версією слідства, спочатку було завербовано виконавця, потім він отримав обладнання та компоненти вибухового пристрою через заздалегідь організований схрон. Далі проводилося спостереження за потенційною жертвою, для чого біля її будинку встановили окремий телефон із камерою та зовнішнім живленням.

    Наступним етапом стало встановлення вибухового пристрою безпосередньо на автомобіль. Після цього виконавець залишив Україну, а дистанційний механізм мав дозволити активувати бомбу без його фізичної присутності на місці.

    Саме комбінація цих деталей — кілограм гексогену, дистанційне спостереження через камеру, телефон як елемент системи підриву, схрон із компонентами та заздалегідь підготовлений маршрут втечі через Польщу і Білорусь до Росії — робить справу значно масштабнішою за звичайну кримінальну спробу вбивства.

    При цьому головне — запланований вибух так і не відбувся. Вибуховий пристрій вдалося знайти та знешкодити, керівник підприємства залишився живим, а ймовірного виконавця затримали за межами України.

    Тепер наступним етапом справи має стати процедура його екстрадиції з Польщі. Якщо чоловіка передадуть Україні, розслідування продовжиться вже за його безпосередньої участі.

    Правоохоронці поки не називають ані підприємство українського ОПК, керівника якого планували вбити, ані його ім’я. Так само у відкритих повідомленнях немає інформації про те, чому саме ця людина стала ціллю російської спецслужби. Тому будь-які припущення щодо конкретного підприємства чи особи наразі були б спекуляцією.

  • СБУ викрила мережу ГРУ з 14 агентів: росіяни «полювали» на F-16 та Mirage 2000

    СБУ викрила мережу ГРУ з 14 агентів: росіяни «полювали» на F-16 та Mirage 2000

    Служба безпеки України викрила агентурну мережу російського ГРУ, до якої входили 14 людей із різних регіонів України. Їхнім завданням було збирати інформацію про українські авіабази, бойові літаки та роботу авіаційних підрозділів ЗСУ. Про це повідомила СБУ.

    За даними слідства, зібрані відомості могли використовуватися Росією для планування ракетних ударів по аеродромах, де базуються українські F-16 та Mirage 2000.

    Як працювала агентурна мережа

    За версією СБУ, російська воєнна розвідка спочатку завербувала мешканця Львова, який адміністрував Telegram-канал про військову авіацію. У поле зору російських спецслужб він потрапив через публікацію фотографій українських бойових літаків у прокремлівських чатах.

    Після цього чоловік залучив до виконання завдань ще 13 своїх підписників. Серед них були люди з якісною фототехнікою, які проживали поблизу об’єктів авіаційної інфраструктури Сил оборони.

    Агенти фотографували аеродроми, літаки, екіпажі та технічний персонал. Окрім цього, вони фіксували час зльотів і посадок військових бортів. За даними слідства, учасники мережі робили це під виглядом збору матеріалів для Telegram-каналу.

    Для спостереження використовували професійні фотокамери. Частина фігурантів ховалася у покинутих будівлях або перебувала на відкритій місцевості неподалік авіабаз.

    Відзняті матеріали завантажували до онлайн-сховища, доступ до якого попередньо отримали від організатора. Надалі він передавав інформацію російському куратору, особу якого вже встановили співробітники СБУ.

    Окремим каналом отримання розвідданих став командир авіаційної ескадрильї ЗСУ. За даними слідства, він із власної ініціативи передавав агенту інформацію про графіки вильотів і посадок бойових гелікоптерів.

    У фігурантів знайшли докази

    Під час обшуків правоохоронці вилучили телефони та цифрову фототехніку. На пристроях виявили матеріали, які, за даними слідства, підтверджують діяльність фігурантів в інтересах російської розвідки. Також були знайдені фотографії об’єктів авіаційної інфраструктури Сил оборони.

    СБУ заявила про блокування чотирьох Telegram-каналів і десяти тематичних груп, через які поширювалися фотографії та інші відомості про українські авіаційні підрозділи.

    Слідчі вже повідомили про підозру затриманим фігурантам. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних до роботи агентурної мережі та збирають докази для притягнення їх до відповідальності.

    Комплексну операцію провели співробітники військової контррозвідки СБУ за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури.

  • 53 українських дітей вивезли до Москви: СБУ повідомила про підозру чотирьом окупантам

    53 українських дітей вивезли до Москви: СБУ повідомила про підозру чотирьом окупантам

    Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора зібрали докази щодо незаконного вивезення до Росії 53 українських дітей з тимчасово окупованої частини Донецької області. За матеріалами слідства, восени 2022 року дітей під виглядом «евакуації» спочатку вивезли автобусами з Донецька, після чого літаком доправили до Москви.

    Заочну підозру у справі отримали чотири представники окупаційної адміністрації. Серед них так званий «міністр охорони здоров’я ДНР» Дмитро Гарцев, колишня очільниця так званої «державної служби у справах сім’ї та дітей ДНР» Світлана Майборода, а також керівники захоплених медичних установ Вячеслав Висягін та Віктор Гончаров.

    За версією українських правоохоронців, саме Гарцев разом із Майбородою доручили керівникам окупаційних медичних закладів організувати переміщення дітей до Росії. Йдеться про вихованців дитячих будинків, яких спочатку вивезли на територію РФ, а після прибуття розподілили між соціальними установами.

    Частину дітей передали російським родинам

    Далі, за даними слідства, 28 із 53 українських дітей передали під опіку російських сімей. Українські правоохоронці вважають, що таким чином окупаційні посадовці фактично змінили умови проживання дітей та позбавили їх можливості залишатися на території України.

    Особливу увагу слідство приділяє тому, що переміщення дітей відбувалося не як добровільна поїздка, а в умовах російської окупації та під прикриттям так званої «евакуації».

    Правоохоронці кваліфікували дії підозрюваних за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб за попередньою змовою.

    СБУ наголошує, що незаконне переміщення цивільного населення з окупованої території заборонене міжнародним гуманітарним правом. Зокрема, стаття 49 Женевської конвенції IV прямо забороняє примусове індивідуальне або масове переселення та депортацію цивільних з окупованих територій незалежно від мотивів.

    Підозрювані переховуються на окупованій території

    Усі четверо фігурантів, за даними української спецслужби, перебувають на тимчасово окупованій території, тому підозру їм оголосили заочно.

    Українські правоохоронці продовжують збирати докази та проводити необхідні процесуальні дії, щоб встановити всі обставини незаконного вивезення дітей і забезпечити притягнення причетних до відповідальності.

    Справа також має ширший міжнародний контекст. Депортація та примусове переміщення українських дітей стали одним із напрямів розслідувань воєнних злочинів, скоєних Росією після початку повномасштабного вторгнення.

    У цьому кримінальному провадженні вина конкретних осіб ще не встановлена судом. Заочна підозра означає, що українське слідство вважає зібрані докази достатніми для повідомлення фігурантам про підозру, однак остаточну оцінку їхнім діям має надати суд.

     

  • Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Майже 300 номерів і рахунки 25 осіб: слідство розширило справу про замах на Єрмолаєва в Монако

    Українські правоохоронці суттєво розширили розслідування замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва, який стався наприкінці червня у Монако. Слідчі отримали доступ до даних майже 300 мобільних номерів, інформації про банківські операції десятків осіб, а також перевіряють, хто з представників державних органів цікавився даними про пересування Єрмолаєва та його родини. Паралельно триває окреме розслідування вбивства Анастасії Березовської — жінки, яку влада Монако підозрювала у безпосередньому виконанні замаху.

    Столичний суд дозволив слідчим Національної поліції отримати значний масив телекомунікаційної та фінансової інформації в рамках кримінального провадження щодо вибуху у Монако 29 червня 2026 року.

    Як повідомляє «Главком» із посиланням на дані судового реєстру, слідство має намір дослідити з’єднання 292 абонентських номерів за тривалий період — з 1 січня 2025 року до 5 серпня 2026 року.

    Йдеться не про прослуховування змісту розмов чи SMS, а про так звані метадані зв’язку: інформацію про вхідні та вихідні з’єднання, факти надсилання SMS без розкриття їхнього змісту, GPRS-трафік, підключення до Інтернету та IP-адреси.

    Такий обсяг інформації може дозволити слідчим відновити контакти між особами, які перевіряються, визначити приблизну географію використання номерів та простежити комунікації до і після вибуху.

    Окремо правоохоронці перевіряють, чи не було витоку конфіденційної інформації про самого Єрмолаєва та членів його родини.

    Хто цікавився Єрмолаєвим у державних базах

    Суд дозволив слідству отримати відомості про працівників державних органів, які з січня по травень 2026 року переглядали інформацію про Єрмолаєва та членів його сім’ї в Єдиному державному демографічному реєстрі.

    Також перевіряються звернення до системи «Аркан», яка містить відомості про перетин державного кордону.

    Таким чином, слідство фактично намагається встановити, чи міг хтось із доступом до державних інформаційних систем передавати стороннім особам дані про пересування бізнесмена або його близьких.

    Наразі публічно не повідомлялося, що слідство вже встановило факт такого витоку або конкретного чиновника, який міг передати інформацію. Йдеться саме про перевірку версії та збір доказів.

    Ще один великий блок розслідування стосується грошей.

    За даними судового реєстру, правоохоронцям дозволили отримати копії документів у дев’яти фінансових установах щодо руху коштів 25 осіб, яких перевіряють у справі.

    Так слідство намагається простежити фінансові зв’язки між фігурантами та з’ясувати, чи могли через банківські або інші рахунки оплачувати підготовку замаху.

    Вибух у Монако: що сталося 29 червня

    Замах стався ввечері 29 червня у житловому будинку в центрі Монако.

    За даними Reuters, біля входу до будівлі спрацював саморобний вибуховий пристрій. Унаслідок вибуху постраждали три людини. Міжнародні ЗМІ повідомили, що серед них був Вадим Єрмолаєв, його партнерка та син.

    Прокуратура Монако від самого початку розслідувала інцидент як замах на вбивство, а не як терористичний акт. Генпрокурор князівства Стефан Тібо повідомляв, що перед вибухом камери спостереження зафіксували людину, яка залишила сумку у вестибюлі будинку.

    Після цього підозрюваний залишив місце події та, за даними слідства, перетнув кордон із Францією пішки.

    Почалася масштабна операція за участю правоохоронців Монако і Франції.

    Reuters повідомляв, що двоє постраждалих дістали небезпечні для життя травми.

    Згодом з’ясувалося, що людиною, яку правоохоронці Монако розшукували у зв’язку з вибухом, була 39-річна громадянка України Анастасія Березовська.

    За версією слідства Монако, вона могла замаскуватися під чоловіка, принести вибухівку до будинку та залишити її біля входу.

    Березовську оголосили у міжнародний розшук Інтерполу за підозрою у замаху на вбивство, використанні вибухового пристрою та участі у злочинній змові.

    Остаточно її вину суд не встановлював.

    Повернулася в Україну — і була вбита

    Події отримали новий драматичний розвиток уже після вибуху.

    Березовська залишила Західну Європу та 1 липня легально в’їхала в Україну.

    На момент перетину кордону відповідного спрацювання міжнародних баз, яке дозволило б її затримати, не було.

    Через кілька днів жінку вбили.

    За даними українського слідства, 3 липня Березовську вивезли до лісового масиву поблизу селища Юрів на Київщині, де її застрелили кількома пострілами в голову, після чого тіло закопали.

    Його знайшли 6 липня.

    Українська правда з посиланням на прокурора повідомляла, що до вбивства, за версією слідства, причетні Владислав Реут і Віталій Жикович.

    9 липня Печерський районний суд Києва відправив обох під варту.

    Reuters уточнював, що один із затриманих був чинним військовослужбовцем української військової розвідки, інший — колишнім правоохоронцем. При цьому один із підозрюваних пізніше заявив, що відмовляється від попереднього зізнання та стверджує, що воно було отримане під тиском.

    Тому твердження про їхню причетність наразі є версією слідства, а не встановленим судом фактом.

    Слідчі перевіряють зв’язок між двома злочинами

    Саме можливий зв’язок убивства Березовської із замахом у Монако став одним із центральних напрямків розслідування.

    За даними українських правоохоронців, підозрювані у вбивстві жінки раніше могли мати з нею фінансові контакти.

    У суді прокурор повідомляв, що слідство отримало інформацію про перекази на банківські та криптовалютні рахунки Березовської. Через це правоохоронці не виключають, що затримані можуть мати інформацію не тільки про її смерть, а й про організацію самого замаху на Єрмолаєва.

    Проте станом на зараз публічно не представлено судового рішення, яке б доводило участь цих осіб в організації вибуху в Монако.

    Україна та Монако домовилися координувати слідчі дії.

    Українська сторона пропонувала створити міжнародну слідчу групу, щоб правоохоронці обох країн могли оперативно обмінюватися доказами щодо вибуху та вбивства Березовської.

    СБУ відновила відео, яке намагалися знищити

    Ще одним важливим епізодом стало відновлення відеозапису з камери спостереження.

    За інформацією українських правоохоронців, після злочину запис намагалися знищити, однак спеціалістам СБУ вдалося відновити дані.

    Такий матеріал може мати значення для встановлення переміщень фігурантів справи та їхніх контактів.

    Сам вибух у Монако також був добре задокументований камерами. Правоохоронці князівства простежили рух людини, яка залишила сумку, аж до сусіднього французького міста Босолей.

    Тепер українське слідство фактично намагається поєднати кілька масивів доказів: відеозаписи, дані мобільних операторів, банківські транзакції, криптовалютні перекази, відомості про перетин кордону та звернення до державних баз.

    Хто такий Вадим Єрмолаєв

    Вадим Єрмолаєв — бізнесмен родом із Дніпра та засновник торгово-виробничої корпорації «Алеф».

    До його бізнесових інтересів входили нерухомість, аграрний сектор, виробництво алкоголю та інші напрями.

    У рейтингу Forbes Ukraine за 2021 рік Єрмолаєв посідав 45-те місце серед 100 найбагатших українців. Його статки тоді оцінювали приблизно у 220 млн доларів.

    З його бізнес-групою пов’язували низку відомих об’єктів у Дніпрі, зокрема торговельно-розважальний комплекс «Мост-Сіті», Cascade Plaza та інші девелоперські проєкти.

    Згодом Єрмолаєв відмовився від українського громадянства та став громадянином Кіпру.

    У грудні 2023 року Україна запровадила проти нього персональні санкції. Згодом їх було продовжено. В офіційних санкційних документах він зазначений як громадянин Республіки Кіпр, а серед обмежень передбачене, зокрема, блокування активів.

    Українські правоохоронні органи пов’язували санкції з діяльністю його алкогольного бізнесу на окупованій території Криму та сплатою податків до російського бюджету.

    Мотив замаху досі залишається ключовою загадкою

    Попри значний прогрес у встановленні можливого виконавця та пов’язаних із нею людей, головне питання справи досі залишається відкритим: хто замовив напад на Єрмолаєва і навіщо.

    Після вибуху у міжнародних медіа та українських виданнях з’явилося кілька версій — від конфліктів навколо бізнесу до можливої діяльності організованих злочинних груп.

    Зокрема, Українська правда з посиланням на власні джерела повідомляла про версію конфлікту, пов’язаного з так званими шахрайськими колцентрами. Проте ця версія офіційно не підтверджена і не може вважатися встановленим мотивом.

    Прокуратура Монако на початковому етапі прямо заявляла, що мотив залишається невідомим.

    Саме тому нинішнє рішення українського суду про перевірку майже 300 мобільних номерів може виявитися одним із найважливіших етапів справи.

    Слідству належить встановити не тільки зв’язки й переміщення окремих фігурантів, а й можливий ланцюг між замовником, організаторами та виконавцем вибуху.

    Особливу увагу привертає паралельна перевірка банківських рахунків і державних реєстрів. Якщо слідчим вдасться знайти збіг між фінансовими переказами, телефонними контактами та отриманням інформації про переміщення Єрмолаєва, це може суттєво наблизити розслідування до відповіді на питання, хто стояв за нападом у Монако.

    Поки ж справа залишається відкритою, а всі особи, яким оголошено підозру, відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

  • Кадрові ротації в СБУ: Зеленський змінив очільників управлінь у Дніпропетровській та Хмельницькій областях

    Кадрові ротації в СБУ: Зеленський змінив очільників управлінь у Дніпропетровській та Хмельницькій областях

    Президент України Володимир Зеленський підписав низку указів про кадрові зміни в регіональних органах Служби безпеки України.

    Ключові рішення та рішення щодо керівництва

    • Дніпропетровська область: Указом №799/2026 Дмитра Нєвєдрова звільнено з посади начальника Управління СБУ. Водночас указом №801/2026 його призначено очільником Головного управління СБУ в Дніпропетровській області.
    • Хмельницька область (звільнення): Указом №800/2026 Олександра Прокопенка звільнено з посади начальника Управління СБУ у Хмельницькій області.
    • Хмельницька область (новий очільник): Указом №802/2026 новим керівником Управління СБУ у Хмельницькій області призначено Віталія Гречанюка.

    З офіційних указів Президент України:

    «Призначити НЄВЄДРОВА Дмитра Вадимовича начальником Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області… Призначити ГРЕЧАНЮКА Віталія Володимировича начальником Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області».

     

  • Попередження від СБУ до Дня Незалежності: правила безпеки та загрози провокацій

    Попередження від СБУ до Дня Незалежності: правила безпеки та загрози провокацій

    Напередодні 24 серпня СБУ закликала громадян посилити пильність через високий ризик атак, диверсій, кібератак та провокацій з боку РФ під час святкування Дня Незалежності.

    Основні правила та рекомендації від спецслужби:

    • Реагування на тривоги: Не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та заздалегідь визначити розташування найближчих укриттів.
    • Підозрілі предмети: Не торкатися, не пересувати й не намагатися оглядати невідомі пакунки чи предмети. У разі виявлення — негайно повідомити ДСНС (101) або поліцію (102).
    • Інформаційна тиша: Суворо заборонено публікувати фото та відео з розташуванням українських військових, блокпостів, систем ППО чи об’єктів критичної інфраструктури, а також знімати наслідки прильотів чи роботу ППО.
    • Відмова від сумнівних доручень: не виконувати прохання незнайомців (навіть якщо вони називаються правоохоронцями) про проведення фотозйомки, передачу чи залишення речей у певних місцях.
    • Протидія вербуванню: Не реагувати на пропозиції грошей за підпали, пошкодження майна чи збір інформації.

    З офіційного звернення СБУ:

    «В умовах повномасштабної війни ворог може використовувати масові заходи для здійснення обстрілів, провокацій, терактів, диверсій, кібератак та інших злочинів. Служба безпеки закликає громадян бути пильними та відповідально ставитися до власної безпеки».

     

  • Заява Червінського про вплив Єрмака: ексочільник ОП досі контролює призначення в СБУ та ситуацію в НАБУ

    Заява Червінського про вплив Єрмака: ексочільник ОП досі контролює призначення в СБУ та ситуацію в НАБУ

    Офіцер Сил спеціальних операцій та полковник СБУ Роман Червінський під час інтерв’ю проєкту «Шелтер» заявив, що колишній керівник Офісу Президента Андрій Єрмак продовжує чинити вирішальний вплив на державні інституції та силовий блок країни.

    Ключові деталі та тези заяви

    • Вплив на Службу безпеки: За словами Червінського, Єрмак фактично зберігає важелі впливу на кадрову політику в СБУ та надалі впливає на призначення керівного складу спецслужби.
    • Контроль над антикорупційним органом: Спікер стверджує, що під неформальним контролем ексочільника ОП залишається Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
    • Збереження кадрового впливу: На думку розвідника, попри зміну офіційного статусу, ключові рішення в правоохоронних і силових структурах і надалі узгоджуються через його систему впливу.

    З інтерв’ю Романа Червінського проєкту «Шелтер»:

    «Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак зберігає свій вплив на події в державі. Зокрема, він “призначає керівників в СБУ” та “повністю контролює ситуацію в НАБУ”».

     

  • «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара був звільнений з військової служби не через стан здоров’я чи рішення військово-лікарської комісії, а на законній підставі, передбаченій окремо для генералів та адміралів. У Міністерстві оборони заявили, що Хмара повністю придатний до військової служби, а його перехід у цивільний статус був необхідний для призначення на посаду глави оборонного відомства.

    У Міністерстві оборони 20 серпня роз’яснили обставини звільнення Євгенія Хмари з військової служби після появи у соціальних мережах різних версій щодо того, на якій саме підставі генерал залишив службу.

    У відомстві наголосили: призначення Хмари міністром оборони вимагало отримання ним статусу цивільної особи, оскільки це прямо передбачено українським законодавством. Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну безпеку України», міністр оборони призначається Верховною Радою за поданням президента саме з числа цивільних осіб. Така вимога діє з 1 січня 2019 року і є одним із механізмів демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони.

    Саме тому перед повноцінним призначенням Хмари на посаду необхідно було завершити юридичні процедури, пов’язані з його військовою службою.

    У Міноборони назвали точну підставу

    Як повідомили в оборонному відомстві, Хмару звільнили на підставі підпункту «е» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

    У Міноборони пояснили, що ця норма стосується військовослужбовців вищого офіцерського складу — генералів та адміралів — які не займають штатної військової посади та перебувають у розпорядженні.

    Тобто йдеться не про звільнення через непридатність до служби, дисциплінарні причини чи стан здоров’я, а про окремий передбачений законом механізм завершення військової служби для представників вищого офіцерського складу.

    Офіційну позицію Міністерства оборони оприлюднив Укрінформ. У відомстві окремо наголосили, що спроби пов’язати звільнення Хмари з результатами ВЛК не відповідають дійсності.

    «Повністю придатний»: що заявили про ВЛК

    Найгучніша частина роз’яснення Міноборони стосується чуток про здоров’я нового міністра.

    У соцмережах після інформації про звільнення Хмари з військової служби почали з’являтися припущення, що він міг залишити її на підставі рішення військово-лікарської комісії.

    У Міноборони це категорично заперечили.

    За даними відомства, Хмара проходив військово-лікарську комісію за вимогами, які застосовуються до військовослужбовців спецпідрозділу СБУ, та був визнаний повністю придатним.

    У міністерстві прямо назвали твердження про нібито звільнення через ВЛК неправдивими.

    Цей момент є принциповим, оскільки стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» справді передбачає під час воєнного стану звільнення військовослужбовців за станом здоров’я — зокрема на підставі висновку ВЛК про непридатність. Однак це інша правова підстава і, за поясненням Міноборони, до випадку Хмари вона стосунку не має.

    Навіщо міністру оборони бути цивільним

    Перехід Хмари зі статусу військовослужбовця в цивільний статус пов’язаний із принциповою конструкцією українського сектору оборони.

    Закон розділяє політичне та військове керівництво.

    Міністр оборони здійснює політичне й адміністративне керівництво Міністерством оборони та Збройними силами, але сам має залишатися цивільною особою. Безпосереднє військове командування належить військовому керівництву.

    Частина сьома статті 15 Закону «Про національну безпеку України» прямо встановлює, що очільник Міноборони призначається з числа цивільних. Закон також передбачає цивільний статус першого заступника та заступників міністра оборони.

    Таким чином, навіть багаторічний бойовий досвід Хмари не скасовував юридичної необхідності залишити військову службу перед остаточним призначенням.

    Від «Альфи» до Міністерства оборони

    Кар’єра Євгенія Хмари майже повністю була пов’язана із сектором безпеки.

    До переходу в Міністерство оборони він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомому як «Альфа».

    Офіційний сайт СБУ раніше вказував Хмару як керівника ЦСО «А». Сам підрозділ бере участь у бойових операціях на ключових напрямках повномасштабної війни. Бійці «Альфи» були залучені до оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум, боїв на Луганщині й Донеччині, операцій зі звільнення окупованих територій та інших завдань.

    У 2026 році Хмара також виконував обов’язки голови СБУ. В офіційних повідомленнях Служби він фігурував у званні генерал-майора.

    Після урядових перестановок у липні Хмара перейшов до Міністерства оборони.

    17 липня розпорядженням Кабінету Міністрів №723-р на нього було покладено тимчасове виконання обов’язків міністра оборони.

    Як Хмара став міністром

    Кадрова процедура розтягнулася на кілька етапів.

    Після відставки попереднього уряду президент Володимир Зеленський оголосив про намір запропонувати кандидатуру Хмари для керівництва оборонним відомством.

    18 серпня президент вніс його кандидатуру до Верховної Ради.

    Перед голосуванням Хмара вже заявив депутатам, що звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це дозволило виконати законодавчу вимогу до кандидата на посаду міністра.

    19 серпня уряд окремо звільнив його з посади заступника міністра оборони, після чого Верховна Рада підтримала президентське подання і призначила Хмару повноцінним міністром.

    Таким чином, зміна статусу була частиною кадрової та юридичної процедури, необхідної для його призначення.

    Зеленський уже назвав головне завдання Хмари

    Президент пов’язує прихід Хмари до Міноборони передусім із розвитком технологічних та далекобійних можливостей України.

    У новому зверненні 20 серпня Зеленський заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей українських далекобійних ударів, розвитку взаємодії з виробниками українського озброєння, посилення захисту неба та збільшення спроможностей для оборонних і наступальних операцій.

    Президент окремо підкреслив бойовий досвід Хмари в «Альфі» СБУ та заявив про вже налагоджену взаємодію нового міністра з військовим керівництвом.

    Сам Хмара ще наприкінці липня говорив, що Україна має діяти проти Росії асиметрично, а не просто відповідати «ударом на удар». За його словами, удари мають системно зменшувати можливості противника, зокрема його інфраструктурний і військовий потенціал.

    Його попередня діяльність у СБУ також була безпосередньо пов’язана з далекобійними операціями. СБУ за керівництва Хмари публічно повідомляла про удари по російських НПЗ, нафтоналивній інфраструктурі та військових об’єктах в окупованому Криму.

    Що маємо в підсумку

    Отже, звільнення Євгенія Хмари з військової служби було необхідним кроком перед його призначенням міністром оборони.

    Міноборони запевняє: зі станом здоров’я це рішення не пов’язане. Хмара пройшов ВЛК за жорсткими вимогами спецпідрозділу СБУ та придатний до військової служби.

    Юридично його звільнили за спеціальною нормою статті 26 закону про військовий обов’язок, а цивільний статус був потрібний для дотримання прямої вимоги Закону «Про національну безпеку України».

    Тепер колишній генерал та багаторічний командир спецпризначенців очолює Міністерство оборони вже як цивільний посадовець — при цьому президент очікує від нього перенесення досвіду технологічних і далекобійних операцій на рівень усієї оборонної політики держави.

  • Посадовця Новокаховської МВА засудили до 15 років за передачу ФСБ координат українських військових

    Посадовця Новокаховської МВА засудили до 15 років за передачу ФСБ координат українських військових

    Посадовця одного з управлінь Новокаховської міської військової адміністрації засудили до 15 років позбавлення волі за державну зраду. За даними слідства, він сім разів передавав представнику ФСБ РФ координати українських військових на Херсонщині та усвідомлював, що ці дані можуть використати для ударів по Силах оборони.

    Про вирок повідомила Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Суд визнав чоловіка винним за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Йому призначили 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Передавав координати через Telegram

    За даними прокуратури, у період із серпня по листопад 2025 року посадовець підтримував зв’язок із представником російської спецслужби через Telegram. Співрозмовник користувався обліковим записом під ім’ям «Андрей».

    Під час слідства було встановлено, що чиновник сім разів надсилав представнику ФСБ фотографії фрагментів карт, на яких були позначені місця розташування українських військових у Каховському районі Херсонської області. Частину інформації він, за даними слідства, передавав з власної ініціативи.

    Інші відомості збирав уже після отримання конкретних завдань від представника російської спецслужби.

    Розумів, для чого Росії потрібні дані

    Слідство встановило, що посадовець усвідомлював можливі наслідки своєї діяльності.

    Він розумів, що передані координати можуть бути використані російськими військами для завдання ударів по позиціях Сил оборони України. Попри це, чоловік продовжував контактувати з представником ФСБ та передавати йому інформацію.

    Саме цей факт став одним із ключових епізодів обвинувачення у державній зраді.

    Під час обшуку знайшли паспорт РФ

    Правоохоронці затримали чоловіка у Снігурівці Миколаївської області.

    Під час обшуків у нього виявили техніку та інші матеріали, які використовували в межах кримінального провадження. Крім того, правоохоронці знайшли паспорт громадянина Російської Федерації.

    Досудове розслідування проводили слідчі Управління Служби безпеки України в Миколаївській області.

    Вирок ще не набрав законної сили

    Суд призначив посадовцю 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    При цьому вирок поки що не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку. До цього моменту засуджений залишатиметься під вартою. Можливості внесення застави для нього не передбачено.