Позначка: шахед

  • Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    Зруйнована кабіна та понівечений локомотив: з’явилися фото поїзда після удару «Шахеда»

    З’явилися фото та відео наслідків удару російського безпілотника по пасажирському поїзду Одеської залізниці, який стався вранці 13 серпня. На оприлюднених кадрах видно масштабні пошкодження локомотива, зокрема повністю зруйновану кабіну машиніста.

    Фото та відео наслідків атаки опублікували президент України Володимир Зеленський та Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними, російський удар припав по локомотиву пасажирського поїзда. Унаслідок атаки загинули машиніст та його помічник. Вони перебували в кабіні під час влучання та не мали можливості врятуватися.

    Водночас пасажири поїзда не постраждали. На момент удару у вагонах перебували 340 людей. Після атаки їх організовано евакуювали та автобусами доправили до Одеси.

    У ДСНС уточнили, що рятувальники евакуювали 317 пасажирів, серед яких було 67 дітей. Інформації про постраждалих серед пасажирів не надходило.

    На опублікованих кадрах видно, що передня частина локомотива зазнала критичних пошкоджень. Кабіна машиніста практично повністю зруйнована, а сам локомотив охопило полум’я. Рятувальники повідомили, що після влучання сталося загоряння, однак пожежу вдалося ліквідувати.

    Президент Володимир Зеленський, коментуючи атаку, наголосив, що йдеться про удар по цивільному об’єкту. За його словами, російська сторона не могла не розуміти, що атакує пасажирський потяг.

    «І точно той, хто керував дроном, не міг не знати, що ціль абсолютно цивільна», — заявив глава держави.

    Зеленський також закликав міжнародну спільноту до рішучої відповіді на російські атаки по цивільній інфраструктурі України. Окремо президент наголосив на необхідності посилення української протиповітряної оборони, яка має захищати людей та критично важливі об’єкти від російських ракет і безпілотників.

    За інформацією, яка з’явилася після атаки, команда «Укрзалізниці» отримала попередження про наближення реактивного безпілотника та передала відповідну інформацію машиністу. Однак через високу швидкість дрона та його різкий маневр зупинити поїзд до моменту удару не вдалося.

    Попри влучання по локомотиву, пасажирські вагони не зазнали таких пошкоджень, які призвели б до жертв серед людей. Після евакуації пасажирів залізничники та рятувальники продовжили працювати на місці події.

    Удар по поїзду став черговим випадком, коли російські війська атакують цивільну транспортну інфраструктуру України. Особливе занепокоєння викликає те, що в момент атаки потяг перевозив сотні пасажирів, серед яких десятки дітей.

    Наразі відповідні служби продовжують працювати на місці події, а українська влада вкотре наголошує на необхідності посилення захисту залізничної інфраструктури та систем протиповітряної оборони

  • «Не робіть роботу за Соловйова»: Повітряні сили різко звернулися до медіа через заголовки про «незбиті ракети»

    «Не робіть роботу за Соловйова»: Повітряні сили різко звернулися до медіа через заголовки про «незбиті ракети»

    У Повітряних силах ЗСУ закликали українські медіа та Telegram-канали обережніше висвітлювати результати російських ракетних атак і не перетворювати повідомлення про незбиті балістичні ракети на хвилю песимістичних заголовків. Начальник управління комунікацій Повітряних сил полковник Юрій Ігнат наголосив, що такі публікації активно підхоплює російська пропаганда, тоді як українська протиповітряна оборона продовжує працювати в умовах гострого дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    В ефірі телемарафону Ігнат розповів, що моніторингові групи Повітряних сил проаналізували інформаційне висвітлення останніх російських атак, зокрема ударів по Одеській області. За його словами, пошукові системи видають тисячі матеріалів із формулюваннями на кшталт «не збито жодної ракети».

    Сам факт публікації офіційної статистики військові не заперечують. Проблемою Ігнат назвав саме спосіб, у який ця інформація подається та масштабується в інформаційному просторі.

    За його словами, російські пропагандистські ресурси отримують можливість просто цитувати українські ЗМІ та Telegram-канали, використовуючи їхні заголовки як підтвердження власних тез про нібито безпорадність української ППО.

    «Не треба робити всю роботу за Скабєєву, за Соловйова і так далі», — заявив Ігнат.

    Він наголосив, що йдеться не про приховування інформації про результати атак, а про відповідальність за її подачу українській аудиторії.

    Проблема з балістикою справді існує

    Заклик Повітряних сил пролунали на тлі реальної та дедалі гострішої проблеми — нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

    Ще на початку липня Ігнат прямо заявляв, що Росія намагається використовувати дефіцит таких ракет і дедалі більше концентрується на балістичних ударах. За його словами, російське командування розуміє різницю між можливостями української ППО проти крилатих і балістичних цілей.

    Показовою стала масована атака на Київ і область у ніч проти 6 липня. Тоді Повітряні сили повідомляли, що українські захисники не змогли перехопити жодну з 29 балістичних ракет, які атакували столичний регіон. Ігнат пояснював це саме нестачею перехоплювачів для Patriot.

    Водночас ситуація з іншими типами повітряних цілей суттєво відрізняється. Повітряні сили здатні ефективно перехоплювати значну частину крилатих ракет, а до протидії їм залучаються, зокрема, винищувачі F-16. Ігнат раніше зазначав, що висока ефективність проти крилатих ракет є однією з причин, чому РФ намагається збільшувати частку балістичного озброєння у своїх комбінованих ударах.

    Під час виступу 10 серпня він також повідомив, що ефективність протидії ударним безпілотникам типу Shahed залишається дуже високою — до 95%.

    Україна використовує проти російських повітряних атак комплексну систему: зенітні ракетні комплекси, авіацію, мобільні вогневі групи, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі. Однак балістичні ракети залишаються окремою проблемою.

    Чому Patriot настільки важливий

    На озброєнні України Patriot залишається ключовою системою, здатною ефективно боротися з російськими балістичними та квазібалістичними ракетами, зокрема «Іскандер-М», а також складними цілями на кшталт «Кинджалів» і «Цирконів».

    Проте наявність самого комплексу не вирішує проблему. Для постійної бойової роботи потрібен стабільний запас дорогих ракет-перехоплювачів.

    Крім того, Patriot не створює універсальної «парасольки» над усією територією країни. Ігнат раніше пояснював, що для перехоплення балістичної цілі комплекс повинен бути розташований таким чином, щоб ціль потрапила до його зони відповідальності. Тому навіть достатня кількість ракет не означала б автоматичного захисту кожного українського міста.

    Ситуацію ускладнює глобальний дефіцит перехоплювачів. Росія нарощує застосування балістики, тоді як ракети для Patriot мають високий попит і серед інших американських союзників.

    Водночас основним каналом забезпечення України такими боєприпасами стала програма PURL. Посол України при НАТО Альона Гетьманчук на початку липня повідомила, що через цю схему Україна отримує вже близько 90–92% перехоплювачів для Patriot. Наприкінці 2025 року цей показник становив близько 75%.

    Це демонструє, наскільки українська антибалістична оборона залежить від безперервності зовнішніх поставок.

    Росія робить ставку на найскладніші для ППО цілі

    Тактика російських атак також змінюється. Комбіновані удари можуть включати сотні безпілотників, крилаті ракети, авіаційні ракети, балістику та реактивні ударні дрони.

    Завдання такого підходу — одночасно перевантажити різні ешелони української ППО та змусити її витрачати дефіцитні боєприпаси.

    За словами Ігната, останнім часом одним із пріоритетних напрямків російських атак залишається портова та логістична інфраструктура. Таким чином Москва намагається не лише завдавати фізичних руйнувань, а й тиснути на українську економіку.

    У липні Повітряні сили вже звертали увагу на те, що Росія частіше застосовує балістику саме тому, що крилаті ракети українська ППО навчилася перехоплювати значно ефективніше.

    Саме на цьому тлі Ігнат закликає розділяти дві речі: реальну проблему з антибалістичною обороною та створення в інформаційному просторі враження, ніби українська ППО взагалі перестала справлятися зі своїми завданнями.

    Інформаційна складова стала частиною атак

    У Повітряних силах фактично звертають увагу ще на один фронт війни — інформаційний. Після масованих атак Москва традиційно намагається перебільшити результати ударів, заявляючи про знищення військових об’єктів або нібито повну неефективність української протиповітряної оборони.

    Саме тому формулювання українських медіа можуть отримувати друге життя вже в російському інформаційному просторі.

    При цьому Повітряні сили не заперечують проблеми: дефіцит ракет до Patriot є реальним, а можливості перехоплення балістики зараз суттєво обмежені. Ще на початку липня Ігнат відкрито говорив, що Росія користується цією ситуацією та збільшує інтенсивність відповідних атак.

    Однак із цього не випливає, що вся система ППО України неефективна. Результативність залежить від типу цілі, напрямку її польоту, наявності відповідного комплексу в зоні перехоплення та запасу боєприпасів.

    Тому головний заклик Повітряних сил до медіа полягає не в тому, щоб замовчувати невдалі перехоплення, а в тому, щоб не перетворювати окрему статистику щодо балістичних ракет на узагальнення про нібито повний провал української ППО.

    На тлі того, що Росія продовжує нарощувати ракетне виробництво й шукати способи прориву української протиповітряної оборони, питання поставок перехоплювачів Patriot залишається одним із найважливіших для захисту українських міст. І водночас, як наголосили в Повітряних силах, значення має не лише те, що відбувається в небі, а й те, як результати цієї боротьби пояснюють українському суспільству.

  • У Молдові біля кордону з Україною пролунав вибух: знайшли уламки бойового дрона

    У Молдові біля кордону з Україною пролунав вибух: знайшли уламки бойового дрона

    У Молдові 9 серпня поблизу села Крокмаз Штефан-Водського району пролунав потужний вибух. Після нього загорілася суха рослинність, а на місці події правоохоронці виявили фрагменти, які можуть належати бойовому безпілотнику.

    Про це повідомляє молдовське видання NewsMaker.md із посиланням на поліцію Штефан-Води.

    Повідомлення про вибух поблизу Крокмазу надійшло до правоохоронців близько 13:20. Очевидці повідомили про гучний вибух, після якого на відкритій території виникла пожежа. Загорілася суха рослинність.

    Поліція прибула на місце події та попередньо встановила, що причиною вибуху могло стати падіння невідомого об’єкта. Під час огляду території правоохоронці виявили фрагменти, які попередньо ідентифікували як частини бойового безпілотного літального апарата.

    Водночас молдовські правоохоронці наразі не повідомляють, кому саме належав безпілотник, звідки він прилетів та за яких обставин опинився на території країни. Остаточно встановити походження апарата мають фахівці після проведення необхідних експертиз.

    За попередньою інформацією, падіння об’єкта та подальше займання рослинності не призвели до жертв. Повідомлень про постраждалих серед населення не надходило.

    На місце події направили профільні підрозділи молдовських правоохоронних органів. Фахівці мають встановити обставини вибуху, визначити характер виявлених уламків та перевірити, чи могли вони становити додаткову небезпеку для місцевих жителів.

    До роботи також залучили співробітників відділу вибухових речовин та технічної експертизи поліції. Вони мають провести детальний огляд фрагментів та території, де стався вибух.

    У поліції наголосили, що додаткову інформацію про інцидент оприлюднять після завершення первинного візуального огляду. Остаточні висновки щодо походження та типу безпілотника можна буде зробити лише після проведення спеціалізованої експертизи.

    Інцидент у Штефан-Водському районі привертає особливу увагу через близькість Молдови до України та регулярне використання Росією безпілотників для атак на українську територію. Останніми роками уламки та фрагменти російських ударних дронів неодноразово виявляли на території Молдови.

    Зокрема, 5 серпня у Кагульському районі молдовські правоохоронці виявили уламки безпілотника типу «Шахед». За оцінкою молдовської влади, апарат міг містити вибухову речовину.

    Подібні випадки створюють додаткові ризики для Молдови, оскільки падіння уламків або самих безпілотників відбувається поблизу населених пунктів, об’єктів інфраструктури та сільськогосподарських територій.

    Молдовська влада раніше також визнавала, що країна має обмежені технічні можливості для виявлення частини безпілотників, які використовуються під час російських атак на Україну. Зокрема, йдеться про дрони з малою ефективною площею розсіювання, які складніше виявляти традиційними засобами радіолокаційного контролю.

    Через це окремі безпілотники можуть залишатися непоміченими під час польоту та опинятися за межами України. Водночас сам факт виявлення уламків на території Молдови ще не дозволяє автоматично встановити, яким був маршрут конкретного апарата або за яких обставин він перетнув державний кордон.

    Наразі молдовські правоохоронці продовжують розслідувати обставини події біля Крокмазу. Ключовими завданнями є встановлення типу безпілотника, його походження та причини падіння.

    У разі підтвердження, що знайдені фрагменти належать бойовому безпілотнику, інцидент стане черговим випадком потрапляння пов’язаних із війною в Україні літальних апаратів або їхніх уламків на територію Молдови.

    Водночас правоохоронці поки не роблять остаточних висновків щодо походження об’єкта та закликають дочекатися результатів експертизи.

  • У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    У Болгарії пояснили появу дрона біля газопроводу: його могли збити з курсу засоби РЕБ

    Безпілотник, який 8 серпня залетів у повітряний простір Болгарії та згодом вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, міг опинитися на території країни через вплив засобів радіоелектронної боротьби. Болгарські військові наразі вважають, що йдеться про український дрон-приманку «Мая». Водночас у Генеральному штабі Болгарії не бачать ознак того, що інцидент був навмисною атакою проти країни.

    Про це заявив начальник Генерального штабу Болгарії адмірал Еміл Ефтімов, повідомляє BGNES.

    За його словами, безпілотник міг змінити траєкторію польоту під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Через це апарат, який використовувався під час війни Росії проти України, міг втратити початковий курс та опинитися за межами району, де мав виконувати своє завдання.

    Ефтімов наголосив, що наразі немає ознак того, що дрон був спрямований до Болгарії навмисно. За його оцінкою, інцидент є побічним наслідком бойових дій, які відбуваються неподалік болгарських кордонів.

    «Питання стояло про те, чи це “Шахед” чи ні — з’ясувалось, що ні. Цей інцидент — наслідок ведення бойових дій неподалік наших кордонів. Ми пристосовуємось, адаптуємось і розвиваємо необхідні спроможності», — заявив начальник болгарського Генштабу.

    Він також зазначив, що безпілотники такого типу можуть використовуватися як приманки для перевантаження або відволікання систем протиповітряної оборони. За словами адмірала, «Мая» може нести до 5 кг вибухової речовини.

    Ефтімов повідомив, що особисто перебував на місці вибуху безпілотника. За його словами, вибух не спричинив шкоди.

    Наразі болгарська сторона розглядає версію, що апарат є саме українським дроном-приманкою «Мая». Такі безпілотники можуть використовуватися для виконання допоміжних завдань під час повітряних атак, зокрема для створення додаткового навантаження на російську протиповітряну оборону.

    Інцидент стався вранці 8 серпня. Невідомий безпілотник увійшов у повітряний простір Болгарії з боку Румунії. Після перетину кордону він вибухнув неподалік міжнародного газопроводу.

    Місце падіння дрона привернуло особливу увагу через близькість до енергетичної інфраструктури. Міжнародні газопроводи мають стратегічне значення для енергетичної безпеки регіону, тому будь-які вибухи або падіння безпілотників поблизу таких об’єктів розглядаються болгарською владою як потенційно небезпечні інциденти.

    Водночас болгарське Міністерство оборони після аналізу апарата заявило, що він міг бути пов’язаний саме з українською приманкою «Мая». Це дозволяє розглядати подію не як навмисний удар по Болгарії, а як можливий наслідок застосування безпілотників у війні Росії проти України.

    Важливим фактором у цій ситуації є використання засобів радіоелектронної боротьби. РЕБ може впливати на роботу навігаційних систем безпілотників, перешкоджати передачі сигналів або змушувати апарат змінювати траєкторію польоту. У разі втрати точного управління безпілотник може відхилитися від запланованого маршруту та опинитися на території іншої держави.

    Саме таку версію зараз розглядають болгарські військові. За словами Ефтімова, жодних ознак навмисних дій саме проти Болгарії наразі не виявлено.

    Інцидент також показує, як війна в Україні створює додаткові безпекові ризики для сусідніх країн НАТО. Навіть якщо безпілотник не був спрямований проти конкретної держави, його технічні можливості, вплив РЕБ або інші фактори можуть призвести до перетину кордонів і появи небезпечних ситуацій.

    Для Болгарії це особливо актуально через її розташування на узбережжі Чорного моря та близькість до району бойових дій. Країна є членом НАТО, а її повітряний простір та інфраструктура потребують постійного контролю на тлі регулярного застосування Росією безпілотників і ракет у війні проти України.

    Болгарські військові наголошують, що саме тому країна продовжує адаптувати свої оборонні можливості до нових загроз. Йдеться, зокрема, про вдосконалення систем спостереження, виявлення безпілотників та реагування на потенційні порушення повітряного простору.

    Українська сторона зі свого боку заперечує будь-які навмисні дії проти Болгарії. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Київ нічого навмисно не спрямовував у бік болгарської території.

    Таким чином, наразі основною версією залишається випадкове потрапляння безпілотника на територію Болгарії після можливої втрати курсу під впливом засобів радіоелектронної боротьби. Вибух поблизу газопроводу не призвів до пошкоджень, а болгарські військові не вбачають у ньому ознак цілеспрямованої атаки на країну.

    Водночас інцидент демонструє, що наслідки війни можуть виходити далеко за межі безпосередньої зони бойових дій. Порушення повітряного простору, падіння безпілотників та ризики для критичної інфраструктури змушують сусідні з Україною держави посилювати контроль за повітряним простором і готуватися до нестандартних сценаріїв.

  • Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Росія вдарила по Україні понад 200 дронами та ракетами: Одеса залишилася без світла й води, у Харкові є загиблі

    Російські війська в ніч проти неділі, 9 серпня, здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ракети та понад 200 ударних безпілотників. Основний напрямок ворожого удару припав на Одеську область, однак під атакою також опинилися Харків, Павлоград та низка інших регіонів. Унаслідок обстрілів є загиблі та десятки постраждалих, пошкоджено житлові будинки, портову й енергетичну інфраструктуру.

    За даними Повітряних сил, цієї ночі Росія застосувала проти України 202 ударні безпілотники різних типів, зокрема дрони Shahed, а також баражуючі боєприпаси «Бандероль». Крім безпілотників, російські війська завдали ракетних ударів, зокрема балістичними, протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.

    Ракети типу «Іскандер-М»/С-400, «Онікс» та Х-31П російські військові запускали з території тимчасово окупованого Криму та акваторії Чорного моря. Основною ціллю атаки, за даними Повітряних сил, стала Одеська область.

    Українська протиповітряна оборона вночі працювала на півночі, півдні та сході країни. Силам оборони вдалося знищити або подавити 179 ворожих безпілотників. Водночас повністю відбити масовану атаку не вдалося: зафіксовано влучання ракет і дронів на 22 локаціях.

    Найскладнішою виявилася ситуація на Одещині. В Одесі російська атака пошкодила житлові будинки, енергетичні об’єкти та портову інфраструктуру. За попередніми даними, відомо про вісьмох постраждалих.

    У компанії ДТЕК назвали нічний удар одним із наймасштабніших для Одеського регіону від початку року. Внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури частина Одеси та окремі об’єкти критичної інфраструктури залишилися без електропостачання.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Водночас у ДТЕК зазначають, що через масштаб пошкоджень ремонт може потребувати значного часу. Фахівці мають відновити електропостачання після того, як буде забезпечено безпечний доступ до пошкоджених об’єктів.

    Через знеструмлення енергетичної інфраструктури виникли проблеми і з водопостачанням Одеси. Як повідомили в міській владі, у більшості районів міста зникла вода через припинення роботи потужних насосних станцій.

    Атака також позначилася на роботі громадського транспорту. В Одесі тимчасово призупинили рух електротранспорту, а на маршрути додатково вивели автобуси. Таким чином, місто змушене адаптувати роботу транспортної та комунальної інфраструктури до наслідків масованого обстрілу.

    Під ударом опинилася і портова інфраструктура. Росія систематично атакує Одеську область, зокрема об’єкти, пов’язані з морськими перевезеннями та експортною діяльністю. Удари по портах та енергетичних об’єктах створюють додаткові ризики не лише для регіону, а й для функціонування важливих логістичних маршрутів України.

    Через наслідки російського обстрілу виникли проблеми і з автомобільним сполученням на півдні країни. Державна прикордонна служба повідомила про обмеження руху трасою «Одеса — Рені». Через це тимчасово ускладнено або неможливо проїхати до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.

    Складною залишається ситуація і в Харкові. Один із російських безпілотників прямим влучанням ударив у багатоповерховий житловий будинок у Салтівському районі. Внаслідок атаки було зруйновано чотири поверхи будівлі.

    На місці удару розпочалися рятувальні роботи. Спочатку повідомлялося про заблокованих людей у пошкодженому будинку, після чого рятувальники та екстрені служби продовжили пошук і допомогу постраждалим.

    За останніми повідомленнями, унаслідок удару по Харкову загинули двоє людей, ще 23 особи отримали поранення. Серед постраждалих є дитина. П’ятеро людей перебувають у лікарнях, а одна жінка — у важкому стані.

    Російська атака також завдала ударів по Павлограду Дніпропетровської області. За інформацією місцевої влади, російські війська атакували район поблизу торговельного центру, а також енергетичні об’єкти.

    Внаслідок обстрілу Павлограда постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Екстрені служби працювали на місцях ударів, а фахівці оцінюють масштаби пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Цієї ночі російські війська також атакували Житомирську, Миколаївську, Київську, Херсонську, Сумську, Запорізьку та Донецьку області. У різних регіонах повідомляли про роботу сил протиповітряної оборони, вибухи, падіння уламків та пошкодження цивільної й критичної інфраструктури.

    Масштаб нічної атаки вкотре продемонстрував, що Росія продовжує використовувати комбіновану тактику ударів по Україні. Поряд із великою кількістю ударних безпілотників російські війська застосовують різні типи ракет, намагаючись перевантажити українську систему протиповітряної оборони та одночасно уражати різні цілі.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив, що Росія продовжує робити ставку на балістичне озброєння. За його словами, лише протягом цього тижня російські війська застосували проти України 61 ракету, з яких 56 атакували за балістичною траєкторією.

    Крім того, за цей період Росія запустила понад 1560 ударних безпілотників та використала близько 1540 керованих авіаційних бомб.

    За словами Зеленського, для протидії такій тактиці Україні необхідне подальше посилення протиповітряної оборони. Йдеться, зокрема, про збільшення кількості систем ППО та боєприпасів до них, які дозволяють захищати міста, енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру від ракетних і дронових атак.

    Президент також наголосив на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. На думку української влади, обмеження мають створювати для Кремля додаткові економічні та технологічні перешкоди для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння.

    Нічний удар став черговою масштабною атакою Росії по Україні, під час якої під удар потрапили одночасно кілька регіонів. Найбільше наслідків зафіксовано на Одещині, де пошкодження енергетичної інфраструктури спричинили перебої з електро- та водопостачанням, а також у Харкові, де внаслідок прямого влучання у житлову багатоповерхівку загинули люди.

    Наразі аварійні та рятувальні служби продовжують працювати на місцях ударів. Дані про кількість постраждалих та масштаби руйнувань можуть уточнюватися.

  • Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    Росія запустила по Україні майже 150 дронів: десятки БпЛА прорвалися до цілей

    У ніч проти 7 серпня Росія здійснила чергову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 147 безпілотників різних типів. Сили протиповітряної оборони знешкодили 114 ворожих цілей, однак зафіксовано влучання 29 ударних дронів одразу на 15 локаціях.

    Про це вранці 7 серпня повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    Російська атака розпочалася ще близько 18:00 четверга, 6 серпня, і тривала протягом усієї ночі та ранку. Для удару противник використав одразу декілька типів безпілотних літальних апаратів.

    Серед них були ударні Shahed, зокрема їхні реактивні модифікації, БпЛА типу «Гербера» та «Італмас», а також дрони-імітатори «Пародія». Використання різних за характеристиками апаратів дозволяє противнику одночасно створювати додаткове навантаження на українську систему ППО та намагатися прорвати оборону окремими ударними безпілотниками.

    Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків. Повітряні сили зафіксували польоти російських дронів із районів Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Також безпілотники запускали з окупованого Донецька та району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму.

    До відбиття масованого удару залучили практично всі доступні компоненти української протиповітряної оборони. По ворожих цілях працювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, вдалося збити або подавити 114 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших моделей.

    Ворожі цілі знешкоджували на півночі, півдні та сході України.

    Водночас повністю відбити атаку не вдалося. Військові підтвердили влучання 29 ударних безпілотників на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Таким чином, приблизно 78% від загальної кількості запущених уночі безпілотників були збиті або подавлені українською ППО та іншими засобами протидії. Водночас Повітряні сили не повідомляють у ранковому зведенні детального переліку об’єктів, по яких припали влучання.

    Станом на момент публікації ранкового повідомлення повітряна атака також ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалися російські безпілотники, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі загрози.

    Нова атака відбувається на тлі активного пошуку Україною додаткових засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Напередодні президент Володимир Зеленський провів окрему нараду щодо розвитку української балістичної та антибалістичної програми FREYJA. Київ паралельно веде переговори із союзниками про отримання додаткових ракет для наявних систем ППО, передусім Patriot.

    Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга 6 серпня заявив, що Україна фактично «б’ється за кожну ракету» PAC-3 для Patriot. За його словами, обмежені світові виробничі можливості та високий попит на такі боєприпаси, зокрема через загострення ситуації на Близькому Сході, значно ускладнюють їх отримання.

    На цьому тлі Росія продовжує масштабувати використання ударних безпілотників і комбінувати різні їхні типи під час одного нальоту. Окрім класичних Shahed, у російських атаках дедалі частіше використовуються дешевші дрони та апарати-імітатори. Їхнім завданням може бути не лише безпосередній удар, а й перевантаження систем виявлення та змушування української ППО витрачати ресурси на визначення реальних загроз.

    Особливу небезпеку становить і використання реактивних безпілотників. Через значно більшу швидкість вони скорочують час, який мають українські підрозділи для виявлення, супроводу та знищення повітряної цілі.

    Саме тому Україна паралельно розвиває дешевші засоби перехоплення, включно з дронами-перехоплювачами, мобільними вогневими групами та системами РЕБ. Використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного російського БпЛА економічно та технологічно неможливо, особливо за умов постійного нарощування масштабів атак.

    Нічний удар 7 серпня вкотре показав цю проблему. Росія одночасно запустила 147 апаратів кількох типів із п’яти основних районів, розташованих як на території РФ, так і на окупованих українських землях.

    Попри знешкодження більшості цілей, 29 ударних БпЛА змогли досягти 15 локацій, що демонструє: навіть високий відсоток роботи ППО не гарантує відсутності руйнувань під час настільки масованих нальотів.

    Повітряні сили наголошують, що інформація про результати атаки є попередньою. Оскільки на момент ранкового зведення ворожі безпілотники ще перебували в українському повітряному просторі, остаточні показники можуть бути уточнені.

  • Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    У ніч на 5 серпня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак останнього часу, застосувавши проти України 28 ракет різних типів та 115 ударних і безпілотників-імітаторів. Основною ціллю удару стала Київська область. Водночас українські сили протиповітряної оборони знищили майже сотню ворожих дронів, однак перехопити балістичні ракети цього разу не вдалося.

    Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

    За даними військових, Росія використала чотири протикорабельні ракети “Циркон”/”Онікс”, запущені з території Курської та Ростовської областей РФ, а також 24 балістичні ракети “Іскандер-М”/С-400, які були випущені з Брянської та Курської областей.

    Крім ракет, окупанти застосували 115 безпілотників, серед яких ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих БпЛА, “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з районів Курська, Міллерового, Орла, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, сили радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередніми даними станом на 08:30, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 98 ворожих безпілотників різних типів на півночі, сході та півдні країни.

    Водночас Повітряні сили підтвердили влучання російських ракет і 17 ударних безпілотників на 26 різних локаціях. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксовано ще на шести локаціях.

    У військовому командуванні також наголосили, що повітряна атака тривала й після оприлюднення оперативного зведення. У повітряному просторі України залишалися ворожі безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки.

    Нагадаємо, внаслідок нічної атаки Росії значних руйнувань зазнали Київ та Київська область. У столиці зросла кількість постраждалих, а в Київській області, зокрема на залізничній платформі поблизу атакованих логістичних об’єктів, було виявлено загиблих.

  • Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Росія зробила реактивні “Шахеди” ще небезпечнішими

    Російські окупаційні війська модернізували реактивний ударний безпілотник “Герань-4 Сикер”, який є однією з новітніх модифікацій дронів типу “Шахед”. Нове оснащення передбачає встановлення сучасної системи наведення та оптико-електронного модуля, що має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв’язку на завершальному етапі атаки.

    Про це повідомляє “Мілітарний”.

    Фахівці видання проаналізували фотографії уламків модернізованої версії безпілотника та звернули увагу на суттєві конструктивні зміни. Найпомітнішою стала оновлена носова частина апарата, в якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За оцінками аналітиків, саме він відповідає за фінальне наведення дрона на визначену ціль.

    Експерти зазначають, що модернізація включає систему донаведення, яка дозволяє безпілотнику продовжувати виконання бойового завдання навіть у разі втрати каналу зв’язку під час пікірування. Це означає, що дрон здатний самостійно завершити атаку на об’єкт, використовуючи оптичне наведення, що потенційно підвищує ефективність його застосування та ускладнює протидію засобами радіоелектронної боротьби.

    Крім основної системи наведення, на безпілотнику виявили ще одну камеру. За даними OSINT-дослідників, це китайська модель Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic із панорамним кутом огляду 180 градусів. Імовірно, вона використовується для широкого огляду місцевості перед атакою та забезпечення ситуаційної обізнаності. Також серед можливих функцій розглядається виявлення українських дронів-перехоплювачів, які останнім часом дедалі активніше використовуються для боротьби з російськими ударними БпЛА.

    За інформацією “Мілітарного”, модернізована версія “Герань-4 Сикер” має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 км/год та бойову частину масою 50 кілограмів. Водночас максимальна швидкість реактивного безпілотника може досягати 500 км/год, що значно ускладнює його перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів.

    Аналітики також зазначають, що російські війська вже застосовують ці реактивні безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та цивільних суднах у Чорному морі. Використання швидкісних реактивних дронів у таких операціях свідчить про прагнення Росії підвищити ефективність повітряних атак по важливих логістичних об’єктах.

    Перші випадки застосування реактивної “Герані-4” були зафіксовані ще на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах фахівці виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 із тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A із тягою приблизно 200 кгс. Останній також використовується на реактивному безпілотнику “Герань-5”.

    Новий планер дозволяє дрону активно маневрувати на швидкостях 300–400 км/год, а практична висота польоту становить до 5 тисяч метрів. Для базової модифікації “Герань-4” дальність польоту оцінювалася приблизно у 450 кілометрів, тоді як модернізована версія отримала збільшений запас ходу.

    Фахівці наголошують, що поява нової системи наведення створює додаткові виклики для української протиповітряної оборони. Висока швидкість реактивних модифікацій та можливість автономного донаведення роблять такі безпілотники складнішими цілями для мобільних вогневих груп і частини наявних засобів перехоплення.

    Водночас Україна продовжує працювати над відповіддю на нові загрози. Зокрема, в країні вже презентували систему автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, яка розроблена саме для боротьби з реактивними безпілотниками типу “Герань-4”. Паралельно українські фахівці продовжують вдосконалювати технології протидії ударним БпЛА, які Росія регулярно застосовує під час атак на українські міста та критичну інфраструктуру.

    Раніше також повідомлялося, що під час дослідження уламків російських ударних дронів типу “Герань-2” у Чернігівській області були виявлені елементи зі збідненим ураном. У зв’язку з цим громадян закликають не наближатися до уламків збитих безпілотників, а одразу повідомляти про їх виявлення поліцію, ДСНС та саперні підрозділи для безпечного обстеження та знешкодження.

  • Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Російські війська вдень 28 липня здійснили масовану комбіновану атаку на Миколаїв та область, застосувавши керовані авіаційні бомби, крилаті ракети й безпілотники різних типів. Унаслідок ударів пошкоджено промислове підприємство, об’єкт портової інфраструктури, приватні та багатоквартирні житлові будинки. За останніми даними правоохоронців, поранень зазнали четверо цивільних людей.

    Про наслідки атаки повідомили виконувач обов’язків начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич і Миколаївська обласна прокуратура. Місцеві служби продовжують обстеження пошкоджених об’єктів та ліквідацію наслідків влучань. Мер Миколаєва підтвердив, що до робіт залучені комунальні та аварійні служби міста.

    За словами Решетілова, російські війська атакували регіон ударними безпілотниками типу Shahed, реактивними дронами, які називають «Бандеролями», а також керованими авіаційними бомбами. Сили оборони змогли знищити більшість повітряних цілей, однак в області зафіксували окремі влучання та падіння уламків збитих засобів ураження.

    У Миколаєві пошкоджень зазнали промислове підприємство, портова інфраструктура та житловий фонд. На окремих об’єктах виникли пожежі, до гасіння яких залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    У Галицинівській громаді Миколаївського району уламки збитого безпілотника впали на приватний житловий будинок. Унаслідок цього постраждав 86-річний чоловік. Його госпіталізували у тяжкому стані. Медики надають потерпілому необхідну допомогу.

    Міський голова Олександр Сєнкевич повідомив про руйнування у приватному секторі та пошкодження багатоквартирних будинків. За його словами, фахівці обходять території, фіксують наслідки ударів і визначають обсяг першочергових ремонтних робіт.

    «Вдень російські агресори масовано атакували наше місто. До ліквідації наслідків залучені всі необхідні служби та працівники комунальних підприємств міста», – повідомив мер.

    Сєнкевич наголосив, що російські війська вкотре спрямували озброєння по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах. Він також закликав жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й дотримуватися правил безпеки до завершення обстеження місць ударів.

    Миколаївська обласна прокуратура повідомила, що внаслідок атаки постраждали загалом четверо цивільних. Крім 86-річного жителя Миколаївського району, травми отримали троє мешканців обласного центру — двоє чоловіків і жінка. Інформації про їхній стан на момент публікації не наводилося.

    За попередніми даними слідства, під час комбінованого удару російська армія застосувала дві керовані авіаційні бомби, п’ять крилатих ракет і два реактивні безпілотні літальні апарати. Остаточний тип озброєння та кількість застосованих засобів ураження встановлюватимуть після огляду місць подій і дослідження уламків.

    За фактом чергового обстрілу цивільної інфраструктури правоохоронці розпочали досудове розслідування. На місцях влучань працюють прокурори, слідчі, вибухотехніки та інші профільні служби. Вони документують пошкодження, збирають уламки боєприпасів та фіксують наслідки російської атаки для подальшого використання у кримінальному провадженні.

    Атака 28 липня відбулася на тлі посилення російських ударів по портовій інфраструктурі Миколаївської області. Лише напередодні російські безпілотники атакували портові об’єкти регіону. Тоді загинув 48-річний чоловік, були пошкоджені цивільні судна, а ще один постраждалий перебував у тяжкому стані.

    Також упродовж липня окупанти неодноразово били по цивільних суднах, складах і підприємствах Миколаївщини. Зокрема, під час попередніх атак пошкоджували портові об’єкти та іноземні судна, пришвартовані у регіоні.

    Місцева влада закликає громадян не публікувати фото та відео роботи протиповітряної оборони, місць влучань і переміщення військових. Жителів пошкоджених будинків просять звертатися до представників місцевої влади та аварійних служб для фіксації збитків і отримання допомоги.

  • Росія вдарила «шахедом» по АТБ у Чернігові: серед загиблих — 10-річна дитина

    Росія вдарила «шахедом» по АТБ у Чернігові: серед загиблих — 10-річна дитина

    Російські війська вдень у неділю, 26 липня, завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. У Чернігові ударний безпілотник типу Shahed влучив у супермаркет мережі «АТБ», розташований у мікрорайоні ЗАЗ на північно-західній околиці міста. Внаслідок атаки є загиблі та поранені, серед жертв — дитина.

    Про це повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, безпілотник упав безпосередньо на будівлю супермаркету, де в цей час могли перебувати відвідувачі та працівники.

    За попередніми даними, внаслідок російської атаки загинули двоє людей, ще троє дістали поранення. Згодом Брижинський уточнив, що серед загиблих є 10-річна дитина. Інформація про стан постраждалих та можливе збільшення кількості жертв уточнюється.

    На місці удару працюють рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та інші екстрені служби. Тривають аварійно-рятувальні роботи, ліквідація наслідків удару та обстеження пошкодженої будівлі. Не виключено, що під завалами можуть перебувати люди.

    Удар припав на цивільний об’єкт — один із супермаркетів мережі «АТБ», який розташований у густонаселеному районі Чернігова. Такі об’єкти не мають військового призначення, тому їх ураження вкотре свідчить про небезпеку російських атак для мирного населення.

    Атака відбулася на тлі чергової хвилі російських ударів по українських містах. Лише в ніч на 26 липня Росія застосувала проти України вісім ракет і 136 безпілотників різних типів. За словами президента Володимира Зеленського, за останній тиждень окупанти випустили по Україні майже 1700 дронів, понад 1630 керованих авіабомб і 95 ракет, більше половини з яких були балістичними.

    Цього ж дня російські війська атакували й інші регіони країни. У Харкові ударний дрон влучив у житловий сектор, у Кривому Розі внаслідок атаки було повністю знищено будівельний гіпермаркет, а в Києві зафіксували балістичний удар.

    Правоохоронці документують наслідки атаки в Чернігові як черговий воєнний злочин Росії. Остаточна інформація щодо кількості загиблих, постраждалих та масштабів руйнувань буде оприлюднена після завершення роботи рятувальних служб і розбору завалів.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель двох людей, серед яких 10-річна дитина, а також трьох поранених. Влада закликає мешканців міста не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози нових ударів. Інформація уточнюється і може бути оновлена після офіційних повідомлень місцевої влади та екстрених служб.