Nenkainfo.com

Позначка: шахрайство

  • Поліція підозрює Назарія Гусакова у шахрайстві з благодійними зборами на СМА

    Поліція підозрює Назарія Гусакова у шахрайстві з благодійними зборами на СМА

    Національна поліція України розпочала два кримінальні провадження щодо громадянина Назарія Гусакова, який опинився в центрі гучного скандалу, пов’язаного з можливим шахрайством у сфері благодійності. За даними правоохоронців, він міг незаконно зібрати значні суми під виглядом допомоги на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА).

    Інформація про терміновий збір на препарат для лікування СМА активно поширювалась у соцмережах та ЗМІ. Залучення публічних персон — журналістів, блогерів, лідерів думок — зробило кампанію особливо помітною, що дозволило зібрати великі суми коштів у короткі строки.

    Проте нещодавно в соціальних мережах з’явилися численні повідомлення про відсутність звітності та ознак реального використання зібраних коштів. Люди, які донатили на лікування, почали вимагати пояснень і перевірки з боку правоохоронних органів.

    Поліція відкрила два кримінальні провадження одразу за двома серйозними статтями:

    • Ч. 4 ст. 190 ККУ — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою;

    • Ч. 3 ст. 209 ККУ — легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

    За попередніми даними, у схемі використовували щонайменше чотири фінансові платформи та сервіси цифрових платежів. Їхні реквізити активно публікувались в соцмережах під час збору.

    Ключовою підставою для підозри стало саме невиконання зобов’язань щодо прозорої звітності, які зазвичай є стандартом у благодійних ініціативах, особливо якщо йдеться про медичні збори. Відомо, що благодійна діяльність, пов’язана з рідкісними хворобами, як СМА, часто привертає підвищену увагу, а тому вимагає особливої довіри з боку суспільства.

    У ситуації з Гусаковим ця довіра, вочевидь, була зруйнована.

    Розслідування триває, а фігуранту може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На момент публікації Гусаков публічно не коментував ситуацію, а сторінки, де вівся збір, частково видалені або закриті.

    Цей випадок став ще одним тривожним сигналом про вразливість благодійної сфери до маніпуляцій — особливо тоді, коли емоційна складова переважає над перевіркою фактів.

  • Привласнили мільйони з бюджету: топменеджери ДП «Документ» постануть перед судом

    Привласнили мільйони з бюджету: топменеджери ДП «Документ» постануть перед судом

    Правоохоронці повідомили про викриття масштабної корупційної схеми у державному підприємстві «Документ», що надає паспортні та інші адміністративні послуги. У центрі розслідування — вісім колишніх і нинішніх посадовців, які, за версією слідства, організували механізм систематичного розкрадання бюджетних коштів у період з 2022 по 2023 рік.

    Як встановили слідчі, фігуранти справи нараховували подвійну оплату працівникам центрального офісу, відрядженим до однієї з філій підприємства в країні Європейського Союзу. Частину нарахованих зарплат ці працівники змушені були повертати готівкою організаторам схеми — як «відкат» за участь у відрядженні. Таким чином зловмисники змогли привласнити понад 21 мільйон гривень.

    На цей момент тривають слідчі дії. Фігурантам інкримінують розтрату державних коштів та організацію злочинної групи. Якщо провину буде доведено в суді, кожному з них загрожує до 8 років позбавлення волі.

    У Нацполіції наголошують, що в умовах воєнного часу такі правопорушення не лише підривають довіру до державних інституцій, а й шкодять репутації України в очах міжнародних партнерів.

  • За махінації з “бойовими” виплатами військовому загрожує кримінальна справа

    За махінації з “бойовими” виплатами військовому загрожує кримінальна справа

    На Львівщині викрито схему незаконного нарахування «бойових» доплат військовослужбовцям, які не перебували на передовій. Начальник штабу одного з батальйонів бригади тероборони підозрюється у фальсифікації документів, на основі яких військовослужбовцям безпідставно виплатили понад 35 мільйонів гривень.

    За даними слідства, упродовж серпня-грудня 2023 року посадовець вносив неправдиву інформацію до офіційних рапортів. У документах зазначалося, що підлеглі нібито виконують бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення з ворогом. Це стало підставою для щомісячного нарахування їм доплат у розмірі 100 тисяч гривень.

    Насправді ж батальйон виконував завдання в тилових районах, де не відбувалося бойових дій. Виплати жодним чином не відповідали реальній участі у бойових операціях.

    Начальнику штабу вже повідомлено про підозру. Його дії кваліфіковано за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 2 ст. 367 (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) та ч. 4 ст. 425 (недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану).

    Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Розслідування триває.

  • Шахрай замаскувався під хвору жінку й видурив у військового пів мільйона

    Шахрай замаскувався під хвору жінку й видурив у військового пів мільйона

    На Хмельниччині суд визнав винним 19-річного хлопця у шахрайстві, жертвою якого став військовослужбовець Збройних Сил України. За даними обласної прокуратури, молодик ошукав свого знайомого на майже пів мільйона гривень. За цей злочин його засудили до трьох років позбавлення волі.

    З листопада 2022 по березень 2023 року зловмисник, використовуючи фейковий акаунт в одній із соціальних мереж, вів активне листування з українським військовим, який перебував у зоні бойових дій. Юнак видавав себе за жінку, що нібито потребує термінового лікування.

    Потерпілий, вірячи у щирість вигаданої співрозмовниці, неодноразово переказував їй кошти — загалом майже 500 тисяч гривень. Лише коли сума стала критичною, чоловік вирішив перевірити, хто насправді отримує гроші. За допомогою одного з месенджерів йому вдалося викрити обман: по той бік листування був його знайомий.

    Суд призначив хлопцеві покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Вирок поки не набрав чинності та може бути оскаржений в апеляційному порядку.

  • Квартири покійного нардепа Жванії забрали «через кредит»: у Києві розслідують шахрайство

    Квартири покійного нардепа Жванії забрали «через кредит»: у Києві розслідують шахрайство

    У Києві розгортається кримінальне розслідування щодо можливого шахрайського заволодіння нерухомістю покійного народного депутата Давида Жванії. Після його загибелі на фронті у травні 2022 року розпочалися спроби стягнення його майна через низку сумнівних судових справ, у яких фігурують підозрілі позики, підроблені документи та навіть спроба визнання його батьківства щодо дітей іншої жінки.

    Ще на початку 2022 року Давид Жванія та його офіційна дружина виявили, що їхня квартира була оформлена на сторонню особу — ТОВ «ФК «Фактор плюс» здійснило відчуження нерухомості у позасудовому порядку. Наразі в судах розглядаються позови щодо щонайменше п’яти квартир і двох нежитлових приміщень, що належали родині.

    У січні 2022 року Жванія подав позов до Шевченківського райсуду Києва, але невдовзі загинув під час артобстрілу поблизу Новопокровки в Запорізькій області. 26 березня 2025 року його донька звернулася до поліції, і було відкрито кримінальне провадження за фактом ймовірного шахрайського заволодіння майном.

    Як виявив адвокат родини, у 2016 році «Діамантбанк», співвласником якого був сам Жванія, начебто видав кредит жінці на ім’я Лідія Аксеніч. У якості забезпечення цієї позики в іпотеку було передано нерухомість, що належала самому Жванії та його дружині. У 2018-му права вимоги за договором були передані «Фактор плюс», яка й переоформила майно. Подружжя категорично заперечувало передачу майна в іпотеку, стверджуючи, що їхні підписи могли бути підроблені.

    Справжній клубок інтересів почав розгортатися вже після загибелі екснардепа. У жовтні 2022 року громадянка Олена Чмир звернулася до суду з позовом про стягнення з покійного Жванії понад 2 мільйони доларів — нібито позичених ним у 2019 році. Паралельно з цим, у 2023 році Лідія Аксеніч подала позов про визнання її дітей дітьми Жванії, аргументуючи це тривалими стосунками з політиком із 2009 року. Вона надала спільні фото, показання свідків і заявила, що покійний утримував дітей.

    У 2024 році Чмир подала новий позов на спадкоємців Жванії, і — що дивно — Аксеніч, уже як представниця інтересів нібито його дітей, визнала цей борг. Суд призначив експертизу підписів у договорі позики.

    У березні 2025 року суд скасував рішення про встановлення батьківства Жванії щодо дітей Аксеніч, оскільки офіційна дружина покійного і його діти з нею не були залучені до розгляду справи.

    У рамках кримінального провадження суд дозволив слідчим отримати інформацію про доходи обох жінок — щоб з’ясувати, чи могла одна надати позику на 2 мільйони доларів, а інша — отримати і погасити багатотисячний кредит.

    Давид Жванія був народним депутатом чотирьох скликань. У 2010 році підтримав ратифікацію «харківських угод», якими продовжено перебування Чорноморського флоту РФ в Україні. Під час Революції гідності вийшов з фракції Партії регіонів після розгону Майдану. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем і загинув на передовій.

  • У Києві викрили шахрайську схему на 56 млн грн

    У Києві викрили шахрайську схему на 56 млн грн

    У столиці викрито організовану злочинну групу, яка використовуючи підроблені документи та фіктивні компанії, привласнила 56 мільйонів гривень. Кошти були отримані у вигляді кредитів і лізингу через маніпуляції з майном, підробленими паспортами та вигаданими юридичними операціями.

    Редакція 368.media отримала доступ до матеріалів кримінального провадження за статтями ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

    У 2017 році шахрай та його брат заволоділи ТОВ «Матрікс-Груп» (ЄДРПОУ 40000514), використавши паспорт мешканця Луганської області, на який переоформили компанію. У подальшому використовувалися інші фіктивні особи: Олег Прокопюк, Олександр Замула та Ігор Костромін. Їхні документи також були підроблені — зловмисники вклеювали свої фото у чужі паспорти.

    Протягом 2019–2022 років організатор афери, маючи досвід у бізнесі, створив фіктивну позитивну кредитну історію, збільшивши ліміт фірми у «Альтбанку» до 29 млн грн. Надалі група надала фальшиві документи на “виробничу лінію”, щоб використати її як заставу — і отримала:

    • 26,7 млн грн за договором відновлювальної кредитної лінії,

    • 3,97 млн грн — за договором овердрафту.

    Нова жертва — «Теком-Лізинг»

    Не пізніше листопада 2020 року організатори вирішили заволодіти коштами компанії ТОВ «Теком-Лізинг» (Одеса, ЄДРПОУ 33509465). Під виглядом постачання інжекційної машини TOSHIBA IS-550 GSW (Японія) було укладено договір на 24,6 млн грн між фірмою «Манатік» та «Теком-Лізингом».

    Виробниче обладнання, яке передавалось за умовами лізингу ТОВ «Астра-Маш», фактично не існувало або було зовсім іншим майном. Воно “значилось” за адресою: Київська область, с. Черногородка, вул. Ірпінська, 1.

    Акт фінального шахрайства — фейкова крадіжка

    У лютому 2023 року організатор афери, представляючись директором «Матрікс-Груп», подав заяву до поліції про начебто крадіжку обладнання. Це дало підставу звернутися до страхової компанії «УСГ» для отримання компенсації. Однак страховик відмовив у виплаті через відсутність підстав.

    Підозри оголошено

    У березні 2025 року чоловікові повідомили про підозру у вчиненні шахрайства в особливо великих розмірах, замаху на привласнення коштів, а також легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом. Фігурант також є керівником або бенефіціаром низки компаній:

    • ТОВ «ЕВЕРЕСТ — СЕРВІС»

    • ТОВ «ЕКОТЕХНОТАРА»

    • ТОВ «ПРОДІНТОРГ»

    • ТОВ «Екстрапласт Україна»

    • ТОВ «Автоматика-Сервіс»

    • ТОВ «ЕН ТЕХНОЛОГІЯ»

    • ТОВ «Манатік»

    Його брат і співучасник Балюта Петро Іванович також фігурує у справі.

  • Шахраї виманили у школярки 548 тисяч гривень за “роботу онлайн”

    Шахраї виманили у школярки 548 тисяч гривень за “роботу онлайн”

    У Чернівецькій області 15-річна дівчина потрапила в шахрайську пастку, повіривши в обіцянки швидкого заробітку. Вона самостійно перерахувала 548 тисяч гривень на невідомі рахунки нібито за працевлаштування, повідомляє поліція області.

    Про інцидент правоохоронцям розповів батько дівчини — 40-річний місцевий житель. За його словами, донька знайшла в одній із соціальних мереж оголошення про дистанційну роботу. Спілкування з «роботодавцем» проходило онлайн. Невідомі особи поетапно виманювали гроші, нібито за оформлення, підготовку документів або запуск “робочого кабінету”.

    У результаті дитина, не порадившись із дорослими, переказала зібрані родиною кошти шахраям — загальна сума сягнула 548 тисяч гривень.

    Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють осіб, причетних до злочину.

    Поліція застерігає: онлайн-підробітки можуть бути пасткою

    Правоохоронці вкотре наголошують: зростає кількість випадків інтернет-шахрайства, коли аферисти пропонують легкий заробіток і змушують надсилати гроші “наперед”.

    Щоб не стати жертвою шахраїв, фахівці радять:

    • шукайте роботу з офіційним працевлаштуванням;

    • не довіряйте обіцянкам швидкого заробітку без зусиль;

    • не надсилайте кошти незнайомим особам чи на незрозумілі реквізити;

    • не переходьте за підозрілими посиланнями — це може бути фішинг;

    • завжди консультуйтесь із батьками або дорослими перед будь-якими фінансовими діями.

  • 200 тисяч на «хворобу» якої не було: у Львові судитимуть жінку за шахрайство з соціальними виплатами

    200 тисяч на «хворобу» якої не було: у Львові судитимуть жінку за шахрайство з соціальними виплатами

    У Львові на лаву підсудних сяде 36-річна жінка, яка підробила медичні довідки про важке захворювання своєї дитини, щоб отримати соціальні виплати з державного бюджету. Про це повідомила Львівська обласна прокуратура.

    Слідством встановлено, що львів’янка надавала до органів соцзахисту фальшиві документи, аби оформити дві форми допомоги: компенсацію в межах програми «Муніципальна няня» та допомогу особі, яка доглядає за хворою дитиною.

    Згідно з матеріалами справи, дитина не мала жодного з хворобливих станів, зазначених у фіктивних довідках, однак завдяки підробленим документам жінка змогла отримати майже 200 тисяч гривень.

    Прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • шахрайство (ч. 2 ст. 190),

    • пособництво у підробленні офіційних документів (ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 358),

    • використання підроблених документів (ч. 4 ст. 358).

    Щодо особи, яка допомагала жінці виготовляти фальшиві довідки, матеріали виділено в окреме провадження. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин.

    Фігурантці загрожує реальний строк ув’язнення.

  • 28 мільйонів на дрони, яких не було: у Києві підозрюють підприємця в масштабному шахрайстві

    28 мільйонів на дрони, яких не було: у Києві підозрюють підприємця в масштабному шахрайстві

    У столиці повідомлено про підозру директору приватного товариства, який, за версією слідства, привласнив десятки мільйонів гривень під виглядом постачання дронів для потреб державної установи. Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    За даними слідства, у 2024 році підозрюваний пообіцяв організувати закупівлю та постачання безпілотних літальних апаратів з-за кордону для однієї з українських компаній. Та, своєю чергою, виконувала державне замовлення. Всього на рахунок підприємця було перераховано близько 28 мільйонів гривень.

    Однак жодного дрона замовники так і не побачили. Замість виконання зобов’язань підприємець, як встановили правоохоронці, перевів частину коштів у долари США та переказав на рахунок словацької компанії, іншу частину вивів через мережу фіктивних підприємств.

    Прокуратура повідомляє, що дії були скоєні в умовах воєнного стану, що є обтяжуючою обставиною. Кримінальне провадження відкрито за фактом шахрайства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

    Правоохоронці наразі встановлюють інших осіб, які могли бути причетні до схеми привласнення державних коштів, призначених для оборонної сфери.

  • Незважаючи на рішення суду, ресторанний комплекс «Галера» у Києві продовжує роботу

    Незважаючи на рішення суду, ресторанний комплекс «Галера» у Києві продовжує роботу

    Ресторанно-готельний комплекс «Галера», що розташований на прибережній території у столиці, продовжує функціонувати попри судове рішення про демонтаж. Журналісти зафіксували підготовку комплексу до літнього сезону.

    Справу навколо «Галери» вже кілька років супроводжують юридичні суперечки. У 2024 році Київська міська рада продовжила оренду земельної ділянки ще на 15 років, хоча раніше було встановлено, що будівництво об’єктів відбувалося без необхідних дозволів та з порушенням екологічних норм.

    Прокуратура подала позов до суду щодо демонтажу об’єктів і повернення земельної ділянки громаді Києва. Апеляційний суд підтримав вимоги прокуратури, визнав оренду неправомірною та зобов’язав демонтувати будівлі.

    Крім того, власник комплексу отримав підозру у самовільному зайнятті землі, шахрайстві, підробці документів та їх використанні.

    30 травня журналісти відвідали територію комплексу, щоб перевірити виконання рішення суду. Було виявлено, що «Галера» працює у звичному режимі: на місці перебувають працівники, ведеться обслуговування відвідувачів, готується пляжна зона. Представники адміністрації закладу не коментували ситуацію та проігнорували рішення суду. Журналістів намагались вивести з території охоронці, хоча вона розташована на комунальній землі.

    Ситуація викликає занепокоєння у громади та активістів, які очікують на подальші дії з боку правоохоронних органів і місцевої влади.