Nenkainfo.com

Позначка: шпигунство

  • СБУ викрила 18-річного агента РФ, який коригував масований удар по Києву 24 травня

    СБУ викрила 18-річного агента РФ, який коригував масований удар по Києву 24 травня

    Контррозвідка Служби безпеки України затримала 18-річного мешканця столиці, якого підозрюють у роботі на російські спецслужби та коригуванні масованої комбінованої атаки по Києву в ніч на 24 травня. За даними слідства, саме ця атака стала однією з наймасштабніших за весь час повномасштабної війни: внаслідок удару постраждали понад 90 людей, двоє загинули, а місто зазнало значних руйнувань цивільної інфраструктури.

    Про це повідомили в Службі безпеки України та в Офісі генерального прокурора України.

    Як встановило слідство, затримання відбулося вже наступного дня після обстрілу — так званими оперативними заходами “по гарячих слідах”. Підозрюваного викрили під час його перебування у передмісті Києва, де він, за даними СБУ, проводив дорозвідку наслідків ударів та намагався фіксувати пошкодження поблизу одного з об’єктів Міністерства оборони України.

    Правоохоронці зазначають, що 18-річний киянин потрапив у поле зору російських спецслужб через пошук “легкого заробітку” у Telegram-каналах. Після встановлення контакту з кураторами його, за даними слідства, поступово залучили до виконання завдань розвідувального характеру.

    На початковому етапі, як повідомляє СБУ, він отримував перевірочні доручення — зокрема виїжджав у передмістя столиці та позначав на цифрових картах логістичні маршрути, якими пересувається військова техніка Збройних сил України. Такі дії слідство розцінює як елемент первинного збору розвідданих для перевірки його готовності до подальшої співпраці.

    Після виконання цих завдань, за даними СБУ, агенту доручили безпосередньо фіксувати наслідки комбінованої ракетно-дронової атаки по Києву. Його завданням було збирання фото- та відеоматеріалів, уточнення місць влучань і передача інформації російським кураторам для подальшої корекції ударів та оцінки ефективності обстрілу.

    Слідство також встановило, що підозрюваний використовував смартфон для підготовки детальних агентурних звітів. У них він описував наслідки обстрілів, зазначав пошкоджені об’єкти та передавав координати, які могли використовуватися для планування наступних атак.

    Окремо правоохоронці оприлюднили фрагменти переписки між агентом і його куратором. У повідомленнях, за даними слідства, російський координатор запевняв виконавця у виплаті грошей незалежно від результату, а також давав інструкції щодо уточнення інформації навіть у випадку часткових руйнувань. Серед реплік фігурували вказівки повторно фіксувати об’єкти та перевіряти, чи не були вони “переплутані” під час атаки.

    У СБУ наголошують, що подібні завдання є типовою практикою російських спецслужб, які активно використовують молодь, залучену через соціальні мережі, для збору розвідувальної інформації в прифронтових і тилових містах України.

    За інформацією Офісу генерального прокурора, затриманий є уродженцем Черкаської області. Під час обшуку у нього вилучили мобільний телефон із доказами листування з кураторами та підготовленими агентурними звітами.

    Дії підозрюваного кваліфіковано за статтею про державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Комплекс заходів із викриття та затримання проводили співробітники СБУ спільно з Київською міською прокуратурою та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.

    Нагадаємо, у ніч на 24 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по Україні із застосуванням ракет і безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, було зафіксовано сотні повітряних цілей, більшість із яких вдалося знищити або подавити силами протиповітряної оборони. Унаслідок удару найбільших руйнувань зазнав Київ, де постраждали житлові будинки, об’єкти інфраструктури та соціальні установи.

  • Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    Фальшивий виклик до будинку президента Польщі: слідство перевіряє можливий слід іноземних спецслужб

    У Польщі розслідують інцидент із фальшивим викликом екстрених служб до будинку родини президента країни Кароля Навроцького у Гданську. Польські правоохоронці не виключають, що за провокацією можуть стояти іноземні спецслужби.

    Про це повідомляє Polskie Radio.

    За даними польських медіа, рятувальники отримали повідомлення про нібито пожежу та зупинку серця у квартирі родини Навроцького. Після прибуття на місце пожежники не змогли зв’язатися з мешканцями помешкання, а тому були змушені відчинити двері та проникнути до квартири. Згодом з’ясувалося, що вдома нікого не було, а сам виклик виявився неправдивим.

    Головний комендант Державної пожежної служби Польщі Войцех Кручек заявив, що рятувальники діяли відповідно до чинних процедур.

    «Дзвінок на номер, з якого надійшов виклик, не дав результату. Також не вдалося зв’язатися через домофон. Командир не мав інформації, у чиєму саме помешканні відбуваються події», — пояснив Кручек.

    Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек повідомив, що поліція вже суттєво просунулася у встановленні осіб, причетних до фальшивого виклику.

    За його словами, протягом найближчих 12 годин можуть з’явитися перші офіційні результати розслідування.

    «Із усією відповідальністю заявляю, що винуватці не залишаться безкарними. Поліція на правильному шляху», — заявив Мрочек.

    Колишній керівник польської розвідки, полковник Анджей Дерлатка, припустив, що подібні інциденти можуть бути елементом гібридних операцій іноземних спецслужб.

    На його думку, країни, зацікавлені у дестабілізації Польщі, можуть використовувати внутрішні політичні конфлікти для розхитування ситуації в державі.

    «Цілком очевидно, що східні спецслужби розхитують ситуацію. У цьому немає жодного сумніву. Конфлікт усередині країни найбільше послаблює державу», — заявив Дерлатка.

    Інцидент стався на тлі посилення уваги польських служб безпеки до можливих російських диверсій та шпигунської діяльності.

    Раніше польські правоохоронці повідомляли про затримання трьох осіб, яких підозрюють у шпигунстві та роботі на користь Росії.

    Останніми роками у Польщі неодноразово заявляли про зростання кількості кібератак, інформаційних провокацій та спроб дестабілізації, пов’язаних із діяльністю російських спецслужб.

    Особливу увагу у Варшаві приділяють безпеці державних посадовців та критичної інфраструктури на тлі війни Росії проти України та активної підтримки Києва з боку Польщі.

  • У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У ЄС занепокоєні можливим зв’язком іранських військових аташе з КВІР

    У Європейському Союзі посилюється занепокоєння щодо присутності та діяльності іранських військових аташе в низці європейських країн, яких у закритих аналітичних документах підозрюють у можливому зв’язку з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) та використанні дипломатичного статусу як прикриття для діяльності, що виходить за межі офіційних дипломатичних функцій.

    Про це повідомляє Euractiv із посиланням на непублічну доповідь європейських структур безпеки, з якою ознайомилися журналісти видання.

    Згідно з документом, частина іранських військових аташе, які офіційно працюють при посольствах Ірану в країнах ЄС, можуть фактично бути діючими офіцерами КВІР, які виконують завдання, пов’язані з військово-розвідувальною або координаційною діяльністю. У доповіді наголошується, що така практика потенційно дозволяє представникам структури, яка в Європейському Союзі вже фігурує як терористична організація, користуватися перевагами дипломатичного статусу, включно з імунітетом, захистом від переслідування та вільним пересуванням у межах Шенгенської зони.

    Аналітики, які готували документ, звертають увагу на те, що наявність подібних посадових осіб у дипломатичних місіях створює складну ситуацію для європейських спецслужб, оскільки формально їхня діяльність захищена міжнародними дипломатичними нормами, але водночас існують підозри щодо їхнього зв’язку з військовими структурами, які перебувають під санкціями.

    Серед конкретних прикладів у доповіді згадується військовий аташе Ірану в Польщі Мохаммад Нагхізадех. Його ім’я наводиться як один із випадків, що викликають особливу увагу європейських аналітиків у контексті загальної присутності іранських військових представників у регіоні.

    У документі також детально розглядається ширший геополітичний контекст. Зазначається, що після ескалації напруженості між Іраном, США та Ізраїлем роль КВІР усередині іранської політичної системи ще більше зросла. У доповіді йдеться про те, що Корпус поступово перетворюється на ключовий центр ухвалення рішень у сфері безпеки та зовнішньої політики, а його вплив на державні інституції Ірану посилився.

    Окремо згадується фігура командувача КВІР Ахмада Вахіді, якого в документі описують як одну з центральних осіб у структурі силового блоку Ірану. Йому приписують значний вплив на координацію силових відомств, формування політичних рішень у сфері безпеки та участь у визначенні переговорних позицій Тегерана у відносинах із міжнародними партнерами. При цьому в доповіді підкреслюється, що зростання ролі КВІР змінює баланс сил усередині іранської держави, зміщуючи його у бік військово-силового блоку.

    На цьому тлі європейські аналітики висловлюють побоювання, що дипломатична присутність осіб, пов’язаних із КВІР, може створювати потенційні ризики для безпеки країн ЄС. Зокрема, йдеться про можливі операції впливу, розвідувальну діяльність, а також використання дипломатичних каналів для координації дій за межами офіційних дипломатичних функцій.

    У зв’язку з цим у закритій доповіді містяться рекомендації щодо можливих політичних і дипломатичних кроків. Серед них — запровадження додаткових санкцій проти осіб, які можуть бути пов’язані з КВІР, а також перегляд статусу іранських військових аташе у країнах ЄС. Окремо пропонується розглянути можливість їх вислання з європейських держав як кроку, спрямованого на посилення тиску на Тегеран і обмеження впливу структур, які в ЄС вважають дестабілізуючими.

    У документі підкреслюється, що подібні заходи можуть стати частиною ширшої стратегії міжнародної ізоляції іранського Корпусу вартових ісламської революції та зменшення його можливостей діяти за межами країни.

    Питання статусу іранських дипломатичних і військових представників у Європі вже тривалий час залишається предметом політичних дискусій у ЄС. Частина експертів і політиків наголошує, що якщо організація офіційно визнається терористичною, то її представники не повинні користуватися дипломатичними привілеями на території європейських країн. Інші ж вказують на необхідність балансувати між безпековими міркуваннями та дотриманням міжнародного дипломатичного права.

    Раніше служби безпеки Німеччини попереджали, що Іран може активізувати гібридну та розвідувальну діяльність у Європі після завершення активної фази конфліктів зі США та Ізраїлем. У цих оцінках йшлося про потенційні ризики шпигунства, впливу на діаспори та використання нелегальних мереж для операцій за кордоном.

    Додаткового резонансу ситуації додають і зовнішні ініціативи США, де, за попередніми повідомленнями, пропонується винагорода до 15 мільйонів доларів за інформацію про фінансові механізми, пов’язані з КВІР. У Вашингтоні це розглядають як частину ширшої кампанії тиску на іранські структури, які США вважають загрозою міжнародній безпеці.

  • Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина непублічно вислала з країни російського розвідника, який працював під дипломатичним прикриттям і, за даними розслідування, намагався встановлювати контакти з впливовими політичними та аналітичними структурами, близькими до оточення прем’єр-міністра Віктора Орбана. Про це повідомляє VSquare із посиланням на кілька джерел в угорському уряді.

    Йдеться про 36-річного третього секретаря посольства Росії в Будапешті Артура Сушкова. За даними журналістів, він залишив територію Угорщини разом із дружиною 4 травня 2026 року після рішення про його висилку. Угорські спецслужби ідентифікували його як співробітника Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, який діяв під дипломатичним прикриттям.

    Розслідування встановило, що Сушков зосереджував свою діяльність на проникненні у праві політичні кола, аналітичні центри та освітні установи, які мають вплив на формування зовнішньої політики Угорщини. Серед структур, до яких він намагався отримати доступ, називають Колегіум Матіаса Корвіна (MCC), Угорський інститут міжнародних відносин (HIIA), а також Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача при Університеті державної служби Людовіка, де готують кадри для армії, поліції та спецслужб.

    За інформацією джерел, Сушков проводив закриті зустрічі, встановлював неформальні контакти з представниками експертного середовища та намагався вибудовувати мережу інформаторів. Також він проявляв інтерес до внутрішньополітичної ситуації в Угорщині та її позиції щодо війни Росії проти України, що викликало особливу увагу контррозвідки.

    У ході операції, яку проводило Управління із захисту конституції Угорщини у співпраці зі спецслужбою однієї з країн НАТО, було встановлено, що російський дипломат міг ініціювати процес вербування щонайменше трьох осіб. Ці дані стали одним із ключових аргументів для ухвалення рішення про його висилку.

    Водночас журналістське розслідування вказує, що рішення про видворення Сушкова ухвалили із затримкою. Спочатку, за даними джерел, угорська контррозвідка ще в лютому 2026 року пропонувала негайно припинити його діяльність і вислати з країни. Однак тоді ця ініціатива не була підтримана політичним керівництвом.

    Причиною затримки називають політичний контекст: напередодні парламентських виборів уряд Орбана не хотів загострювати відносини з Москвою, яка, за оцінками співрозмовників журналістів, зберігала інтерес до політичних процесів в Угорщині та могла розглядатися як фактор зовнішньої підтримки чинної влади. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізовано.

    Офіційно Будапешт не оприлюднював деталі операції та не підтверджував публічно звинувачення у шпигунстві. Водночас джерела в спецслужбах країн НАТО зазначають, що навіть після висилки Сушкова в російському посольстві в Будапешті можуть залишатися щонайменше десять осіб, які ідентифікуються або підозрюються як співробітники російських спецслужб під дипломатичним прикриттям.

    Інцидент став черговим епізодом у довготривалих дискусіях щодо ролі Росії в Центральній Європі та рівня її розвідувальної активності в країнах НАТО. Угорщина неодноразово опинялася в центрі уваги через свої політичні контакти з Москвою та більш обережну позицію щодо санкційної політики ЄС.

    Паралельно в країні тривають і внутрішньополітичні процеси, які посилюють увагу до діяльності державних інституцій. Раніше повідомлялося про розслідування щодо бізнес-структур, які отримували значні державні контракти за часів уряду Орбана. Сам прем’єр заявляв про намір залишатися лідером партії «Фідес» за підтримки її з’їзду, хоча й допускав можливість відмови від депутатського мандата в новому парламенті.

    На тлі цих подій висилка російського розвідника стала ще одним сигналом посилення роботи угорської контррозвідки та водночас показала складний баланс між політичними інтересами та безпековими рішеннями всередині країни.

  • Злам Signal у Німеччині: хакери отримали доступ до чатів посадовців

    Злам Signal у Німеччині: хакери отримали доступ до чатів посадовців

    У Німеччині розслідують масштабну кібератаку, внаслідок якої хакери отримали доступ до акаунтів месенджера Signal понад сотні німецьких посадовців, включно з чинними міністрами, представниками керівництва Бундестагу та колишніми високопосадовцями. Про це повідомляє видання Süddeutsche Zeitung.

    За даними розслідування, атака мала тривалий і системний характер та ґрунтувалася на фішинговій схемі, яка імітувала офіційні повідомлення від служби підтримки Signal. Користувачі отримували повідомлення із попередженням про нібито спробу несанкціонованого доступу до їхнього акаунта. У текстах містилися інструкції терміново підтвердити безпеку профілю шляхом введення одноразового коду підтвердження.

    Саме після введення цього коду зловмисники отримували повний контроль над акаунтом. Це дозволяло їм не лише читати приватні повідомлення, а й отримувати доступ до історії листування, медіафайлів та контактів користувачів. У результаті злам одного акаунта часто ставав точкою входу для подальших атак на інших посадовців, чиї контакти були у списку жертви.

    За інформацією німецьких служб безпеки, кількість постраждалих обчислюється щонайменше тризначним числом. Серед них — чинні федеральні міністри, керівництво парламенту Німеччини, а також колишні депутати та екскерівники спецслужб. Це робить інцидент одним із найбільших витоків комунікацій державного рівня за останні роки.

    Федеральна прокуратура Німеччини вже розпочала офіційне розслідування за підозрою у здійсненні розвідувальної діяльності проти держави. Хоча слідство триває, у німецьких структурах безпеки, за даними медіа, припускають можливу причетність російських кіберугруповань до організації атаки. Подібні оцінки раніше озвучували й міжнародні партнери, включно зі спецслужбами США, які неодноразово попереджали про активізацію подібних операцій у Європі.

    Особливу увагу слідчі приділяють тому факту, що атака не була спрямована на технічний злам захищеної інфраструктури месенджера, а використовувала людський фактор. Йдеться про соціальну інженерію — метод, при якому користувачів змушують самостійно передати дані доступу через довіру до підроблених повідомлень.

    Фахівці зазначають, що саме цей підхід робить подібні атаки особливо небезпечними, оскільки навіть високий рівень шифрування не захищає від помилок користувача. У випадку Signal зловмисники скористалися тим, що посадовці сприймали повідомлення як офіційні та термінові.

    Розслідування також виявило системну проблему у використанні цифрових комунікацій у державному секторі. Частина посадовців, за попередніми даними, використовувала приватні смартфони та месенджери для службового листування, що значно підвищило ризики компрометації даних. У деяких випадках це пояснюється зручністю та швидкістю обміну інформацією, однак така практика створює вразливості для кібербезпеки державних установ.

    Крім того, хакери, отримавши доступ до акаунтів, могли використовувати адресні книги жертв для масштабування атаки. Це означає, що навіть один скомпрометований акаунт міг призвести до ланцюгового зараження контактів у політичних і адміністративних колах.

    Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні атаки є частиною глобальної тенденції, коли месенджери та приватні цифрові канали стають основною мішенню для шпигунських операцій. Паралельно з Signal подібні інциденти раніше фіксувалися і в інших платформах, зокрема WhatsApp, де також застосовувалися методи фішингу та соціальної інженерії.

    У Німеччині вже заявили про намір посилити кіберзахист державних структур, переглянути правила використання приватних месенджерів посадовцями та запровадити додаткові вимоги до цифрової безпеки в органах влади. Окремо розглядається можливість розширення обов’язкового використання захищених урядових комунікаційних систем.

    Ситуація також викликала дискусію в політичних колах щодо балансу між зручністю цифрових інструментів і рівнем безпеки. Частина експертів наполягає, що державні службовці повинні повністю перейти на спеціалізовані захищені канали зв’язку, тоді як інші вказують на необхідність підвищення цифрової грамотності та регулярних перевірок кібербезпеки.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо організаторів атаки та масштабу витоку інформації поки не оприлюднені.

  • Убивство за $3 тисячі: в Ужгороді викрили агентку РФ, яка отруїла українського військового

    Убивство за $3 тисячі: в Ужгороді викрили агентку РФ, яка отруїла українського військового

    В Ужгороді правоохоронці викрили резонансне вбивство українського військовослужбовця, до якого причетна 26-річна жінка, завербована російськими спецслужбами. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора України та Національній поліції України.

    Тіло військового було виявлено 13 квітня в орендованій квартирі. Спочатку слідство розглядало версії природної смерті або наслідків надмірного вживання алкоголю. Однак подальша перевірка обставин та аналіз останніх контактів загиблого дозволили встановити, що перед смертю він перебував у компанії жінки, яка згодом стала головною підозрюваною.

    Слідчі з’ясували, що підозрювана — уродженка Запоріжжя, яка тимчасово проживала в Ужгороді, — встановила контакт із представником російських спецслужб через месенджер. За виконання завдання їй пообіцяли винагороду в розмірі 3 тисяч доларів США.

    Згідно з матеріалами справи, жінка мала отримати інформацію з мобільного телефону українського військового. Для цього вона познайомилася з ним і налагодила довірливі стосунки.

    Під час однієї із зустрічей в орендованій квартирі підозрювана, за даними слідства, підлила чоловікові в напій невідому речовину. Через кілька годин після її вживання військовий знепритомнів і помер.

    Після цього жінка сфотографувала тіло та передала звіт своєму куратору з Росії. Також вона намагалася приховати сліди злочину — знищила ємність із залишками речовини та інсценувала обставини, які могли б вказувати на нещасний випадок.

    Лише зранку підозрювана викликала швидку допомогу, пояснюючи смерть чоловіка нібито надмірним вживанням алкоголю. Проте завдяки оперативним діям слідчих вдалося встановити реальні обставини події та довести зв’язок жінки з російськими спецслужбами.

    Правоохоронці затримали її в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Дії підозрюваної кваліфіковано за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада.

    Суд уже обрав їй запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    Наразі триває досудове розслідування. Призначено низку експертиз, зокрема судово-медичну, результати яких можуть вплинути на подальшу правову кваліфікацію злочину.

    Цей випадок став ще одним підтвердженням активної діяльності російських спецслужб на території України, зокрема спроб вербування громадян для виконання диверсійних або розвідувальних завдань.

    Правоохоронці наголошують, що подібні злочини становлять серйозну загрозу національній безпеці, особливо в умовах повномасштабної війни. Вони закликають громадян бути обережними у спілкуванні з незнайомими особами та повідомляти про підозрілі контакти.

  • Угорський розвідник координував збір даних в Україні — СБУ

    Угорський розвідник координував збір даних в Україні — СБУ

    Служба безпеки України заявила про викриття агентурної мережі іноземної розвідки, яка діяла на Закарпатті та займалася збором інформації оборонного і суспільно-політичного характеру.

    За даними слідства, координатором мережі був кадровий співробітник військової розвідки Угорщини Золтан Андре. Повідомляється, що раніше, у 2016–2020 роках, він працював у Грузії під дипломатичним прикриттям, а з 2021 року зосередив свою діяльність на Україні.

    Як встановили правоохоронці, агент вербував місцевих жителів, яких залучав до збору інформації. Серед основних завдань було отримання даних про рівень військової захищеності регіону, суспільно-політичні настрої населення, а також можливу реакцію місцевих жителів у разі гіпотетичного введення угорських військ.

    За інформацією СБУ, координація діяльності відбувалася під час особистих зустрічей, які організовувалися на території Угорщини.

    На тлі цього розслідування варто зазначити, що останнім часом відносини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими. Офіційний Київ неодноразово заявляв про наявність розбіжностей із Будапештом щодо низки політичних та безпекових питань.

    Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх причетних до діяльності агентурної мережі та документування їхніх дій.

  • Працювали на російські НПЗ: у Києві СБУ затримала інженерів проєктної компанії

    Працювали на російські НПЗ: у Києві СБУ затримала інженерів проєктної компанії

    У Києві співробітники Служби безпеки України затримали трьох працівників проєктної компанії, які допомагали російській стороні відновлювати пошкоджені нафтопереробні заводи. Серед підозрюваних — керівник відділу та двоє інженерів.

    Про це повідомили у пресслужбі СБУ.

    За даними слідства, затримані співпрацювали з інжиніринговим підприємством держави-агресора, яке займається реконструкцією російських нафтопереробних заводів, що перебувають під санкціями та зазнали пошкоджень.

    «Служба безпеки зірвала ще одну спробу рашистів отримати передові українські технології у сфері паливно-енергетичного комплексу», — зазначили у відомстві.

    Правоохоронці встановили, що київські фахівці за гроші розробляли проєктну документацію для ремонту технологічних систем і агрегатів на російських НПЗ.

    Щоб підготувати креслення, технічні схеми та інструкції для відновлення обладнання, інженери використовували спеціалізоване програмне забезпечення.

    Для зв’язку з російськими замовниками вони користувалися закритими чатами у месенджерах та електронною поштою.

    СБУ задокументувала їхню діяльність і провела затримання за місцями проживання підозрюваних.

    Під час обшуків у фігурантів вилучили смартфони та комп’ютерну техніку, які містять докази співпраці з російською стороною.

    Затриманим повідомили про підозру у пособництві державі-агресору, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

    За цією статтею Кримінального кодексу України їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Раніше правоохоронці вже викривали агентурні мережі, які працювали на користь російських спецслужб. Зокрема, в Одесі затримали матроса Держприкордонслужби, який передавав ворогу координати українських військових об’єктів.

  • Їздив на таксі та фотографував ППО: в Одесі викрили агента РФ серед прикордонників

    Їздив на таксі та фотографував ППО: в Одесі викрили агента РФ серед прикордонників

    Служба безпеки України викрила в Одесі матроса морської охорони Державної прикордонної служби, який працював на російські спецслужби. За даними слідства, він збирав інформацію про розташування українських військових об’єктів та передавав її ворогу.

    Про це повідомила СБУ.

    Як встановило слідство, матрос був завербований представниками російських спецслужб. Його завданням було виявляти позиції української протиповітряної оборони та інших військових об’єктів у місті.

    За даними СБУ, фігурант фіксував бойові позиції мобільних вогневих груп, радіолокаційних станцій та зенітних батарей, які забезпечують захист неба над портовим містом.

    У спецслужбі зазначили, що отримані дані російська сторона планувала використати для підготовки нової серії повітряних атак.

    «Використовуючи агентурні дані, рашисти сподівалися підготувати нову серію повітряних атак по обласному центру в обхід української ППО», — повідомили в СБУ.

    Також серед потенційних цілей ворога були місця дислокації українських військових, які беруть участь у бойових діях на південному напрямку.

    За інформацією правоохоронців, матрос пересувався Одесою на таксі та приховано фотографував військові об’єкти на мобільний телефон.

    Співробітники СБУ затримали його на гарячому, коли він робив знімки фасаду об’єкта, по якому російські війська планували завдати удару.

    Слідство також встановило, що чоловік погодився співпрацювати з російськими спецслужбами після того, як знайшов у Telegram-каналах оголошення про «легкий заробіток».

    Під час обшуку у нього вилучили смартфон із доказами передачі інформації представникам ФСБ.

    Наразі затриманому повідомлено про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Санкція цієї статті передбачає довічне позбавлення волі.

    Раніше українські суди вже виносили суворі вироки за подібні злочини. Зокрема, киянина, який передавав ФСБ координати енергетичних об’єктів, засудили до довічного ув’язнення.

  • Встановила камеру біля військової частини: 60-річну жінку взяли під варту за держзраду

    Встановила камеру біля військової частини: 60-річну жінку взяли під варту за держзраду

    У Хмельницькій області правоохоронці викрили 60-річну місцеву жительку, яку підозрюють у державній зраді та співпраці з російськими спецслужбами. Про це повідомили в обласній прокуратурі.

    За даними слідства, у 2025 році жінка перебувала на території Росії, де встановила контакт із представником ворожих спецслужб. Після повернення в Україну вона погодилася виконувати завдання куратора — збирати та передавати інформацію про розташування та діяльність однієї з військових частин.

    Для реалізації плану підозрювана орендувала офісне приміщення під прикриттям надання косметологічних послуг. У приміщенні вона встановила відеокамеру з можливістю віддаленого доступу, яку спрямувала на військовий об’єкт. За задумом, зображення мало передаватися представнику російських спецслужб.

    Після встановлення обладнання діяльність жінки викрили та припинили правоохоронці. Зібрані матеріали стали підставою для повідомлення їй про підозру в державній зраді.

    Наразі суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування триває. У разі доведення вини підозрюваній загрожує суворе покарання, передбачене законодавством за злочини проти основ національної безпеки.