Nenkainfo.com

Позначка: соціальне забезпечення

  • Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    У Німеччині за рік суттєво збільшилася кількість українських чоловіків віком 18–63 років серед біженців, попри діючу заборону на виїзд для призовників. За даними Центрального реєстру іноземців, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині перебувало 1 340 362 українці, які втекли через війну.

    Серед них 349 520 чоловіків та 500 393 жінки віком від 18 до 63 років. Кількість чоловіків призовного віку зросла приблизно на 52 000 за рік, тоді як жінок – на майже 24 000.

    Аналіз Федерального агентства зайнятості показав, що частка чоловіків серед біженців тепер становить 41%, тоді як у травні 2022 року вона була лише 26%.

    Після оголошення загальної мобілізації чоловіки віком 18–60 років не мали права залишати Україну. У серпні 2025 року виїжджати дозволили особам до 22 років, і ця можливість активно використовувалася.

    У лютому 2026 року Німеччина зареєструвала 8 783 українських шукачів притулку, з яких 4 392 були чоловіки, включно з неповнолітніми.

    Експертка Лівої партії Клара Бюнґер зазначила, що багато українців рятуються від війни втечею і це зрозуміло. Водночас критика надходить від керівної коаліції ХДС/ХСС. Представник партії Александр Тром заявив, що юнакам призовного віку з України не місце в німецькій системі соціального забезпечення та закликав до справедливого розподілу біженців у Європі.

  • Пенсії в Україні менші за міжнародні вимоги, – Данило Гетманцев

    Пенсії в Україні менші за міжнародні вимоги, – Данило Гетманцев

    Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що чинна пенсійна формула в Україні є несправедливою та суперечить міжнародним нормам. За його словами, українська система нарахування пенсій не відповідає Конвенції Міжнародної організації праці №102 про мінімальні стандарти соціального забезпечення.

    Міжнародний стандарт передбачає, що пенсія при наявності 30 років стажу повинна складати не менше 40% заробітку. В Україні ж при 30 роках стажу пенсія складає лише 30% від зарплати, тобто один рік стажу «важить» лише 1% пенсійного заміщення. Навіть за 35 років стажу українці отримують тільки 35% своєї зарплати замість гарантованих 40%, що на практиці зменшує пенсію ще на 5%.

    Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

    Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

  • Прожитковий мінімум в Україні: одна куртка на три роки

    Прожитковий мінімум в Україні: одна куртка на три роки

    В Україні офіційні норми прожиткового мінімуму залишаються далекими від реальності. Про це заявив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, коментуючи чинні стандарти споживчого кошика та фінансові розрахунки, які використовуються для визначення державної підтримки.

    Згідно з діючими нормативами, підлітку в Україні належить одна зимова куртка на три роки, а також одна демісезонна куртка — теж на три роки. Для дорослої жінки держава передбачає лише два костюми або сукні на сім років. Ці цифри виглядають абсурдно, особливо на тлі інфляції, воєнного часу та зростання цін на базові речі.

    Гетманцев визнав, що нинішній прожитковий мінімум, закладений у бюджеті на рівні близько 2900 гривень на місяць, є абсолютно відірваним від реальності. «Це абстрактна категорія. На ці гроші прожити неможливо. І навіть на фактичний прожитковий мінімум, який у 3,5 раза вищий, також прожити складно. Це щось із уяви чиновника», — сказав він.

    Водночас чиновник наголосив: уряд усвідомлює необхідність перегляду прожиткового мінімуму та реального наповнення соціальних стандартів. Але, за словами Гетманцева, наразі на це просто «немає коштів».

    Така заява вкотре порушує питання соціальної справедливості в країні. Прожитковий мінімум слугує базою для розрахунку пенсій, стипендій, допомог та зарплат у бюджетній сфері. Його заниження напряму б’є по найбільш вразливих категоріях населення — пенсіонерах, дітях, малозабезпечених сім’ях.

    Громадські організації та профспілки неодноразово закликали переглянути методологію формування споживчого кошика та встановити мінімальні соціальні стандарти відповідно до реальних цін на товари та послуги. Однак держава продовжує оперувати цифрами, які все більше нагадують економічну містифікацію.