Позначка: страта

  • США розширюють методи смертної кари

    США розширюють методи смертної кари

    Міністерство юстиції США готує перегляд федеральних правил застосування смертної кари та розглядає розширення методів її виконання. Про це повідомляє Reuters.

    За попередніми даними, у рамках нових підходів до виконання смертних вироків у США можуть бути дозволені альтернативні методи замість традиційних смертельних ін’єкцій. Серед них називають розстріл, застосування електричного стільця та газові методи страти.

    Смертельні ін’єкції залишаються основним способом виконання вироків у США, однак останніми роками їх застосування ускладнилося. Фармацевтичні компанії дедалі частіше відмовляються постачати препарати, що використовуються для страти, через етичні та юридичні обмеження.

    У Міністерстві юстиції вважають, що розширення переліку методів дозволить забезпечити виконання вироків навіть у разі дефіциту необхідних препаратів.

    Після повернення до Білого дому президент Дональд Трамп скасував мораторій на федеральні страти, запроваджений попередньою адміністрацією Джо Байден.

    Виконувач обов’язків генерального прокурора Тодд Бланш заявив, що попередній мораторій «підірвав систему правосуддя» і фактично унеможливив покарання для найнебезпечніших злочинців, включно з терористами та серійними вбивцями.

    Окрім цього, Мін’юст скасував частину обмежень часів Байдена та відновив розгляд десятків федеральних справ, у яких може бути застосована смертна кара.

    Питання смертної кари залишається одним із найбільш суперечливих у США. За соціологічними опитуваннями, підтримка цього виду покарання поступово знижується: близько половини американців виступають за її застосування у випадках вбивств, тоді як значна частина суспільства — проти.

    Правозахисні організації критикують можливе розширення методів страти, наголошуючи, що це може призвести до посилення страждань засуджених і суперечить сучасним гуманітарним стандартам. Частина політиків також називає смертну кару «жорстокою» та «неприйнятною для сучасного правосуддя».

    Дискусії навколо смертної кари активізувалися на тлі гучних кримінальних справ. Зокрема, у справі вбивства української біженки Ірина Заруцька у місті Шарлотт (штат Північна Кароліна) обвинувачений Декарлос Браун-молодший може постати перед судом із можливістю призначення смертної кари.

    Справу ускладнює рішення суду про його недієздатність, що фактично затягує розгляд. Адвокати домоглися відтермінування процесу, а остаточне рішення щодо участі обвинуваченого у суді ще не ухвалене.

    Після трагедії президент Трамп публічно заявив, що наполягає на найвищій мірі покарання для обвинуваченого, що додатково підсилило політичний та суспільний резонанс справи.

    Очікується, що оновлені правила Міністерства юстиції США можуть бути оприлюднені після завершення внутрішнього перегляду процедур. Водночас експерти прогнозують подальше загострення суспільної дискусії щодо меж застосування смертної кари та допустимих методів її виконання у сучасному правосудді США.

  • Подробиці страти українських воїнів у Кринках: ЗСУ розглядають ситуацію, особи загиблих поки не встановлені

    Подробиці страти українських воїнів у Кринках: ЗСУ розглядають ситуацію, особи загиблих поки не встановлені

    Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк заявила, що наразі триває розслідування щодо страти українських військовополонених росіянами в районі села Кринки Херсонської області, а також ідентифікація загиблих захисників. Вона наголосила, що аналіз відео, опублікованого в мережі, ускладнений, проте експерти, включаючи поліцейських, працюють над ним. У зв’язку з цією трагедією Україна звернулася до міжнародних організацій, зокрема до ООН та МКЧХ.

    “Подібні випадки вже сталися неодноразово, коли ворог розстрілював беззбройних військовополонених. Ми раніше фіксували такі події на інших ділянках фронту, і всі вони документуються для подальшого кримінального провадження”, – зазначила Гуменюк під час телемарафону.

    Вона пояснила, що публікація відео страти воїнів свідчить про те, що російські окупанти не досягли успіху в районі Кринок, продовжуючи безуспішні атаки. Росіяни постійно шукають способи витіснення ЗСУ з їхнього плацдарму, проте поки що цього не досягли.

    “Вони намагалися збільшити кількість штурмів, заходили з різних напрямків, проте це не призвело до результату. Іноді проводилося навіть до 16 штурмів за добу, проте вони втрачали до 60% особового складу та поверталися порожніми”, – розповіла Гуменюк. “Зараз вони здійснюють у середньому п’ять-шість штурмів на добу, намагаючись працювати як повноцінні штурмові групи, але досі не застосовують бронетехніку”.