Nenkainfo.com

Позначка: суд

  • Суд підтвердив статус пам’ятки “Гостинний двір” як об’єкта національного значення

    Суд підтвердив статус пам’ятки “Гостинний двір” як об’єкта національного значення

    Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив легітимність зміни статусу пам’ятки “Гостинний двір” з місцевого на національного значення. Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

    Суд не задовільнив апеляційну скаргу ТОВ “Укрреставрація” щодо рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року у справі, ініційованій позовом “Укрреставрації” до Кабінету міністрів та Міністерства культури та інформаційної політики. Позов стосувався визнання неправомірною та недійсною постанови Кабінету міністрів від 19 травня 2021 року № 506 “Про зміну категорії пам’яток культурної спадщини” у частині перекатегоризації пам’ятки “Гостинний двір (за проєктними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 рік)” на пл. Контрактовій, 4 у місті Києві на категорію національного значення.

    За повідомленням, рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2023 року, яке врахувало аргументи Кабінету міністрів, Мін’юсту та МКІП про безпідставність вимог у позові й підтвердило законність переходу пам’ятки “Гостинний двір” з місцевого на національного значення, набрало законної сили.

    Нагадаємо, у червні 2021 року Фонд державного майна України передав “Гостинний двір” під управління МКІП, а в травні уряд змінив категорію пам’яток “Комплекс споруд Контрактової площі” та “Гостинний двір (за проєктними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)” у м. Києві на категорію національного значення, присвоївши їм відповідні охоронні номери.

  • Україна щодня реєструє одну справу про рейдерство, проте лише 17% з них доходять до судового розгляду

    Україна щодня реєструє одну справу про рейдерство, проте лише 17% з них доходять до судового розгляду

    У 2023 році в Україні було зафіксовано понад 360 випадків рейдерства, проте лише 17% з них дійшло до суду. Загальна кількість справ збільшилася майже втричі порівняно з попереднім роком, досягнувши 363 проваджень, але залишається нижчою на 1,6 раза в порівнянні з 2021 роком, коли було зафіксовано 597 подібних випадків.

    У середньому щомісяця у 2023 році відкривалося 30 справ про рейдерство, що в порівнянні з 50 провадженнями на місяць у 2021 році вказує на зниження активності. Лише 16,8% справ доходять до суду, порівняно з 37,3% у 2021 році.Кількість справ про рейдерство

    За вказаний період 80% справ про рейдерство залишилися без вирішення. Підробка документів (ст.205-1 ККУ) є основним приводом для відкриття справ про рейдерство (більше 68% від усіх проваджень), проте лише 55 справ цього типу дійшли до судового розгляду.

    17% справ було відкрито за обвинуваченням у протидії законній господарській діяльності (ст. 206 ККУ), але жодне з них не надійшло до суду. Найменша кількість проваджень (15%) стосується протиправного заволодіння майном підприємств (ст. 206-2 ККУ), з яких лише 6 справ дійшли до судового вирішення.Кількість проваджень про рейдерство

  • НАБУ розшукує бізнесмена Михайла Кіпермана

    НАБУ розшукує бізнесмена Михайла Кіпермана

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук бізнесмена Михайла Кіпермана та ще двох осіб у зв’язку зі справою про заволодіння електроенергією державного підприємства “Укренерго”. За даними правоохоронців, сума збитків в цьому випадку становить понад 716 млн гривень.

    За інформацією НАБУ, Михайла Кіпермана, якого вважають бізнес-партнером відомого українського бізнесмена Ігоря Коломойського, підозрюють у привласненні та розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, а також у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. НАБУ вважає його організатором схеми. Крім того, у цій справі розшукуються Дмитро Кондрашов та Юлія Фролова за підозрою у зловживанні службовим становищем.

    Слідство показало, що у березні 2022 року компанія “Юнайтед Енерджі” закупила в НАБУ розшукує бізнесмена Михайла Кіпермана електроенергію на суму понад 716 млн гривень. Незважаючи на наявну заборгованість компанії перед “Укренерго”, продаж не було зупинено. Після цього електроенергію продали реальним учасникам ринку, а отримані кошти вивели на рахунки закордонної компанії, підконтрольної Кіперману.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вже заявили підозру чотирьом фігурантам цієї справи. Крім того, вдалося домогтися арешту на кошти у сумі понад 700 млн гривень на рахунках залучених до схеми компаній.

  • Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

    Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

    Шевченківський районний суд Києва вирішив продовжити тримати бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня.

    Однак він має можливість вийти з СІЗО, якщо внесе заставу у розмірі 2,65 мільярда гривень. Це рішення було прийнято під час засідання від 22 січня. Прокурори клопотали про продовження утримання Коломойського у СІЗО протягом проведення досудового розслідування, тоді як адвокати наполягали на зміні запобіжного заходу з вартового арешту на домашній арешт у селі Микільське-на-Дніпрі Дніпропетровської області. Вони аргументували свою вимогу “незадовільним станом здоров’я бізнесмена”. Суд також відмовив щодо передачі Коломойського під поруки.

    У вересні 2023 року, Ігор Коломойський був підозрюваний у шахрайстві згідно з матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки. За звинуваченням, протягом 2013-2020 років, Коломойський незаконно легалізував понад півмільярда гривень шляхом їх передачі за кордон, скориставшись фінансовою інфраструктурою, яка перебувала під його контролем.

    В подальшому, Коломойському був застосований превентивний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі понад 509 мільйонів гривень.

    У вересні 7-го Ігорю Коломойському була пред’явлена підозра. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вжили заходів для забезпечення арешту його активів.

    15 вересня правоохоронці оголосили йому нову підозру за трьома статтями у справі, в якій йдеться про зловживання 5,8 мільярда гривень. Наступного дня Шевченківський районний суд змінив розмір застави на три мільярди 891 мільйон гривень. 10 листопада Шевченківський районний суд відхилив клопотання адвокатів Ігоря Коломойського щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

    21 грудня Київський апеляційний суд вирішив продовжити тримати під вартою Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року. Крім того, суд зменшив розмір застави з 3,891 млрд грн до 2,650 млрд грн. Варто зазначити, що Коломойський передав свої корпоративні права в медіахолдингу на управління трудовому колективу під керівництвом генерального директора Ярослава Пахольчука.
    Ігор Коломойський надав український паспорт у Шевченківському районному суді Києва для посвідчення особи.
  • Суд відмовив Дубінському у зміні запобіжного заходу та правах на оскарження

    Суд відмовив Дубінському у зміні запобіжного заходу та правах на оскарження

    Печерський районний суд Києва підтримав рішення щодо залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для народного депутата Олександра Дубінського, позбавивши його права оскарження даного рішення. Засідання відбулося в середу, 27 грудня.

    Відповідно до вироку суду, Дубінський залишатиметься в СІЗО, при цьому рішення суду не може бути оскаржено.

    Адвокати народного депутата просили замінити запобіжний захід на домашній арешт через погіршення стану його здоров’я. Раніше Дубінський стверджував, що його побили у Київському СІЗО, але цей факт не було підтверджено поліцією.

    Незважаючи на те, що адвокат представив результати медичного огляду Дубінського, включаючи перелом ребер та забій грудної клітини, суд вирішив залишити його під вартою.

    Справа проти Дубінського пов’язана з підозрою в службовому підробленні та організацією схеми для вивезення родича його дружини за кордон. Також народному депутату пред’явлено звинувачення у державній зраді та можливому членстві у злочинній організації, сформованій російським Головним розвідувальним управлінням.

  • САП збирається скерувати до суду обвинувальний акт у справі Бахматюка та Насірова

    САП збирається скерувати до суду обвинувальний акт у справі Бахматюка та Насірова

    Після 1 лютого Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує подати до суду обвинувальний акт щодо олігарха Олега Бахматюка у справі про неправомірні вигоди, пов’язані з хабарем, який він, як стверджується, надав колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову.

    До вказаної дати захисникам обмежено доступ до матеріалів розслідування, відповідно до рішення Вищого антикорупційного суду від 29 листопада. Якщо до 1 лютого вони не ознайомляться з документами, їхнє право на доступ вважатиметься вичерпаним.

    Раніше антикорупційні органи завершили розслідування щодо Бахматюка. Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру екс-голові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також олігарху Олегу Бахматюку була пред’явлена підозра в наданні цієї вигоди, хоча він не був присутній особисто.

    В рамках слідства встановлено, що Насіров отримував неправомірну вигоду у розмірі $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу в серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 року. Суми неправомірних вигод здійснювались через зовнішню компанію та інші підконтрольні Бахматюку структури.

  • Угода про визнання вини: суд прийняв рішення у справі Скуратовського

    Угода про визнання вини: суд прийняв рішення у справі Скуратовського

    Рішення районного суду про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної з колишнім директором Черкаської філії ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» Ріммою Богун, у справі колишнього народного депутата Сергія Скуратовського, було затверджено районним судом 12 вересня.

    У 2019 році один з підозрюваних, Скуратовський, звернувся до оцінювачки Богун із пропозицією виготовити та передати підроблені документи від імені ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» за грошову винагороду у 50 тисяч гривень. Ці документи стосувалися укладання фіктивного договору на оцінку вартості прав вимоги за кредитними договорами.

    Богун погодилася на цю пропозицію і виготовила лист від експертно-технічного центру «Статус», в якому запропонувала вартість послуг з оцінки. Документи були направлені до АРМА та держпідприємства «Сетам». Окрім того, вона підробила кілька інших документів.

    Богун визнали винною за частинами 1 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто у підробленні та збуті документа. Суд призначив їй обмеження волі на два роки з випробуванням на один рік за ч. 3 ст. 358 ККУ та обмеження волі на один рік за ч. 1 ст. 358 ККУ. Однак звільнив від відбування покарання за ч. 1 ст. 358 ККУ через закінчення строків давності.

    Слід зазначити, що антикорупційний суд подовжив арешт Скуратовському, якого підозрюють у зловживанні владою та шахрайстві. НАБУ і САП оголосили про підозру йому та іншим особам у завданні понад 112 млн гривень збитків банку.

    За слідством, Скуратовський організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи шляхом виготовлення фіктивних документів через оцінювачку та їх подальшого використання.