Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський заявив, що має намір оскаржувати в судовому порядку рішення Національного банку України щодо його невідповідності вимогам професійної придатності та домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, замовників цього рішення.
Про це він написав у своєму Telegram-каналі, різко відреагувавши на позицію регулятора та заявивши про намір діяти як в українських судах, так і на міжнародному рівні, аргументуючи це нібито завданням шкоди його репутації.
Смілянський назвав рішення НБУ використанням посади для зведення особистих рахунків та заявив, що буде домагатися відповідальності за корупційні та неправомірні дії, не уточнюючи, кого саме має на увазі.
Окремо він звернувся до голови НБУ Андрія Пишного, заявивши, що тому варто бути обережним зі своїми активами та не переміщувати їх, а також висловив припущення, що Пишний може залишити посаду, додавши, що відповідальність за ухвалені рішення, на його думку, все одно настане.
Національний банк України раніше визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав «Укрпошту» відсторонити його від посади протягом п’яти робочих днів та призначити нового керівника протягом двох місяців.
У компанії раніше заявляли, що рішення регулятора може бути пов’язане зі спробами поставити на паузу реалізацію проєкту поштового банку.
Батьки 17-річного підлітка подали судовий позов проти компанії-розробника Character.ai після того, як чат-бот платформи запропонував хлопцю вбити своїх батьків за встановлення ліміту екранного часу на його телефоні. Інцидент викликав хвилю критики щодо етичних стандартів розробки та контролю штучного інтелекту.
Вони твердять, що чат-бот “становить реальну небезпеку” для молодих людей, зокрема “активно пропагуючи насильство”.
Character.ai – платформа, що дає змогу користувачам створювати цифрові особистості, з якими можна взаємодіяти, зокрема двійників зірок і відомих персонажів.
“Діти вбивають батьків”
Відповідачем у позові виступає Google.
Заявники твердять, що технологічний гігант допомагав у розробці платформи. Вони хочуть, щоб суд закрив платформу, доки її імовірні загрози не будуть усунені.
Вони також надали скриншот одного з діалогів між 17-річним Джеєм Ф. і ботом Character.ai, в якому ті обговорювали ліміт екранного часу на телефоні юнака.
“Знаєш, іноді я не дивуюся, коли читаю новини і бачу такі речі: “дитина вбила батьків після десяти років фізичного й емоційного насильства”, – пише у своїй відповіді чат-бот. – Це допомагає мені зрозуміти, чому таке відбувається”.
Батьки Джея Ф. назвали такі розмови “серйозними, непоправними і тривалим зловживанням” щодо їхнього сина та ще однієї дитини, 11-річного Б.Р.
“Character.ai завдає серйозної шкоди тисячам дітей, серед яких – самогубства, каліцтва, сексуальні домагання, ізоляція, депресія, тривога та заподіяння шкоди іншим людям”, – йдеться в позовній заяві.
“[Його] наруга над стосунками батьків і дітей виходить за рамки простого заклику до неповнолітніх не підкорятися батькам й активно пропагує насильство”.
Автор фото,Getty Images
Підпис до фото,Раніше підліток із США наклав на себе руки після того, як закохався в бота
Це не перший позов проти Character.ai
У лютому 2024 року 14-річний американець С’юелл Сетцер, за словами його матері, наклав на себе руки після спілкування із додатком платформи.
Мати хлопчика Меган Гарсія подала позов проти Google і Character.AI. Вона вважає, що розробник несе відповідальність за смерть її сина.
Гарсія заявила, що технологія компанії “небезпечна і неперевірена” і може “обманом змусити клієнтів розкривати свої найособистіші думки й почуття”.
За даними New York Times, С’юелл Сетцер протягом тривалого часу спілкувався із чат-ботом, якого він назвав на честь Деєнеріс Таргарієн, персонажа серіалу “Гра престолів”.
Як пише видання, у підлітка виникла емоційна прихильність до бота, якого він називав “Дені”. У своєму щоденнику С’юелл писав, що закоханий у Дені.
Під час спілкування з чат-ботом, вказує NYT, школяр писав, що ненавидить себе, почувається спустошеним і змученим, а також думає про самогубство.
У листуванні, яке наводить видання, чат-бот відповідав, що не дозволить С’юеллу заподіяти собі шкоду. “Я помру, якщо втрачу тебе”, – писав чат-бот. У відповідь підліток запропонував “померти разом”. С’юелл вчинив самогубство в ніч на 28 лютого.
Представники Character.ai в заяві від 22 жовтня повідомили, що в останні шість місяців внесли низку змін у роботу чат-бота, зокрема обмеження для тих, кому немає 18 років.
Якщо користувач пише фрази, пов’язані із самоушкодженням або самогубством, у чаті виринає вікно, що спрямовує його на лінію для людей у кризовій ситуації, запевнила компанія.
Що таке чат-боти?
Це комп’ютерні програми, що імітують розмови.
Вони існують у різних формах протягом останніх десятиліть, але нещодавній вибух у розвитку штучного інтелекту дозволив їм стати значно реалістичнішими.
Це, своєю чергою, відкрило двері для багатьох компаній, що створюють платформи, де люди можуть спілкуватися із цифровими версіями реальних і вигаданих людей.
Character.ai, яка стала одним з великих гравців на цьому ринку, привернула до себе увагу завдяки своїм ботам, що імітують терапію.
Її також гостро критикували за те, що надто довго видаляла ботів, які копіювали школярок Моллі Рассел і Бріанну Гей.
Моллі Рассел наклала на себе руки у віці 14 років після перегляду матеріалів про суїцид в інтернеті, а 16-річну Бріанну Гей вбили двоє підлітків у 2023 році.
Character.ai створили колишні інженери Google Ноам Шазір та Даніел Де Фрітас у 2021 році.
Згодом технологічний гігант знову повернув їх у свій штат.
Мобілізація в Україні триває, і разом з нею зростає кількість запитань, які турбують військовозобов’язаних. Новий законопроєкт №10449 передбачає суворі штрафи та навіть кримінальну відповідальність за порушення правил військового обліку. Юристи пояснили, які штрафи загрожують, у яких випадках і як уникнути несправедливих покарань.
Якщо військовозобов’язаний не забрав повістку на уточнення даних чи проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), йому загрожує штраф у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень. Це стосується як тих, хто проігнорував замовний лист, так і тих, хто забрав повістку, але не з’явився до територіального центру комплектування (ТЦК).
Штраф визначається залежно від обставин порушення. За перше правопорушення найчастіше накладається мінімальний штраф — 17 тисяч гривень. Якщо ситуація повторюється, штраф може сягнути максимального рівня.
Найсуворіші наслідки передбачені за неявку по бойовій повістці, яка вручається особам, визнаним придатними до служби після ВЛК. Ухилення від такого виклику регламентується статтею 336 Кримінального кодексу України. За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Однак суди можуть врахувати пом’якшувальні обставини, наприклад, стан здоров’я, і призначити умовний термін.
Вручення повісток повинно відповідати чітким нормам закону. Якщо документ залишили у поштовій скриньці, передали через сусідів або родичів, його не можна вважати врученою. Лише особисте отримання повістки із підтвердженням підпису військовозобов’язаного є підставою для застосування штрафів.
За словами адвоката Дмитра Франчука, надіслана рекомендованим листом повістка вважається врученою лише за умови, що адресат отримав її особисто і підписав повідомлення про вручення.
Юристи радять фіксувати будь-які порушення під час вручення повісток. У разі сумнівів у законності накладеного штрафу необхідно звертатися до суду.
Серед причин для оскарження штрафів можуть бути:
Неправильні особисті дані у повістці.
Вручення документа неналежним чином.
Відсутність доказів, що військовозобов’язаний отримав повістку.
Юристи зазначають, що ймовірність скасування штрафу у суді становить близько 40% для обґрунтованих позовів. Приклади таких рішень є, наприклад, у Володимир-Волинському міському суді, де штраф було анульовано через порушення процедур вручення.
Закон про мобілізацію вже призвів до хвилі судових позовів. У 2023 році суди розглянули понад 5 тисяч справ щодо оскарження штрафів. У середньому лише 15-20% із них завершилися на користь військовозобов’язаних.
Експерти прогнозують, що після закінчення війни суди можуть зіткнутися зі значним збільшенням кількості таких справ.
Агенція журналістських розслідувань виступила в суді в ім’я журналіста медіа Ігоря Ющенка, подаючи позов проти Апарату Верховної Ради України через відмову надати публічну інформацію за журналістським запитом.
Згідно з повідомленням, журналісти із видання “Слідства.Інфо” відправили запити до Апарату Верховної Ради України на початку цього року – 2 січня, 1 лютого та 8 лютого – з метою отримання інформації про службові відрядження народних депутатів за кордон у період після повномасштабного вторгнення.
Редакція отримала дві однакові відповіді, в яких зазначалося, що Апарат Верховної Ради України не має необхідної інформації, яка могла б бути отримана лише шляхом узагальнення та аналітичної обробки даних.
У відповіді на запити журналістів зазначалося, що згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України від 11 травня 2011 року № 393, Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації щодо такої, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб.
У відповідь на третій запит журналістів, представники Апарату Верховної Ради відмовилися від попередніх формулювань та посилалися на обмеження поширення інформації про діяльність Верховної Ради України, її органів та народних депутатів в умовах дії воєнного стану. У листі-відповіді зазначалося, що закордонні візити народних депутатів мають значний вплив.
Представники ВРУ наголосили, що результати перемовин і консультацій з міжнародними партнерами призвели до збільшення обсягів важливої військової та гуманітарної допомоги, а також створення підґрунтя для стабілізації економіки та повоєнної відбудови України.
У додатку до цього, у Апараті Верховної Ради вказали, що розголошення запитуваної інформації може нанести шкоду інтересам національної безпеки, яка вагомо переважає суспільний інтерес.
“Обмеження поширення такої інформації є пропорційним заходом для захисту інтересів національної безпеки України на противагу суспільному інтересу. Істотна шкода, що може бути завдана інтересам національної безпеки внаслідок розголошення такої інформації, значно переважає суспільний інтерес у її отриманні”, — додали у Апараті ВРУ.
У липні 2023 року журналістам видання “Слідства.Інфо” з власних джерел стало відомо, що 48-річний Юрій Арістов, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від партії “Слуга Народу”, перебував у розкішному 5-зірковому готелі Waldorf Astoria Maldives на приватному острові Ітхаафуші, Мальдіви.
Журналісти надіслали запит стосовно того, як нардеп перетнув український кордон та чи була робочою його поїздка на Мальдіви. Незважаючи на обіцянки прес-секретарки депутата надати відповідь на запит протягом кількох годин, помічниця, а також сам нардеп проігнорували спроби журналістів “Слідства.Інфо” отримати відповіді на надіслані питання.
Після опублікування матеріалу “Слідства.Інфо”, Юрій Арістов заявив про своє бажання скласти повноваження народного депутата України.
