Позначка: супутниковий зв’язок

  • Starlink може отримати нову роль у війні: Федоров підтвердив переговори з Маском про удари по цілях у РФ

    Starlink може отримати нову роль у війні: Федоров підтвердив переговори з Маском про удари по цілях у РФ

    Україна продовжує прямі консультації з Ілоном Маском і SpaceX щодо можливого розширення використання Starlink для виконання бойових завдань проти військових цілей на території Росії. Йдеться, зокрема, про можливість підтримувати зв’язок під час операцій проти російських балістичних пускових установок. Остаточного рішення поки немає, однак Михайло Федоров підтвердив: контакти тривають, а остання розмова з Маском відбулася лише кілька днів тому.

    Про це Федоров розповів в ефірі YouTube-каналу Сергія Стерненка, відповідаючи на запитання про те, чи може Starlink використовуватися для роботи українських систем безпосередньо по російських засобах балістичного ураження.

    За словами Федорова, завдання є технічно та політично складним, тому деталі переговорів поки не розголошуються. Він лише підтвердив, що українська сторона продовжує працювати над необхідним рішенням.

    Ця тема набула особливої актуальності після різкого збільшення кількості російських балістичних атак. Україна шукає не тільки додаткові перехоплювачі Patriot, а й способи знищувати ракети, пускові установки та пов’язані з ними системи ще до моменту запуску.

    Навіщо Україні Starlink за межами нинішньої зони роботи

    Starlink став одним із найважливіших елементів українського військового зв’язку ще на початку повномасштабного вторгнення.

    Низькоорбітальна супутникова система дозволяє підтримувати інтернет-з’єднання там, де традиційна телекомунікаційна інфраструктура знищена, пошкоджена або пригнічується засобами радіоелектронної боротьби.

    Для військових це означає можливість передавати інформацію між підрозділами, працювати з цифровими системами управління, підтримувати зв’язок із безпілотними системами та оперативно обмінюватися даними.

    Але SpaceX у різні періоди встановлювала географічні й технічні обмеження на використання Starlink у бойових операціях.

    Саме тому потенційне застосування системи для роботи по військових цілях глибше на території Росії неможливо вирішити лише на українському рівні. Для цього необхідна участь самої SpaceX.

    Федоров фактично підтвердив, що саме про такі можливості йдеться у нинішніх консультаціях.

    У центрі уваги — російські балістичні пускові

    Контекст переговорів особливо важливий.

    У серпні Україна гостро потребує додаткового захисту від балістики. Системи Patriot залишаються ключовим засобом перехоплення російських «Іскандерів» та інших складних балістичних цілей, однак запас ракет PAC-3 у партнерів обмежений.

    Тому дедалі більше значення отримує інший підхід — не чекати, поки ракета вже летить на українське місто, а знищувати її носій на землі.

    Для цього необхідні розвіддані, далекобійні засоби ураження та стабільний канал управління.

    Саме тут супутниковий зв’язок може стати критично важливим.

    Однак Федоров не уточнив, яку саме технічну модель використання Starlink обговорюють сторони. Немає також підтвердження, що SpaceX уже погодила будь-які зміни режиму роботи мережі.

    Тож заяви про те, що Україна вже отримала дозвіл використовувати Starlink для ударів углиб РФ, наразі були б передчасними.

    У Києва та SpaceX уже був успішний досвід складних переговорів

    Федоров окремо нагадав про попередній приклад співпраці з компанією Маска.

    На початку 2026 року Україна зіткнулася з новою загрозою: російські війська почали використовувати Starlink на ударних безпілотниках.

    Це суттєво підвищувало їхні можливості.

    Як пояснювало Міністерство оборони, такі дрони могли летіти на низькій висоті, залишатися стійкими до частини засобів РЕБ і керуватися оператором у режимі реального часу навіть на значній відстані.

    29 січня Міноборони заявило, що зв’язалося зі SpaceX буквально через кілька годин після появи інформації про використання росіянами Starlink на БпЛА.

    Федоров тоді окремо подякував президентці SpaceX Гвінн Шотвелл та Ілону Маску за швидку реакцію.

    Україна та SpaceX створили «білий список»

    Результатом цієї співпраці стала система верифікації терміналів Starlink.

    Кабінет Міністрів запровадив так званий whitelist — перелік авторизованих терміналів, яким дозволено працювати в Україні.

    Логіка була простою: українські військові, цивільні, державні органи та бізнес верифікують свої пристрої, після чого невідомі або неавторизовані термінали можуть бути відключені.

    Міноборони прямо пояснювало, що метою системи було позбавити російські війська можливості використовувати Starlink на дронах і водночас не залишити без зв’язку українських користувачів.

    Уже 5 лютого Федоров повідомив, що перші українські термінали з «білого списку» працюють, а російські були заблоковані.

    Списки тоді оновлювалися раз на добу, а команда Міноборони разом зі SpaceX працювала над прискоренням процесу.

    Тобто у Києва вже є приклад, коли складна технічна домовленість із компанією Маска була реалізована протягом дуже короткого часу.

    Саме на цей досвід Федоров тепер посилається як на доказ того, що переговори можуть дати практичний результат.

    Starlink давно став значно більшим, ніж просто інтернет

    На початку великої війни супутникові термінали насамперед сприймалися як засіб резервного зв’язку.

    Згодом Starlink фактично став частиною цифрової інфраструктури українського поля бою.

    Особливість системи полягає у великій кількості супутників на низькій навколоземній орбіті. Це забезпечує відносно низьку затримку сигналу порівняно з традиційними геостаціонарними супутниковими системами та дозволяє використовувати мережу для задач, де важлива швидка передача даних.

    Саме тому залежність від Starlink одночасно є перевагою та ризиком.

    Перевагою — тому що система дозволила Україні зберегти стійкість зв’язку навіть за умов масованого руйнування телекомунікаційної інфраструктури.

    Ризиком — тому що ключові технічні параметри мережі контролює приватна американська компанія.

    І саме ця обставина змушує Київ постійно підтримувати прямий контакт зі SpaceX.

    Чому переговори з Маском непрості

    Starlink — цивільна комерційна система, яка стала надзвичайно важливим військовим інструментом.

    Для SpaceX будь-яке розширення її використання у наступальних операціях створює політичні, юридичні та репутаційні ризики.

    З іншого боку, Україна наголошує, що йдеться про боротьбу з військовими об’єктами держави, яка щодня запускає ракети та дрони по українських містах.

    Саме тому Федоров і назвав переговори складним завданням.

    Публічно SpaceX наразі не оголошувала про зміну політики щодо використання Starlink для ударних операцій на території РФ.

    Отже, головний результат консультацій ще попереду.

    Росія сама зробила Starlink частиною цієї дискусії

    Окремий парадокс полягає в тому, що російська армія також намагалася отримати переваги від американської супутникової системи.

    За даними українського Міноборони, окупанти використовували нелегально придбані термінали, включно з установленням їх на безпілотні літальні апарати.

    Саме це змусило Україну та SpaceX створити жорсткішу систему контролю.

    Після введення whitelist Міноборони заявило, що російські термінали на окупованих територіях були заблоковані, тоді як верифіковані українські продовжили працювати.

    Таким чином, SpaceX уже фактично стала учасником технологічного протистояння між Україною та Росією, хоча формально компанія залишається приватним постачальником комунікаційних послуг.

    Від оборони — до потенційного полювання на балістику

    Нинішні переговори можуть стати принципово новим етапом.

    Якщо раніше головним завданням було забезпечити зв’язок українських військ і перекрити доступ росіянам, то зараз Київ намагається отримати можливості, які допоможуть знищувати джерела ракетної загрози.

    Саме російські балістичні ракети стали одним із головних викликів для української ППО у 2026 році.

    Перехоплювачів Patriot недостатньо, їх виробництво обмежене, а Росія паралельно нарощує власне ракетне виробництво і отримує боєприпаси та технології від союзників.

    За цих умов Україні необхідно комбінувати два підходи: захищати міста перехоплювачами і водночас бити по пускових установках, складах та виробничій інфраструктурі противника.

    Саме для другого завдання надійний супутниковий канал зв’язку може мати особливу цінність.

    Але рішення ще немає

    Найважливіший момент у заяві Федорова — переговори справді відбуваються, але про готовий результат поки не йдеться.

    Ні він, ні SpaceX не повідомили про досягнення домовленості.

    Не розкриваються також технічні параметри того, що саме просить Україна: зміна географічних обмежень, особливий режим роботи для верифікованих військових терміналів чи інша модель.

    Це логічно, адже деталі подібної системи безпосередньо стосуються бойових можливостей.

    Проте сам факт безпосереднього контакту з Маском лише за кілька днів до публічної заяви свідчить, що тема залишається активною.

    І попередній досвід показує: коли йдеться про Starlink, технічні зміни можуть запроваджуватися дуже швидко.

    У лютому від появи проблеми з російськими дронами до запуску масової системи верифікації минули фактично лічені дні.

    Тепер завдання значно складніше.

    Україна прагне не просто не дозволити Росії користуватися американською технологією, а потенційно розширити власні можливості для ураження військових цілей за межами окупованих територій.

    Якщо Київ і SpaceX знайдуть прийнятну модель, Starlink може отримати ще одну роль у російсько-українській війні — від системи, що забезпечує стійкість зв’язку, до важливого елемента операцій проти російських ракетних сил. Але поки це саме предмет переговорів, а не вже ухвалене рішення.

  • Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща інвестує 656 млн євро у створення європейської супутникової системи безпечного зв’язку IRIS² (Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite), ставши одним із найбільших учасників стратегічної космічної програми Європейського Союзу. Такий внесок становить близько 10% загальної вартості проєкту та дозволяє Варшаві увійти до кола держав, які визначатимуть розвиток нової супутникової інфраструктури ЄС. Про це повідомляє PAP.

    Відповідну угоду було підписано у Варшаві. Завдяки фінансовому внеску Польща працюватиме над реалізацією програми нарівні з Францією, Німеччиною та Італією, які традиційно відіграють провідну роль у європейській космічній галузі. До числа ключових партнерів проєкту також входять Іспанія та Люксембург.

    IRIS² є одним із наймасштабніших технологічних проєктів Європейського Союзу останніх років. Його основна мета — створення власної захищеної супутникової системи зв’язку, яка забезпечить країнам ЄС незалежність від іноземної комерційної інфраструктури та зміцнить безпеку стратегічних комунікацій.

    Проєкт розробляється як відповідь на нові виклики у сфері безпеки, зокрема на гібридні загрози з боку Росії, а також на необхідність зменшення залежності Європи від американських супутникових сервісів, насамперед Starlink. Система має гарантувати стабільний зв’язок навіть під час масштабних кібератак, кризових ситуацій або природних катастроф.

    Однією з ключових особливостей IRIS² стане використання технологій квантового шифрування. Вони забезпечують надзвичайно високий рівень захисту інформації та значно ускладнюють можливість перехоплення або злому каналів зв’язку традиційними методами. Очікується, що така система використовуватиметься як державними установами, так і приватними користувачами, для яких критично важливою є безпека передачі даних.

    Розгортання проєкту відбуватиметься поетапно. Перші елементи супутникової мережі планують ввести в експлуатацію у 2029 році. Повне формування орбітального угруповання очікується у 2031–2032 роках. Загалом система складатиметься із 290 супутників, розміщених на різних орбітах навколо Землі.

    У межах реалізації проєкту в Польщі буде створено власний наземний центр управління системою IRIS². Його інтегрують із державною захищеною мережею GovNet. Це дозволить країні стати одним із регіональних центрів супутникового зв’язку для держав Балтійського регіону та Північної Європи, забезпечуючи функціонування критично важливої цифрової інфраструктури.

    Очікується, що участь у програмі також позитивно вплине на розвиток польської космічної промисловості. За оцінками уряду, майже 400 польських підприємств зможуть долучитися до виконання замовлень у межах проєкту, що сприятиме розвитку високотехнологічного виробництва, створенню нових робочих місць та зміцненню конкурентоспроможності країни у сфері космічних технологій.

    Створення IRIS² є частиною довгострокової стратегії Європейського Союзу щодо зміцнення технологічної автономії та безпеки критичної інфраструктури. Власна супутникова система має забезпечити незалежний захищений зв’язок для урядових структур, військових, служб реагування та комерційних користувачів.

    До програми вже виявила інтерес і Україна, яка подала заявку на участь у проєкті. Водночас питання захисту супутникової інфраструктури набуває дедалі більшого значення на тлі повідомлень про розробку Росією засобів протидії супутниковим системам, зокрема таким, як Starlink, які відіграють важливу роль у забезпеченні зв’язку під час війни в Україні.

  • Українські дрони повторно вдарили по центру зв’язку “Дубна” в РФ

    Українські дрони повторно вдарили по центру зв’язку “Дубна” в РФ

    У ніч на 30 червня українські безпілотники здійснили повторний удар по центру космічного зв’язку «Дубна», розташованому в Московській області Російської Федерації. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підкресливши, що такі дії є частиною системної роботи зі зниження військового потенціалу держави-агресора та ускладнення її здатності вести бойові операції проти України.

    За словами глави держави, центр космічного зв’язку «Дубна» є спеціалізованим об’єктом супутникової інфраструктури, який використовується Росією для забезпечення розвідувальних процесів, передачі даних та координації дій окупаційних підрозділів. Йдеться про технологічний вузол, який відіграє важливу роль у військовій системі управління, зокрема у забезпеченні зв’язку між різними елементами російських збройних сил, що задіяні у війні проти України.

    Відстань від державного кордону України до об’єкта становить понад 500 кілометрів, що свідчить про значну дальність проведеної операції та її складність з точки зору планування і виконання. У Києві наголошують, що подібні удари спрямовані не лише на конкретні об’єкти, а й на поступове руйнування всієї системи військової логістики та управління Росії, яка забезпечує ведення бойових дій.

    Президент України нагадав, що це вже не перший удар по об’єктах подібного типу на території Російської Федерації. За його словами, раніше Сили оборони України вже вражали щонайменше чотири центри космічного та супутникового зв’язку, які розташовані у Московській та Владимирській областях. Такі операції, як зазначається, мають системний характер і є елементом довгострокової стратегії, спрямованої на поступове зменшення можливостей російської армії у сфері розвідки, зв’язку та координації.

    Володимир Зеленський також підкреслив, що Україна послідовно реалізує концепцію так званих «далекобійних санкцій», які передбачають ураження критичної військової інфраструктури противника в глибині його території. За його словами, такі дії суттєво ускладнюють Росії можливість продовжувати загарбницьку війну, оскільки впливають на ключові елементи її військової системи управління та знижують ефективність координації підрозділів на різних напрямках фронту.

    У Генеральному штабі Збройних сил України раніше повідомляли, що центр «Дубна» вже ставав ціллю удару 22 червня. Тоді було уражено апаратно-модульний комплекс із 32-метровою антеною типу Mark-IV, яка використовувалася для супутникового зв’язку, а також технічні приміщення, що забезпечували функціонування цього вузла. За оцінками української сторони, подібні ураження мають довгостроковий ефект і впливають на здатність противника відновлювати повноцінну роботу таких систем у короткі терміни.

    Водночас у ніч на 30 червня Московська область знову опинилася під атакою безпілотників, про що повідомляли російські Telegram-канали. У регіоні фіксувалися численні повідомлення про рух дронів у напрямку столиці РФ, а також роботу систем протиповітряної оборони. У соціальних мережах з’являлися відео очевидців, на яких видно проліт безпілотників та звуки вибухів у повітрі, однак офіційна інформація про масштаби уражень з російського боку залишалася обмеженою.

    Українська сторона наголошує, що такі операції є частиною ширшої кампанії зі зниження військового потенціалу Росії, зокрема у сфері управління, розвідки та зв’язку. У Києві також зазначають, що перелік цілей для подібних дій формується відповідно до військової необхідності та може розширюватися залежно від розвитку бойової ситуації, оскільки пріоритетом залишається послаблення спроможностей противника вести війну проти України.

  • Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна розпочала практичне розгортання власної супутникової мережі та вже має на орбіті два перші супутники. Це стало одним із найамбітніших технологічних і оборонних проєктів країни за час повномасштабної війни. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив співзасновник та головний конструктор української компанії Fire Point Денис Штіліерман.

    За його словами, Україна планує суттєво розширити власне супутникове угруповання вже найближчими роками. До 2027 року розробники мають намір вивести на орбіту ще десятки супутників, які використовуватимуться для зв’язку, збору розвідувальної інформації, навігації, координації дронів та забезпечення роботи військової інфраструктури.

    У Financial Times зазначають, що українська космічна програма значно активізувалася після серії політичних та військових подій, які продемонстрували критичну залежність Києва від західної технологічної підтримки. Одним із ключових моментів став конфлікт у Білому домі між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, після якого Вашингтон тимчасово призупинив передачу розвідувальних даних Україні.

    За інформацією видання, це стало серйозним сигналом для української влади та оборонного сектору, оскільки продемонструвало, наскільки сильно сучасна війна залежить від доступу до супутникової розвідки, цифрових каналів зв’язку та західних технологічних систем.

    Ще одним фактором, який прискорив створення власної супутникової інфраструктури, стала ситуація із системою Starlink компанії SpaceX. Хоча Starlink став критично важливим елементом української системи зв’язку під час війни, українські розробники та військові дійшли висновку, що повна залежність від приватної іноземної інфраструктури створює серйозні ризики для національної безпеки.

    За словами Штіліермана, російські війська навчилися використовувати мережу Starlink для навігації власних безпілотників та координації атак по українських цілях. Це, як зазначається, змусило українську сторону активніше шукати альтернативні технологічні рішення та інвестувати у створення власних космічних систем.

    Розробники вважають, що власне супутникове угруповання дозволить Україні значно підвищити незалежність у сфері безпеки та зменшити вразливість до політичних рішень союзників або обмежень з боку приватних корпорацій.

    Штіліерман також повідомив, що європейські уряди та оборонні компанії вже активно цікавляться українськими технологіями. За його словами, партнери в Європі розглядають можливість закупівлі або спільного виробництва українських дронів, ракет та інших оборонних систем, які виявилися значно дешевшими за багато західних аналогів, але водночас продемонстрували ефективність у реальних бойових умовах.

    “Ідея, що лежить в основі нашої зброї, полягає в тому, що ми продаємо не лише зброю і не лише безпеку, а й незалежність у сфері безпеки”, — заявив він.

    На тлі розвитку приватних космічних і військових проєктів Україна також активізує державну політику у сфері космосу. У березні під час міжнародного форуму Space For Ukraine заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко повідомила про створення в Міністерстві оборони нового Управління космічної політики.

    За її словами, ця структура має стати центром координації всіх космічних програм для потреб Сил оборони України. Міноборони прагне перетворитися на головного державного замовника супутникової техніки, програмного забезпечення, систем космічного моніторингу та технологій зв’язку.

    Управління працюватиме одразу за кількома напрямками. Перший — створення законодавчої та нормативної бази для розвитку військових космічних можливостей України. Другий — технологічна експертиза та співпраця з українськими й міжнародними розробниками, науковими центрами та оборонними компаніями. Третій — формування партнерств із міжнародними урядами та приватними структурами для укладення контрактів на постачання супутникових технологій, даних та обладнання.

    Черногоренко також раніше заявляла, що у перспективі в Україні може з’явитися окремий напрям або навіть новий вид військ, пов’язаний із космічними технологіями, супутниковими системами та цифровою обороною.

    Експерти наголошують, що сучасна війна дедалі більше переходить у сферу високих технологій, а супутники стають критично важливими для розвідки, наведення озброєння, роботи дронів, зв’язку та координації військових операцій. Саме тому створення власної супутникової інфраструктури розглядається не лише як технологічний прорив, а і як елемент стратегічної незалежності України у сфері безпеки.

    На думку аналітиків, якщо Україні вдасться реалізувати плани зі створення повноцінного супутникового угруповання, це може суттєво змінити її оборонні можливості та зробити країну одним із нових технологічних центрів військових інновацій у Європі.

  • SpaceX почала обмежувати Starlink для блокування атак «Шахедів»

    SpaceX почала обмежувати Starlink для блокування атак «Шахедів»

    Компанія SpaceX на прохання Міністерства оборони України почала впроваджувати екстрені заходи, спрямовані на недопущення використання терміналів Starlink російськими військами для атак дронами-камікадзе типу «Шахед» по території України. Запроваджені рішення мають тимчасовий характер, однак їхній вплив уже відчутний.

    Про це повідомив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов з позивним «Флеш». За його словами, значна кількість українських користувачів Starlink уже зіткнулася з першими обмеженнями у роботі супутникового зв’язку.

    Він зазначив, що SpaceX тісно співпрацює з Міністерством оборони України, а нинішні рішення є екстреними. Надалі планується впровадження більш зважених і технологічно доопрацьованих механізмів.

    За словами Бескрестнова, однією з ключових проблем залишається відсутність повної інформації про всі військові термінали Starlink, які перебувають на території України. Йдеться не лише про офіційно передані пристрої, а й про ті, що були отримані через волонтерів або придбані самостійно. Наразі опрацьовується механізм централізованого обліку таких терміналів.

    Радник міністра оборони підкреслив, що запроваджені обмеження можуть тимчасово впливати й на легальних користувачів, однак ці кроки є необхідними з міркувань безпеки.

    Тим часом російські воєнні блогери почали скаржитися на нові технічні обмеження. За їхніми твердженнями, термінали Starlink автоматично вимикаються при досягненні швидкості руху приблизно 75–90 кілометрів на годину. Саме цей механізм, за оцінками фахівців, суттєво ускладнює використання Starlink на дронах або мобільних платформах.

    Також з’явилася інформація, що наразі опрацьовується система так званих «білих списків», яка дозволить працювати лише перевіреним і підтвердженим терміналам.

    Раніше Сергій Бескрестнов повідомляв, що 24 січня російські війська вперше застосували дрони «Шахед», керовані через супутниковий зв’язок Starlink. Це сталося під час атаки в районі Кропивницького, де удар був спрямований по вертольотах Збройних сил України.

    Згодом міністр оборони України Михайло Федоров підтвердив, що Росія почала оснащувати дрони супутниковими системами Starlink. У відповідь на це Міністерство оборони України спільно з SpaceX розпочало роботу над блокуванням можливостей використання цих терміналів ворогом.

    У результаті необхідні рішення були знайдені у стислі строки. Українська сторона відзначила оперативну реакцію компанії SpaceX та її керівництва у протидії використанню Starlink для ударів по Україні.

  • Супутниковий зв’язок від Kyivstar: як працюватиме Direct to Cell і хто зможе підключитися

    Супутниковий зв’язок від Kyivstar: як працюватиме Direct to Cell і хто зможе підключитися

    Мобільний оператор Київстар оголосив про початок відкритого тестування технології прямого супутникового зв’язку Direct to Cell у партнерстві зі Starlink. На першому етапі новинка буде доступна обмеженому колу користувачів, а пізніше — усім абонентам. Метою проєкту є забезпечення зв’язку там, де немає наземного покриття або воно працює нестабільно.

    На етапі тестування підтримуються лише пристрої під управлінням Android, підтримка iOS з’явиться пізніше. Для роботи необхідні умови: розміщення в зоні відкритого простору, щоб смартфон мав прямий контакт із супутником, а також наявність SIM або eSIM із підтримкою LTE. Київстар уточнює, що перші випробування зосередяться на відправленні та отриманні SMS через супутниковий канал, повноцінний запуск послуги планують на четвертий квартал 2025 року.

    Тестування триватиме в жовтні та листопаді 2025 року. Під час випробувань абоненти отримають безкоштовний доступ до послуги без додаткових оплат і без змін у тарифних планах, і всі SMS, хвилини та трафік зараховуватимуться згідно з умовами наявного тарифу. Щоб полегшити тестування, Київстар дарує учасникам бонус у вигляді 100 SMS на 30 днів.

    Оператор обіцяє розширення функціоналу: у перспективі планують додати голосові дзвінки і мобільний інтернет через супутниковий канал. Наразі географія надання послуги охоплює всю територію України, окрім тимчасово окупованих регіонів, зон активних бойових дій, а також Дніпропетровської й Чернігівської областей; компанія зазначає, що у майбутньому має намір поширити послугу і на ці території.

    Впровадження Direct to Cell має важливе значення для підвищення резилієнтності зв’язку в країні. Супутниковий канал дозволить залишатися на зв’язку у віддалених і важкодоступних місцях, а також у разі вимушених відключень наземної інфраструктури. Водночас технічні обмеження, зокрема необхідність прямої видимості супутника та тимчасова відсутність підтримки iOS, залишаються чинниками, які впливатимуть на досвід користувачів у перші місяці запуску.

  • Альтернатива Starlink: в Україні з’явився власний супутниковий термінал

    Альтернатива Starlink: в Україні з’явився власний супутниковий термінал

    На тлі повномасштабної війни питання надійного зв’язку в Україні стало критичним, особливо у фронтових та прифронтових зонах. У цих умовах ключовим викликом стала вразливість традиційних каналів комунікації перед ворожими системами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Відповіддю на цю загрозу стала поява першого вітчизняного супутникового терміналу — UASAT.

    Супутниковий термінал UASAT GEO 74 — флагманський продукт українських інженерів, розроблений з нуля для роботи в умовах постійної загрози з боку ворога. Основний акцент зроблено на стійкість до перешкод і стабільність сигналу навіть у середовищі активної РЕБ. Саме тому понад 65% випадків використання термінала припадає на стаціонарне розгортання у бойових зонах.

    Технічні характеристики також вражають:

    • Швидкість віддачі — до 100 Мбіт/с,

    • Швидкість завантаження — до 5 Мбіт/с,

    • Споживання енергії — лише 30 Вт,

    • Автономна робота без живлення — до 3 годин.

    Ці параметри дозволяють забезпечити відеозв’язок, передавання великих обсягів даних, координацію підрозділів і дистанційну роботу в умовах бойових дій.

    Один із найважливіших аспектів UASAT — локальне виробництво. Усі компоненти та складання здійснюються в Україні, що гарантує контроль якості, відсутність залежності від імпорту та оперативність постачання в умовах війни.

    Розробники вже оголосили плани на 2025 рік: понад 50 тисяч пристроїв буде вироблено і підключено по всій території України — як для військових, так і для критичної інфраструктури.

    Запуск UASAT є не лише технічним проривом, а й стратегічною подією для національної безпеки. Уперше з’явилася вітчизняна альтернатива міжнародним супутниковим системам, зокрема Starlink, які досі були фактично єдиною надійною опцією для армії й волонтерів.

    В умовах війни, коли питання автономності та контролю над критичною інфраструктурою є першочерговими, поява UASAT демонструє, що Україна здатна самостійно вирішувати найскладніші інженерні завдання — навіть у тилу, навіть на лінії фронту.

  • Україна намагається знищити важливу космічну базу РФ у Криму

    Україна намагається знищити важливу космічну базу РФ у Криму

    Українські військові знову нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи стратегічне значення цього об’єкту у конфлікті між двома країнами. “Forbes” проаналізувало інцидент, в якому українська армія взяла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу, що викликало значний резонанс у міжнародному співтоваристві.

    Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

    Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

    Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

    Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

    За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

    Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.

  • Україна шукає альтернативу Starlink для використання в антитерористичних операціях навколо Криму

    Україна шукає альтернативу Starlink для використання в антитерористичних операціях навколо Криму

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України, Вадим Сухаревський, заявив, що Україна активно працює над знаходженням альтернативи системі супутникового зв’язку Starlink для застосування у військових операціях навколо окупованого Криму. За його словами, така альтернатива вже існує, і відбувається активний діалог з цього питання.

    У березні 2023 року в інтерв’ю Deutsche Welle, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна використовує близько 42 тисяч терміналів Starlink для забезпечення зв’язку на фронті та в об’єктах критичної інфраструктури. Однак використання Starlink час від часу супроводжується скандалами.

    У вересні 2023 року CNN повідомило, що в біографії засновника SpaceX Ілона Маска зазначено, що він вимагав від своїх інженерів вимкнути мережу Starlink біля кримського узбережжя, щоб перешкодити українським військам. Пізніше Маск заперечив цю інформацію, але визнав, що отримав запит від української влади на активацію Starlink для забезпечення зв’язку на шляху до Севастополя.

    Нещодавно в українських соцмережах поширилися чутки про використання російськими військами терміналів Starlink на фронті. Українська розвідка підтвердила ці чутки, хоча SpaceX заперечила продаж своїх терміналів російським військам. Також Міноборони США стверджує, що не може заблокувати обслуговування терміналів Starlink російським військам.