Nenkainfo.com

Позначка: Сили оборони

  • Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові грошові винагороди за захоплення російських окупантів у полон та ліквідацію противника під час безпосереднього бойового зіткнення. Відповідну постанову вже ухвалив Кабінет Міністрів України, а нова мотиваційна програма Міністерства оборони має посилити поповнення обмінного фонду та підтримати українських захисників на передовій.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

    У відомстві пояснили, що головною метою нової системи стимулювання є збільшення кількості російських військовополонених, яких надалі можна буде використати для обміну та повернення українських військових і цивільних, які перебувають у російському полоні.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №768 від 12 червня 2026 року, за кожного захопленого в полон військовослужбовця армії РФ передбачено додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

    Якщо полоненого захопила група військовослужбовців, кошти розподілятимуться між усіма учасниками операції пропорційно їхній участі.

    У Міністерстві оборони наголошують, що поповнення обмінного фонду є одним із ключових напрямків державної політики щодо повернення українських захисників додому.

    Окрім цього, уряд запровадив окремі виплати за ліквідацію живої сили противника під час безпосереднього бойового контакту. За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою військовослужбовцю передбачено 15 тисяч гривень.

    Водночас отримати таку винагороду можна лише за умови обов’язкової відеофіксації бойового епізоду. Саме наявність підтверджувальних матеріалів стане підставою для оформлення відповідних документів.

    У Міноборони пояснили, що виплати здійснюватимуться разом із основним грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для цього командири військових частин до 5 числа кожного місяця мають видати відповідний наказ за результатами попереднього місяця, а до 20 числа кошти повинні бути виплачені військовим.

    У відомстві зазначають, що нова система стане першим етапом трансформації підходів до матеріального стимулювання військовослужбовців Сил оборони.

    Водночас у Міноборони наголошують, що захоплення окупантів живими має особливе значення не лише з військової точки зору. Кожен російський військовополонений потенційно збільшує можливості України для проведення майбутніх обмінів і повернення українських військових та цивільних із російської неволі.

    Нагадаємо, з 15 червня також набрала чинності постанова Кабінету Міністрів щодо експериментальних контрактів для військовослужбовців. Документ передбачає кілька нових форматів проходження служби, зокрема піхотно-штурмові контракти терміном 10 або 14 місяців, а також бойові контракти строком на 24 місяці.

    У Міністерстві оборони переконані, що комплекс нових механізмів матеріального стимулювання має не лише посилити мотивацію військових, а й сприятиме більш ефективному виконанню бойових завдань, поповненню обмінного фонду та поверненню українців із російського полону.

  • Загадкова смерть комбрига «Без ознак насильства»: ОК «Південь» повідомило про розслідування

    Загадкова смерть комбрига «Без ознак насильства»: ОК «Південь» повідомило про розслідування

    Командира 154-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України полковника Володимира Кононнікова 28 червня знайшли мертвим. Про це повідомило Оперативне командування «Південь», наголосивши, що обставини смерті офіцера наразі встановлюються, а остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення роботи правоохоронців і службового розслідування.

    За офіційною інформацією командування, полковника виявили без ознак життя у неділю, 28 червня. Попередньо, на тілі офіцера не виявлено ознак насильницької смерті. Водночас військові підкреслюють, що це лише попередні дані, а детальні обставини мають встановити компетентні органи.

    «В неділю, 28 червня, було виявлено без ознак життя командира 154-ї окремої механізованої бригади полковника Володимира Олександровича Кононнікова. Обставини смерті офіцера з’ясовуються», — йдеться у повідомленні ОК «Південь».

    На місці події працюють правоохоронні органи. Також призначено службове розслідування за фактом смерті військового. Командування ОК «Південь» заявило, що всебічно сприяє роботі слідчих та надає необхідну допомогу для встановлення всіх обставин трагедії.

    Військові окремо звернулися до журналістів, блогерів та користувачів соцмереж із проханням не поширювати неперевірену інформацію, не будувати припущень щодо причин смерті та поставитися з повагою до приватності родини загиблого офіцера.

    Це особливо важливо з огляду на те, що в інформаційному просторі подібні трагічні події дуже швидко обростають чутками, а будь-які необережні формулювання можуть завдати додаткового болю близьким військового та бути використані російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України.

    Володимир Кононніков був командиром 154-ї окремої механізованої бригади. За відкритими даними, 154-та ОМБр була сформована у 2023 році як одна з механізованих бригад Сухопутних військ ЗСУ. Підрозділ входить до структури українських Сил оборони та бере участь у виконанні завдань в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

    У відкритих військових довідниках Кононнікова також згадували як командира бригади. Military Land вказує 154-ту механізовану бригаду серед підрозділів Збройних сил України та називає Володимира Кононнікова її командиром.

    У квітні 2026 року офіційна сторінка 154-ї бригади в соцмережах публічно вітала Володимира Кононнікова з днем народження, називаючи його командиром підрозділу. У повідомленні військові писали про честь служити під його командуванням.

    154-та окрема механізована бригада останнім часом активно висвітлювала роботу своїх підрозділів, зокрема операторів безпілотних систем. На сторінках бригади публікувалися матеріали про бойову роботу батальйону безпілотних систем «Гремлін», який завдавав ударів по російських окупантах.

    Смерть командира бригади стала важкою новиною для військового середовища, адже в умовах повномасштабної війни командири рівня бригади відіграють ключову роль у плануванні, управлінні підрозділами, організації бойової роботи та взаємодії з іншими частинами Сил оборони.

    Водночас офіційні структури наразі не називають причину смерті Володимира Кононнікова. Відомо лише, що попередньо ознак насильства не виявлено. Саме тому будь-які твердження про причини трагедії до завершення розслідування є передчасними.

    Правоохоронці мають встановити всі обставини події, зокрема час, місце та можливі причини смерті офіцера. Паралельно службове розслідування має дати відповіді на питання, пов’язані з обставинами виявлення тіла та діями посадових осіб.

    ОК «Південь» підкреслює, що остаточні висновки будуть зроблені тільки після завершення всіх необхідних процесуальних дій. До того моменту офіційна позиція залишається обережною: смерть офіцера підтверджена, ознак насильницької смерті попередньо не встановлено, обставини з’ясовуються.

    На тлі великої уваги суспільства до подій у війську, мобілізації, стану підрозділів і втрат серед особового складу ця новина вже викликала широкий резонанс. Проте військове командування закликає не перетворювати трагедію на поле для спекуляцій.

    Збройні сили України нагадують, що в умовах війни інформаційна дисципліна є частиною безпеки. Публікація неперевірених версій, емоційних припущень або непідтверджених деталей може зашкодити як розслідуванню, так і репутації підрозділів, які продовжують виконувати бойові завдання.

    Наразі головне — дочекатися офіційних висновків правоохоронців та службового розслідування. До цього моменту підтвердженими залишаються лише кілька фактів: командир 154-ї ОМБр полковник Володимир Кононніков помер, його виявили без ознак життя 28 червня, попередньо ознак насильства не встановлено, а обставини смерті з’ясовуються.

  • Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Українські Сили оборони у червні 2026 року суттєво наростили інтенсивність повітряних ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу, фактично вийшовши на рекордні показники за кількістю атак на оборонні підприємства противника. За даними журналістського розслідування видання «Агентство», головними цілями стали заводи, які безпосередньо залучені до виробництва ракетного озброєння, високоточної електроніки, боєприпасів та компонентів для стратегічних систем озброєння, що використовуються Росією у війні проти України. Аналітики зазначають, що йдеться не про поодинокі удари, а про системну кампанію, спрямовану на довгострокове послаблення виробничих можливостей російського оборонного сектору.

    Однією з найрезонансніших подій місяця став удар по заводу «Титан-Баррикады» у Волгограді, який був атакований у суботу. Попри те, що місцева влада традиційно утрималася від прямого підтвердження назви підприємства, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив про пошкодження виробничих об’єктів у регіоні. Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив, що для ураження цього підприємства були застосовані нові українські ракети FP-5 «Фламинго», що стало одним із перших офіційно озвучених випадків використання цього типу озброєння у бойових умовах.

    Завод «Титан-Баррикады» має стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, оскільки саме тут виготовляються пускові установки для міжконтинентальних ракетних комплексів «Ярс», «Тополь-М» і «Сармат», а також елементи пускових систем для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М». Крім того, підприємство залучене до виробництва компонентів для новітніх російських ракетних систем, які Москва позиціонує як частину оновленого стратегічного ядерного потенціалу. За оцінками експертів, навіть часткове виведення з ладу такого об’єкта може впливати на весь виробничий ланцюг оборонної промисловості РФ.

    Загалом, за перший місяць літа українські сили завдали ударів щонайменше по 13 підприємствах російського ВПК, що є найвищим показником за весь 2026 рік. Серед уражених об’єктів — заводи, пов’язані з виробництвом ракетних систем управління та електроніки, зокрема підприємство «Прогресс» у Мічуринську, яке спеціалізується на системах управління для авіаційної та ракетної техніки, а також «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, де виготовляють антенно-фідерні системи для крилатих ракет «Калібр» і оперативно-тактичних комплексів «Іскандер».

    Окремим напрямом стали удари по підприємствах, які забезпечують виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Зокрема, під атаку потрапив завод «Эластик» у Рязанській області, що випускає авіаційні бомби та артилерійські снаряди, а також хімічний завод «Азот» у Новомосковську, який атакували щонайменше двічі через його роль у виробництві компонентів для вибухових речовин. Такі удари, за оцінками аналітиків, мають на меті не лише зменшення поточних запасів озброєння, а й порушення можливостей Росії швидко відновлювати виробництво боєприпасів у великих масштабах.

    Крім того, під удар потрапив суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму, який використовується Росією для будівництва та ремонту військових кораблів. Повідомляється про пошкодження щонайменше двох суден, що може вплинути на морську логістику та військову присутність РФ у Чорному морі. У сукупності ці удари створюють додатковий тиск на російську оборонну інфраструктуру в окупованих регіонах, змушуючи РФ розосереджувати виробництво та посилювати захист ключових об’єктів.

    Аналітики підкреслюють, що характер українських атак у червні свідчить про зміну підходу — від ударів по логістиці та енергетичній інфраструктурі до системного ураження саме виробничої бази російської армії. Це означає спробу впливати не лише на поточні бойові можливості, а й на здатність Росії відновлювати ресурси у середньо- та довгостроковій перспективі.

    У ширшому контексті останні місяці також демонструють зростання інтенсивності ударів по військових об’єктах у глибині території РФ. Британська розвідка раніше зазначала, що атаки українських сил поступово виснажують систему протиповітряної оборони Росії, зокрема в окупованому Криму, де захист критичної інфраструктури стає дедалі складнішим через масштабність та різноманітність цілей.

    Серед інших резонансних епізодів червня — ураження головної антени космічного центру «Владімир» поблизу Москви, де було пошкоджено 25-метрову параболічну антену, а також атака на Оренбурзький газопереробний завод, що вплинуло на елементи російської системи зв’язку та енергетичної інфраструктури. Окремо повідомлялося про масовану атаку дронів, яка охопила майже 20 регіонів РФ, включно з прикордонними областями, центральною частиною країни та окупованим Кримом.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про нібито масове перехоплення безпілотників, незалежні джерела вказують, що реальні масштаби пошкоджень на оборонних і промислових об’єктах залишаються значними і часто не розкриваються офіційно. Експерти вважають, що саме така багаторівнева кампанія тиску на військово-промисловий комплекс Росії може мати довгострокові наслідки для її здатності вести затяжну війну.

    У підсумку червневі удари по російських оборонних підприємствах демонструють поступове розширення географії та глибини уражень, а також перехід до більш структурованої стратегії впливу на ключові елементи військової промисловості РФ, що може суттєво змінити баланс ресурсів у тривалій перспективі.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.

  • Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Українські інженери представили нову ракету DART, яку планують запускати не з наземних установок і не з літаків, а зі стратосферних аеростатів. Розробка одразу привернула увагу через нестандартну концепцію застосування: снаряд підіймається на велику висоту за допомогою повітряної платформи, після чого відокремлюється та рухається до цілі.

    Головна заявлена перевага DART — стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. У сучасній війні РЕБ стала одним із ключових чинників на полі бою: вона здатна глушити навігацію, збивати з курсу дрони та ускладнювати роботу високоточної зброї. Саме тому українські розробники зробили акцент на рішенні, яке має мінімізувати вплив ворожих систем глушіння.

    Українська ракета DART. Рендер: Center of Innovative Technologies Program

    За відкритими даними, ракету DART створила українська компанія Center of Innovative Technologies Program. Про розробку повідомляє Мілітарний. Вона призначена для запуску зі стратосферних аеростатів на висоті від 12 до 18 кілометрів. Довжина корпусу ракети становить 1,84 метра, маса — близько 13 кілограмів. Бойова частина може важити від 3,5 до 10 кілограмів залежно від конфігурації.

    Особливу увагу привертає склад бойової частини. Повідомляється, що вона може містити уражальні елементи з графіту. Такі елементи здатні впливати на енергетичні об’єкти, зокрема трансформатори та розподільчі вузли, без необхідності повного руйнування конструкцій. Це робить DART потенційно важливим інструментом для ураження критично важливих об’єктів противника.

    Розробники пояснюють, що ракета використовує навігаційну систему лише на початковому етапі польоту. Коли вона знижується приблизно до висоти 6 кілометрів, навігація вимикається, після чого активується твердопаливний двигун. Далі DART продовжує рух до цілі без корекції курсу. Саме цей принцип і має забезпечувати захист від РЕБ: якщо ракета на фінальному відрізку не приймає зовнішні сигнали, її складніше збити з траєкторії радіоелектронним впливом.

    Ще одна особливість розробки — використання аеростатів як стартової платформи. Такий підхід дає змогу підняти снаряд на велику висоту без використання літака або складної наземної пускової установки. З висоти 12–18 кілометрів ракета отримує інші стартові умови, ніж при запуску із землі. Водночас самі аеростати, за словами розробників, є спільною роботою з партнерами, а Center of Innovative Technologies Program відповідає саме за ракетну частину проєкту.

    Наразі DART ще не перебуває у масовому використанні. Представники компанії заявили, що найближчим часом ракета має пройти кодифікацію в Міністерстві оборони України. Це важливий етап для будь-якого нового зразка озброєння, адже після кодифікації техніка або боєприпас можуть бути офіційно допущені до використання в Силах оборони.

    Поява DART вписується у ширший тренд розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Україна під час повномасштабної війни активно нарощує власне виробництво дронів, боєприпасів, ракетних систем та засобів ураження великої дальності. На тлі постійних атак Росії по українській енергетиці, містах і військовій інфраструктурі Київ дедалі більше робить ставку на власні технології, які можуть швидко адаптуватися до умов фронту.

    Важливо, що українські виробники не просто копіюють наявні рішення, а шукають нестандартні підходи. Аеростати, які ще донедавна багатьом здавалися застарілою технологією, знову повертаються у військову сферу. Їх використовують для ретрансляції зв’язку, спостереження, розвідки та потенційно — для запуску ударних засобів. В умовах війни дронів і радіоелектронного протистояння висотні платформи можуть стати окремим напрямом технологічної гонки.

    DART також демонструє, наскільки важливою стала боротьба з РЕБ. Росія активно застосовує системи глушіння, намагаючись знижувати ефективність українських дронів та високоточних боєприпасів. У відповідь українські розробники створюють системи, які або працюють без постійної залежності від супутникової навігації, або переходять на автономний режим на критичних ділянках польоту.

    Поки що про бойове застосування DART офіційно не повідомлялося. Також немає відкритих підтверджень щодо дальності польоту, серійного виробництва чи кількості готових зразків. Тому говорити про реальний вплив ракети на ситуацію на фронті зарано. Водночас сама поява такої розробки свідчить про те, що український ОПК продовжує шукати асиметричні рішення проти російської армії.

    Якщо ракета успішно пройде всі необхідні процедури та буде допущена до використання, Україна може отримати ще один незвичний інструмент для ураження ворожих об’єктів. А головна інтрига полягає в тому, чи зможе DART перейти від перспективної розробки до реального серійного озброєння, здатного змінювати правила гри у війні технологій.

  • Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Більше зброї за ті самі гроші: Міноборони вже показало перші результати нової системи закупівель

    Міністерство оборони України розпочало масштабну реформу системи оборонних закупівель, яка може кардинально змінити правила гри для постачальників озброєння, техніки та військового обладнання. У відомстві заявили про поступовий перехід до електронних конкурентних тендерів, що має зробити закупівлі для Сил оборони більш прозорими, ефективними та захищеними від корупційних ризиків. Про це повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час спеціального заходу, присвяченого прозорості та підзвітності оборонних закупівель.

    За словами посадовця, Україна вже сьогодні має одну з найоперативніших систем оборонних закупівель у світі, однак наступним завданням є забезпечення максимальної прозорості всіх процесів. Саме тому Міноборони поступово переводить закупівлі на електронну тендерну модель, де перемогу визначатимуть не лише технічні характеристики продукції, а й реальна конкуренція між виробниками за найкращу ціну та якість.

    Банік наголосив, що глобальна мета міністерства — перевести всі оборонні закупівлі на електронні тендери. За його словами, така система дозволяє отримувати кращі цінові пропозиції, створює справжню конкуренцію між постачальниками та стимулює виробників впроваджувати нові технології.

    Наразі в оборонній сфері вже тестують новий підхід на окремих категоріях закупівель. Одним із найбільш показових прикладів стала закупівля далекобійних артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Агенція оборонних закупівель провела конкурентні торги зі зниженням ціни, в результаті чого державі вдалося зекономити понад 16% бюджетних коштів. За рахунок цієї економії Міноборони отримало можливість придбати додатково десятки тисяч артилерійських снарядів для фронту.

    Ще одним масштабним кейсом став тендер на закупівлю 5 тисяч пікапів для потреб українських військових. Процедура була проведена у форматі рамкової угоди і тривала менш ніж тиждень від моменту оголошення до визначення переможців. За результатами конкурсу було відібрано чотирьох постачальників, а в Міністерстві оборони вже прогнозують суттєву економію бюджетних коштів.

    У Міноборони пояснюють, що нова система має одразу кілька стратегічних переваг. По-перше, конкуренція між учасниками дозволяє знижувати ціни та більш ефективно використовувати державний бюджет. По-друге, виробники змушені конкурувати якістю продукції та швидкістю виконання контрактів. По-третє, цифровізація процесів значно зменшує вплив людського фактора та мінімізує можливості для корупційних зловживань.

    Окремий акцент робиться на диверсифікації постачальників. Якщо раніше великі контракти часто отримувала одна компанія, то тепер замовлення можуть розподілятися між кількома виробниками. Це дозволяє уникнути ризиків зриву поставок і забезпечити безперервне постачання критично важливих ресурсів для війська.

    У Міноборони підкреслюють, що кожен постачальник отримуватиме обсяг замовлення відповідно до своїх реальних виробничих можливостей. Таким чином держава прагне створити стійку систему забезпечення армії, яка не залежатиме від одного виконавця.

    Банік зазначив, що реформа відбувається поступово, оскільки змінювати систему закупівель під час активної фази війни надзвичайно складно та відповідально. Саме тому кожна нова модель спочатку тестується на окремих закупівлях, а вже після підтвердження ефективності масштабується на інші напрями.

    Крім артилерійських боєприпасів та автомобільної техніки, найближчим часом Міноборони планує запуск електронних тендерів для закупівлі FPV-дронів, квадроциклів та інших видів військової техніки. За словами заступника міністра, поступово саме тендерна модель має стати базовою для більшості закупівель у секторі оборони.

    Реформа закупівель є одним із ключових завдань, які отримав Мстислав Банік після призначення на посаду заступника міністра оборони навесні 2026 року. Міністр оборони Михайло Федоров тоді заявив, що головна мета нової команди — зробити закупівлі для українського війська найбільш прозорими та ефективними у світі. До роботи в Міноборони Банік брав участь у створенні цифрових державних сервісів, зокрема проєкту «Дія», а також займався розвитком систем «Армія+» і «Резерв+».

    Паралельно Міністерство оборони працює над створенням єдиної цифрової екосистеми оборонних закупівель. Планується інтеграція різних електронних платформ та сервісів для того, щоб автоматизувати весь цикл закупівель — від формування потреб до укладання контрактів та контролю виконання замовлень.

    Експерти відзначають, що перехід до електронних тендерів є одним із ключових елементів модернізації української оборонної системи. В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету має використовуватися максимально ефективно, конкурентні процедури можуть забезпечити як економію коштів, так і швидше забезпечення військових необхідним озброєнням та технікою.

    У Міноборони переконані, що нова модель закупівель допоможе створити більш прогнозовані та зрозумілі правила роботи для українських виробників, залучити нових учасників ринку та підвищити довіру до державних контрактів у сфері оборони. Якщо реформа покаже ефективність на перших проєктах, уже найближчими місяцями електронні тендери можуть стати стандартом для значної частини закупівель Сил оборони України.

  • У Генштабі вперше відверто пояснили, від чого залежить демобілізація військових.

    У Генштабі вперше відверто пояснили, від чого залежить демобілізація військових.

    Питання демобілізації українських військовослужбовців залишається одним із найчутливіших під час повномасштабної війни. У Генеральному штабі Збройних сил України визнають, що запит суспільства на зрозумілі правила звільнення військових зі служби є цілком обґрунтованим, однак підкреслюють: у нинішніх умовах війни будь-які рішення щодо масової демобілізації безпосередньо залежать від можливостей поповнення армії новими бійцями та збереження боєздатності підрозділів на фронті.

    Про це заявив начальник Генерального штабу ЗСУ Andrii Hnatov в інтерв’ю LIGA.net, коментуючи очікування щодо можливих строків і механізмів звільнення військових, які тривалий час перебувають на службі з початку повномасштабного вторгнення Росії.

    За словами очільника Генштабу, ситуація з демобілізацією є значно складнішою, ніж часто сприймається в суспільстві, адже вона напряму пов’язана з рівнем укомплектованості Сил оборони. Українська армія веде активні бойові дії на великій лінії фронту, і будь-яке скорочення особового складу без відповідної заміни може створити ризики для обороноздатності держави.

    Гнатов наголосив, що питання поступового звільнення військових зі служби не зняте з порядку денного. У Генштабі та на рівні держави розглядають різні варіанти, які могли б дозволити в майбутньому вирішити проблему для окремих категорій військовослужбовців. Насамперед ідеться про тих, хто безперервно виконує бойові завдання з перших місяців вторгнення або має значну вислугу років у війську.

    Водночас він підкреслив, що будь-які конкретні рішення щодо масової демобілізації наразі неможливі через недостатні темпи мобілізації та потребу постійного поповнення бойових підрозділів. Саме баланс між призовом нових військових і потенційним звільненням чинних бійців визначає реальні можливості для змін у цій сфері.

    «Про демобілізацію зараз не варто говорити детально, щоб не вводити людей в оману й не створювати хибних очікувань», — зазначив начальник Генерального штабу, фактично давши зрозуміти, що жодних швидких рішень у цьому напрямку поки не передбачається.

    У Генштабі наголошують, що процеси мобілізації та демобілізації є взаємопов’язаними і не можуть розглядатися окремо. Чим вищими є темпи поповнення війська, тим більше можливостей з’являється для ротації особового складу та поступового звільнення тих військових, які вже відслужили тривалий час або мають право на завершення служби.

    За словами Гнатова, саме стабільне поповнення армії новими людьми є ключовою умовою для будь-яких змін у системі демобілізації. Якщо держава зможе забезпечити достатній рівень набору та підготовки військовослужбовців, тоді з’явиться можливість розглядати більш системні рішення щодо ротації та відпочинку для тих, хто перебуває на фронті з перших днів війни.

    Проблема демобілізації в Україні набула особливої актуальності через тривалі терміни служби багатьох військових, які з 2022 року безперервно беруть участь у бойових діях. Це створює значне фізичне та психологічне навантаження, а також впливає на моральний стан як самих військових, так і їхніх родин, які очікують на повернення близьких додому.

    Разом із тим у військовому командуванні наголошують, що рішення у цій сфері не можуть ухвалюватися виключно під впливом суспільного запиту, адже головним пріоритетом залишається утримання лінії фронту та захист держави від російської агресії.

    Паралельно з обговоренням демобілізації в Україні триває робота над реформуванням системи мобілізації. Уряд і військове командування розглядають можливість запровадження більш гнучких умов служби, зокрема через оновлення контрактної системи, підвищення грошового забезпечення та запровадження чіткіших правил проходження військової служби.

    Окремо обговорюється і питання соціального захисту військових та їхніх родин, а також розширення програм підтримки після повернення зі служби. Усе це має стати частиною ширшої реформи, спрямованої на стабілізацію кадрового забезпечення Сил оборони.

    Раніше командувач Національної гвардії України Oleksandr Pivnenko заявляв, що навіть після завершення війни процес повернення військових до цивільного життя не буде швидким. За його словами, армії знадобиться перехідний період, який може тривати близько року, для поступової реорганізації та стабілізації всіх процесів.

    Такі оцінки підтверджують, що питання демобілізації та ротації військових є довгостроковим викликом, який не обмежується лише періодом активних бойових дій, а потребує системного підходу навіть у післявоєнний час.

    На цьому тлі у Генеральному штабі підкреслюють, що ключовим фактором залишається здатність держави підтримувати достатню чисельність Сил оборони. Саме від цього залежатимуть як темпи можливого звільнення військових, так і загальна стійкість української армії у війні проти Росії.

    Таким чином, у Генштабі фактично дали зрозуміти: демобілізація можлива лише як частина комплексного процесу, який напряму пов’язаний із мобілізаційними ресурсами держави та ситуацією на фронті, а не як окреме або швидке рішення.

  • «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін повідомив, що завершив службу у Збройних силах України через погіршення зору. Його заява одразу спричинила гостру дискусію в соцмережах: частина користувачів висловила недовіру до підстав звільнення, інші закликали не робити висновків без офіційних медичних документів та рішення військово-лікарської комісії.

    Про завершення служби Шабунін повідомив 19 травня у своїх соцмережах. За його словами, він залишає ЗСУ після понад чотирьох років у Силах оборони. Активіст також оприлюднив свідоцтво про хворобу та заявив, що рішення про звільнення ухвалене на підставі висновку ВЛК.

    «Мою службу завершено. Втративши більшу частину зору, я залишаю ЗСУ, куди добровільно мобілізувався в перший день великої війни», — написав Шабунін.

    Він зазначив, що понад чотири роки перебував у Силах оборони: частину часу — на Харківщині та на сході України, зокрема в Дружківці, решту — у Харкові та Києві. За словами Шабуніна, до армії він зайшов солдатом, а завершив службу у званні старшого сержанта.

    Шабунін також заявив, що нині перебуває вдома, планує стабілізувати стан здоров’я і повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

    Однак заява про звільнення через втрату зору одразу викликала хвилю критики. У соцмережах частина користувачів почала ставити під сумнів серйозність діагнозу та порівнювати ситуацію з випадками, коли військовослужбовці з тяжкими пораненнями чи хронічними захворюваннями продовжують службу. Водночас підтверджених доказів того, що рішення ВЛК було незаконним або підробленим, наразі публічно не оприлюднено.

    Окремо користувачі звернули увагу на те, що сам Шабунін не відмовляється від кермування автомобілем, хоча, на думку критиків, серйозні проблеми із зором можуть бути несумісними з безпечним водінням. Це стало одним із головних аргументів тих, хто звинувачує активіста у можливому «списанні» з армії за сумнівними підставами.

    Водночас частина коментаторів стала на захист Шабуніна. Вони наголошують, що медичний стан людини не можна оцінювати за дописами в соцмережах, а рішення про придатність або непридатність до служби ухвалює не аудиторія Facebook, а військово-лікарська комісія. Прихильники активіста також нагадують, що Шабунін мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення та перебував у Силах оборони понад чотири роки.

    Скандал навколо демобілізації Шабуніна наклався на попередні кримінальні провадження щодо нього. У 2025 році Державне бюро розслідувань повідомляло про підозру військовослужбовцю, якого ЗМІ ідентифікували як Віталія Шабуніна. Йшлося про підозру в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану та заволодінні чужим майном шляхом шахрайства.

    У серпні 2025 року ДБР заявило про завершення розслідування у цій справі. За версією слідства, фігурант нібито систематично ухилявся від проходження військової служби за сприяння командира військової частини. Водночас Шабунін та його прихильники раніше називали справу політично мотивованою.

    Після оголошення підозри низка громадських організацій виступила із заявою на підтримку Шабуніна, заявивши про ризики використання правосуддя для політичного тиску на громадський сектор.

    На цьому тлі нинішнє звільнення активіста із ЗСУ стало ще одним приводом для суспільної поляризації. Для критиків Шабуніна це виглядає як підтвердження старих претензій щодо його служби. Для прихильників — як чергова хвиля публічного тиску на антикорупціонера, який перебуває у конфлікті з частиною політичного та силового середовища.

    Реакцію на звільнення Шабуніна також опублікував громадський рух «Чесна мобілізація». Його представники заявили, що такі випадки, на їхню думку, можуть підривати довіру до мобілізаційної системи та викликати обурення серед військових і цивільних. Водночас ці твердження є позицією громадського руху, а не офіційним висновком державних органів.

    Ситуація зі Шабуніним порушила ширшу проблему — довіру суспільства до рішень військово-лікарських комісій. На тлі війни українці гостро реагують на будь-які випадки звільнення від служби, особливо коли йдеться про публічних осіб. При цьому суспільна недовіра часто виникає ще до появи повної медичної або юридичної інформації.

    Наразі офіційних повідомлень про оскарження рішення ВЛК щодо Шабуніна або відкриття нового провадження саме через його демобілізацію немає. Відомо лише, що він заявив про завершення служби за станом здоров’я, оприлюднив медичний документ і планує повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

  • Роботів для фронту хочуть звільнити від ПДВ: у Раді готують податковий прорив для української оборонки

    Роботів для фронту хочуть звільнити від ПДВ: у Раді готують податковий прорив для української оборонки

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво змінити ситуацію із забезпеченням української армії наземними роботизованими комплексами. Документ передбачає звільнення від податку на додану вартість операцій із постачання наземних безпілотних систем для потреб оборони. Ініціатори законопроєкту заявляють: через втрату податкових пільг на початку 2026 року виробники НРК опинилися у критичній ситуації, а частина контрактів для фронту фактично була заблокована.

    Про реєстрацію законопроєкту повідомили голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев та заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко.

    Йдеться про законопроєкт №15259 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із постачання наземних роботизованих комплексів», зареєстрований у Верховній Раді 19 травня 2026 року.

    За словами Тетяни Ніколаєнко, проблема виникла після того, як виробники наземних роботизованих комплексів фактично втратили право на податкові пільги, які раніше діяли через норми щодо електромобілів. У результаті оборонні підприємства зіткнулися з різким подорожчанням продукції, а вже підписані контракти почали «зависати».

    «Військові опинилися без потрібної техніки і збирали зі спалених ворогом решток нові НРК», — зазначила Ніколаєнко.

    Новий законопроєкт має повернути пільговий режим для наземних роботизованих систем, які використовують Сили оборони України. Згідно з текстом документа, від ПДВ пропонують звільнити операції з постачання наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90 та 93 згідно з УКТ ЗЕД.

    Водночас пільга не буде автоматично поширюватися на всі товари цих категорій. Законопроєкт передбачає чіткі умови застосування звільнення від ПДВ. По-перше, постачання має здійснюватися в межах державних оборонних контрактів. По-друге, кінцевими отримувачами техніки повинні бути Збройні сили України, Міністерство оборони, інші військові формування, правоохоронні органи або підприємства, які виконують державні оборонні замовлення.

    Фактично йдеться про спробу держави оперативно підтримати один із найбільш перспективних напрямків української оборонної індустрії. Наземні роботизовані комплекси останнім часом дедалі активніше використовуються на фронті для евакуації поранених, логістики, розмінування, доставки боєкомплекту та штурмових операцій.

    Після масштабного розвитку безпілотної авіації саме НРК стали новим пріоритетом для українського військово-промислового комплексу. За даними Міноборони, у 2025–2026 роках десятки українських компаній почали виробляти власні наземні платформи різного типу — від компактних логістичних роботів до ударних комплексів із кулеметним або гранатометним озброєнням.

    Однак галузь зіткнулася з низкою проблем. Однією з ключових стала саме податкова невизначеність. Представники оборонної індустрії неодноразово заявляли, що після втрати ПДВ-пільг вартість окремих роботизованих систем зросла настільки, що деякі закупівлі стали економічно невигідними для держави.

    У Раді зброярів раніше наголошували: без оперативного втручання парламенту Україна ризикувала втратити частину виробничих потужностей у сфері наземної робототехніки. Саме тому виробники наполягали на окремому законодавчому врегулюванні питання.

    Данило Гетманцев підтвердив, що законопроєкт уже зареєстровано у парламенті, а його ухвалення дозволить усунути правову прогалину, через яку оборонні підприємства втратили пільговий режим.

    На тлі війни та постійного дефіциту ресурсів розвиток роботизованих систем для фронту стає одним із ключових елементів сучасної оборонної стратегії України. Українські військові дедалі частіше використовують роботизовані платформи для виконання завдань у найнебезпечніших зонах, де ризик для особового складу є надто високим.

    Експерти оборонної галузі зазначають, що розвиток НРК дозволяє частково компенсувати нестачу людей на фронті та мінімізувати втрати серед військовослужбовців. Крім того, Україна поступово перетворюється на один із головних світових майданчиків для випробування та розвитку військової робототехніки в реальних бойових умовах.

    Поки що законопроєкт лише зареєстрований і має пройти профільний комітет та голосування у сесійній залі. Водночас автори ініціативи сподіваються, що парламент підтримає документ максимально швидко, оскільки питання напряму пов’язане із забезпеченням фронту технікою.

    Нагадаємо, 14 травня Верховна Рада також підтримала у першому читанні законопроєкт про цільове використання військового збору. Документ передбачає спрямування цих коштів виключно на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

  • Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Міноборони стає «єдиним вікном»: як уряд перезапускає закупівлі для армії

    Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень, спрямованих на суттєве спрощення процедур забезпечення Сил оборони. Йдеться про дерегуляцію закупівель, централізацію процесів через Міністерство оборони та зміни у використанні окремих категорій ресурсів — від вибухових речовин до знеболювальних препаратів. Про це 2 травня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Ключовим елементом змін стало визначення Міністерства оборони як «єдиного вікна» для всіх складових сектору безпеки і оборони. Це означає, що відтепер саме оборонне відомство координуватиме потреби різних структур, зокрема Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших формувань. Такий підхід має усунути дублювання процесів, скоротити час ухвалення рішень і зробити постачання більш ефективним в умовах війни.

    За словами Свириденко, одним із пріоритетів уряду є максимальне прискорення закупівель за кошти міжнародних партнерів. У зв’язку з цим змінено порядок координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міністерство оборони України акумулюватиме запити від усіх складових Сил оборони, що дозволить точніше формувати потреби та швидше залучати фінансування від донорів. Безпосередню реалізацію закупівель за кошти іноземних партнерів здійснюватиме Агенція оборонних закупівель ДОТ.

    Ще одним важливим нововведенням стала зміна підходу до кодифікації вибухових речовин. Вперше їх розглядатимуть як окремі предмети постачання, а не лише як складову боєприпасів. Це дає змогу закуповувати такі матеріали більш гнучко — під конкретні потреби підрозділів. Водночас процедура підтвердження характеристик продукції для виробників залишається без змін, що має забезпечити контроль якості. Встановлено і чіткі строки: кодифікація має відбуватися протягом десяти днів після отримання висновку за результатами випробувань.

    Суттєві зміни торкнулися і медичного забезпечення військових. Кабінет Міністрів вніс зміни до правил обігу знеболювальних препаратів, зокрема наркотичних лікарських засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються в бойових умовах. Відтепер Міністерство оборони отримує право самостійно визначати порядок їх постачання та використання на передовій, на стабілізаційних пунктах і у бойових бригадах. Це рішення фактично скасовує частину бюрократичних обмежень мирного часу, які раніше ускладнювали роботу медиків у польових умовах. Нові норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще 60 днів після його завершення.

    Експерти зазначають, що такі кроки є логічним продовженням курсу на дерегуляцію оборонного сектору, який Україна активно реалізує з початку повномасштабної війни. Централізація закупівель через одне відомство дозволяє не лише зменшити адміністративні бар’єри, а й посилити контроль за використанням ресурсів. В умовах високої інтенсивності бойових дій швидкість постачання часто є критичним фактором, який безпосередньо впливає на ефективність підрозділів на фронті.

    Окрему увагу в уряді приділяють прозорості процесів. Хоча частина інформації про оборонні закупівлі залишається закритою з міркувань безпеки, централізація управління дозволяє краще відстежувати рух ресурсів і запобігати їх нецільовому використанню. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів, які фінансують значну частину оборонних потреб України.

    Водночас зміни мають і стратегічне значення. Уніфікація підходів до закупівель, кодифікації та медичного забезпечення формує більш сучасну модель управління оборонним сектором, яка відповідає стандартам країн НАТО. Це може спростити інтеграцію України у західні безпекові структури в майбутньому.

    Новий пакет рішень уряду є спробою зробити систему забезпечення армії швидшою, гнучкішою та менш залежною від бюрократичних процедур. У реаліях війни це означає не лише економію часу, а й потенційно врятовані життя військових, які отримуватимуть необхідне спорядження та медичну допомогу без затримок.