Nenkainfo.com

Позначка: The New York Times

  • NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    NYT: Іран зберіг більшість ракетного арсеналу попри удари США

    Іран зміг зберегти та частково відновити значну частину свого ракетного потенціалу після тривалого військового протистояння зі США, попри заяви адміністрації Дональда Трампа про нібито “повний розгром” іранських збройних сил. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на засекречені оцінки американських розвідувальних служб та поінформованих співрозмовників серед посадовців США.

    За даними розвідки, Іран зберіг приблизно 70% свого довоєнного ракетного арсеналу, включно з мобільними пусковими установками, балістичними та крилатими ракетами. Американські спецслужби вважають, що Тегеран також відновив доступ до більшості ключових ракетних баз і підземних сховищ, що дозволяє країні підтримувати значну частину бойових можливостей навіть після масштабних ударів. Йдеться про 30 із 33 ракетних об’єктів уздовж Ормузької протоки, яка залишається одним із найважливіших стратегічних маршрутів у світі через постачання нафти та скрапленого газу.

    У розвідувальних документах зазначається, що Іран зберіг близько 70% мобільних пускових установок по всій країні, а також приблизно ту саму частку ракетного запасу. Це включає балістичні ракети середньої дальності, здатні вражати цілі в регіоні, та крилаті ракети, призначені для ударів по наземних і морських об’єктах на ближчих відстанях. Окремо американська розвідка оцінює, що Іран відновив доступ до близько 90% своїх підземних ракетних сховищ і пускових комплексів, які зараз класифікуються як частково або повністю боєздатні. Це означає, що в разі нової ескалації країна може досить швидко розгорнути масштабні ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння США викликає ситуація в районі Ормузької протоки, де, за даними розвідки, Іран здатний використовувати як мобільні пускові установки, так і стаціонарні системи з території військових баз. У деяких випадках ракети можуть запускатися безпосередньо з цих об’єктів, що ускладнює їхнє виявлення та знищення. Лише кілька баз уздовж протоки залишаються повністю недоступними для іранських сил, тоді як більшість інфраструктури потенційно може бути знову задіяна.

    Ці висновки суперечать публічним заявам керівництва США. Президент Дональд Трамп та міністр оборони Піт Гегсет неодноразово стверджували, що іранські військові можливості були фактично знищені або повністю нейтралізовані. Однак у Білому домі відкидають нові оцінки розвідки, заявляючи, що будь-які твердження про відновлення іранської армії є дезінформацією або перебільшенням, а сам Трамп раніше називав подібні припущення політично вмотивованими та неприйнятними.

    За даними джерел The New York Times, часткове збереження іранського потенціалу пов’язане з тактикою, яку використовували США під час ударів. Через обмежені запаси спеціальних протибункерних боєприпасів американські військові часто не знищували об’єкти повністю, а лише блокували входи до підземних комплексів. Це дозволило Ірану зберегти частину ракет і обладнання всередині захищених сховищ та поступово відновлювати їхню боєздатність.

    Водночас війна вже призвела до суттєвого виснаження американських арсеналів. За попередніми оцінками Пентагону, загальні витрати на конфлікт із Іраном становлять близько 29 мільярдів доларів. США використали приблизно 1100 крилатих ракет великої дальності, понад 1000 ракет Tomahawk та понад 1300 ракет-перехоплювачів Patriot, що перевищує річні темпи виробництва окремих видів озброєнь і створює довгострокове навантаження на оборонну промисловість.

    Аналітики попереджають, що навіть за часткового відновлення іранського ракетного потенціалу ситуація в регіоні залишається вкрай нестабільною. Ормузька протока залишається ключовою точкою ризику для світової економіки, адже будь-яке загострення там може призвести до різкого зростання цін на нафту та порушення глобальних ланцюгів постачання. Розбіжності між розвідувальними оцінками та політичними заявами у Вашингтоні, за словами експертів, можуть ускладнити формування єдиної стратегії США щодо Ірану та підвищують ризик подальшої ескалації конфлікту.

  • РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    Росія систематично атакує об’єкти американських компаній в Україні, однак адміністрація президента США Дональда Трампа публічно майже не реагує на ці удари. Частину атак раніше взагалі не висвітлювали у медіа, а американський бізнес дедалі більше побоюється, що Кремль цілеспрямовано б’є по інвестиціях США в Україні.

    Про це повідомляє The New York Times.

    За даними видання, під російські обстріли та атаки дронів уже потрапили об’єкти, пов’язані з великими американськими корпораціями: Cargill, The Coca-Cola Company, Boeing, Mondelez International, Philip Morris International, Flex Ltd. та Bunge.

    Журналісти зазначають, що частина атак, зокрема по об’єктах Cargill і Coca-Cola, раніше не отримувала широкого розголосу. Самі компанії часто уникають публічності через ризики для інвесторів, страхових виплат та фінансових ринків.

    Однією з останніх стала атака на зерновий термінал Cargill на півдні України. За інформацією NYT, сім російських дронів атакували об’єкт лише за три хвилини.

    Видання наголошує: представники американського бізнесу в приватних розмовах переконані, що йдеться не про випадкові влучання, а про цілеспрямовану кампанію Росії проти американських економічних інтересів в Україні.

    Особливе занепокоєння викликали атаки на об’єкти Coca-Cola поблизу Києва. Під удари потрапили електростанція та сонячна електростанція біля підприємства компанії. Місцева влада вважає, що ціллю були саме об’єкти американського бренду.

    При цьому, як зазначає The New York Times, адміністрація Трампа не засудила жодного такого удару публічно.

    За словами джерел видання, знайомих із переговорами між Києвом та Вашингтоном, реакція Білого дому обмежувалася лише “визнанням стурбованості”.

    Більше того, NYT стверджує, що США просили Україну не атакувати російський нафтовий термінал у Чорному морі, через який експортується нафта з казахстанських родовищ за участі американських компаній.

    Сенаторка-демократка Jeanne Shaheen заявила виданню, що представники американських компаній в Україні переконані у навмисному характері російських ударів.

    “Реакція Білого дому — це повна тиша”, — сказала вона.

    Голова Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер також вважає, що Кремль намагається зірвати прихід американських інвестицій в Україну.

    За його словами, Москва прагне створити враження, що будь-який бізнес в Україні є надто ризикованим через постійні атаки.

    У матеріалі NYT зазначається, що посилення ударів по американських активах збіглося з поглибленням економічної співпраці між Києвом та Вашингтоном. Торік Україна та США підписали угоду про преференційний доступ американських інвесторів до українського енергетичного сектору.

    За даними Американської торговельної палати, за час повномасштабної війни від російських атак постраждали 47% американських компаній, які працюють в Україні. У 38% компаній загинули або були поранені працівники.

    Попри це, багато американських корпорацій не залишили український ринок і продовжують працювати навіть в умовах постійних обстрілів.

    Публікація NYT з’явилася на тлі дедалі складніших відносин між адміністрацією Трампа та Україною. Останніми місяцями у Вашингтоні дедалі частіше лунають заклики до скорочення підтримки Києва та пошуку компромісу з Росією.

    Водночас у Києві побоюються, що відсутність жорсткої реакції США на удари по американському бізнесу може стати для Кремля сигналом безкарності.

  • Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Суд у США розсекретив записку Епштейна: нові деталі гучної справи

    Федеральний суд у США оприлюднив документ, який імовірно є передсмертною запискою американського фінансиста Джеффрі Епштейна, чия смерть у 2019 році стала однією з найрезонансніших подій у сучасній кримінальній історії країни та породила численні суспільні дискусії, політичні суперечки та теорії змов. Як повідомляє The New York Times, документ тривалий час залишався засекреченим у межах кримінального провадження, пов’язаного з перебуванням Епштейна під вартою та обставинами його загибелі у слідчому ізоляторі в Нью-Йорку.

    Рішення про оприлюднення ухвалив суддя Федерального окружного суду штату Нью-Йорк Кеннет Карас після того, як журналісти подали клопотання про розсекречення матеріалів справи. Суд розглянув аргументи щодо суспільного інтересу до документів і дійшов висновку, що частину матеріалів можна зробити публічною. Саме в межах цього рішення і була оприлюднена записка, яка, за версією слідства та джерел видання, могла бути написана Епштейном.

    Джеффрі Епштейн був затриманий у липні 2019 року за федеральними звинуваченнями у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, а також у змові з метою вчинення таких злочинів. Його справа набула надзвичайного суспільного резонансу через масштабність обвинувачень і через численні зв’язки фінансиста з впливовими політиками, бізнесменами та представниками еліт у США та за кордоном. 10 серпня 2019 року Епштейна знайшли мертвим у камері Metropolitan Correctional Center у Нижньому Мангеттені. Офіційна версія слідства кваліфікувала смерть як самогубство, однак низка порушень у роботі пенітенціарної системи, зокрема проблеми з відеоспостереженням і чергуванням персоналу, спричинили хвилю сумнівів і численні альтернативні версії подій.

    Оприлюднена записка, як повідомляється, була знайдена співкамерником Епштейна Ніколасом Тартальйоне у липні 2019 року після інциденту, коли фінансиста виявили непритомним у камері з елементами, що вказували на можливу спробу самопошкодження. За словами Тартальйоне, документ був написаний на жовтому аркуші паперу, вирваному з блокнота, і містив емоційні фрази та уривчасті думки. Згодом він передав записку своїм адвокатам, вважаючи її потенційно важливою для власного юридичного захисту, після чого документ став предметом тривалих судових суперечок і був тимчасово засекречений.

    У тексті записки, як повідомляє The New York Times, містяться заяви про те, що слідчі «місяцями нічого не знайшли», а також емоційні висловлювання щодо висунутих проти нього звинувачень. У документі також є фрази про можливість «самостійно обрати момент прощання» та емоційні реакції, які відображають стан роздратування і заперечення. Окремі формулювання, зокрема різкі вигуки та розмовні конструкції, привернули увагу дослідників, які порівнюють їх із відомим стилем електронного листування Епштейна, хоча незалежної експертизи автентичності записки не проводилося.

    Після інциденту в липні 2019 року Епштейн спочатку повідомляв адміністрації в’язниці про можливий напад з боку співкамерника, однак згодом відмовився від цих заяв і зазначив, що конфлікту між ними не було. Ці суперечливі свідчення стали частиною ширшої дискусії щодо психологічного стану фінансиста та обставин його перебування під вартою.

    Оригінал документа був переданий до суду лише у травні 2021 року, майже через два роки після смерті Епштейна. З того часу він залишався під грифом обмеженого доступу у межах матеріалів справи, які охоплюють мільйони сторінок документів, зібраних федеральними органами США під час розслідування.

    У Міністерстві юстиції США заявили, що не мали доступу до цієї записки раніше і не включали її до публічних матеріалів справи, які поступово розкривалися в межах запитів журналістів та громадських організацій. Водночас відомство наголошує, що справа Епштейна є однією з найбільших і найскладніших у сучасній історії американського правосуддя, що включає величезний масив доказів, свідчень і конфіденційних матеріалів.

    Експерти, на яких посилається видання, зазначають, що навіть після офіційного закриття кримінального провадження справа Епштейна продовжує викликати суспільний інтерес через низку невідповідностей і прогалин у розслідуванні. Зокрема, критиці піддається система охорони в’язниці, де він утримувався, а також відсутність повного відеозапису з камер спостереження в ніч його смерті.

    Оприлюднення передсмертної записки знову актуалізувало питання про прозорість розслідування та повноту оприлюднених матеріалів у справі, яка й досі залишається однією з найобговорюваніших у США та у світовому медіапросторі. Попри офіційну версію про самогубство, суспільні дискусії довкола обставин смерті Епштейна тривають, а нові документи лише підсилюють інтерес до цієї справи.

  • NYT: Європа готується до тривалої війни в Україні

    NYT: Європа готується до тривалої війни в Україні

    Європейські держави дедалі більше змушені виходити з логіки короткострокового врегулювання і готуватися до тривалого протистояння в Україні. Про це йдеться в аналітичному матеріалі The New York Times, який описує зміну стратегічного мислення Заходу на тлі затяжної війни Росії проти України.

    За оцінками видання, нинішня фаза конфлікту поступово закріплюється як довготривале виснажливе протистояння. Очікування швидкого мирного процесу слабшають, а ключові міжнародні гравці змінюють підходи до підтримки України, орієнтуючись на довгу дистанцію.

    Аналітики наголошують, що війна дедалі більше нагадує конфлікт на виснаження, у якому жодна зі сторін не має достатньої переваги для швидкого перелому ситуації. Це створює «заморожену динаміку» бойових дій із високою інтенсивністю, але без стратегічного прориву.

    Окремий акцент у публікації зроблено на зміні ролі США у врегулюванні війни. За даними аналітиків, Вашингтон дедалі більше концентрується на інших глобальних кризах і зменшує дипломатичну активність у питанні України.

    Це впливає на загальну архітектуру переговорного процесу: зменшення американської залученості автоматично послаблює надії на швидкі мирні домовленості та перекладає більшу відповідальність на європейських партнерів.

    У відповідь на нову реальність Європейський Союз змушений адаптувати свою політику. Європейські країни збільшують обсяги довгострокової військової допомоги Україні, інвестують у власне оборонне виробництво та переглядають підходи до безпеки континенту.

    Йдеться не лише про підтримку Києва, а й про формування нової моделі європейської безпеки, яка враховує можливість тривалого конфлікту на східному фланзі.

    Аналітики, яких цитує видання, зазначають, що попри понад рік інтенсивних бойових дій і дипломатичних зусиль, сторони конфлікту фактично повернулися до вихідних позицій у питанні переговорів.

    Британський експерт із міжнародної безпеки Джеймс Шерр наголошує, що відсутність вирішальної переваги на полі бою та брак ефективного посередництва створюють ситуацію стратегічної невизначеності. У таких умовах війна набуває ознак довготривалого виснаження без чіткої траєкторії завершення.

    Окремо підкреслюється, що політичні цілі України та Росії залишаються несумісними. Україна наполягає на відновленні територіальної цілісності, тоді як Росія не демонструє готовності відмовлятися від окупованих територій.

    Ця фундаментальна розбіжність значно ускладнює будь-які переговорні сценарії, навіть за наявності посередників.

    На цьому тлі європейські уряди визнають, що основною стратегією наразі залишається стримування Росії та підтримка обороноздатності України. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус неодноразово заявляв, що Москва не демонструє реальної готовності до змістовних переговорів, а отже військова допомога Києву залишається ключовим інструментом політики Заходу.

    Експерти вважають, що Європа поступово переходить до моделі «керованого довготривалого конфлікту», де головним завданням стає не швидке завершення війни, а запобігання перемозі Росії та збереження стабільності в регіоні.

    Водночас відсутність єдиної довгострокової стратегії серед країн ЄС створює виклики для координації допомоги та політичних рішень.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про готовність до різних форматів міжнародних переговорів, однак наголошував, що вони не можуть включати держави-агресори як рівноправних посередників.

    На цьому тлі перспективи швидкого мирного процесу залишаються невизначеними, а міжнародна спільнота все більше адаптується до сценарію тривалого протистояння.

    Таким чином, як підсумовує The New York Times, Європа входить у період глибокої стратегічної перебудови. Війна в Україні перестає сприйматися як короткострокова криза і дедалі більше розглядається як довготривалий фактор європейської безпеки, що вимагатиме стабільної підтримки, ресурсів і політичної єдності протягом багатьох років

  • США закривають винятки для російської та іранської нафти

    США закривають винятки для російської та іранської нафти

    Сполучені Штати припиняють дію винятків, які раніше дозволяли купівлю російської та іранської нафти, що перебуває в морських перевезеннях. Про це в інтерв’ю Associated Press заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, наголосивши, що Вашингтон переходить до більш жорсткого санкційного курсу без перехідних послаблень для енергетичних поставок.

    За його словами, США не планують продовжувати одноразовий виняток щодо російської нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на танкери і перебувають у морі. Також повністю виключається можливість продовження будь-яких аналогічних дозволів для іранської нафти.

    Окремо Бессент жорстко висловився щодо Ірану, заявивши, що політика Вашингтона передбачає повну блокаду експорту нафти з країни. За його словами, Іран фактично не може виводити нафту на світовий ринок, а найближчими днями може бути змушений скорочувати видобуток.

    Він наголосив, що жодних винятків для Тегерана не передбачено, навіть у форматі тимчасових або технічних дозволів для вже завантажених партій.

    Рішення США означає також згортання раніше запровадженого механізму, який дозволяв окремим країнам протягом обмеженого часу купувати російську нафту, що вже перебувала в морських перевезеннях на момент введення санкцій. Цей виняток пояснювали необхідністю стабілізації світових енергетичних ринків і запобігання різким коливанням цін через затримки поставок.

    Водночас нова позиція Вашингтона фактично закриває цей “перехідний період”, що може призвести до перерозподілу частини світових нафтових потоків і ускладнення логістики для трейдерів, які працювали з уже відвантаженими партіями.

    Рішення ухвалюється на тлі повідомлень про суттєве зростання доходів Росії від експорту енергоносіїв. За даними The New York Times, у квітні російські надходження від нафтових податків становили щонайменше 12,8 млрд доларів — майже вдвічі більше, ніж у попередньому місяці. Це пов’язують із високими світовими цінами на нафту та адаптацією російських експортних схем до санкцій.

    У Міністерстві фінансів США раніше пояснювали, що тимчасові винятки вводилися як технічний інструмент для уникнення різких шоків на глобальному ринку енергоносіїв. Зокрема, йшлося про 30-денні дозволи для операцій із російською нафтою, яка вже перебувала в морі.

    Однак нинішня політика свідчить про зміну підходу — від тимчасових винятків до їх повного згортання. Таким чином США посилюють санкційний тиск як на Росію, так і на Іран, використовуючи енергетичний сектор як один із ключових інструментів економічного впливу.

    Аналітики зазначають, що такі кроки можуть вплинути на глобальний ринок нафти у короткостроковій

  • «Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

    «Поганий жарт може дорого коштувати»: Чалий різко розкритикував ідеї «Донніленду» та модель Монако на переговорах

    Голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий виступив із жорсткою критикою неформальних ідей, які нібито обговорювалися українськими переговорниками під час контактів із міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про жартівливу назву «Донніленд» для частини Донбасу та можливість застосування так званої «моделі Монако» для врегулювання війни. В інтерв’ю Radio NV експерт заявив, що подібні підходи можуть мати серйозні негативні наслідки для позиції України на міжнародній арені.

    За словами Чалого, навіть якщо такі ідеї озвучувалися частково у жартівливій формі, вони можуть бути неправильно сприйняті партнерами і використані проти України. «Це поганий жарт», — наголосив він, коментуючи інформацію про можливе використання терміну «Донніленд», який, за даними The New York Times, нібито згадувався у переговорах як спосіб вплинути на позицію Дональд Трамп.

    Американські журналісти, посилаючись на анонімні джерела, повідомляли, що українські представники могли використовувати подібні формулювання, намагаючись апелювати до особистих амбіцій Трампа. Ідея полягала в тому, щоб створити асоціацію з його ім’ям і таким чином схилити його до більш активної підтримки України. Однак, за інформацією медіа, цей підхід не дав жодного результату.

    Чалий підкреслює, що подібні «креативні» методи не мають нічого спільного з серйозною дипломатією. Він наголошує, що існує принципова різниця між символічними жестами, як-от назви об’єктів на честь політиків, і пропозиціями, які стосуються територій. «Коли мова йде про територію, це вже не жарти і не піар. Це питання суверенітету», — зазначив він.

    Окремо експерт прокоментував ідею так званої «моделі Монако», яка періодично з’являється у дискусіях щодо майбутнього України. У широкому розумінні цей підхід передбачає перетворення держави на компактну, економічно розвинену територію з обмеженими безпековими функціями та зовнішніми гарантіями. Чалий ставиться до цього скептично, вважаючи, що така модель не відповідає реаліям України.

    На його думку, будь-які сценарії, які передбачають скорочення території або зміну статусу держави, можуть бути небезпечними. Вони створюють прецедент, який може бути використаний Росією для подальшого тиску. «Це може стати останньою краплею у довірі до української позиції», — попередив він.

    Важливим контекстом є тристоронні переговори за участю України, США та Росії, які перебувають у складному стані. За даними західних медіа, переговорний процес фактично зайшов у глухий кут, а сторони не демонструють готовності до компромісів. У цій ситуації будь-які неоднозначні сигнали можуть лише ускладнити діалог.

    До складу української делегації на переговорах входять, зокрема, Кирило Буданов, Давид Арахамія та Рустем Умеров. Саме вони представляють позицію Києва на ключових міжнародних майданчиках.

    Чалий наголошує, що в умовах війни Україна повинна максимально чітко формулювати свої меседжі і уникати двозначностей. Будь-які натяки на можливість поступок або нестандартних рішень можуть бути використані як аргумент проти України. Особливо це стосується інформаційного простору, де навіть неофіційні заяви швидко стають частиною глобального дискурсу.

    Експерт також звернув увагу на роль медіа у формуванні сприйняття переговорного процесу. Публікації в авторитетних виданнях, таких як The New York Times, мають значний вплив на міжнародну аудиторію, тому будь-яка інформація, навіть якщо вона базується на анонімних джерелах, може формувати порядок денний.

    У цьому контексті Чалий закликає до більшої відповідальності як з боку переговорників, так і з боку інформаційних джерел. Він підкреслює, що Україна повинна демонструвати послідовність і серйозність у своїй позиції, адже йдеться не лише про дипломатію, а про майбутнє держави.

    Загалом інтерв’ю Чалого відображає ширшу дискусію про те, якою має бути стратегія України на міжнародній арені. З одного боку — необхідність шукати нові підходи та формати, з іншого — ризик втратити довіру через невдалі або неоднозначні ініціативи.

    Критика ідей на кшталт «Донніленду» чи «моделі Монако» є не просто реакцією на окремі висловлювання, а сигналом про важливість збереження чіткої та принципової позиції України у переговорах. У ситуації, коли на кону стоять територіальна цілісність і державний суверенітет, навіть жарти можуть мати стратегічні наслідки.

  • США продовжили виняток із санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили виняток із санкцій для російської нафти ще на 30 днів

  • Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Президент України Володимир Зеленський публічно відреагував на інформацію про нібито використання під час переговорів неформальної назви «Донніленд» щодо частини Донбасу. Глава держави наголосив: у всіх офіційних контактах Україна використовує виключно юридично визначені формулювання — Донецька область, Луганська область, Донбас і територія України.

     

  • Україна відправила безпілотники та експертів для захисту американських баз у Йорданії

    Україна відправила безпілотники та експертів для захисту американських баз у Йорданії

    Україна направила безпілотники-перехоплювачі та групу експертів з безпілотних систем для допомоги у захисті американських військових баз у Йорданії. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив в інтерв’ю американському виданню The New York Times.

    За словами глави держави, запит про допомогу від Сполучених Штатів надійшов у четвер, а вже наступного дня українська команда вирушила на Близький Схід.

    «Ми відреагували негайно. Я сказав: так, звичайно, ми відправимо наших експертів», — зазначив Зеленський.

    Президент пояснив, що після початку американо-ізраїльського протистояння з Іраном українська сторона отримала низку звернень від держав Близького Сходу. Йдеться, зокрема, про Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Йорданію, Кувейт, Катар і Саудівську Аравію.

    За словами Зеленського, Україна готова допомагати цим країнам у захисті від безпілотників, зокрема за допомогою власних технологій перехоплення дронів.

    Водночас українська сторона розраховує на дипломатичну підтримку держав регіону у питанні припинення війни з Росією. Зеленський зазначив, що деякі країни Близького Сходу мають тісні відносини з Москвою і можуть вплинути на російське керівництво.

    «Я сказав: можливо, вони поговорять з росіянами, і росіяни зроблять паузу. У такому випадку, звичайно, ми можемо допомогти Близькому Сходу захистити їх», — пояснив президент.

    За даними Повітряних сил України, ефективність протидії російським ударним безпілотникам значно зросла. Як зазначає The New York Times з посиланням на щоденні зведення українських військових, лише у лютому Росія запустила по Україні близько 5000 ударних дронів і хибних цілей, з яких українська протиповітряна оборона збила приблизно 87%.

  • Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європа не знає, як захистити Україну без американської підтримки — The New York Times

    Європейські держави публічно демонструють рішучу підтримку України, однак у них немає власної стратегії щодо припинення війни без економічного та політичного тиску США на Росію. Це створює ризики, оскільки позиція президента США Дональда Трампа щодо українського питання залишається непередбачуваною. Про це пише The New York Times.

    За даними видання, європейські чиновники наголошують, що ключовим фактором майбутніх мирних переговорів мають стати гарантії безпеки для України. Вони вважають, що саме надійні гарантії можуть стати аргументом, який спонукає Київ погоджуватися на складні компроміси, включно з передачею частини територій Росії. Водночас США поки що не готові давати чіткі зобов’язання щодо підтримки України чи участі у створенні спільних європейських сил.

    Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

    На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

    Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

    Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

    У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

    Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.