Позначка: тіньовий флот

  • Зеленський заявив, що послаблення санкцій на російську нафту напряму впливає на інтенсивність війни

    Зеленський заявив, що послаблення санкцій на російську нафту напряму впливає на інтенсивність війни

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував послаблення санкцій проти російської нафти, заявивши, що такі рішення фактично сприяють продовженню війни та дають Росії додаткові фінансові ресурси для агресії. Відповідну заяву глава держави зробив у своєму вечірньому зверненні, наголосивши, що будь-які доходи від експорту енергоресурсів безпосередньо трансформуються у військові витрати Кремля. За його словами, «кожен долар за нафту з Росії — це гроші на війну», і ця залежність є очевидною на тлі інтенсивності обстрілів українських міст.

    Зеленський навів конкретні дані щодо атак за останній тиждень, щоб підкреслити масштаб російської агресії. За цей період, за його словами, російські війська застосували понад 2360 ударних дронів, більш як 1320 керованих авіабомб і майже 60 ракет різних типів. Усі ці удари спрямовані по українських громадах, інфраструктурі та цивільному населенню. Президент підкреслив, що такі масштаби атак неможливі без стабільного фінансування, значну частину якого забезпечує саме експорт нафти.

    Окрему увагу глава держави приділив так званому «тіньовому флоту» Росії — системі танкерів, які дозволяють обходити санкційні обмеження. За його словами, нині у морі перебуває понад 110 таких суден, що перевозять більш як 12 мільйонів тонн нафти. Саме завдяки послабленням санкцій, зазначив Зеленський, ця нафта може реалізовуватися на світових ринках без значних перешкод, що приносить Росії близько 10 мільярдів доларів доходу. Він наголосив, що ці кошти фактично повертаються на поле бою у вигляді ракет, дронів і бомб, які використовуються для нових ударів по Україні.

    Президент закликав міжнародних партнерів посилити санкційний тиск і зупинити роботу російських нафтових танкерів, підкресливши, що експорт енергоресурсів залишається ключовим джерелом фінансування російської війни. На його думку, важливо не лише зберігати чинні обмеження, а й розширювати їх, щоб зменшити фінансові можливості агресора. Зеленський зазначив, що українські далекобійні операції також спрямовані на скорочення доходів Росії від нафти, і подякував військовим за точність та ефективність.

    Заява президента пролунала на тлі рішень Сполучених Штатів щодо тимчасового продовження окремих дозволів на операції з російською нафтою. Йдеться про генеральну ліцензію, яка дозволяє завершення угод із нафтою, завантаженою на судна до 17 квітня. У Вашингтоні наголошують, що такі кроки мають тимчасовий характер і не означають системного послаблення санкційної політики. Водночас українська сторона розглядає навіть тимчасові винятки як ризик, оскільки вони відкривають додаткові можливості для Росії отримувати прибутки.

    Експерти зазначають, що санкції проти російського енергетичного сектору залишаються одним із найважливіших інструментів економічного тиску. Саме нафта і газ формують значну частину бюджету Росії, і обмеження цих доходів може суттєво вплинути на її здатність вести війну. Водночас міжнародна спільнота змушена балансувати між санкційним тиском і стабільністю глобальних енергетичних ринків, що іноді призводить до компромісних рішень.

    Позиція України залишається незмінною: будь-яке послаблення санкцій не відповідає реальній ситуації ні на фронті, ні в дипломатії та лише затягує війну. Київ закликає партнерів до більш рішучих і послідовних дій, наголошуючи, що ефективна санкційна політика є одним із ключових факторів, які можуть обмежити ресурси агресора та наблизити завершення війни.

  • США ще на рік закрили порти для російських суден

    США ще на рік закрили порти для російських суден

    Президент США Дональд Трамп підписав рішення про продовження ще на один рік режиму надзвичайного стану, який забороняє заходження до американських портів суден, пов’язаних із Росією. Відповідне повідомлення оприлюднив Білий дім у Федеральному реєстрі.

    Йдеться про обмеження, запроваджені ще 21 квітня 2022 року адміністрацією Джо Байден після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді у США оголосили національний надзвичайний стан, який дозволив обмежити доступ суден, пов’язаних із Російською Федерацією, до американських портів. Відтоді цей режим щороку продовжується і залишається частиною санкційної політики Вашингтона.

    Суть обмежень ширша, ніж може здатися на перший погляд. Вони стосуються не лише суден під російським прапором. Під заборону підпадають усі судна, які мають будь-який зв’язок із Росією — через власників, операторів або інші форми контролю. У межах цього режиму уряд США може не тільки забороняти заходження таких суден у порти, а й контролювати їхнє пересування у територіальних водах країни. Ці повноваження реалізуються, зокрема, через Міністерство внутрішньої безпеки США.

    У Білому домі пояснюють продовження обмежень тим, що політика Російської Федерації й надалі становить загрозу міжнародним відносинам і національній безпеці США. У документі наголошується: дії російської влади створюють “надзвичайну та незвичайну загрозу”, яка потребує збереження таких заходів.

    На практиці це рішення має відчутні наслідки. Російські судна залишаються відрізаними від одного з найбільших ринків морських перевезень у світі. Це ускладнює логістику, підвищує витрати на транспортування і змушує компанії шукати обхідні маршрути.

    У відповідь на санкції Росія активніше використовує так званий “тіньовий флот” — судна з непрозорою структурою власності. Вони дозволяють частково обходити обмеження, але водночас створюють нові ризики: проблеми зі страхуванням, обмежений доступ до міжнародних портів і підвищену увагу з боку регуляторів.

    Попри загальну жорсткість санкційної політики, США іноді застосовують точкові винятки. Зокрема, Міністерство фінансів США раніше виключало окремі російські судна із санкційних списків. Водночас такі рішення мають індивідуальний характер і не свідчать про зміну загального курсу.

    Більше того, після завершення тимчасових винятків, запроваджених адміністрацією Трампа, санкції США проти російської нафти знову набрали повної сили. Це підтверджує, що Вашингтон продовжує системно тиснути на ключові сектори російської економіки — зокрема енергетику та морські перевезення.

    Експерти наголошують: обмеження у сфері морської логістики мають стратегічне значення. Вони впливають не лише на окремі перевезення, а й на глобальні ланцюги постачання, ринок страхування суден і можливості обходу санкцій через треті країни.

    Саме тому такі заходи розглядаються як важливий інструмент економічного та політичного тиску. Очікується, що дія цього режиму і надалі переглядатиметься щороку.

    Втім, з огляду на нинішню геополітичну ситуацію та відсутність ознак деескалації, швидке скасування обмежень виглядає малоймовірним. США, ймовірно, і надалі координуватимуть санкційну політику із союзниками та посилюватимуть контроль за її дотриманням.

  • Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари Сил оборони України по російській нафтогазовій інфраструктурі вже призвели до втрати Росією щонайменше 1,7 млрд доларів потенційних доходів і фактично виконують роль так званих «кінетичних санкцій». Про це 10 квітня заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з журналістами.

    За його словами, ці втрати є прямим наслідком пошкодження експортної інфраструктури, що не дозволило Росії скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. «Це незароблені 1,7 мільярда доларів — через неможливість технічно експортувати частину нафти з балтійських портів і Новоросійська», — зазначив Власюк.

    Йдеться про удари по ключових елементах російської експортної логістики — передусім по портах Усть-Луга, Приморськ і Новоросійськ. Саме ці об’єкти є основними «воротами» для постачання російської нафти на зовнішні ринки. Через них проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, які після 2022 року були переорієнтовані з європейського напрямку на азійський.

    Після ударів 3–4 квітня, за словами Власюка, робота портів Усть-Луга та Новоросійськ фактично зупинилася — жоден танкер не заходив і не виходив. Це означає не лише тимчасову втрату можливості відвантаження, а й порушення контрактних зобов’язань, затримки поставок і додаткові витрати для російських експортерів. Водночас порт Приморськ частково відновив роботу і наразі функціонує в обмеженому режимі — приблизно два танкери на добу, що нижче від звичних показників.

    Морський експорт залишається критично важливим для російської економіки. Після введення ембарго ЄС на морські поставки російської нафти у 2022 році Кремль був змушений швидко перебудувати логістику і переорієнтуватися на нові ринки. Основними покупцями стали Індія та Китай, які значно збільшили імпорт російської сировини, часто зі знижками. У цих умовах стабільна робота портів стала ключовим фактором підтримки доходів російського бюджету.

    Порушення роботи експортних терміналів має комплексний ефект. Окрім безпосередньої втрати обсягів експорту, зростають витрати на транспортування, страхування та обслуговування поставок. Судновласники та трейдери враховують підвищені ризики, що призводить до подорожчання фрахту і ускладнення логістики. Також виникають затори з танкерами, що змушені чекати завантаження або змінювати маршрути.

    Власюк звернув увагу, що частину втрат Росії вдалося компенсувати. Зокрема, мова йде про нафту, яка вже перебувала в морі на момент ударів і була продана пізніше. Крім того, РФ активно використовує так званий «тіньовий флот» — мережу танкерів із непрозорою юрисдикцією та структурою власності, які допомагають обходити санкції, включно з механізмом цінової стелі, запровадженим країнами G7.

    Цінова стеля, яка обмежує вартість російської нафти для перевезення із використанням західних послуг, стала одним із ключових інструментів санкційного тиску. Водночас її ефективність частково знижується саме через використання альтернативних схем перевезення та страхування. У цьому контексті фізичне ураження інфраструктури розглядається як спосіб посилити економічний ефект обмежень.

    Окрім портів, Україна системно атакує й інші елементи паливно-енергетичного комплексу Росії. Йдеться про нафтопереробні заводи, нафтобази, об’єкти зберігання та перевалки пального. У попередні місяці такі удари вже призводили до тимчасового скорочення обсягів переробки нафти в РФ, а також до локальних дефіцитів бензину і дизеля на внутрішньому ринку. У деяких регіонах фіксувалося зростання цін на пальне та обмеження продажу.

    Експерти зазначають, що атаки на НПЗ мають подвійний ефект: з одного боку — зменшують експорт нафтопродуктів, з іншого — створюють тиск усередині країни, змушуючи владу перерозподіляти ресурси для стабілізації внутрішнього ринку. Це може впливати і на соціально-економічну ситуацію в Росії.

    Разом із тим така тактика викликає занепокоєння серед міжнародних партнерів України. 4 квітня керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що союзники закликали Київ утриматися від ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Основна причина — ризик дестабілізації світових ринків нафти, особливо на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що подібні сигнали дійсно надходили як на військовому, так і на політичному рівнях. Водночас він не уточнив, які саме країни висловлювали такі побоювання. За інформацією ЗМІ, Україна не припинила удари і продовжує використовувати цей інструмент як частину стратегії тиску на Росію.

    Глобальний контекст залишається напруженим. Будь-які перебої з постачанням нафти з великих експортерів, включно з Росією, можуть впливати на баланс попиту і пропозиції на світовому ринку. Це, у свою чергу, здатне спричиняти коливання цін, що відчутно для економік як імпортерів, так і експортерів енергоресурсів.

    Аналітики наголошують, що поєднання класичних економічних санкцій із військовими ударами по інфраструктурі формує нову реальність економічного протистояння. «Кінетичні санкції» діють швидше, ніж традиційні обмеження, оскільки безпосередньо зменшують фізичну можливість експорту і створюють додаткові ризики для бізнесу.

    Водночас ключовим фактором у найближчій перспективі стане здатність Росії відновлювати пошкоджену інфраструктуру, адаптувати логістику та знаходити нові шляхи експорту. Україна ж, судячи із заяв посадовців, розглядає продовження таких ударів як один із інструментів зменшення фінансових ресурсів Кремля для ведення війни.

  • G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    Під час саміту міністрів закордонних справ країн G7 у Франції 26–27 березня партнери обговорили можливість посилення санкцій проти так званого тіньового флоту Росії. Йдеться, зокрема, про заборону на надання таким танкерам морських послуг.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, попри нестабільність на енергетичних ринках, спричинену ситуацією навколо Ормузької протоки, питання запровадження додаткового тиску на Росію залишається актуальним.

    У Європейському Союзі наразі розглядають варіанти посилення обмежень саме в частині обслуговування російських танкерів, які використовуються для обходу санкцій.

    Окремо Сибіга наголосив на важливих сигналах від Сполучених Штатів щодо військової допомоги Україні. За його словами, під час зустрічі пролунали чіткі запевнення, що зброя, передбачена в межах відповідних програм підтримки, не була і не буде переадресована в інші країни.

    Міністр уточнив, що такі гарантії були озвучені на рівні державного секретаря США у присутності інших очільників зовнішньополітичних відомств. Йдеться про те, що ресурси, виділені для України, використовуються виключно за призначенням.

    Крім того, Україна отримала додаткові позитивні сигнали щодо подальшого наповнення програми підтримки. Зокрема, очікується внесок від ще однієї нової країни-партнера.

    Обговорення в межах G7 свідчить про намір союзників і надалі посилювати економічний та військово-політичний тиск на Росію, а також зберігати стабільну підтримку України в умовах триваючої війни.

  • Західні санкції й “тіньовий флот”: як російські нафтодолари фінансують агресію Кремля

    Західні санкції й “тіньовий флот”: як російські нафтодолари фінансують агресію Кремля

    Російська агресія проти України, зокрема, фінансується завдяки продажу нафти, і Захід, хоч і не безпосередньо, опосередковано підтримує цей процес, стверджує аналітик Анатолій Амелін. Головним інструментом у цьому є так званий “тіньовий” танкерний флот, який допомагає Росії обходити міжнародні санкції та забезпечує значний дохід, що використовується для ведення війни.

    Основне джерело фінансування війни в Україні — російські нафтодолари та тіньовий флот, який їх привозить.

    Але ніхто й не ворушиться, щоб їх перекрити (!)

    Дивиться.

    Майже 2 тижні тому написав великий розгорнутий аналітичний текст із масою фактів (!) (з посиланнями на джерела) про роль тіньового флоту у фінансуванні війни проти України.

    Ключові факти:

    • тіньовий флот виріс вже до 1800 суден минулого року. Це майже 15% світового флоту нафтових танкерів;
    • роль нафтового сектора в бюджеті Росії у 2023 році — 26% (1/4 бюджету);
    • водночас на фінансування війни Росія витрачає 1/3 свого бюджету.

    Кожен нафтовий долар бюджету Росії — це, по суті, долар, спрямований на вбивство українців.

    Але з’явилися нові дані за серпень:

    • 83% від загального обсягу російської морської сирої нафти було перевезено “тіньовими” танкерами (!!!);
    • у той час, як на танкери, що належать чи застраховані в країнах, що застосовують цінову межу, припало 19% від загальної вартості російської сирої нафти, що експортується у серпні.

    А ще раз підтверджує, що “тіньовий флот” — головний інструмент обходу санкцій:

    • у серпні 2024 року виручка Росії від експорту копалин палив (нафта, газ, вугілля) становила 636 млн євро на день (!);
    • доходи від морської сирої нафти — 186 млн євро на день (!!!);
    • у серпні 2024 року у водах ЄС (з мовчазної згоди ЄС) було здійснено перевалку російської нафти із судна на судно (STS) на суму 1 млрд євро;
    • 73% цих перевезень здійснювалися танкерами, застрахованими за G7+;
    • перевезення російської нафти по STS серйозно підривають санкції, даючи змогу Росії обходити санкції та цінові обмеження, розділяючи вантаж між кількома покупцями та змішуючи дешевшу російську нафту з неросійською нафтою;
    • “тіньові” танкери, середній вік яких становив 17 років, здійснили у водах ЄС екологічно небезпечні перевезення із судна на судно на загальну суму 273 млн євро;
    • на ЄС припало 36% (!) щомісячного світового експорту ЗПГ із Росії, вартість якого склала 475 млн євро;
    • п’ять найбільших країн ЄС, що імпортують російське викопне паливо, заплатили Росії 1,2 млрд євро цього місяця. Завдяки вилученням із санкцій держави-члени продовжують купувати російський газ та трубопровідну нафту.

    Гроші не пахнуть? Як вам такі партнери України, які, по суті, дають Росії ресурс для знищення українців?

    Танкери, які перевозили нафту з найбільшого російського нафтового порту на Балтиці в серпні, змінили власників більш ніж за $1,5 млрд після вторгнення в Україну, що свідчить про значний прибуток, отриманий європейськими судновласниками від продажу суден, що старіють, які опинилися в тіньовому флоті.

    З 60 танкерів для перевезення сирої нафти й нафтопродуктів, завантажених у Приморську лише минулого місяця, 70% змінили власника з лютого 2022 року (один з них — тричі), оскільки судновласники отримали вигоду з попиту, що росте, на старий тоннаж для підтримки експорту російської нафти.

    Вся інформація публічна.

    За даними відстеження суден і звітами портових агентів, за тиждень до 8 вересня 29 танкерів завантажили 21,99 млн барелів російської сирої нафти.

    Обсяг зріс із 21,67 млн ​​барелів на 29 суднах попереднього тижня.

    Це означає, що щоденне постачання сирої нафти морем Росією за тиждень, що закінчився 8 вересня, зросло приблизно на 40 000 барелів до 3,14 мільйона на добу!

    Світ тупо заробляє гроші. Не здивуюся, якщо серед тих, хто заробляє на “тіньовому флоті”, спливуть і гучні українські імена.

    Але є й перші добрі новини

    Великобританія запровадила санкції проти 10 суден російського тіньового фото (з 1800).

    Усього 10 суден! І лише одна країна запровадила санкції. Як вам масштаби “боротьби” із фінансуванням російського тероризму?

    Як ми бачимо, гроші не пахнуть і ЄС відіграє ключову роль у фінансуванні війни в Україні через “заплющені очі” на тіньовий флот.

    Україна, на жаль, не краща. Ми досі не показали прикладу запровадження санкцій і не розкрили всіх стейкхолдерів, бенефіціарів та назви суден, які не є великим секретом. Як і не є секретом їхні маршрути переміщення морями.

    Скажіть, як довго ми самі закриватимемо очі на фінансування війни нафтодоларами й не покажемо приклад запровадження санкцій?

    Адже Україна теж продовжує мовчати та удає, що немає ніякого тіньового флоту і нафтодоларів, які вбивають українців.

    P.S. Схоже, залишається одна надія — на санкції від ГУРу та MAGURA (але про це вголос не можна;)