Nenkainfo.com

Позначка: учені

  • Кава може знижувати ефективність антибіотиків: що з’ясували вчені

    Кава може знижувати ефективність антибіотиків: що з’ясували вчені

    Звична ранкова кава, яку більшість людей вважає безневинною звичкою, може впливати на дію антибіотиків. До такого висновку дійшла міжнародна команда науковців, яка дослідила взаємодію кофеїну з бактеріями Escherichia coli (E. coli).

    Дослідження показало, що кофеїн може зменшувати здатність бактерій поглинати деякі препарати, зокрема популярний антибіотик ципрофлоксацин. Це відбувається через активацію білка Rob, який регулює транспорт речовин у клітинах. У результаті змінюється робота генів бактерій і перебудовується система проникнення речовин до клітини та їхнього виведення.

    За словами біоінженерки Ани Ріти Брошаду з Університету Тюбінгена, «кофеїн запускає ланцюг подій, що призводить до зниження ефективності антибіотикотерапії». Подібний вплив виявили лише у кишкової палички, тоді як близька за походженням Salmonella enterica такої реакції не мала.

    Йдеться про так звану низькорівневу резистентність до антибіотиків. Це не пряма стійкість, коли бактерії блокують дію препарату повністю, а приховані механізми, що дозволяють мікроорганізмам частково уникати дії ліків.

    Попри цікаві висновки, дослідники наголошують: результати поки що отримані лише у лабораторних умовах. Невідомо, наскільки вони будуть релевантними для організму людини та яку кількість кави треба вживати, щоб ефект проявився.

    Водночас науковці нагадують, що надмірне споживання кави чи чаю, особливо дуже гарячих, також може бути небезпечним. Раніше дослідження Національного інституту раку США показало, що регулярне вживання надто гарячих напоїв значно підвищує ризик раку стравоходу.

    Подальші експерименти мають допомогти краще зрозуміти, як звичні напої впливають на ефективність антибіотиків та чи варто пацієнтам під час лікування коригувати свої харчові звички.

  • Вчені створили систему навігації без GPS

    Вчені створили систему навігації без GPS

    Дослідники Університету Суррея представили систему PEnG, яка може забезпечувати точне позиціонування автономних транспортних засобів навіть без доступу до сигналу GPS. Результати їхнього дослідження опубліковані у журналі IEEE Robotics and Automation Letters.

    Як працює PEnG

    Нова технологія ґрунтується на аналізі візуальних даних із супутникових та вуличних зображень. Алгоритм працює у два етапи:

    • спершу обмежує пошук до конкретної вулиці;

    • потім уточнює координати, оцінюючи положення та орієнтацію камери.

    Завдяки цьому навіть стандартна монокулярна камера, яка встановлюється у більшості автомобілів, може стати потужним навігаційним інструментом.

    Чому це важливо

    Технологія дозволяє знизити похибку з понад 700 метрів до 22 метрів. Це особливо актуально у тунелях, густозаселених містах або віддалених районах, де GPS працює нестабільно чи взагалі недоступний.

    Аспірант Тевіс Шор зазначає, що більшість систем нині критично залежать від GPS, тоді як PEnG доводить можливість високої точності без нього. Керівник проєкту Саймон Хедфілд додає, що це зробить автономний транспорт надійнішим у реальних умовах.

    Подальші кроки

    Команда вже розробляє прототип у межах університетської грантової програми. За словами професора Адріана Гілтона, підхід поєднує штучний інтелект та комп’ютерний зір і має практичну користь для вирішення актуальних проблем у навігації.

  • Пісна яловичина покращує мікробіом краще за курятину – нове дослідження

    Пісна яловичина покращує мікробіом краще за курятину – нове дослідження

    Нове дослідження іспанських вчених поставило під сумнів поширену думку про те, що курятина є більш корисною і безпечною для здоров’я, ніж яловичина. Виявилось, що пісна яловичина може бути менш шкідливою для кишківника, а також позитивно впливати на склад корисних бактерій у мікробіомі.

    Вчені дослідили вплив яловичини породи Піренаїка та курятини на 16 здорових молодих людей віком від 18 до 22 років. Протягом 8 тижнів учасники дотримувалися двох різних дієт: одна група їла яловичину тричі на тиждень, інша — курятину. М’ясо готували традиційними способами — смажили, тушкували, запікали, при цьому харчова цінність раціонів була однаковою.

    Результати показали, що дієта з курятиною зменшувала різноманітність корисних бактерій та збільшувала кількість шкідливих мікроорганізмів у кишківнику. Крім того, курятина негативно впливала на засвоєння глюкози і знижувала виробництво амінокислот. Натомість яловичина сприяла зростанню бактерій роду Blautia, які захищають слизову кишківника.

    Водночас інші дослідження, зокрема італійських науковців, вказують, що споживання понад 300 грамів курятини на тиждень може підвищувати ризик смерті від ряду видів раку, зокрема раку шлунка. Причини такого ефекту поки що точно не встановлені, але можуть бути пов’язані з методами приготування або якістю кормів для птиці.

    За даними Cancer Research UK, близько 21% випадків раку кишківника пов’язані зі споживанням червоного або обробленого м’яса через утворення шкідливих хімічних сполук під час оброблення чи приготування.

    Національна служба охорони здоров’я Великобританії (NHS) наголошує, що м’ясо — важливе джерело білка, вітаміну B12 та інших поживних речовин, необхідних для розвитку м’язів і підтримки нервової системи. Водночас NHS радить обмежувати споживання червоного м’яса до 70 грамів на день, щоб мінімізувати ризики для здоров’я, зберігаючи при цьому користь продукту.

    Таким чином, пісна яловичина у помірних кількостях може бути кориснішою за курятину для підтримки здоров’я кишківника і загального стану організму.

  • Міф про глютен: дослідження показало, що боятись його не варто

    Міф про глютен: дослідження показало, що боятись його не варто

    Пацієнти з синдромом роздратованого кишківника (СПК), які дотримуються безглютенової дієти, можуть робити це марно — до такого висновку дійшли вчені з Університету Макмастера. Результати їхнього дослідження, опубліковані у журналі The Lancet Gastroenterology and Hepatology, свідчать: глютен не завжди є причиною погіршення самопочуття в таких пацієнтів.

    У дослідженні взяли участь 29 людей із клінічно підтвердженим СПК, які вважали, що їм шкодить глютен. Учасникам у випадковому порядку давали батончики з глютеном, з пшеницею або без цих інгредієнтів. Ніхто з них не знав, що саме їсть. Результат: симптоми посилювалися незалежно від вмісту глютену, включаючи навіть плацебо-продукти. Це свідчить, що вирішальну роль могла відігравати не фізіологічна реакція, а очікування.

    Професор Пшемисл Берчик, керівник дослідження, зазначає: багато хто з таких пацієнтів потрапляє під вплив ноцебо — коли віра в шкоду певного продукту сама викликає симптоми. На його думку, свою роль тут відіграють також популярні в соцмережах міфи про глютен.

    Дослідники підкреслюють: замість суворої дієти, яка може бути обтяжливою та непотрібною, пацієнтам варто розглянути психологічну підтримку. Це дозволить безпечно повернути до раціону продукти з глютеном і позбутися харчових обмежень, які не мають обґрунтованої причини.

    Що таке глютен і кому він справді шкідливий

    Глютен — це білкова речовина, яка міститься в пшениці, ячмені та житі. Для більшості людей він є безпечним і не викликає жодних проблем. Проте в окремих випадках, наприклад при целіакії або алергії на пшеницю, глютен дійсно становить загрозу здоров’ю. Таким людям суворо необхідно уникати цього білка.

    Втім, останніми роками безглютенова дієта стала популярною й серед людей без медичних показань. Багато хто вважає, що без глютену “легше живеться”, хоча наукові дані цього не підтверджують.

  • Кофеїн активує внутрішні ресурси клітин: нові відкриття вчених

    Кофеїн активує внутрішні ресурси клітин: нові відкриття вчених

    Кофеїн, якого більшість з нас шукає в ранковій чашці кави чи чаю, може бути не лише джерелом енергії, а й ключем до уповільнення старіння. Нове дослідження британських науковців з Університету королеви Марії в Лондоні (QMUL) та Інституту Френсіса Кріка демонструє, що ця популярна сполука позитивно впливає на життєвий цикл клітин.

    У ході експерименту дослідники використовували дріжджі як модель для вивчення клітинного старіння. Попри свою простоту, ці організми добре підходять для відтворення базових клітинних процесів, що відбуваються і в людському тілі. Метою було простежити, як кофеїн впливає на клітинну витривалість, здатність до самовідновлення та тривалість життя.

    Виявилося, що кофеїн активує важливу систему всередині клітини — шлях AMPK, який виконує роль своєрідного «паливного індикатора». Коли рівень енергії в клітині падає, AMPK вмикається і сприяє пристосуванню клітини до стресових умов, покращуючи її здатність до відновлення та зменшуючи зношення. Кофеїн, як з’ясувалося, допомагає увімкнути цю систему навіть за відсутності критичного дефіциту енергії.

    Це відкриття має важливі наслідки. Клітини, що зазнавали впливу кофеїну, краще реагували на стрес, довше залишалися здоровими та стійкими до пошкоджень. А коли вчені перервали ланцюг реакцій, що запускає кофеїн, позитивний ефект зникав — це стало підтвердженням того, що кофеїн справді працює на клітинному рівні.

    Дослідники підкреслюють, що хоча кофеїн і не взаємодіє з клітинним регулятором TOR напряму (що раніше вважалося основним шляхом), він все ж здатен опосередковано впливати на нього через AMPK. Ця система також є мішенню для метформіну — препарату для лікування діабету, який нині досліджується як можливий засіб для уповільнення старіння.

    Крім того, результати цього дослідження вкотре підтримують інші позитивні висновки про споживання кофеїну. Згідно з попередніми даними, він здатен покращувати пам’ять, знижувати ризики серцево-судинних захворювань, запобігати деменції та сприяти зниженню маси тіла.

    Попереду ще багато досліджень, аби перетворити ці знання у практичні рекомендації чи ліки, але вже зараз науковці переконані: кофеїн — це не лише бадьорість, а й потенційний союзник у боротьбі за довге та здорове життя.

  • Українські вчені б’ють на сполох: екосистема Чорного моря опинилась під подвійною загрозою

    Українські вчені б’ють на сполох: екосистема Чорного моря опинилась під подвійною загрозою

    Повномасштабне вторгнення Росії позначилося не лише на українських містах і лісах, а й на стані Чорного моря. Як розповів доктор біологічних наук, заступник директора Інституту морської біології НАН України Віктор Демченко в інтерв’ю РБК-Україна, за останні три роки море зазнало низки екологічних ударів, які вже спричинили серйозні порушення у морських біоценозах.

    Перші удари по морю почалися ще в 2022 році — вибухи в портах, затоплення кораблів, падіння військової техніки в акваторії призвели до локальних розливів нафти. Жирові плями на поверхні води не лише забруднювали середовище, а й блокували доступ кисню. Це спричиняло гіпоксію — явище, небезпечне для морських організмів, зокрема риб, молюсків і навіть птахів, які харчуються морськими мешканцями.

    У 2023 році ситуація змінилася, але не в кращий бік. Прорив дамби Каховської ГЕС влив у море величезну кількість прісної води. Такий різкий зсув солоності став потужним стресом для багатьох видів, адаптованих до стабільного сольового режиму. Цілі популяції морських організмів опинилися на межі виживання.

    Зимою того ж року в Керченській протоці затонули два російські танкери, вивільнивши понад 8 тисяч тонн важкого мазуту. Частина цієї токсичної маси досягла узбережжя Одещини, значно погіршивши стан прибережних біотопів. Забруднення торкнулося як мікроорганізмів, так і більших морських істот — від водоростей до дельфінів.

    Нині ситуацію ускладнює підвищення температури води. Це пришвидшує розчинення нафтопродуктів і навіть піднімає з дна залишки мазуту, які там осіли роками раніше. Вчені наголошують: нафтопродукти — одні з найнебезпечніших забруднювачів морського середовища, а їхній контроль і моніторинг мають бути постійними.

    Попри війну, українські вчені продовжують стежити за станом Чорного моря. Робота ускладнена, але триває. Дослідники шукають нові способи очищення та захисту екосистем, щоб зберегти хоча б частину унікального природного багатства країни.

  • Вчені виявили як безсоння, алкоголь і стрес взаємопов’язані

    Вчені виявили як безсоння, алкоголь і стрес взаємопов’язані

    Команда американських дослідників з трьох університетів — Кентуккі, Маямі та штату Огайо — провела дослідження, яке виявило тісний зв’язок між чотирма поширеними проблемами: безсонням, алкоголем, стресом і депресією.

    У дослідженні взяли участь 405 людей, які регулярно зловживають алкоголем і мають проблеми зі сном. Вчені хотіли зрозуміти, як саме ці стани взаємодіють і чому так часто йдуть разом.

    Результати показали, що ці проблеми підсилюють одна одну. Наприклад, безсоння може спричинити стрес, що змушує людину пити. А алкоголь, у свою чергу, викликає депресію, яка ще більше ускладнює сон. Ці механізми утворюють два порочні кола, які повторюються знову і знову.

    За словами авторки дослідження психолога Джессіки Віфер, ці стани не просто співіснують, а постійно підживлюють одне одного. Стрес і депресія виявилися головними “перемикачами” між станами і в різних напрямках запускають замкнені цикли.

    Хоча дослідження охоплює лише частину ширшої проблеми, воно відкриває шлях до створення ефективніших підходів у лікуванні. Дослідники планують продовжити спостереження, щоб краще зрозуміти, як зупинити ці цикли до того, як вони стануть хронічними.

  • Учені прогнозують втрату атмосфери, придатної для життя

    Учені прогнозують втрату атмосфери, придатної для життя

    У майбутньому Земля може втратити кисень — і значно раніше, ніж передбачалося. За даними нового дослідження, багата на кисень атмосфера, завдяки якій існує складне життя, зникне вже за мільярд років. Це зробить планету непридатною для більшості відомих форм життя.

    Про це пише BBC Sky at Night Magazine, посилаючись на спільну роботу науковців з Японії та США.

    Команда дослідників, яку очолювали доцент Університету Тохо Казумі Одзакі та Крістофер Рейнхард із Технологічного інституту Джорджії, створила складну комп’ютерну модель для аналізу кліматичних і біохімічних процесів на планеті. Метою було з’ясувати, коли атмосфера Землі перестане підтримувати високий рівень кисню.

    За результатами понад 400 тисяч моделювань вчені дійшли висновку: приблизно через 1 мільярд років відбудеться “швидка дезоксигенація” — різке зниження рівня кисню в атмосфері. Земля повернеться до стану, подібного до того, що існував до “Великої окиснювальної події”, яка сталася 2,5 мільярда років тому. Тоді внаслідок діяльності мікроорганізмів у повітрі з’явився вільний кисень, що зрештою дало змогу еволюціонувати складному життю.

    Після втрати кисню атмосфера стане багатою на метан, рівень вуглекислого газу впаде, а озоновий шар повністю зникне. Планета більше не зможе захищати життя від згубного ультрафіолету, і домінувати будуть анаеробні — тобто ті, що не потребують кисню — форми життя.

    Дослідження має й ширший астрономічний контекст. Сьогодні науковці у пошуках позаземного життя орієнтуються на “біосигнатури” — зокрема, присутність кисню в атмосфері планети. Але автори нової роботи вказують: така стратегія може бути хибною. Киснева атмосфера не є сталою характеристикою навіть для планети з активною біосферою. Земля мала кисень лише протягом приблизно третини свого існування — отже, є ризик, що потенційно населені світи ми просто не впізнаємо.

    “Щоб збільшити шанси виявлення життя за межами Землі, нам потрібно враховувати й ті планети, атмосфера яких містить мало кисню або зовсім його не має”, — наголошують дослідники.

    Утім, для людства важливіше інше: киснева подушка, на яку ми покладаємося, не вічна.