Nenkainfo.com

Позначка: Угорщина

  • Дипломатична відлига з нафтовим присмаком: Будапешт залагодив суперечку довкола «Карпатської вісімки», але відмовив Україні у стратегічних сховищах

    Дипломатична відлига з нафтовим присмаком: Будапешт залагодив суперечку довкола «Карпатської вісімки», але відмовив Україні у стратегічних сховищах

    Складні та сповнені протиріч відносини між Києвом та Будапештом демонструють перші ознаки прагматичного потепління після зміни влади в Угорщині, проте ключові стратегічні розбіжності в енергетичній сфері залишаються непохитними. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила про повне врегулювання непорозумінь навколо нового регіонального об’єднання «Карпатська вісімка». Досягти дипломатичного компромісу вдалося під час насиченого тижня зустрічей високого рівня на Генеральній Асамблеї ООН, де очільниця угорського зовнішньополітичного відомства провела серію результативних перемовин зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Поки публічний простір та соціальні мережі спостерігали за резонансними суперечками, за лаштунками дипломатичних кабінетів тривала інтенсивна робота, яка дозволила суттєво знизити градус напруги між двома державами та відкрити шлях до розблокування сусідського діалогу.

    Важливим кроком на шляху до нормалізації контактів став щоденний робочий діалог між угорським міністерством та віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволодом Ченцовим. Головним предметом цих консультацій залишається узгодження нового законопроєкту щодо забезпечення прав угорської національної меншини в освітній сфері Закарпаття, який базується на укладеній у червні двосторонній угоді. Офіційне внесення документа на розгляд Верховної Ради очікується вже в жовтні, що має стати якісним проривом у розв’язанні багаторічних гуманітарних претензій Будапешта. Ба більше, угорська сторона вже не виключає власного повноцінного приєднання до «Карпатської вісімки» у майбутньому, якщо відповідний формат співпраці гарантуватиме захист національних інтересів країни. Водночас попри зміну уряду та прихід прем’єра Петера Мадяра, сусідня держава досі не відмовилася від закупівлі російського викопного палива та продовжує використовувати чутливе питання прав меншин як політичний інструмент під час обговорення вступу України до Європейського Союзу.

    Проте у питаннях прямої енергетичної безпеки Будапешт зайняв жорстку та непоступливу позицію, навідріз відмовившись від розміщення на своїй суверенній території стратегічних паливних хабів для потреб нашої держави. Керівництво угорського уряду підтвердило свій категоричний намір за жодних умов не створювати потужності для зберігання нафтопродуктів для українського ринку. Це вето залишається чинним навіть попри те, що угорський нафтогазовий концерн MOL та український державний Нафтогаз раніше уклали офіційний меморандум про спільну підготовку та реалізацію подібного проєкту. В умовах безупинних ракетних та дронових атак агресора по вітчизняній паливній інфраструктурі диверсифікація маршрутів і винесення складських резервуарів за межі зони обстрілів є питанням стабільності всього українського ринку, однак небажання Будапешта йти назустріч змушує Київ шукати надійніші альтернативи серед інших сусідів по східноєвропейському регіону.

  • Тінь Орбана над Будапештом: чому новий уряд Угорщини зриває Карпатську вісімку та блокує спільні нафтосховища з Україною

    Тінь Орбана над Будапештом: чому новий уряд Угорщини зриває Карпатську вісімку та блокує спільні нафтосховища з Україною

    Українсько-угорські відносини знову опинилися в зоні високої дипломатичної турбулентності через несподівану та деструктивну позицію офіційного Будапешта, яка звела нанівець перші паростки конструктивного діалогу після тривалої кризи. Офіційний Київ висловив глибоке здивування та відверте розчарування через демонстративну відмову Угорщини від участі у перспективній регіональній ініціативі «Карпатська вісімка», а також через блокування масштабного спільного проєкту з будівництва стратегічного нафтосховища. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із жорсткою та принциповою заявою, прямо порівнявши антиукраїнську риторику нинішнього угорського прем’єр-міністра Петера Мадяра з токсичною лінією його попередника Віктора Орбана. Попри зміну прізвищ у владних кабінетах Угорщини, сусідня держава знову обирає шлях штучної конфронтації, ставлячи під сумнів взаємовигідну співпрацю та стабільність усього регіону.

    Зрив участі в Карпатській інтеграційній ініціативі став справжнім ударом по багатосторонній дипломатії в Центрально-Східній Європі. Цей амбітний формат створювався як практичний майданчик для економічного зростання, посилення транспортного взаємозв’язку та реалізації спільних інфраструктурних задумів для восьми держав карпатського ареалу. Українська сторона наголошує, що безпідставно агресивні та категоричні заяви угорського лідера на адресу нашої країни залишають Київ спантеличеним, адже справжні мотиви раптового демаршу Будапешта залишаються незрозумілими. Замість об’єднання зусиль перед спільними викликами угорська влада знову демонструє схильність до політичного демаршу, який завдає шкоди передусім інтересам самого угорського народу.

    Не менш тривожним сигналом для Києва стала спроба угорського уряду торпедувати критично важливі енергетичні домовленості між бізнесовими структурами двох країн. Буквально за кілька днів до демаршу українська національна група «Нафтогаз» та угорський енергетичний гігант MOL офіційно уклали меморандум щодо будівництва нових потужностей для зберігання нафтопродуктів поблизу спільного кордону на території Угорщини. В умовах невпинних варварських ударів держави-агресора по вітчизняних нафтобазах і паливних складах цей проєкт мав фундаментальне оборонне та економічне значення. Створення безпечних резервуарів за межами зони досяжності російського вогню покликане забезпечити диверсифікацію постачань та врятувати весь внутрішній ринок пального від катастрофічного дефіциту. Проте політичне втручання Будапешта у прагматичну взаємодію енергокомпаній знову створило штучні перепони на шляху взаємовигідного партнерства.

    Підсумовуючи останні сигнали з Будапешта, глава української дипломатії з гіркотою констатував очевидну спадкоємність деструктивного курсу. Хоча Віктор Орбан формально відійшов від керма влади, його фірмова політика шантажу, регіонального блокування та штучного ізоляціонізму продовжує квітнути під новим керівництвом. Так званий «орбанізм» за багато років не приніс жодної користі ані самій Угорщині, ані європейській спільноті, і тим більше не матиме успіху в майбутньому. Попри всі провокаційні заяви та штучні перепони, офіційний Київ укотре підтверджує свою непохитну готовність розвивати прагматичні, взаємоповажні та добросусідські взаємини з Будапештом, сподіваючись, що здоровий глузд і стратегічна вигода врешті-решт переможуть політичний популізм.

  • Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» разом із провідною угорською нафтогазовою корпорацією MOL розпочинають реалізацію стратегічного інфраструктурного проєкту, покликаного гарантувати безперебійне забезпечення паливом української економіки та сил безпеки в умовах триваючих бойових дій. Сторони підписали двосторонній меморандум про взаєморозуміння, що передбачає спорудження сучасного комплексу для зберігання нафтопродуктів безпосередньо поблизу спільного кордону на суверенній території Угорщини. Це рішення є фундаментальним етапом створення надійного енергетичного резерву, недосяжного для регулярних ворожих ударів крилатими ракетами та далекобійними дронами-камікадзе.

    З початку повномасштабної агресії російські війська методично та цілеспрямовано завдають ударів по вітчизняних нафтобазах, нафтопереробних потужностях та логістичних вузлах розподілу світлих нафтопродуктів. У зв’язку з цим перенесення частини стратегічних резервів за межі досяжності ворожої авіації та ракетних систем стає питанням виживання внутрішнього ринку. Як зазначив виконувач обов’язків голови правління державної групи компаній «Нафтогаз України» Сергій Федоренко, в умовах постійних російських атак диверсифікація логістичних шляхів та створення додаткових потужностей зберігання поза зоною обстрілів є головним чинником стабільності всієї енергетичної системи держави. За його словами, розгортання спільної інфраструктури не лише підніме надійність постачання пального для українських споживачів, але й відкриє шлях до взаємовигідного розвитку транскордонних енергетичних коридорів між Києвом і Будапештом.

    Укладення цієї інвестиційної угоди стало одним із головних практичних результатів Карпатського економічного форуму, що відбувся в межах саміту «Карпатської вісімки» C8. Домовленість набула особливого геополітичного значення на тлі недавніх політичних трансформацій у самій Угорщині. У травні в сусідній країні відбулася зміна уряду: після тривалого домінування проросійського курсу Віктора Орбана кабінет міністрів очолив Петер Мадяр. Попри зміну керівництва, зовнішньополітична лінія Будапешта залишається прагматичною та подекуди суперечливою. Угорська сторона досі повністю не відмовилася від закупівлі російських енергоресурсів і продовжує активно експлуатувати питання прав угорської національної меншини Закарпаття у переговорному процесі щодо інтеграції України до Європейського Союзу.

    Тим не менш, пряма прагматична співпраця у паливній галузі демонструє, що спільні комерційні та безпекові інтереси здатні долати політичні розбіжності. Будівництво паливного хабу на прикордонній угорській території дозволить «Нафтогазу» оперативно акумулювати великі обсяги бензину та дизеля, які імпортуються з європейського ринку, мінімізуючи ризики їхнього фізичного знищення. У разі дефіциту ресурсів пальне можна буде екстрено залізничним або автомобільним транспортом доправити до прикордонних українських регіонів, гарантуючи стійкість роботи аграрного сектору, муніципального транспорту та логістичних ланцюгів у будь-який кризовий момент.

  • Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Україна готує новий елемент захисту паливного ринку від російських атак. Група «Нафтогаз» домовилася з угорською MOL Group про створення потужностей для зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону. Ідея полягає в тому, щоб частина запасів пального перебувала поза зоною російських ударів і за потреби могла швидко постачатися українським споживачам.

    Меморандум про співпрацю сторони підписали в межах Карпатського економічного форуму. Про домовленість повідомив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

    За його словами, постійні російські удари по українській паливній інфраструктурі змушують країну не лише диверсифікувати маршрути імпорту, а й шукати безпечніші місця для створення резервів. Майбутні потужності планують розташувати саме поблизу кордону з Україною, що має скоротити логістичне плече в разі необхідності швидкого перекидання пального.

    При цьому конкретні параметри проєкту поки не оприлюднені. Невідомо, який саме обсяг нафтопродуктів зможуть зберігати нові об’єкти, скільки резервуарів планують побудувати, якою буде вартість інвестицій та коли сховища мають запрацювати. Підписаний документ наразі є меморандумом, тобто фіксує намір сторін розвивати проєкт, але не означає, що будівництво вже розпочалося.

    Саме тому говорити про готовий «стратегічний запас» ще зарано. Водночас сам напрямок співпраці демонструє, як Україна перебудовує паливну логістику під умови тривалої війни.

    За словами Федоренка, створення резервних потужностей поза зоною обстрілів має підвищити стабільність усього українського ринку та зменшити залежність від окремих складів, нафтобаз і маршрутів усередині країни.

    Це питання стало особливо актуальним через регулярні російські атаки на паливну та логістичну інфраструктуру. У 2026 році ударами неодноразово пошкоджувалися нафтобази, АЗС, склади, залізничні об’єкти та маршрути постачання. Водночас навіть за умов цінових стрибків фізичного дефіциту пального влітку вдалося уникнути.

    У липневому огляді українського енергетичного сектору Центр Разумкова зазначав, що попри різке подорожчання бензину й особливо дизеля, імпорт пального продовжувався, широких обмежень продажу або системного дефіциту не виникало. Аналітики наголошували, що ринок переживав насамперед ціновий шок, спричинений дорожчим імпортом, логістикою та зовнішньою кон’юнктурою.

    Проте стійкість такого ринку напряму залежить від того, наскільки швидко трейдери та державні компанії можуть змінювати маршрути у разі пошкодження інфраструктури. Саме тут сховища за межами України можуть стати додатковою страховкою.

    Якщо резерв пального зберігається безпосередньо в Україні, він залишається потенційною ціллю для ракет або дронів. Якщо ж частину ресурсу тримати за кордоном, а логістичний маршрут до українського споживача буде коротким, паливо можна буде заводити у країну вже після виникнення потреби.

    Особливо важливим є розташування таких потужностей поблизу кордону. Воно дозволяє уникнути ситуації, коли паливо формально є в ЄС, але його потрібно транспортувати через пів континенту.

    Чому партнером стала саме MOL

    MOL Group — одна з найбільших нафтогазових груп Центральної Європи. Її переробний бізнес базується на трьох великих НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії. Компанія виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизель, авіаційне пальне, LPG, мастила та бітум. Значна частина продукції реалізується через власну роздрібну та оптову мережу.

    Угорський та словацький напрямки MOL також безпосередньо інтегровані в регіональну трубопровідну систему. У 2026 році через південну гілку нафтопроводу «Дружба» Україна продовжувала транспортувати нафту до НПЗ MOL у Словаччині та Угорщині. За оцінкою Центру Разумкова, у червні обсяги такого транзиту становили приблизно 26–30 тисяч тонн на добу.

    Тому MOL для України — не новий гравець, а компанія, вже тісно включена у паливну інфраструктуру регіону.

    Разом із тим сама компанія у звіті за 2025 рік визнавала, що угорські та словацькі НПЗ все ще значною мірою залежать від російської трубопровідної нафти, хоча MOL поступово розширює альтернативні морські маршрути постачання та декларує курс на диверсифікацію.

    На цьому тлі створення окремої інфраструктури для українських потреб може стати ще одним напрямком регіональної співпраці, уже не пов’язаним безпосередньо з транзитом російської сировини.

    Угорщина важлива для української енергетики

    Співпраця між двома країнами в енергетиці ширша за нафтовий сектор. У липні 2026 року саме Угорщина була найбільшим джерелом імпортної електроенергії для України — на неї припадало близько 40% українського імпорту електроенергії, тоді як на Словаччину — близько 26%.

    Це робить угорський напрямок одним із ключових для української енергетичної логістики, незалежно від політичних суперечностей між урядами двох країн.

    Нові паливні резерви можуть доповнити цю систему ще одним елементом — запасами нафтопродуктів, які фізично перебуватимуть на території ЄС, але будуть орієнтовані на потреби українського ринку.

    Проєкт став частиною ширшої Карпатської ініціативи

    Меморандум «Нафтогазу» та MOL підписали під час Карпатського економічного форуму, який проходив у межах нового регіонального формату C8 — «Карпатської вісімки».

    До ініціативи увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія.

    Учасники форуму представили спільний інвестиційний портфель приблизно зі 95 проєктів загальною вартістю близько €40 млрд. Йдеться про енергетику, транспорт, логістику, інфраструктуру та інші транскордонні напрями.

    Саме в цю логіку вписується і проєкт паливних сховищ: не просто купувати нафтопродукти у сусідніх країн, а створювати спільну інфраструктуру, яка працюватиме на стійкість цілого регіону.

    Для України така модель особливо важлива через війну. Будь-яка велика нафтобаза всередині країни може бути пошкоджена за одну ніч, тому класична модель централізованого зберігання поступово доповнюється розосередженими резервами, альтернативними маршрутами і закордонними потужностями.

    Схожу логіку Україна застосовує і в газовому секторі. Нещодавно було оголошено, що країна матиме гарантований доступ до потужностей нового LNG-термінала в литовській Клайпеді, що також має розширити число можливих джерел постачання енергоресурсів.

    Що це дасть українським водіям

    Прямого й миттєвого впливу на ціну бензину чи дизеля меморандум із MOL не має. Нові сховища самі по собі не зроблять пальне дешевшим.

    Їхнє завдання інше — зменшити ризик фізичного дефіциту, якщо російські атаки пошкодять українські склади, залізницю, нафтобази або інші маршрути.

    Раніше Nenka.info писала, що у вересні дизель на окремих українських АЗС уже перетнув психологічну позначку у 100 грн за літр. При цьому головною проблемою ринку залишалася не відсутність пального як такого, а різке зростання світових котирувань і вартості імпорту.

    Створення додаткового резерву в Угорщині не прибере зовнішні цінові фактори, зате може допомогти уникнути ситуації, коли до високої ціни додається ще й реальна нестача ресурсу.

    Саме в цьому й полягає стратегічний сенс нового проєкту.

    Україна намагається зробити паливний ринок таким, щоб удар по одній нафтобазі або транспортному вузлу більше не міг створити критичну проблему для значної частини країни.

    І якщо домовленість із MOL перейде від меморандуму до реального будівництва, частина українського паливного резерву фактично отримає захищений тил — уже за кордоном Європейського Союзу.

  • Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    До старту нового розіграшу Ліги націй залишилося трохи більше двох тижнів, а головний тренер збірної України Андреа Мальдера вже має серйозний кадровий головний біль. Одні потенційні гравці збірної травмовані, інші практично не виходять за свої клуби, хтось лише змінив команду, а дехто взагалі залишається вільним агентом. Ситуацію ускладнює й незвичний календар: у першому міжнародному вікні українцям доведеться провести одразу чотири матчі за 11 днів. UEFA спеціально розтягнула перший блок Ліги націй із 24 вересня до 6 жовтня, тож глибина складу цього разу матиме особливе значення.

    Остаточний список футболістів Мальдера має оголосити 16 вересня під час пресконференції у Львові. УАФ анонсувала захід на 17:30 у «Львіварні». Саме тоді стане зрозуміло, кого тренерський штаб вважає готовим до першого осіннього циклу та кому доведеться шукати заміну.

    Перший матч Україна проведе 25 вересня на виїзді проти Угорщини, 28 вересня зіграє у Грузії, а потім перебереться до Словаччини. «Домашні» зустрічі з Північною Ірландією 2 жовтня та Угорщиною 5 жовтня відбудуться на стадіоні імені Антона Малатинського у Трнаві. У листопаді залишаться виїзд до Північної Ірландії 14-го числа та домашня гра з Грузією 17 листопада. Саме такий порядок підтверджують офіційні календарі UEFA та УАФ.

    Мудрик поза грою, воротарі на лаві, Зінченко без клубу: збірну України накрив кадровий шторм

    Найбільш очевидна втрата зараз — Михайло Мудрик. За інформацією Sport Arena, 25-річний вінгер «Тоттенгема» отримав травму щиколотки на тренуванні й, за попередніми оцінками, не відновиться до завершення міжнародної паузи. Якщо ці строки підтвердяться, Україна втратить одного з найшвидших і найнебезпечніших флангових футболістів одразу на всі чотири стартові матчі. Офіційного списку збірної ще немає, тому остаточно його відсутність підтвердить саме оголошення Мальдери 16 вересня.

    Проблема є й з Єгором Ярмолюком. Наприкінці серпня півзахисник «Брентфорда» достроково залишив поле в матчі Кубка англійської ліги через м’язове ушкодження. Він уже повертався на поле — 5 вересня відіграв другий тайм зустрічі АПЛ проти «Сандерленда», однак українські спортивні медіа повідомляють, що футболіст залишиться у клубі для набору оптимальної форми та не допоможе національній команді в першому блоці Ліги націй. Тому формулювання, що «Брентфорд не відпускає» його до збірної, потребує уточнення: йдеться насамперед про фізичний стан після пошкодження.

    Ще одна помітна втрата може виникнути на правому фланзі атаки. У вихідному повідомленні футболіста помилково названо Владиславом Гуцуляком — насправді йдеться про Олексія Гуцуляка. Один із найрезультативніших гравців збірної у попередньому циклі після відходу з «Полісся» залишається без клубу і не має офіційної ігрової практики з весни. За інформацією Ігоря Бурбаса, яку передали кілька спортивних видань, Мальдера не планує викликати Гуцуляка саме через відсутність належного ігрового тонусу. Станом на 9 вересня футболіст мав варіанти з Італії, Туреччини та Близького Сходу, але нового контракту ще не підписав.

    Не все так однозначно з Олександром Зінченком. Твердження, що він «лише відновлюється», вже частково застаріло. Українець справді пропустив значну частину року через важку травму коліна, а після короткого періоду в «Аяксі» залишив клуб. Однак ще 13 серпня повідомлялося, що Зінченко відновився та набирає кондиції на базі «Арсенала». Станом на вересень його головною проблемою є вже не стільки саме пошкодження, скільки відсутність клубу і, відповідно, офіційних матчів. 9 вересня з’явилася інформація, що можливість підписання українця розглядає «Ювентус».

    Натомість ситуація з Віктором Циганковим виглядає краще, ніж можна зрозуміти з початкової новини. Його затяжний конфлікт із «Жироною» справді став однією з головних українських футбольних історій серпня, але 27 серпня футболіст офіційно перейшов до амстердамського «Аякса» за контрактом до літа 2029 року. Уже 5 вересня Циганков дебютував за новий клуб у грі з ПСВ: вийшов на 61-й хвилині й отримав майже пів години практики. Тож називати його футболістом, який усе ще перебуває в процесі «розлучення з Жироною», станом на 10 вересня вже неправильно. Питання лише в тому, чи встигне він набрати достатній тонус до матчу з Угорщиною.

    Схожа історія й з Іллею Забарним. На старті чемпіонату Франції українець справді залишався в запасі ПСЖ і не виходив на поле у перших матчах Ліги 1. Але ввечері 9 вересня ситуація змінилася: Забарний відіграв усі 90 хвилин у стартовому турі Ліги чемпіонів проти «Слована», а ПСЖ переміг 6:1. Тому говорити, що захисник «взагалі не грає», вже не можна. Навпаки, повний єврокубковий матч за два тижні до старту Ліги націй — хороша новина для штабу Мальдери.

    Значно тривожніша ситуація у воротах. Анатолій Трубін, який минулого сезону був основним у «Бенфіці» та провів 50 матчів, після зміни тренера програв конкуренцію Самуелу Соарешу. Українець залишався на лаві щонайменше в семи матчах поспіль, а влітку клуб навіть був готовий розглядати його продаж. Головний тренер Марку Сілва на початку вересня заявив, що Трубін залишиться в Лісабоні, однак місце першого номера він поки не повернув.

    Андрій Лунін перебуває у ще звичнішій для себе ситуації в «Реалі». У перших чотирьох матчах Ла Ліги сезону-2026/27 він входив до заявки мадридців, але жодного разу не вийшов на поле. Таким чином, двоє найбільш статусних голкіперів України підходять до міжнародної паузи практично без клубної практики, що автоматично збільшує шанси Дмитра Різника чи Руслана Нещерета, яких Мальдера викликав на свої перші збори в травні.

    Не підтверджується в повному обсязі й формулювання про те, що Руслан Маліновський перебуває «в опалі». Українець нині виступає за «Трабзонспор». 15 серпня він вийшов у стартовому складі проти «Касимпаші» та провів 83 хвилини, а 20 серпня зіграв 45 хвилин у кваліфікації Ліги Європи проти «Ференцвароша». 27 серпня Маліновський отримав червону картку в матчі-відповіді. Тобто стабільною його практику не назвеш, але й говорити, що футболіст зовсім випав із клубного футболу, немає підстав.

    А ось Арсеній Батагов справді недоступний через серйозне пошкодження. У початковому матеріалі його помилково назвали Данилом. 24-річний захисник «Трабзонспора» травмував коліно ще в березні, а в травні переніс артроскопічну операцію з відновлення латерального меніска правого коліна. За останніми прогнозами, повноцінно повернутися до загальної групи він зможе вже після осіннього міжнародного вікна — орієнтовно у жовтні. Батагов ще не дебютував за основну національну збірну, хоча виступав за молодіжну та олімпійську команди України.

    Є питання і щодо Романа Яремчука. Форвард після оренди у французькому «Ліоні» повернувся до «Олімпіакоса», однак грецький клуб не включив його до заявки на основний етап Ліги Європи. За повідомленнями місцевих та українських медіа, нападник опинився серед футболістів, які не входять до актуальних планів тренерського штабу Хосе Луїса Менділібара. Для збірної це проблема, адже відсутність регулярного клубного футболу безпосередньо впливає на конкуренцію в атаці.

    У підсумку ситуація справді непроста, але не настільки катастрофічна, як може здатися з першого переліку. Мудрик та Батагов мають реальні травми, Ярмолюк, імовірно, пропустить збір через відновлення, Гуцуляк фактично випав з ігрового ритму, а Зінченко залишається без офіційної практики. Водночас Циганков уже дебютував за «Аякс», Забарний отримав повні 90 хвилин у Лізі чемпіонів, а Маліновський цього сезону виходив за «Трабзонспор». Саме тому головним питанням для Мальдери стає не тільки кількість доступних футболістів, а їхній фізичний стан і готовність витримати надзвичайно щільний цикл із чотирьох матчів майже без пауз.

    Для самого Мальдери це буде перший офіційний турнір на чолі України. Італієць очолив збірну 18 травня, ставши першим іноземним головним тренером національної команди. Його контракт укладений на два роки з опцією продовження. У перших товариських матчах під його керівництвом Україна перемогла Польщу 2:0, а потім поступилася Данії 1:2.

    Ціна осінніх матчів при цьому доволі висока. Україна виступає в Лізі B. Переможець групи B2 напряму підніметься до елітної Ліги A. Команда, що фінішує другою, навесні 2027 року зіграє перехідні матчі проти третьої команди однієї з груп Ліги A. Третє місце, навпаки, означатиме боротьбу за збереження місця в дивізіоні B із представником Ліги C, а четверта команда вилетить безпосередньо.

    Тому вже стартова гра в Будапешті 25 вересня може задати тон усьому турніру. І поки Мальдера готує першу офіційну заявку, головна інтрига полягає в тому, чи зможе тренерський штаб компенсувати травми й нестачу практики так, щоб кадрові проблеми не перетворилися на турнірні.

  • Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина ухвалила рішення вислати з країни 10 співробітників російської дипломатичної місії, діяльність яких угорська влада визнала несумісною з дипломатичним статусом. Про рішення 8 вересня оголосила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан. Російського посла в Будапешті вже поінформували, що зазначені працівники дипмісії мають залишити країну.

    Важливе уточнення до поширеної інформації: Аніта Орбан у новому угорському уряді є главою Міністерства закордонних справ, а не заступницею прем’єр-міністра, як її назвали в окремих українських публікаціях. Саме вона публічно оголосила про рішення щодо російських дипломатів.

    За словами Орбан, десятеро представників російської дипмісії займалися діяльністю, яка є «неприйнятною для дипломатів» відповідно до норм Віденської конвенції. Які саме дії стали підставою для видворення, угорська сторона поки детально не розкриває. Тобто наразі немає офіційно оприлюдненого переліку звинувачень щодо кожного з дипломатів, а також не повідомляється, чи всіх їх підозрюють у розвідувальній діяльності.

    Водночас формулювання Будапешта свідчить, що рішення було ухвалене саме з безпекових міркувань. Аніта Орбан заявила, що цей крок має захистити безпеку та суверенітет Угорщини.

    Угорська влада при цьому окремо наголосила: висилка дипломатів не означає розриву дипломатичних відносин із Росією. Будапешт планує зберігати канали комунікації з Москвою та вести діалог за умови дотримання дипломатичних правил.

    Рішення підтримав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він заявив, що уряд вимагав від десятьох співробітників посольства Росії залишити країну через діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом.

    За його словами, таким чином Будапешт «захищає суверенітет» держави.

    Масштаб нинішнього рішення для Угорщини справді незвичний. За попереднього уряду Віктора Орбана Будапешт упродовж років підтримував значно тісніші відносини з Москвою, ніж більшість країн Євросоюзу.

    Одним із небагатьох помітних випадків висилки російського дипломата за часів попереднього уряду став 2018 рік. Тоді Угорщина видворила одного співробітника російської дипмісії, приєднавшись до міжнародної реакції після отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля у Великій Британії.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація в Угорщині також помітно відрізнялася від більшості країн ЄС. Коли європейські столиці масово висилали російських дипломатів, кількість співробітників дипломатичної місії РФ в Угорщині, навпаки, певний час збільшувалася. Розслідування угорського Direkt36 та телеканалу RTL у 2022 році вказувало, що чисельність російського дипломатичного персоналу в країні зросла приблизно на третину.

    Ситуація почала змінюватися після зміни влади в Будапешті. У травні 2026 року Угорщина вже вислала російського розвідника, який, за даними ЗМІ та служб безпеки, працював під дипломатичним прикриттям. Його пов’язували зі спробами проникнення до правих та зовнішньополітичних аналітичних центрів, які мали контакти з колишнім урядом Віктора Орбана.

    Крім того, раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про ймовірні спроби Росії впливати на політичні процеси в самій Угорщині. За їхніми даними, російські структури могли готувати інформаційні операції та використовувати дипломатичну інфраструктуру для політичного впливу. Саме на тлі таких повідомлень рішення одразу щодо десятьох дипломатів набуває особливого значення.

    Втім, безпосередньо пов’язувати нинішню висилку всіх десятьох працівників посольства з конкретною розвідувальною операцією поки не можна: угорська влада таких деталей офіційно не надала.

    У Москві на рішення Будапешта вже відреагували. У російському МЗС заявили, що Росія дасть відповідь на висилку десятьох дипломатів. Якими саме будуть заходи у відповідь, російська сторона спочатку не уточнювала.

    У дипломатичній практиці в подібних випадках держава часто відповідає дзеркальним видворенням співробітників посольства іншої країни, однак станом на момент заяви Москва не оголосила конкретної кількості угорських дипломатів, які можуть бути вислані. Тому говорити про вже ухвалену «дзеркальну» відповідь наразі передчасно.

    Нинішній крок Будапешта став одним із найпомітніших сигналів зміни підходу Угорщини до відносин із Росією після завершення епохи уряду Віктора Орбана. Петер Мадяр після приходу до влади заявляв про намір відновлювати довіру партнерів у ЄС і НАТО та переглянути низку напрямів політики попередньої влади щодо Москви. Associated Press також характеризує масову висилку російських дипломатів як прояв зміни угорського зовнішньополітичного курсу.

    При цьому Будапешт поки не йде шляхом повного дипломатичного розриву. Угорський уряд демонструє подвійний підхід: з одного боку — жорсткіша реакція на діяльність російських представників, яку спецслужби вважають неприйнятною, з іншого — збереження дипломатичних каналів для контактів із Москвою.

    Ключове питання тепер полягає у тому, якою буде відповідь Кремля та чи переросте висилка десятьох російських дипломатів у новий дипломатичний конфлікт між Будапештом і Москвою.

  • Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Парламентська опозиція Угорщини в особі впливової партії «ФІДЕС – Угорський громадянський союз» несподівано заявила про повну готовність до тісної співпраці з новим урядом. Заступник лідера парламентської фракції Янош Бока публічно визнав наявність серйозних проблем та системне відступлення від демократичних стандартів за часів попереднього керівництва країною.

    Визнання помилок та новий діалог

    Під час спілкування з європейськими медіа представник партії колишнього прем’єра відверто зазначив, що у критиці на адресу попередньої влади є чимала частка правди. Політична сила вирішила переглянути свою стратегію і тепер готова спільно з новим кабінетом працювати над реальним відновленням демократичних інститутів.

    «У некоторой критике, связанной с отступлением от демократических принципов, есть доля истины, и мы также готовы работать с новым правительством над этими вопросами», – зазначив Янош Бока.

    Водночас політик наголосив, що партія не збирається брати на себе всю повноту відповідальності за минулі прорахунки, а також висловив застереження щодо деяких кроків чинної влади.

    Претензії до нової команди та лінії розколу

    Попри заявлену готовність до діалогу, опозиція жорстко розкритикувала методи управління команди прем’єра Петера Мадьяра. У партії «ФІДЕС» переконані, що нові можновладці перевищують свої конституційні повноваження та використовують агресивну риторику.

    Окрему хвилю обурення в лавах опозиції викликало рішення про дострокову заміну президента Угорщини. Представники колишньої влади заявляють про цілеспрямовану кампанію з боку нових очільників країни, яка нібито спрямована на повне знищення політичних конкурентів та зачистку опозиційних фондів. Нагадаємо, що після перемоги партії «Тиса» на квітневих виборах новий уряд одразу почав перевіряти державні фінансування та майно організацій, пов’язаних із попередниками.

    Знайдені точки дотику заради майбутнього

    Незважаючи на гострі політичні суперечки, сторони все ж знаходять простір для компромісів. Зокрема, у лавах «ФІДЕС» публічно підтримали ініціативи щодо відновлення повноцінних повноважень Конституційного суду Угорщини. Експерти зазначають, що подібні заяви свідчать про поступову трансформацію політичного поля країни та спроби адаптуватися до нових реалій після тривалого монопольного правління. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності обох лагерів знаходити баланс між політичною боротьбою та державними інтересами.

     

  • Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли

    Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли

    Угорські правоохоронці припинили розслідування щодо українських інкасаторів Ощадбанку, яких у березні затримали під час перевезення великих сум готівки та золота. Слідство встановило законне походження вилучених цінностей і дійшло висновку, що відмивання грошей не було.

    Про закриття провадження 19 серпня повідомив адвокат українських інкасаторів Лорант Горват.

    За його словами, Центральний слідчий відділ Головного управління у справах злочинів Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NAV) припинив розслідування через відсутність складу злочину.

    «Відмивання грошей не відбувалося», — наголосив адвокат.

    Угорське слідство встановило походження грошей і золота

    Одним із ключових питань розслідування було походження готівки, золота та банкнот, які угорські правоохоронці вилучили під час затримання українців.

    За інформацією Горвата, у рішенні про припинення справи NAV зазначила, що походження цінностей вдалося встановити.

    Слідство з’ясувало, що вони були пов’язані з міжбанківською операцією між Raiffeisen Bank International AG та українським державним Ощадбанком. Законність походження коштів і цінностей була підтверджена відповідними банківськими документами.

    Таким чином, підозри, через які угорська сторона розпочала кримінальне провадження, підтвердження не отримали.

    Що сталося з українськими інкасаторами в Угорщині

    Інцидент стався 5 березня 2026 року. Угорські правоохоронці затримали працівників українського Ощадбанку та вилучили вміст двох інкасаторських автомобілів.

    У машинах перевозили мільйони доларів та євро, а також золото. Угорська сторона запідозрила можливе відмивання грошей і розпочала розслідування.

    Ситуація швидко переросла в дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом. Українська сторона наполягала, що перевезення було законним, а походження коштів та цінностей можна підтвердити документально.

    Особливе обурення викликали обставини затримання українців. За оприлюдненою раніше інформацією, інкасаторів тривалий час утримували в наручниках, а під час перевезення їм зав’язували очі.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга тоді різко розкритикував дії угорської сторони та назвав ситуацію «рекетом».

    Згодом затриманих українців звільнили, і вони повернулися в Україну.

    Гроші та цінності повернули ще у травні

    Поступово угорська сторона почала повертати вилучене майно.

    6 травня Угорщина повернула Україні кошти та цінності Ощадбанку, які були вилучені під час березневого затримання.

    Однак саме кримінальне провадження на той момент ще залишалося відкритим. Тепер угорські правоохоронці поставили у справі крапку: після перевірки документів вони не виявили підстав для подальшого розслідування.

    Таким чином, приблизно через п’ять місяців після гучного затримання українських інкасаторів угорська сторона офіційно визнала, що підстав для звинувачень у відмиванні коштів немає.

  • Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина топить баржі заради порятунку АЕС: Дунай обмілів до критичного рівня

    Угорщина вдалася до незвичайної екстреної операції, щоб не допустити повної зупинки атомної електростанції «Пакш» через рекордне обміління Дунаю. Влада вирішила затопити дві великі баржі поблизу станції, аби штучно підняти рівень води та зберегти можливість її забору для систем охолодження. Паралельно на дні річки споруджують спеціальний підводний бар’єр. Ситуація настільки серйозна, що АЕС, яка за нормальних умов є одним із головних джерел електроенергії країни, зараз працює приблизно на чверть своєї потужності. Про це повідомляє Bloomberg.

    Причиною кризи стала тривала посуха та надзвичайно низький рівень Дунаю. Проблема охопила значну частину басейну річки та вже вдарила по енергетиці одразу кількох держав Центральної та Східної Європи. Угорська АЕС «Пакш» використовує воду Дунаю для охолодження, тому подальше падіння рівня річки безпосередньо загрожує можливості експлуатації енергоблоків.

    Ще наприкінці липня ситуація стала критичною. За даними World Nuclear News, рівень Дунаю поблизу станції опустився на 28 сантиметрів нижче попереднього антирекорду 2018 року. Оператор наголошував, що проблема полягає не в тому, що в річці взагалі немає достатнього об’єму води для відведення тепла, а в тому, що рівень води став занадто низьким для нормальної роботи насосного обладнання.

    Через це виробництво електроенергії на «Пакші» різко скоротили. За останніми даними, станція працює приблизно на 25% своєї номінальної потужності. Ситуація може погіршитися вже найближчим часом: якщо вода продовжить відступати, під загрозою опиниться одна з двох турбін, які ще залишаються в роботі.

    У Дунай вирішили затопити дві 80-метрові баржі

    Для порятунку станції угорська влада вдалася до екстраординарного рішення — затоплення двох барж завдовжки приблизно 80 метрів кожна. Їх мають використати як тимчасову перешкоду для течії, щоб локально підняти рівень води поблизу водозабору АЕС.

    За даними Reuters, розрахунок полягає на тому, що така конструкція дозволить підняти воду приблизно на 20 сантиметрів і виграти критично важливий час для роботи станції.

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що після початку робіт рівень води біля насосної станції вже збільшився приблизно на сантиметр.

    Проте затоплені баржі — лише тимчасове рішення. Паралельно фахівці споруджують на дні Дунаю спеціальний поріг, який має сповільнити потік і створити необхідний підпір води. Для будівництва планують використовувати тисячі тонн каміння.

    За інформацією Reuters, завершення повноцінної підводної конструкції може зайняти кілька тижнів. У перспективі вона має бути значно ефективнішою за баржі та дозволити підвищити рівень води біля станції приблизно на метр. Саме тому затоплення суден розглядають насамперед як аварійний захід, який повинен допомогти АЕС протриматися до завершення основних робіт.

    «Пакш» забезпечує значну частину електроенергії Угорщини

    Можлива зупинка станції стала б серйозним ударом для угорської енергосистеми. Номінальна потужність АЕС становить близько 2 ГВт, і за нормальної роботи вона забезпечує близько половини внутрішнього виробництва електроенергії Угорщини.

    Зараз виробництво скоротилося приблизно до 485–500 МВт, тобто станція фактично втратила близько трьох чвертей своєї звичайної потужності.

    Особливо небезпечним для енергосистеми може стати вечірній період, коли виробництво сонячних електростанцій різко падає, а споживання залишається високим. У разі повного відключення «Пакша» Будапешту доведеться значно збільшувати імпорт електроенергії.

    При цьому сусідні держави також потерпають від посухи, тому можливості регіонального енергетичного ринку не безмежні.

    Румунії вже не вдалося врятувати свою АЕС

    Наскільки серйозною може стати проблема, демонструє ситуація нижче за течією Дунаю — у Румунії.

    Там через рекордно низький рівень води довелося повністю зупинити атомну електростанцію «Чернавода». Перший реактор станції відключили ще наприкінці липня, а в середині серпня почалося контрольоване відключення другого. Таким чином країна втратила АЕС, яка зазвичай забезпечує приблизно 20% її електроенергії.

    Румунська влада також намагалася буквально змінити рух Дунаю, щоб врятувати станцію. Серед заходів були днопоглиблювальні роботи, перенаправлення водного потоку, вибухові роботи та використання навантажених камінням барж. Однак цього виявилося недостатньо.

    Після зупинки «Чернаводи» Румунія змушена активніше покладатися на імпорт електроенергії та інші джерела генерації. Влада також закликала населення та бізнес скорочувати споживання в години пікового навантаження.

    Посуха перетворюється на проблему для атомної енергетики Європи

    Ситуація на Дунаї демонструє вразливість великих теплових та атомних електростанцій до тривалих періодів посухи. Реактори можуть залишатися технічно справними, однак для стабільної роботи станцій необхідний достатній обсяг води для систем охолодження та конденсації пари.

    У випадку «Пакша» проблема наразі пов’язана насамперед із можливістю забору води через надзвичайно низький рівень річки. Саме тому Угорщина фактично намагається локально перебудувати русло Дунаю, щоб не допустити першої повної зупинки станції через обміління річки.

    І Угорщина, і Румунія зараз зіткнулися з однією проблемою: тривала спека та дефіцит опадів різко скоротили стік Дунаю. Причому наслідки вже виходять далеко за межі атомної енергетики — низький рівень води створює проблеми для судноплавства, сільського господарства та інших галузей, залежних від найбільшої річкової системи Центральної Європи.

    Для Угорщини найближчі дні стануть вирішальними. Якщо затоплення барж та спорудження тимчасового бар’єра дадуть необхідний ефект, «Пакш» зможе продовжити роботу хоча б на обмеженій потужності. Якщо ж рівень Дунаю знову опуститься нижче критичної позначки, країна може повторити румунський сценарій — із повною зупинкою атомної генерації та різким зростанням залежності від імпортної електроенергії.

  • В Угорщині визначили кандидата на посаду президента

    В Угорщині визначили кандидата на посаду президента

    Парламентська фракція угорської партії «Тиса» таємним голосуванням визначила кандидата на посаду президента країни. Ним став колишній голова Верховного суду Угорщини Андраш Бака.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у соцмережі X.

    За словами Мадяра, рішення ухвалили після того, як членам парламентської фракції запропонували обрати одного з трьох претендентів на посаду глави держави. У результаті таємного голосування депутати підтримали кандидатуру Андраша Баки.

    Мадяр наголосив на багаторічному професійному досвіді Баки, який працював юристом і суддею як в Угорщині, так і на міжнародному рівні.

    «Протягом усієї своєї кар’єри доктор Андраш Бака вважав принцип поділу влади надзвичайно важливим і послідовно відстоював верховенство права та незалежність судової влади», — заявив угорський прем’єр.

    Він додав, що, на думку представників «Тиси», професійна незалежність Баки та його юридичний досвід мають особливе значення в умовах, коли країна працює над формуванням нового конституційного устрою.

    Мадяр також заявив, що Бака може стати президентом, який представлятиме інтереси всієї угорської нації та виконуватиме роль противаги парламентській більшості.

    «Фракція дійшла згоди, що доктор Андраш Бака є найміцнішою гарантією того, що посада президента Республіки відновить свою справжню гідність та здатність об’єднувати націю й слугувати противагою керівній більшості», — зазначив політик.

    Голосування за нового президента Угорщини в Національних зборах має відбутися 11 серпня.

    Ситуація навколо президентської посади змінилася після конституційних змін, які 18 липня підписав чинний глава держави Тамаш Шуйок. Вони, зокрема, передбачають дострокове припинення його президентських повноважень.

    Після цього Петер Мадяр пропонував на посаду президента кандидатуру відомої угорської шахової гросмейстерки Юдіт Полгар. Вона, однак, публічно відмовилася від пропозиції. Полгар пояснила своє рішення тим, що не має достатньо сил для того, щоб об’єднати розділену угорську націю.

    Після відмови Полгар партія «Тиса» продовжила пошук кандидата. У результаті вибір парламентської фракції зупинився на Андрашеві Баці.

    Таким чином, кандидатура колишнього голови Верховного суду стала офіційним вибором «Тиси» перед президентським голосуванням. Якщо Національні збори підтримають Бака 11 серпня, він очолить державу на тлі заяв нового політичного керівництва про необхідність посилення ролі президента як незалежного інституту та гаранта конституційного балансу.