Позначка: українські вчені

  • Українські вчені винайшли спосіб долетіти до Марса за 180 днів

    Українські вчені винайшли спосіб долетіти до Марса за 180 днів

    Ідея використання астероїдів для подорожей до Марса здається на перший погляд науковою фантастикою. Однак українські дослідники запропонували це рішення як реальну альтернативу традиційним космічним місіям. Науковці виявили понад 120 астероїдів, які можуть стати потенційними маршрутами для подорожей між Землею, Венерою та Марсом.

    Однією з головних проблем космічних подорожей є велика відстань між Землею та Марсом, яка в середньому складає 225 мільйонів кілометрів. Такі подорожі можуть тривати до трьох років, що є серйозним випробуванням для астронавтів через ризики для здоров’я, зокрема через втрату м’язової маси та вплив космічної радіації.

    Однак якщо використати астероїди як «транспортні засоби», подорож можна значно скоротити, зменшивши час у космосі до 180 днів. Проте, для реалізації цієї ідеї потрібно розв’язати кілька важливих проблем, зокрема вибір астероїдів, що підходять за розмірами та відстанню, а також розробка технологій для захисту астронавтів від радіації.

    Незважаючи на труднощі, українські науковці сподіваються, що їхні дослідження допоможуть створити нові можливості для космічних місій. Вони продовжують роботу над створенням списку астероїдів, які можуть бути використані в майбутніх подорожах. Крім того, це відкриває нові горизонти для розвитку технологій, які можуть змінити майбутнє космічних подорожей, створивши нові можливості для дослідження всесвіту.

  • Росія вбила 147 українських вчених за два з половиною роки війни

    Росія вбила 147 українських вчених за два з половиною роки війни

    З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні у лютому 2022 року і до вересня 2024 року країна-агресорка забрала життя 147 українських вчених. Інститут молекулярної біології і генетики НАНУ повідомив про ці трагічні втрати на своїй сторінці у фейсбуці.

    Загибель науковців стала наслідком безпосередніх бойових дій, атак на тимчасово окуповані території, а також обстрілів українських міст. Серед загиблих — два співробітники ІМБГ: головний інженер Максим Павленко, який загинув 1 березня 2022 року під Києвом, і молодий вчений Василь Вдовін, що загинув 21 липня 2022 року на Донбасі.

    Також значну увагу привернули трагічні випадки, коли на фронт пішли вчені, які раніше вже служили. Біофізик Біжан Шаропов, який воював в 2014-2015 роках і знову пішов на фронт у 2022-му, посмертно отримав звання Героя України. Його загибель була підтверджена у січні 2023 року після численних експертиз.

    Юлія Ващенко, кандидатка технічних наук, була розстріляна окупантами разом із чоловіком 8 березня 2022 року. У Маріуполі також загинула Наталія Лоскутова, доцентка кафедри філології, яка померла від осколкових поранень, коли стояла в черзі за продуктами.

    Докторка біологічних наук Людмила Шевцова загинула під час ракетної атаки на Київ на початку 2024 року.

    Ці втрати — лише частина великої трагедії, яку принесла російська агресія. Як зазначають вчені, це довгий список імен, які стали жертвами війни.

  • Акустична експедиція: українські вчені реєструють звуки рідкісних морських ссавців

    Акустична експедиція: українські вчені реєструють звуки рідкісних морських ссавців

    Науковці успішно зафіксували звуки рідкісних китів південних плавунів під час експедиції Національного антарктичного наукового центру. Це значуще досягнення стало можливим завдяки спільній роботі українських біологів та дослідників. Новиною про це вони поділилися у соцмережах.

    Південні плавуни відомі не лише своєю рідкістю, але й тим, що їхнє поведінка дуже мало досліджена. Зустрічі з ними у районі станції “Академік Вернадський” стали особливою подією.

    Біологи використали українське дослідницьке судно “Ноосфера”, щоб провести комплексні наукові дослідження. Вони спостерігали візуально, застосовували “акустичне тралення” та виконували пошук тварин з моторного човна. Уже першого дня роботи експедиційного судна науковці зустріли групу з 5 південних плавунів, зробили фотознімки та зафіксували їхні звуки.

    Для успішних записів звуків китів використовувалася спеціальна акустична система. Вона складалася з акустичного рекордера, троса довжиною 180 метрів, крила та хвостовика, що забезпечило якісні записи навіть під час руху судна.

    Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів, де окрім плавунів, були зафіксовані звуки косаток і горбатих китів. Однак їм ще потрібно провести докладний аналіз, щоб виявити звуки інших морських ссавців.

    Ці дослідження стали важливим внеском у розуміння морських ссавців та їхніх способів спілкування. Пасивний акустичний моніторинг особливо цінний, оскільки він дозволяє вивчити сезонність перебування тварин у місцях, де постійні спостереження людей неможливі.

    Ці дослідження є важливим кроком у напрямку розширення нашого розуміння підводного світу та сприяють розвитку акустичного “словника” морських ссавців.