Позначка: Український Червоний Хрест

  • 19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    19 400 грн на опалювальний сезон: хто з українців може оформити одноразову виплату

    Понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах України, отримають одноразову допомогу в розмірі 19 400 гривень на проходження опалювального сезону 2026/2027 років. Йдеться не про щомісячну виплату і не про 19 400 гривень на кожного члена сім’ї: допомогу надаватимуть один раз на домогосподарство.

    Про запуск програми 7 вересня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію також опублікував Кабінет Міністрів. На фінансування зимової підтримки уряду вдалося залучити 7,4 млрд гривень від міжнародних гуманітарних організацій.

    Допомога насамперед орієнтована на соціально вразливих мешканців територій, які розташовані поблизу зони бойових дій та особливо гостро відчувають наслідки війни.

    Хто може отримати 19 400 гривень

    Уряд назвав основні категорії громадян, на яких розрахована програма. Серед них:

    • люди з інвалідністю;
    • одинокі пенсіонери;
    • внутрішньо переміщені особи;
    • отримувачі житлових субсидій;
    • багатодітні сім’ї;
    • прийомні сім’ї;
    • одинокі матері;
    • сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю;
    • дитячі будинки сімейного типу;
    • патронатні родини.

    Важлива умова — проживання у прифронтових громадах, для яких передбачена така форма зимової підтримки. Сам факт належності, наприклад, до категорії ВПО або отримувачів субсидії по всій Україні автоматично не означає право на цю конкретну виплату.

    У серпні Міністерство соціальної політики також повідомляло, що під час підготовки програми разом із міжнародними партнерами погоджують критерії вразливості та механізм визначення одержувачів допомоги саме серед мешканців прифронтових територій.

    Куди подавати заяву

    Звернутися по одноразову допомогу можна до 30 жовтня 2026 року.

    За інформацією Кабміну, для цього передбачено одразу кілька каналів:

    Пенсійний фонд України, Центри надання адміністративних послуг або органи місцевої влади.

    Після призначення допомоги гроші можна буде отримати на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    Уряд поки не оприлюднив у повідомленні від 7 вересня окремого універсального переліку документів для кожної категорії одержувачів. Тому перед поданням заяви варто перевірити вимоги безпосередньо у Пенсійному фонді, ЦНАПі або своїй громаді — набір підтверджувальних документів може залежати від статусу родини.

    19 400 гривень дадуть не кожній людині окремо

    Це одна з найважливіших деталей нової програми.

    У повідомленні уряду використовується формулювання про допомогу для понад 380 тисяч родин. Раніше Мінсоцполітики прямо уточнювало, що розмір зимової допомоги становить 19 400 гривень на одне домогосподарство.

    Отже, якщо у будинку проживають, наприклад, четверо членів однієї родини, це не означає виплату 77 600 гривень. Передбачено одну виплату на домогосподарство, яке відповідає встановленим критеріям.

    Так само це одноразова, а не щомісячна допомога. Виплата у 19 400 гривень передбачена на весь опалювальний сезон.

    Звідки взяли 7,4 млрд гривень

    Програма значною мірою фінансується не безпосередньо з українського бюджету, а за рахунок міжнародної гуманітарної підтримки.

    За словами прем’єр-міністра, загальний залучений ресурс становить 7,4 млрд гривень. Частина коштів надійшла від ЮНІСЕФ та Українського Червоного Хреста через гуманітарний рахунок Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності.

    Про підготовку такого фінансування Мінсоцполітики повідомляло ще 13 серпня.

    Тоді відомство заявило, що через гуманітарний рахунок уже залучило понад 2,2 млрд гривень міжнародної допомоги на підтримку вразливих українців узимку.

    Лише за програмою ЮНІСЕФ передбачалося охопити понад 104 тисячі домогосподарств, кожне з яких мало отримати по 19 400 гривень. Фінансування ЮНІСЕФ забезпечували, зокрема, уряди Німеччини, Норвегії, Швеції, Великої Британії та США, а також національні комітети організації.

    Український Червоний Хрест за підтримки уряду США на той момент уже перерахував на програму зимової допомоги понад 223,8 млн гривень.

    Тепер, за новими даними уряду від 7 вересня, загальний обсяг залучених від гуманітарних партнерів коштів збільшився до 7,4 млрд гривень, а охоплення програми — до понад 380 тисяч родин.

    На що можна витратити гроші

    Первинно подібна допомога для прифронтових територій була тісно пов’язана із забезпеченням домогосподарств паливом на зиму.

    Зокрема, у попередні опалювальні сезони програма у 19 400 гривень на домогосподарство використовувалася для придбання твердого пічного палива — передусім дров або вугілля. Такий механізм для населення територій, де ведуться або велися бойові дії, передбачений урядовими рішеннями.

    Однак у серпні 2026 року Мінсоцполітики, описуючи нинішню програму за кошти Українського Червоного Хреста, наголошувало, що родини зможуть самостійно визначати зимові потреби, на які спрямувати гроші. Серед можливих витрат відомство називало придбання палива, теплого одягу, оплату комунальних послуг та інші витрати, пов’язані з підготовкою до холодного періоду.

    Водночас умови конкретної виплати можуть залежати від програми та джерела фінансування, тому остаточні правила для конкретного домогосподарства варто уточнювати під час оформлення.

    Чому допомогу спрямовують саме у прифронтові громади

    Зимова підтримка є частиною ширшої програми допомоги прифронтовим регіонам, де житлова та енергетична інфраструктура регулярно потерпає від російських атак.

    Ще у 2025 році серед заходів підтримки таких територій уряд називав виплату 19 400 гривень на тверде паливо, забезпечення визначеного обсягу безоплатної електроенергії та інші соціальні програми.

    Перед опалювальним сезоном 2026/2027 років питання стійкості енергетичної системи знову стало одним із ключових. У серпні Рада національної безпеки і оборони доручила Кабміну та місцевій владі прискорити підготовку до зими, створювати резерви обладнання й пального та збільшувати можливості резервного живлення об’єктів життєзабезпечення.

    Для людей у громадах поблизу фронту грошова допомога має стати можливістю заздалегідь придбати необхідне для зими й зменшити ризики у разі перебоїв з електро-, газо- або теплопостачанням.

    Що потрібно запам’ятати

    Отже, за актуальною інформацією уряду на 7 вересня 2026 року, понад 380 тисяч родин у прифронтових громадах мають отримати одноразово по 19 400 гривень на опалювальний сезон.

    Допомога передбачена передусім для вразливих категорій населення. Заяви приймають до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАПи та місцеві органи влади, а отримати гроші можна буде на банківський рахунок або через «Укрпошту».

    При цьому важливо не плутати розмір допомоги: 19 400 гривень передбачено на одне домогосподарство за опалювальний сезон, а не на кожного його члена.

  • Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Під час російської ракетної атаки на Одесу загинула волонтерка та інструкторка з першої допомоги Українського Червоного Хреста Олена Архіпова. У момент удару жінка разом зі своїми трьома дітьми намагалася дістатися до укриття. Діти вижили, однак врятувати їхню матір не вдалося.

    Про загибель волонтерки 17 липня повідомив Український Червоний Хрест. В організації розповіли, що Олена Архіпова була не лише активною учасницею гуманітарних ініціатив, а й професійною інструкторкою, яка навчала інших людей діяти в ситуаціях, коли від правильних рішень залежать життя і здоров’я постраждалих.

    Російський удар по Одесі стався пізно ввечері 16 липня. За оновленими даними Одеської обласної військової адміністрації, внаслідок атаки загинули двоє мирних жителів, ще десятеро людей зазнали поранень. Серед постраждалих були троє дітей. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитячий садок, релігійна споруда, сквер, автомобілі та інша цивільна інфраструктура.

    Однією із загиблих виявилася Олена Архіпова. Під час оголошеної повітряної тривоги вона перебувала разом із дітьми та поспішала до безпечного місця. Усі троє дітей залишилися живі. У Червоному Хресті повідомили, що їм надають необхідну допомогу, однак додаткових подробиць про їхній стан з міркувань приватності не оприлюднювали.

    Хто така Олена Архіпова

    Олена Архіпова жила в Одесі та самостійно виховувала трьох дітей. До команди Українського Червоного Хреста вона приєдналася у 2023 році. Її основним напрямом стала перша допомога — вона пройшла необхідну підготовку та почала працювати інструкторкою.

    За час волонтерської діяльності Олена проводила навчання для працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, співробітників Національної поліції, дорослих і дітей. Під час таких тренінгів вона пояснювала, як оцінювати стан постраждалого, викликати екстрені служби, зупиняти кровотечу, проводити серцево-легеневу реанімацію та діяти до прибуття медиків.

    Її робота була особливо важливою в умовах повномасштабної війни, коли вміння надати базову допомогу може стати вирішальним після обстрілу, аварії або іншої надзвичайної події.

    У 2026 році Олена також стала інструкторкою з першої допомоги для тварин. Вона навчала людей правильно реагувати у випадках травмування домашніх або безпритульних тварин, зокрема під час обстрілів, пожеж та евакуації.

    Саме 17 липня, у день, коли стало відомо про її загибель, волонтерка мала розпочати ще один етап навчання. Вона планувала здобути кваліфікацію інструкторки з першої допомоги для роботи з людьми з фізичною інвалідністю. Цей напрям передбачав адаптацію навчальних програм до потреб слухачів, які мають порушення мобільності або інші особливості.

    Однак до запланованого навчання Олена вже не дісталася.

    Колеги згадують її як людину, яка завжди приходила на допомогу

    В Українському Червоному Хресті Олену Архіпову назвали світлою, щирою та відповідальною людиною. Колеги наголосили, що вона була готова допомагати не лише в межах своїх безпосередніх обов’язків.

    Окрім проведення навчань, волонтерка брала участь в інших гуманітарних проєктах Одеської обласної організації. Йшлося про підтримку людей, які постраждали від війни, допомогу вразливим категоріям населення, участь у заходах і поширення знань, необхідних для порятунку життя.

    В організації зазначили, що Олена щодня власним прикладом доводила важливість людяності, небайдужості й турботи. Вона вчила інших рятувати життя, але сама стала жертвою російського удару по цивільному місту. Український Червоний Хрест висловив співчуття її рідним, друзям, колегам і всій волонтерській спільноті.

    Що відомо про атаку на Одесу

    Російські війська атакували Одесу ракетами ввечері 16 липня. У місті пролунали вибухи, після яких стало відомо про влучання та руйнування у цивільній забудові.

    Унаслідок удару пошкоджень зазнав триповерховий житловий будинок. Також були понівечені інші будинки, дитячий садок, церква, сквер та припарковані автомобілі. На місцях працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Спочатку повідомлялося про двох загиблих і шістьох поранених, однак упродовж ранку кількість постраждалих збільшилася до десяти. Серед них троє дітей. Частині поранених допомогу надали на місці, інших доправили до медичних закладів.

    Окремо російські війська атакували Одеський район. Там була зруйнована будівля станції технічного обслуговування, однак, за даними місцевої влади, обійшлося без загиблих і поранених.

    Росія запустила по Україні ракети та 130 дронів

    У ніч проти 17 липня Росія здійснила комбіновану повітряну атаку на Україну. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник застосував одну протирадіолокаційну ракету Х-31П, сім керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 130 безпілотників різних типів.

    Серед запущених дронів були ударні апарати типу Shahed, зокрема реактивні версії, а також «Гербера», «Італмас» і безпілотники-імітатори. Запуски здійснювалися з території Росії, тимчасово окупованого Донецька та окупованого Криму.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Станом на ранок Сили оборони збили або придушили п’ять ракет Х-59/69 і 115 безпілотників. Протирадіолокаційна ракета Х-31П, за даними військових, не досягла своєї цілі. Водночас було зафіксовано влучання двох ракет та восьми ударних дронів на семи локаціях, а також падіння уламків збитих цілей у п’яти місцях.

    Діти Олени залишилися без матері

    Найболючішим наслідком атаки стала доля трьох дітей Олени Архіпової. Вони вижили під час удару, проте втратили матір, яка виховувала їх сама.

    Червоний Хрест повідомив, що дітям надають усю необхідну допомогу. В організації не уточнили, хто надалі опікуватиметься ними, а також не розкрили їхній вік чи медичний стан.

    Загибель Олени стала важкою втратою для її родини, одеської волонтерської спільноти та людей, яких вона встигла навчити першої допомоги. Її знали як інструкторку, яка пояснювала, як не розгубитися в критичну мить і врятувати людину до приїзду лікарів.

    Вона присвятила свою роботу порятунку інших, допомагала правоохоронцям, рятувальникам, дітям, дорослим і власникам тварин бути готовими до надзвичайних ситуацій. Проте російська ракета забрала її життя, коли вона сама намагалася врятувати найдорожчих — своїх дітей.