Позначка: “Укрнафта”

  • Корецький під загрозою відставки: причини і наслідки конфлікту інтересів і корупційних зв’язків

    Корецький під загрозою відставки: причини і наслідки конфлікту інтересів і корупційних зв’язків

    Перший тиждень вересня 2024 року відзначився серйозними кадровими змінами в українському уряді. Один з найбільш обговорюваних кандидатів на відставку — директор ПАТ «Укрнафта» та АТ «Укртатнафта» Сергій Корецький. За інформацією джерел, його перебування на посаді опинилося під загрозою через серйозні звинувачення у конфлікті інтересів, зникнення нафти та ймовірні корупційні зв’язки.

    Після націоналізації цих двох компаній Корецький, здається, усіма силами намагався грати в «порядного менеджера», а також багато часу приділив особистому піару, нібито замовивши грандіозні статті та інтерв’ю в українських ЗМІ. Однак, схоже, що насправді чиновник, прикриваючись державною службою, втемну «грає» у масштабні корупційні схеми.

    Сергій Корецький нібито є ставлеником Ростислава Шурми – вже колишнього заступника голови Офісу президента, який лишився своєї посади буквально на цьому тижні. При цьому ще у 2021 році кілька чиновників з енергетичної галузі, керівників підприємств і нардепів підтвердили журналістам, що саме Шурма частково замінив собою економічний блок уряду.

    Політичний експерт і блогер Михайло Шнайдер описував хронологію, як Сергій Корецький  у власних інтересах займався махінаціями, створюючи конфлікт інтересів між «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», а також маніпулюючи прибутками компаній.

    Зокрема, Шнайдер нагадує про юридичні баталії між двома державними підприємствами на чолі з Корецьким за нібито загублені нафту та нафтопродукти.

    Отже, у вересні 2023 року «Укрнафта» подала позов проти «Укртатнафти», вимагаючи повернути 183 тисячі тонн нафти, яку передала їй на переробку в 2022 році. Після націоналізації ці запаси нафти загадково «зникли», і «Укрнафта» через господарський суд Полтавської області намагалася або повернути сировину, або отримати компенсацію в розмірі 6,4 мільярда гривень.

    Однак протягом шести місяців судового процесу «Укрнафта» не змогла чітко визначити свої претензії. У той же час «Укрнафта» заявляла, що лише «Укртатнафта», маючи доступ до своїх резервуарів, може встановити, чи є нафта в наявності. Зі свого боку «Укртатнафта» заявила, що технічно неможливо з’ясувати це питання, фактично блокуючи розслідування.

    Але найцікавіше, що обидва державні підприємства очолює одна й та сама особа — Сергій Корецький, який тим самим позивається сам до себе і створює конфлікт інтересів.

    У травні 2024 року суд відхилив позов «Укрнафти», справа перейшла до апеляції, а доля нафти все ще залишається невідомою. Деякі експерти припускають, що насправді нафта була перероблена і продана «Укрнафтою» ще у 2023 році без належних для цього документів. Тому позов може бути спробою відвернути увагу Державної аудиторської служби України (ДАСУ), яка цікавиться «зниклою» нафтою.

    Ще один приклад – позов «Укрнафти» проти «Укртатнафти» від 4 березня 2024 року. Тут Сергій Корецький, який керує обома компаніями, вимагає з себе через суд 245,4 млн грн збитків, з яких 244,2 млн грн — за зниклий гудрон, а 1,2 млн грн — за пальне ТС-1. Ці нафтопродукти «Укртатнафта» виробила з нафти «Укрнафти» ще в 2022 році, і частина з них повинна була залишитися на зберіганні. Проте після націоналізації ці запаси «зникли», хоча ревізія не виявила жодної нестачі, а «Укрнафта» продовжувала сплачувати за їхнє зберігання до вересня 2023 року.

    Суд постановив, що Корецький (від «Укртатнафти») має виплатити Корецькому («Укрнафті») 245,4 млн грн за зниклі нафтопродукти та 1,1 млн грн судових витрат. Проте чиновник подав апеляцію, і доля зниклих нафтопродуктів так і залишається невідомою. Не виключено, що ці нафтопродукти могли бути продані Корецьким без документів.

    Але це не єдині скандальні епізоди під час роботи Сергія Корецького. Так, вже під час повномасштабної війни з РФ «Укрнафта» уклала контракт на закупівлю метил-трет-бутилового ефіру (МТБЕ) з швейцарською компанією AGTG SA, яку пов’язують з Євгеном Свірським – бізнесменом, що раніше керував мережею АЗС Glusco для оточення Віктора Медведчука, екснардепа від забороненої «ОПЗЖ» і, за сумісництвом, кума президента РФ. Про це повідомила політична оглядачка Альона Яхно. За її словами, контракт був укладений із великою переплатою на понад 1 мільярд гривень, і ця закупівля не була відображена на Prozorro.

    Ба більше, за даними Яхно, Свірський є бізнес-партнером Ірини Корецької, дружини голови «Укрнафти» та «Укртатнафти» Сергія Корецького.

     qutidzixiquuant
    Також Корецький за час роботи на державній службі нібито встиг організувати сімейний підряд в «Укрнафті». Рідна сестра дружини чиновника, Олена Моружко, нібито є власницею та керівницею ТОВ «Український паливний Стандарт» (УПС).

    Націоналізація «Укрнафти» та «Укртатнафти» відбулася у листопаді 2022 року, а вже через місяць Олена Моружко зареєструвала ТОВ «УПС». Її бізнес-партнеркою стала Катерина Варламова, яка раніше працювала адміністраторкою в компанії WOG і має близькі зв’язки із Сергієм Корецьким.

    «УПС» купує нафтопродукти безпосередньо в «Укрнафти» за вигідними оптовими цінами, а також паливні талони через дочірню компанію «Укрнафта-Снаб». Відповідно до відкритих даних Prozorro, у 2023 році компанія «УПС» взяла участь у тендерах на суму 343 млн грн і виграла торги на 146 млн грн. Серед основних клієнтів компанії – державні підприємства, такі як «Ліси України», «Об’єднана Гірничо-хімічна Компанія», міські ради, поліція та інші державні і комунальні структури.

    «УПС» отримує нафтопродукти від «Укрнафти», а також паливні талони від її дочірнього підприємства «Укрнафта-Постач». Маючи мінімальні активи, «УПС», схоже, виконує роль документальної прокладки, купуючи продукцію за заниженими цінами і продаючи її за комерційними. Попри те, що компанія не має складів, виробничих об’єктів чи транспорту, вона активно проводить операції і приносить прибуток родині Корецьких-Моружко.

    Усе це, схоже, свідчить про серйозні проблеми в «Укртатнафті» та «Укрнафті», що були, здається, штучно створені Сергієм Корецьким. Основними з них є конфлікт інтересів через те, що одна людина обіймає кілька керівних посад, недостатній контроль з боку наглядових рад обох компаній та державних органів, які виконують функції акціонерів, а також непрозорість у роботі підприємств.

  • «Укрнафта» вимагає повернення коштів, пожертвуваних на «Охматдит»

    «Укрнафта» вимагає повернення коштів, пожертвуваних на «Охматдит»

    Після серії корупційних скандалів, що вибухнули навколо дитячої лікарні «Охматдит», велика українська компанія «Укрнафта» заявила про намір повернути пожертвовані кошти в розмірі 5 мільйонів гривень. Це сталося на фоні проблем з підрядниками, розкрадання коштів і відсторонення директора лікарні Олександра Жовніра.

    Величезна сума грошей, пожертвувана на будівництво нового корпусу лікарні, тепер під питанням через численні корупційні скандали. «Охматдит» опинився в центрі скандалів, які включають підозри в розкраданні коштів та нецільовому використанні внесків. Наразі керівництво лікарні не надало чіткої інформації про цільове використання пожертвуваних грошей, і документів, що підтверджують їх ефективне використання, не було представлено.

    «Укрнафта» висловила стурбованість тим, що гроші, які були передані на важливий проект для покращення медичної інфраструктури, могли бути неправильно використані або розкрадені. Компанія вимагає повернення своїх коштів, поки не буде надано документальне підтвердження правильного використання всіх внесків.

    Ця ситуація створює серйозні проблеми для керівництва «Охматдита», яке тепер має справу з питанням довіри та прозорості у фінансових справах. У зв’язку з цим з’являється занепокоєння, що кошти могли потрапити не за призначенням, враховуючи масштаби корупційних проблем, з якими стикається організація.

    Залишається невідомим, як лікарня вирішить цю ситуацію та чи зможе вона відновити довіру до себе серед донорів та громадськості. Ситуація потребує термінового розгляду, щоб запобігти подальшим фінансовим втратам і забезпечити ефективне використання благодійних внесків.

  • Коломойському висунули нові підозри у великій фінансовій афері

    Коломойському висунули нові підозри у великій фінансовій афері

    Правоохоронці в Україні заявили, що олігарх Ігор Коломойський незаконно легалізував понад 5,3 млрд грн. За інформацією Бюро економічної безпеки (БЕБ), до раніше оголошеної підозри Коломойському внесено зміни, що стосуються нових деталей злочинних дій.

    Згідно з пресслужбою БЕБ, йдеться про незаконні маніпуляції з банківськими документами. Детективи встановили, що Коломойський не вніс понад 5,8 млрд грн до каси банку, а ці кошти були вкрадені та пізніше легалізовані. Частина з цих грошей була отримана шляхом кредитування підконтрольного банку на суму більше 2 млрд грн.

    Окрім того, слідство довело, що Коломойський організував заволодіння понад 3,3 млрд грн, що належали «Укрнафта», через фіктивні договори, які передбачали проведення робіт, що насправді не виконувалися.

    Правоохоронці повідомили, що Коломойському пред’явлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

    • ч. 3 ст. 27 (співучасть у злочині),
    • ч. 3 ст. 28 (злочинна організація),
    • ч. 2 ст. 366 (службове підроблення),
    • ч. 2 ст. 200 (контрабанда),
    • ч. 3 ст. 209 (відмивання грошей),
    • ч. 5 ст. 191 (привласнення майна).

    Досудове розслідування триває, і наразі готується відкриття матеріалів кримінального провадження для захисту Коломойського.

  • Роза Тапанова, членкиня наглядових рад двох впливових українських установ, с початку 2024 року отримала майже 7 млн. гривень

    Роза Тапанова, членкиня наглядових рад двох впливових українських установ, с початку 2024 року отримала майже 7 млн. гривень

    На початку 2024 року Роза Тапанова, член наглядових рад двох впливових українських установ — найбільшої нафтовидобувної компанії “Укрнафта” та Ощадбанку, заявила про значні доходи від цих установ на суму понад 6,9 мільйонів гривень. Це включає гонорари та премії, що складають більше 1 мільйона гривень щомісяця.

    Зокрема, Тапанова з початку року задекларувала 2,373 млн гривень гонорарів від Укрнафти і 3,95 млн гривень гонорарів від Ощадбанку.

    Також у січні вона задекларувала 593 тис. страхової премії від Ощадбанку.

    За 2023 рік Тапанова задекларувала 692 тис. гривень гонорарів від Укрнафти, 4,2 млн гривень гонорарів і страхової премії від Ощадбанку і 144 тис. гривень зарплати від Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

    З квітня 2021 року Тапанова обіймає посаду члена наглядової ради Ощадбанку, а з листопада 2022 року – ще й члена наглядової ради Укрнафти.

    Також вона працює директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

    Раніше Тапанова працювала в юридичній фірмі ТОВ «Міжнародна юридична компанія» глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Крім того, пізніше Єрмак і Тапанова заснували однойменне адвокатське об’єднання, як партнери.

  • Країна втрачає міліарди через недолугий мененджмент “Укрнафтобуріння”

    Країна втрачає міліарди через недолугий мененджмент “Укрнафтобуріння”

    Останні новини свідчать про те, що втрати держави у вигляді недоотриманих податків через некомпетентні дії управителя компанії “Укрнафтобуріння” досягли 1,8 млрд грн і продовжують зростати. В той же час, менеджмент приватної компанії, захопленої рейдерами, хвалиться перерахунком 831,2 млн грн дивідендів, на які не має законного права.

    Михайло Бакуненко, який був відсторонений від обов’язків голови “Укрнафтобуріння” рік тому, опублікував в Facebook критичний пост щодо дій менеджменту. Він повідомив, що УНБ без правових підстав сплатила цю значну суму “Укрнафті”, адже корпоративні права компанії не належать державі або пов’язаним з нею юрособам.

    Бакуненко також зазначив, що ці дії зафіксовані у “Протоколі №3 річних загальних зборів акціонерів” від 25 червня 2024 року, який не має жодного стосунку до реальних акціонерів та їх інтересів.

    Крім того, Бакуненко звернув увагу на некомпетентність управління, що призвело до втрати ліцензії на Сахалінське родовище. Внаслідок цього держава щомісячно недоотримує близько 380 млн грн податків. За сім місяців це складає 2,66 млрд грн, що, разом із виплаченими дивідендами, створює негативний баланс в 1,8 млрд грн.

    Менеджмент компанії ігнорує ці втрати та продовжує непрозорі фінансові практики. Бакуненко підкреслює, що втрачені доходи та зниження видобутку газу негативно впливають на економіку країни.

  • Джерела української нафти та стратегії збільшення видобутку під час війни

    Джерела української нафти та стратегії збільшення видобутку під час війни

    Україна продовжує розширювати видобуток нафти, не дивлячись на військові дії на її території. У серпні цього року планується виконати буріння двох нових свердловин з очікуваним обсягом видобутку понад 100 тонн на добу. До 2028 року державна компанія “Укрнафта” планує збільшити видобуток нафти на півтора рази.

    Історія видобутку нафти на території України сягає далеких часів. Вже в III столітті до нашої ери були відомі нафтові води на Керченському півострові, а в XIII столітті в Галичині використовувалася “скельна олія” у медицині та для змащення коліс.

    Початок промислової експлуатації відзначений у 1771 році в промислі Слобода-Рунгурській, Івано-Франківській області. Протягом наступних століть видобуток нафти активно розвивався, зокрема в районі Борислава, що стало найбільшим нафтовим промислом у Європі на перетині XIX-XX століть. Перший патент у світі на виготовлення гасу з нафти був отриманий у Львові в 1853 році.

    Найбільший обсяг видобутку нафти в Україні досягнув піку у 1972 році, коли було видобуто 14,5 мільйонів тонн. Проте пізніше обсяги зменшувалися через виснаження запасів і відсутність відкриття нових великих родовищ.

    На сьогодні в Україні виділяють чотири нафтогазоносні провінції, що об’єднують дев’ять нафто-, газо- та нафтогазоносних областей. Східний регіон, який включає Дніпровсько-Донецьку область, має найбільші обсяги розвіданих родовищ нафти та газу. Західний регіон охоплює Передкарпатську, Складчасті Карпати, Закарпатську та Волино-Подільську області з значними родовищами.

    За даними “Порталу даних видобувної галузі України”, на кінець 2020 року загальні запаси нафти становили понад 85 мільйонів тонн, з яких більшість припадає на Східний регіон. На 2023 рік видобуток нафти зріс на 2,1 мільйона тонн, з “Укрнафти” припадає 67% цього обсягу.

    Плани “Укрнафти” на найближчі роки включають посилення інвестицій у відновлення та модернізацію видобувного обладнання, що спрямоване на збільшення продуктивності і підвищення видобутку.

  • Укрнафта розпочала буріння нової свердловини на заході України з очікуванням значного видобутку

    Укрнафта розпочала буріння нової свердловини на заході України з очікуванням значного видобутку

    ПАТ “Укрнафта” розпочало буріння нової розвідувальної свердловини на заході України, як повідомив директор компанії Сергій Корецький у своєму оновленні на Facebook в п’ятницю.

    Згідно з повідомленням, проєктна глибина свердловини становить 2754 метри, і вона призначена для розкриття продуктивних пластів менілітових відкладень.

    Буріння виконується власними силами структурної одиниці “Укрнафта Буріння”. Прогнозується, що початковий дебіт нової свердловини складатиме 16 тонн на добу.

    Крім того, компанія готується до зведення двох нафтових свердловин на сході країни, які планується об’єднати для досягнення загального дебіту понад 100 тонн нафти на добу, з проєктними глибинами близько 4,5 кілометрів.

    У 2023 році “Укрнафта” збільшила видобуток нафти із конденсатом на 3% до 1 мільйон 409,9 тисяч тонн, а газу на 5,8% до 1 мільярда 97,4 мільйона кубометрів.

    Компанія має стратегічний план до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 мільйонів тонн і 2 мільярдів кубометрів відповідно.

    “Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України і володіє мережею АЗС, управління якою здійснюється через активи Glusco. Наразі компанія управляє 545 АЗС, зокрема 460 власних та 85 в управлінні.

    Комплексна програма відновлення діяльності та модернізації формату автозаправних станцій також є одним із пріоритетів “Укрнафти”.

  • Національна гвардія уклала угоду на заправку своїх авто в мережах “ОККО” і “ВОГ”

    Національна гвардія уклала угоду на заправку своїх авто в мережах “ОККО” і “ВОГ”

    Закупівельники Національної гвардії уклали дві угоди на заправку своїх авто по всій Україні в мережах “ОККО” і “ВОГ” на 449 мільйонів гривень. На тендер також хотіла потрапити державна “Укрнафта”. Вона буквально цими днями виграла аналогічний тендер “Укрзалізниці” на заправку їхніх автомобілів по Україні з різницею 5 гривень на літрі.

    Якби “укрнафтівці” змогли запропонувати таку саму ціну і Нацгвардії, то економія на півмільярдні закупівлі могла б становити 50 мільйонів гривень.

    Але не судилося. Бо Нацгвардія внесла до своєї тендерної документації низку вимог, які унеможливлювали навіть спробу “Укрнафти” заявитися на ці торги. “Укрнафта” повідомила про це закупівельників Нацгвардії і запропонувала “пом’якшити” тендерні заточки. Але отримала відмову. А “ОККО” і “ВОГ” отримали півмільярда, які вони й поділили між собою, не торгуючись узагалі.

  • «Укрнафта» вперше за 14 років отримала новий спецдозвіл на видобуток газу та нафти

    «Укрнафта» вперше за 14 років отримала новий спецдозвіл на видобуток газу та нафти

    “Укрнафта” отримала новий спеціальний дозвіл на видобуток вуглеводнів від Державної служби геології та надр України. Це є найновіший дозвіл, отриманий компанією за останні 14 років.

    За повідомленням генерального директора компанії Сергія Корецького, ліцензія надає “Укрнафті” право на розробку 56,5 квадратних кілометрів технологічних площ на північному сході України. За оцінками, це дозволить збільшити загальні видобувні запаси компанії на 1,01 мільярда кубометрів природного газу та 100 000 тонн нафти.

    Продавцем спецдозволу виступила інша державна компанія – дочірнє підприємство ПрАТ Національна акціонерна компанія “Надра України” “Чернігівнафтогазгеологія”.

  • Директора департаменту Укрнафти затримали за підозрою у хабарництві

    Директора департаменту Укрнафти затримали за підозрою у хабарництві

    У понеділок, 26 лютого, Національна поліція здійснила затримання директора одного з департаментів Укрнафти за підозрою у корупційних діях. Цю інформацію поширили пресслужба Офісу генпрокурора та поліція міста Києва.

    Пресслужба Укрнафти підтвердила факт затримання і заявила, що компанія рішуче бореться з будь-якими проявами корупції.

    За даними слідства, затриманий, який у 2018 році вже мав високу посаду в компанії, запропонував знайомій можливість використовувати певну ділянку землі, що належала Укрнафті. За умовою, вона мала щорічно сплачувати йому значну суму грошей особисто.

    У 2022 році жінка не встигла виконати ці умови через проблеми з врожаєм. Після цього затриманий, здавалося, почав застосовувати тиск на неї, намагаючись вимагати гроші і загрожуючи забрати землю.

    У грудні 2023 року жінка звернулася з проханням укласти офіційний договір на користування землею. Однак затриманий вимагав подвійну суму вже за попередній період та обіцяв допомогти укласти договори лише після оплати.

    Під час передачі другої частини суми грошей менеджера затримали в центрі Києва біля Південного вокзалу. Йому пред’явлено звинувачення згідно зі статтею Кримінального кодексу України, яка стосується зловживання впливом.