Nenkainfo.com

Позначка: укриття

  • Сумнівний підряд у Херсоні: Укриття за понад 3 млн грн ремонтуватиме фірма, створена два місяці тому

    Сумнівний підряд у Херсоні: Укриття за понад 3 млн грн ремонтуватиме фірма, створена два місяці тому

    Відділ з питань цивільного захисту Херсонської міської ради має намір укласти прямий договір на капітальний ремонт укриття вартістю понад 3 мільйони гривень із новоствореним ТОВ «БК «Ста-Вар».

    Закупівлю було проведено без використання електронної системи торгів (прямий договір), що дозволено чинним законодавством у зв’язку з перебуванням Херсонської громади в зоні активних бойових дій. Про це повідомляє медіа «МОСТ».

    Деталі розслідування та пов’язані особи:

    • Короткий термін існування: Переможець підряду — ТОВ «БК «Ста-Вар» — був офіційно зареєстрований лише 18 серпня 2026 року (за два місяці до укладання угоди).
    • Пов’язаність із попередніми підрядниками: Один із співзасновників нової компанії — Ілля Лазар. Раніше він очолював ТОВ «Будладсервіс», яке від цього ж самого Відділу цивільного захисту отримало чотири договори на ремонт укриттів у Херсоні на загальну суму понад 11,3 млн грн.
    • Спільна адреса та керівництво: Згідно з реєстраційними даними, обидві компанії («Ста-Вар» та «Будладсервіс») мають однакову юридичну адресу в Херсоні. Іншим співзасновником нової фірми виступає Віталій Гордієнко, а директором призначено Василя Дана.
    • Кримінальний слід: За даними журналістів, колишня керівниця ТОВ «Будладсервіс» Тетяна Лазар є фігуранткою кримінального провадження. Вона підозрюється у привласненні бюджетних коштів під час виконання аналогічних робіт із ремонту укриття на Київщині шляхом внесення недовірчих даних до актів виконаних робіт.

    Контекст

    Використання процедури прямих договорів на бойових та прифронтових територіях неодноразово ставало об’єктом уваги громадськості та контролюючих органів через ризики завищення цін і залучення афілійованих структур.

    Місцеві активісти та журналісти закликають правоохоронні органи та Держаудитслужбу дати правову оцінку призначенню даного підрядника.

  • Безпековий щит регіонів: Фінляндія береться за розширення Коаліції укриттів задля залучення мільйонних інвестицій в українську інфраструктуру захисту

    Безпековий щит регіонів: Фінляндія береться за розширення Коаліції укриттів задля залучення мільйонних інвестицій в українську інфраструктуру захисту

    Фінляндія ініціює проведення спеціальної міжнародної зустрічі за участю всіх країн-партнерів, що входять до складу Коаліції з питань укриттів, аби акумулювати додаткове фінансування на будівництво захисних споруд в Україні. Про це під час спільної пресконференції у Києві за результатами переговорів із прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо заявив президент України Володимир Зеленський. Глава держави підкреслив практичну результативність ініціативи, зазначивши, що створена за лідерства Гельсінкі Коаліція вже довела свою спроможність і наразі об’єднує шістнадцять держав-учасниць, які спільно працюють над захистом українського населення від щоденних повітряних атак.

    За словами українського лідера, реалізація масштабних проєктів із розбудови безпечного середовища триває у різних регіонах країни, причому особлива увага зосереджується на найскладніших об’єктах соціальної інфраструктури, таких як лікарні, пологові будинки та заклади освіти. Уряд спільно з міжнародними донорами активно нарощує темпи встановлення швидких і мобільних захисних споруд, здатних рятувати життя цивільних громадян в умовах інтенсивних обстрілів прифронтових територій. Запуск нових фінансових механізмів у межах коаліції дозволить суттєво прискорити захист громад напередодні складного зимового періоду.

  • Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    В Україні запустили нову функцію в офіційному застосунку «Повітряна тривога», яка дозволяє громадянам бачити орієнтовний рух російських ракет і ударних безпілотників. Відтепер користувачі можуть отримувати не лише сповіщення про оголошення та завершення повітряної тривоги, а й додаткову інформацію про можливі напрямки руху ворожих повітряних цілей. Розробка стала результатом співпраці Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Повітряних сил ЗСУ та українських ІТ-компаній. Водночас нова карта не показує точних координат ракет і дронів у реальному часі та не замінює офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Про запуск нової функції 17 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника уряду, головна мета оновлення — забезпечити українців швидким доступом до перевіреної інформації про повітряні загрози.

    Нові можливості застосунку повинні допомогти людям краще орієнтуватися в ситуації під час масованих російських атак та зменшити залежність від повідомлень із неперевірених Telegram-каналів.

    Однак важливо розуміти, що карта призначена для інформування про загрозу, а не для точного відстеження кожного безпілотника чи ракети.

    Що змінилося в застосунку «Повітряна тривога»

    До цього часу основною функцією застосунку залишалося оперативне сповіщення громадян про загрози в обраних регіонах України.

    Користувачі отримували повідомлення про початок повітряної тривоги та її завершення.

    Також через офіційну карту можна було перевіряти, в яких областях, районах або територіальних громадах діють відповідні попередження.

    Після оновлення з’явилася можливість переглядати карту орієнтовного руху ворожих повітряних цілей.

    Йдеться про ударні безпілотники та ракети, які російські війська застосовують під час повітряних атак на українські міста.

    За інформацією прем’єр-міністра, дані для нового інструменту проходять перевірку військовими.

    Це має допомогти зменшити поширення непідтвердженої інформації, яка часто з’являється під час обстрілів.

    Водночас уряд не оприлюднив усіх технічних подробиць роботи нової системи.

    Зокрема, не уточнювалися частота оновлення даних, принципи визначення орієнтовних маршрутів та повний перелік типів повітряних цілей, які відображатимуться на карті.

    Чому карта не показує точного розташування ракет

    Сергій Корецький окремо наголосив, що нова функція не призначена для відображення точного місцеперебування ворожих цілей у реальному часі.

    Це принципове уточнення.

    Російські ракети й безпілотники можуть змінювати напрямок руху, а інформація про них може надходити із затримкою.

    Крім того, не всі повітряні цілі можуть бути відображені на карті одночасно.

    Тому навіть якщо певний населений пункт не позначений як напрямок руху дрона, це не гарантує відсутності небезпеки.

    Не можна відкладати перехід до укриття лише тому, що на карті не видно ракети або безпілотника поблизу.

    Так само не варто залишати укриття після того, як умовне позначення повітряної цілі зникло з екрана.

    Орієнтиром для цивільного населення повинні залишатися офіційні повідомлення про початок і завершення повітряної тривоги.

    Хто створював нову функцію

    За словами прем’єр-міністра, карта стала результатом спільної роботи кількох державних структур та українського технологічного сектору.

    До проєкту долучилися Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство оборони, Повітряні сили ЗСУ та представники українських ІТ-компаній.

    Такий формат співпраці дозволяє поєднувати цивільні цифрові сервіси з інформацією, яка надходить від військових.

    Сам застосунок «Повітряна тривога» існує від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він створювався за підтримки Мінцифри, а авторами початкової ідеї стали фахівці української ІТ-компанії Stfalcon.

    У магазинах мобільних застосунків розробником зазначена Ajax Systems.

    Сервіс призначений для оперативного інформування населення про небезпечні ситуації на території України.

    Зокрема, система дозволяє отримувати сповіщення для обраної області, району або територіальної громади.

    Важливою особливістю є можливість звукового попередження навіть тоді, коли смартфон перебуває в беззвучному режимі, за умови правильного налаштування пристрою.

    Чому оновлення запустили саме зараз

    Нову функцію представили на тлі посилення російських повітряних атак.

    Протягом жовтня Росія неодноразово застосовувала проти України комбіновані удари ракетами та безпілотниками.

    Під час таких атак повітряна тривога може оголошуватися одночасно в багатьох регіонах.

    При цьому російські ударні дрони можуть тривалий час перебувати в повітряному просторі України, змінювати напрямки руху та створювати загрозу для кількох областей.

    Саме тому громадяни дедалі частіше звертаються до цифрових сервісів, щоб отримувати додаткову інформацію про повітряну ситуацію.

    Значна частина таких повідомлень поширюється через Telegram-канали та інші соціальні мережі.

    Однак достовірність інформації в різних джерелах може суттєво відрізнятися.

    Публікації іноді містять застарілі маршрути, непідтверджені припущення або неточні повідомлення про наближення повітряних цілей.

    За таких умов поява офіційного інструменту з інформацією, перевіреною військовими, може поліпшити обізнаність населення.

    Головна перевага нової функції полягає не в точному прогнозуванні місця удару, а в доступності додаткової офіційної інформації під час повітряної небезпеки.

    Як працює офіційна система повітряних сповіщень

    Застосунок «Повітряна тривога» використовує повідомлення державної системи цивільного захисту.

    Відповідальні оператори передають інформацію про оголошення небезпеки, після чого сервіс надсилає повідомлення користувачам, які обрали відповідну територію.

    Така система дозволяє отримувати попередження без необхідності постійно перевіряти новинні сайти або соціальні мережі.

    Користувач може самостійно вибрати регіон, для якого хоче отримувати повідомлення.

    Це особливо важливо для людей, які проживають у районах із частими повітряними тривогами.

    Крім самого мобільного застосунку, доступна також офіційна вебкарта повітряних тривог України.

    На ній відображаються попередження про повітряну тривогу та деякі інші види небезпек.

    Водночас наявність нової функції в мобільному застосунку не означає, що всі її можливості вже автоматично доступні в кожній вебверсії карти.

    Де завантажити застосунок

    Офіційний застосунок «Повітряна тривога» доступний для смартфонів на Android та iOS.

    Його можна знайти в магазинах Google Play та App Store.

    У Google Play застосунок має понад десять мільйонів завантажень.

    На сторінці сервісу зазначається, що він не потребує реєстрації та не використовує геолокацію для визначення регіону, обраного користувачем.

    Після встановлення необхідно вибрати відповідну область, район або громаду та дозволити надсилання сповіщень.

    Також варто переконатися, що смартфон не блокує роботу застосунку у фоновому режимі.

    Окремі налаштування енергозбереження можуть обмежувати роботу програм, тому користувачам слід перевірити, чи надходять повідомлення належним чином.

    Якщо нова карта ще не відображається на конкретному пристрої, варто перевірити наявність оновлення застосунку.

    Водночас на момент оголошення нової функції не було підтверджено, що вона стала доступною одночасно на всіх моделях смартфонів і для всіх користувачів.

    Чим нова карта відрізняється від неофіційних сервісів

    В Україні вже існують цифрові платформи, які відображають повітряні загрози та ймовірні напрямки руху ракет і безпілотників.

    Частина таких сервісів використовує відкриті повідомлення, дані громадських моніторингових проєктів або інформацію із соціальних мереж.

    Однак нова функція офіційного застосунку, за словами уряду, створена за участю Повітряних сил та інших державних структур.

    Це є ключовою відмінністю від платформ, які самостійно збирають інформацію з публічних джерел.

    Проте навіть офіційні дані можуть бути неповними або відображатися не миттєво.

    Під час складних комбінованих атак ситуація в небі змінюється дуже швидко.

    Саме тому жодна карта не може замінити системи оповіщення населення та рекомендацій рятувальних служб.

    Що робити під час повітряної тривоги

    Нові цифрові можливості покликані допомагати громадянам отримувати інформацію, але головним залишається дотримання правил безпеки.

    Після отримання сигналу повітряної тривоги необхідно якомога швидше перейти до найближчого доступного укриття.

    Якщо людина перебуває вдома, варто заздалегідь знати розташування найближчої захисної споруди та маршрут до неї.

    Не слід чекати, поки на карті з’явиться позначення ракети чи безпілотника саме над вашим населеним пунктом.

    Також необхідно уникати поширення неперевірених даних про маршрути польоту, особливо якщо такі повідомлення містять відомості про роботу українських засобів протиповітряної оборони.

    Головне правило залишається незмінним: сигнал тривоги означає необхідність діяти негайно, незалежно від інформації, яка в цей момент відображається на карті.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький офіційно оголосив про появу карти орієнтовного руху ворожих ракет і безпілотників у застосунку «Повітряна тривога».

    Новий інструмент створено за участю Мінцифри, Міністерства оборони, Повітряних сил та українських ІТ-компаній.

    Влада наголошує, що карта не показує точних координат повітряних цілей у реальному часі.

    Технічні подробиці роботи системи та повний перелік її функціональних можливостей поки не оприлюднені.

    Для українців головним результатом оновлення стане можливість отримувати додаткову перевірену інформацію про повітряну небезпеку безпосередньо у знайомому застосунку.

    Водночас навіть із новою картою основним способом захисту під час російських ракетних і дронових атак залишається своєчасний перехід до укриття та дотримання офіційних сигналів повітряної тривоги.

  • «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    У суботу, 17 жовтня 2026 року, біля будівлі Київської міської державної адміністрації на Хрещатику відбулася акція протесту з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Учасники звинуватили столичну владу в неналежній підготовці до зими, проблемах із захисними укриттями, громадським транспортом, забудовою та збереженням історичних пам’яток. Протест запам’ятався також незвичними плакатами, картонними транспарантами, появою народної депутатки Мар’яни Безуглої та поліцейської спецтехніки поблизу місця проведення акції.

    Про перебіг мітингу повідомили «Інформатор Київ», «Суспільне Київ» та інші українські медіа, журналісти яких працювали біля КМДА.

    Скільки людей вийшло проти Кличка

    Акція розпочалася в першій половині дня біля центрального входу до міської адміністрації на Хрещатику, 36.

    Серед учасників були громадські активісти, представники організацій, ветерани та мешканці столиці, невдоволені рішеннями міської влади.

    За повідомленням «Інформатора», ближче до 13:00 кількість учасників перевищила тисячу людей.

    Водночас інші редакції наводять значно скромніші оцінки.

    Зокрема, «Українська правда» з посиланням на поліцію повідомила приблизно про 200 учасників, а кореспонденти Інтерфакс-Україна зафіксували кілька сотень людей.

    Таким чином, масштаби акції різні джерела оцінюють по-різному, але сам факт протесту та його основну вимогу підтвердили кілька незалежних редакцій.

    Організаторами стали громадські ініціативи, серед яких «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Спадщина», «Право на місто» та інші об’єднання.

    «Скажена Оксана», сокіл і картонні плакати

    Протестувальники прийшли з десятками саморобних транспарантів.

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка
    ФОТО: ІНФОРМАТОР

    Окрім традиційних вимог відставки, учасники використали гумор, меми та відсилання до політичного минулого Кличка.

    Одним із найпомітніших експонатів стала картонна фігура популярної TikTok-блогерки, відомої в інтернеті як «скажена Оксана».

    Її зображення надрукували майже в натуральний зріст і принесли до будівлі міської адміністрації.

    Інший плакат відсилав до старої політичної реклами партії «ПОРА».

    На ньому зобразили молодого Віталія Кличка та сокола, які дивляться один на одного. Підпис переосмислював назву політичного руху як заклик до відставки міського голови.

    На інших транспарантах можна було побачити написи «Make Kyiv Green Again», «Стоп стихійній забудові!» та «Геть корупцію з Києва».

    Активіст громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко прийшов із пожовклим кленовим листком, іронізуючи над чутками про нібито оплату участі в акції.

    Цей жарт став приводом для обговорення в соціальних мережах, однак доказів організованої оплати участі протестувальників у перевірених повідомленнях немає.

    Що вимагали від столичної влади

    Попри гумористичне оформлення плакатів, основні вимоги учасників стосувалися цілком конкретних проблем міського господарства.

    Насамперед активісти критикували недостатню кількість доступних укриттів та стан підготовки столиці до можливих тривалих відключень електроенергії, води й тепла.

    Окремою темою стали проблеми громадського транспорту.

    Протестувальники висловлювали невдоволення якістю перевезень, транспортними рішеннями міської влади та використанням бюджетних коштів.

    Лунали також претензії щодо збереження зелених зон та історичних будівель.

    Серед прикладів називали садибу Зеленських, Екопарк Осокорки, урочище Самбурки та території Голосіївського парку.

    Учасники вимагали більшої прозорості міських рішень, належної підготовки до надзвичайних ситуацій та відповідальності посадовців за управління столицею.

    Водночас окремі звинувачення в корупції, які лунали на плакатах, є позицією протестувальників, а не встановленими судом фактами.

    Безугла прийшла на мітинг і звернула увагу на автозаки

    Серед присутніх журналісти помітили народну депутатку Мар’яну Безуглу, яка останнім часом публічно критикує Віталія Кличка.

    Вона звернула увагу на поліцейські автозаки, розташовані неподалік від учасників акції.

    Безугла висловила здивування через присутність такого транспорту та поставила питання про причини його залучення.

    При цьому сам факт перебування спецтехніки поблизу протесту не підтверджує підготовки затримань або неправомірних дій поліції.

    За повідомленням «Інформатора», акція пройшла без серйозних інцидентів.

    Протестувальники виступали біля входу до КМДА, обговорювали проблеми різних районів Києва та скандували вимоги відставки.

    Прихильники Кличка також прийшли під КМДА

    На акції були не лише противники міського голови.

    Кореспондентка hromadske повідомила про присутність кількох людей, які прийшли підтримати Кличка.

    Вони висловлювали незгоду з вимогами протестувальників та наголошували на відповідальності центральної влади за частину проблем столиці.

    Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала утриматися від масових зібрань через небезпеку російських повітряних атак.

    У політичній силі пояснювали це ризиками для життя людей під час можливих обстрілів.

    Сам Кличко раніше заявляв, що міська влада намагається забезпечувати життєдіяльність столиці за складних обставин і водночас стикається із суперечками щодо повноважень та ресурсів із центральною владою.

    Протест відбувся на тлі конфлікту навколо підготовки Києва до зими

    Акція стала продовженням суспільної та політичної дискусії щодо готовності столиці до опалювального сезону.

    14 жовтня Кличко виступав у Верховній Раді, де пояснював стан енергетичної інфраструктури та заходи із захисту міста від російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала політичне протистояння навколо цього виступу.

    У матеріалі розглядалися взаємні претензії центральної та міської влади й питання розподілу відповідальності за підготовку до складної зими.

    Протест 17 жовтня продемонстрував, що ці суперечки вийшли за межі політичних заяв і стали темою відкритої громадської акції.

    Мітинг тривав близько двох годин. Після завершення учасники залишили частину картонних плакатів біля будівлі КМДА.

    Водночас сам протест не означає автоматичного припинення повноважень міського голови. Зміна очільника столиці можлива лише відповідно до передбачених законодавством процедур.

    Наразі основним результатом акції стала публічна демонстрація невдоволення частини киян роботою міської влади та вимога відповідей на питання, пов’язані з безпекою, інфраструктурою й управлінням містом.

  • «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    Комунальне підприємство «Київпастранс» завершило скандальний тендер на закупівлю перших чотирнадцяти первинних мобільних укриттів для пасажирів столичного громадського транспорту. Торги, які офіційно завершилися 14 жовтня, пройшли за повної відсутності конкуренції: пропозицію подав лише один учасник – харківська будівельна компанія, яка й отримала ексклюзивне право на реалізацію багатомільйонного замовлення. Ця ситуація одразу викликала жорстку критику з боку громадськості та експертних кіл через беззаперечні ознаки штучного обмеження умов закупівлі та ймовірну колосальну переплату з міського бюджету.

    Згідно з жорсткими технічними вимогами замовника, нові захисні споруди виготовлятимуться із надміцних залізобетонних конструкцій і розміщуватимуться переважно біля найбільш завантажених зупинок наземного транспорту. Кожне таке приміщення матиме площу не менше тридцяти квадратних метрів та зможе одночасно вмістити до п’ятдесяти осіб із розрахунку відповідної площі на одну людину. Модулі повинні бути обов’язково обладнані двома входами із захисними тамбурами та металевими дверима, автономним освітленням, системою примусової вентиляції, вогнегасниками, місцями для сидіння, а також спеціальним майданчиком для безбар’єрного доступу людей на кріслах колісних і пасажирів із дитячими візочками.

    Початкова очікувана вартість цієї закупівлі була встановлена підприємством на рівні 54,2 мільйона гривень. Єдиний учасник торгів, товариство з обмеженою відповідальністю «Сітірейл технолоджі», запропонував виконати замовлення за 44,8 мільйона гривень. Незважаючи на це формальне зниження ціни, столичні активісти наголошують на тому, що підсумкова вартість залишається завищеною щонайменше на тридцять відсотків порівняно з ринковими реаліями. За одне укриття на п’ятдесят людей столиця фактично заплатить близько 3,2 мільйона гривень із доставкою та монтажем. Водночас інші державні структури та регіональні муніципалітети купували абсолютно аналогічні за місткістю споруди значно дешевше – у середньому за 2,4 або 2,5 мільйона гривень.

    Відсутність інших великих постачальників на торгах експерти пояснюють надто специфічними вимогами комунальників. Ще на етапі підготовки тендера потенційні учасники масово скаржилися на прописані розміри конструкцій. Зокрема, замовник вимагав суворих габаритів – вісімнадцять на чотири метри. Виробники офіційно просили дозволити трохи більшу довжину, аби безперешкодно адаптувати замовлення під власні готові серійні блоки, проте керівництво столичного підприємства категорично відхилило ці обґрунтовані прохання.

    Варто нагадати, що процес закупівлі розпочався на тлі тривалого судового тиску: нещодавно столична прокуратура через суд вимагала зобов’язати міську владу вжити реальних заходів для облаштування мобільних укриттів на вулицях міста. Проте внаслідок сумнівної тендерної політики ринок був штучно відрізаний від участі, а стратегічно важливе замовлення безальтернативно відійшло одній компанії. Поки перша подібна споруда монтується на Берестейському проспекті, практика підлаштування тендерної документації під конкретного виконавця продовжує спустошувати скарбницю столиці, залишаючи киян заручниками корупційних ризиків під час щоденних повітряних атак.

  • Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Уряд Молдови ухвалив рішення розпочати масштабне інженерне та технічне переобладнання контрольно-пропускних пунктів уздовж усього спільного кордону з Україною. Пріоритетним завданням нової програми визначено встановлення спеціальних засобів захисту від безпілотних літальних апаратів, а також створення захищених зон безпеки для співробітників митної служби, прикордонної поліції та цивільних осіб, які перетинають державний рубіж. Заходи покликані мінімізувати ризики для життя людей на тлі постійних загроз із повітря.

    Особлива увага приділятиметься інфраструктурі, розташованій у зонах підвищеного ризику, зокрема об’єктам, де здійснюється спільний прикордонний контроль. За словами міністерки внутрішніх справ Молдови Даніели Місаіл-Нікітін, влада країни детально аналізує безпекову ситуацію та не виключає можливості перегляду протоколів розміщення персоналу. У разі зростання прямої загрози молдовських прикордонників, які працюють на спільних пунктах пропуску на українській території, можуть тимчасово повернути до Молдови. Водночас на самих митницях розгортають спеціальні фортифікаційні зони та мобільні укриття, здатні вберегти співробітників відомств і пасажирів від уламків та вибухових хвиль під час раптових атак.

    Посилення заходів безпеки стало прямою відповіддю на систематичні інциденти з порушенням повітряного простору країни. Під час регулярних російських ударів по логістичній, енергетичній та припортовій інфраструктурі українського Подунав’я та південних областей дрони неодноразово залітали на територію Молдови та сусідньої Румунії. Неодноразові факти падіння залишків бойових частин «Шахедів» у прикордонних районах створили безпрецедентне напруження для місцевого цивільного населення та продемонстрували вразливість пунктів перетину кордону, які щодня обслуговують тисячі громадян і вантажівок.

    Інженерне оснащення кордону відбувається в умовах загального зростання гібридної агресії на європейському континенті, де фіксується сплеск диверсій, кібератак і провокацій проти критичної інфраструктури. Для Кишинева забезпечення безперебійного та безпечного функціонування транспортних коридорів із Києвом є критичним економічним і стратегічним пріоритетом. Створення захищеного периметра на КПП дозволить гарантувати безперервність товарообігу, гуманітарного руху та пасажирських перевезень навіть в умовах збереження регулярних повітряних тривог у сусідніх українських регіонах.

  • Увага! Попередження про загрозу масованого комбінованого обстрілу Києва та Київщини

    Увага! Попередження про загрозу масованого комбінованого обстрілу Києва та Київщини

    За даними моніторингових груп, у ніч з 4 на 5 жовтня очікується висока загроза масованого ударного маневру із застосуванням балістичного озброєння та реактивних дронів типу «Шахед».

    Потенційні цілі та райони можливого ураження включають ключові інфраструктурні, логістичні й транспортні вузли столиці та області.

    Ймовірні напрямки та об’єкти під загрозою:

    • По місту Київ:
      • Оболонь (район ТРЦ/об’єктів «Епіцентр»);
      • Куренівка (логістичні центри);
      • Дорогожичі (район телевежі);
      • Борщагівка та Голосіївський район;
      • Транспортні магістралі (Північний та Південний мости).
    • По Київській області:
      • Ірпінь;
      • Щасливе;
      • Наливайківка;
      • Козин;
      • Васильків.

    Рекомендації для безпеки:

    Під час оголошення повітряної тривоги негайно прямуйте до найближчого укриття (сховищ, підземних паркінгів, станцій метро) та дотримуйтеся правила «двох стін». Не ігноруйте сигнали тривоги.

  • «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    Початок 2026/2027 навчального року для українських шкіл виявився не стільки урочистим, скільки кризовим. У багатьох ліцеях і гімназіях до Дня вчителя цього року навіть не планують святкувань — педагоги кажуть, що головне зараз просто спокійно завершувати робочі тижні й витримувати нові виклики. За перший місяць навчання школи одночасно зіткнулися з проблемами харчування, тривалими повітряними тривогами, навчанням в укриттях, суперечками щодо дистанційного формату та підготовкою до можливих зимових блекаутів.

    Одним із перших гучних скандалів вересня стало шкільне харчування. З 1 вересня безоплатні гарячі обіди за державні субвенції почали поширюватися не лише на початкову школу та пільгові категорії, а на всіх учнів від 1-го до 10-го класів. Проте майже відразу в соцмережах з’явилися фото, які викликали хвилю обурення. Одним із найобговорюваніших став обід у чернівецькому ліцеї — шматок хліба із сирою морквою, запіканка, чай і кілька слив. Після розголосу по країні почали перевіряти шкільні харчоблоки.

    ФОТО: Непотерта морква на сиротливому шматку хліба в чернівецькому ліцеї – може, й смачно та корисно, але виглядає не дуже/facebook.com/oliynyk.vitali

    Ситуація швидко вийшла за межі дискусії про одне меню. Батьки почали сперечатися, чи варто взагалі витрачати бюджетні гроші на однакові обіди для всіх дітей, чи краще спрямовувати кошти сім’ям. Частина родин наполягала, що саме школа має гарантувати дитині гарячу їжу, інші скаржилися на якість страв та велику кількість відходів. У відповідь школи почали масово звітувати про меню, а директори й учителі опинилися ще й у ролі координаторів харчування.

    ФОТО: Буває й гірше. Ось як на фото з одного житомирського ліцею/facebook.com/toma.koval.522993

    За словами освітян, у багатьох закладах усе впирається не лише у гроші, а й у кадри та обладнання. Юрист громадської організації «Батьки SOS» Роман Бондаренко зазначив, що в одних школах є додаткове місцеве фінансування або підтримка спонсорів, а інші змушені вкладатися у приблизно 60 гривень на учня та працювати двома працівниками їдальні. За його словами, директор формально відповідає за все, що відбувається в школі, але далеко не всі проблеми залежать саме від адміністрації.

    Окремим викликом стали повітряні тривоги. Школи готувалися до навчання в умовах війни, але тривоги, які можуть тривати годинами або повторюватися одна за одною, створили ситуації, для яких немає простих рішень. За методичними рекомендаціями МОН безпека залишається пріоритетом: під час тривоги всі учасники освітнього процесу мають перебувати в укриттях. Але в реальному житті це породжує десятки практичних питань — як проводити урок, якщо тривога почалася ще до початку занять, що робити батькам дорогою до школи і як організувати навчання в укритті без нормального інтернету.

    Директори окремих шкіл розповідають, що навіть за наявності укриття повноцінно навчати там сотні дітей дуже складно. У невеликих гімназіях ситуацію частково рятує менша кількість учнів, однак у великих школах, де навчається тисяча дітей і більше, укриття часто переповнені. Батьки скаржаться на задуху, нестачу меблів і шум, коли кілька класів змушені вчитися одночасно в одному просторі.

    ФОТО: Навіть в такому новому та на вигляд зручному укритті проводити уроки для всієї школи – нереально/КМДА

    Ще одна проблема — робота самих учителів під час повітряної тривоги. Педагог Крюківщинського ліцею «Лідер», розповів, що адміністрація вимагала від нього їхати на роботу навіть у момент, коли над головою працювала ППО та збивали дрони. У якийсь момент він вирішив повернутися до безпечного місця. В інших школах, навпаки, педагоги пишуть батькам, що до відбою діти залишаються вдома і уроки не проводяться навіть дистанційно.

    Юристи наголошують, що єдиного детального алгоритму для таких ситуацій фактично немає. Значну частину рішень залишили на розсуд самих закладів освіти. Через це в різних школах правила можуть суттєво відрізнятися: десь учителі повинні бути на робочому місці за будь-яких умов, десь дозволяють працювати дистанційно, а десь рішення приймають залежно від конкретної тривоги.

    Це породжує і ще одну проблему — подовження робочого дня. Якщо уроки вже закінчилися, але тривога триває, учитель не може просто відпустити дітей з укриття. Водночас не до кінця врегульоване й питання, коли та за яких умов дитину можна передати батькам під час тривоги. Освітяни побоюються, що в разі надзвичайної ситуації відповідальність можуть покласти саме на них.

    На тлі цього дедалі активніше обговорюється дистанційне навчання. Наприкінці вересня на сайті Кабміну зареєстрували петицію з вимогою або перевести загальноосвітні заклади на дистанційний формат, або офіційно гарантувати батькам право самостійно його обирати. Подібна петиція з’являлася і на сайті КМДА. При цьому ставлення батьків до дистанційки різниться: родини старшокласників частіше підтримують онлайн-формат, тоді як батьки молодших дітей більше схиляються до очного навчання.

    І на цьому виклики не закінчуються. Школи вже почали готуватися до зими та можливих тривалих відключень електроенергії. МОН рекомендувало закладам мати друковані навчальні матеріали на випадок зникнення світла та інтернету, передбачити асинхронне навчання, за потреби переходити на шестиденний тиждень або роботу у дві зміни, а також дообладнати укриття для проведення занять.

    Окремо запропоновано п’ять рівнів реагування на блекаути. Якщо електрики немає до двох годин, школа має працювати майже у звичайному режимі. За відключень від двох до шести годин уроки можуть скорочувати. Якщо блекаут триває від шести до 24 годин, енергонезалежні заклади працюють очно, інші переходять на дистанційний чи асинхронний формат. За відключень до трьох діб навчання мають організовувати в освітніх хабах, а якщо криза триває понад 72 години — громади повинні створювати тимчасову мережу таких хабів.

    Також школам рекомендують мати запас води та харчів щонайменше на 48 годин. Заклади з автономними котельнями мають подбати про генератори або інші резервні джерела живлення. Для директорів це означає ще більший перелік завдань, який давно вийшов за межі суто освітнього процесу.

    Саме тому частина керівників шкіл уже жартує, що директор тепер має одночасно бути педагогом, кризовим менеджером, логістом, енергетиком, комендантом укриття та психологом. Те саме стосується й учителів, які паралельно повинні проводити уроки, контролювати безпеку дітей, допомагати з харчуванням і бути готовими до дистанційної роботи без світла.

    Перший місяць нового навчального року показав: українська школа зараз працює не просто в умовах війни, а в режимі постійної адаптації. Зранку педагог може накривати столи в їдальні, через годину вести дітей в укриття, після обіду проводити заняття в підвалі, а ввечері готувати матеріали на випадок блекауту.

    І саме тому напередодні Дня вчителя для багатьох педагогів головне бажання звучить максимально просто — щоб хоча б один робочий день минув без тривог, термінових евакуацій і нових криз.

  • $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    Кожна година повітряної тривоги, під час якої бізнес масово припиняє роботу, коштує українській економіці приблизно $45 млн. Таку оцінку озвучив міністр економіки та охорони навколишнього середовища Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian.

    За його словами, російські атаки дронами та ракетами дедалі сильніше впливають не лише на інфраструктуру, а й на повсякденну економічну активність. У деякі дні повітряні тривоги можуть тривати до десяти годин, і протягом цього часу частина підприємств фактично призупиняє роботу, оскільки працівники мають перебувати в укриттях.

    «Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», — пояснив Кравченко The Guardian.

    Йдеться не про фіксовану суму збитків від кожного сигналу тривоги, а про оцінку втрат у випадках, коли через загрозу значна частина економічної активності припиняється. Тому реальний вплив конкретної тривоги залежить від її тривалості, регіону та кількості підприємств, які зупинили роботу.

    Реактивні дрони змінили ситуацію

    Кравченко визнав, що одним із найбільших викликів для України стало швидке масштабування Росією реактивних безпілотників.

    За його словами, українська сторона не до кінця очікувала, наскільки швидко РФ зможе розвинути цей тип озброєння і почати використовувати його для регулярних атак по різних об’єктах.

    Реактивні дрони мають вищу швидкість, ніж звичайні «Шахеди», а тому скорочують час реагування ППО та цивільних служб. У результаті повітряні тривоги стають не лише частішими, а й складнішими з точки зору прогнозування маршруту конкретної цілі.

    Через це уряд почав змінювати сам принцип оповіщення.

    «Жовта» і «червона» тривога

    Одним із способів зменшити економічні втрати стала нова дворівнева система повітряних тривог.

    За словами Кравченка, «жовтий» рівень використовується у випадках загрози дронів і дозволяє частині бізнесу продовжувати роботу за умови дотримання правил безпеки. «Червоний» рівень означає більш серйозну загрозу, зокрема ракетну, і передбачає повну евакуацію працівників в укриття.

    За оцінкою міністра, понад половина підприємств продовжують працювати під час “жовтих” тривог. Це має допомогти зменшити економічний ефект від багатогодинних сигналів небезпеки.

    Однак така система не означає, що дронова загроза стала безпечною. Російські БпЛА продовжують уражати житлові, промислові та інфраструктурні об’єкти, тому рішення про продовження роботи залежить від конкретної ситуації та правил безпеки на підприємстві.

    $10 млрд збитків лише за цей рік

    Кравченко також заявив, що лише у 2026 році прямі збитки від російських атак оцінюються приблизно у $10 млрд.

    Серед цілей, які зазнавали ударів, він назвав металургійні підприємства, склади, логістичні об’єкти та дата-центри.

    Останні тижні показали, що Росія дедалі частіше атакує не лише енергетичні підприємства, а й цифрову, транспортну та логістичну інфраструктуру. Це створює для економіки подвійний ефект: держава та бізнес одночасно втрачають активи й змушені переривати роботу через постійну загрозу нових ударів.

    Особливо чутливими залишаються галузі, де виробництво не можна швидко зупинити й запустити знову — металургія, хімічна промисловість, транспорт і великі складські комплекси.

    Порти та експорт теж під тиском

    Окремою проблемою для економіки залишається робота чорноморських портів.

    До повномасштабної війни через них проходила значна частина українського експорту. Російські атаки по портовій та логістичній інфраструктурі створюють додаткові витрати для експортерів і змушують бізнес шукати дорожчі альтернативні маршрути.

    У результаті Україна втрачає не лише через пряме руйнування підприємств, а й через логістичні затримки, дорожче страхування, перенаправлення вантажів та перебої з роботою транспорту.

    Дефіцит бюджету залишається великим

    Економічні втрати від атак відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами.

    За словами Кравченка, дефіцит фінансування, який раніше оцінювався приблизно у $27 млрд, вдалося скоротити до близько $20 млрд за рахунок скорочення витрат і пошуку додаткових внутрішніх ресурсів.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький раніше уточнював, що $27 млрд — це саме додаткова потреба оборонного бюджету. Частину цієї суми, приблизно $7 млрд, уряд хоче знайти всередині країни через жорсткішу економію та перерозподіл коштів.

    Через нестачу ресурсів Кабмін уже перейшов у режим максимальної економії.

    28 вересня уряд офіційно відклав непершочергові видатки — нове будівництво, реконструкції, капітальні ремонти, благоустрій парків, скверів, фонтанів та перекладання бруківки. Першочерговими залишили оборону, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам.

    Без міжнародних грошей економії недостатньо

    Уряд прямо визнає, що лише внутрішнього скорочення видатків недостатньо.

    Частина міжнародного фінансування затримується через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед партнерами.

    30 вересня Кабінет Міністрів України повідомив, що перейшов у режим максимальної економії, але для стабільного фінансування оборони й державних функцій Україні критично необхідні зовнішні кошти. Із 42 запланованих урядових рішень, від яких залежить частина міжнародного фінансування, станом на кінець вересня виконано 17. Решту уряд планує завершити до 15 жовтня.

    Це означає, що повітряні атаки створюють для економіки одразу кілька рівнів тиску: прямі руйнування, зупинку бізнесу, падіння податкових надходжень і необхідність збільшувати оборонні витрати.

    Чому $45 млн за годину — критична цифра

    Якщо умовно застосувати оцінку Кравченка до десяти годин повної зупинки бізнесу, потенційні втрати могли б сягати близько $450 млн за день. Проте це лише арифметичний сценарій: сам міністр не стверджував, що кожна десятигодинна тривога автоматично призводить саме до такої суми збитків.

    Головне в його оцінці інше: навіть без прямого влучання ракети чи дрона сама повітряна загроза має вимірювану економічну ціну.

    Підприємства втрачають робочі години, логістика зупиняється, магазини та офіси закриваються, виробничі лінії переходять у режим простою, а працівники змушені перебувати в укриттях.

    Саме тому нова система диференційованого оповіщення стала для уряду не лише питанням цивільної безпеки, а й способом зберегти хоча б частину економічної активності під час затяжних атак.

    На тлі зростання використання Росією реактивних безпілотників та атак по промисловій і цифровій інфраструктурі проблема лише загострюється. За нинішніх умов кожна довга повітряна тривога для України — це не лише загроза життю людей, а й мільйонні втрати для економіки ще до моменту можливого влучання.

  • Росія може посилити удари по урядових будівлях і місцевих адміністраціях

    Росія може посилити удари по урядових будівлях і місцевих адміністраціях

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, Росія може готувати подальші удари по урядових будівлях і будівлях місцевих адміністрацій у рамках спроби посилити дестабілізацію ситуації в Україні.

    На цьому тлі в деяких державних структурах співробітникам уже негласно дали вказівку не залишати укриття до повного завершення повітряної тривоги. Йдеться про внутрішні розпорядження окремих установ, а не про офіційну команду для всіх державних органів.

    Співрозмовник зазначає, що йдеться саме про будівлі, пов’язані з роботою центральної, обласної та місцевої влади. Їхнє пошкодження може не лише призвести до руйнувань і жертв, а й тимчасово порушити роботу конкретних державних структур.

    Інформація з’явилася на тлі серії останніх атак, під час яких під удари потрапляли адміністративні та офісні будівлі. У Києві було пошкоджено адміністративні об’єкти, а в Дніпрі безпілотник влучив в офісну будівлю в робочий час, унаслідок чого є загиблі та поранені.

    Окреме занепокоєння викликає ймовірність повторних ударів по вже атакованих об’єктах. Саме тому в деяких установах співробітникам рекомендують залишатися в укриттях до повного відбою тривоги, не повертаючись на робочі місця після тимчасового зниження загрози.

    Таким чином, для державних структур зараз розглядається сценарій, за якого повітряна тривога може означати не просто тимчасову евакуацію співробітників, а триваліше припинення роботи на місці. Якщо удари по адміністративних об’єктах триватимуть, це може безпосередньо вплинути на роботу органів влади в окремих містах і регіонах.