Nenkainfo.com

Позначка: Укрзалізниця

  • Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    Українська металургія опинилася в одній із найскладніших ситуацій від початку повномасштабної війни. Російські удари по великих комбінатах, проблеми з морським експортом, дорожча електроенергія та залізничні перевезення, нові торговельні обмеження на європейському ринку й складнощі зі страхуванням воєнних ризиків одночасно тиснуть на підприємства. На цьому тлі представники галузі закликають Кабінет Міністрів перейти від окремих рішень до комплексного плану підтримки металургії.

    Масштаб проблеми вже видно у статистиці. У серпні 2026 року українські підприємства виплавили лише 277 тисяч тонн сталі. Це на 57,3% менше, ніж у серпні 2025 року, та на 39,4% менше, ніж у липні. За оцінками GMK Center, нижчими місячні показники під час повномасштабної війни були лише у квітні та грудні 2022 року. Про різке падіння виробництва раніше детально писала «Ненька інфо».

    «Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%» — Ненька інфо

    За даними «Укрметалургпрому», за підсумками восьми місяців 2026 року Україна виробила близько 4,3 млн тонн сталі проти 4,912 млн тонн за аналогічний період минулого року. Виробництво чавуну скоротилося з 5,109 млн до 4,35 млн тонн, а прокату — з 4,256 млн до 3,592 млн тонн. Тобто проблеми виходять далеко за межі невдалого одного місяця й охоплюють практично весь основний виробничий ланцюг галузі.

    Російські ракети зупиняють великі заводи

    Однією з причин різкого погіршення ситуації стала серія російських ударів по великих металургійних підприємствах.

    У серпні та вересні атаки серйозно вплинули на роботу «Запоріжсталі», «Каметсталі», Дніпровського металургійного заводу та «АрселорМіттал Кривий Ріг».

    Особливо складна ситуація склалася на «Запоріжсталі». За даними, які раніше наводила «Ненька інфо», після російського удару 11 серпня підприємство не змогло повернутися до повноцінної роботи. 27 серпня по промисловому майданчику знову вдарили — цього разу п’ятьма балістичними ракетами. Були пошкоджені обладнання доменного цеху, енергетична та транспортна інфраструктура. 12 вересня підприємство зазнало ще однієї атаки.

    Наслідки практично одразу відобразилися у виробничих показниках. Якщо в липні «Запоріжсталь» виплавила 192,7 тисячі тонн сталі, то в серпні — лише 46,2 тисячі тонн. Таким чином, лише на одному великому підприємстві місячне виробництво скоротилося більш ніж учетверо.

    Не менш серйозного удару зазнала «Каметсталь» у Кам’янському. Після російського ракетного удару 5 вересня були пошкоджені агломераційне та доменне виробництво, енергетична й транспортна інфраструктура. Підприємство зупинило виробничі процеси. П’ятеро людей загинули, ще четверо були поранені.

    Критична ситуація і на найбільшому металургійному підприємстві країни — «АрселорМіттал Кривий Ріг». Компанія ArcelorMittal офіційно повідомляла про черговий ракетний удар 12 вересня. Він став уже другим ударом по підприємству приблизно за п’ять тижнів. Двоє працівників підрядної організації загинули, ще двоє співробітників підприємства були поранені. Після атаки первинне виробництво сталі зупинили на час ремонтних робіт, а інші потужності або простоювали, або працювали на мінімальному рівні.

    Морський експорт став ще одним ударом

    Проблема для металургів не завершується біля заводських воріт. Навіть якщо підприємство може виробити продукцію, її потрібно доставити покупцеві.

    Морська логістика для металургійної галузі має особливе значення через великі обсяги й відносно низьку маржу на тонну продукції. За даними GMK Center, які наводила «Ненька інфо», у першій половині 2026 року морем експортували приблизно половину української сталі, 95% чавуну та близько половини залізної руди.

    «Запасу міцності вже немає»: «Метінвест» готує скорочення через удари РФ і кризу експорту — Ненька інфо

    Через системні російські атаки на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство робота морського коридору залишається нестабільною. 14 вересня Міністерство розвитку громад та територій повідомляло про окрему нараду в Одесі за участі військових, адміністрації морських портів, «Укрзалізниці» та портового бізнесу. На ній обговорювали безпеку судноплавства, захист портів і рішення, необхідні для збереження української логістики.

    Переорієнтація металопродукції на залізницю та автомобільні переходи через західний кордон суттєво збільшує витрати. Для продукції, яку перевозять мільйонами тонн, навіть порівняно невелике збільшення тарифу на одну тонну може істотно погіршити рентабельність експорту.

    Європейський ринок теж став складнішим

    Ще один виклик для українських виробників — зміна умов доступу сталі на ринок Європейського Союзу.

    З 1 липня 2026 року в ЄС почав діяти новий режим захисту сталевого ринку. Загальна річна квота становить 18,3 млн тонн, що на 47% менше, ніж квоти, які діяли у 2024 році. На продукцію, ввезену понад визначений обсяг квоти, встановлено адвалерне мито у розмірі 50%.

    Паралельно українські виробники мають враховувати дію європейського механізму вуглецевого коригування CBAM. Для українських металургійних підприємств, які через війну не мають достатнього доступу до капіталу для швидкої модернізації та декарбонізації, це стає додатковим фактором конкурентного тиску.

    Проблеми з CBAM виникли не сьогодні. Ще навесні «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомляв про скорочення частини виробництва на тлі складної економічної ситуації та нових умов доступу до європейського ринку. Про це також писала «Ненька інфо».

    Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів — Ненька інфо

    Чого металурги хочуть від Кабміну

    У галузі вважають, що окремих рішень різних міністерств уже недостатньо. Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо пропонує Кабміну ухвалити окрему комплексну постанову, яка б визначила завдання для різних органів влади, відповідальних та строки виконання.

    Серед запропонованих заходів — переговори з Європейською комісією щодо умов роботи CBAM і розширення доступу української металопродукції до європейського ринку. Також пропонується проводити антидемпінгові розслідування щодо імпорту металопродукції з Китаю та Туреччини, стабілізувати тарифи «Укрзалізниці» та іншу логістику.

    Ще один блок стосується енергетики. Металургія є одним із найбільших промислових споживачів електроенергії, тому її вартість безпосередньо впливає на собівартість української сталі. Представники галузі пропонують розвивати довгострокові договори на закупівлю електроенергії та забезпечити передбачувані умови для промислових споживачів.

    Серед інших пропозицій — спеціальні умови бронювання працівників критично важливих металургійних підприємств, доступ промисловості до інструментів декарбонізації та перегляд кредитних лімітів відповідного фонду, щоб підприємства могли фінансувати масштабні проєкти модернізації й відновлення після російських атак.

    Окремою проблемою залишається страхування воєнних ризиків. Великі промислові об’єкти потребують сотень мільйонів доларів інвестицій, однак залучити такі кошти важко, якщо потенційний інвестор не може застрахувати підприємство від ракетної або дронової атаки.

    Уряд уже готує додаткові механізми підтримки бізнесу, який потерпає від російських ударів. Зокрема, Кабмін повідомляв про розробку пільгової кредитної програми, за якою підприємство або група компаній зможуть отримувати до 1 млрд гривень оборотного фінансування із компенсацією частини ринкової процентної ставки.

    Однак представники металургії наполягають саме на системному документі, який одночасно охопить логістику, електроенергію, експорт, страхування, кадрові питання та доступ до фінансування.

    Причина такого поспіху зрозуміла: металургійні заводи — це не лише виробництво сталі. Від них залежать залізничні перевезення, морські порти, видобуток руди, енергетика, тисячі постачальників, валютна виручка, податкові надходження та десятки тисяч робочих місць.

    Тому серпневі 277 тисяч тонн сталі — це не просто невдала цифра в галузевій статистиці. На тлі зупинки великих підприємств, ударів по виробничих майданчиках і проблем із морським експортом вересневі результати можуть залишитися надзвичайно слабкими.

    Для української металургії головним питанням стає вже не лише конкурентоспроможність на світовому ринку, а можливість фізично зберегти виробництво та пройти період системних російських атак. Саме тому галузь очікує від Кабміну єдиного антикризового плану замість набору розрізнених рішень.

  • Полювання на сталеві магістралі: РФ реактивними дронами нищить до 40 локомотивів щомісяця, намагаючись відрізати Україну від світу

    Полювання на сталеві магістралі: РФ реактивними дронами нищить до 40 локомотивів щомісяця, намагаючись відрізати Україну від світу

    Російські окупаційні війська розгорнули масштабне та цілеспрямоване полювання на українські пасажирські поїзди, застосовуючи швидкісні реактивні безпілотники для методичного руйнування залізничної системи України. Ця транспортна мережа має критичне значення для виживання національної економіки, функціонування оборонної логістики та безпечної евакуації мільйонів цивільних громадян. Від початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив або безповоротно знищив понад п’ятсот локомотивів, причому понад шістдесят відсотків усіх влучань припало на останні вісім місяців. Наразі темпи втрат сягнули загрозливих масштабів, адже залізничники щомісяця втрачають від тридцяти семи до сорока тягових одиниць техніки. Міністерство оборони Росії публічно визнає нанесення ударів по потягах, цинічно виправдовуючи свої дії спробами зірвати транспортування іноземного озброєння, проте українське керівництво наголошує на значно підступніших намірах ворога. Як заявив голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Олександр Перцовський, справжня мета агресора полягає в ізоляції прифронтових громад, поширенні паніки серед виснаженого населення та тотальному паралічі економічного життя держави.

    Технологічний стрибок у тактиці повітряного терору відбувся восени дві тисячі двадцять п’ятого року, коли окупаційні війська отримали антени для побудови mesh-мереж. Ця інноваційна технологія дає змогу апаратам ретранслювати керуючий сигнал один через одного або підключатися до наземних комплексів у Білорусі чи на тимчасово окупованих територіях України. Завдяки цьому оператори дронів здатні спрямовувати удари на рухомі об’єкти в режимі реального часу, ефективно обходячи системи радіоелектронної боротьби. Після трагічного удару по пасажирському потягу поблизу міста Лозова на Харківщині, де загинуло шестеро людей, залізнична компанія терміново впровадила жорсткі протоколи евакуації, що рятує більшість пасажирів, проте втрати самих локомотивів продовжують зростати.

    Останнім часом Москва суттєво розширила географію повітряних атак, вийшовши далеко за межі традиційної двохсоткілометрової прифронтової смуги. Використовуючи мережу ретрансляторів із білоруської території, противник почав системно бити по західних областях України. Нещодавно поблизу польського кордону російський дрон поцілив у потяг невдовзі після того, як із цієї ж станції вирушив інший рейс із європейськими радниками з безпеки та колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. В «Укрзалізниці» підкреслили, що наміченою ціллю ворога, найімовірніше, був саме дипломатичний рейс, який вирушив раніше запланованого графіка. Цей терор спрямований на залякування іноземних партнерів, дипломатів і журналістів, аби змусити їх відмовитися від поїздок до Києва.

    Постійне відновлення рухомого складу впирається у колосальний дефіцит фінансів та суворі технічні обмеження. Ціна одного нового тягача становить близько п’яти мільйонів євро, і попри допомогу Європейського банку реконструкції та розвитку і Світового банку, наявних коштів критично бракує через високу швидкість руйнувань. Ситуацію суттєво ускладнює ширина залізничної колії у 1520 міліметрів, відмінна від європейського стандарту в 1435 міліметрів, через що партнери не можуть швидко надати вагони зі своїх парків. Подібну техніку мають лише Фінляндія та держави Балтії, зокрема Литва, яка вже пообіцяла передати локомотиви у межах нового пакету підтримки. Проте навіть за таких критичних умов українська залізниця не розглядає зупинку руху, продовжуючи адаптувати протоколи безпеки та тримати сталеву оборону на всіх напрямках.

  • Зупинка рейсів та евакуація до сховищ: в Україні запровадили радикальні правила роботи вокзалів та залізниці під час тривог

    Зупинка рейсів та евакуація до сховищ: в Україні запровадили радикальні правила роботи вокзалів та залізниці під час тривог

    Кабінет Міністрів України офіційно затвердив нові комплексні правила функціонування залізничної інфраструктури та обслуговування пасажирів на вокзалах і станціях в умовах воєнних загроз. Запроваджений регламент чітко розмежовує дії персоналу та рух рухомого складу залежно від встановленого ступеня повітряної небезпеки. Про ухвалення фундаментального урядового рішення повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький, підкресливши пріоритетність збереження життів громадян та мінімізації ризиків ударів по місцях масового скупчення людей.

    Жовтий та червоний рівні: як курсуватимуть потяги під час небезпеки

    Ключова новація затвердженого порядку полягає у поділі загроз на два базові рівні – жовтий та червоний, кожен із яких передбачає діаметрально протилежний алгоритм дій. У разі оголошення жовтого рівня повітряної небезпеки залізничне сполучення продовжуватиме працювати у штатному режимі: поїзди курсуватимуть чітко за встановленим розкладом, а пасажири матимуть можливість безперешкодно здійснювати посадку до вагонів та виходити з них на перонах.

    Натомість перехід у червону зону тягне за собою негайне блокування всіх процесів відправлення. За такого критичного сценарію посадка на рейси та рух потягів невідкладно призупиняються, а весь пасажиропотік оперативно перенаправляється до спеціально обладнаних захисних укриттів. Водночас компанія «Укрзалізниця» отримує широкі повноваження швидко адаптувати графіки руху під оперативну ситуацію. Залізничники зможуть самостійно запроваджувати обмеження на певних ділянках шляхів, розосереджувати состави на станціях та розводити групи людей, аби не створювати легких мішеней для ворожих ударів.

    Мобільні сховища, координація транспорту та посилений захист

    Для забезпечення практичного виконання оновлених безпекових вимог уряд зобов’язав профільні відомства діяти у тісній міжвідомчій зв’язці. Зокрема, керівництво компанії «Укрзалізниця» спільно з обласними військовими адміністраціями та представниками місцевих громад мають суттєво розширити мережу доступних укриттів безпосередньо на станційних комплексах. Окремим пунктом передбачено форсоване встановлення сучасних мобільних захисних споруд, що має ліквідувати дефіцит безпечних місць для пасажирів навіть на невеликих залізничних вузлах.

    Інформація про зміну рівня небезпеки надходитиме до систем керування транспортом у повністю автоматизованому режимі, завдяки чому відповідальні особи ухвалюватимуть рішення про корекцію маршрутів за лічені секунди. Безпековий супровід та координацію евакуаційних заходів візьмуть на себе Міністерство внутрішніх справ та підрозділи Національної поліції, які посилять патрулювання територій вокзалів.

    Крім того, оновлений регламент зобов’язує місцеву владу в усіх регіонах держави ретельно узгодити розклади руху міського громадського транспорту з реальним прибуттям поїздів. Особлива увага приділятиметься нічним годинам доби, аби пасажири, які прибувають із запізненням через вимушені зупинки під час тривог, не залишалися заблокованими на вокзальних площах.

     

  • Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Три удари по одному потягу: росіяни протягом 2,5 години атакували поїзд «Київ — Миколаїв»

    Російські війська вранці 16 вересня тричі атакували пасажирський потяг №122 сполученням Київ — Миколаїв. Після першого удару на Миколаївщині російські сили протягом наступних приблизно двох з половиною годин ще двічі завдали ударів по тому самому залізничному складу. Про це повідомив очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, передає Інтерфакс-Україна.

    Під час повторних атак пасажирів та залізничників у потязі вже не було. Їх завчасно евакуювали, тому внаслідок усіх трьох ударів ніхто не постраждав.

    Перша атака сталася вранці на ділянці маршруту між Новим Бугом та Баштанкою. Як повідомляла «Укрзалізниця» через «Українську правду», завдяки попередженню моніторингової команди локомотивну та поїзну бригади, а також пасажирів вдалося евакуювати до удару.

    Усього в поїзді перебували 168 пасажирів. Після атаки профільні підрозділи Миколаївської ОВА та Баштанської районної військової адміністрації спільно з «Укрзалізницею», ДСНС та органами місцевого самоврядування організували їх подальше перевезення до Миколаєва. Для людей підготували автобусні трансфери.

    Однак на цьому атаки не завершилися.

    За словами Решетілова, протягом наступних двох з половиною годин російські війська ще двічі атакували той самий потяг. На той момент людей у вагонах та локомотиві вже не було, тому повторні удари також обійшлися без постраждалих.

    Таким чином, протягом кількох годин один і той самий пасажирський склад став ціллю щонайменше трьох послідовних атак.

    Після атак без світла залишилися тисячі людей

    Удари мали наслідки не лише для залізниці. За даними Миколаївської ОВА, уламками було пошкоджено повітряну лінію електропередачі.

    Без електроенергії залишилися 18 населених пунктів та 3628 абонентів. Енергетики розпочали відновлювальні роботи. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна

    Ситуацію, за словами керівника області, ускладнювали подальші атаки російських безпілотників, тому роботу екстрених служб та перевезення пасажирів доводилося координувати з урахуванням поточної повітряної обстановки.

    В ОВА назвали удар цілеспрямованим

    Георгій Решетілов заявив, що йдеться про цілеспрямований удар по цивільному пасажирському потягу, та назвав атаку черговим воєнним злочином Росії.

    Повторність ударів є однією з найважливіших обставин цієї атаки. Після першого влучання російські сили не припинили атакувати склад, а протягом приблизно двох з половиною годин повернулися до тієї самої цілі ще двічі.

    Водночас у відкритих офіційних повідомленнях наразі немає інформації, яка дозволяла б достовірно встановити механізм наведення під час усіх трьох ударів або стверджувати, що рух конкретного поїзда відстежувався в режимі реального часу.

    Тому остаточні висновки щодо способу вибору та супроводу цілі можливі лише після появи додаткових даних.

    Подібний сценарій уже був на Одещині

    Це не перший випадок, коли російські війська повторно атакують той самий пасажирський потяг.

    Як раніше писала Nenka.info, 23 серпня російські війська двічі атакували пасажирський поїзд №147 Житомир — Одеса.

    У тому складі перебували 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Реактивний безпілотник поцілив у локомотив, однак людей вдалося вчасно евакуювати. Після першого удару, коли на місці вже працювали екстрені служби, російські війська завдали повторної атаки.

    Схожість двох випадків полягає саме в повторних атаках на один пасажирський склад уже після першого удару та евакуації людей.

    Росія все частіше атакує українські потяги

    Протягом останніх тижнів атаки на залізничну інфраструктуру та пасажирський рух стали регулярними.

    8 вересня російські безпілотники двічі атакували пасажирський потяг Київ — Суми. Nenka.info писала, що моніторингова команда «Укрзалізниці» встигла попередити про небезпеку, завдяки чому пасажирів та працівників потяга евакуювали. Детальніше про цей удар можна прочитати в матеріалі «Два “Шахеди” прицільно атакували поїзд Київ — Суми».

    Наступного дня, 9 вересня, під ударом опинився поїзд Харків — Ізюм. Російський Shahed атакував залізничну станцію та пасажирський склад, унаслідок чого постраждали щонайменше шестеро людей. Nenka.info детально писала про атаку в матеріалі «Прицільний удар по пасажирах: росіяни вдарили “Шахедом” по потягу Харків — Ізюм».

    12 вересня російські дрони атакували залізничні об’єкти у Луцьку, Фастові та Ковелі. Про наслідки цих ударів Nenka.info повідомляла у матеріалі про атаку на залізничні вузли заходу та центру України.

    Через постійні обстріли «Укрзалізниця» була змушена запроваджувати обмеження руху й на прикордонних напрямках. 12 вересня Nenka.info повідомляла про тимчасове припинення руху поїздів до Сум через ворожі атаки.

    Понад 500 локомотивів пошкоджені або знищені

    Масштаби ударів по українській залізниці вже вимірюються сотнями одиниць пошкодженої техніки.

    Напередодні атаки на потяг Київ — Миколаїв міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали саме на 2026 рік.

    Про це Nenka.info писала 15 вересня у матеріалі «Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів».

    Тоді Сибіга закликав міжнародних партнерів допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки.

    Евакуація врятувала 168 людей

    У випадку з потягом Київ — Миколаїв ключову роль відіграло завчасне попередження моніторингової команди «Укрзалізниці».

    До першого удару пасажирів, машиністів та поїзну бригаду встигли вивести з небезпечної зони. За інформацією «Української правди», після евакуації спільно з Миколаївською ОВА для людей організували автобусні трансфери.

    Саме це рішення стало особливо важливим з огляду на подальші події: російські війська ще двічі повернулися до того самого складу та завдали по ньому нових ударів.

    Станом на день 16 вересня підтверджено, що внаслідок усіх трьох атак на потяг №122 Київ — Миколаїв загиблих і поранених немає. Водночас уламками пошкоджено лінію електропередач, через що без світла залишилися 18 населених пунктів.

    Детальної інформації про ступінь пошкодження самого локомотива та вагонів поки не оприлюднено. Також офіційно не уточнюється, які саме засоби ураження застосовувалися під час кожної з трьох атак.

    Натомість підтверджена послідовність подій — перший удар, евакуація 168 пасажирів і ще дві атаки по тому самому складу протягом приблизно 2,5 години — робить цей випадок одним із показових епізодів нинішньої серії російських ударів по українській залізниці.

  • РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Російські війська атакували пасажирський поїзд №122 сполученням Київ — Миколаїв. Завдяки роботі моніторингової команди «Укрзалізниці» про небезпеку вдалося дізнатися завчасно, тому пасажирів, локомотивну бригаду та працівників поїзда евакуювали ще до влучання. За офіційною інформацією перевізника, постраждалих немає. Для людей, які не змогли продовжити поїздку залізницею, «Укрзалізниця» спільно з Миколаївською обласною військовою адміністрацією організувала автобусні трансфери.

    Про нову атаку компанія повідомила вранці 16 вересня. В «Укрзалізниці» наголосили, що ключову роль зіграло завчасне попередження про наближення загрози. Моніторингова команда дала сигнал на евакуацію, після чого з небезпечної зони вивели як пасажирів, так і залізничників. У компанії коротко підсумували результат: усі люди залишилися живими.

    У деяких ранніх повідомленнях про інцидент фігурували додаткові деталі, зокрема кількість пасажирів та час атаки. Водночас у доступному офіційному повідомленні «Укрзалізниці», яке цитують провідні українські медіа, ці дані не наведені. Тому підтвердженими на цей момент можна вважати сам факт удару, евакуацію всіх людей та відсутність постраждалих.

    Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський назвав такі атаки фактичним «полюванням» на пасажирські поїзди. Він наголосив, що Росія останнім часом дедалі частіше б’є безпосередньо по рухомому складу, а не лише по станціях чи коліях. За його словами, компанія очікує більш рішучої реакції міжнародних партнерів не лише тоді, коли удари відбуваються поблизу кордонів ЄС або дипломатичних поїздів, а після кожної атаки на цивільну залізничну інфраструктуру.

    Новий удар стався лише за кілька днів після небезпечного інциденту на Волині. 13 вересня російський безпілотник уразив локомотив пасажирського поїзда неподалік українсько-польського кордону. Тоді диспетчер Центральної моніторингової групи заздалегідь виявив реактивний дрон, а команду на евакуацію дали приблизно за 15 хвилин до влучання. Ніхто з людей не постраждав.

    Той випадок отримав міжнародний резонанс ще й через те, що неподалік перебували дипломатичні поїзди. За даними «Укрзалізниці», незадовго до атаки зі станції Ягодин вирушив потяг із радниками з питань безпеки кількох європейських держав, колишніми високопосадовцями та експрем’єром Великої Британії Борисом Джонсоном. В іншому поїзді, який перебував на станції в момент атаки, їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Перевізник тоді припустив, що потенційною ціллю російського дрона міг бути саме дипломатичний потяг. Це залишалося оцінкою «Укрзалізниці», а не незалежно встановленим фактом.

    Атаки на залізницю останніми тижнями набули настільки системного характеру, що українська влада вже окремо звертається до партнерів із проханням допомогти відновлювати локомотивний парк. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських ударів було пошкоджено або повністю знищено понад 500 локомотивів. За його словами, більш ніж половина цих втрат припала лише на 2026 рік.

    Сибіга закликав партнерів допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією шириною 1520 мм, а також профінансувати пришвидшену закупівлю нової техніки. Українська залізниця критично важлива не лише для пасажирських перевезень: нею здійснюють евакуацію мешканців прифронтових районів, перевозять гуманітарні вантажі, продовольство, промислову продукцію та зерно. За оцінкою МЗС, збереження стабільної роботи залізничної системи безпосередньо впливає на гуманітарну та економічну стійкість держави.

    Удар по поїзду Київ — Миколаїв також показав, наскільки важливою стала створена «Укрзалізницею» система оперативного моніторингу загроз. Під час попередніх атак саме вона дозволяла диспетчерам завчасно зупиняти рух або наказувати екіпажам і пасажирам залишити вагони. У випадку з ударом біля польського кордону така система фактично дала людям критично важливий запас часу до влучання.

    Подібний сценарій уже спрацьовував і на Миколаївщині. 25 серпня російський безпілотник ударив по приміському поїзду Миколаїв — Долинська. Тоді підвищену небезпеку оголосили завчасно, 70 пасажирів та залізничників евакуювали, і ніхто не постраждав.

    Таким чином, атака на №122 Київ — Миколаїв не є одиничним випадком. За останні тижні російські удари по пасажирських поїздах і локомотивах повторювалися в різних областях, причому частина з них відбувалася далеко від безпосередньої лінії фронту. Це змушує перевізника не лише ремонтувати пошкоджену техніку, а й постійно перебудовувати графіки руху залежно від повітряних загроз і стану інфраструктури.

    Для Миколаєва ця ситуація особливо чутлива, оскільки пасажирське залізничне сполучення зі столицею є одним із ключових транспортних маршрутів для області. Поїзд №122/121 Київ — Миколаїв курсує між столицею та обласним центром, забезпечуючи нічне сполучення. За даними «Укрзалізниці», рейс із Києва відправляється ввечері та прибуває до Миколаєва вранці, а у зворотному напрямку працює за аналогічним нічним графіком.

    Після нинішнього удару компанія не залишила пасажирів без можливості продовжити маршрут. Разом із Миколаївською ОВА організували автобуси, які мають доставити людей до місця призначення. На момент перших повідомлень «Укрзалізниця» не уточнювала масштаб пошкоджень самого поїзда та терміни його відновлення.

    Ситуація відбувається на тлі ширшої російської повітряної атаки. У ніч проти 16 вересня Росія запустила по Україні десятки безпілотників; українські Повітряні сили повідомили про знешкодження більшості з них, однак частина БпЛА досягла цілей.

    Удари по залізниці створюють подвійний ризик. По-перше, вони безпосередньо загрожують життю пасажирів і працівників. По-друге, навіть за відсутності жертв знищення локомотивів і вагонів поступово скорочує технічні можливості перевізника. Саме тому українська сторона дедалі частіше говорить не лише про необхідність додаткової ППО, а й про потребу у резервному рухомому складі та допомозі з його закупівлею.

    Поки що у випадку з поїздом Київ — Миколаїв найгіршого сценарію вдалося уникнути. Система раннього попередження спрацювала, люди залишили поїзд до удару, а постраждалих немає. Однак серія останніх атак свідчить, що ризик для пасажирського залізничного сполучення зростає, а поїзди та локомотиви дедалі частіше стають безпосередніми цілями російських безпілотників.

  • Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів терміново допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки на тлі систематичних російських ударів по залізничній інфраструктурі. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали лише на 2026 рік. У ніч проти 15 вересня черговий російський удар припав по залізничній інфраструктурі поблизу польського кордону у Волинській області, де було безпосередньо уражено ще один локомотив.

    Сибіга наголосив, що Росія цілеспрямовано намагається підірвати українську логістику по всій країні. Залізниця при цьому залишається однією з ключових систем життєзабезпечення України: нею евакуюють цивільних із прифронтових районів, перевозять критично важливі вантажі, продовольство, зерно, гуманітарну допомогу та інші необхідні товари. Саме тому Київ звернувся до партнерів із проханням допомогти знайти локомотиви, сумісні з українською шириною колії 1520 мм, а також надати фінансування для прискорення закупівлі нових машин.

    Проблема ускладнюється тим, що більшість країн Європейського Союзу використовують стандартну колію шириною 1435 мм. Українська ж залізнична мережа побудована переважно під стандарт 1520 мм, тому не кожен європейський локомотив можна швидко поставити на українські маршрути. Це значно звужує коло потенційних постачальників і робить пошук техніки складнішим.

    Останні російські атаки показують, що залізниця стала однією з пріоритетних цілей. 13 вересня Росія вдарила по локомотиву пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею. В «Укрзалізниці» тоді припускали, що ціллю безпілотника міг бути поїзд, яким пересувалися дипломати та політики. До цього російські удари вже неодноразово припадали по станціях, коліях, локомотивних депо, енергетичній інфраструктурі та рухомому складу.

    На відміну від пошкодженої ділянки колії, яку в багатьох випадках можна відносно швидко відновити, знищення локомотива має довготривалі наслідки. Це складна і дорога техніка, яку неможливо оперативно замінити. Один втрачений локомотив може вплинути одразу на кілька маршрутів, особливо якщо йдеться про вантажні або евакуаційні перевезення. Саме тому цифра у понад 500 пошкоджених або знищених машин виглядає особливо тривожно.

    Для України залізниця має критичне значення ще й через обмежені можливості морського та повітряного сполучення. Після початку повномасштабної війни вона стала головною транспортною артерією для евакуації, внутрішньої логістики, експорту та доставки вантажів до кордонів ЄС. У перші місяці великої війни саме залізницею були евакуйовані мільйони людей, а надалі мережа стала ключовим елементом стійкості держави.

    У цьому контексті звернення Сибіги має не символічний, а суто практичний характер. Україні потрібні не лише системи ППО для захисту інфраструктури, а й заміна вже втраченої техніки. При цьому необхідні як електровози, так і тепловози. Останні особливо важливі в умовах атак на енергетичну систему, адже вони можуть працювати на неелектрифікованих ділянках або там, де пошкоджена контактна мережа.

    Сибіга наголосив, що підтримка стабільної роботи української залізниці допоможе уникнути гуманітарної кризи та зміцнить стійкість країни в умовах війни. Якщо дефіцит локомотивів зростатиме, це може безпосередньо вплинути на евакуацію населення, регулярність пасажирських перевезень, постачання продуктів, логістику промисловості та експорт.

    Фактично йдеться вже не просто про транспортну проблему, а про питання національної безпеки. Росія намагається бити не лише по коліях і станціях, а й по самій здатності України підтримувати рух поїздів. Саме тому Київ закликає партнерів діяти швидко: знайти сумісні локомотиви, допомогти з їх передачею та профінансувати закупівлю нової техніки.

    За нинішніх темпів російських атак питання відновлення локомотивного парку може стати одним із найскладніших для «Укрзалізниці». Якщо раніше головним завданням було оперативно ремонтувати колії, мости та контактну мережу після обстрілів, то тепер дедалі гостріше постає проблема фізичної нестачі тягового рухомого складу.

    І саме оприлюднена Сибігою цифра — понад 500 пошкоджених або знищених локомотивів — показує масштаб проблеми. Більше половини з них Україна втратила лише цього року, що свідчить про різке посилення російських атак на залізничну логістику.

  • Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    В Україні почалося чергове підвищення вартості проїзду у приміських поїздах. Із 15 вересня нові тарифи запрацювали у Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Мінімальна вартість поїздки без урахування додаткових комісій тепер становить 30 гривень, а на найдовших маршрутах протяжністю понад 250 кілометрів квиток може коштувати вже 150 гривень.

    Про зміну тарифів повідомив транспортний блогер Олег Васильєв. За його даними, підвищення відбувається поетапно: після Київщини, Житомирщини та Чернігівщини нові ціни мають поширитися ще на кілька регіонів.

    Наступний етап запланований уже на 22 вересня. Очікується, що дорожче їздити приміськими поїздами доведеться пасажирам у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Таким чином, підвищення не обмежується одним регіоном, а поступово охоплює різні напрямки залізничних перевезень.

    Для пасажирів найпомітнішим стало саме зростання верхньої межі тарифу. На найдовших приміських маршрутах вартість проїзду тепер може сягати 150 гривень. При цьому конкретна сума залежить від відстані поїздки: чим довший маршрут, тим вищою є ціна квитка.

    У матеріалі ZN.UA зазначається, що найдешевший квиток після перегляду тарифів коштує 30 гривень без комісії. Максимальний тариф у 150 гривень застосовується до маршрутів протяжністю понад 250 кілометрів.

    Важливо, що це вже не перше подорожчання приміських перевезень за останній час. Попередній масштабний перегляд вартості відбувся у червні 2025 року. Тоді мінімальний тариф підвищили з 15 до 20 гривень.

    Отже, лише за трохи більше ніж рік найнижча базова вартість приміської поїздки зросла вдвічі — із 15 до 30 гривень.

    Паралельно «Укрзалізниця» влітку вже підвищила вартість проїзду в Kyiv City Express. Із 22 липня разова поїздка Київською кільцевою електричкою коштує від 30 до 37 гривень залежно від способу придбання квитка.

    Найдешевший варіант — 30 гривень — діє у застосунках «Укрзалізниця» та «Київ Цифровий». Оплата через валідатори або термінали «Київ Цифровий» коштує 34,20 гривні, через термінали самообслуговування «Укрзалізниці» — 36,70 гривні, а в касі або у роз’їзного касира у вагоні — 37 гривень.

    В «Укрзалізниці» пояснювали липневе підвищення витратами на утримання та ремонт рухомого складу, електроенергію і забезпечення перевезень. Компанія заявляла, що доходів від продажу квитків уже недостатньо для покриття всіх витрат.

    Окремою проблемою у перевізника називали компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. За даними компанії, Київ із 2021 року не компенсував частину витрат за такі перевезення, а лише від початку 2026 року відповідна заборгованість перевищила 10 мільйонів гривень.

    Водночас усі чинні пільги для Kyiv City Express після подорожчання зберегли. Студенти, як і раніше, можуть купувати квитки зі знижкою через застосунок «Укрзалізниці», а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи у касах.

    Щодо нинішнього вересневого підвищення регіональних приміських тарифів у відкритих офіційних повідомленнях компанії наразі значно менше деталей. Зокрема, немає окремого публічного пояснення «Укрзалізниці» щодо економічного обґрунтування саме тарифу у 150 гривень або єдиної таблиці з усіма маршрутами та новою вартістю.

    Тому інформацію про конкретні регіони та етапи подорожчання наразі варто подавати з посиланням на повідомлення транспортного експерта, а не як окрему офіційну заяву перевізника.

    Водночас загальна тенденція до перегляду тарифів очевидна. За останні місяці «Укрзалізниця» послідовно змінює вартість різних сегментів приміських і міських перевезень.

    Показовим прикладом є саме Kyiv City Express. До 22 липня квиток через мобільний застосунок коштував 15 гривень, після чого ціна зросла до 30 гривень. У касі новий тариф становить уже 37 гривень.

    Компанія тоді заявляла, що міську електричку фактично приводять до тарифів іншого громадського транспорту столиці. З 15 липня 2026 року разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері у Києві також коштує 30 гривень.

    Для регулярних пасажирів Kyiv City Express «Укрзалізниця» також анонсувала абонементи, які мають дозволити економити на щоденних поїздках. На момент оголошення нових тарифів компанія ще працювала над механізмом їх запровадження.

    Окремо варто враховувати, що приміські перевезення традиційно залишаються одним із найбільш соціально чутливих напрямків роботи залізниці. Електричками щодня користуються мешканці невеликих міст і сіл, які їздять на роботу або навчання до обласних центрів. Для них навіть відносно невелике збільшення вартості однієї поїздки за регулярного користування може помітно впливати на щомісячні витрати.

    Особливо це стосується людей, які здійснюють по дві поїздки на день. Якщо мінімальна ціна квитка становить 30 гривень, дорога туди й назад обходиться щонайменше у 60 гривень. За 20 робочих днів це вже 1200 гривень на місяць — без урахування інших видів транспорту.

    На довших маршрутах суми можуть бути значно вищими.

    При цьому квиток за 150 гривень не означає, що всі пасажири приміських електричок тепер платитимуть саме таку ціну. Це максимальний тариф для поїздок на дистанції понад 250 кілометрів. Вартість коротших поїздок залишається нижчою і залежить від тарифної відстані.

    Також важливо не плутати приміські поїзди зі звичайними пасажирськими поїздами далекого сполучення. Для них діють інші правила тарифоутворення, класи вагонів та механізми розрахунку вартості.

    Нинішнє підвищення стосується саме приміського сегмента.

    Очікується, що вже за тиждень після першої хвилі пасажири ще чотирьох областей відчують зміни. За інформацією Олега Васильєва, 22 вересня нові тарифи мають почати діяти у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Поки що в публічному просторі немає підтверджень, що після цього підвищення автоматично пошириться на всі інші області України. Тому говорити про загальнонаціональний тариф у 150 гривень некоректно.

    Так само не можна стверджувати, що кожна електричка на території зазначених регіонів коштуватиме від 30 до 150 гривень без урахування особливостей маршруту. Остаточна ціна залежить від конкретної відстані та умов оформлення проїзного документа.

    Зміни, однак, вписуються у ширшу тенденцію, коли «Укрзалізниця» поступово переглядає тарифи на міські та приміські перевезення через зростання витрат.

    Влітку компанія прямо говорила, що ремонт поїздів, оплата електроенергії та експлуатація рухомого складу дорожчають, а надходжень від квитків недостатньо для повного покриття витрат.

    Для пасажирів це означає одне: восени 2026 року звичні недорогі електрички поступово стають дорожчими, а різниця найбільше відчуватиметься для тих, хто користується ними щодня або їздить на значні відстані.

    Найближчою датою, за якою тепер варто стежити, стане 22 вересня. Саме тоді очікується друга хвиля перегляду тарифів ще у чотирьох областях.

  • Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували прикордонний Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава»

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували прикордонний Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава»

    У ніч проти неділі, 13 вересня, російські окупаційні війська завдали серії ударів безпілотниками по об’єктах цивільної та транспортної інфраструктури у безпосередній близькості до кордону України з Польщею. Атака припала на район прикордонного пункту «Ягодин» у Волинській області. У Варшаві офіційно назвали інцидент небезпечною ескалацією, яка ставить під пряму загрозу безпеку східного флангу Північноатлантичного альянсу.

    Ураження АЗС і пошкодження міжнародного потяга

    Один із ворожих дронів поцілив в автозаправну станцію, розташовану лише за два кілометри від польського кордону. Як повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Польщі Кароліна Галецька, унаслідок вибуху спалахнула пожежа, вогонь охопив щонайменше дві вантажівки.

    Одночасно на залізничній станції Ягодин зазнав пошкоджень локомотив регулярного пасажирського потяга сполученням «Київ – Варшава». Пасажирів встигли оперативно евакуювати до укриттів під час наближення дрона, завдяки чому вдалося уникнути людських жертв.

    Загроза для дипломатичної делегації

    Особливий резонанс інциденту полягає в тому, що цією ж залізничною гілкою поверталася із Києва до Європи група західних політиків та дипломатів після участі у щорічному форумі «Ялтинська європейська стратегія» (YES). Серед пасажирів дипломатичного спецрейсу перебували колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та експрем’єр-міністр Швеції Карл Більдт.

    В «Укрзалізниці» не виключають, що реальною мішенню ворожої атаки міг бути саме дипломатичний потяг. Його графік скоригували в режимі реального часу через повітряну небезпеку, і потяг із міжнародними гостями залишив станцію Ягодин лише за кілька хвилин до удару. Карл Більдт підтвердив, що пошкоджений склад ішов слідом за їхнім потягом, а Борис Джонсон публічно засудив російський напад, назвавши його «хаотичним і безглуздим».

    Реакція Варшави: скликання екстреного засідання

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що удари Росії впритул до кордонів країн НАТО свідчать про свідоме розширення зони конфлікту.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск скликав надзвичайне засідання уряду та попередив про високі ризики для самої Польщі у найближчі місяці:

    «Найближчі тижні та місяці стануть періодом дуже інтенсивних дій з боку Росії. Ми не можемо виключити, що ця ескалація торкнеться і нашої території».

    Тим часом у Міністерстві оборони РФ поспішили відзвітувати про удари по залізничній інфраструктурі на заході України, традиційно виправдовуючи атаку твердженнями про те, що об’єкти нібито використовувалися «для перевезення військових вантажів із країн Європи».

  • Залізнична блокада прикордоння: «Укрзалізниця» тимчасово припиняє рух поїздів до Сум через ворожі обстріли

    Залізнична блокада прикордоння: «Укрзалізниця» тимчасово припиняє рух поїздів до Сум через ворожі обстріли

    Російські окупаційні війська продовжують системно нищити логістичну інфраструктуру прикордонних регіонів України, намагаючись відрізати мирні міста від безпечного сполучення. Через безперервні цілеспрямовані атаки на залізничні колії та інфраструктурні об’єкти національний перевізник змушений піти на екстремальні заходи безпеки задля збереження життя пасажирів і працівників бригад.

    Обмеження маршрутів: кінцевою зупинкою стає Конотоп

    Як офіційно повідомила пресслужба акціонерного товариства «Укрзалізниця», рух пасажирських поїздів у напрямку Сум тимчасово обмежується. Через високу інтенсивність ворожих обстрілів та постійну загрозу ударів з повітря по залізничному полотну поїзди дальнього сполучення тимчасово не доїжджатимуть до обласного центру.

    Усі рейси, що прямували до Сум, наразі завершуватимуть свій маршрут у місті Конотоп. Таке рішення ухвалено виключно з міркувань безпеки, оскільки ворог цинічно б’є по транспортних артеріях регіону, намагаючись паралізувати перевезення.

    Організація перевезень та заклики до пасажирів

    Представники «Укрзалізниці» запевняють, що оперативно реагують на оперативну ситуацію на місцях спільно з військовими та місцевими адміністраціями. Пасажирам, які планували поїздки до Сум чи з міста, радять уважно стежити за офіційними оновленнями компанії, перевіряти статус рейсів через застосунок та зважати на зміни в розкладі.

    Відновлення повноцінного залізничного сполучення безпосередньо до Сум стане можливим лише після стабілізації безпекової ситуації та завершення робіт з ліквідації наслідків ворожих атак на інфраструктуру.

     

  • Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    Таксі більше не єдиний варіант: Київ запустив нічні автобуси з вокзалу — куди вони довезуть

    У Києві з ночі 10 вересня запрацювали чотири спеціальні автобусні маршрути, які курсуватимуть від Центрального залізничного вокзалу під час комендантської години. Рішення ухвалили насамперед для пасажирів поїздів, які через російські обстріли, повітряні тривоги та інші затримки прибувають до столиці глибокої ночі й раніше фактично залишалися перед вибором між дорогим таксі та очікуванням ранкового громадського транспорту.

    Нові маршрути працюють із 1:00 до 5:00 — саме в цей час після останніх змін у столиці діє комендантська година. Автобуси з’єднали Центральний вокзал із великими житловими масивами на правому та лівому берегах. Орієнтовний інтервал руху становить 60 хвилин, а посадка й висадка на зупинках відбуваються на вимогу. У зворотному напрямку — із житлових масивів до вокзалу — частина автобусів починає рух раніше відповідно до окремих графіків.

    В «Укрзалізниці» пояснили появу нічного транспорту просто: через атаки РФ поїзди дедалі частіше змушені чекати завершення повітряної тривоги, змінювати швидкість чи маршрут, тому прибуття до Києва може зміщуватися на кілька годин. Для пасажира затримка до першої чи другої ночі означала, що метро та більшість наземного транспорту вже не працюють. Саме тому місто й організувало окреме сполучення від вокзалу до житлових районів.

    Маршрут №131-Н фактично охоплює значну частину півночі та лівого берега столиці. Від Центрального вокзалу автобус прямує через Саксаганського, Галицьку площу, Берестейський проспект, Чорновола, Січових Стрільців, район Лук’янівки, Подільський узвіз і Кирилівську. Далі він виходить на проспект Степана Бандери, перетинає Дніпро Північним мостом і проходить через проспект Романа Шухевича, Бальзака, Червоної Калини, Рейгана, Братиславську, Лісовий масив та район станції метро «Дарниця». Назад до центру автобус повертається через Броварський проспект, Лівобережну, Русанівку, проспект Соборності, міст Патона, Печерськ і Бессарабську площу. Фактично один рейс охоплює Троєщину, Лісовий, Дарницю, Лівобережний масив, Русанівку й частину центру.

    №132-Н орієнтований переважно на західну та північну частини правого берега. Від вокзалу він проходить через Саксаганського, Галицьку площу та Берестейський проспект, далі прямує проспектом Академіка Палладіна, вулицями Стеценка й Івана Виговського, через проспект Європейського Союзу, Василя Порика та Свободи. Після цього автобус охоплює Виноградар, Пріорку та Оболонь: проходить Вишгородською, площею Тараса Шевченка, Полярною, Героїв Дніпра, Зої Гайдай та Левка Лук’яненка біля станції метро «Мінська». До Центрального вокзалу він повертається через проспект Володимира Івасюка, Набережно-Рибальську, Поділ, Європейську площу та Хрещатик.

    Маршрут №133-Н охоплює великий сектор південного та західного Києва. Після виїзду з Вокзальної площі автобус рухається через Жилянську, Солом’янську та Севастопольську площі, проспект Валерія Лобановського, Деміївську площу, Голосіївський проспект і Васильківську. Далі маршрут проходить через Теремки — вулиці Юлії Здановської, Самійла Кішки, Степана Рудницького, Героїв Маріуполя, Василя Касіяна та проспект Академіка Глушкова. Після Кільцевої дороги автобус доходить до вулиці Тулузи, а назад іде через Борщагівку, проспекти Леся Курбаса та Любомира Гузара, Відрадний, Гарматну й Борщагівську.

    Таким чином, №133-Н може бути особливо корисним пасажирам, яким після нічного прибуття потрібно дістатися Солом’янки, Голосієва, Теремків, Борщагівки чи Відрадного. І це вже не короткий «підвіз» від вокзалу, а фактично великий кільцевий маршрут через кілька районів міста.

    Четвертий автобус — №134-Н — забезпечує ще один варіант сполучення з лівим берегом. Від Центрального вокзалу він їде Жилянською та Антоновича до Либідської площі, далі бульваром Миколи Міхновського через міст Патона. Після цього маршрут проходить проспектом Соборності, Дарницькою площею, Харківським шосе, Тепловозною, Привокзальною, Тростянецькою, вулицями Архітектора Вербицького та Братства тарасівців. Далі автобус виходить на проспект Миколи Бажана, Дніпровську набережну, Ахматової, Григоренка, Шумського та проспект Павла Тичини. Назад до вокзалу він повертається через Дніпровську набережну, міст Патона, Велику Васильківську та Саксаганського.

    Запуск чотирьох маршрутів збігся з більш масштабною зміною транспортного режиму столиці. Із 10 вересня комендантську годину в Києві скоротили на одну годину: тепер вона діє з 01:00 до 05:00. Через це основні маршрути громадського транспорту з великим пасажиропотоком також почали працювати в середньому на годину довше, а всі станції метро в режимі перевезення пасажирів подовжили роботу на годину. Час перших ранкових відправлень при цьому не змінювали.

    Це важливе уточнення: чотири автобуси №131-Н, №132-Н, №133-Н та №134-Н — не просто продовження вечірньої роботи звичайних маршрутів. Вони окремо курсують саме в чотиригодинне вікно комендантської години, коли регулярне транспортне сполучення в місті різко обмежене.

    При цьому КМДА в повідомленні про запуск маршрутів не назвала окремої спеціальної вартості проїзду саме для цих нічних автобусів. Загальний тариф на разову поїздку в комунальному автобусі Києва з 15 липня 2026 року становить 30 грн, однак у публікації про нічні маршрути місто окремо не уточнило, чи діє на них той самий тариф та всі звичайні способи оплати. Тому пасажирам перед поїздкою варто перевірити актуальні умови в «Київ Цифровий» або на ресурсах «Київпастрансу».

    Ще одна практична деталь: ані КМДА, ані «Укрзалізниця» у повідомленнях про запуск автобусів не заявляли, що для посадки обов’язково потрібно показувати залізничний квиток. Формулювання міста говорить, що маршрути працюють «зокрема для пасажирів потягів», які прибувають у цей період. Водночас пересування містом під час комендантської години загалом залишається особливим режимом, тому пасажирам варто мати при собі документи та виконувати вимоги правоохоронців.

    Особливе значення нової системи стало очевидним саме після останніх масованих російських атак. Повітряні тривоги можуть затримати поїзд уже на підступах до столиці, і пасажир, який мав прибути о 23-й годині, фактично виходить на перон уже після першої ночі. У таких умовах нічний автобус створює хоча б базову транспортну «сітку» між вокзалом і найбільшими житловими масивами замість ситуації, коли тисячі людей залежать виключно від таксі.

    Водночас місто одразу попереджає, що інтервал 60 хвилин є орієнтовним. Маршрути дуже довгі, проходять через мости та десятки великих вулиць, а під час повітряної тривоги транспортна ситуація може додатково змінюватися. Саме тому КМДА рекомендує планувати нічну поїздку заздалегідь.

    Отже, нова схема фактично дає нічним пасажирам чотири великі напрямки від Центрального вокзалу: північ і північний схід через Троєщину та Дарницю, північний захід через Виноградар і Оболонь, південний захід через Голосіїв і Борщагівку та великий лівобережний маршрут через Дарницький район до проспекту Павла Тичини. Поки що всі чотири маршрути мають статус тимчасових, а термін їхньої роботи КМДА не уточнила.